Національний репозитарій академічних текстів

MIRO ТА ГШІ ЯК РУШІЙНІ СИЛИ ПІДВИЩЕННЯ ЗАЛУЧЕНОСТІ СТУДЕНТІВ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Хайме Едуардо Монкада Гарібай «Miro та ГШІ як рушійні сили підвищення залученості студентів онлайн».

У ній йдеться про набір практичних стратегій для перетворення пасивної участі студентів онлайн на видиму, вимірювану та цілеспрямовану взаємодію за допомогою інструменту Miro, покращеного за рахунок ГШІ. Для багатьох викладачів онлайн-викладання означає зіткнення зі звичним набором вимкнених мікрофонів, чорних екранів та байдужих студентів. Щоб вирішити цю проблему, Хайме інтегрував візуальний цифровий робочий простір у свої заняття, щоб за допомогою Miro у режимі реального часу спільно зі студентами створювати ідеї – як індивідуально, так і в командах. Інтерактивний характер платформи не лише збільшив участь, але й покращив концептуальне розуміння навчання. Як побудувати ефективний 90-хвилиний сеанс із застосуванням Miro: підготовка до заняття із використанням відповідного шаблону для теми заняття; розминка (три-п’ять хвилин) – проведення швидкої перевірки; огляд попереднього заняття (п’ять-сім хвилин) – студент робить короткий виклад; основний зміст заняття (20-25 хвилин) – пояснення основ та створення груп для практики; вправа в окремих кімнатах для обговорення (15-20 хвилин); рефлексія та зворотний зв’язок (15-20 хвилин) в основній кімнаті, де кожна команда ділиться тим, що зробили і чому навчилися із відповідним коротким демонстраційним матеріалом; підведення підсумків та узагальнення ключових моментів, відповіді на запитання. Також автор описує способи покращення дизайну активного навчання за допомогою ГШІ. Для підтримки мотивації та залученості студентів потрібно надавати чіткі інструкції (стислі, добре написані описи завдань можуть бути на видноті на дошці Miro для довідки під час групових занять); активний моніторинг – короткочасне відвідування кімнати для обговорення, щоб підтримувати присутність та надавати вказівки; структуровані обговорення із використанням видимих таймерів для визначення тривалості виступів у рамках кожного блоку активності. Перехід від пасивної присутності до активної участі в онлайн-заняттях вимагає продуманого навчального дизайну. Ткі інструменти, як Miro, доповнені ГШІ, дозволяють викладачам створювати структуроване, візуально насичене навчальне середовище, де участь кожного студента документується. Технологія надає шаблони, рамки, таймери та функції голосування, але її справжня педагогічна цінність проявляється через трансформацію ролі викладача від надання контенту до організації спільного, цілеспрямованого навчального досвіду.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/LMmPn

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ОсвітаОнлайн #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-09-12

БЕЗБАР’ЄРНІСТЬ

На порталі «ДіяОсвіта» доступний освітній серіал «Безбар’єрна грамотність», присвячений проблемам, з якими стикаються люди з з порушенням зору, слуху чи моторик

Він складається з 8-ми серій та містить поради, як зробити світ інклюзивним. У ньому йдеться про те, якими бувають бар’єри та що таке безбар’єрність; чому держава має створювати безбар’єрне середовище; головні стереотипи, упередження та судження щодо людей з інвалідністю; як зробити, щоб середовище стало більш доступним і безбар’єрним; що таке інформаційна безбар’єрність та є аргументи на користь інклюзивної освіти; безбар’єрність як вимога законодавства та орієнтир державної політики. Серіал створено Міністерством цифрової трансформації України за підтримки проєкту ПРООН «Права людини для України», що фінансується Міністерством закордонних справ Данії.

Детальніше: https://osvita.diia.gov.ua/courses/barrier-free-literacy

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ОсвітаОнлайн #НРАТ_Інклюзивність

2025-09-12

ОЕСР: ЗБІЛЬШЕННЯ СТИМУЛІВ ДЛЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Збільшення масштабів стимулів, позитивних для біорізноманіття. Виконання цілі 18 Глобальної рамкової програми з біорізноманіття».

У ньому наголошується, що біорізноманіття є надзвичайно важливим для добробуту людей, стійкості суспільства та економічного процвітання. Уся економічна діяльність залежить від природи, тому втрата біорізноманіття становить серйозний макроекономічний та фінансовий ризик. Проте зниження біорізноманіття у світі прискорюється: з 1980 року популяції диких тварин скоротилися на 73 %, а близько мільйона видів тварин і рослин зараз перебувають під загрозою зникнення. Деградація екосистем негативно впливає на запилення, очищення води та клімат. Глобальна рамкова угода про біорізноманіття Куньмін-Монреаль визначила дорожню карту до 2030 року для подолання втрати біорізноманіття, у якій 23-и цілі. Цей звіт зосереджений на питаннях стимулів для збереження біорізноманіття та містить практичні поради щодо збільшення їх масштабу та ефективності та доцільних політичних інструментів, які винагороджують екологічно корисні дії водночас роблячи шкідливі більш коштовними. Серед економічних стимулів для біорізноманіття – субсидії, платежі за екосистемні послуги, екологічні податки, збори та дозволи на торгівлю, компенсації біорізноманіття, а також нові підходи до кредитування біорізноманіття. Спираючись на світовий досвід, звіт узагальнює проблеми та визначає можливості для ефективного та справедливого розширення стимулів і пропонує політикам десять ключових рекомендацій щодо підтримки глобальної рамкової програми з біорізноманіття.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/iR82o, https://qrpage.net/qr/BpnRi, https://doi.org/10.1787/19b859ce-en.

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-09-12

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ, АВТОРСЬКЕ ПРАВО ТА ВИЩА ОСВІТА

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кейсі Майєрс «Штучний інтелект, авторське право та навчання: що потрібно знати вищій освіті».

У ній автор наголошує на незмінності інституту авторського права навіть у часи, коли штучний інтелект змінює увесь процес викладання та досліджень. Розуміння цього стосується не лише дотримання правових вимог, а й підтримки академічної доброчесності, захисту інтелектуальної власності та майбутнього усього процесу створення знань. Автор пояснює: штучний інтелект трансформує вищу освіту, викладачі використовують його для підтримки досліджень, оптимізації адміністративних завдань і навіть створення змісту курсів; студенти використовують його для написання есе, навчання та розвитку навичок. Перший виклик ШІ в освіті – відповідь на питання, кому належить робота, створена штучним інтелектом? Законодавство про авторське право здавна вважало, що люди створюють твори, які можуть бути захищені авторським правом. Авторське право вимагає людського творіння, отже існує загальний юридичний підхід, який розглядає роботу, створену виключно штучним інтелектом без втручання людини, як таку, що не підлягає захисту авторським правом. Це стосується США та інших країн, зокрема – держав Європейського Союзу. Разом із тим, окремі країни можуть формувати власні правові стандарти, навіть якщо вони є учасницями міжнародних угод про авторське право, таких як Бернська конвенція. Галузь законодавства про авторське право розвивається під впливом того, як змінюється розуміння «людського» внеску. Другий виклик – ризики порушення авторських прав саме під час навчання ШІ та формування бази знань для нього, адже генеративний штучний інтелект не створює контент з повітря – він навчається на величезних наборах даних, значна частина яких містить твори, захищені авторським правом. Таким чином, ваше «оригінальне» есе, презентація чи зображення, створені за допомогою ШІ, можуть містити елементи матеріалу, захищеного авторським правом. Якщо це станеться, і хтось ненавмисно створить похідний твір – він може понести відповідальність за порушення авторського права. Інтегруючи штучний інтелект у викладання та дослідження, слід обов’язково пам’ятати про сутнісні основи авторського права; заздалегідь чітко визначати політику використання ШІ; перевіряти оригінальність отриманих результатів роботи; навчати належним чином майбутніх творців контенту, які працюватимуть з інструментами ШІ. Ми зазвичай обговорюємо, чи підриває ШІ навички академічного письма, чи змінює динаміку навчання, але ми також маємо пам’ятати про правові рамки авторського права. Для всіх нас у вищій освіті – викладачів, дослідників, адміністраторів – завдання полягає не лише в тому, щоб йти в ногу часом і залучати нові технології. Треба в епоху ШІ зберегти внутрішню цінність людської творчості та інтелекту.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/l172l

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-09-11

КОНКУРС НА ЗДОБУТТЯ ЗОЛОТОЇ МЕДАЛІ ІМЕНІ В.І. ВЕРНАДСЬКОГО НАН УКРАЇНИ

Національна академія наук України оголосила конкурс на здобуття Золотої медалі імені В.І. Вернадського Національної академії наук України.

Його мета – відзначення вчених за їхні видатні досягнення у галузі природничих, технічних та соціогуманітарних наук. Медаль була заснована на честь видатного вченого та першого президента Української академії наук. Відзнака присуджується персонально за окремі наукові досягнення та/або за сукупність наукових праць. У конкурсі можуть брати участь дійсні члени і члени-кореспонденти НАН України незалежно від місця їх постійної роботи; зарубіжні вчені; окремі особи, які працюють у наукових установах, закладах вищої освіти, на підприємствах і в організаціях, розташованих на території України. Щорічно присуджуються дві золоті медалі – одна вітчизняному і одна зарубіжному вченому. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 12 листопада 2025 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/LqBCF

Фото: Мінцифри

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

#НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2025-09-11

ОЕСР: РИНКОВІ НАСЛІДКИ ПРОМИСЛОВИХ СУБСИДІЙ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Ринкові наслідки промислових субсидій» із серії «Документи торговельної політики ОЕСР».

У ньому наголошується, що останнім часом було досягнуто значного прогресу в поліпшенні доступності даних про промислові субсидії та подоланні непрозорої діяльності національних урядів щодо підтримки, яку вони надають промисловим виробникам. ОЕСР грала важливу роль в імплементації цих підходів, зокрема – забезпечила створення бази даних ОЕСР про виробничі групи та промислові корпорації. Цей набір даних містить унікальну інформацію на мікрорівні про обсяг та масштаби промислових субсидій. Доступність такого роду даних відкриває нові можливості для кількісного оцінювання впливу промислових субсидій на ринки і конкуренцію. У цьому звіті використовуються економетричні методи перевірки причинно-наслідкового зв’язку між державними субсидіями та ефективністю виробничих компаній. Аналіз показує, що субсидії збільшують частку фірм на світовому ринку, але не мають суттєвого позитивного або навіть спричиняють негативний вплив на інвестиції та продуктивність. Ці результати свідчать про те, що збільшення частки ринку, спричинене субсидіями, не є результатом підвищення ефективності, навпаки, фірми, які отримують субсидії, отримують можливість знижувати свої ціни або стримувати конкурентів від інвестицій.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/382VK, https://qrpage.net/qr/sccql, https://doi.org/10.1787/e40b793f-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-09-11

ДЕРЖАВНА ОНЛАЙН-ПЛАТФОРМА ЗІ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Міністерство цифрової трансформації України оголосило про запуск першої державної онлайн-платформи зі штучного інтелекту.

Відтепер уся інформація про штучний інтелект в Україні зібрана в єдиному вікні ШІ-ініціатив. Бізнес, державні організації, наукові й освітні заклади та міжнародні партнери матимуть змогу напряму долучитися до ШI-трансформації України завдяки цьому технологічному рішенню. Наразі на платформі можна дізнатися про ключові ШІ-проєкти та актуальні новини у сфері технологій; отримати актуальні рекомендації щодо корисних інструментів та ШІ-продуктів від Центру передового досвіду з розробки та інтеграції ШІ. Вебсайт розроблено за підтримки Проєкту «Цифровізація для зростання, доброчесності та прозорості», що виконується Фондом Євразія.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/B2Wml, https://ai.thedigital.gov.ua/

Фото: Мінцифри

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-09-10

НІМЕЦЬКИЙ ФЕДЕРАЛЬНИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ ФОНД ПІДТРИМУЄ УКРАЇНСЬКИХ ДОСЛІДНИКІВ

Німецький федеральний екологічний фонд (DBU) оголосив спеціальний конкурс «Ukraine» для відбору українських дослідників, що бажають співпрацювати у галузі охорони природи, охорони морського середовища, охорони культурної спадщини із партнерськими установами Німеччини.

Участь у конкурсі можуть взяти громадяни України з університетським дипломом, чиє основне місце проживання упродовж усього періоду проєкту залишатиметься в Україні. Пріоритетом фінансування є проєкти з чітким технічним спрямуванням тривалістю до 12 місяців. Планується надання щомісячної фінансової підтримки у розмірі 800 євро для дослідників, що мають понад 10 років професійного досвіду, 500 євро для дослідників із таким досвідом до 10 років та надання додаткового фінансування у обсязі до 10 тис. євро на матеріали, послуги та поїздки. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 1 листопада 2025 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/iwnps, https://qrpage.net/qr/lIFwX

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини ##НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-09-10

ОЕСР: СПРИЯННЯ РОЗВИТКУ ЕКОСИСТЕМ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Сприяння розвитку екосистем дослідницької інфраструктури для вирішення складних наукових та суспільних проблем» із серії «Документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».

У ньому наголошується, що у 2023 році Глобальний науковий форум доручив Секретаріату ОЕСР та міжнародній експертній групі проаналізувати поточний стан та потенціал майбутнього розвитку екосистем наукових досліджень та інновацій й оцінити їх вплив на вирішення глобальних наукових та суспільних викликів. Оприлюднений документ базується на інформації, зібраній експертною групою з представників 14-ти країн, Європейської комісії та ряду міжнародних організацій. Він містить відомості про поточний стан співпраці у галузі дослідницької інфраструктури, а також визначає та аналізує передові практики підтримки екосистем дослідницької інфраструктури; описує політику та ключові чинники співпраці. Дослідницькі інфраструктури відіграють важливу роль у просуванні досліджень у всіх наукових галузях. Розвиток інтегрованих екосистем пропонує нові можливості для розширення обсягу, впливу та ефективності окремих дослідницьких інфраструктур, але вимагає значних стимулів для подолання ряду перешкод їхньому створенню та сталому розвитку. Звіт описує передовий досвід та містить рекомендації для політиків щодо заходів підтримки екосистеми дослідницьких інфраструктур у різних галузях знань й підвищення їх доданої цінності для суспільства в цілому.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/qVoAc, https://qrpage.net/qr/KgJzr, https://doi.org/10.1787/34797721-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-09-10

ІГНОРУВАННЯ CHATGPT АКАДЕМІЧНИМ СЕРЕДОВИЩЕМ Є НИВИПРАВДАНИМ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Агнешки Пйотровської «Ігнорування академічних переваг ChatGPT є інтелектуально нечесним».

У ній автор наводить неоднозначне та сміливе твердження, що представлення ChatGPT в якості майданчика для плагіаторів є боязливою реакцією на здатність штучного інтелекту покращувати дослідження. Вона наводить цитати відомих представників галузі: остерігайтеся «небезпечних ілюзій» користувачів пасивного штучного інтелекту каже керівник відділу ШІ Microsoft Мустафа Сулейман; має місце скорочення когнітивного потенціалу пишуть дослідники Массачусетського технологічного інституту. Дійсно, нещодавнє дослідження MIT попереджає, що регулярні користувачі великих мовних моделей можуть зіткнутися зі зниженням мозкової активності на 47%. Ряд науковців стверджують, що використання штучного інтелекту в будь-якій академічній роботі, включаючи дослідження, є новою формою плагіату. Автор статті вважає реакцію університетів та науковців на ці заяви невідповідними та пропонує більше уваги приділяти створенню прозорості та аналізу критичних зауважень, щоб ШІ можна інтегрувати в академічну сферу як інструмент інтелектуальної допитливості. Вкрай важливо, щоб студенти розуміли, яким має бути їх партнерство з ШІ у проведені власних досліджень, у написанні робіт, і що чим більше вони знають, тим більше вони можуть інтелектуально розвиватися з ШІ. Звісно, паніка й перестороги завжди супроводжували упровадження нових технологій. Платон попереджав, що письмо розмиє пам’ять і створить лише ілюзію мудрості. Друкарський верстат звинувачували у розбещенні душі. Є тривога, що центр знання може зміститися, а діалог може зникнути. Розвиток штучного інтелекту знову повертає нас до того самого Платонівського питання: чи може мудрість пережити своє відокремлення від філософа? Штучний інтелект — це не просто пошукова система, а партнер у мисленні. Таке партнерство має бути усвідомленим, етичним та трансформаційним.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/yDiw2

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-09-09