У відкритому доступі опубліковані матеріали дослідження Л. Мейнке, І.Р. Моллік, Л. Моллік та Д. Шапіро з Університету Пенсільванії «Наука про промптинг», присвяченого аналізу запитів у великих мовних моделях.
У відкритому доступі опубліковані матеріали дослідження Л. Мейнке, І.Р. Моллік, Л. Моллік та Д. Шапіро з Університету Пенсільванії «Наука про промптинг», присвяченого аналізу запитів у великих мовних моделях.
Автори тестували промптинг на різних завданнях та моделях (старих і нових), оцінюючи точність, варіативність відповідей, а також, що важливо, – витрати ресурсів (токени, час). Тестування проводилося на моделях без вбудованої здатності до міркувань і нових, де вона вже вбудована. Висновки, які випливають з результатів дослідження, такі: «ланцюжок міркувань» корисний для старих чи малих моделей без вбудованих механізмів міркувань, – саме їх застосування трохи підвищує якість, але збільшує варіативність, а іноді навіть знижує точність правильних відповідей. У нових моделях, де такі «ланцюжки міркувань» вже інтегровані, даний метод дає мінімальну або нульову користь, при цьому значно збільшучи витрати на токени, час і ресурси. Таким чином, з розвитком великих мовних моделей цінність «ланцюжка міркувань» знижується, оскільки сучасні моделі вже використовують покрокові міркування за замовчуванням. Користувачам необхідно це враховувати. Зокрема, корисно заздалегідь зважувати плюси (невелике зростання точності в старих моделях) та мінуси (збільшення часу, вартості, варіативності); уникати явного «ланцюжка міркувань» під час роботи з новими моделями із вбудованими міркуваннями, щоб заощаджувати ресурси; самостійно тестувати методи на конкретних завданнях та моделях, використовуючи складні покрокові промпти для старих версій мовних моделей та формуючи прямі лаконічні запити для сучасних.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Використання цифрових бізнес-моделей, інструментів і технологій для отримання достовірної екологічної інформації та залучення споживачів до цикркулярної економіки» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Використання цифрових бізнес-моделей, інструментів і технологій для отримання достовірної екологічної інформації та залучення споживачів до цикркулярної економіки» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».
У ній наголошується про необхідність вжиття заходів із протидії зміні клімату, які будуть ефективними на глобальному рівні. Наразі багато кліматичних та інших політик, спрямованих на досягнення Цілей сталого розвитку, зосереджуються на заходах з боку пропозиції, які впливають на сектор виробництва та ініціативи приватних підприємців, зокрема – звітування з питань навколишнього середовища, соціального розвитку та управління. Однак дедалі більше експертів визнають, що необхідно урізноманітнити дії в різних сферах політики, у т.ч. – з боку попиту, щоб підтримати зміни у поведінці споживачів. Останнім часом спостерігається підвищена увага до екологічних проблем та зміни клімату з боку окремих осіб та домогосподарств. Попередні результати опитування ОЕСР, проведеного на початку 2024 року серед 35 тис. споживачів у 15 країнах ОЕСР та трьох країнах-партнерах дозволили встановити ставлення та реакції споживачів до сталого споживання. Дані опитування свідчать про те, що більшість респондентів стурбовані станом навколишнього середовища (68%), вважають захист навколишнього середовища принаймні «важливим» (74%) і «готові йти на жертви заради захисту навколишнього середовища» (60%); 65% респондентів вважають, що їхні дії впливають на навколишнє середовище; більшість (80%) сказали, що вплив на навколишнє середовище був принаймні «дещо важливим» при прийнятті останніх рішень про покупки порівняно з іншими аспектами продукту. Багато споживачів хотіли б робити більш сталий вибір, однак вони часто стикаються з перешкодами, які заважають їм діяти відповідно до таких уподобань. Цифрові інструменти, бізнес-моделі та технології, включаючи параметри фільтрації на веб-сайтах електронної комерції, платформи обміну між користувачами та штучний інтелект можуть значно полегшити доступ споживачів до інформації про екологічні продукти та їхню можливу участь у циркулярній економіці. В опублікованому документі аналізується цей потенціал та висвітлюються пов’язані з ним ризики.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кел Іннес «Вчені не повинні відчувати провину за вплив використання штучного інтелекту на навколишнє середовище».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кел Іннес «Вчені не повинні відчувати провину за вплив використання штучного інтелекту на навколишнє середовище».
У ній автор закликає зосередитися на використанні енергії та води штучним інтелектом там, де це може мати найбільше значення, і вимагати щодо цього відповідальності саме від розробників ШІ. Останнім часом активно дискутується серед університетських співробітників та студентів питання взаємозв’язку використання штучного інтелекту та зміни клімату. Такі інструменти, як ChatGPT, Copilot та Gemini, що дедалі більш активно і масштабно використовуються науковцями для підготовки навчальних матеріалів, адміністративними працівниками – для керування поштовими скриньками, дослідниками – для узагальнення наукової літератури. Одночасно зростає кількість публікацій, де обговорюється зростання енергоспоживання при роботі штучного інтелекту, інтенсивне використання води центрами обробки даних для охолодження обладнання. Звісно, університети мають допомогти співробітникам і студентам зрозуміти вплив цифрових інструментів на навколишнє середовище, дізнатись про широкий спектр позитивних та негативних сторін використання ШІ. Нещодавно проведене галузеве опитування показало, що менше половини викладачів можуть комфортно справлятися зі своїм робочим навантаженням. Їх, звісно, турбує використання енергії та води штучним інтелектом, але це зона відповідальності розробників ШІ: вони мають забезпечити прозору звітність про використання енергії та екологічний вплив інфраструктури. Урядам також слід посилювати регулювання, оновити стандарти та застосовувати стимули для більш екологічної роботи центрів обробки даних. Не можна ігнорувати той факт, що не всі моделі та інструменти ГШІ однакові. Генеративні чат-боти становлять лише невелику частину загального споживання енергії, пов’язаного зі штучним інтелектом. Дійсно велике споживання енергії відбувається, наприклад, при вирішенні завдань створення та аналізу відео, забезпеченні цільової реклами тощо. Кел Іннес вважає, що екологічну загрозу становить не окремий користувач, який покладається на ChatGPT для підсумовування нотаток із зустрічей або використовує Copilot для написання електронного листа, а неконтрольоване розширення непрозорої інфраструктури, відсутність системи збирання та оприлюднення даних про екологічний вплив технологічних компаній. Індивідуальна обізнаність – це добре. Вона допомагає робити обґрунтований вибір, викликати необхідність змін та притягувати інституції до відповідальності. Але не треба плекати індивідуальну провину – це не вирішить проблему! Потрібне розумне регулювання, прозорість та підзвітність на системному рівні.
Ghent University з 2024/25 навчального року запровадив власну політику щодо ШІ, дозволивши використання відповідних інструментів та сервісів для підготовки магістерських дисертацій, виконання письмових завдань та низки інших навчальних активностей, якщо це не суперечить цілям оцінювання отриманих студентами знань, навичок та компетенцій.
Ghent University з 2024/25 навчального року запровадив власну політику щодо ШІ, дозволивши використання відповідних інструментів та сервісів для підготовки магістерських дисертацій, виконання письмових завдань та низки інших навчальних активностей, якщо це не суперечить цілям оцінювання отриманих студентами знань, навичок та компетенцій.
Мета цієї політики – продовжити розвивати у студентів навички критичного мислення, ШІ-грамотності та підготувати їх до майбутнього професійного середовища, де ШІ став нагальною необхідністю. В університеті заборонено використовувати ШІ для контрольованих завдань, коли викладач прямо, явно і недвозначно вказує на це. Також університет визнає необхідність перегляду методів оцінювання результатів навчання для забезпечення їхньої високої валідності в епоху ШІ. Наразі дозволено використання ШІ на різних етапах освітнього та наукового процесу. Зокрема, на етапі попереднього дослідження та планування – для пошуку джерел інформації, мозкового штурму ідей, формулювання питань дослідження, відбору методик (наприклад, за допомогою Perplexity, Elicit або Copilot). При цьому студенти повинні критично оцінювати висновки ШІ, самостійно прагнути виявляти помилки, галюцинації, упередженість та визначати релевантність. На етапі аналізу даних ШІ можна задіяти для генерації коду (Nvivo, R, Python), візуалізації, виявлення патернів у якісних даних, але з обов’язковим розумінням та верифікацією коду студентом. Для опису результатів дослідження, редагування текстів ШІ можна використовувати задля корекції тексту, перефразування, перекладу, генерації чернеток, але не для повного заміщення самостійної роботи. Під час підготовки презентації ШІ буде корисний студентам при формуванні структури виступу, генерації можливих питань, які виникатимуть у процесі дискусії, підготовки зображень (з обов’язковою атрибуцією типу «Зображення згенероване <таким-то> ШІ-інструментом»). Кафедра соціальних наук вважає, що ШІ буде корисним студентам в якості «спаринг-партнера» для генерування ідей, роботи з підбору літератури, може допомоги в емпіричному дослідженні (опитування, інтерв’ю), але не для повної заміни читання літературних джерел або аналізу зібраних даних. Забороняється використовувати ШІ для посилань на неіснуючі джерела (це шахрайство), завантаження конфіденційних даних (це порушення законодавства про персональні дані та приватність), генерації фіктивних даних або інтерв’ю. Студентам категорично заборонено представляти текст, згенерований ШІ, як свій власний без необхідних змін (це плагіат), повністю делегувати аналіз або написання тексту ШІ (це підриває розвиток когнітивних навичок та навичок академічного пиьма). Студенти повинні пам’ятати: ШІ може генерувати помилки, бути упередженим, пропонувати поверхневий контент, порушувати авторські права. За такі порушення відповідає не ШІ, а саме студент, який його використовує. У соціальних науках заборонено завантажувати особисті дані в ШІ та покладатися на нього для синтезу наукового огляду літератури або проведення аналізу даних без самостійної критичної оцінки. Окремо стоять вимоги щодо прозорості використання ШІ: студенти зобов’язані вказувати на використання інструментів та сервісів ШІ, додаючи короткий опис цих інструментів, а також пояснюючи, на якому етапі дослідження та як саме вони були використані, а для цитування мають використовувати V&A, Bluebook, OSCOLA. Також студенти повинні самостійно критично перевіряти висновки ШІ, дотримуватися приватності, стійкості (враховувати енергоспоживання), постійно вдосконалювати свою комп’ютерну та ШІ-грамотність. Викладачі, зі свого боку, повинні належним чином роз’яснювати правила щодо роботи з ШІ, адаптувати до нових вимог свої системи оцінювання та сприяти інтеграції ШІ у навчальні програми. Наслідки за порушення у використанні ШІ у навчальному процесі для студентів такі самі, як і для будь-яких інших проявів недоброчесності (плагіату, шахрайства тощо), як це передбачено освітнім регламентом університету. Таким чином, Ghent University підтримує відповідальне та етичне використання ШІ в освіті, не забороняючи його, а інтегруючи у процес навчання. А загальні основи академічної доброчесності в європейському освітньому просторі формуються «Європейським кодексом етики досліджень», прийнятим ALLEA у 2023 році.
Кабінет Міністрів України представив широкій громадськості розроблений на 2025-2026 роки проєкт Програми дій уряду .
Кабінет Міністрів України представив широкій громадськості розроблений на 2025-2026 роки проєкт Програми дій уряду
.
Документ окреслює 12 ключових напрямів розвитку державної політики, а саме: Безпека й оборону, євроінтеграцію, антикорупційну політику, добробут населення, ветеранську політику, макрофінанси і реформи, бізнес, здоров’я та спорт, освіту і науку, відбудову, культуру та зимову стабільність. У межах цієї урядової Програми розвиток освіти та науки буде зосереджено на питаннях підвищення якості та доступності освіти з акцентом на STEM, підвищенні заробітних плат педагогів і науковців, реформування фінансування науки. Зокрема, понад 2 тис. молодих науковців отримають спеціальні гранти на проведення досліджень; буде профінансовано 10 науково-технічних проєктів у партнерстві з бізнесом; відбудеться запуск Science.City (особливого правового режиму для розвитку наукових парків), створення нових підходів та методів взаємодії науки і бізнесу, модернізація дослідницької інфраструктури, запровадження проєктної аспірантури. Уряд планує підтримувати розробки та технології у галузі безпеки, сталого розвитку й технологічної незалежності. Наголошується на важливості сильної університетської мережі з автономією та прозорим фінансуванням, відкритим доступом до лабораторій, R&D і прикладних досліджень, поєднання навчання з інноваційними розробками. Фахова передвища освіта має забезпечувати отримання практичних навичок для успішної кар’єри. Будуть створюватись усі необхідні умови для того, щоб освіта та наука стали рушіями відбудови України та інтеграції її в європейський простір.
Identific – сервіс, який позиціонує себе як засіб ефективної підтримки академічної етики завдяки якісній перевірці на наявність плагіату та згенерованого ШІ тексту.
Identific – сервіс, який позиціонує себе як засіб ефективної підтримки академічної етики завдяки якісній перевірці на наявність плагіату та згенерованого ШІ тексту.
Він може бути корисним для здобувачів освіти, педагогів, науковців і видавців. На офіційному сайті Identific розміщена інформація про те, що сервіс поділяє академічні цінності, будує взаємини з партнерами на онові довіри, лояльності й поваги, використовує інновації та прагне мінімізувати негативний вплив на навколишнє середовище, використовує екологічно чисті практики. Комплексне рішення для академічної доброчесності від Identific включає детектор штучного інтелекту, перевірку плагіату, виявлення шахрайств та можливість інтеграції до LMS-платформ (зокрема – Moodle, Canvas, Blackboard, Schoology). Перевірка на плагіат Identific здійснюється за допомогою сучасного сервісу виявлення подібності, алгоритм якого здатний перевіряти документи обсягом понад 1000 сторінок, написані 129 мовами. Результати перевірки на плагіат точні, швидкі та з мінімальною кількістю хибнопозитивних результатів. Виявлення контенту, згенерованого штучним інтелектом, побудоване на сучасних технологіях, які працюють з текстами англійською, іспанською, італійською, німецькою, французькою та литовською мовами. Також детектор уловлює прояви неправомірної академічної поведінки для обходу служб перевірки на плагіат (додатково вставлені з інших скриптів символи, додавання зображень замість тексту тощо), виявляє стильові невідповідності у перевірених документах. Є конструктор цитат для встановлення правил цитування, здійснюється підсвітка перефразувань, спотворених цитат тощо. Перевірка на плагіат може виконуватись локально (для декількох документів, без звернення до інших баз даних), для різних типів файлів та зображень. Інтуїтивно зрозуміле програмне рішення, яке є результатом 12-річної роботи, не потребує багато часу на опанування навичок роботи та відповідних програм навчання персоналу. Інтерфейс доступний 11-ма мовами (зокрема – агнлійською, італійською, іспанською, французською, німецькою, польською, угорською та ін.). Декларуються захист конфіденційності клієнтів та обробка персональних даних відповідно до чинного законодавства, використання необхідних технічних та організаційних заходів для захисту від несанкціонованого доступу.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Дослідження взаємовигідних результатів алгоритмічного управління: уроки лабораторного експерименту щодо консультацій з працівниками» із серії «Документи ОЕСР зі штучного інтелекту».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Дослідження взаємовигідних результатів алгоритмічного управління: уроки лабораторного експерименту щодо консультацій з працівниками» із серії «Документи ОЕСР зі штучного інтелекту».
У ньому йдеться про дослідницький проєкт із вивчення того, як консультації з працівниками можуть забезпечити гарні та взаємно вигідні результати для фірм і співробітників у разі задіяння алгоритмічної системи управління. Для дослідження було використано новий дослідницький дизайн – лабораторний експеримент за участю працівників трьох німецьких виробничих фірм, де моделювання алгоритмічної системи управління було змінено, щоб вплинути на результати фірми (продуктивність) та результати працівників (якість роботи). З використанням комп’ютерної симуляції різних конструктивних особливостей технології учасники брали участь у груповій дискусії задля досягнення єдиної позиції стосовно набору конструктивних особливостей системи. Результати наочно продемонстрували, що консультації між працівниками, менеджерами та представниками власника можуть призвести до згоди щодо розроблення нових технологічних рішень підвищення продуктивності на рівні фірми, а також покращити якість роботи працівників. Очікується, що продовження досліджень розширить сферу застосування цієї методології на більш широке коло учасників, секторів та країн.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джульєтти Роуселл «Чи зможуть освітні технології пережити ще одну фінансову кризу?».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джульєтти Роуселл «Чи зможуть освітні технології пережити ще одну фінансову кризу?».
У ній автор зазначає, що скорочення фінансування університетів призвело до того, що вони припинили співпрацю з постачальниками послуг, які колись обіцяли їм революціонізувати онлайн-навчання. Чи достатньо нинішнього величезного попиту саме на курси штучного інтелекту, щоб урятувати онлайн-освіту? Компанії, що працюють у галузі освітніх технологій, можуть стати жертвами фінансових потрясінь у ключових університетських системах, але вони все ще «намагаються знайти чітку мету». Експерти вважають, що посилена увага до безперервного навчання упродовж життя та новий попит, зокрема – щодо опанування технологій штучного інтелекту, можуть їх врятувати. Десяток років тому постачальники онлайн-навчання, такі як Coursera, EdX та FutureLearn, здобули популярність завдяки масовим відкритим онлайн-курсам (Moocs). Та усі вони зіткнулися з фінансовими труднощами після того, як інвестиції, що досягли піку під час пандемії, – вичерпалися. Більшість з них наразі зосередились на професійному розвитку, пропонуючи як індивідуальні моделі підписки, так і партнерські угоди з університетами, що забезпечують зручний доступ для студентів. Багато закладів вищої освіти погодилися проводити курси на цих платформах. Тепер університети Великої Британії та США скорочують витрати на тлі фінансової та політичної невизначеності, внаслідок чого згадані угоди про партнерство перебувають під пильною увагою. Ніл Мослі, консультант з онлайн-навчання, фіксує, що багато постачальників зараз пропонують «зомбі-курси», які ніхто не відвідує, а «низка університетів вирішила взагалі припинити партнерство». Багато університетів вивчають можливість пропонування подібних курсів, використовуючи власний персонал та ресурси, а спроби компаній у сфері освітніх технологій пропонувати ступені та мікроакредитації мали різний рівень успішності. Компанії отримали прибуток від курсів зі штучного інтелекту на тлі нинішнього величезного попиту на отримання відповідних навичок. Зокрема, Coursera нещодавно опублікувала вражаючі показники зростання доходів. «Одна з головних причин їхнього успіху на даний момент полягає в тому, що вони дуже швидко та гнучко розробляють курси зі штучного інтелекту і мають справді значний приріст студентів на такі спеціальності», говорить Н. Мослі. Moocs все ще можуть відігравати певну роль у вищій освіті, якщо дивитися далі їхніх початкових прагнень. Ці платформи можуть бути ефективними, якщо їх інтегрувати у навчання на бакалавраті як ресурс, подібний до підручника, але їхній найбільший потенціал полягає у професійному розвитку. «CoMoocs» – спільно розроблена масова відкрита онлайн-співпраця університетів та платформ, яка використовує відкриті онлайн-платформи для створення соціального та спільного навчання для фахівців, має майбутнє.
У відкритому доступі опубліковано новий звіт McKinsey “Прогноз технологічних тенденцій 2025” (п’яте видання).
У відкритому доступі опубліковано новий звіт McKinsey “Прогноз технологічних тенденцій 2025” (п’яте видання).
Він містить новітні дані та експертні оцінки майбутнього, пов’язані з тим, що технології ШІ радикально змінюють бізнес та суспільство, створюючи можливості для зростання та одночасно формуюючи виклики для бізнесу, етики, глобальної конкуренції та соціуму. Ключовий висновок полягає в необхідності адаптації до світу, де машини беруть на себе рутинні завдання, а люди фокусуються на креативності, співпраці та етиці. Експерти McKinsey стверджують, що наразі суттєво прискорюється трансформація робочої сили: автоматизація може замінити деякі ролі, але створить нові, які потребують навичок вищого рівня. За даними пов’язаних досліджень 2024–2025 років прогалини у навичках величезні: менше половини кандидатів мають затребувані технічні навички, а 80% лідерів бачать підвищення кваліфікації як найкращий спосіб заповнити ці прогалини. Проте лише 28% компаній планують інвестувати у навчання, тоді як навчання протягом усього життя та підвищення кваліфікації є ключем до конкурентоспроможності. Таке навчання повинно мати фокус на грамотності у роботі з ШІ, відповідній експертизі та м’яких навичках. Без цього високими будуть ризики для кожного з нас втратити роботу. Рекомендовані навички, які необхідно опанувати в сучасному світі, поєднують технічні, етичні та адаптивні компетенції, щоб доповнювати технології, а не конкурувати з ними. Конкретні напрями для фокусування: ШІ та ШІ-агенти, обчислення, засоби та мережі комунікації, передова інженерія, робототехніка. Наприклад, для роботи з ШІ та ШІ-агентами потрібно розуміти специфіку запитів, знати основи етики роботи з ШІ, навчитись працювати з ШІ як із «віртуальним колегою», здійснюючи нагляд, самостійно приймаючи рішення та адаптуватися до автономних систем (зростання відповідних вакансій +985%, величезний дефіцит кадрів). Для розвитку обчислень й комунікаційних систем знадобляться знання у галузі дизайну чіпів, оптимізації апаратного забезпечення для ШІ (зараз існує глобальний дефіцит робочої сили у виробництві напівпровідників та мережевої інженерії 5G / 6G, IoT, кібербезпеки, архітектурі хмар). Розвиватимуться технології іммерсивної реальності, що вимагатиме знань у галузі дизайну, машинного навчання для контекстного розпізнавання, управління конфіденційністю, управління ризиками, комплаєнсу. Розвиток квантових обчислень вимагатиме міждисциплінарних навичок у галузі фізики та інформатики. Розвиток робототехніки націлює на потребу в навичках керування роботами, автономними системами (попит у цьому сегменті у 2–6 разів вищий за пропозицію, а затребувані навички охоплюють креативність, уміння вирішувати проблеми, етичне мислення, співпрацю з машинами). Навчання упродовж життя – головний тренд, який буде реалізовуватись через програми підвищення кваліфікації у галузі цифрової грамотності та інструментів ШІ, а також освіти. Загальний висновок – потрібно розвивати цифрову грамотність для всіх, опановувати основи роботи з ШІ та машинного навчання, набувати галузевої експертизи, посилювати навички критичного мислення для упевненого співробітництва людини і машини.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Патріка Джека «Університети задовольняють частину попиту на навчання з питань штучного інтелекту».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Патріка Джека «Університети задовольняють частину попиту на навчання з питань штучного інтелекту».
У ній автор зазначає, що згідно з результатами дослідження компанії «Validated Insights», вища освіта має величезний потенціал для залучення «масштабної кількості зацікавлених студентів», які мають інтерес до навчання у сфері штучного інтелекту. Цей запит з боку здобувачів освіти стрімко зростає, але вища освіта наразі задовольняє лише незначну частину попиту. Експерти вважають, що не менше 57 млн. людей у США зацікавлені в опануванні навичок роботи з інструментами, побудованими на основі штучного інтелекту, тоді як лише 8,7 млн. наразі вивчають ГШІ, причому дві третини з них роблять це самостійно за допомогою відео, онлайн-читання та інших навчальних ресурсів, а третина – через структуровану та контрольовану навчальну програму. Лише 7 тис. (0,2%) вивчають штучний інтелект за кредитною програмою закладу вищої освіти. Згідно зі звітом, перший бакалаврський ступінь з цієї дисципліни був запроваджений Університетом Карнегі-Меллона у 2018 році. Упродовж наступних п’яти років кількість студентів, які навчаються на програмах зі штучного інтелекту в коледжах та університетах, щорічно зростала на 45 %. Біля 1 % навчальних закладів наразі пропонує ступінь магістра зі штучного інтелекту, 2,5 % – ступінь бакалавра, а від 3 до 5 % пропонують програми без отримання ступеня. Університет штату Нью-Йорк у Буффало зафіксував зростання кількості студентів магістратури зі штучного інтелекту у 20 разів з 2020 по 2024 рік. «Наявні дані свідчать, що існує значний попит на професійну освіту та навчання на робочому місці у галузі штучного інтелекту та пов’язаних зі штучним інтелектом галузей… Цей ринок, ринок освіти та навчання у сфері штучного інтелекту, має потенціал для неймовірного, можливо, вибухового зростання», говорить Брейді Колбі, керівник відділу маркетингових досліджень «Validated Insights». Компанії у галузі освітніх технологій скористалися цією можливістю та обслуговують понад 99 % тих, хто хоче підвищити свою кваліфікацію у галузі штучного інтелекту. Через 14 місяців після запуску ChatGPT кількість учасників курсів зі штучного інтелекту на таких платформах, як Coursera та Udemy, зросла до 3,5 мільйони осіб. «Ураховуючи очікуваний високий попит на вивчення штучного інтелекту, важливо акцентувати увагу, що наразі дуже мало слухачів навчаються за кредитними програмами… Якщо навчальні заклади, що видають дипломи, зможуть синхронізувати свої програми та охопити цю величезну кількість зацікавлених студентів, винагорода університетів може бути надзвичайно високою». За оцінкою Statista, сукупний ринок штучного інтелекту в США у 2025 році становитиме 74 млрд дол.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
В особистому кабінеті відображається поточний статус верифікації за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Для завершення процесу верифікації за афіліацією необхідно заповнити інформацію про себе в персональному кабінеті.
Обов’язковими є такі поля:
– ім’я,
– прізвище,
– науковий ступінь,
– вчене звання.
Всі інші поля є необов’язковими, але бажано їх заповнювати.
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки та заповнення обов’язкових полів ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо статус верифікаціїї не змінився одразу, спробуйте перезавантажити сторінку.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною і всі обов’язкові поля заповнені, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією Ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
