Штучний інтелект

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мелінди Зук «Штучний інтелект чи ні, а студенти все одно повинні навчитися мислити самостійно».

Автор розуміє, що інструменти ГШІ стрімко увійшли у наше життя і навіть стали корисним інструментом для багатьох справ. Тим не менш, «хайп» навколо кожної технологічної новинки, може відволікати нашу увагу від розуміння того, яку шкоду вона може принести. Мелінда вважає, що є багато ризиків для гуманітарної освіти в епоху штучного інтелекту: наразі величезна кількість великих мовних моделей можуть бути задіяні для підготовки дослідження, узагальнення доказів та написання статей. Для викладачів, які ретельно працюють над оцінюванням завдань студентів, настали складні часи: майже неможливо знаходити й оцінювати використані джерела та визначати оригінальність текстів. Наразі інструментів з ГШІ просто море: Grammarly інтегрувала LLM у свій інтерфейс; з’явилась функція Google «Допоможи мені писати»; Microsoft Word також допомогає у написанні текстів. Все це безумовно матиме вплив на інтелектуальний розвиток молоді. Можливість навчитися критично мислити й писати без допомоги програмних комплексів, – це здатність, яка необхідна у кожній професії. Що стосується загальної освіти, необхідно продовжувати навчати студентів слухати свій власний голос та отримувати задоволення від власних успіхів, прояву своєї індивідуальності, бути творчими особистостями. Викладачі мають наполегливо продовжувати прививати студентам смак до читання книг, доручати самостійно знаходити й оцінювати докази, писати власні роботи. Звісно, у майбутньому молоді люди будуть постійно стикатись з технологією ШI. Але якщо не навчити їх мислити самостійно, вони врешті-решт просто стануть додатком до ШI.

Детальніше: http://surl.li/unszw, http://surl.li/uoqod  

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей від Політехнічного університету Гонконгу, які присвячені широкому колу питань здійснення наукових досліджень та навчання мислителів, новаторів і комунікаторів у сфері вищої освіти.

Ресурс містить п’ятнадцять статей відповідної тематичної спрямованості: майбутнє вищої освіти; підтримка дослідникам, які прагнуть змінити світ на краще; що потрібно та чого не потрібно робити, щоб ефективно розпочати навчання; як збільшити дослідницький вплив завдяки міждисциплінарній співпраці; поради з наукової комунікації від маркетологів; змагання з ChatGPT для покращання навчання студентів; громадянська освіта і сервісне навчання; як навчитися вчитися за допомогою студентських груп за інтересами; редизайн оцінювання в епоху генеративного штучного інтелекту; як побудувати модель максимізації впливу невеликих дослідницьких підрозділів.

Детальніше: http://surl.li/ugzzu

Фото: ТНЕ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ліліан Шофілд і Сюе Чжоу «Контроль за використанням ШІ шляхом підрахунку «сигнальних» слів – помилковий і шкідливий».

Наголошується, що змушувати людей повсякчас хвилюватись з приводу використання слів не є способом відповідального використання ШІ. Автори стурбовані тим, що науковцям прищеплюється тривожна поведінка, адже їм тепер під час написання статей, есе та ведення дискусій  потрібно особливо ретельно слідкувати за використанням термінології, щоб не складалось враження, що текст згенерований штучним інтелектом. Під час дискусій про твори студентів і викладачів тепер можна почути фразу «Я думаю, що це написано ШІ». Нещодавня розмова, яка набула поширення у соціальних мережах, оберталася навколо певної лексики, що вважається надто поширеною у контенті, створюваному ChatGPT. Однак перш ніж ставати суддею і присяжними, нам слід бути дуже обережними щодо сумнівів про авторство творів. Розслідування, які проводять люди так само, як виконані їхніми запрограмованими людьми механічними побратимами, мають обмеження й упередження щодо мови. Припущення про те, що певні слова або фрази вказують на використання ШІ, виключає широкий спектр виразних можливостей і не бере до уваги мовне розмаїття у світі. Виявлення контенту, створеного ШІ, – складний і неоднозначний процес, – це не просто підрахунок частоти певних контрольних слів і фраз. Хоча деякі університети та наукові журнали не дозволяють використовувати ГШІ, більш далекоглядні їхні колегі вже зробили послаблення для ШІ-помічників у разі  їх явного використання для перевірки граматики, орфографії  та здійснення аналізу даних. Отже, пишуть автори статті, в епоху штучного інтелекту необхідно дати нове визначення академічної доброчесності та переоцінити мету освіти. Можливо, слід зосередитися на навчанні студентів і співробітників відповідального використання генеративного ШІ, а не намагатися зловити їх на цьому. Адже якщо вони роблять це прозоро та відповідально, то у чому сенс заборони?

Детальніше: http://surl.li/tymag

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини