Національний репозитарій академічних текстів

ГРАНТОВА ПІДТРИМКА ПУБЛІКАЦІЇ СТАТЕЙ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ НАПРЯМКУ ХБРЯ ВІД CRDF GLOBAL

Представництво Фонду цивільних досліджень та розвитку США (CRDF Global) від імені Бюро Міжнародної безпеки та нерозповсюдження Офісу зменшення загроз Державного Департаменту США (ISN/CTR) оголошує черговий етап конкурсу мікрогрантів для підтримки вчених, технічних спеціалістів та інженерів (ВТІ) у публікації наукових статей в рецензованих міжнародних журналах.

Ця можливість сприятиме професійному розвитку та визнанню українських науковців, дозволить їм створити потужний список публікацій, що має вирішальне значення для кар’єрного зростання, розширення наукових кордонів, залучення до співпраці та інших професійних можливостей. Крім того, ця грантова підтримка сприятиме інклюзивності та загальному розвитку наукових знань у сфері CBRNE. Заявки можуть подати особи, які мають значний досвід у дослідженні, тренінгах та іншої діяльності у сфері хімії подвійного використання, біології, ядерній науці, ядерній енергетиці та суміжних областях; фокус нинішнього дослідження має бути цивільним за своєю природою. Вимоги до грантоотримувачів: мають бути громадянами України, мати принаймні ступінь доктора філософії на момент подання заявки на грант. Заявку можна подати до 31 січня 2024 року.

Детальніше: https://is.gd/QwcqbQ, https://is.gd/W0bkVI, https://is.gd/pr2hOn, https://is.gd/SjnHSQ

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-11-24

141

ПОРАДИ ВЧЕНИХ ЩОДО ЗАХИСТУ АКАДЕМІЧНОЇ СВОБОДИ У ВИЩІЙ ОСВІТІ

На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Що можуть зробити університети для захисту академічної свободи: як сприяти та захищати свободу думки, дослідження та вираження поглядів у вищій освіті».

Наголошується, що свобода викладати, досліджувати та висловлювати ідеї без цензури чи необґрунтованого втручання є центральним принципом сучасного університету. Будучи стовпами демократії, заклади вищої освіти повинні прагнути впровадити цю ідею на всю свою діяльність, від того, як вони керуються, до того, що читають їхні студенти. Але академічна свобода перебуває під загрозою через політизацію, поляризацію та контроль над певними поглядами, що змушує університети та коледжі знову підтверджувати свою прихильність до цього керівного принципу. Добірка містить двадцять чотири статті, які охоплюють ключові поради від вчених з усього світу, щодо досліджень як підтримувати вільні думки у класі та за його межами. Зокрема, читачі можуть ознайомитись зі статтями: «Університети та науковці повинні звільнити простір для «марних» досліджень»; «Відкрите дослідження – міцний горішок. Ось як ми можемо почати»; «Бути громадським науковцем – непростий вибір»; «Чотири кроки до надійної та шанобливої дискусії в класі»; «Університети, ШІ та спільне благо»; «П’ять способів, якими університети можуть захистити викладачів від переслідувань в Інтернеті»; «Посібник із захисту академічної свободи своїми руками»; «Вчені повинні протистояти повзучій деградації академічної свободи» тощо.

Детальніше: https://is.gd/q6WlF4

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-11-22

134

ТРАНСФОРМАЦІЯ БІБЛІОТЕК В ХАБИ ЦИФРОВОЇ ОСВІТИ

В Україні понад 3 тисячі бібліотек навчають всіх охочих цифрової грамотності.

В Україні понад 3 тисячі бібліотек навчають всіх охочих цифрової грамотності.

Своїми знаннями з українцями діляться бібліотекарі-координатори, які розповідають відвідувачам про інформаційну та кібербезпеку і навчають користуватися комп’ютером та інтернетом. У межах проєкту «Розвиток спроможності бібліотек – Хабів цифрової освіти», який тривав з жовтня 2022 року, представники ВГО Українська бібліотечна асоціація провели тижневу онлайн-підготовку для тренерів регіональних тренінгових центрів, а після його закінчення провели сесії для бібліотекарів-координаторів Хабів цифрової освіти в 12 областях України. Крім того, у межах проєкту експерти Української бібліотечної асоціації розробили посібник «Бібліотеки – Хаби цифрової освіти». Він допоможе створити у бібліотеках Хаби цифрової освіти або вдосконалити його діяльність. Хаби цифрової освіти вже довели свою ефективність. Люди, які пройшли навчання на їх базі, почали значно вище оцінювати свої цифрові навички. Опитування серед користувачів Хабів показало, що якщо раніше 43,3% стверджували, що володіють цифровими вміннями на рівні нижче середнього, то після закінчення навчання таких залишилося лише 9,7%. Наразі Мінцифра разом з партнерами працює над розробкою Цифрограму для бібліотекарів. Це тест, який допоможе оцінити рівень цифрової грамотності та покращити цифрові навички бібліотекарів. Найближчим часом його презентують на платформі Дія.Освіта. Проєкт «Розвиток спроможності бібліотек – Хабів цифрової освіти» реалізувало Міністерство цифрової трансформації в співпраці з Програмою розвитку ООН (UNDP) в Україні в межах «Проєкту підтримки Дія» за фінансування Швеції та Українською бібліотечною асоціацією.

Детальніше: https://is.gd/NA7UCs, https://t.me/diia_education/934, https://is.gd/aJ3uUw

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-11-21

232

ОЕСР: МЕТОДИ ОЦІНКИ МОЖЛИВОСТЕЙ ШІ

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила другий том книги «ШІ та майбутнє навичок: методи оцінки можливостей ШІ». із серії «Освітні дослідження та інновації» Центру освітніх досліджень та інновацій.

У ній наголошується, що оскільки штучний інтелект розширює сферу застосування в суспільстві, розуміння його впливу стає все більш критичним. Проект ОЕСР «ШІ та майбутнє навичок» (AIFS) розробляє комплексну структуру для регулярного вимірювання можливостей ШІ та порівняння їх із навичками людини. Отримані показники ШІ мають допомогти політикам передбачити вплив ШІ на освіту та роботу. У цьому томі описано другий етап проекту: вивчення трьох різних підходів до оцінки ШІ. По-перше, проект досліджував використання освітніх тестів для оцінювання, попросивши комп’ютерних експертів оцінити продуктивність штучного інтелекту за тестами OECD з читання, математики та природничих наук. По-друге, проект розширив рейтинг можливостей штучного інтелекту до тестів, які використовуються для сертифікації працівників за професіями. Ці тести представляють складні практичні завдання та потенційно корисні для розуміння застосування ШІ на робочому місці. По-третє, проект вивчав показники прямих оцінок ШІ. Він доручив експертам розробити методи вибору високоякісних прямих показників, класифікувати їх відповідно до можливостей ШІ та систематизувати в єдині показники. звіті обговорюються переваги та проблеми у використанні цих підходів і описується, як вони будуть інтегровані в розробку показників можливостей ШІ.

Детальніше: https://is.gd/o2ToA9, https://is.gd/hgH12N, https://doi.org/10.1787/a9fe53cb-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект

2023-11-21

172

ПРОФЕСІЙНІ СЕРТИФІКАТИ ВІД GOOGLE

Google.org та Prometheus надають 2,5 тис. стипендій для участі у програмі «Професійні сертифікати від Google» у межах гранту, наданого INCO.

Мета ініціативи – допомогти українцям, які втратили роботу або ризикують її втратити, безплатно опанувати актуальні професії менш ніж за шість місяців. Комплексні програми, що складаються з 5-7 курсів, передбачають відеоуроки, практичні завдання, воркшопи, тестування. Наразі на Coursera доступні дві програми у сфері ІТ: «IT Підтримка» – навчальна програма з п‘яти послідовних курсів дозволяє навчатися за допомогою відеолекцій та практичних завдань, які імітують реальні сценарії ІТ-підтримки, важливі для таких посад, як фахівець технічної підтримки, системний адміністратор тощо (4 грудня 2023 року); «Цифровий маркетинг і електронна комерція» – навчальна програма з семи курсів підготує до першої роботи у сфері маркетингу та навчить використовувати такі інструменти, як Canva, Constant Contact, Google Ads, Google Analytics, Hootsuite, HubSpot, Mailchimp, Shopify і Twitter (4 грудня 2023 року). На стипендію можуть претендувати українці/ки, які перебувають в Україні або за її межами і: повністю чи частково втратили роботу внаслідок військових дій; чия зайнятість опинилася під загрозою. Заявку на участь у програмі можна подати до 29 листопада 2023 року.

Детальніше: https://is.gd/zQ2n7m

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-11-21

116

АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ І ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

На сторінці блогу Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Альфонсо Беніто «Академічна доброчесність і використання штучного інтелекту».

У ній автор наголошує, що останнім часом, завдяки революції, викликаною досягненнями в галузі штучного інтелекту, спостерігається підвищення популярності серед студентів використання та зловживання інструментами на основі ШІ. Зловживання, іноді свідоме, а іноді несвідоме, тому що це інструмент, яким студент користується на свій розсуд. Розмовляючи зі студентами, Альфонсо звернув увагу, що вони ставлять моральність вчинку в залежність від того, маніпулюють вони інструментом чи ні, а не стільки від інтелектуальної власності, яку вони створюють. Очевидно, що штучний інтелект є інструментом, і як такий він не має моралі, совісті, свободи та добровільності своїх дій. Тому моральність дій, які виконуються за допомогою ШІ, залежить від того, як використовується цей інструмент. Тобто не все, що студенти чи викладачі роблять за допомогою ШІ, пов’язане з академічною нечесністю. Однак, якщо те, що було практично повністю згенероване згаданим інтелектом, представляється як власне, виникає ситуація нечесності. Є інструменти, які допомагають шукати бібліографію, як-от Research Rabbit , або перекладати тексти, як-от СhatGPT. Автор вважає, що такі інструменти штучного інтелекту, які допомагають шукати інформацію, дозволяють краще зрозуміти текст або дають загальний огляд того, що потрібно вивчити чи написати, можна використовувати без будь-яких проблем. Однак, навіть якщо інструмент створює відповіді на есе за проханням, цей текст чи відповіді не є авторським. І, отже, застосовуючи цінність чесності, ключову до академічної доброчесності, на думку Міжнародного центру академічної доброчесності, не буде чесним, якщо приписувати її авторство. Коли це відбувається серед людей, студенти ясно бачать нечесність. Якщо студент просить когось зробити за нього роботу, для нього ясно, що він її не зробив. З іншого боку, коли він робить це за допомогою якогось інструменту, студент відчуває, що зробив це сам. І саме тут він не робить різниці в тому, що те, що він презентує, насправді не є його авторством і в будь-якому разі має бути правильно вказано як авторство ШІ. На думку автора: «Ми не повинні бути проти штучного інтелекту, а радше вчити наших студентів повною мірою використовувати інструменти ШІ, які можуть сприяти їхньому навчанню».

Детальніше: https://is.gd/W3kvx2

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-11-20

444

ОЕСР: ОБЛІК ВІДНОВЛЮВАНИХ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ТА ЕКОСИСТЕМНИХ ПОСЛУГ

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Екологічна багатофакторна продуктивність: облік відновлюваних природних ресурсів та екосистемних послуг» із серії «Документи ОЕСР із зеленого зростання».

У ньому зазначається, що багатофакторна продуктивність – це комплексна міра продуктивності, в якій базова виробнича функція враховує множинні фактори виробництва, традиційно працю та вироблений капітал. Хоча однофакторна продуктивність інтуїтивно проста, такий показник дає викривлену картину економіки, оскільки він приписує всі зміни в зростанні виробництва одному фактору (наприклад, споживанню викопного палива або матеріальних ресурсів), тоді як роль інших чинників ігнорується. Багатофакторна продуктивність спрямована на усунення цього недоліку і, як така, є цінним компонентом набору основних показників зеленого зростання ОЕСР. У документі представлено подальший прогрес у вимірюванні EAMFP і пов’язаних з ним показників обліку зростання в 52 країнах за 1996-2018 роки. Важливим нововведенням є включення поновлюваних природних ресурсів, таких як земля, деревина та рибальство, а також екосистемних послуг, таких як захист прибережних зон і вододілів. Також включено дослідницькі результати з обліку відновлюваних джерел енергії. Ґрунтуючись на більш ранніх роботах ОЕСР, цей набор показників EAMFP розроблений Комітетом з екологічної політики у співпраці з Комітетом з охорони навколишнього середовища, Комітетом зі статистики та статистичної політики і Комітетом з економічної політики.

Детальніше: https://is.gd/vAtRTs, https://is.gd/gtA7Au, https://doi.org/10.1787/9096211d-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

2023-11-20

115

ПОРАДИ ЩОДО КАР’ЄРИ: ОТРИМАННЯ ДОКТОРСЬКОГО СТУПІНЯ ЗА ПУБЛІКАЦІЄЮ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джеймса Деруніана «Навіщо отримувати докторський ступінь за публікацією (та інші поради щодо кар’єри)».

У ній автор з власного досвіду наголошує, що знаходження «золотої нитки» на академічному шляху може дати вченим дорогоцінний шанс поміркувати, досягти успіху і вирости. Він розглядає два способи отримання докторського ступеня: дослідити питання і написати перспективну дисертацію, що дасть змогу продовжити дослідження і написати журнальні статті; попрацювати над ретроспективним докторським ступенем, визначивши «золоту нитку», через яку можна озирнутися назад і осмислити свою академічну кар’єру. Враховуючи поради вченої Сьюзан Сміт з цього питання, викладені у книзі «Доктор філософії в опублікованих роботах» та вимоги Британської агенції із забезпечення якості вищої освіти від 2011 року, Джеймс Деруніан пропонує власний варіант отримання докторського ступеня за опублікованою роботою, який включає: дев’ять наукових публікацій – розділ у відредагованій книжці, написаний одним автором; журнальні статті, написані одним автором; наукові статті, написані у співавторстві; звіти про проєкти, написані у співавторстві для Академії вищої освіти; 10 практичних публікацій, які підтримували аргументацію дослідження, але формально не були включені до переліку. Автор зазначає, що разом така робота зробила оригінальний, значний внесок у наукові та суспільні знання, за обсягом еквівалентна необхідної для традиційного докторського ступеня. Крім того, вона продемонструвала унікальний внесок у наукові дослідження в галузі педагогіки вищої освіти та розвитку суспільства, а також достатність і послідовність супутніх публікацій. На думку Джеймса, його «золота нитка» відобразила центральну тему попередніх публікацій, а саме дослідження та визначення характеру і ступеня зв’язку між викладанням і навчанням вищої освіти, а також теорією і практикою розвитку спільноти. Це виявило, що його більш ніж 40-річна академічна кар’єра дійсно мала певну послідовність. І процес озирання назад підтвердив думку данського філософа Серена К’єркегора (1843 рік) про те, що життя «можна зрозуміти тільки задом наперед; але потрібно жити вперед». Окрім власного досвіду та опитування інших, хто визначив кар’єру через вивчення власних опублікованих праць, автор пропоную ще чотири поради щодо кар’єри, які допомогли йому: дотримання своїх інтересів, знайти правильний баланс, бути хорошим колегою, ніколи не припиняти вчитися. Зазначивши, що в академічного життя є певні недоліки, Джеймс Деруніан стверджую, що академічне життя може дати стільки свободи, скільки можливість подорожувати, писати, викладати, публікувати результати досліджень, спрямованих на покращення життя.

Детальніше: https://is.gd/cziJuE, https://is.gd/Idkris

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-11-18

125

ПОРАДИ ВІД GOOGLE: ЯК ЗАХИСТИТИ СЕБЕ В ІНТЕРНЕТІ

Google спільно з Міністерством цифрової трансформації України за підтримки Держспецзв’язку запустили в соціальних мережах медіакампанію «Поради з онлайн-безпеки».

Проєкт покликаний допомогти українцям бути кіберсвідомими й уникати онлайн-загроз. Медіакампанія – це частина програми «Безпечніше з Google», яка складається з чотирьох відеороликів, які розповідають про інструменти для підтримки кібербезпеки. Серед них: «Багатофакторна автентифікація» – про захист облікового запису; Програмне забезпечення» – про захист від вірусів та автоматичне оновлення програм; «Фішинг» – про інструменти виявлення шахрайства та протидії онлайн-фішингу; Менеджер паролів – про зберігання паролів. Кіберсвідомість – ключова навичка сучасних інтернет-користувачів. Щоб не натрапити на небезпеку в онлайні, важливо розуміти, як зберігати пильність у цифровому житті.

Детальніше: https://is.gd/PnUbRU, https://is.gd/zoVskf, https://is.gd/QMn0Dw, https://is.gd/xTNSKr, https://is.gd/upMY57, https://is.gd/jEzwfI

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-11-17

190

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ У ЦИФРАХ

Національний орган інтелектуальної власності презентував звіт «Інтелектуальна власність у цифрах».

Національний орган інтелектуальної власності презентував звіт «Інтелектуальна власність у цифрах».

У ньому наведені основні показники діяльності у сфері інтелектуальної власності за 9 місяців 2023 року, які свідчать, що у промисловій власності за 9 місяців 2023 року відбулося значне підвищення кількості надходження заявок на об’єкти промислової власності. Загальна кількість надходжень заявок збільшилась на 44,1%, порівняно з відповідним періодом минулого року. Найбільший приріст спостерігається у надходженні заявок на торговельні марки за національною процедурою – 50,4%, та на корисні моделі – 46,8%. Впродовж дев’яти місяців 2023 року здійснено близько 13,8 тис. реєстрацій об’єктів промислової власності. За підсумками 9 місяців 2023 року (порівняно з відповідним періодом 2022 року): кількість поданих заявок на винаходи збільшилась на 7,4% та становить 2076 заявок (з яких 720 – від національних заявників, і це на 43,1% більше за торішній показник); кількість надходжень заявок на корисні моделі збільшилась на 46,8%, що поступово наближає показники цього року до показників довоєнних років; надійшло 840 заявок на промислові зразки, що на 29,4% більше, ніж за аналогічний період у 2023 році; подано понад 18 тис. заявок на торговельні марки за національною процедурою, що на 50,4% більше за кількість заявок, поданих у відповідний період минулого року. Спостерігається підвищення активності як національних (на 56,4%), так і іноземних заявників (на 14,3%). Авторське право – продовж 9 місяців 2023 року було подано 6048 заявок для реєстрації авторського права на твір. Порівняно з відповідним періодом попереднього року, кількість заявок збільшилась на 45,9%, а кількість договорів, що стосуються права автора на твір – майже на 124,3%.

Детальніше: https://ukrpatent.org/uk, https://is.gd/CGbfGl, https://is.gd/BKbwQU

Фото: ІР_офіс

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2023-11-17

161