Науковцям новини

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джульєтти Роусел «Поліпшення умов – це «програна справа», кажуть британські науковці, які кидають роботу».

Це – рефлексія на опитування, проведене серед тих британських науковців, які залишили свої посади внаслідок втрати надій на подолання «токсичного робочого середовища». За словами тих, хто звільнився, управлінський «аматоризм» і «токсичне робоче середовище» змушують велику кількість науковців залишати британський академічний  сектор. Понад 700 учених, які нещодавно залишили свої посади або збираються це зробити, вказали на наступні причини звільнення: погане керівництво, надмірне робоче навантаження, некомфортні умови праці, «сучасне кріпацтво», де продуктивний результат є безумовним пріоритетом понад будь-які інтереси та на шкоду добробуту співробітників. Виявилось, що опитані не вбачають перспектив у нинішніх невдалих спробах покращити ситуацію. Масштаби «великої відставки» ще не очевидні, але у звіті йдеться про проблеми й наслідки, які скоро проявлять себе. Річард Ватермейер, професор освіти Брістольського університету звертає увагу на те, що фінансова боротьба в університетах може створювати більший тиск на керівників університетів, роблячи їх «надто зайнятими», щоб боротися з «токсичною» академічною культурою, на яку скаржаться науковці. Тому вони будуть неспроможні запроваджувати «людиноцентричний» стиль управління. Крім того, криза фінансування британських університетів призводить до того, що «дуже багато людей очікують інституційного краху», а це, у свою чергу, посилює нестабільність і тиск, збільшення робочого навантаження для тих, хто залишився працювати після масових звільнень колег.

Детальніше: http://surl.li/mjtdfv, http://surl.li/gnxoof, http://surl.li/xjuqwn

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Метью Фліндерса «Чи можна з упевненістю вважати, що наступний REF заохочуватиме ширший спектр результатів?».

У ній автор наголошує, що Рамкова програма наукової досконалості Великої Британії на період до 2029 має на меті реформувати оцінювання того, «який внесок роблять окремі інституції та дисципліни у здорове, динамічне та інклюзивне дослідницьке середовище». Автор задається питанням: чи справді учасники дискусій щодо оцінювання результатів наукової діяльності та керівники університетів відійдуть від уваги до одного лише результату – публікації статей у престижних наукових журналах. Звісно, простіше йти тореним шляхом і нічного не змінювати, залишившись на позиціях Рамкової програми 2021 року. Але новий REF 2029 має відмінності, суть яких – зміні загального бачення, трансформації головної рамки оцінювання, запровадження таких показників, як  «внесок у знання та розуміння», «залучення та вплив», «люди, культура та навколишнє середовище». Існує певне занепокоєння щодо того, чи можуть прямі метрики охопити такий важливий елемент академічної роботи, як культура досліджень. Але дорогу торує той, хто зробив перший крок. Джессіка Корнер вважає, що наразі настав «момент для змін, який буває раз на покоління, оскільки ми зміщуємо фокус національної оцінки досліджень з окремих особистостей на те, як інституції та дисципліни сприяють створенню здорового, динамічного та інклюзивного дослідницького середовища». Однією з потенційних проблем упровадження нових підходів буде консерватизм і протидія внутрішнього менеджменту університетів та дослідницьких центрів, бажання зберегти практику, до якої вони звикли упродовж останніх десятиліть. Метью говорить, що його спілкування з багатьма молодими науковцями  на початку академічної кар’єри показує їх зацікавленість у виході за межі дисциплінарних кордонів, бажання поширювати результати досліджень за межами традиційних видавничих рамок журнальних статей і монографій. Але як зробити чітким та прийнятним для оцінювання новий підхід? Необхідно стимулювати відповідну дискусію та розробити пропозиції для уникнення розриву між риторикою та реальністю REF 2029.

Детальніше: http://surl.li/soqguh, http://surl.li/lpyrgc

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

Кабінет міністрів України схвалив пріоритетні завдання на 2024-2026 роки, які виконуватимуться у рамках Національної програми інформатизації понад 80-ма державними органами, установами та підприємствами.

Відповідне розпорядження від 2 серпня 2024 оприлюднене на урядовому порталі. Основна увага зосереджена на проєктах національної безпеки та оборони, юстиції, економіки та торгівлі. Передбачено подальше упровадження цифрових інструментів в межах Державної антикорупційної програми. Буде розвиватись портал «Дія», та його складові – «Дія.Освіта», «Дія.Бізнес», «Дія.Офіс», «Дія.Підпис», «РеєструРеєстрів», удосконалюватимуться застосунки «Дія» та «Мрія», запроваджуватимуться нові послуги для громадян і технологічного бізнесу.

Детальніше: https://www.kmu.gov.ua/news/uriad-skhvalyv-priorytetni-zavdannia-na-2024-2026-roky-v-mezhakh-natsionalnoi-prohramy-informatyzatsii,  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-20#Text,  http://surl.li/lmnptg

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини