Національний репозитарій академічних текстів

ВІД ПЕРЕДБАЧЕННЯ НАВИЧОК ДО НАВИЧОК ДІЇ

На сайті Європейського тренінгового агентства опублікована тематична добірка статей «Від передбачення навичок до навичок дії».

Матеріали є результатом роботи експертів мережі ETF Skills Lab та дослідницьких груп з різних країн у рамках конкурсів 2022-2024 років. Кожен матеріал пропонує власне бачення попиту на кваліфікацію, невідповідності у різних секторах і професіях щодо попиту і пропозиції, а також напрямки дій. Ці статті доповнені вступною (редакційною) статтею, яка доповнює представлення проблеми коротким літературним оглядом щодо реального впливу цифрового і «зеленого» переходу на зайнятість і попит на навички на сучасних ринках праці різних країн. Ознайомлення з цими матеріалами дозволяє зрозуміти загальну картину змін попиту на навички і тенденції пропозицій у країнах-сусідах ЄС; визначає напрями подолання розриву між сталим розвитком та цифровими технологіями в агропродовольчому секторі (на прикладі Сербії); демонструє розвиток «зелених» робочих місць у Лівані і Тунісі; пропонує способи вирішення проблем дефіциту та невідповідності навичок у перехідному енергетичному секторі на прикладі Албанії, Єгипту, Тунісу, Марокко та Сербії; містить визначення галузевих потреб у навичках для металургійної промисловості (Польщі, Уельсу, Туреччини); надає огляд цифрового соціального підприємництва в Албанії, Косово і Північній Македонії.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/leIfY, https://ukrintei.ua/y/xtvk8, https://ukrintei.ua/y/mgI5S

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-04-21

ПРАЦЮВАТИ З ТЕХНОЛОГІЯМИ МАЙБУТНЬОГО

На порталі «ДіяОсвіта» стали доступними серіали щодо використання інструментів штучного інтелекту та інших інноваційних рішень.

Вони підготовлені спільно «Дія.Освіта» та BecomingX Ukraine для підтримки й розвитку цифрових навичок, затребуваних на ринку праці. Кожен бажаючий може долучитись до серіалів наступної тематичної спрямованості: «Штучний інтелект» (що таке штучний інтелект, його переваги та недоліки, використання ШІ у бізнесі); «Технології, що формують майбутнє» (як завдяки блокчейну можна підвищити безпеку та прозорість процесів, здійснювати управління транзакціями користувачів; як хмарні обчислення змінюють методи роботи людей та бізнес-моделі, допомагаючи підвищити ефективність та гнучкість на тлі зниження витрат; як технології «віртуальної», «доповненої» та «змішаної» реальності змінює життя, роботу та дозвілля); «Працевлаштування: кроки до успіху» (як розробити план особистого розвитку і створити сильний персональний бренд; що необхідно для отримання бажаної роботи; як досягати високих результатів на роботі та систематично розвивати свої навички); «Цифровий бізнес» (історія та майбутнє технологій, їхній вплив на трудову діяльність; кар’єра у сфері цифрових технологій; інструменти, які допомагають компаніям підвищити ефективність, продуктивність та якість обслуговування клієнтів).

Детальніше: https://osvita.diia.gov.ua, https://curly.click/r/87af, https://curly.click/r/b149, https://curly.click/r/e0ed, https://curly.click/r/17ae

Фото: Мінцифри

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ОсвітаОнлайн

2025-04-21

НАВЧАННЯ НА КУРСАХ КОРЕЙСЬКОЇ МОВИ

Міністерство освіти і науки України разом із Міністерством освіти Республіки Корея оголосили про старт конкурсу на отримання стипендій у рамках програми Global Korea Scholarship на 2024-2026 рр.

Відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння та співробітництво згідно цієї програми українським громадянам буде надано 50 стипендій для вивчення корейської мови у Республіці Корея. Програма націлена на підтримку міжнародних освітніх обмінів та розвиток дружби між країнами. Вивчення корейської мови буде організоване відповідно до галузі спеціалізації приймаючих університетів – медицина, охорона здоров’я, відбудова міст, штучний інтелект, енергетика, захист довкілля. Претендувати на отримання стипендії можуть українські громадяни, які отримали освіту, мають гарну академічну успішність і бажання опанувати корейську мову. Стипендія покриває вартість витрат на прожиття, медичне страхування, транспортні витрати, реєстраційний збір, оплату занять з мовної підготовки, а також передбачає додаткові стимулюючі виплати за відмінне знання корейської мови. Заявку на участь у конкурсному відборі можна подати до 9 травня 2025 року.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/XCb5x, https://ukrintei.ua/y/n9Fu1

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-04-21

ОЕСР: ПРОГНОЗ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ОЕСР НА 2025 РІК

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Прогноз регуляторної політики ОЕСР на 2025 рік» із однойменної серії документів.

У ньому наголошується, що уряди в усьому світі стикаються з численними викликами, які вимагають ефективного регулювання. Зазвичай регулювання або сприймається як надмірно обтяжливе для громадян та бізнесу або внаслідок слабкого дотримання встановлених правил є непродуктивним з позицій дієвого захисту інтересів громадян, споживачів та навколишнього середовища. У контексті переходу на цифрові та «зелені» технології, що вимагає системних дій, не можна допускати зниження довіри до державних установ, потрібно постійно покращувати потенціал та інструменти державної політики для досягнення очікуваних результатів. Експерти ОЕСР у звіті наводять унікальні дані щодо регуляторної політики та ефективності державного управління. Вони вважають, що 82% країн ОЕСР вимагають систематичного залучення зацікавлених сторін під час прийняття нормативних актів; 41% необхідно враховувати гнучкі варіанти проектування під час створення нормативних документів; 30% повинні систематично розглядати, як їхні правила впливають на інші країни.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/ckqhM, https://ukrintei.ua/y/zfoiw, https://doi.org/10.1787/56b60e39-en.

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

2025-04-21

НОВІ КОНКУРСИ ПРОГРАМИ «ЦИФРОВА ЄВРОПА»

Міністерство цифрової трансформації України інформує про початок прийому заявок на нові конкурси програми «Цифрова Європа».

Ініціатива спрямована на підтримку розвитку штучного інтелекту, просування цифрових навичок, боротьбу з дезінформацією, розширення мережі Європейських цифрових інноваційних хабів. Пріоритети: високопродуктивний комп’ютинг; штучний інтелект, дані та хмарні технології; кібербезпека; цифрові навички; інформаційні технології в економіці та суспільстві; напівпровідники. Українські учасники можуть отримати фінансування у межах окремого бюджету близько 3,6 млн євро (весь бюджет програми – 140 млн євро). Претендувати на підтримку можуть об’єднання, які за результатами попереднього конкурсу отримали відзнаку Seal of Excellence. Очікується, що фінансування матимуть до чотирьох із шести українських хабів, які здобули таку відзнаку. Заявки на участь у конкурсному відборі можна подати до 2 вересня 2025 року.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/wcD95, https://ukrintei.ua/y/IlOAt, https://ukrintei.ua/y/jz4LG

Фото: Мінцифри

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-04-18

ОЕСР: МІЖНАРОДНА ДОПОМОГА-2024

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала повідомлення «Міжнародна допомога скоротилася у 2024 році вперше за п’ять років».

У ньому наголошується, що зменшення офіційної допомоги розвитку відбулося через скорочення внесків до міжнародних організацій, загального зниження рівня гуманітарної допомоги та скорочення витрат на розміщення біженців у країнах-донорах. Офіційна допомога розвитку від країн-членів відповідного комітету ОЕСР у 2024 році склала 212,1 млрд дол. США, а та її частина, що використовується для покриття витрат на біженців у країнах-донорах, скоротилася на 17,3% і склала 27,8 млрд дол. США. Сполучені Штати залишаються найбільшим постачальником офіційної допомоги у розвитку (63,3 млрд дол. США), надаючи 30% від загальної суми, за ними йдуть Німеччина (32,4 млрд дол. США), Сполучене Королівство (18 млрд дол. США), Японія (16,8 млрд дол. США) та Франція (15,4 млрд дол. США). Лише чотири країни перевищили ціль ООН у 0,7% цієї допомоги до валового національного доходу: Данія (0,71%), Люксембург (1,00%), Норвегія (1,02%) і Швеція (0,79%). Чиста двостороння допомога розвитку для програм, проектів і технічної допомоги (за винятком витрат на біженців і безпосередньо гуманітарної допомоги), дещо знизилась. Країни Африки на південь від Сахари отримали 36 млрд дол. США або на 2% менше.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/bKYa1, https://ukrintei.ua/y/dJGpJ, https://ukrintei.ua/y/ERcym

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

2025-04-18

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЗАЛУЧЕННЯ ДО НАУКИ ЗАРАДИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

14 квітня 2025 року Виконавча рада ЮНЕСКО на своїй 221-й сесії підтримала ініціативу України про проголошення 27 листопада Міжнародним днем залучення до науки заради сталого розвитку.

Ця ініціатива спрямована на популяризацію науки та підтримку й заохочення молоді у всьому світі до участі в наукових дослідженнях. Дата 27 листопада обрана не випадково і є символічною – в цей день народився видатний науковець Бориса Патон, також це день заснування Національної академії наук України. Таким чином ЮНЕСКО підтверджує важливість зусиль з просування освіти і науки для сталого розвитку, підтримки наукової грамотності.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/4Ocdc, https://ukrintei.ua/y/wPIRu

Фото: логотип

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

#НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2025-04-17

РОЛЬ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ОСВІТІ

ІТ-компанія Genesis пропонує ознайомитись з ключовими висновками звіту «Shaping the Future of Learning», підготовленого в рамках ініціативи Education 4.0 Alliance.

Ця ініціатива об’єднує освітніх лідерів, політиків, експертів та представників бізнесу з усього світу. Наголошується, що 20% робочого часу викладача можна автоматизувати завдяки задіянню інструментів штучного інтелекту, розкривається потенціал застосування ШІ в освіті. При цьому підкреслюється, що штучний інтелект не стане заміною викладачів, але можу бути їхнім помічником, зменшуючи рутинне навантаження і таким чином вивільняючи ресурси щоб вони могли зосередитись на найціннішому — викладанні. Показано, які завдання можуть бути повністю або частково автоматизовані, а які залишаються виключно у зоні відповідальності викладача (наприклад, формування навчальних цілей і контроль їх досягнення). Пропонуються напрями більш повного розкриття потенціалу ШІ для освіти (наприклад, – підготовка занять, робота з емоційними та соціальними аспектами, відповідність індивідуальним потребам студентів). Генеративні моделі уже зараз допомагають формувати навчальні матеріали, тексти, візуалізації; здійснювати аналіз освітніх результатів за допомогою оцінювання; дозволяють підтримувати постійний зворотний зв’язок зі студентами, аналізувати не лише зміст їхніх відповідей, а й поведінкові паттерни, виявляти «слабкі місця» та обирати найбільш ефективні методи викладання, коригувати програму навчання. ШІ може адаптувати складність завдань, формат контенту (текст, відео, інтерактив), темп і стиль навчання під особливі запити студентів (що особливо цінно для нейровідмінних людей, хто має порушення слуху або зору), допомагає перекладати й адаптувати контент мовно та культурно, робити навчання доступним і покращувати мотивацію студентів через гейміфікацію. Разом із тим у звіті наголошується, що саме поєднання людської експертизи та можливостей ШІ має потенціал докорінно покращити якість навчального процесу, зробити освіту більш ефективною та доступною.

Детальніше: https://t.me/navchai_smilyvo/386, https://ukrintei.ua/y/UHxUk

Фото: Genesis

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-04-17

ОЕСР: ЕКОЛОГІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Екологічна ефективність сільського господарства в країнах ОЕС: ключові тенденції та ідеї»

У ньому наголошується, що за період 1990 – 2021 років, охоплений цим звітом, сільськогосподарське виробництво в країнах ОЕСР значно зросло, тоді як екологічні показники продемонстрували неоднозначні результати. З позитивного боку, в той час як сільськогосподарське виробництво зросло на 40% за цей період, сільськогосподарські площі зменшилися на 10%, а викиди парникових газів (ПГ) в сільському господарстві зросли лише на 4%, що відображає значне підвищення продуктивності в секторі та позитивний вплив на навколишнє середовище в результаті впровадження більш кліматично ефективних практик ведення сільського господарства. Однак прогрес у сфері екологічних показників сповільнився за останні 10-15 років. У звіті наводяться Агроекологічні індикатори (AEI) ОЕСР за 2025 рік та інформація про зміни тенденцій у земле- та водокористуванні, споживанні ресурсів, варіантах виробництва та методах ведення сільського господарства в країнах ОЕСР за 1990-2021 роки. Це включає інформацію про еволюцію балансу поживних речовин (азот, фосфор), викиди парникових газів (ПГ) і аміаку, а також, де доступно, різноманітність птахів на сільськогосподарських угіддях. Останні дані свідчать про зміну тенденцій екологічної ефективності сільського господарства ОЕСР з 2010 року. Хоча сільськогосподарське виробництво ОЕСР продовжує зростати, прогрес у скороченні надлишку поживних речовин зупинився, а зниження викидів аміаку навіть змінилося після 2015 року. Середня інтенсивність викидів ПГ припинила зменшуватися, а викиди ПГ у сільському господарстві почали збільшуватися після 2010 року.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/DoMwJ, https://ukrintei.ua/y/5sXVR, https://doi.org/10.1787/2679ba38-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG

2025-04-17

УНІВЕРСИТЕТСЬКА АУДИТОРІЯ ТА ГШІ

На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Запровадження генеративного штучного інтелекту в університетську освіту».

Вона покликана пояснити, як краще використовувати ГШІ для покращення процесу викладання та навчання, модернізації оцінювання, підготовки студентів до майбутнього працевлаштування. Представлені у добірці матеріали пояснюють можливості технологій штучного інтелекту, розкриває його можливості та виклики, які він породжує в системі вищої освіти. Автори публікацій вважають, що хоча вплив інструментів ГШІ на академічну доброчесність викликає занепокоєння, великі мовні моделі можуть бути ефективно задіяні для оптимізації адміністративних завдань, стимулювання творчого підходу, покращення оцінювання, спрямування на більш глибше навчання. Крім того, оскільки ГШІ незабаром отримає повсюдне використання на більшості робочих місць, важливо, щоб студенти розуміли, як правильно ним користуватися. Тому підвищення кваліфікації щодо навичок роботи з ШІ, переосмислення завдань і вивчення того, як ШІ перетинається з усталеними педагогічними підходами, має бути пріоритетним для викладачів університетів. Тридцять дев’ять статей, зібраних Times Higher Education, пропонують практичні ідеї щодо використання штучного інтелекту як освітнього інструменту, що допомагає як студентам, так і викладачам.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/sYuSV

Фото: ТНЕ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-04-16