ЦСР

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Скорочення викидів метану для зменшення ризику перевищення припустимого рівня викидів у атмосферу» із серії «Документи політики ОЕСР щодо «чистого нуля»».

У ньому зазначається, що викиди метану спричиняють близько 30% потепління і відбуваються головним чином внаслідок діяльності енергетичного сектору, сільського господарства та через відходи. Вуглекислий газ (CO₂) залишається основним чинником зростання середньої глобальної температури, але разом із тим скорочення викидів метану, що є наразі другим за значимістю парниковим газом, має важливе значення для досягнення нульового рівня викидів парникових газів до середини нинішнього століття та досягнення мети Паризької угоди щодо зниження температури на 1,5º C. У короткостроковій перспективі скорочення викидів метану надасть унікальну можливість контролювати підвищення температури, адже метан у 27-30 разів потужніший за СО₂, причому  внесок метану у глобальне потепління зумовлений насамперед викидами, що відбуваються останнім часом. Тому скорочення викидів метану може допомогти контролювати зростання глобальної температури у коротко- та середньостроковій перспективі, зменшуючи ризик незворотних для кліматичної системи процесів. За оцінками Міжнародного енергетичного агентства швидке скорочення викидів метану від викопного палива може зменшити зростання температури до 0,1°C до 2050 року, а це – найбільший вплив, ніж негайне виведення з експлуатації усіх легкових та вантажних автомобілів у світі. Тому урядовим структурам необхідно вживати заходів для скорочення викидів метану. Документ пропонує доступні рішення для таких дій, аналізує потенційні труднощі їх упровадження та надає вичерпні докази ефективності такого шляху.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/mWquX, https://ukrintei.ua/y/UmX6B, https://doi.org/10.1787/5fa37719-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Глобальне дослідження підходів до виявлення інновацій та нових методів для потенційного визначення найкращих доступних технологій…» із серії «Документи ОЕСР із запобігання та контролю викидів забруднювачів».

У ньому наголошується, що  в умовах постійного удосконалення знань про екологічні проблеми, упровадження інновацій у промисловості  дозволить скоротити негативний вплив на довкілля та підтримати сталий розвиток.  Упродовж  останніх десятиліть відбувалась еволюція екологічних регуляторних стандартів, орієнтованих на промислове виробництво та здійснювалась інтеграція найкращих практик зі збереження довкілля, що стало центральним елементом регуляторної політики багатьох країн. Постійний розвиток доступних технологій дозволяє планувати інвестиції для поступового поліпшення екологічних показників. У звіті подано аналіз інновацій, які забезпечують трансформацію найкращих нових технологій  у доступні технології на прикладі Китайської Народної Республіки, Чехії, Бельгії, Кореї, Великої Британії, Сполучених Штатів Америки та Європейського Союзу. Також досліджуються урядові стратегії сприяння інноваціям.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/AK8lt, https://ukrintei.ua/y/zFHMr, https://doi.org/10.1787/36a6e277-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Екологічна ефективність сільського господарства в країнах ОЕС: ключові тенденції та ідеї»

У ньому наголошується, що за період 1990 – 2021 років, охоплений цим звітом, сільськогосподарське виробництво в країнах ОЕСР значно зросло, тоді як екологічні показники продемонстрували неоднозначні результати. З позитивного боку, в той час як сільськогосподарське виробництво зросло на 40% за цей період, сільськогосподарські площі зменшилися на 10%, а викиди парникових газів (ПГ) в сільському господарстві зросли лише на 4%, що відображає значне підвищення продуктивності в секторі та позитивний вплив на навколишнє середовище в результаті впровадження більш кліматично ефективних практик ведення сільського господарства. Однак прогрес у сфері екологічних показників сповільнився за останні 10-15 років. У звіті наводяться Агроекологічні індикатори (AEI) ОЕСР за 2025 рік та інформація про зміни тенденцій у земле- та водокористуванні, споживанні ресурсів, варіантах виробництва та методах ведення сільського господарства в країнах ОЕСР за 1990-2021 роки. Це включає інформацію про еволюцію балансу поживних речовин (азот, фосфор), викиди парникових газів (ПГ) і аміаку, а також, де доступно, різноманітність птахів на сільськогосподарських угіддях. Останні дані свідчать про зміну тенденцій екологічної ефективності сільського господарства ОЕСР з 2010 року. Хоча сільськогосподарське виробництво ОЕСР продовжує зростати, прогрес у скороченні надлишку поживних речовин зупинився, а зниження викидів аміаку навіть змінилося після 2015 року. Середня інтенсивність викидів ПГ припинила зменшуватися, а викиди ПГ у сільському господарстві почали збільшуватися після 2010 року.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/DoMwJ, https://ukrintei.ua/y/5sXVR, https://doi.org/10.1787/2679ba38-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD  #НРАТ_ЦСР_SDG

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала консультаційний документ «Пакет політичних заходів для підвищення ефективності дій у сфері клімату» із серії «Документи ОЕСР щодо «чистого нуля+»».  

У ній наголошується, що сторони Паризької угоди колективно зобов’язалися обмежити зростання середньої глобальної температури 1,5°C до 2030 року. Проте викиди продовжують зростати, і відповідно досягнення поставленої мети з утримання зростання температури не більше, ніж на 1,5°C, виглядає недосяжним. Численні кліматичні політичні рішення, прийняті країнами світу з 1990-х років, не змогли скоротити викиди з необхідною швидкістю або у необхідному масштабі, щоб досягти температурних цілей Паризької угоди. Досягнення більш швидкого та ефективного скорочення викидів буде залежати від ефективної адаптації політики до реального контексту країни. Посилення жорсткості використовуваних інструментів кліматичної політики разом з реформами щодо скорочення або відмови від шкідливої політичної практики (наприклад, субсидій на викопне паливо) може призвести до більш значного скорочення викидів. Уряди повинні використовувати всю доступну палітру політичних інструментів  для боротьби зі зміною клімату. Однак ефективний пакет політичних заходів – це набір окремих засобів, які можуть взаємодіяти таким чином, щоб створити синергію та посилювати зусилля, спрямовані на пом’якшення клімату. Разом із тим, політична взаємодія також створює ризик компромісів, потенційно послаблюючи загальний регулюючий вплив на викиди. Звіт спирається на актуальні звіти та статистичні дані для оцінювання результатів роботи ОЕСР  над упровадженням інструментів кліматичної політики та визначення їхньої ефективності, систематизує виклики та можливості, пов’язані з політичною взаємодією, а також містить рекомендації щодо покращення результатів із  пом’якшення клімату.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/2jJHp, https://ukrintei.ua/y/xlLpZ, https://doi.org/10.1787/fced4e28-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD  #НРАТ_ЦСР_SDG

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Методологія оцінювання упровадження принципів корпоративного управління G20/ОЕСР».

Наголошується, що
принципи корпоративного управління G20/ОЕСР  після їх прийняття Радою ОЕСР на рівні міністрів у червні 2023 року та схвалення лідерами G20 у вересні 2023 року, стали провідним міжнародним стандартом корпоративного управління. Вони визнані Радою з фінансової стабільності (FSB) одним із ключових стандартів функціонування здорових фінансових систем, та є важливим орієнтиром удосконалення правової, регуляторної та інституційної бази корпоративного управління. Комітет з корпоративного управління ОЕСР здійснює моніторинг та надає всебічну підтримку упровадженню цих принципів з метою підвищення ринкової довіри, доброчесності, економічної ефективності, сталого зростання та фінансової стабільності в усіх юрисдикціях світу. Звіт, побудований на оновленій методології оцінювання упровадження принципів корпоративного управління G20/ОЕСР містить також  корисні вказівки  для структур, які розробляють політику, удосконалюють законодавчу, нормативну та інституційну основу для корпоративного управління.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/WoIyR, https://ukrintei.ua/y/209ws, https://doi.org/10.1787/80996ea9-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Використання управління місією для досягнення національних кліматичних цілей» із серії «Огляди державного управління ОЕСР».

У ньому наголошується, що відповідно до Паризької угоди багато країн взяли на себе амбітні національні цілі щодо пом’якшення клімату та  обмеження підвищення глобальної температури. Їх досягнення потребує  не лише політичної підтримки, а й  ефективної роботи інституцій, спільної роботи усіх секторів. Причому традиційний підхід до управління державним сектором погано підходить для вирішення цього складного завдання. План дій ОЕСР щодо зеленого урядування, який є частиною Ініціативи ОЕСР щодо зміцнення демократії, схвалений країнами-членами на міністерській зустрічі ОЕСР у 2022 році, вимагають запровадження інноваційних підходів до управління задля подолання адміністративної сегментації. У звіті розглядається підхід, орієнтований на місію,  та його здатність суттєво трансформувати кліматичні дії. Експерти проаналізували  кліматичну діяльність 15 країн та встановили, що багато з них застосовують елементи управління місією, але все ще залишаються значні прогалини у цьому питанні: обмежене залучення суспільства, слабка координація, відсутність уваги до експериментів та мобілізації екосистем.  Національні кліматичні зобов’язання мають функціонувати як всеохоплюючі місії, тому слід інтегрувати відповідні принципи до процесу розроблення та реалізації політики, прийняти цілісну стратегію й активно сприяти досягненню амбітних національних цілей.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/AiYpS, https://ukrintei.ua/y/xGavu,

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD  #НРАТ_ЦСР_SDG

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Огляд екологічної ефективності – Японія 2025» із серії «Огляди екологічної ефективності ОЕСР».

У ньому наголошується, що Японія досягла прогресу у зменшенні тиску на навколишнє середовище, включаючи використання енергії, викиди парникових газів, забруднення повітря та відходи. Вона зробила важливі кроки до «чистого нуля», формування стійкої до клімату, замкнутої та природно-позитивної економіки й дедалі більше інвестує у перехід на чисту енергію та циркулярну економіку. Разом із тим, її енергоспоживання залишається вуглецево-інтенсивним, а зусилля з переробки вторинної сировини потребують посилення, що особливо актуально для пластмас. Японія підвищила свої кліматичні амбіції, але має прискорити скорочення викидів і відійти від викопного палива, щоб досягти «чистого нуля» до середини поточного століття. Країна створила потужний потенціал для адаптації до клімату та активно залучає приватний сектор до збереження біорізноманіття, щоб зменшити тиск, який постійно навантажується на екосистеми та види. Для успішної «зеленої трансформації» потрібен комплексний, економічно ефективний пакет політичних заходів, розширення ініціатив, які допомагають субнаціональним урядам вирішувати соціально-економічні та екологічні проблеми.

Детальніше:  https://ukrintei.ua/y/sPjqJ, https://ukrintei.ua/y/ePDBC, https://doi.org/10.1787/583cab4c-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичну записку «Чого очікувати від механізму регулювання викидів вуглецю» із серії «Аналіз політики ОЕСР».

У ньому наголошується, що  механізм регулювання кордонів викидів вуглецю в ЄС являє собою новаторську ініціативу для боротьби з витоком вуглецю шляхом вирівнювання цін на викиди вуглецю між імпортованими та виробленими в країні товарами на ринку ЄС. Він вимагає від імпортерів ЄС сплачувати збір, що відповідає викидам вуглецю для 303 продуктів з інтенсивними викидами. Одночасно система торгівлі квотами на викиди ЄС піддається реформуванню, зокрема  передбачене поступове скасування безкоштовних квот на викиди вуглецю та біль суворі обмеження на викиди, що має призвести до значного підвищення витрат на викиди вуглецю всередині ЄС. Дизайн цього підходу – доволі амбітний, а от масштаби його упровадження доволи скромні: він стосується лише 3% імпорту ЄС із країн, що не входять до ЄС. Сектори, охоплені цим підходом, становлять 7% промислового виробництва ЄС, біля  2,3% загального валового виробництва, 1,1% доданої вартості та 0,6% зайнятості. Наразі експерти ОЕСР фіксують наступні ключові результати його використання: він ефективно пом’якшує витік вуглецю, перенаправляючи імпорт ЄС, частково компенсує втрати конкурентоспроможності для захищених секторів ЄС, створює виклики для конкурентоспроможності низових секторів.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/jYtYL, https://ukrintei.ua/y/DImMg

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини   #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала консультаційний документ «Професіоналізація кадрів з державних закупівель: огляд поточних ініціатив і викликів» із серії «Робочі документи ОЕСР щодо державного управління».

У ньому наголошується, що  публічні закупівлі все частіше визнаються стратегічним інструментом для досягнення цілей державної політики, узгоджених з «Порядком денним у сфері сталого розвитку до 2030 року». Це сприяє розвитку циркулярної та «зеленої» економіки, стимулює інновації, підтримує малі та середні підприємства, етичну поведінку та відповідальне ведення бізнесу. Державні закупівлі з понад 80% загальної матриці індикаторів ЦСР,  вони відіграють провідну роль у наданні основних державних послуг (особливо чітко це проявилось під час пандемії COVID-19), забезпечуючи функціонування ключових ланцюгів поставок.  Цей аналітичний документ описує заходи, вжиті країнами для сприяння професіоналізації робочої сили у галузі державних закупівель. Він зосереджений на основних елементах професіоналізації кадрів: оцінка поточного стану професіоналізації, розроблення стратегії професіоналізації, розвиток компетенцій, модель і рамки сертифікації, нарощування потенціалу, встановлення механізмів стимулювання та сприяння співпраці з центрами знань. Аналіз базується на даних, зібраних за допомогою тематичного опитування ОЕСР щодо професіоналізації та упровадження Рекомендацій ОЕСР щодо державних закупівель.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/WzbQE, https://ukrintei.ua/y/bHr00, https://doi.org/10.1787/e2eda150-en.

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини   #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG