ОЕСР

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт  «Економічні дослідження ОЕСР: Україна 2025» із серії «Економічні дослідження ОЕСР».

У ньому зазначається, що економіка України до лютого 2022 року підтримувалась відповідними політичними рішеннями та отримувала значну зовнішню підтримку. Наразі її перспективи доволі невизначені: дефіцит робочої сили, проблеми з енергопостачанням, логістикою та розвитком підприємства уповільнюють економічну активність на тлі підвищення інфляції. Досягнення фіскальної стійкості вимагає мобілізації внутрішніх доходів, підвищення ефективності витрат та сталої зовнішньої підтримки. Експерти вважають, що необхідне зменшення податкового навантаження та звуження сфери застосування спрощених податкових режимів, що в сукупності призведе до збільшення доходів та зменшення податкових викривлень. Покращення управління державними інвестиціями і практики закупівель, розширення можливостей субнаціональних органів влади допоможуть забезпечити ефективне використання обмежених державних ресурсів. Зростання інвестицій, продуктивності та експорту матиме центральне значення для економічного відновлення, що передбачає покращення рамкових умов для бізнесу завдяки зміцненню верховенства права, полегшенню регуляторного тягаря, розвитку більш конкурентних ринків та ширшому доступу до фінансування. Важливе значення мають таклж екологічні податки, ціни на викиди, підтримка «зеленої» економіки.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/3uzer, https://ukrintei.ua/y/zaGRM, https://doi.org/10.1787/940cee85-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ  «Вплив корпорацій на розроблення конкурентної політики».

У ньому зазначається, що процес формування конкурентної політики відбувається у динамічній системі численних впливів та дій усіх зацікавлених зацікавлених сторін. Корпоративна участь може бути корисною для процесу розроблення  політики,  однак вона також несе у собі ризики перетворення на надмірний небажаний вплив, якщо процес цей стає непрозорим чи маніпулятивним і в результаті призводить до спотворення цілей політики, зменшення її ефективності, а також підриву суспільної довіри. Фірми можуть впливати на політиків за допомогою різних механізмів, зокрема – лобіювання або фінансування досліджень. У багатьох сферах, таких як конкурентна політика, ризик неналежного впливу може бути посилений такими чинниками, як економічні ставки, складність законодавчої бази тощо. Розрізнити законну корпоративну участь від неправомірного впливу досить складно, оскільки вплив може відбуватись поступово, через різноманітні канали, формуючи рішення кумулятивним чином. Навіть оприлюднена поведінка може впливати на політичні рішення, тоді як деякі непрозорі практики не обов’язково призводять до шкоди. Цей документ  ОЕСР зосереджений на різних вимірах корпоративного впливу у конкурентній політиці, він окреслює переваги законної корпоративної взаємодії, ризики неналежного впливу й труднощі їх чіткого розмежування. У ньому окреслено механізми, за допомогою яких може здійснюватися вплив, а також наводяться заходи реагування, які політики можуть використовувати для усунення потенційної шкоди від неналежного впливу, зберігаючи при цьому переваги законної корпоративної взаємодії.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/d3iE7, https://ukrintei.ua/y/7MqtR, https://doi.org/10.1787/4f19edd4-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Методологія оцінювання упровадження «Принципів корпоративного управління G20/ОЕСР»».

У ньому зазначається, що  «Принципи корпоративного управління G20/ОЕСР» стали провідним міжнародним стандартом корпоративного управління після їх прийняття Радою ОЕСР на рівні Міністрів країн-членів у червні 2023 року та схвалення лідерами G20 у вересні 2023 року. Комітет з корпоративного управління ОЕСР всебічно підтримує упровадження цих принципів, зокрема як стандарт для здорових фінансових систем, орієнтир для удосконаленню правової, регуляторної,  інституційної бази корпоративного управління, забезпечення сталого зростання, фінансової стабільності та зміцнення ринкової довіри й доброчесності. Розроблена на цих засадах методологія формує основу для добровільних самооцінок щодо корпоративного управління на рівні окремих країн та ОЕСР в цілому, що у подальшому використовується для підготовки рекомендацій з удосконалення корпоративного управління. Нинішня версія методичних рекомендацій  оновлює попереднє видання 2017 року та включає зміни, внесені до «Принципів…»  у 2023 році, а також ураховує  результати досліджень Світового банку, Міжнародного валютного фонду, ROSC та Програми оцінки фінансового сектору FSAP. Нинішня публікація буде корисною для політиків та управлінців при визначенні окремих пріоритетів корпоративного управління.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/ku8N6, https://ukrintei.ua/y/209ws, https://doi.org/10.1787/80996ea9-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Підвищення стійкості комунікаційних мереж» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».

У ньому зазначається, що   в епоху, коли зв’язок лежить в основі більшості повсякденних операцій – від торгівлі та охорони здоров’я до освіти та управління, – будь-який збій у роботі мереж зв’язку може мати далекосяжні наслідки. Тому безперервна і стабільна їх робота стає пріоритетом. Перед політиками стоїть складне завдання забезпечити стійкість цих мереж до різних загроз, одночасно сприяючи вирішенню технічних та регуляторних проблем, притаманних великим взаємопов’язаним інфраструктурам.  Цей звіт пропонує цілісний погляд на проблеми, з якими стикаються політики у захисті мереж від системних збоїв, зловмисних дій та стихійних лих, а також огляд ключових стратегій підвищення стійкості мереж, включаючи резервування, різноманітність, упровадження інноваційних технологій (таких як хмарна інтеграція, штучний інтелект, програмно-визначені мережі). Підкреслюється цінність організаційних заходів, таких як кризове моделювання та управління безперервністю бізнесу. Надається аналіз поточної політики в країнах-членах ОЕСР з акцентом на вдосконаленні інфраструктури, підготовці до стихійних лих, забезпеченні технологічних інновацій. Пропонуються заходи з гармонізації показників стійкості, співпраці та обміну інформацією між операторами, аварійно-рятувальними службами та іншими зацікавленими сторонами. Підкреслюється необхідність подальших інвестицій в інфраструктуру та впровадження нових технологій для підвищення стійкості мереж.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/Xaa3D, https://ukrintei.ua/y/8F7Sd, https://doi.org/10.1787/d6920477-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала статистичний  реліз «Майбутні технології, такі як оптоволоконний зв’язок та 5-G, постійно розширюють свою присутність».

У ньому зазначається, що оптоволоконний зв’язок наразі охоплює 44,6% усіх фіксованих широкосмугових підключень в ОЕСР, причому чотири країни мають суттєве перевищення цього показника: Ісландія (91%), Корея (90%), Іспанія (88%) та Литва (80%). Загальна кількість підписок на 5-G зросла на 48% за останній рік і тепер становить 33% від загальної кількості мобільних підписок в країнах ОЕСР. Відбувається постійне збільшення частки високоякісного зв’язку: кількість підписок на фіксований бездротовий доступ (FWA) зросла на 17% з червня 2023 року по червень 2024 року, що засвідчують дані з Угорщини (71%), Сполучених Штатів (39%) та Великої Британії (30,4%), де зафіксували найбільше зростання підключень FWA. FWA пропонує практичну та економічно ефективну альтернативу для регіонів з недостатнім покриттям, де доступ до високоякісного зв’язку ускладний. На FWA припадає 39% у Чехії, 23% у Словаччині, 20% у Новій Зеландії, 18,7% в Естонії та 12% в Італії. Ряд країн з більш високими показниками стикаються з географічними труднощами, які роблять фіксовані бездротові рішення більш привабливими. Мова про великі та малонаселені країни, такі як Австралія (10%), Канада (7%), Сполучені Штати Америки(6,8%).

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/TaNhU, https://ukrintei.ua/y/XVEeZ
Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний  документ «Захист доступу споживачів до готівкових коштів у цифровій економіці: політичні міркування та підходи» із серії «Документи ОЕСР з питань бізнесу та фінансів».

У ньому зазначається, що у 2022 році 75% дорослого населення в усьому світі повідомили, що здійснювали або отримували платежі за допомогою цифрових засобів, тоді як у 2014 році таких було  44%. Відповідно у багатьох країнах скорочується інфраструктура готівкового обігу: з 2020 по  2022 рік кількість банкоматів на 100 тис. дорослого населення зменшилася на 13%. По мірі згортання готівкової інфраструктури певні групи населення стикаються зі зростаючими бар’єрами у доступі до платіжної системи, що може призвести до потенційної фінансової ізоляції та інших непередбачуваних наслідків. У документі представлені результати найновіших досліджень та узагальнення численних політичних дискусій щодо тенденцій розвитку платіжних систем та державних політик у сфері доступу до готівкових коштів, а також потенційних ризиків, пов’язаних із зменшенням доступу до готівки. Ураховуючи нещодавні зміни у політиці, пов’язані з реакцією на вразливість споживачів та необхідністю їхнього фінансового захисту, опублікований документ підкреслює важливість збалансування цифрового зростання та доступу до готівки задля підтримання стійкого та інклюзивного розвитку. Також у звіті наочно показано вплив цифровізації на доступ до готівки та узагальнено політику й заходи із забезпечення доступу до готівки.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/BoI02, https://ukrintei.ua/y/n4EQs,  ttps://doi.org/10.1787/189970b4-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD