Новини освітянам

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «Чи врятують суперуніверситети британську вищу освіту?».

У ній декілька визнаних експертів аналізують поглиблення фінансової кризи у британському освітньому секторі та визначають перспективи створення великих об’єднаних університетських структур, так званих «суперуніверситетів», як можливого шляху виходу з цієї ситуації. Нинішня модель англійської вищої освіти, в якій працює понад 130 університетів, що надають подібні програми, конкурують за студентів і ресурси, стала надзвичайно вразливою у нових умовах обмеженості доходів від навчання, посилення конкуренції з приватними провайдерами, демографічних й технологічних змін. Це змушує керівників ЗВО задуматися про необхідність «масштабування» або «групування» установ. Одним із таких прикладів є «квазі-злиття» університетів Кенту і Грінвічу, яке часто називають першим зразком суперуніверситету у Великій Британії. Однак злиття чи формування великих груп — не панацея, оскільки вимагає значних ресурсів, складного управління й тривалої адаптації. Більше того, існує ризик, що концентрація наукових і фінансових ресурсів у великих об’єднаннях може послабити роль регіональних університетів, які виконують важливу місцеву, соціальну й економічну функцію. Ключове питання тут у характері процесів: чи відбуватимуться зміни за планом з урахуванням суспільної рівності, чи залишиться реакцією на ринкові проблеми. Якщо створення суперуніверситетів відбуватиметься без системного регулювання, то можна прогнозувати утворення 10-12 надвеликих ЗВО з відповідним ослабленням або навіть зникненням решти університетів. Це може спричинити поглиблення регіональних нерівностей та втрату різноманітності академічної екосистеми. Автори наголошують, що майбутнє вищої освіти у Великій Британії – не питання «якщо» буде здійснена трансформація, а «коли і як». Час спонтанних змін вже минув. На порядку денному рішення, які повинні враховувати не лише фінансову життєздатність, а й соціальну роль університетів, їхній зв’язок із громадою. Якщо будуть дотримані ці умови, суперуніверситети можуть стати каталізаторами змін. Але без чіткої стратегії, державної підтримки та уваги до регіонального й суспільного контексту існує ризик, що вони лише консолідують владу й ресурси, залишаючи інші частини системи на узбіччі.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/2EnFc

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кріса Хавергала «Потрібні нові колаборації, оскільки США скорочують фінансування досліджень охорони здоров’я».

У ній розглядаються наслідки рішень нинішньої адміністрації США щодо зменшення видатків на міжнародні програми досліджень у сфері охорони здоров’я і те, як світовий університетський сектор намагається адаптуватися до нових умов через розвиток партнерств та диверсифікацію ресурсів. Університети, які займалися відповідними дослідженнями на глобальному рівні наразі змушені терміново шукати нові джерела фінансування у реальному секторі, серед благодійних фондів і міжнародних організацій. Зменшення підтримки з боку Національних інститутів здоров’я США боляче вдарило по проєктах боротьби зі СНІДом, туберкульозом, Еболою та іншими захворюваннями. Залежність від одного крупного джерела фінансування була однією з найсерйозніших помилок минулого, а тепер університети прагнуть розширити географію партнерств на країни Близького Сходу та Азії. Скорочення фінансування призвело до зміни конкуренції: тепер замість суперництва за отримання грантів все частіше розгортається спільна робота. Але навіть тут є ризики: втрата доступу до американських даних й інфраструктури може мати далекосяжні наслідки навіть для тих проєктів, які фінансувалися іншими джерелами. Науковці починають змінювати свою ментальність і розробляють проєкти з потенційною комерційною цінністю, щоб приваблювати фармацевтичні компанії, будувати екосистеми, не обмежені вузькими клінічними інтервенціями. Такий підхід може допомогти залучати інвестиції з нових джерел. Отже, нинішнє скорочення фінансування досліджень глобального здоров’я створює серйозний виклик для академічного сектора, відповідь на який – не боротьба за ті самі ресурси, а якісні структурні зміни: нові моделі співпраці, диверсифікація партнерів, інтеграція науки та виробництва як джерел фінансової і операційної підтримки. Така стратегія має шанс забезпечити стійкість глобальних медичних досліджень у нестабільному світі.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/PX27x

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини