КРИЗА СКОРОЧЕНЬ У БРИТАНСЬКИХ УНІВЕРСИТЕТАХ: ЛЮДСЬКИЙ ВИМІР АКАДЕМІЧНИХ ЗВІЛЬНЕНЬ

КРИЗА СКОРОЧЕНЬ У БРИТАНСЬКИХ УНІВЕРСИТЕТАХ: ЛЮДСЬКИЙ ВИМІР АКАДЕМІЧНИХ ЗВІЛЬНЕНЬ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Пола Джампа «Я не думаю, що колись зможу бути поряд з колишніми колегами».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Пола Джампа «Я не думаю, що колись зможу бути поряд з колишніми колегами».

У ній аналізуються результати опитування THE щодо масових скорочень у британських університетах та їхнього впливу на професійний і психологічний стан працівників вищої освіти. Автор зазначає, що хвиля скорочень у британському секторі вищої освіти набула масштабного характеру: упродовж останніх трьох років університети Великої Британії втратили понад 30 тисяч робочих місць. Опитування, проведене навесні 2026 року, охопило університетських викладачів, дослідників, адміністративний персонал і менеджерів.  Його результати засвідчують не лише фінансові чи організаційні наслідки скорочень, а й глибокий особистий вплив на працівників (атмосфера страху, виснаження, втрата професійної гідності). Частина респондентів описує сучасне університетське середовище як «токсичне», а окремі працівники повідомляють про серйозне погіршення психічного здоров’я після звільнення або вимушеного переходу на іншу роботу. Найбільш уразливими виявилися працівники гуманітарних дисциплін, а також співробітники з нестабільними або викладацько-орієнтованими контрактами. Значна частина тих, хто залишив університетський сектор, повідомили, що не прагнуть повернення до нього, що пов’язано з недовірою до керівництва університетів, перевантаженням та втратою сенсу академічної праці. Скорочення негативно вплинули на кар’єрні перспективи та особисте життя працівників внаслідок вимушеного переходу на нижче оплачувані посади, втрати можливостей для досліджень або необхідності змінювати професію. Навіть ті працівники, які зберегли роботу, часто демонструють низький рівень довіри до керівництва університетів й доволі песимістично оцінюють майбутнє цього сектору. Усі кажуть про зростання перевантаження, моральне виснаження та підвищення внутрішньої напруги, що відчувають навіть ті, хто залишився працювати в університетах. Автор робить висновок, що проблема – у  нинішньому стані академічної культури, довірі до університетів як освітніх інституцій та нездатності сектору зберігати професійну солідарність в умовах тривалого фінансового й організаційного тиску.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/i-dont-think-ill-ever-be-able-be-same-room-former-colleagues

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-05-08
Share
ЕКОНОМІЧНИЙ ВПЛИВ ПОШИРЕННЯ ЗНАНЬ

ЕКОНОМІЧНИЙ ВПЛИВ ПОШИРЕННЯ ЗНАНЬ

На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано матеріал «Підвищення рівня розповсюдження знань: нове дослідження економічного впливу можливих заходів».

На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано матеріал «Підвищення рівня розповсюдження знань: нове дослідження економічного впливу можливих заходів».

Йдеться про матеріали дослідження економічного впливу від покращення доступу до публікацій і даних та їх повторного використання для наукових цілей. Воно розвиває і доповнює раніше проведене дослідження, опубліковане у травні 2024 року, де наводились докази наявних бар’єрів доступу та повторного використання досліджень, що фінансуються з державного бюджету, оцінювалось законодавство ЄС про авторське право, дані та цифрові технології, а також пропонувались політичні рішення, спрямовані на покращення обігу наукових знань. Нинішнє дослідження є важливим кроком у напрямку впровадження Структурної політики «Сприяння відкритій науці» Порядку денного політики Європейського наукового простору на 2025-2027 роки. Воно націлене на підтримку досягнення цільового результату – забезпечення законодавчої та регуляторної бази ЄС щодо авторського права та даних  досліджень. Досліджується поточний стан розвитку економіки та у цьому контексті – екосистема наукових публікацій з фокусом на динаміку відкритого доступу і  вплив національного законодавства щодо наукових публікацій, економічний вплив різних моделей наукових видань, прогнозується їх вплив на конкурентоспроможність ЄС. Автори дослідження наголошують, що відкритий доступ, повторне використання та правова визначеність забезпечують суттєві переваги для європейської системи досліджень та інновацій. Дослідження не надає одне оптимальне рішення, а пропонує набір політичних компромісів, які необхідно ретельно зважити з урахуванням цілей розвитку ЄС у контексті забезпечення досконалості досліджень, підвищення інноваційного потенціалу та сталої системи наукової комунікації.

Детальніше: https://research-and-innovation.ec.europa.eu/news/all-research-and-innovation-news/boosting-knowledge-circulation-new-study-economic-impact-possible-measures-2026-04-30_en, https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/21f59332-443a-11f1-8095-01aa75ed71a1/language-en, https://research-and-innovation.ec.europa.eu/news/all-research-and-innovation-news/enhancing-research-accessibility-and-reuse-new-study-outlines-strategic-measures-2024-05-16_en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-05-08
Share
ОЕСР: ЗАСТОСУВАННЯ НАВИЧОК НА ПРАКТИЦІ

ОЕСР: ЗАСТОСУВАННЯ НАВИЧОК НА ПРАКТИЦІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний огляд «Застосування навичок на практиці».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний огляд «Застосування навичок на практиці».

У ньому зазначається, що навички самоорганізації та співробітництва є найчастіше використовуваними навичками на сучасних робочих місцях. Майже у всіх країнах, які брали участь у дослідженні навичок дорослих, найчастіше мова йшла про свободу дій під час виконання завдань та про самоорганізацію, що полягає у самостійному плануванні завдань, організації робочого часу та коригуванні темпу роботи. Навички співробітництва широко використовуються, демонструючи центральну роль в організації командної роботи, забезпеченні комунікації та міжособистісної координації. Навпаки, завдання, які явно вимагають математичних навичок (обчислення, вимірювання, використання інфографіки), були найменш часто згадуваними в опитуваннях у більшості країн. Технології змінюють способи використання навичок на робочому місці. За останнє десятиліття використання навичок еволюціонувало під впливом  глибоких змін у технологіях, організації праці та економічній структурі. Завдання, пов’язані з навичками обробки інформації, особливо – з ІКТ, виконуються частіше в більшості країн та професій, тоді як фізичні завдання та завдання, що потребують спритності, – скоротилися. Ці зміни відбулися в основному всередині професій, а не за рахунок змін у професійній структурі, що підкреслює центральну роль перепроектування робочих місць, упровадження технологій та практики на робочому місці у формуванні вимог до навичок. За останнє десятиліття низькокваліфіковані працівники стали частіше використовувати широкий спектр навичок, скорочуючи розрив з найбільш кваліфікованими працівниками у багатьох країнах. Ця конвергенція відображає широке підвищення рівня складності завдань усередині робочих місць, а не перехід працівників до інших професії. У результаті робочі місця, які традиційно вважалися низькокваліфікованими, все частіше вимагають більшого використання навичок обробки інформації та загальних навичок, що наголошує на важливості навчання для всіх категорій працівників.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/putting-skills-to-work_84449b02-en.htmlhttps://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/putting-skills-to-work_7e26c681/84449b02-en.pdf, https://doi.org/10.1787/84449b02-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  

2026-05-08
Share
КІНЕЦЬ ЕПОХИ ЛЕКЦІЙ ТА ЕСЕ: КЛАСИЧНА МОДЕЛЬ ВИКЛАДАННЯ ВТРАЧАЄ АКТУАЛЬНІСТЬ

КІНЕЦЬ ЕПОХИ ЛЕКЦІЙ ТА ЕСЕ: КЛАСИЧНА МОДЕЛЬ ВИКЛАДАННЯ ВТРАЧАЄ АКТУАЛЬНІСТЬ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Модель лекцій та есе – не виживе…».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Модель лекцій та есе – не виживе…».

Автор пропонує  обговорити майбутнє університетського навчання і  неминучу докорінну трансформацію традиційних форм викладання й оцінювання. На думку ректора Університету Кента Карен Кокс модель, заснована переважно на лекціях і письмових есе, не відповідає новим потребам студентів, оскільки під впливом розвитку цифрових технологій і способів отримання знань відбуваються зміни поза університетськими стінами, які не можна ігнорувати. Університети будуть вимушені пропонувати більш інтерактивні та різноманітні формати навчання, які поєднують різні види діяльності й краще відповідають сучасним освітнім очікуванням. Звісно, не йде мова про повну відмову від лекцій, а лише про їхнє переосмислення у новій системі навчання, які і про необхідність перегляду підходів до оцінювання. Традиційні письмові роботи дедалі частіше ставляться під сумнів у контексті поширення цифрових інструментів, зокрема – генеративного штучного інтелекту, який змінює практики академічного письма. Ці зміни відбуваються на тлі більш глобальних викликів, пов’язаних із фінансуванням та конкуренцією між університетами, очікуваннями студентів. Отже, адаптація освітніх моделей – необхідна умова збереження актуальності вищої освіти. Дискусія про майбутнє лекцій та есе є частиною масштабного процесу трансформації вищої освіти, який розгортається на наших очах. Вона відображає зміну уявлень про те, як створюється і передається знання, а також про роль університетів в цифровому середовищі.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/lectures-and-essays-model-will-not-survive-says-departing-v-c

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation 

2026-05-07
Share
ПОВІДОМЛЕННЯ ЩОДО ЗАХИСТІВ ДИСЕРТАЦІЙ ДОКТОРІВ ТА КАНДИДАТІВ НАУК

ПОВІДОМЛЕННЯ ЩОДО ЗАХИСТІВ ДИСЕРТАЦІЙ ДОКТОРІВ ТА КАНДИДАТІВ НАУК

Міністерство освіти і науки України 5 травня 2026 року оприлюднило повідомлення про захисти на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.

Міністерство освіти і науки України 5 травня 2026 року оприлюднило повідомлення про захисти на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.

Публікація здійснена відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 року № 943.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/3swlL, https://qrpage.net/qr/yx6sa, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/atestatsiya-kadriv-vyshchoi-kvalifikatisii/2026/05/05/kandydaty-nauk-05052026.pdfhttps://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/atestatsiya-kadriv-vyshchoi-kvalifikatisii/2026/05/05/doktory-nauk-0505-2026.pdf

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-05-07
Share
КОНКУРС СПІЛЬНИХ УКРАЇНСЬКО-ЛАТВІЙСЬКИХ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ ПРОЄКТІВ НА 2027–2028 РОКИ

КОНКУРС СПІЛЬНИХ УКРАЇНСЬКО-ЛАТВІЙСЬКИХ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ ПРОЄКТІВ НА 2027–2028 РОКИ

Міністерство освіти і науки Латвійської Республіки, Латвійська рада науки та Міністерство освіти і науки України оголосили про старт конкурсу спільних українсько-латвійських науково-дослідних проєктів, які планується реалізувати у 2027–2028 роках.

Міністерство освіти і науки Латвійської Республіки, Латвійська рада науки та Міністерство освіти і науки України оголосили про старт конкурсу спільних українсько-латвійських науково-дослідних проєктів, які планується реалізувати у 2027–2028 роках.

Пріоритетними напрямами для них визначені наступні: сталий розвиток та відновлювана енергетика; штучний інтелект і машинне навчання; інноваційні системи кіберзахисту; біологічні та генно-інженерні технології; сучасна електроніка та передові матеріали. Подані заявки будуть оцінюватись за наступними критеріями: наукова якість та інноваційність проєкту, відповідність пріоритетам, спроможність команди реалізувати дослідження, досвід міжнародної співпраці, якість інфраструктури, участь молодих науковців і жінок-дослідниць, перспективи практичного використання результатів. Орієнтовний обсяг фінансування учасників з української сторони становить 199 тис. грн на рік і залежить від затвердженого бюджету проєкту. , який може покривати витрати на візити до Латвії, оплату праці дослідників, закупівлю матеріалів. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 10 липня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-oholoshuie-konkurs-spilnykh-ukrainsko-latviiskykh-naukovo-doslidnykh-proiektiv-na-20272028-roky,  https://mon.gov.ua/news/oholosheno-konkurs-spilnykh-ukrainsko-latviiskykh-naukovo-doslidnykh-proiektiv-dlia-realizatsii-u-2027-2028-rr

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-05-07
Share
ОЕСР: НОВІ ОЧІКУВАННЯ ТА ВИМОГИ ДО НАУКИ

ОЕСР: НОВІ ОЧІКУВАННЯ ТА ВИМОГИ ДО НАУКИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Нові очікування та вимоги до науки: переосмислення рамок оцінювання наукових досліджень».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Нові очікування та вимоги до науки: переосмислення рамок оцінювання наукових досліджень».

У ньому зазначається, що оцінювання наукових досліджень та їхнє стимулювання – дві сторони однієї медалі. Спосіб оцінювання ефективності наукових досліджень та методи, які для цього застосовуються, залежать від типу досліджень та здійснюють визначальний вплив на інституційну та дослідницьку поведінку – розподіл ресурсів, спрямованість наукової діяльності, роботу дослідників. Переважання кількісного підходу спричинило широке використання бібліометричних показників (кількість публікацій, показники цитування тощо), і для цього були вагомі причини. Вони мають певні переваги (дозволяють проводити масштабні порівняння, вважаються більш «об’єктивними», ніж рецензування). Проте надмірна залежність від цих показників призводить до непродуктивного обмеження  погляду на розвиток науки, підживлює культуру «публікуй або помри», яка змушує дослідників йти протореним шляхом, не ризикувати при обранні складних тем для вивчення; обмежує вибір напрямів досліджень, віддаючи перевагу усталеним областям, де можна надійно прогнозувати короткострокові результати. Але наука та очікування щодо неї з боку громадськості і політиків виходять за рамки академічних публікацій. Наразі формується новий широкий консенсус щодо необхідності нових підходів та стимулів для розвитку науки. Йдеться передусім про відкриту науку, залученість громадськості, більшу готовність до ризику, підтримку міждисциплінарних досліджень та досліджень, спрямованих на вирішення нагальних соціальних проблем. Все це критично важливо для ефективних соціально-економічних перетворень. У документі подано системний огляд підходів до оцінювання наукових досліджень, висвітлюються ключові протиріччя, описуються основні учасники та рушійні сили, а також пропонується набір загальних принципів реформи системи оцінювання, обґрунтовується необхідність розробки нової системи, яка краще відповідає  запиту до науки з боку суспільства.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/new-expectations-and-demands-from-science_0c685800-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/new-expectations-and-demands-from-science_6ef0c59c/0c685800-en.pdf, https://doi.org/10.1787/0c685800-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Валоризація знань #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-05-07
Share
ФОРМАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ ЗАМІСТЬ ІДЕЙ? ХИБНІСТЬ МЕТРИК-ОРІЄНТОВАНОЇ  АКАДЕМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

ФОРМАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ ЗАМІСТЬ ІДЕЙ? ХИБНІСТЬ МЕТРИК-ОРІЄНТОВАНОЇ  АКАДЕМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Юн Чжана «Одержимість метриками витісняє академічне бачення в Китаї».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Юн Чжана «Одержимість метриками витісняє академічне бачення в Китаї».

У ній розглядається вплив загальноприйнятих у світі систем оцінювання, що базуються на кількісних показниках, –  на розвиток університетів, наукових установ і досліджень у Китаї. Але питання, яке піднімає автор, насправді більш широке і стосується оцінювання науки в широкому сенсі та актуальне у глобальному масштабі. Упродовж останніх десятиліть китайська система вищої освіти активно використовує метрики (кількість публікацій, індекси цитування, імпакт-фактори) як ключові інструменти оцінювання наукової діяльності. Це сприяло швидкому зростанню наукової продуктивності та підвищенню міжнародної видимості китайських університетів. Разом із тим, названі показники переросли рамки оцінювання і почали змінювати саму логіку академічної роботи, впливати на вибір тем досліджень і дослідницьких стратегій. Науковці тепер більш мотивовані надавати перевагу темам, які швидше дають публікаційний результат або відповідають вимогам високорейтингових журналів, навіть якщо це спотворює пріоритети довгострокових і  міждисциплінарних досліджень. Це скорочує простір для ризикованих або інноваційних ідей. Інституційні наслідки метрик-орієнтованого підходу також негативні: університети дедалі більше формують політику кадрового просування, фінансування та оцінювання ефективності на основі формалізованих показників. Це зручно з позицій стандартизації академічної діяльності, але суттєво зменшує роль якісної експертної оцінки. Проблема полягає не у використанні метрик як таких, а у їхній домінантній ролі. Кількісні показники можуть бути корисними інструментами, але вони не здатні повною мірою відобразити значення наукових досліджень, їхній суспільний вплив або інтелектуальну новизну. Автор підкреслює необхідність відновлення балансу між вимірюваними кількісними результатами та більш широким академічним баченням, яке підтримує розвиток наукової системи та дослідницької культури.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/metrics-obsession-supplanting-academic-vision-china  

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-05-06
Share
РІШЕННЯ АТЕСТАЦІЙНОЇ КОЛЕГІЇ МОН ЗАДЛЯ РОЗВИТКУ НАУКИ ТА ПІДТРИМКИ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

РІШЕННЯ АТЕСТАЦІЙНОЇ КОЛЕГІЇ МОН ЗАДЛЯ РОЗВИТКУ НАУКИ ТА ПІДТРИМКИ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

28 квітня 2026 року відбулося чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.

28 квітня 2026 року відбулося чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.

Було ухвалено низку рішень, спрямованих на підтримку розвитку науки, підвищення якості вищої освіти та неухильне дотримання принципів академічної доброчесності. Відповідний наказ від 28 квітня 2026 року № 694 розміщено на вебсайті МОН. Наказом затверджено рішення про присудження 115 наукових ступенів та присвоєння 445 учених звань. На підставі рішень НАЗЯВО та у зв’язку з установленими фактами академічного плагіату було ухвалено одне рішення про позбавлення наукового ступеня доктора наук однієї особи та два рішення про позбавлення наукового ступеня кандидата наук, що стало підтвердженням послідовної реалізації політики нульової толерантності до академічної недоброчесності. У межах удосконалення системи підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації ухвалено рішення про утворення докторських спеціалізованих вчених рад з урахуванням результатів державної атестації закладів вищої освіти та наукових установ: утворено 42 СВР строком на три роки, 7 СВР строком на два роки та 6 СВР строком на один рік (у закладах, які не проходили державну атестацію) і внесено зміни до складу окремих спеціалізованих вчених рад.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/atestatsiina-kolehiia-mon-ukhvalyla-cherhovi-rishennia-shchodo-rozvytku-nauky-ta-zabezpechennia-akademichnoi-dobrochesnosti,  https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennia-rishen-atestatsiinoi-kolehii-ministerstva-osvity-i-nauky-ukrainy-vid-28042026-shchodo-prysvoiennia-vchenykh-zvan-ta-prysudzhennia-naukovykh-stupeniv?v=69f487344d691

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини

2026-05-06
Share
ЄС ПОСИЛЮЄ РЕГІОНАЛЬНИЙ ВИМІР ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ІННОВАЦІЙ

ЄС ПОСИЛЮЄ РЕГІОНАЛЬНИЙ ВИМІР ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ІННОВАЦІЙ

Європейська комісія та Європейський комітет регіонів підписали новий Спільний план дій щодо посилення ролі міст та регіонів у дослідженнях та інноваціях.

Європейська комісія та Європейський комітет регіонів підписали новий Спільний план дій щодо посилення ролі міст та регіонів у дослідженнях та інноваціях.

Вони співпрацюватимуть для посилення регіонального та місцевого виміру політики та ініціатив ЄС у сфері досліджень та інновацій, сприятимуть обміну досвідом та даними. План дій визначає чотири конкретні пріоритети для стимулювання інновацій, сталого розвитку й конкурентоспроможності в європейських містах та регіонах. Це: розбудова сильних місцевих та регіональних інноваційних екосистем (включає підтримку впровадження Європейського дослідницького простору та забезпечення інтеграції знань, отриманих у результаті передових досліджень, у результати інновацій, залучення та утримання талантів); сприяння «зеленому» та цифровому переходу (шляхом підтримки сталих та інклюзивних інновацій на місцевому рівні); підвищення обізнаності та сприяння доступу до можливостей фінансування й результатів програми «Горизонт Європа» серед місцевих керівників (створення синергії між фондами та обмін передовим досвідом); підтримка розроблення та упровадження у регіонах політики, заснованої на фактичних даних. Регіони залишаються у центрі уваги порядку денного ЄС у сфері досліджень та інновацій. Завдяки Спільному плану дій проривні відкриття, передові технології та спільні екосистеми досліджень та інновацій на місцевому рівні сприятимуть конкурентоспроможності, сталому розвитку, а також здоровому та інклюзивному зростанню в Європейському Союзі. Це оновлене партнерство зміцнює багаторівневе управління, гарантуючи, що місцеві та регіональні органи влади будуть не лише виконавцями, а й активними співавторами політики ЄС у сфері досліджень та інновацій.

Детальніше: https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/ip_26_873, https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/3ba809ef-3f83-11f1-8095-01aa75ed71a1/language-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Валоризація знань #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-05-06
Share