На сайті Times Higher Education опубліковані авторські матеріали Розалінд Скіллен «Азія активно запроваджує програми з філософії та штучного інтелекту» та Ойсін Кеохан «Епоха штучного інтелекту — саме той час, коли не варто закривати програми з філософії».
Вони висвітлюють протилежні тенденції у розвитку вищої освіти: низка азійських університетів активно відкриває міждисциплінарні програми, що поєднують філософію та штучний інтелект у той час як інші, навпаки, скорочують або закривають філософські спеціальності саме тоді, коли потреба в них, на думку авторів, лише зростає. У першій статті йдеться про швидке поширення в Азії освітніх програм, присвячених філософським аспектам штучного інтелекту. Такі програми вже працюють або започатковуються в провідних університетах Китаю, Гонконгу та Філіппін. Їхня мета полягає не лише у формуванні базових технічних знань про сучасні системи штучного інтелекту, а й у розвитку здатності аналізувати фундаментальні питання, пов’язані зі свідомістю, інтелектом, моральною відповідальністю, природою людського мислення та етичними наслідками використання нових технологій. Інтерес студентів до таких програм швидко зростає, а роботодавці дедалі більше цінують фахівців, здатних поєднувати технологічну підготовку з гуманітарним мисленням. Університети реалізують різні моделі міждисциплінарної підготовки: одні орієнтуються насамперед на студентів гуманітарних спеціальностей, знайомлячи їх із принципами роботи штучного інтелекту, основами аналізу даних і програмування; інші будують навчання як повноцінне поєднання філософії, комп’ютерних наук і бізнесу, прагнучи підготувати фахівців, здатних одночасно розуміти технічні можливості сучасних моделей та оцінювати їхні соціальні, етичні й правові наслідки. Автор другої статті критикує рішення окремих університетів скорочувати або закривати філософські програми у зв’язку з низьким попитом та фінансовими труднощами. Адже стрімкий розвиток генеративного штучного інтелекту робить філософію не менш, а більш актуальною дисципліною. Сучасне суспільство дедалі частіше стикається з питаннями, на які неможливо відповісти лише засобами інформатики чи інженерії: що означає інтелект, чи може машина бути моральним агентом, як визначати відповідальність за рішення алгоритмів і якими мають бути межі автоматизації людської діяльності. Саме філософія формує навички критичного аналізу, аргументованого мислення, логічної побудови міркувань та оцінювання складних моральних дилем. Ці компетентності стають дедалі більш важливими в умовах, коли генеративний штучний інтелект здатний швидко створювати тексти, програмний код чи аналітичні матеріали, але не замінює людського осмислення їхньої достовірності, значення та суспільних наслідків. Якщо раніше філософію розглядали переважно як дисципліну з обмеженими кар’єрними перспективами, то нині вона дедалі частіше інтегрується з цифровими технологіями та стає важливою складовою підготовки фахівців, які працюватимуть із системами ГШІ.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/asia-embraces-philosophy-and-ai-courses, https://www.timeshighereducation.com/opinion/ai-era-exactly-wrong-time-be-closing-philosophy-programme
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation
