Times Higher Education

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Лорен Фланнері «Внесення людського дотику до віртуального навчання».

У ній автор наголошує, що персоналізація досвіду віддаленого навчання та зміцнення довіри – це лише дві з кількох стратегій, спрямованих на те, щоб створити сприятливе освітнє середовище онлайн. Притаманне людині прагнення до персональних стосунків робить важливим встановлення емоційних зв’язків між викладачами та студентами, що особливо гостро необхідно саме у віртуальному середовищі. Лорен пропонує власні поради щодо того, як людський чинник може стати фундаментальним аспектом навчання. Вона вважає за необхідне будувати й підтримувати емоційні зв’язки зі студентами: викладачі та інші студенти мають бути доступними, чуйними, радо відзиватись на різноманітні потреби, виявляти щирий інтерес до освітнього і людського досвіду, залишайтеся відкритими до різних точок зору. Також наголошується на необхідності  виховання довіри, яка необхідна для ефективного викладання та навчання. Адже навчання онлайн пов’язане із виконанням численних обов’язків (основна робота чи підробіток, сімейні зобов’язання, навчання, засвоєння нових навичок щодо  використання новітніх технологій (останні слід використовувати обдумано – різні інструменти на кшталт дошок обговорень і чатів мають сприяти змістовному спілкуванню, а не відволікати). Важливо забезпечити персоналізацію навчального досвіду з огляду на різні когнітивні здібності, стилі навчання, культурне походження, рівні емоційного інтелекту та особисті інтереси студентів. Необхідно заохочувати розбудову спільноти у віртуальному класі, що зменшує відчуття ізоляції та дозволяє комунікувати навіть після завершення занять (надіслання електронних листів з подякою, наданням додаткових ресурсів для вивчення тощо). Не зайвим буде проведення опитувань для збору інформації, яка допоможе отримати зворотній зв’язок від студентів та покращити майбутнє навчання. Упроваджуючи ці підходи та активно реагуючи на відгуки, викладачі можуть забезпечити ефективну емоційну підтримку як важливий елемент освітнього процесу.

Детальніше:  http://surl.li/phaogi, http://surl.li/elodku  

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

#НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

На сайті Times Higher Education опублікований звіт про результати Глобального рейтингування університетів щодо працевлаштування (GEURS-2025).

У ньому йдеться про дані, які показують ефективність діяльності з підготовки найбільш конкурентоспроможних для працевлаштування на сучасному ринку праці випускників ЗВО.  Показано, що роботодавці все більше надають перевагу фахівцям, які демонструють високу здатність до адаптації та мають набутий вже в університеті досвід роботи / стажування. Звіт, підготовлений з використанням даних французької консалтингової компанії Emerging, свідчить про зацікавленість роботодавців у сучасних гнучких та готових до змін випускниках, які мають певний досвід роботи. Інші чинники продовжують відігравати значну роль (наприклад, цифрове та критичне мислення). Проте 46% роботодавців наголошують саме на здатності вчитися та адаптуватися до нових технологій і тенденцій; а 45% цінують вміння спілкування та навички роботи у команді. Рейтинг охоплює 250 найкращих університетів світу за даними опитування  129 тис. респондентів, зокрема – 13 тис. операційних і міжнародних менеджерів у 33 країнах. Найкращі позиції у Массачусетського та Каліфорнійського технологічного інституту. Кембриджський університет знаходиться на п’ятому місці, Оксфорд – на сьомому. ЗВО США та Великобританії займають 10 із 20 найкращих місць. Також до топ-10 увійшли: Стенфордський університет, Гарвардський університет, Прінстонський університет, Токійський університет, Національний університет Сінгапуру, Імперський коледж Лондону.  Спостерігається збільшення ваги університетів з Азії (у рейтингу їх 52). Гарні позиції у рейтингу мають Канада, Туреччина, Катар, Об’єднані Арабські Емірати, Саудівська Аравія, Норвегія, Швеція, Данія, Фінляндія, Нідерланди, Бельгія, Німеччина.

Детальніше: http://surl.li/gjlzvy,  http://surl.li/iralir

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

#НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Панайотіса Яннаракіса «Онлайн-тести як метод залучення до вищої освіти».

Наголошується, що безперервне електронне оцінювання допомагає учням працювати з матеріалами курсу та зменшує прокрастинацію, а також пропонує викладачам такі переваги, як автоматичне оцінювання. Електронне оцінювання є також ефективним інструментом для залучення студентів до роботи з онлайн-матеріалами; самоорганізації (онлайн-тестування дозволяє студентам регламентувати власне навантаження, опановувати матеріал меншими частинами); зменшення прокрастинації та відмову від перевантаженості саме у період іспитів. Для здавання тестів студенти мають добре ознайомитися з матеріалами курсу, самостійно визначаючи сфери, на яких потрібно зосередитися. Електронне оцінювання підвищує активність здобувачів освіти у віртуальному навчальному середовищі, а миттєвий індивідуальний зворотний зв’язок допомагає краще підготуватися до підсумкового оцінювання. Пропонується використовувати безперервне електронне оцінювання з низькими ставками через VLE, – новий метод, який більше залучає студентів до онлайн-матеріалів, а викладачам  дозволяє краще зрозуміти, які аспекти навчального модулю потребують додаткових роз’яснень. Для безперервного електронного оцінювання необхідно навчитись ефективному проектуванню онлайн-тестів у віртуальному навчальному середовищі;  добре опрацювати питання академічної доброчесності; вміти формувати зацікавленість студентів. Його потрібно проводити у форматі щотижневих онлайн-тестів, інтегрованих до курсу з урахуванням його структури і складності.

Детальніше: http://surl.li/fistpl

Фото: pixabay. com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Яна Пальмовскі «Комісія ЄС має взяти на себе зобов’язання створити повноцінного наступника «Горизонт Європа»».

У ній наголошується, що наразі потрібне радикальне мислення, щоб зробити інструменти наукової та інноваційної співпраці більш ефективними та переконати скептично налаштовані уряди в цінності ДіР. Щоб забезпечити «кращу позицію Європи у боротьбі за чисту та цифрову економіку», комісару з питань стартапів, досліджень та інновацій, призначеному на 2024-2029, було доручено зробити «чіткий фокус на найважливіших і проривних інноваціях», необхідних для підвищення конкурентоспроможності Європейського Союзу. До обов’язків комісару входить розширення Європейської дослідницької ради (ERC) та Європейської інноваційної ради (EIC). Мають бути розроблені довгострокова стратегія розвитку дослідницької інфраструктури Європи, Закон про біотехнології, Закон про Європейський дослідницький простір і створено Європейську дослідницьку раду ШІ. Але наразі бракує визначеного пріоритету у підготовці наступної рамкової програми для досліджень та інновацій (FP10), наступниці «Горизонт Європа». Це упущення бентежить багатьох. Автор розглядає  законодавчі та інноваційні інструменти для створення чітко обґрунтованої, ефективної та узгодженої FP10.  При цьому необхідно  вітати будь-яку дискусію про шляхи створення ефективної стратегічної програми, яка би відповідала усім ключовим цілям стратегічного розвитку ЄС.

Детальніше: http://surl.li/premcf,   http://surl.li/llglum

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини