Міністерство цифрової трансформації України спільно з проєктом «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS» презентували освітній серіал «Відкриті дані для бізнесу».
Міністерство цифрової трансформації України спільно з проєктом «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS» презентували освітній серіал «Відкриті дані для бізнесу».
Це – перший освітній серіал про відкриті дані в Україні, розрахований саме на бізнес-аудиторію.
Серіал складається з трьох серій тривалістю 10-12 хвилин, кожна з яких має корисні додаткові матеріали. Перегляд освітнього серіалу дозволить зрозуміти, що таке відкриті дані та їх цінність для бізнесу, ознайомитись з прикладами із практики українського та міжнародного бізнесу, оцінити ризики використання даних та встановити необхідність пошуку оптимальної бізнес-моделі використання даних.
Після ознайомлення з представленими у серіалі матеріалами слухачі зможуть застосовувати відкриті дані для перевірки потенційних бізнес-партнерів, постачальників або здіснення найкращого вибору з багатьох доступних варіантів.
«Відкриті дані – це про рівний доступ до інформації, що сприяє чесній конкуренції на ринку, про підзвітність роботи державних органів, запобігання корупції, економічний потенціал та соціальну користь. Крім того, дані допомагають бізнесу приймати обґрунтовані рішення, віднаходити можливості для економії та вдосконалення своєї діяльності. Тому важливо, щоб бізнес мав достатньо знань та інструментів щодо можливостей використання відкритих даних. Сподіваємось, новий онлайн курс сприятиме цьому», – каже Катерина Оніліогву, керівниця напряму відкритих даних USAID/UK.
Освітній серіал вже доступний для перегляду на платформі «Дія.Цифрова освіта».
20 квітня 2020 року опублікований документ ОЕСР «Чому відкрита наука необхідна для боротьби з COVID-19».
20 квітня 2020 року опублікований документ ОЕСР «Чому відкрита наука необхідна для боротьби з COVID-19».
Документ доступний для відкритого ознайомлення.
Його основні тези полягають у наступному.
У глобальних надзвичайних ситуаціях, таких як пандемія коронавирусу (COVID-19), політика відкритої науки може усунути перешкоди для вільного потоку дослідних даних та ідей і, таким чином, прискорити темпи досліджень, що мають вирішальне значення для боротьби з цією хворобою.
Співпраця у галузі даних досліджень досягла безпрецедентного рівня, хоча проблеми залишаються. Довіра, за деякими даними, є відносно низькою, а невирішені проблеми пов’язані з відсутністю єдиних стандартів, координації, функціональної сумісності, а також якості даних та їх інтерпретації.
Щоб посилити внесок відкритої науки у відповідь на COVID-19, необхідно забезпечити адекватні моделі управління даними, сумісні стандарти, угоди про стійкий обміні даними за участю державного сектору, приватного сектору та громадянського суспільства, стимули для дослідників, стійкі інфраструктури, людські та інституційні можливості й механізми для доступу до даних поверх кордонів.
Разом із тим, в умовах нинішньої глобальної надзвичайної ситуації науковий прогрес відбувається значно швидше, ніж раніше. Повний геном COVID-19 був опублікований через місяць після того, як перший пацієнт був поміщений до Уханьскої лікарні, – це була публікація відкритого доступу у The Lancet. Тоді як під час спалаху атипової пневмонії в 2002-03 роках була затримка з такою публікацією тривалістю п’ять місяців. Причому більша частина цієї затримки була пов’язана з блокуванням інформації у перші місяці епідемії атипової пневмонії. Уроки попередніх спалахів підкреслили важливість обміну даними та публікаціями для боротьби з цією хворобою.
Основними факторами такого обміну є створення і підтримання довіри між сторонами, що обмінюються даними досліджень, а також взаємність такого обміну.
Інформаційний портал «Наука України: доступ до знань» Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського доповнено новим онлайновим сервісом для науковців України. Зокрема здійснена інтеграція пошукових профілів науковців України з відкритими метаданими агентства CrossRef.
Інформаційний портал «Наука України: доступ до знань» Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського доповнено новим онлайновим сервісом для науковців України. Зокрема здійснена інтеграція пошукових профілів науковців України з відкритими метаданими агентства CrossRef.
Відтепер у профілях «Науковці України» окрім інформації з наукових е-ресурсів НБУВ динамічно відображаються публікації, зареєстровані міжнародною науковою базою даних (search.crossref.org), яка містить понад 100 мільйонів записів щодо наукових публікацій.
Список публікацій автоматично формується за авторським ідентифікатором – ORCID, вказаним у профілі науковця на порталі НБУВ. Кожне бібліографічне посилання у списку містить DOI публікації, за допомогою якого можна перейти на оригінальну сторінку публікації. Відображаються лише ті публікації, для яких видавці, що реєструють DOI, передали до системи Crossref інформацію стосовно ORCID авторів.
Слід зазначити, що передавання повноцінних метаданих до Crossref, включно з ORCID, – це вимога систем наукової інформації SCOPUS та Web of Science.
Політика у галузі науки та інновацій має відігравати вирішальну роль у заходах, які реалізуються у відповідь на кризу Covid-19. При цьому країни майже щодня вводять нові елементи такої політики.
Політика у галузі науки та інновацій має відігравати вирішальну роль у заходах, які реалізуються у відповідь на кризу Covid-19. При цьому країни майже щодня вводять нові елементи такої політики.
Існує велика різноманітність типів заходів й механізмів політики у галузі науки та інновацій, які країни використовують для реагування на кризу Covid-19.
ОЕСР запровадила та веде відповідний моніторинг, збираючи найактуальнішу інформацію та надаючи її у відкритий доступ.
Інформація для цього моніторингу отримується у щоденному режимі в основному від національних делегатів Комітету ОЕСР з наукової та технологічної політики.
Ці дані може отримати будь-хто зацікавлений, відвідавши сайт ОЕСР та обравши у відповідному тематичному розділі країну.
30 березня 2020 року була організована онлайн-нарада представників міністерств науки, в якій взяли участь представники 122 країн, у тому числі 77 міністрів і державних секретарів. Також до заходу приєднались єврокомісар з питань інновацій, досліджень, культури, освіти та молоді Марія Габріель, комісар по кадрам, науці і техніці Африканського союзу Сара Аньян Агбор, колишній віце-президент Нікарагуа Моїсес Омар Халлеслевенс Асеведо, головний науковий співробітник Всесвітньої організації охорони здоров’я д- р Сумія Свамінатан.
30 березня 2020 року була організована онлайн-нарада представників міністерств науки, в якій взяли участь представники 122 країн, у тому числі 77 міністрів і державних секретарів. Також до заходу приєднались єврокомісар з питань інновацій, досліджень, культури, освіти та молоді Марія Габріель, комісар по кадрам, науці і техніці Африканського союзу Сара Аньян Агбор, колишній віце-президент Нікарагуа Моїсес Омар Халлеслевенс Асеведо, головний науковий співробітник Всесвітньої організації охорони здоров’я д- р Сумія Свамінатан.
Ключове питання «відкритої науки», за яким ЮНЕСКО готує міжнародну рекомендацію з листопада минулого року, стало головною темою обговорення.
Генеральний директор ЮНЕСКО Одре Азула закликала уряди зміцнювати наукове співробітництво і включати відкриту науку в свої дослідницькі програми з метою запобігання і пом’якшення наслідків глобальних криз.
«Пандемія COVID-19 змушує нас усвідомити важливу роль науки як для досліджень, так і для міжнародного співробітництва. Нинішня криза також демонструє необхідність більш ефективного обміну інформацією за допомогою відкритої науки. Настав час об’єднати всі наші зусилля », – заявила Генеральний директор.
За словами пані Свамінатан, головного наукового співробітника ВООЗ, «співпраця є дійсно важливо для обміну знаннями і даними, а також для просування досліджень COVID-19. У той час, коли торгові та логістичні бар’єри перешкоджають руху товарів першої необхідності, важливо підкреслити, що наука повинна керувати глобальними заходами реагування на цю пандемію».
Г-жа Аньян Агбор з Африканського союзу підкреслила: «наприкінці минулого року Африканський союз визнав, що відкрита наука може змінити ситуацію в боротьбі з нерівністю».
В останні тижні міжнародне наукове співтовариство мобілізувало зусилля у відповідь на надзвичайну ситуацію, зокрема, – шляхом обміну і повсюдного поширення результатів досліджень, а також безпрецедентною реформою своїх методів роботи: великі наукові журнали зробили доступною для всіх інформацію про вірус, понад 1000 дослідницьких статей були опубліковані у відкритому доступі у відповідь на заклик ВООЗ, міжнародні дослідницькі консорціуми були створені протягом декількох днів, що дозволило добитися швидкого прогресу, включаючи визначення послідовності ДНК вірусу протягом декількох тижнів.
«Наше виживання залежить від науки», – підсумував міністр науки, технологій, інновацій і комунікацій Бразилії Маркос Понтес.
Що стосується відкритої науки, порядок денний наради включав:
– об’єднання знань і зусиль по підтримці наукових досліджень і скороченню розриву в знаннях між країнами;
– мобілізацію осіб, відповідальних за прийняття рішень, дослідників, новаторів, видавців та представників громадянського суспільства для забезпечення вільного доступу до наукових даних, результатів досліджень, освітніх ресурсів і дослідницьких об’єктів;
– зміцнення зв’язків між наукою і політичними рішеннями для задоволення суспільних потреб;
– підтримання відкритої науки для суспільства незважаючи на те, що кордони між країнами закриті.
ОЕСР опублікував звіт «Open, Useful and Re-usable data (OURdata) Index: 2019»
ОЕСР опублікував звіт «Open, Useful and Re-usable data (OURdata) Index: 2019»
У документі представлені дані щодо реалізації політики у сфері відкритих, корисних та повторно використаних даних ОЕСР (2019). Наводяться показники, джерела з яких збирались дані, надається детальний аналіз отриманих результатів.
Крім того, у звіті подано огляд основних досягнень та викликів, пов’язаних із розробленням та реалізацією політики відкритих урядових даних (OGD) у країнах-членах ОЕСР та країнах-партнерах. Наводяться порівняння щодо прогресу за останні 2 роки (2017-2019 рр.).
Ознайомлення з цим документом фахівців з державного управління, спеціалістів у сфері поводження з даними та громадськості сприятиме формуванню ефективних заходів із цифрової трансформації державного сектору, включаючи цифровий уряд та керований даними державний сектор, а також відкриті урядові дані.
4 березня 2020 року у рамках дискусійного клубу молодих учених на площадці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського відбулось засідання, де обговорювались актуальні питання наукометрії.
4 березня 2020 року у рамках дискусійного клубу молодих учених на площадці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського відбулось засідання, де обговорювались актуальні питання наукометрії.
Присутні погодились з тим, що вибір шляхів реформування вітчизняної науки є складним і багатоаспектним завданням, яке не може ґрунтуватися на формальних підходах, без урахування внутрішньої логіки, принципів та специфіки розвитку різних галузей знань. Активно дискутувалось впровадження та використання наукометричних систем в Україні. Наголошувалось, що існує проблема некоректних нормативних вимог щодо застосування бібліометрії та наукометрії. Особливо гостро ця проблема стоїть перед представниками гуманітарних наук.
Представленість публікацій у наукометричних базах (у першу чергу – Scopus та Web of Science) віднедавна є обов’язковою складовою вимог для отримання наукових ступенів і вчених звань, включення видань до категорії «А» переліку наукових фахових видань України. Чи просуватиме це вітчизняну науку вперед? Як вирішувати питання академічного плагіату й самоплагіату. Як має відбуватись реформування системи наукової експертизи, доведення новизни наукових досліджень та відкриттів?
У обговоренні цих та інших актуальних питань взяли участь: Олександр Малишев (кандидат наук, старший науковий співробітник Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України), Любов Дубровіна (член-кореспондент НАН України доктор історичних наук, Генеральний директор НБУВ), Володимир Попик (член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор, директор Інституту біографічних досліджень НБУВ), Тетяна Гранчак (завідувачка відділу НБУВ), Тетяна Добко (доктор наук із соціальних комунікацій, завідувачка відділу НБУВ), Олена Чмир (доктор економічних наук, професор, завідувачка відділу УкрІНТЕІ), Тетяна Качановська (доцент кафедри теорії та практики перекладу з романських мов імені Миколи Зерова Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка), Наталія Старченко (доктор історичних наук, Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України).
Учасники дискусії зазначили, що питання, які обговорювались, залишаються надзвичайно актуальними та закликали колег-учених, усю наукову спільноту до пошуку шляхів виходу з кризи.
7 березня у всьому світі відзначають Міжнародний день відкритих даних. Україна, як одна з країн лідерів за темпами розвитку сфери відкритих даних, приєднується до цього руху, адже це можливість показати переваги відкритих даних та заохотити прийняття політики відкритих даних в уряді, бізнесі та громадянському суспільстві.
7 березня у всьому світі відзначають Міжнародний день відкритих даних. Україна, як одна з країн лідерів за темпами розвитку сфери відкритих даних, приєднується до цього руху, адже це можливість показати переваги відкритих даних та заохотити прийняття політики відкритих даних в уряді, бізнесі та громадянському суспільстві.
Напередодні у Києві відбулась подія, присвячена цій даті. У програмі цієї події: алея стартапів, що працюють на основі відкритих даних; панельні дискусії з експертами з бізнесу, держустанов та соціальних інноваторів; keynote спіч від засновника славетного Opendatabot; воркшоп з основ роботи з відкритими даними.
Захід, який пройшов 4 березня 2020 року, був організований за підтримки Міністерства цифрової трансформації України у рамках USAID/UK aid проєкту TAPAS Project/Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах.
Розробники проекту Open Ukrainian Citation Index повідомляють, що пошукова система OUCI та база даних наукових цитувань інтегровані з вмістом відкритої бази даних Unpaywall.
Розробники проекту Open Ukrainian Citation Index повідомляють, що пошукова система OUCI та база даних наукових цитувань інтегровані з вмістом відкритої бази даних Unpaywall.
Відтепер користувачі сервісу можуть швидко знайти відкриті наукові публікації, скориставшись пошуковим фільтром «Відкритий доступ». Така інтеграція дозволить дослідникам з усього світу витрачати менше часу та зусиль на пошук повних текстів наукових робіт, у тому числі представлених у Unpaywall, де зосереджено понад 25,5 млн легальних безкоштовних наукових публікацій, у т. ч. PubMed Central, DOAJ, Crossref та DataCite. Водночас для інституційних репозитаріїв – це додатковий ресурс представлення їхніх відкритих електронних сховищ у світовому інформаційному просторі.
Підписано меморандуми щодо розвитку відкритих даних у Маріуполі, Слов’янську, Тернополі та Харкові, які приєднались до руху за відкриті дані у своїх містах. Мінцифра та Eurasia Foundation підписали тристоронні Меморандуми про співпрацю в межах реалізації проєкту щодо відкритих даних із головами міських рад ціх міст.
Підписано
меморандуми щодо розвитку відкритих
даних у Маріуполі, Слов’янську, Тернополі
та Харкові, які
приєднались
до руху за відкриті дані у своїх містах.
Мінцифра та Eurasia Foundation підписали
тристоронні Меморандуми про співпрацю
в межах реалізації проєкту щодо відкритих
даних із головами міських рад ціх міст.
Мета співпраці – розвиток політики відкритих даних у містах на всіх рівнях:
– аудит відкритих даних та вдосконалення нормативної бази;
– розвиток технічної інфраструктури та створення порталу відкритих даних;
– професіоналізація службовців з оприлюднення та використання даних;
– співпраця з бізнесом, громадськістю, медіа та формування open data-спільнот.
Для громадян це означатиме:
– більше відкритих міських даних;
– більше прозорості та підзвітності міської влади, а відповідно – довіри громадян;
– більше обґрунтованих рішень у формуванні міської політики розвитку громади;
– більше корисних сервісів та рішень на основі відкритих даних для вирішення щоденних проблем громадян.
Співпраця
з містами відбувається в межах програми
«Відкриті дані для розвитку міст», яка
діє в Україні від 2018 року.
Дев’ять
міст уже долучилися до програми. За цей
час їм вдалося оприлюднити сотні корисних
для громадськості та бізнесу наборів,
ухвалити нормативну базу, реалізувати
12 проєктів на основі відкритих даних,
провести низку міських хакатонів,
приєднатись
до Міжнародної хартії відкритих даних,
підвищити прозорість та підзвітність
міської влади, встановити якісний діалог
зі своєю громадою, покращити якість
прийняття управлінських рішень.
Збереження набору наукових даних відбувається в два етапи:
1.) Створення набору даних
Введіть назву набору, короткий опис набору (анотацію) та натисніть кнопку «Створити набір». Після цього автоматично буде створено чернетку набору даних, яку Ви можете зберігати для подальшої роботи з набором. Система перенаправить Вас на сторінку «Інформація про набір даних».
2.) Заповнення даних
На сторінці «Інформація про набір даних» Вам необхідно заповнити всі поля щодо набору даних і завантажити файли.
Зверніть увагу! Кожен файл завантажується окремо. Це зроблено для стабільної роботи системи.
Після того як Ви заповнили інформацію про набір наукових даних та додали необхідні файли, Ви можете зберегти чернетку або відправити дані в систему.
Зверніть увагу! Якщо дані відправлені Ви не можете їх змінювати.
Чернетки необхідні для зберігання набору даних і його редагування до моменту відправки.
Верифікація акаунту за афіліацією
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
В особистому кабінеті відображається поточний статус верифікації за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Для завершення процесу верифікації за афіліацією необхідно заповнити інформацію про себе в персональному кабінеті.
Обов’язковими є такі поля:
– ім’я,
– прізвище,
– науковий ступінь,
– вчене звання.
Всі інші поля є необов’язковими, але бажано їх заповнювати.
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки та заповнення обов’язкових полів ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо статус верифікаціїї не змінився одразу, спробуйте перезавантажити сторінку.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною і всі обов’язкові поля заповнені, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією Ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
