Засідання міжурядового спеціального комітету щодо проекту Рекомендацій ЮНЕСКО з відкритої науки

6-12 травня 2021 року на засіданні міжурядового спеціального комітету в онлайн-форматі експерти візьмуть участь в обговоренні проекту Рекомендацій ЮНЕСКО з відкритої науки. Засідання транслюватиметься у прямому ефірі на 6 офіційних мовах ЮНЕСКО.

6-12 травня 2021 року на засіданні міжурядового спеціального комітету в онлайн-форматі експерти візьмуть участь в обговоренні проекту Рекомендацій ЮНЕСКО з відкритої науки. Засідання транслюватиметься у прямому ефірі на 6 офіційних мовах ЮНЕСКО.

Організатор: ЮНЕСКО.

У листопаді 2019 року Генеральна конференція ЮНЕСКО під час 40-ї сесії прийняла рішення про підготовку проекту Рекомендацій щодо відкритої науки.

Перший проект таких рекомендацій був підготовлений та направлений країнам-членам ЮНЕСКО у вересні 2020 року із запитом коментарів та зауважень. Консультативний комітет з відкритої науки і Секретаріат ЮНЕСКО опрацювали коментарі, які надійшли та розробили другий проект тексту рекомендацій, який разом із заключним звітом також було направлено країнам-членам у березні 2021 року.

Проект, схвалений на цій міжурядовій нараді, буде представлений державам-членам ЮНЕСКО у серпні 2021 року з метою його прийняття Генеральною конференцією під час 41-ї сесії у листопаді 2021 року.

З робочими та інформаційними документами можна ознайомитись на офіційному сайті ЮНЕСКО.

Детальніше: https://bit.ly/33CuD65https://bit.ly/2Q0FVhahttps://bit.ly/33vxayx, https://bit.ly/3fgTthh, https://bit.ly/3vNNd79  

2021-05-07

Фото: Скріншот

2021-05-07
Поширити
Вебінар та дискусія «Відкрита наука: план дій для України»

Вебінар та дискусія «Відкрита наука: план дій для України»

19 травня 2021 року в межах Тижня Відкритого Уряду буде проведено вебінар та дискусію «Відкрита наука: план дій для України».

19 травня 2021 року в межах Тижня Відкритого Уряду буде проведено вебінар та дискусію «Відкрита наука: план дій для України».

Організатори: Міністерство освіти і науки, Рада молодих учених при МОН, ГО «Інноваційний університет», ГО «Міжнародна фундація розвитку», ГО «Асоціація докторів філософії України», ГО «Прогресильні», ВМГО «Національний студентський союз».

Під час заходу буде презентована концепція розвитку відкритої науки в Україні. Також планується обговорити актуальні європейські тенденції наукових комунікацій.

Основні теми вебінару та дискусії:
– стан та перспективи відкритої науки в ЄС та Україні;
– юридичні аспекти впровадження відкритої науки в Україні;
– Національний план відкритої науки.

Детальніше: https://bit.ly/3aKoTLp, https://forms.gle/tMme3iQ8dsqKdZ1c9  

Фото: МОН

2021-04-29
Поширити
Зміни до Переліку наборів відкритих даних, які становлять суспільний інтерес

Зміни до Переліку наборів відкритих даних, які становлять суспільний інтерес

Кабінетом Міністрів України внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» та від 30.11.2016 р. № 867 «Деякі питання оприлюднення публічної інформації у формі відкритих даних». Відповідна урядова постанова від 03.03.2021 № 407 опублікована на урядовому порталі. 

Кабінетом Міністрів України внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» та від 30.11.2016 р. № 867 «Деякі питання оприлюднення публічної інформації у формі відкритих даних». Відповідна урядова постанова від 03.03.2021 № 407 опублікована на урядовому порталі. 

Прийняте рішення сприятиме розвитку сфери відкритих даних та доступності громадян України до понад 1000 наборів відкритих даних.

Серед нових наборів даних, обов’язкових для оприлюднення, є фінансова звітність компаній, відомості Державного земельного кадастру, база даних щодо обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів тощо. 

Постановою також передбачене створення Центру компетенцій у сфері відкритих даних — порталу «Дія. Відкриті дані». Центр компетенцій мітитиме інформацію про роботу з відкритими даними розпорядників, ІТ-спеціалістів і користувачів. Наразі сервісами на основі відкритих даних користуються від 1,5 до 5 мільйонів українців. 

Поряд з тим, постанова закріплює принципи Міжнародної хартії відкритих даних, зокрема відкритості за замовчуванням; оперативності; доступності використання; забезпечення оприлюднення публічної інформації у формі відкритих даних у машиночитаному форматі та забезпечення її подальшого вільного та безоплатного використання; інтероперабельності; постійної застосовності; інклюзивності розвитку. 

Вперше в Україні вводиться поняття «інформаційного аудиту», тобто аналізу розпорядником інформації щодо наявності, стану, форматів, процесів управління та використання усієї інформації, яка перебуває в його володінні. За розпорядниками закріплюється обов’язок проводити його щонайменше раз на рік з обов’язковою публікацією результатів на порталі відкритих даних. Це перший крок до побудови якісної системи управління даними в Україні. 

Мінцифри поставило перед собою амбітну мету – забезпечити входження України упродовж найближчих трьох років до топ-3 країн, які є лідерами у сфері відкритих даних. У зв’язку з цим найближчим часом на розгляд Уряду буде винесена Стратегія розвитку сфери відкритих даних в Україні. 

Детальніше: https://bit.ly/3sZcVDM, https://bit.ly/3gIE7nJ, https://bit.ly/3eCduOY 

Фото: Мінцифра

2021-04-27
Поширити
Критерії вибору сховища даних

Критерії вибору сховища даних

Європейська асоціація університетів та ряд її партнерських організацій, – COAR, Core TrustSeal, Science Europe і World Data System, – продовжують дискусію щодо критеріїв вибору сховища наукових даних.

Європейська асоціація університетів та ряд її партнерських організацій, – COAR, Core TrustSeal, Science Europe і World Data System, – продовжують дискусію щодо критеріїв вибору сховища наукових даних.

Ними опублікована спільна заява щодо підготовлених групою видавців за сприяння ініціативи FAIRsharing рекомендацій «Вибір сховища даних: критерії, які мають значення».

У заяві висловлюється стурбованість щодо запропонованих критеріїв вибору сховища даних, адже вони мають обмежувальний характер та не є прозорими. Наголошується, що рекомендації стосовно обрання сховища не повинні вимагати замінювати сховища, вже доступні для дослідників, їх установ, зацікавлених спільнот або спонсорів. Усі вони повинні мати реальний вибір щодо використання інституційних, національних, доменних або універсальних репозиторіїв даних, які управляються відповідною спільнотою.

Асоціація спільно з академічним співтовариством та власникми репозиторіїв закликають до прозорого процесу розроблення критеріїв відбору сховищ та сподіваються на відкритий діалог з усіма зацікавленими сторонами. Це дозволить урахувати наявну інфраструктуру, оцінити її переваги, спрямувати дослідників до архівів, які відповідають їх реальним потребам, практикам, політиці фінансування, інституційній політиці та національному законодавству.

Детальніше:  https://bit.ly/3280E53, https://bit.ly/3t05T2m, https://bit.ly/3anixS7https://bit.ly/2QS4ME1 

Фото: ЄАУ

2021-04-09
Поширити
Онлайн платформа Open Research Europe

Онлайн платформа Open Research Europe

Європейська Комісія запустила Open Research Europe  – онлайн платформу для відкритих публікацій про результати досліджень в рамках програми Горизонт 2020 та нової програми «Горизонт Європа».

Європейська Комісія запустила Open Research Europe  – онлайн платформу для відкритих публікацій про результати досліджень в рамках програми Горизонт 2020 та нової програми «Горизонт Європа».

Йдеться про мультидисциплінарну платформу, де будуть представлені результати досліджень, проведених із залученням фінансування програми «Горизонт 2020».  

Платформа забезпечує бенефіціарам програми «Горизонт 2020» інфраструктурні можливості для повноцінного дотримання ними умов відкритого доступу, швидкого обміну результатами досліджень та ідеями, сприятиме відкритому конструктивному обговоренню досліджень.

Детальніше: https://bit.ly/3cp8bTb, https://bit.ly/3feJjiK 

2021-03-25
Поширити
Опитування розпорядників та користувачів відкритих даних

Опитування розпорядників та користувачів відкритих даних

Міністерство цифрової трансформації запрошує користувачів Єдиного державного веб-порталу відкритих даних взяти участь в опитуванні щодо політики відкритих даних. 

Міністерство цифрової трансформації запрошує користувачів Єдиного державного веб-порталу відкритих даних взяти участь в опитуванні щодо політики відкритих даних. 

Мінцифри працює над тим, щоб зробити сферу відкритих даних України комфортною для всіх учасників екосистеми – від розпорядників і стартаперів, до дослідників та активістів. Результати опитування допоможуть сформувати портрет типового користувача порталу, визначити його основні потреби та побажання щодо перспектив розвитку цієї сфери.

Детальніше: https://bit.ly/2QzsQeF, https://bit.ly/31f4Gbf 

Фото: Мінцифра

2021-03-24
Поширити
Навчання з дата-журналістики Data Driven Journalism

Навчання з дата-журналістики Data Driven Journalism

Відкрито набір на безкоштовне навчання для журналістів і викладачів журналістики, які хочуть покращити свої навички з дата-журналістики та візуалізації даних в рамках курсу «Data Driven Journalism».

Відкрито набір на безкоштовне навчання для журналістів і викладачів журналістики, які хочуть покращити свої навички з дата-журналістики та візуалізації даних в рамках курсу «Data Driven Journalism».

Організатори: проєкт «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS», Міністерство цифрової трансформації України, USAID, Центр журналістики Київської школи економіки.

Мета курсу – популяризування використання відкритих державних даних та удосконалення навичок викладання журналістики у вищих навчальних закладах.

Програма курсу включає наступні теми:
– основи журналістики даних та вступ до відкритих даних (особливості роботи журналіста даних, етапи створення матеріалу на основі даних, формати історій на основі даних, концепт відкритих даних, політика відкритих даних в Україні);
– очищення та структурування даних (типові помилки та проблеми, які можуть трапитись у даних, способи їх вирішення);
– аналіз даних (збагачення даних, формулювання дослідницьких питань і пошук відповідей на них за допомогою зведених таблиць);
– візуалізація даних (Основи роботи з Flourish / Datawrapper, вирішення типових задач – порівняння величин, представлення зміни величин у часі, представлення даних на карті, представлення частини в цілому).

Подати заяву на навчання можна до 13 квітня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/2OTKrh0https://journalism-course.data.gov.ua/ 

Фото: Мінцифри

2021-03-23
Поширити
Розвиток відкритих даних – пріоритет Мінцифри

Розвиток відкритих даних – пріоритет Мінцифри

4 березня 2021 року у світі відзначають Міжнародний день відкритих даних, у зв’язку з чим Міністерство цифрової трансформації підготувало інформаційні матеріали щодо розвитку відкритих даних в Україні.

4 березня 2021 року у світі відзначають Міжнародний день відкритих даних, у зв’язку з чим Міністерство цифрової трансформації підготувало інформаційні матеріали щодо розвитку відкритих даних в Україні.

Основними напрямами розвитку відкритих даних є удосконалення законодавства; відкриття нових наборів даних; реалізація різноманітних проєктів. 

Які досягнення вже є та у чому полягають завдання розвитку на майбутнє:
– у 2020 році Україна вперше взяла участь у європейському дослідженні рівня зрілості сфери відкритих даних Open Data Maturity та посіла у рейтингу учасників 17 місце;
– набори даних публікуються на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних, який наприкінці 2020 року встановив рекорд — 1 мільйон унікальних користувачів та понад 500 тисяч завантажень з порталу;
– сервіси на основі відкритих даних полегшують життя тисячам українців: у сфері охорони здоров’я ці інструменти допомагають пацієнтам у пошуку медичного закладу та виборі лікаря; у бізнесі – автоматизувати та підвищити ефективність бізнес-процесів, захиститися від рейдерських атак, перевірити потенційних бізнес-партнерів, убезпечитися від економічних злочинів та шахрайства; 
– проводиться систематичні дослідження впливу відкритих даних на різні сфери суспільного життя;
– портал «Дія.Відкриті дані» допоможе навчати роботі з відкритими даними щонайменше 3 тисячі осіб щороку, а також удосконалювати якість даних.

Відкриті дані руйнують корупцію та роблять діяльність влади прозорою і зрозумілою.

Детальніше: https://bit.ly/2MIj0p8, https://data.gov.ua/, https://bit.ly/2PnogPU, https://bit.ly/3e0JuNY, https://bit.ly/3ramIqy, https://bit.ly/2OkR2QV 

Фото: Мінцифри

2021-03-03
Поширити
Круглий стіл «Open data в кожну громаду»

Круглий стіл «Open data в кожну громаду»

3 березня 2021 року у форматі онлайн відбудеться круглий стіл на тему «Open data в кожну громаду», присвячений Міжнародному дню відкритих даних. 

3 березня 2021 року у форматі онлайн відбудеться круглий стіл на тему «Open data в кожну громаду», присвячений Міжнародному дню відкритих даних. 

Організатор – Громадська рада при Міністерстві цифрової трансформації України.

Мета заходу – заохотити використання суспільно важливих наборів даних для комфорту і безпеки людей, посилення прозорості, підзвітності та підвищення ефективності роботи органів місцевого самоврядування, створення нових корисних продуктів і цікавих стартапів, зростання інвестиційної привабливості громад, збільшення бюджетних надходжень тощо.

Під час круглого столу планується обговорити наступні питання:
– перспективні напрямки розвитку відкритих даних;
– ефективне використання відкритих даних у повсякденній практиці громад;
– визначення пріоритетних наборів відкритих даних для публікації на єдиному державному веб-порталі відкритих даних;
– зміни, передбачені у новій редакції Постанови КМУ №835;
– проблеми, що виникають з оприлюдненням відкритих даних; 
– презентація успішних кейсів українських громад.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація. 

Детальніше: https://bit.ly/384Kg8G, https://bit.ly/2MYmCDz

Фото: Мінцифри

2021-03-02
Поширити
EUA підтримує позицію COAR щодо критеріїв вибору сховища даних

EUA підтримує позицію COAR щодо критеріїв вибору сховища даних

Європейська асоціація університетів приєднується до глобальної коаліції організацій, яка схвалює занепокоєння, висловлене Конфедерацією сховищ відкритого доступу (COAR) щодо звіту «Вибір сховища даних: критерії, які мають значення».

Європейська асоціація університетів приєднується до глобальної коаліції організацій, яка схвалює занепокоєння, висловлене Конфедерацією сховищ відкритого доступу (COAR) щодо звіту «Вибір сховища даних: критерії, які мають значення».

Зазначений звіт пропонує набір критеріїв вибору сховищ даних під егідою FAIR sharing ініціатива. COAR та інші організації висловили занепокоєння надмірно обмежувальним характером критеріїв, що пов’язано із ризиком тиску на дослідників.  COAR вважає, що багато критеріїв, включених до звіту, « на даний час не підтримуються більшістю сховищ даних доменів або загальних даних, зокрема – щодо вимог до рівня даних… І якщо видавці впровадять ці підходи, це матиме згубний вплив на відкриту наукову екосистему, оскільки служби сховищ будуть зосереджені у кількох організаціях, що сильніше посилюватиме нерівність у доступі до послуг».

Розвиток обміну даними та впровадження їх у науковий процес комунікації є важливим пріоритетом для багатьох зацікавлених сторін. Тому удосконалення послуг, що надаються сховищами для дослідників, є на порядку денному для різних громад, включаючи наукових видавців. 

Визнаючи актуальність цієї ініціативи, EUA  звертає увагу,  що наразі немає єдиного підходу, узгодженого з відповідними громадами. Асоціація заявляє, що дослідники у всьому світі повинні мати вибір щодо використання інституційних, національних, доменних чи загальних сховищ.

EUA нагадує про існування проекту Рекомендацій ЮНЕСКО щодо відкритої науки. У цьому документі наголошується, що «Служби відкритої науки слід розглядати як основні дослідницькі інфраструктури, якими керує громада […], що відображають різноманітні інтереси та потреби дослідницької спільноти та суспільства».  Інституційні, національні, доменні чи загальнодоступні сховища даних, що управляються громадами, є фундаментальними елементами світового ландшафту відкритих наук.

Критерії відбору, на переконання Асоціації, повинні розроблятися задля визначення існуючої інфраструктури та її переваг і спрямування дослідників до тих ІС, які відповідають потребам у дослідженні, практиці громади, фінансовій чи інституційній політиці або національному законодавству. Ці стандарти повинні розроблятися в рамках прозорого процесу із залученням академічної та репозитарної спільноти. Мають бути ураховані також потреби видавців. Таким чином, рекомендації повинні спиратись на наявні стандарти та ініціативи спільноти, такі як CoreTrustSeal або Спільна система COAR для належної практики у сховищах.

Детальніше: https://bit.ly/3sw7kFj, https://bit.ly/3bLUg7M, https://bit.ly/37N4RhK, https://bit.ly/3swISDH  

2021-02-26
Поширити