За результатами пошуку знайдено:

записів - 6491

сторінок - 650

ОЕСР: ДОРОЖНЯ КАРТА ПЕРЕХОДУ ДО ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У СФЕРІ ВИМІРЮВАНЬ

ОЕСР: ДОРОЖНЯ КАРТА ПЕРЕХОДУ ДО ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У СФЕРІ ВИМІРЮВАНЬ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Дорожня карта ОЕСР щодо переходу до цифрових технологій у сфері вимірювань у 2026 році» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Дорожня карта ОЕСР щодо переходу до цифрових технологій у сфері вимірювань у 2026 році» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».

У ньому зазначається, що вимірювання цифрових складових економіки одночасно є ключовим елементом діяльності з розроблення та впровадження політики, заснованої на фактичних даних та складним для реалізації завданням. Адже цифрові технології присутні всюди, що робить концепцію ізольованої «цифрової економіки» застарілою. Ключові проблеми вимірювання цифрової трансформації включають поліпшення міжнародної сумісності пріоритетних показників й забезпечення гнучкості та оперативності статистичних систем щодо впровадження нових концепцій,  зумовлених прогресом у галузі цифрових технологій та даних. Перед професійною спільнотою статистиків стоїть завдання розроблення нових міждисциплінарних підходів до збору та аналізу даних, зміцнення можливостей інфраструктури даних, партнерство з приватним сектором та взаємодія з зацікавленими сторонами для забезпечення використання надійних і репрезентативних даних. Дорожня карта ОЕСР щодо переходу на цифрові вимірювання має на меті підтримувати й заохочувати скоординований підхід до діяльності у галузі цифрових вимірювань і включає десять дій  щодо моніторингу цифрової трансформації та її впливу. Дорожня карта виходить із визнання того, що національні статистичні системи повинні адаптуватися та розширюватися, щоб адекватно відображати цифровізацію економіки та суспільства, а дезагреговані дані забезпечують  відомості, на основі яких можна визначати «цифрові розриви» та ідентифікувати ризики технологічних змін.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-oecd-going-digital-measurement-roadmap-2026_b455e132-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/the-oecd-going-digital-measurement-roadmap-2026_590c5900/b455e132-en.pdf,https://doi.org/10.1787/b455e132-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-17
Поширити
ГЛОБАЛЬНА НАУКА ЧИ ЄВРОПЕЙСЬКІ ПРІОРИТЕТИ: ДИЛЕМА НОВОГО ДОСЛІДНИЦЬКОГО ЦИКЛУ ЄС

ГЛОБАЛЬНА НАУКА ЧИ ЄВРОПЕЙСЬКІ ПРІОРИТЕТИ: ДИЛЕМА НОВОГО ДОСЛІДНИЦЬКОГО ЦИКЛУ ЄС

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сехер Асаф «Чи стане наступна програма «Горизонт Європа» привабливою для країн, що не є членами ЄС?».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сехер Асаф «Чи стане наступна програма «Горизонт Європа» привабливою для країн, що не є членами ЄС?».

У ній автор аналізує, як зміна геополітичного контексту та нові пріоритети Європейського Союзу можуть вплинути на готовність неєвропейських держав брати участь у наступному етапі цієї масштабної дослідницької програми. Наголошується, що в умовах глобальних викликів співпраця між країнами у сфері науки та інновацій є надзвичайно важливою. Саме тому програма «Горизонт Європа»  позиціонується як відкрита до участі не лише держав-членів ЄС, а й асоційованих партнерів. Однак майбутній формат програми викликає дискусії щодо того, чи збережеться така відкритість у наступному фінансовому циклі в контексті посилення уваги ЄС до власної економічної й технологічної конкурентоспроможності. Нові політичні акценти можуть змістити баланс від глобальної співпраці до підтримки внутрішніх інноваційних екосистем. Це, у свою чергу, може зробити менш привабливою співпрацю з науковцями таких країн, як Канада, Японія чи Австралія.  Автор звертає увагу на те, що для неєвропейських держав участь у програмі «Горизонт Європа» передбачає не лише доступ до фінансування та дослідницьких мереж, а й фінансові внески та прийняття правил ЄС. У цьому контексті виникає питання співвідношення витрат і вигід: якщо програма дедалі більше орієнтуватиметься на внутрішні пріоритети ЄС, мотивація партнерів може знижуватися. Водночас асоційований статус залишається найбільш повною формою участі, що забезпечує майже рівні права з державами-членами. Окремо автор звертає увагу на роль політичних чинників, які можуть впливати на переговори про приєднання: геополітична напруженість, зміни у міжнародних відносинах та питання стратегічної автономії ЄС формують складне середовище для наукової співпраці. У таких умовах навіть традиційно близькі партнери можуть переглядати свої підходи до участі в європейських дослідницьких ініціативах. Отже, майбутнє міжнародної співпраці у рамках наступної програми «Горизонт Європа» буде залежати від того, наскільки вдасться зберегти привабливість для глобальних партнерів на тлі посилення стратегічних пріоритетів розвитку європейської науки та інновацій.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/will-next-horizon-europe-be-anything-non-eu-states-want-join

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation 

2026-03-16
Поширити
СПІЛКА НАВИЧОК: ОДИН РІК ПРОГРЕСУ В ОСВІТІ

СПІЛКА НАВИЧОК: ОДИН РІК ПРОГРЕСУ В ОСВІТІ

На сайті Європейського освітнього простору опублікований звіт «Спілка навичок: один рік прогресу в освіті».

На сайті Європейського освітнього простору опублікований звіт «Спілка навичок: один рік прогресу в освіті».

У ньому зазначається, що освіта є двигуном конкурентоспроможності Європи. Рік тому Єврокомісія започаткувала «Союз навичок», щоб забезпечити кожному учневі, працівнику та досліднику інструменти, необхідні для процвітання у світі, що швидко змінюється. Сьогодні ця ініціатива приносить конкретні результати. Ставлячи навчання та навички в основу стратегічного порядку денного, вона не просто допомагає людям розвиватися, а й зміцнює ландшафт інновацій, підвищує соціальну згуртованість та демократичну стійкість Європи. Звіт охоплює наступні ключові напрямки: основні показники та досягнення; розвиток базових навичок та цифрової грамотності; розширення можливостей викладачів (рекомендації щодо цифрової освіти, які допомагають орієнтуватися в етичному використанні штучного інтелекту); посилення STEM-освіти для стратегічних секторів; подолання гендерного розриву в технічних галузях; зв’язок університетів з ринком праці. Також у звіті йдеться про те, що об’єднання професійних навичок – це довгострокова стратегія з чітким планом дій на найближчі роки. Планується до кінця 2026 року запустити новий пакет освітніх програм для зміцнення співпраці між школами, вирішення проблеми нестачі вчителів та підтримки професійного розвитку. Нова цифрова дорожня карта 2030 визначає довгострокову політику розвитку цифрових навичок та освіти на всій території ЄС. У 2027 році планується представити концепцію громадянської освіти, яка містить керівні принципи для розвитку демократичних цінностей та активної участі. У 2028 році буде розроблено європейську систему компетенцій у галузі STEM (наука, технологія, інженерія та математика) для стандартизації навичок та результатів навчання у цій сфері у всіх країнах ЄС.

Детальніше: https://education.ec.europa.eu/news/union-of-skills-one-year-of-progress-in-education, https://education.ec.europa.eu/education-levels/school-education/basic-skills

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-16
Поширити
ОЕСР: ПІДТРИМКА СТІЙКОСТІ РИНКУ БОРГОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

ОЕСР: ПІДТРИМКА СТІЙКОСТІ РИНКУ БОРГОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Глобальна доповідь про борг 2026 року: підтримка стійкості ринку боргових зобов’язань в умовах наростаючого тиску».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Глобальна доповідь про борг 2026 року: підтримка стійкості ринку боргових зобов’язань в умовах наростаючого тиску».

У ньому зазначається, що світові ринки боргових зобов’язань переживають складний період. Геополітична напруженість, торгові суперечки та невизначена макроекономічна ситуація ускладнюють і стан і без того перевантажених ринків, проте вони досі демонструють стійкість. Вартість довгострокових запозичень зросла, та, як наслідок, збільшуються ризики рефінансування. Роль інвесторів, чутливих до цінової пропозиції, – зростає, що може зробити ринки боргових зобов’язань більш уразливими до потрясінь. Очікується, що масштабування ШІ та зростання витрат на оборону додатково і доволі суттєво збільшать запозичення на ринках. Для забезпечення стабільного фінансування урядів та корпорацій на ринках суверенних та корпоративних облігацій, сукупний обсяг яких становить 109 трлн доларів США, необхідно ретельно керувати наявними та майбутніми ризиками. У 2025 році запозичення урядів та компаній на боргових ринках досягли історично високого рівня, склавши 27 трлн дол. США. Очікується, що  у 2026 році борговий ринок  зросте до 29 трлн дол. США.  Цей документ покликаний підтримати зусилля із забезпечення стійкості ринків боргових зобов’язань та пропонує  урядам заходи із забезпечення довгострокової стійкості їхнього боргу щоб вони могли  упоратися з високим борговим тягарем, створити більше можливостей для інвестицій у довгострокове зростання, знизити ризик обмеження доступу корпорацій до фінансування, забезпечити безперебійне функціонування ринку корпоративних облігацій. По мірі ускладнення структур корпоративного фінансування підвищення якості розкриття інформації матиме важливе значення для того, щоб власники облігацій могли ефективно оцінювати та відстежувати пов’язані з цим ризики.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/global-debt-report-2026_e9d80efd-en.html,https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/global-debt-report-2026_59d2d627/e9d80efd-en.pdf, https://doi.org/10.1787/e9d80efd-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-03-16
Поширити
ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ НАКАЗУ МОН УКРАЇНИ ПРО ОСОБЛИВОСТІ ПОНОВЛЕННЯ ТА ЗМІНИ СТАТУСУ ЗДОБУВАЧА ОСВІТИ

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ НАКАЗУ МОН УКРАЇНИ ПРО ОСОБЛИВОСТІ ПОНОВЛЕННЯ ТА ЗМІНИ СТАТУСУ ЗДОБУВАЧА ОСВІТИ

Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт наказу «Про деякі особливості поновлення та зміни статусу здобувача фахової передвищої та вищої освіти».

Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт наказу «Про деякі особливості поновлення та зміни статусу здобувача фахової передвищої та вищої освіти».

Документ має забезпечити розширення можливостей доступу громадян України до здобуття вищої та фахової передвищої освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти на період дії правового режиму воєнного стану в Україні. Ним встановлюється норма, відповідно до якої поновлення за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого спеціаліста, спеціаліста, ступенем вищої освіти молодшого бакалавра не здійснюється. здобувачі вищої освіти ступеня доктора філософії, які до 01 січня 2024 року були відраховані із закладу вищої освіти  або наукової установи у зв’язку з завершенням терміну навчання за відповідною освітньо-науковою програмою без захисту дисертації, можуть бути поновлені на заочну або вечірню форму здобуття освіти в межах ліцензованого обсягу за умови наявності інформації про попереднє навчання в ЄДЕБО. У такому разі видатки, пов’язані з проведенням захисту дисертації, здійснюються здобувачем за рахунок коштів фізичних та/або юридичних осіб. У разі анулювання ліцензії ЗВО за певним рівнем вищої освіти або освітніми програмами здобувачі освіти можуть бути поновлені до інших закладів освіти на вечірню або заочну форму здобуття освіти. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 26 березня 2026 року

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-nakazu-mon-pro-deiaki-osoblyvosti-ponovlennia-ta-zminy-statusu-zdobuvacha-fakhovoi-peredvyshchoi-ta-vyshchoi-osvity, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/03/12/projekt-nakazu-pro-deiaki-osoblivosti-ponovlennia-ta-zmini-statusu-zdobuvaca-fpo-ta-vo.docx

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_обговорення #НРАТ_Освітянам_обговорення 

2026-03-13
Поширити
ОЕСР: ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ТА ІНВЕСТИЦІЇ

ОЕСР: ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ТА ІНВЕСТИЦІЇ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Бізнес-інвестиції в умовах цифрової трансформації. Початкові докази» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Бізнес-інвестиції в умовах цифрової трансформації. Початкові докази» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».

У ньому зазначається, що у більшості країн ОЕСР зростання продуктивності праці має тенденцію до зниження з 1970-х років, що послаблює здатність економік забезпечувати зростання доходів та рівня життя населення. Уповільнення зростання багатофакторної продуктивності призвело до зниження зростання ВВП на душу населення на початку 2000-х років, а ослаблення накопичення капіталу стало важливим чинником стримування. Внесок накопичення капіталу в зростання ВВП на душу населення скоротився удвічі і тривалий час залишається стабільно низьким. До кінця 2023 року реальні бізнес-інвестиції в ОЕСР були на 23 відсотки нижчі за докризовий рівень. Нове дослідження ОЕСР вивчало причини цього дефіциту сукупних інвестицій підприємств, а також ефективність бізнес-інвестування, роль цифрових активів. Інвестування цифровізації призвело до швидшого накопичення цифрового капіталу, ніж інших типів активів, незважаючи на високу амортизацію, тоді як цифровий капітал у розрахунку на одного працівника значно варіюється за країнами ОНСР. У документі пропонується порядок денний подальшої роботи над вивченням і моделюванням структурних та політичних чинників цифрових інвестицій з огляду на швидке поширення технологій штучного інтелекту.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/business-investment-in-the-face-of-the-digital-transformation_4f89aa3e-en.htmlhttps://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/business-investment-in-the-face-of-the-digital-transformation_e10f8cdd/4f89aa3e-en.pdf, https://doi.org/10.1787/4f89aa3e-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини 

2026-03-13
Поширити
МІЖ НАУКОЮ І РИНКОМ: АКТУАЛЬНІ ВИКЛИКИ ВИДАВНИЧОЇ СПРАВИ

МІЖ НАУКОЮ І РИНКОМ: АКТУАЛЬНІ ВИКЛИКИ ВИДАВНИЧОЇ СПРАВИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Метью Райз «Чи погіршується ставлення видавців до авторів?».
МІЖ НАУКОЮ І РИНКОМ: АКТУАЛЬНІ ВИКЛИКИ ВИДАВНИЧОЇ СПРАВИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Метью Райз «Чи погіршується ставлення видавців до авторів?».

У ній автор розглядає найбільш поширені скарги дослідників щодо недосконалості процесу академічної публікації та аналізує, чи справді якість взаємодії між науковцями та видавцями постійно погіршується. Чимало авторів стикаються з тривалими затримками у процесі розгляду рукописів, недостатньою комунікацією з боку редакцій або суперечливими відгуками рецензентів. Деякі дослідники розповідають про ситуації, коли після подання рукопису місяцями не отримували навіть підтвердження його отримання, а результати рецензування з’являлися лише після численних нагадувань. Такі затримки можуть тривати майже рік і більше, що ускладнює планування наукової роботи й підготовку нових досліджень.  Одним із прикладів, наведених у матеріалі, є досвід історика середини академічної кар’єри, який описує складний процес рецензування рукопису. Після тривалого очікування автор отримав два відгуки: один із них був конструктивним і позитивним, тоді як інший містив різку критику навіть щодо дрібних стилістичних аспектів і вимагав посилань на сумнівні праці. Після суттєвого доопрацювання рукопису та повторного подання один рецензент підтримав публікацію, проте інший знову виступив проти, проігнорувавши внесені зміни. Редакція при цьому пояснила, що не може втручатися в рішення рецензентів і змушена керуватися їхніми рекомендаціями. Подібні ситуації, як зазначає автор, викликають запитання щодо прозорості та ефективності редакційних процедур. Водночас дослідники визнають, що проблеми не завжди пов’язані виключно з недоліками роботи видавців. Зростання кількості наукових публікацій і рукописів, що надходять до журналів та університетських видавництв, створює значне навантаження на редакційні команди та рецензентів, які зазвичай виконують свою роботу на волонтерських засадах. Це може призводити до затримок, непослідовності у прийнятті рішень і зниження якості редакційної комунікації. У матеріалі також звертається увага на структурні зміни в академічному видавничому секторі: концентрація ринку в руках великих видавничих корпорацій, фінансовий тиск на університетські видавництва та загальне зростання обсягів публікацій створюють складну ситуацію, коли редакції змушені балансувати між вимогами якості, швидкості та економічної ефективності. Відповідно напруження у відносинах між авторами та видавцями лише посилюється. Ситуація є складною, на неї впливає багато зовнішніх і внутрішніх чинників. У результаті виникає розрив між зростанням обсягів наукових матеріалів і обмеженими ресурсами видавництв, що негативно  позначається на публікаційному процесі в цілому.

Детальніше:  https://www.timeshighereducation.com/depth/authors-treatment-publishers-getting-worse

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Рецензування #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-03-12
Поширити
ПИТАННЯ ОБРАННЯ КЕРІВНИКІВ ТА ЗДІЙСНЕННЯ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМИ НАУКОВИМИ УСТАНОВАМИ

ПИТАННЯ ОБРАННЯ КЕРІВНИКІВ ТА ЗДІЙСНЕННЯ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМИ НАУКОВИМИ УСТАНОВАМИ

Міністерство освіти і науки України представило до громадського обговорення  проєкт урядової постанови «Деякі питання діяльності державних наукових установ», у якій  пропонується відновити вибори керівників державних наукових установ, які було призупинено на час дії воєнного стану.
ПИТАННЯ ОБРАННЯ КЕРІВНИКІВ ТА ЗДІЙСНЕННЯ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМИ НАУКОВИМИ УСТАНОВАМИ

Міністерство освіти і науки України представило до громадського обговорення  проєкт урядової постанови «Деякі питання діяльності державних наукових установ», у якій  пропонується відновити вибори керівників державних наукових установ, які було призупинено на час дії воєнного стану.

Документом передбачено затвердження документів, які регулюють повний цикл управління державною науковою установою та визначено набір інструментів, які мають забезпечити узгодження стратегічних цілей розвитку установи з персональною відповідальністю керівника за досягнення вимірюваних результатів. Керівника державної наукової установи обирають через таємне голосування колективу штатних наукових працівників на строк до п’яти років. Із керівником буде укладатись контракт, що передбачає систему ключових показників ефективності. Запроваджується систематичне щорічне звітування керівника, що дозволить науковим працівникам ознайомитися з результатами роботи керівника та оцінити виконання визначених завдань. МОН переконаний, що саме такий підхід дозволить органам управління здійснювати більш об’єктивний моніторинг діяльності державних наукових установ, стимулювати результативність наукової роботи та забезпечити змінність керівництва. Серед ключових показників ефективності показники розвитку досліджень, кадрової політики, залучення фінансування, міжнародної співпраці, експертної діяльності, модернізації матеріально-технічної бази. Керівник щороку подаватиме звіт про діяльність установи, який розглядатиме вчена рада. Проєкт також врегульовує питання діяльності установ під час реорганізації; виконання обов’язків керівника тимчасово призначеними особами; організацію діяльності наукових установ подвійного підпорядкування, уточнює ситуації перейменування або реорганізації наукової установи. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 20 березня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-novu-model-obrannia-kerivnyka-ta-upravlinnia-derzhavnymy-naukovymy-ustanovamy

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_обговорення #НРАТ_Науковцям_обговорення

2026-03-12
Поширити
ЄС ЗМІЦНЮЄ НАУКОВУ ДИПЛОМАТІЮ ТА БЕЗПЕКУ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

ЄС ЗМІЦНЮЄ НАУКОВУ ДИПЛОМАТІЮ ТА БЕЗПЕКУ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

На сайті Європейської Комісії опубліковано матеріал  «ЄС зміцнює наукову дипломатію та безпеку наукових досліджень для підтримки глобальної співпраці у галузі досліджень», підготовлений генеральним директоратом з досліджень та інновацій.
ЄС ЗМІЦНЮЄ НАУКОВУ ДИПЛОМАТІЮ ТА БЕЗПЕКУ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

На сайті Європейської Комісії опубліковано матеріал  «ЄС зміцнює наукову дипломатію та безпеку наукових досліджень для підтримки глобальної співпраці у галузі досліджень», підготовлений генеральним директоратом з досліджень та інновацій.

Наголошується, що в умовах посилення геополітичної конкуренції та перетворення досліджень та інновацій на основу економічної могутності, Європейська комісія розробляє нові заходи для зміцнення міжнародного співробітництва. Відповідна ініціатива спрямована на зміцнення глобальних партнерств, захист стратегічних інтересів, підтримку надійної міжнародної співпраці й підвищення привабливості Європи для талантів та інновацій. Ключовою є пропозиція рекомендацій Ради, яка встановлює першу в ЄС рамкову основу для наукової дипломатії, що дозволяє стратегічно  на єдиній основі відстоювати свої позиції у міжнародних дослідженнях та інноваціях. Монітор безпеки досліджень 2025 року демонструє базові принципи політики у галузі безпеки досліджень, сприяє обміну досвідом, що особливо цінне у контексті зростаючих ризиків. У звіті за 2023–2025 роки розглядається прогрес у реалізації стратегії міжнародного співробітництва ЄС, підтверджується її актуальність та виокремлюються дії, що сприяють справедливій співпраці й роботі над спільними пріоритетами, такими як «зелений» та цифровий перехід. Наукова дипломатія використовує науку для підтримки дипломатичних цілей, а безпека досліджень спрямована на запобігання ризикам передачі знань та зловмисного впливу.

Детальніше: https://research-and-innovation.ec.europa.eu/news/all-research-and-innovation-news/eu-strengthens-science-diplomacy-and-research-security-support-global-research-cooperation-2026-02-27_en,   https://eunewsletter.eu/ru/eu-strengthens-science-diplomacy-and-research-security-to-support-global-research-cooperation/, https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/4b319f3d-e9ff-11ef-b5e9-01aa75ed71a1/language-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_БезпекаДосліджень #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-12
Поширити
ОЕСР: СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ ПОКОЛІНЬ

ОЕСР: СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ ПОКОЛІНЬ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Соціальна мобільність між поколіннями у країнах ОЕСР: чи далеко яблуко падає від яблуні?» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».
ОЕСР: СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ ПОКОЛІНЬ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Соціальна мобільність між поколіннями у країнах ОЕСР: чи далеко яблуко падає від яблуні?» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».

У ньому зазначається, що здатність економіки забезпечити кожному повну реалізацію свого потенціалу є важливим каталізатором інновацій та продуктивності. Тому політика, яка впливає на соціальну мобільність та забезпечує рівні економічні можливості,  тісно пов’язана з  забезпеченням зростання. Соціальна мобільність між поколіннями стосується взаємозв’язку між соціально-економічним статусом батьків та статусом, якого їхні діти досягають у дорослому віці. Усунення перешкод для мобільності виправдане з міркувань справедливості та ефективності. Експерти ОЕСР дослідили закономірності міжпоколіннєвої соціальної мобільності у різних країнах, базуючись на матеріалах опитування щодо навичок дорослих. Майже в усіх країнах діти батьків з вищою освітою отримують премію до заробітку, тоді як діти батьків з низькою освітою стикаються з погіршенням заробітку. Участь жінок на ринку праці значно нижча, коли батьки (особливо – матері) мають нижчий рівень освіти. Виявлено значну міжпоколіннєву стійкість в освітніх результатах, які тим не менш різняться залежно від країни, що підкреслює складний багатогранний характер міжпоколінньої соціальної мобільності.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/intergenerational-social-mobility-across-oecd-countries_6d76ec2a-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/intergenerational-social-mobility-across-oecd-countries_c45c6be5/6d76ec2a-en.pdf, https://doi.org/10.1787/6d76ec2a-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-12
Поширити