Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала огляд «Економічні перспективи ОЕСР: стійке зростання на тлі посилення нестабільності» із серії «Економічні перспективи ОЕСР».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала огляд «Економічні перспективи ОЕСР: стійке зростання на тлі посилення нестабільності» із серії «Економічні перспективи ОЕСР».
У ньому зазначається, що світова економіка виявилася більш стійкою, ніж очікувалося, але основні проблеми залишаються. Поточна макроекономічна політика, покращені фінансові умови, що підживлюються оптимізмом щодо потенційного впливу нових технологій, зростання інвестицій і торгівлі, розвиток штучного інтелекту та інші чинники допомогли підтримати попит, пом’якшили негативні наслідки політичної невизначеності та зростання бар’єрів у торгівлі. Вплив підвищених тарифів ще належить відчути, він стає дедалі помітнішим у витратах бізнесу та споживчих цінах, особливо у Сполучених Штатах Америки. Зростання світової торгівлі сповільнилося після зростання, яке фіксувалось на початку року, а інфляція ще не повернулася до цільового рівня. Є ознаки послаблення попиту на робочу силу. Прогнозується, що зростання світового ВВП сповільниться з 3,2% у 2025 році до 2,9% у 2026 році, а потім зросте до 3,1% у 2027 році. Очікується подальше зниження відсоткових ставок, незначне посилення фіскальної політики, ринки праці продовжать послаблюватися, річна інфляція споживчих цін у країнах G20 знизиться до 2,8% та 2,5% у 2026 та 2027 роках відповідно. До середини 2027 року інфляція, за прогнозами, повернеться до цільового рівня майже у всіх основних економіках. Фіскальні проблеми можуть призвести до подальшого зростання доходності довгострокових облігацій, що зробить більш жорсткими фінансові умови і збільшить тягар обслуговування боргу, потенційно стримуючи економічне зростання.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Тома Вільямса «Ймовірна реальність болісної втрати робочих місць коли ШІ заповнює адміністративні позиції в університетах».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Тома Вільямса «Ймовірна реальність болісної втрати робочих місць коли ШІ заповнює адміністративні позиції в університетах».
У ній розглядається питання, як запровадження технологій генеративного штучного інтелекту в адміністративній роботі вишів може призвести до масштабних скорочень адмінперсоналу. Анта Бегшо, яка досліджувала це питання, говорить, що багато процедур (підготовка звітів, протоколів, політик, документів) легко автоматизуються ШІ, і завдання, які раніше вважалися «престижними та складними», тепер не є унікальними. Через фінансовий тиск на університети і необхідність постійних заощаджень, автоматизація адміністративних процесів виглядає привабливою: вона дозволяє економити ресурси. Але такі зміни можуть мати болісні наслідки для працівників у вигляді втрати роботи. Університетам необхідно переглянути систему підтримки персоналу, визначити тих, хто потребує перепрофілювання, навчання новим навичкам. ШІ здатен виконувати рутинні адміністративні обов’язки, але є завдання, де нагально потрібна людська участь — фізичні дії, безпосереднє спілкування, делікатні управлінські рішення. Тому університети навряд чи залишаться без персоналу зовсім, але зміни в структурі праці та розподілі ролей неминучі. Якщо вчасно не зреагувати на нові тренди, може знизитися якість адміністративного обслуговування, погіршитися підтримка студентів, підвищиться навантаження на тих, хто залишиться у ЗВО. Відтак університетам потрібно розробити політику упровадження ШІ, яка включатиме перепідготовку персоналу, етичні стандарти використання, моніторинг якості послуг, а не просто «заміну людей машинами». Упровадження ШІ в адміністративну роботу університетів — це не лише питання ефективності та економії, але й соціальної та кадрової відповідальності. Якщо виші не будуть готові до трансформацій, результат може стати болісним для багатьох і поставить під сумнів здатність університетів забезпечувати стабільну підтримку студентів і дослідників.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Тома Вільямса «Ймовірна реальність болісної втрати робочих місць коли ШІ заповнює адміністративні позиції в університетах».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Тома Вільямса «Ймовірна реальність болісної втрати робочих місць коли ШІ заповнює адміністративні позиції в університетах».
У ній розглядається питання, як запровадження технологій генеративного штучного інтелекту в адміністративній роботі вишів може призвести до масштабних скорочень адмінперсоналу. Анта Бегшо, яка досліджувала це питання, говорить, що багато процедур (підготовка звітів, протоколів, політик, документів) легко автоматизуються ШІ, і завдання, які раніше вважалися «престижними та складними», тепер не є унікальними. Через фінансовий тиск на університети і необхідність постійних заощаджень, автоматизація адміністративних процесів виглядає привабливою: вона дозволяє економити ресурси. Але такі зміни можуть мати болісні наслідки для працівників у вигляді втрати роботи. Університетам необхідно переглянути систему підтримки персоналу, визначити тих, хто потребує перепрофілювання, навчання новим навичкам. ШІ здатен виконувати рутинні адміністративні обов’язки, але є завдання, де нагально потрібна людська участь — фізичні дії, безпосереднє спілкування, делікатні управлінські рішення. Тому університети навряд чи залишаться без персоналу зовсім, але зміни в структурі праці та розподілі ролей неминучі. Якщо вчасно не зреагувати на нові тренди, може знизитися якість адміністративного обслуговування, погіршитися підтримка студентів, підвищиться навантаження на тих, хто залишиться у ЗВО. Відтак університетам потрібно розробити політику упровадження ШІ, яка включатиме перепідготовку персоналу, етичні стандарти використання, моніторинг якості послуг, а не просто «заміну людей машинами». Упровадження ШІ в адміністративну роботу університетів — це не лише питання ефективності та економії, але й соціальної та кадрової відповідальності. Якщо виші не будуть готові до трансформацій, результат може стати болісним для багатьох і поставить під сумнів здатність університетів забезпечувати стабільну підтримку студентів і дослідників.
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_У ній розглядається питання, як запровадження технологій генеративного штучного інтелекту в адміністративній роботі вишів може призвести до масштабних скорочень адмінперсоналу. Анта Бегшо, яка досліджувала це питання, говорить, що багато процедур (підготовка звітів, протоколів, політик, документів) легко автоматизуються ШІ, і завдання, які раніше вважалися «престижними та складними», тепер не є унікальними. Через фінансовий тиск на університети і необхідність постійних заощаджень, автоматизація адміністративних процесів виглядає привабливою: вона дозволяє економити ресурси. Але такі зміни можуть мати болісні наслідки для працівників у вигляді втрати роботи. Університетам необхідно переглянути систему підтримки персоналу, визначити тих, хто потребує перепрофілювання, навчання новим навичкам. ШІ здатен виконувати рутинні адміністративні обов’язки, але є завдання, де нагально потрібна людська участь — фізичні дії, безпосереднє спілкування, делікатні управлінські рішення. Тому університети навряд чи залишаться без персоналу зовсім, але зміни в структурі праці та розподілі ролей неминучі. Якщо вчасно не зреагувати на нові тренди, може знизитися якість адміністративного обслуговування, погіршитися підтримка студентів, підвищиться навантаження на тих, хто залишиться у ЗВО. Відтак університетам потрібно розробити політику упровадження ШІ, яка включатиме перепідготовку персоналу, етичні стандарти використання, моніторинг якості послуг, а не просто «заміну людей машинами». Упровадження ШІ в адміністративну роботу університетів — це не лише питання ефективності та економії, але й соціальної та кадрової відповідальності. Якщо виші не будуть готові до трансформацій, результат може стати болісним для багатьох і поставить під сумнів здатність університетів забезпечувати стабільну підтримку студентів і дослідників.
Міністерство освіти і науки України розпочало конкурсний добір наукових фахових видань України, що індексуються в Scopus та/або Web of Science Core Collection, дотримуються найкращих видавничих практик і публікаційної етики та мають категорію «А» у «Переліку наукових фахових видань України».
Міністерство освіти і науки України розпочало конкурсний добір наукових фахових видань України, що індексуються в Scopus та/або Web of Science Core Collection, дотримуються найкращих видавничих практик і публікаційної етики та мають категорію «А» у «Переліку наукових фахових видань України».
Участь у конкурсі можуть взяти заклади вищої освіти, наукові установи або інші юридичні особи, які є засновниками / співзасновником і видавцями наукового фахового видання України, що зареєстроване як друковане або онлайн-медіа; індексується в Scopus та/або Web of Science Core Collection не менше двох років поспіль; належить до квартилів Q1–Q4 (SCImago або Journal Citation Reports); має категорію «А» у переліку наукових фахових видань України. Претендети зобов’язуються забезпечити безоплатне опублікування статей українських авторів та авторок; надання МОН фінансових звітів та інформації, потрібної для моніторингових / оцінювальних місій Європейської комісії. Критерії відбору: відповідність видавничої та редакційної політики принципам академічної доброчесності; дотримання стандартів COPE, DOAJ, OASPA, EASE, WAME; дотримання принципів DORA, відкритої науки (BOAI, I4OC, I4OA, Barcelona Declaration); наявність відкритого доступу; належність до категорії «А»; відсутність співпраці з недоброчесними організаціями, що пропонують монетизовані чи маніпулятивні послуги. Видання-переможці за результатами конкурсу отримають фінансову підтримку упродовж 2026–2027 років у розмірі 350 тис. грн на рік, яку можна спрямувати на заходи міжнародної інтеграції, індексації, відкритого доступу, підвищення якості видавничих процесів та дотримання європейських стандартів. Зазначені кошти можуть бути використані на удосконалення редакційних процесів, рецензування, переклад, локалізацію, програмне забезпечення, маркетинг, оновлення обладнання, участь у наукових заходах, підвищення кваліфікації редакторів і рецензентів. Конкурс проводиться відповідно до урядової Постанови від 26 серпня 2025 року № 1032, а також «Положення про конкурсну комісію» та «Методики оцінювання заявок, затверджених наказом МОН від 26 вересня 2025 року № 1291». Заявку на участь можна подати до 5 січня 2026 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Експертна оцінка оновлення «Автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки»».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Експертна оцінка оновлення «Автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки»».
У ньому зазначається, що забезпечення сплати платниками податків належних податків має вирішальне значення для підтримки державних фінансів та зміцнення довіри суспільства до податкової системи. Це стає все більш складним завданням, оскільки фінансова система глобалізується, а платникам податків стає все простіше переказувати свої фінансові доходи та активи за кордон. У результаті міжнародне співробітництво, спрямоване на забезпечення прозорості фінансової діяльності платників податків за кордоном для податкових органів стало загальноприйнятою нормою та надало необхідні інструменти для забезпечення виконання платниками податків своїх внутрішніх податкових зобов’язань. Глобальний форум з прозорості та обміну податковою інформацією – це багатостороння структура, в якій на рівноправній основі беруть участь понад 170 юрисдикцій. Глобальний форум здійснює моніторинг та експертну оцінку запровадження міжнародних стандартів обміну інформацією на запит та автоматичного обміну інформацією. Стандарт фінансової звітності AEOI передбачає щорічний автоматичний обмін попередньо узгодженим набором інформації про фінансову звітність між податковими органами, що допомагає їм гарантувати коректність сплати податків. Глобальний форум аналізує національне та міжнародне законодавство кожної юрисдикції щодо його повноти, а також визначає ефективність застосування стандарту на практиці. У звіті представлені експертні оцінки правових засад упровадження AEOI щодо фінансових рахунків, а також ефективності їх практичного застосування у 2022- 2024 роках для понад 100 юрисдикцій.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ханіфи Шах «Кожен студент має опановувати і STEM і гуманітарні науки».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ханіфи Шах «Кожен студент має опановувати і STEM і гуманітарні науки».
У ній стверджується, що в умовах стрімких технологічних змін і зростання ролі штучного інтелекту університети мають готувати не лише технічних спеціалістів, а й фахівців з широким світоглядом — тих, хто володіє як технічними знаннями, так і гуманітарним мисленням. Адже сучасне життя, в якому все більше біотехнологій і цифрових систем, потребують фахового відношеннй до етичних, соціальних, екологічних та безпекових питань, тому необхідне поєднання технічних, креативних навичок і критичного мислення. Таке поєднання відкриває більш широкі перспективи: навіть у високотехнологічному стартапі недостатньо залучити лише інженера, оскільки потрібні юристи, дизайнери, філософи, фахівці зі стратегій та етики, які допоможуть формувати безпечні, гуманістичні та стійкі рішення. В якості прикладу можна взяти досвід університетів, де вже переглядають відповідним чином освітні програми: незалежно від спеціалізації, усі студенти отримують можливість вивчати як STEM-дисципліни, так і гуманітарні, поряд із математикою чи програмуванням з’являється місце для філософії, етики, культури, соціальних наук. Таким чином формується більш об’ємне розуміння контексту, в якому створюються технології. Авторка називає такий підхід STEAM (Science, Technology, Engineering, Arts, Mathematics). Це не модний тренд, а нова необхідність: поєднання різних дисциплін дає студентам критичне мислення, здатність ставити правильні запитання, розуміти наслідки технологічних рішень для людей і суспільства, виявляти творчість і гнучкість, що потрібні у світі, де професії швидко змінюються. Така освіта готує до довгострокової стійкості: технічні спеціалізації з часом можуть застаріти, але уміння аналізувати, креативно мислити, поєднувати дисципліни — залишаються актуальними. Тому університети мають закладати в програми модулі, які забезпечують це поєднання знань — не як опцію, а як базову частину навчання.
На завершення авторка наголошує: майбутнє — за університетами, які готують не просто вузьких фахівців, а людей, здатних реагувати на виклики, створювати інновації та водночас відповідати за етичні й соціальні аспекти розвитку. Така освіта не лише корисна бізнесу, а й необхідна для побудови суспільства, де технології служать людині, а не навпаки.
На офіційному порталі європейських даних DataEuropaEu опублікована інформація «Глобальна кліматична криза: як відкриті дані допомагають боротися зі зміною клімату».
На офіційному порталі європейських даних DataEuropaEu опублікована інформація «Глобальна кліматична криза: як відкриті дані допомагають боротися зі зміною клімату».
Наголошується на тому, що прозорість та доступ до екологічних даних сприяють більш розумним діям у боротьбі зі зміною клімату по всій Європі. Зміна клімату залишається однією з найсерйозніших глобальних проблем – часті екстремальні погодні явища, підвищення рівня моря та втрата біорізноманіття загрожують екосистемам та маргіналізованим спільнотам у всьому світі. Уряди, дослідники та спільноти шукають ефективні способи пом’якшення цих наслідків. У цих зусиллях дані стають потужним інструментом і важливим чинником прогресу. Відкритий доступ до екологічних даних змінює світогляд, поглиблює розуміння процесів, сприяє більш ефективному реагуванню та подоланню наслідків кліматичних змін. Наприклад, відкриті дані дозволяють у режимі реального часу відстежувати такі кліматичні показники, як коливання температури, викиди вуглецю, темпи вирубування лісів. Наявність прозорих та сумісних наборів даних, – від супутникових знімків до датчиків якості повітря, – дозволяє зацікавленим сторонам співпрацювати незалежно від кордонів та галузей. Європейський портал даних та інші ініціативи ЄС, такі як «Директива про відкриті дані», відіграють ключову роль у цій трансформації. Централізований доступ до тисяч наборів даних з різних держав-членів дозволяє користувачам використовувати ці дані для підвищення стійкості до зміни клімату. Такі проекти, як Служба зміни клімату програми «Коперник» та центри даних Європейського агентства з навколишнього середовища, є прикладом того, як співпраця може сприяти прийняттю ефективних рішень у галузі клімату за допомогою відкритих даних. Щоб по-справжньому розкрити потенціал відкритих даних у боротьбі зі зміною клімату, необхідно підтримувати інвестиції у відповідну інфраструктуру даних та заохочувати міжсекторальне партнерство.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала огляд «Сприяння інноваціям у біотехнологіях за допомогою гнучкого регулювання та інструментів фінансування» із серії «Аналітичні огляди ОЕСР».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала огляд «Сприяння інноваціям у біотехнологіях за допомогою гнучкого регулювання та інструментів фінансування» із серії «Аналітичні огляди ОЕСР».
У ньому зазначається, що біотехнологія. пов’язана з використанням та модифікацією живих організмів і похідних елементів для виробництва знань і продуктів, стала наріжним каменем сучасних інновацій. Охоплюючи охорону здоров’я, сільське господарство та виробництво, біотехнологічні розробки обіцяють стати потужними інструментами для вирішення глобальних проблем – від подолання пандемій до забезпечення продовольчої безпеки та нейтралізації екологічних криз. Як результат, політики в усьому світі прагнуть зміцнити біотехнологічний потенціал своїх економік, розуміючи, що біотехнологічні інновації виходять за рамки виключно біомедичних застосувань. За даними Європейської комісії, біорішення можуть заощадити до 2,5 млрд тон еквіваленту CO2 на рік до 2030 року, замінивши продукти на основі викопного палива іншими екологічними та технічними вдосконаленнями. Це може дати такі переваги, як створення нових ринків і робочих місць у сільських і прибережних регіонах, де виробляються біологічні ресурси. Міцні біотехнологічні екосистеми залежать від кількох чинників, зокрема – кваліфікованих кадрів, інфраструктури досліджень та розробок і стабільних інвестицій. Щоб визначити їхній поточний стан, політики можуть оцінити потенціал своєї країни за ключовими інноваційними показниками: від людських та фізичних ресурсів (спеціалізована робоча сила, дослідницькі установи) до дослідницького середовища (публікації, патенти) та здатності втілювати ідеї в комерційне застосування (створення стартапів, торговельні баланси). Патенти можуть служити мостом між результатами досліджень та комерціалізацією, пропонуючи порівнянний показник інноваційного потенціалу в різних регіонах. В опублікованому документі аналізується ландшафт біотехнологічних інновацій у Європейському Союзі та Сполучених Штатах, визначаються спільні проблеми та звертається увага на рішення, які можуть пришвидшити інновації у цій сфері.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Таш Мошгайм «Не слід використовувати ШІ для надмірного профілювання студентів, попереджає Спенс».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Таш Мошгайм «Не слід використовувати ШІ для надмірного профілювання студентів, попереджає Спенс».
У ній автор звертає увагу на попередження Майкла Спенса, ректора одного з британських університетів, який вважає, що прагнення до надто персоналізованої освіти на базі ШІ може позбавити студентів можливості змінюватися й розвиватися автономно. Нові технології можуть бути корисними для оптимізації процесів, але вони не спроможні відтворити ті людські процеси, на яких базується університетське навчання: критичне мислення, самостійність, здатність до несподіваних, нестандартних рішень. Надто «гранульоване» (детальне) профілювання студентів, побудоване на зборі обширної інформації не лише про їхню академічну успішність, а й про поведінку, інтереси, слабкі і сильні сторони (що довзволяє робити ШІ), ризикує закріпити рамки, з яких важко буде вийти. Адже така практика може обмежити студентів у виборі власного шляху, дати вузьке уявлення про їхні здібності, що згодом стане перешкодою для розвитку. Тому університетам слід бути обережними з машинними алгоритмами, які підсилюють соціальні або академічні упередження, трансформуючи їх у статусні «мітки». Це особливо критично для молодих людей, які ще формують свою ідентичність і потенціал, оскільки індивідуальні рекомендації ШІ можуть вплинути на мотивацію, самооцінку та реальні можливості. Упровадження ШІ в освітній процес не повинно бути механічним. Потрібні «гальма» — етичні межі, прозорі політики, більше свободи для студентів виходити за рамки профілю. Лише так університети збережуть свою місію бути простором свободи, експериментів та розвитку й не перетворяться на фабрики персоналізованих рейтингів.
На сторінці блогу DOAJ опубліковано матеріал «Відкрита інфраструктура, відкриті дані: наша роль у просуванні досліджень відкритого доступу».
На сторінці блогу DOAJ опубліковано матеріал «Відкрита інфраструктура, відкриті дані: наша роль у просуванні досліджень відкритого доступу».
Йдеться про те, що дані, які базуються на зусиллях спільноти DOAJ, фактично підтримують вивчення тенденцій у сфері публікацій з відкритим доступом. Надаючи відкриті, доступні для завантаження історичні набори даних за ліцензіями CC BY, DOAJ прагне сприяти прозорості, належним практикам обробки даних та постійно посилювати свій внесок у розвиток наукової комунікації. Ці дані дозволяють краще зрозуміти поточні тенденції, зміни у ландшафті публікацій з відкритим доступом. Нинішні та колишні члени команди DOAJ зробили свій внесок у вивчення публікацій, передачу досвіду та знань. DOAJ надано завдяки платформі Zendo доступ до історичних CSV-файлів з 2003 по 2025 роки, цим даним присвоєно DOI. Створено дослідницьку групу Zotero. Дані DOAJ, представлені у відкритому доступі, можна завантажити з веб-сайту, на цій основі дослідники формують власні набори даних. Існує три способи, як можна допомогти DOAJ у створенні ресурсів даних та бібліографії: Zenodo DOAJ Data (універсальне дослідницьке сховище, яке дозволяє безкоштовно ділитися, зберігати та відкривати широкий спектр результатів досліджень); DOAJ Zotero (безкоштовний інструмент управління посиланнями з відкритим кодом, який допомагає користувачам збирати, упорядковувати, цитувати та поширювати дослідницькі джерела); поширенням матеріалів дослідників, які використовують дані DOAJ.
Збереження набору наукових даних відбувається в два етапи:
1.) Створення набору даних
Введіть назву набору, короткий опис набору (анотацію) та натисніть кнопку «Створити набір». Після цього автоматично буде створено чернетку набору даних, яку Ви можете зберігати для подальшої роботи з набором. Система перенаправить Вас на сторінку «Інформація про набір даних».
2.) Заповнення даних
На сторінці «Інформація про набір даних» Вам необхідно заповнити всі поля щодо набору даних і завантажити файли.
Зверніть увагу! Кожен файл завантажується окремо. Це зроблено для стабільної роботи системи.
Після того як Ви заповнили інформацію про набір наукових даних та додали необхідні файли, Ви можете зберегти чернетку або відправити дані в систему.
Зверніть увагу! Якщо дані відправлені Ви не можете їх змінювати.
Чернетки необхідні для зберігання набору даних і його редагування до моменту відправки.
Верифікація акаунту за афіліацією
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
В особистому кабінеті відображається поточний статус верифікації за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Для завершення процесу верифікації за афіліацією необхідно заповнити інформацію про себе в персональному кабінеті.
Обов’язковими є такі поля:
– ім’я,
– прізвище,
– науковий ступінь,
– вчене звання.
Всі інші поля є необов’язковими, але бажано їх заповнювати.
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки та заповнення обов’язкових полів ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо статус верифікаціїї не змінився одразу, спробуйте перезавантажити сторінку.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною і всі обов’язкові поля заповнені, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією Ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
Інструкція зі складання пошукового запиту
Для пошуку новин, опублікованих на офіційному вебпорталі НРАТ у розділі «Новини» необхідно ввести у пошукове поле одне слово, декілька слів або точну фразу. Окремі слова розділяються проміжками.
Пошук виконується всюди – як у назві, так і у тексті новини.
Для отримання більш повного результату рекомендується використовувати основу слів (частини слів без закінчення).
При використанні для пошуку декількох слів вони поєднуються одним з логічних способів, описаних нижче.
За замовчуванням встановлено логічний сполучник “та”. У такому випадку результати пошуку будуть охоплювати усі публікації новин, де є вказані слова, навіть якщо вони розташовані окремо одне від одного і знаходяться у різних частинах тексту.
Приклад.Пошукова фраза: звіт ОЕСР. Результат пошуку: всі новини, які містять слово «звіт» та слово «оеср» як разом, так і окремо в тексті і в назві.
Якщо словосполучення чи фразу взяти у лапки (“), то результати будуть містити усі публікації, де зустрічається саме це словосполучення або фраза.
Приклад. Пошукова фраза: «звіт ОЕСР». Результат пошуку: всі новини, які містять точну фразу «звіт оеср».
Якщо Вам відома дата публікації новини або цікавить певний проміжок часу, в який вони були опубліковані на сайті, можна обрати таку дату чи інтервал дат у додатковому полі, що має вигляд календаря. Напис дати здійснюється у форматі рік-місяць-день і підтверджується натисканням на відповідну дату у випадаючому полі календаря. Можна вписувати дату або обирати, гортаючи сторінки календаря за місяцями та роками. За замовчуванням інтервал починається з більш давньої дати (2018-01-23) та завершується поточною.
Також Ви можете використовувати один або декілька хештегів, які розташовані під полем пошуку у правій частині екрану сторінки «Новин».
