За результатами пошуку знайдено:

записів - 5265

сторінок - 527

ОЕСР: ПРОГНОЗ МІЖНАРОДНОЇ МІГРАЦІЇ 2023

ОЕСР: ПРОГНОЗ МІЖНАРОДНОЇ МІГРАЦІЇ 2023

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила чергове видання звіту «Прогноз міжнародної міграції 2023» із серії «Перспективи міжнародної міграції».

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила чергове видання звіту «Прогноз міжнародної міграції 2023» із серії «Перспективи міжнародної міграції».

У ньому аналізуються останні зміни в міграційних рухах та залученні іммігрантів до ринку праці в країнах ОЕСР; відслідковуються останні зміни політики в управлінні міграцією та інтеграції в країнах ОЕСР. Це видання містить дві спеціальні глави: про інтеграцію матерів-мігранток у ринок праці та про моделі народжуваності серед мігрантів у країнах ОЕСР. Прогноз також містить примітки по країнах і детальний статистичний додаток. Зокрема, за результатами дослідження у звіті зазначається: міграція постійного типу до країн ОЕСР зросла на 26% у 2022 році порівняно з 2021 роком, попередні дані за 2023 рік свідчать про подальше зростання; сімейна міграція залишається основною категорією в’їзду для нових мігрантів постійного типу, становлячи 40% усієї міграції, тоді як керована трудова міграція та вільна мобільність становлять по 21%; у 2022 році найбільшими країнами походження шукачів притулку в ОЕСР були Венесуела (221тис.), Куба (180 тис.), Афганістан (170 тис.) і Нікарагуа (165 тис.); у більш ніж половині країн ОЕСР рівень зайнятості мігрантів є найвищим за понад два десятиліття; матері-іммігранти стикаються з непропорційно невигідним становищем як порівняно з жінками-іммігрантами без дітей, так і порівняно з їхніми однолітками, які народилися в місцевих країнах. У середньому по ОЕСР різниця в рівнях зайнятості між іммігрантами та матерями, які народилися в країні, становить 20 процентних пунктів.

Детальніше: https://is.gd/8PlH3U, https://is.gd/GWKegS, https://doi.org/10.1787/b0f40584-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

2023-10-30
Поширити
WORLD UNIVERSITY RANKINGS 2024 BY SUBJECT

WORLD UNIVERSITY RANKINGS 2024 BY SUBJECT

На сайті Times Higher Education, одної із найбільш впливових рейтингових агенцій світу, опубліковано чергові результати галузевого рейтингу «World University Rankings 2024 by subject».

На сайті Times Higher Education, одної із найбільш впливових рейтингових агенцій світу, опубліковано чергові результати галузевого рейтингу «World University Rankings 2024 by subject».

Предметний рейтинг, як і світовий, ранжується на основі 18 показників, які є складовими 5 ключових показників вищої освіти: викладання, дослідницьке середовище, якість досліджень, співпраця з індустрією, а також міжнародні перспективи. Українськи університети представлені з дев’яти предметів, серед яких найкращими є: комп’ютерні науки – Національний університет «Львівська політехніка», Харківський національний університет радіоелектроніки, Харківський авіаційний інститут; фізичні науки – Сумський державний університет, Національний університет «Львівська політехніка», Львівський національний університет імені Івана Франка; інженерія: Сумський державний університет, Харківський національний університет радіоелектроніки, Національний університет «Львівська політехніка»; бізнес та економіка – Сумський державний університет, Національний університет «Львівська політехніка», Національний університет біоресурсів і природокористування України; суспільні науки – Сумський державний університет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний університет «Львівська політехніка»; науки про життя – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний університет біоресурсів і природокористування України; мистецтво та гуманітарні науки – Київський національний університет імені Тараса Шевченка; право – Київський національний університет імені Тараса Шевченка; клініка та здоров’я – Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Детальніше: https://naps.gov.ua/ua/press/events/3148/, https://is.gd/Yb8Pve, https://docs.google.com/forms/d/1ajPkoSg1Hptiho2eY-k9xTxQ1vqtCm19U0ckhX4yITo/viewform?hl=uk&hl=uk&edit_requested=true

Фото: скріншот

##НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2023-10-30
Поширити
ЩОРІЧНИЙ КОНКУРС «КРАЩЕ ВИДАННЯ РОКУ»

ЩОРІЧНИЙ КОНКУРС «КРАЩЕ ВИДАННЯ РОКУ»

ГО «Національна академія наук вищої освіти України» проводить щорічний конкурс «Краще видання року».

ГО «Національна академія наук вищої освіти України» проводить щорічний конкурс «Краще видання року».

Конкурс проводиться відповідно до наказу Національної академії наук вищої освіти України № 17 від 28.07.2023 року. Мета конкурсу – підтримка творчої активності освітян та вчених, їх заохочення до оприлюднення наукових результатів високого рівня в галузі фундаментальних й прикладних досліджень, популяризації наукових здобутків, зростання престижу наукової видавничої продукції, у тому числі художньої літератури. Участь у конкурсі можуть брати наукові співробітники, викладачі, стажери-дослідники, докторанти та аспіранти закладів вищої освіти, науково-дослідних установ, вітчизняні і зарубіжні студенти. Право висувати кандидатів на здобуття премій надається вченим радам закладів вищої освіти та НДІ, а також громадським організаціям або шляхом самовисування. Загальні вимоги до конкурсних робіт: період видання з 2021 по 2023 роки включно; на конкурс приймаються: монографії; підручники; навчальні посібники; праці молодих вчених; винаходи; художня література. За результатами конкурсу переможцям видаються дипломи та сертифікати. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 30 листопада 2023 року.

Детальніше: https://is.gd/AUqyid, https://is.gd/j8szk0, https://is.gd/QZjP64

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2023-10-27
Поширити
РІШЕННЯ АТЕСТАЦІЙНОЇ КОЛЕГІЇ МОН

РІШЕННЯ АТЕСТАЦІЙНОЇ КОЛЕГІЇ МОН

25 жовтня 2023 року відбулось чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.

25 жовтня 2023 року відбулось чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.

За його результатами ухвалено низку рішень у сфері атестації кадрів вищої кваліфікації, які, зокрема, стосуються утворення спеціалізованих учених рад із присудження наукового ступеня доктора наук; затвердження (скасування) рішень про присвоєння вчених звань професора, доцента, старшого дослідника; присудження наукових ступенів доктора наук, кандидата наук, доктора філософії; формування переліку наукових фахових видань України; позбавлення наукових ступенів за порушення академічної доброчесності. Відповідний наказ від 25.10.2023 № 1309 «Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністерства» оприлюднено на офіційному веб-сайті МОН.

Детальніше: https://is.gd/U0DUQ7, https://is.gd/wKGSEO

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини

2023-10-27
Поширити
ОЕСР: ІНДИКАТОРИ ІНКЛЮЗІЇ В ОСВІТІ

ОЕСР: ІНДИКАТОРИ ІНКЛЮЗІЇ В ОСВІТІ

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Індикатори інклюзії в освіті: основа для аналізу» із серії «Робочі документи ОЕСР з освіти».

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Індикатори інклюзії в освіті: основа для аналізу» із серії «Робочі документи ОЕСР з освіти».

У ньому наголошується, що останніми десятиліттями у сфері розробки політик посилюється тенденція визначення політик з чіткими вимірюваними цілями, а також індикаторами для моніторингу їх досягнення. У сфери розробки освітньої політики це призвело до різних спроб розроблення індикаторів щодо рівності та інклюзії в освіті. Заклики до посилення моніторингу та оцінки освітньої політики та практики поки що не містять широкого та послідовного оцінювання інклюзивності освітніх закладів. Вимірювання інклюзії в освіті виявляється складним завданням не лише через складність і різне використання цієї концепції, але й через її складну природу. Вимірювання інклюзії передбачає аналіз різноманітних сфер політики в системі освіти, враховуючи також різні ролі системи. У цьому документі обговорюється застосування моделі «вхід-процес-результат» для вимірювання інклюзії в освіті та ключові показники, які можуть бути прийняті системами освіти та закладами освіти. У ньому враховуються міркування розробників показників для вимірювання інклюзії, наприклад ступінь їх застосування, обмеження, пов’язані з дезагрегацією даних, і відповідність міжсекторальних підходів до інклюзії.

Детальніше: https://is.gd/DAq0lA, https://is.gd/c8Sc78, https://doi.org/10.1787/d94f3bd8-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Інклюзивність

2023-10-27
Поширити
ЗРОБИТИ КОНФЕРЕНЦІЇ БІЛЬШ ІНКЛЮЗИВНИМИ

ЗРОБИТИ КОНФЕРЕНЦІЇ БІЛЬШ ІНКЛЮЗИВНИМИ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Керолайн Грін і Вільяма Е. Дональда «Зробити конференції більш інклюзивними: можливості, перешкоди та отримані уроки».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Керолайн Грін і Вільяма Е. Дональда «Зробити конференції більш інклюзивними: можливості, перешкоди та отримані уроки».

У ній автори ділиться власним досвідом організації одноденної конференції з питань розвитку карєри, яка збирає вчених, професійних спеціалістів і політиків для спілкування та обміну найкращими практиками, Зокрема, автори прагнуть сприяти інклюзивності, відповідаючи на постійні заклики, щоб забезпечити доступ до цінних просторів обміну знаннями для якомога більшої кількості людей. Як організатори та амбасадори заходу, вони окреслюють три дії, які вжили, щоб зробити захід максимально інклюзивним, три перепони, з якими зіткнулися при цьому, і три напрямки, які потрібно вдосконалити під час проведення майбутніх заходів. Отже дії, які вжиті, щоб зробити захід максимально інклюзивним: доступна ціна – не всі вчені, професіонали або політики мають фінанси для відвідування конференцій; повністю віртуальний захід – з огляду на зазначене, формат заходу та ціна взаємопов’язані; різноманітність доповідачів – це означає пошук високоякісних доповідачів із різних професій та дисциплін, щоб представляти різноманіття секторів вищої освіти та кар’єри. Перешкоди, з якими зіткнулися, щоб зробити конференцію інклюзивною: забезпечення спонсорства – проведення онлайн-одноденного заходу потребує спонсорства, щоб компенсувати витрати, включно з ліцензіями на технологіями; підвищення обізнаності про подію – щоб зробити її фінансово життєздатною, організовуючи подію з доступною ціною квитків; збалансування різноманітності доповідачів – збалансувати різноманітність із заданою кількістю слотів для доповідачів і висвітленням тем. Сфери для вдосконалення під час виконання майбутніх подій: покращення віртуального досвіду – технології можуть бути дорогими, але завжди існує ризик технологічного сбою; залучення вчених, професіоналів і політиків – захід має бути доступним для якомога більшої кількості людей із ​​сектору вищої освіти та за його межами; прислухання до відгуків – довгострокова життєздатність заходу залежить від постійного вдосконалення процесу, керованого різноманітними відгуками. Підсумовуючи, автори висловили сподівання, що враховуючи їх досвід, інші організатори зможуть покращити інклюзивність своїх заходів.

Детальніше: https://is.gd/VQjmmc, https://is.gd/oX4OqP, https://is.gd/SbFCRq

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інклюзивність

2023-10-26
Поширити
ПЕРЕЛІК ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗА СТУПЕНЯМИ РИЗИКУ У 2023 РОЦІ

ПЕРЕЛІК ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗА СТУПЕНЯМИ РИЗИКУ У 2023 РОЦІ

Державна служба якості освіти оприлюднила Перелік закладів вищої освіти за ступенями ризику у 2023 році.

Державна служба якості освіти оприлюднила Перелік закладів вищої освіти за ступенями ризику у 2023 році.

Формування та оприлюднення переліку ЗВО за ступенями ризику має на меті дати змогу звернути увагу на чинники, що збільшують ризики провадження освітньої діяльності, та вжити відповідних заходів. Задля відкритості та прозорості підготовки й оприлюднення результатів розрахунок ступенів ризику здійснено в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (модуль «Ступені ризику (для вищої освіти)»). Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері вищої освіти та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою якості освіти» від 21.11.2018 № 982, розрахунок здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за такими критеріями: чисельність здобувачів вищої освіти за останні три роки; кількість науково-педагогічних (педагогічних) працівників, працевлаштованих за основним місцем роботи; стан оприлюднення на офіційному вебсайті закладу вищої освіти визначених законодавством документів та інформації; кількість порушень вимог законодавства у сфері вищої освіти, виявлених за результатами заходів державного нагляду (контролю), проведених протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду; наявність відокремлених структурних підрозділів; наявність іноземних здобувачів вищої освіти; частка неакредитованих спеціальностей і освітніх програм. Дослідження свідчить про: з-поміж 290 закладів вищої освіти до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику належать 28 (10%), середнім — 186 (64%), а з незначним — 76 (26%); стрімку позитивну динаміку за одним із критеріїв – станом оприлюднення на офіційних вебсайтах визначених законодавством документів та інформації. Продовж трьох останніх років удвічі зросла кількість ЗВО з часткою оприлюднених документів, матеріалів та інформації на рівні 91-100% і значно скоротилася частка вебсайтів, стан наповненості яких є незадовільним. Офіційні сайти закладів освіти є одним із найефективніших інструментів поширення інформації про їх діяльність. Крім того, завдяки доступності до вичерпної та валідної інформації зменшується навантаження на працівників закладу освіти, оскільки учасники освітнього процесу та представники громадськості можуть отримати необхідну для них інформацію у зручний час і спосіб.

Детальніше: https://is.gd/oqXUff, https://is.gd/5Z4cxO, https://is.gd/MBUzVA, https://info.edbo.gov.ua/, https://is.gd/JTrYBg

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2023-10-26
Поширити
ВИДАННЯ ДЛЯ ФАХІВЦІВ ВІД КНИЖКОВОЇ ПАЛАТИ УКРАЇНИ

ВИДАННЯ ДЛЯ ФАХІВЦІВ ВІД КНИЖКОВОЇ ПАЛАТИ УКРАЇНИ

Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.

Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.

У ньому представлені публікації з видавничої справи та редагування, книгознавства, документознавства, бібліології, бібліографії та бібліографознавства, а також галузеві науково-методичні та методичні розробки. Список видань формується на основі електронної бази даних обов’язкового примірника документів.

Детальніше: http://www.ukrbook.net/, https://is.gd/pqeXnQ

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини

2023-10-26
Поширити
ОЕСР: ВПЛИВ ПОДАТКОВИХ ПІЛЬГ НА НДДКР

ОЕСР: ВПЛИВ ПОДАТКОВИХ ПІЛЬГ НА НДДКР

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Вплив податкових пільг на НДДКР: результати проекту ОЕСР microBeRD+» із серії «Документи ОЭСР з політики в галузі науки, технологій і промисловості».

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Вплив податкових пільг на НДДКР: результати проекту ОЕСР microBeRD+» із серії «Документи ОЭСР з політики в галузі науки, технологій і промисловості».

У ньому наголошується, що існує консенсус щодо ключової ролі досліджень і розробок (R&D) як рушійної сили інновацій економічного розвитку та соціального добробуту. Щоб вирішити проблеми на ринку досліджень і розробок, уряди в усьому світі намагаються стимулювати інвестиції в наукові дослідження і розробки, використовуючи інструменти фінансової підтримки. Все частіше використовується податкова система як механізм стимулювання. У 2020 році податкові пільги на R&D становили близько 55% від загальної державної підтримки R&D в країнах ОЕСР, порівняно з 30% у 2000 році. Таке зростання викликає важливі питання щодо ефективності інших інструментів у сприянні НДДКР, інноваціям та економічним показникам, неоднорідності цих ефектів у різних типах фірм та взаємодії між ними. Проєкт ОЕСР microBeRD вивчає поширеність та вплив державної підтримки бізнес-досліджень та розробок з використанням «розподіленого» підходу в аналізі конфіденційних мікроданих, оцінюючи вплив політики всередині країн та між країнами. Аналіз на основі мікроданих складається з двох компонентів: міждержавного аналізу на основі мікро-агрегованих даних та аналізу на рівні фірм у межах країни із застосуванням гармонізованої методології. У цьому документі повідомляється про остаточні результати проекту ОЕСР microBeRD+. Спираючись на результати попередньої роботи, у цьому дослідженні представлені нові дані про вплив політики підтримки НДДКР (податкові пільги та прямі форми підтримки) на інвестиції бізнесу в НДДКР (додатковість витрат на НДДКР), а також на інновації та економічні показники фірм (результат НДДКР). У звіті також наведено дослідницький аналіз побічних ефектів впливу податкових пільг на НДДКР.

Детальніше: https://is.gd/HOcxCGhttps://is.gd/sJOQEahttps://doi.org/10.1787/1937ac6b-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

2023-10-26
Поширити
ЗРОБИТИ УНІВЕРСИТЕТИ ІНКЛЮЗИВНИМИ ДЛЯ ЛЮДЕЙ З ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ

ЗРОБИТИ УНІВЕРСИТЕТИ ІНКЛЮЗИВНИМИ ДЛЯ ЛЮДЕЙ З ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мередіта Вілкінсона «Зробити університети інклюзивними для людей з обмеженими можливостями, частина перша: зворотній зв’язок, доступ і мова».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мередіта Вілкінсона «Зробити університети інклюзивними для людей з обмеженими можливостями, частина перша: зворотній зв’язок, доступ і мова».

Автор пропонує поради щодо сприяння інклюзивності для студентів та персоналу університетів з обмеженими можливостями. Університетам важливо врахувати їх, зважаючи на те, що кількість таких людей зростає. Керівники вищої ланки, які не мали відповідного досвіду, повинні знати як можна зробити свої університети більш інклюзивними, щоб повністю підтримувати студентів і співробітників з обмеженими можливостями. У першій частині роботи поради стосуються отримання зворотного зв’язку від студентів та персоналу, підвищення доступності та підхід до мови щодо інвалідності. Зокрема пропонується: використання досвіду спілкування зі студентами та персоналом з обмеженими можливостями – ймовірно, в університеті є експерти, до яких можна звернутися за порадою та підтримкою; зробити свій кампус і заходи доступними – слід враховувати: чи придатні під’їзди та внутрішні частини будівель для людей на інвалідних візках, чи достатньо туалетів для людей з обмеженими можливостями, чи оборудовано роздягальні та підйомник, чи достатньо широкі двері, щоб вмістити інвалідні візки, чи логічно розташовані простори та чи вільні вони від перешкод, які можуть спричинити нещасні випадки, чи працюють доступні двері. Інші способи зробити свої події доступнішими: наявність кімнат відпочинку для відвідувачів, заздалегідь надання учасникам матеріалів до заходів, чітке маркування їжі для відвідувачів з особливими дієтичними вимогами, включення регулярних перерв продовж усього заходу, зробити мережеві сеанси доступними, включивши місця для сидіння та столи; використання правильної мови – використання таких термінів, як «інвалід» і «інвалідність», є цілком прийнятним, але слід уникати висловлювань, які призводять до того, що особа стає жертвою через її інвалідність; уникання припущень – важливо не робити припущень щодо того, що студенти та співробітники можуть/не можуть робити. Припущення можуть дуже засмучувати людей з обмеженими можливостями. Стратегії включають постановки відкритих питань, таких як: вплив інвалідності на роботу, що я/університет можуть зробити, щоб краще підтримати вас, що ви вважаєте корисним/некорисним, як би ви хотіли повідомити про будь-які труднощі, з якими ви стикаєтеся. Взявши до уваги ці поради, можна почати вживати заходів, щоб зробити навчальний заклад більш доступним для студентів і персоналу з обмеженими можливостями, чи то шляхом забезпечення більшої доступності будівель і заходів, використання правильної мови чи запобігання припущенням. У другій частині цієї серії автор планує зосередитись на тому, як керівники закладів вищої освіти можуть робочим навантаженням студентів і співробітників зробити процеси просування більш справедливими.

Детальніше: https://is.gd/J7u8IGhttps://is.gd/jdEzDn

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-10-25
Поширити