Інклюзивність Архіви

Викладання як професія

Центр освітніх досліджень та інновацій ОЕСР представив для ознайомлення книгу «Викладання як професія, заснована на знаннях», що є частиною тематичної серії «Інновації в освіті».

Видання присвячене дослідженню розвитку системи педагогічних знань. Його автори намагаються дати відповідь на питання: які знання потрібні вчителям для викладання у 21-му столітті.

Наразі вчителі відіграють важливу роль у керівництві та формуванні навичок використання учнями цифрових інструментів. Вони також є провідниками інклюзивної, рівноправної освіти та посланцями різноманітності як збагачувального елементу суспільства.

Для цього вчителі повинні бути експериментаторами у царині викладання та навчання і використовувати у своїй роботі спеціалізовані та оновлені знання. Однак, як показує дослідження, існує велика потреба у кращому розумінні знань та навичок, необхідних для викладання. Це покладено в основу наступного циклу міжнародного дослідження викладання та навчання ОЕСР і його нового модулю оцінювання знань вчителів.

Вивчення викладання як професії, заснованій на знаннях, у рамках систем освіти настільки ж складно, як і важливо. Дана публікація робить цінний внесок у розв’язання цієї складної задачі, узагальнюючи сучасний стан знань вчителів та здійснюючи їх вимірювання у різноманітних системах навчання. Експерти представляють передові методології та розробки, а також оцінюють їх вплив, акцентують увагу на теорії та практиці закріплення навичок, заснованих на знаннях і фактах.

Детальніше: https://bit.ly/3lWMJcS

Фото: ОЕСР

2021-10-20

164

Оголошено конкурс наукових робіт і розробок молодих вчених

Міністерство освіти і науки України оголосило конкурсний відбір проєктів наукових робіт, науково-технічних розробок молодих вчених, які працюють у закладах вищої освіти та наукових установах, підпорядкованих МОН.

Конкурсний відбір має на меті підтримати молодих вчених, створення ними дослідницьких груп для вирішення актуальних проблемних питань, формування творчого покоління молодих науковців у різних галузях науки, конкурентоспроможних на міжнародному ринку праці.

Заявки приймаються на конкурс за наступною тематикою:
– безпечна, чиста та ефективна енергетика;
– сучасне машинобудування, інтелектуальний, «зелений» та інтегрований транспорт;
– розвиток галузі ядерної фізики, радіофізики, астрономії та ракетно-космічної галузі, авіа- і суднобудування, військової техніки;
– нові матеріали та виробничі технології;
– зміна клімату, довкілля, чисте будівництво та раціональне природокористування;
– продовольча безпека, ресурсозберігаюче сільське та лісове господарство, дослідження морських, прибережних та внутрішніх вод, біоекономіка;
– економічні перетворення, демографічні зміни та добробут;
– Україна у мінливому світі: інклюзивне, інноваційне, мисляче суспільство;
– безпечне суспільство: захист свободи, національної безпеки та культурної спадщини України та її громадян;
– охорона здоров’я; нові речовини та матеріали для профілактики та лікування, розвиток біотехнологій та обладнання для якісного медичного обслуговування;
– інформаційні та комунікаційні технології, робототехніка.

Виконання проєктів розпочнеться у 2022 році й буде здійснюватись за рахунок коштів загального фонду державного бюджету.

Конкурсний відбір і власне Конкурс відбуватимуться у декілька етапів. До 7 листопада 2021 року в рамках першого етапу заявки формуються та завантажуються до єдиної інформаційної системи «Наука в університетах». Експертиза конкурсних робіт буде проведена експертною радою МОН та секціями Ради за фаховими напрямами до 13 грудня 2021 року. Конкурсна комісія має здійснити аналіз результатів роботи ради та визначить проєкти робіт і розробок, які рекомендовані до виконання у термін не пізніше 17 грудня 2021 року. До 23 грудня 2021 року буде підготовлений і виданий наказ МОН про результати конкурсу.

Детальніше: https://bit.ly/3FkjJmZ, https://bit.ly/3uJ3afo, https://bit.ly/3mxycUa

Фото: МОН

2021-10-05

381

Cтандарт цифрової доступності

Мінцифри та Комітет цифрової трансформації України розпочинає створення стандарту цифрової доступності.

Мінцифри та Комітет цифрової трансформації України розпочинає створення стандарту цифрової доступності.

Для широкого обговорення представлено результати досліджень щодо цифрової доступності, проведеного Мінцифри та Програмою розвитку ООН в Україні. Перше дослідження «Інклюзивність та права людини на передньому краї. Доступність сервісів та інструментів електронного урядування для громадян в Україні» основане на результатах тестування 82 вебсайтів державних органів влади та 7 сервісних платформ. Воно виявило проблеми доступності до цих ресурсів та інших недоліків порталів, що надають електронні послуги громадянам.

У другому дослідженні «Міжнародні практики щодо доступності мобільних застосунків державних органів влади» проаналізовано досвід 14 країн-лідерів з цифрової доступності та розглянуто доцільність його використання в Україні.

Ґрунтуючись на матеріалах досліджень Мінцифра визначила план дій щодо поліпшення стану цифрової доступності в Україні. Він передбачає, зокрема, реалізацію наступних кроків:
– прийняття закону України щодо цифрової доступності;
– визначення ДСТУ обов’язковим для використання органами виконавчої влади;
– прийняття стандарту EN301549 у форматі державного стандарту України;
– визначення уповноваженого державного органу, відповідального за цифрову доступність;
– запровадження системи тренінгів та навчання для осіб, відповідальних за доступність цифрових ресурсів та сервісів.

Партнер проєкту – Програма ООН в Україні, фінансову підтримку надає уряд Швеції.

Детальніше: https://bit.ly/3C6GNDk, https://bit.ly/398ito3, https://bit.ly/3zflGNl, https://bit.ly/3z9fQgd

Фото: Мінцифра

2021-09-15

260

Освіта та навчання дорослих в Європі

На офіційному сайті Європейської Комісії опубліковано новий звіт «Освіта та навчання дорослих в Європі: створення інклюзивних шляхів до придбання навичок і кваліфікацій».

Документ підготовлений фахівцями Eurydice Network. У ньому містяться матеріали дослідження сучасних підходів до просування навчання впродовж усього життя. Зроблено особливий наголос на відповідну політику та заходи, які допомагають дорослим, що мають низький рівень навичок та кваліфікації, отримати доступ до навчання.

Розглядаються національні механізми координації заходів щодо навчання дорослих, міждержавні програми, які субсидуються державами, які прагнуть надати дорослим можливість підвищити свої навички та кваліфікацію. Окремо вивчаються питання фінансової підтримки, фінансові стимули для груп з низьким рівнем кваліфікації, підходи до формування гнучких траєкторій навчання, механізми визнання й підтвердження неформального та інформального навчання, інформаційно-просвітницькі заходи та консультаційні послуги відповідного спрямування.

Звіт побудований на даних, отриманих національними підрозділами Eurydice, які охоплюють 42 системи освіти і навчання у 37 європейських країнах. Вони доповнені інформацією від Cedefop, Євростату, ОЕСР.

Детальніше: https://bit.ly/3E2DBuc, https://bit.ly/2X1XdOB, https://bit.ly/3yZq034

Фото: Eurydice

2021-09-09

183

План заходів з реалізації Нацстратегії безбар’єрності

Кабінет Міністрів України прийняв План заходів на 2021-2022 роки з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні. Документ затверджено відповідним розпорядженням від 04.08.2021 № 883-р та оприлюднено на урядовому порталі.

Підготовка плану заходів здійснювалась 15 міністерствами, 47 громадськими організаціями та аналітичними центрами, координувалось Міністерством розвитку громад та територій України.

План заходів включає 144 завдання та понад 200 проектів, які будуть реалізовані в рамках таких напрямів: фізична доступність громадських будівель, доступність шкільної освіти, створення стандартів інфраструктурної безбар’єрності, доступ до інтернету та інформації, участь у громадському житті, економічна безбар’єрність тощо.

Документ визначає завдання для профільних міністерств та громадських організацій. Це:
– здійснення моніторингу та контролю сфери доступності об’єктів фізичного оточення та транспорту на систематичній основі;
– інформаційна підтримка та надання доступних для всіх груп населення цифрових послуг (наприклад, державні вебсторінки мають бути адаптовані для осіб з порушеннями зору та слуху);
– забезпечення усіх груп населення рівними правами та можливостями для соціального залучення та громадянської участі;
– створення інклюзивного освітнього середовища;
– забезпечення умов для працевлаштування всіх груп населення.

Фінансування виконання плану заходів здійснюватиметься за рахунок та у межах видатків, передбачених у державному та місцевих бюджетах на відповідний рік, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

Органам місцевого самоврядування рекомендовано забезпечити виконання плану заходів у межах своїх повноважень.
Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, відповідальні за виконання плану заходів, обласні, Київська міська державні адміністрації мають забезпечити виконання плану заходів та щокварталу подавати Міністерству розвитку громад та територій інформацію про стан виконання плану заходів для її узагальнення та інформування до 25 числа Кабінету Міністрів України.

Детальніше: https://bit.ly/3fOBsb1, https://bit.ly/37wWR40, https://bit.ly/3m4Lhpl

Фото: Мінрегіон

2021-08-09

224

Як COVID-19 змінить науку, технології та інновації

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано звіт «Як COVID-19 змінить науку, технології та інновації?».

Звіт описує тенденції розвитку НТІ, появу яких прогнозують експерти організації, а також їх очікуваний вплив на різних учасників – фірми, дослідні організації, університети, зайнятих. Відбуватиметься скорочення швидкості та зміна напрямків майбутніх інновацій, зменшення підтримки з цього боку добробуту населення та динаміки ринку.

Майбутнє НТІ визначатимуть нерівномірний вплив кризи на дослідження і розробки в різних секторах діяльності, прискорене впровадження цифрових інструментів і методів, зміни у відкритості, інклюзивності та гнучкості дослідних та інноваційних екосистем.

Криза стимулюватиме експерименти з новими інструментами, політичними підходами і моделями управління. Відповідно у політиці щодо НТІ фахівці прогнозують фундаментальні зміни, оскільки екологічна стійкість та інклюзивність стануть більш важливими цілями в порядку денному політики.

Рекомендації щодо зменшення впливу наслідків пандемії на соціально-економічну діяльність, стосуються наступних напрямків:
– забезпечення стійкого фінансування досліджень та інновацій, які проводяться університетами, державними дослідницькими установами та фірмами після кризи COVID-19;
– вжиття заходів для більшої інклюзивності та підтримки дослідницької кар’єри з боку систем НТІ;
– посилення підтримки інноваційних підприємств, які найбільше постраждали від кризи, особливо – невеликих інноваційних фірм;
– зміна політики щодо НТІ для переходу до більш інклюзивного, стійкого і сталого майбутнього;
– використання більш точних даних у реальному часі для збору інформації, на основі якої розробляються заходи політики;
– моніторинг та вивчення критичних чинників невизначеності, породжених пандемією та її наслідками, включаючи ймовірні майбутні руйнівні зміни на системному рівні й потенційні наслідки для політики.

Детальніше: https://bit.ly/3yHttUj

Фото: ОЕСР

2021-07-09

145

Наукові, технологічні та галузеві політичні документи ОЕСР

Директорат ОЕСР з науки, технологій та інновацій (НТІ) опублікував черговий документ із серії оглядів та політичних порад щодо внеску науки, технологій та промисловості у добробут та економічне зростання – «Ефективна політика для сприяння дослідженням з високим ризиком / високою винагородою».

Відповідна серія документів охоплює широкий спектр тем, включаючи промисловість та глобалізацію, інновації та підприємництво, науково-дослідні та дослідно-конструкторські структури і нові технології.

У звіті «Ефективна політика для сприяння дослідженням з високим ризиком / високою винагородою» проаналізовано політику та механізми фінансування досліджень з високим рівнем ризику (HRHR). Автори звіту проаналізували практики сприяння дослідженням HRHR у різних контекстах та визначили найбільш перспективні з них.

Аналітичні матеріали звіту побудовані на вивченні різних схем фінансування досліджень HRHR у різних країнах, які доповнюються цільовими інтерв’ю з експертами.

У документі вказується, що нездатність заохочувати та підтримувати дослідження ризикованих «нестандартних» ідей може поставити під загрозу довгострокову здатність країни конкурувати економічно, використовувати науку для вирішення національних та глобальних викликів та сприяти прогресу науки в цілому.

Детальніше: https://bit.ly/3ua132q, https://doi.org/10.1787/06913b3b-en

Фото: ОЕСР

2021-05-19

141

На шляху до інклюзивної навчальної програми

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано звіт «Адаптація навчальної програми для усунення прогалин у справедливості / На шляху до інклюзивної навчальної програми».

В звіті розглядаються питання рівності, справедливості та їх відображення у навчальній програмі; досліджується, як можна адаптувати навчальну програму до конкретних потреб різних учнів, особливо – представників вразливих верств; представлені стратегії, які окремі країни використовують для розроблення навчальних програм таким чином, щоб жоден учень не залишився поза увагою.

Вперше у рамках проекту ОЕСР «Майбутнє освіти і навичок до 2030 року» проводився комплексний аналіз навчальних програм з точки зору спільного створення нових знань за участі широкого кола зацікавлених сторін, включаючи політиків, академічних експертів, керівників шкіл, вчителів, представників університетів, інших соціальних партнерів та студентів.

Цей звіт є одним з шести, в яких представлений порівняльний аналіз навчальних програм, узагальнюється існуюча література, перераховані проблеми та стратегії, наводиться огляд досвіду різних країн та проблеми, виявлені під час реформування навчальних програм.

Основні нововведення в навчальних програмах: цифрові навчальні програми, персоналізовані навчальні програми, міждисциплінарні компетенції та навчальні програми, засновані на гнучкості.

Детальніше: https://bit.ly/2SOUTI9

Фото: ОЕСР

2021-05-13

176

Звіт міжнародної комісії ЮНЕСКО щодо майбутнього освіти

На сайті ЮНЕСКО опубліковано звіт міжнародної комісії щодо майбутнього освіти за березень 2021 року.

На сайті ЮНЕСКО опубліковано звіт міжнародної комісії щодо майбутнього освіти за березень 2021 року.

Ініціативі ЮНЕСКО «Майбутнє освіти» більше року. Її започаткування дало поштовх глобальній дискусії про зміст освіти, навчання і знання у світі, який стає все більш складним, невизначеним і крихким.

У новому звіті представлена довідкова інформація про ініціативу, її мету та задачі, план роботи, пояснення основних положень, наведена відповідна аргументація та висновки щодо кожного розділу документу.

Документ структурований за наступними актуальними питаннями:
– переосмислення гуманізму для спільного майбутнього;
– напрямки у розвитку освіти, які перетворюватимуть суспільство: біотехнології, нейронауки, демографія, мобільність, зайнятість, управління, демократія, інтелектуальна деколонізація, різноманіття;
– освіта до 2050 року: місце освіти в суспільстві, зміцнення загальної освіти, управління освітою, побудова інклюзивних освітніх екосистем, зміст і методи викладання та навчання; ключові ролі вищої освіти, глобальна солідарність, міжнародне співробітництво;
– маніфест громадських дій.

Міжнародна комісія очікує на коментарі та пропозиції до звіту, особливо в частині наступних питань: наведена аргументація; визначення позицій, які вимагають додаткової уваги; перспективи та чинники майбутнього розвитку освіти.

Детальніше: https://bit.ly/3t22Dmk, https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000375746/

Фото: ЮНЕСКО

2021-04-28

251

Глобальна мережа міст ЮНЕСКО, що навчаються

До Глобальної мережі міст ЮНЕСКО, що навчаються, створеної Інститутом ЮНЕСКО з освіти впродовж життя, входять 3 українських міста – Мелітополь, Нікополь, Новояворівськ.

Глобальна мережа міст ЮНЕСКО, що навчаються, створена з метою сприяння спільнотам міст у розширенні індивідуальних прав і можливостей особистості у навчанні протягом життя і, як наслідок, – розвитку соціальної згуртованості та підтримки економічного зростання міст, регіонів і країн. Мережа допомагає діалогу між містами у питаннях політики, сприяє встановленню зв’язків і партнерських відносин, забезпечує розвиток потенціалу, розробку засобів заохочення й визнання прогресу.

Міста, що навчаються:
– ефективно мобілізують свої ресурси у кожному секторі для сприяння інклюзивному навчанню від базової до вищої освіти;
– підтримують навчання у сім’ях та громадах;
– полегшують навчання на робочому місці;
– розширюють використання сучасних технологій навчання;
– підвищують якість та досконалість у навчанні;
– виховують культуру навчання протягом усього життя.

Навчання впродовж життя закладає основу для стійкого соціального, економічного та екологічного розвитку. Дослідження показали, що ті, хто навчаються впродовж життя, краще підготовлені для адаптації до змін у своєму середовищі. Навчання протягом усього життя та суспільство, що навчається, відіграють життєве важливу роль у розширенні прав і можливостей громадян та здійсненні переходу до стійких суспільств.

Учасники мережі підтримують Цілі сталого розвитку, роблячи акцент на ЦCР 4 “Забезпечення всеохоплюючої і справедливої якісної освіти та заохочення можливості навчання впродовж усього життя для всіх” та ЦСР 11 “Забезпечення відкритості, безпеки, життєстійкості й екологічної стійкості міст і населених пунктів”.

Детальніше: https://uil.unesco.org/lifelong-learning/learning-cities, https://bit.ly/39tQeRs

Фото: ЮНЕСКО

2021-03-29

210

Національний репозитарій академічних текстів

База даних НРАТ налічує:

Звіти у сфері наукової і науково-технічної діяльності

Дисертації на здобуття наукових ступенів та автореферати

Інклюзивність

Викладання як професія

Оголошено конкурс наукових робіт і розробок молодих вчених

Cтандарт цифрової доступності

Освіта та навчання дорослих в Європі

План заходів з реалізації Нацстратегії безбар’єрності

Як COVID-19 змінить науку, технології та інновації

Наукові, технологічні та галузеві політичні документи ОЕСР

На шляху до інклюзивної навчальної програми

Звіт міжнародної комісії ЮНЕСКО щодо майбутнього освіти

Глобальна мережа міст ЮНЕСКО, що навчаються