На сторінці блогу Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Рози Марії Моралес Валери «Вирішити питання академічної доброчесності у практичних проектах з використанням штучного інтелекту».
На сторінці блогу Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Рози Марії Моралес Валери «Вирішити питання академічної доброчесності у практичних проектах з використанням штучного інтелекту».
У ній автор пояснює, як можна інтегрувати інструменти штучного інтелекту у студентські проекти, не поступаючись при цьому принципам академічної доброчесності. В якості прикладу пропонується урок з економетрики для студентів, що навчаються економіці в Університеті Монтеррея: здобувачам освіти пропонується вправа для вирішення практичних проблем з прогнозного моделювання. В якості інструменту дослідження використовується ШІ (пошук інформації, урізноманітнення підходів та вмісту тощо), але студенти мають зберігати критичне мислення, перевіряти інформацію на надійність, покращувати навички пошуку джерел інформації, осмислено ставитись до літературних оглядів, згенерованих ШІ та обговорювати отримані результати в групах.
На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI) опублікований матеріал «Боротьба за академічну доброчесність в епоху ШІ».
На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI) опублікований матеріал «Боротьба за академічну доброчесність в епоху ШІ».
Він презентує підготовлений групою студентів-амбасадорів відділу академічної доброчесності Університету Торонто матеріал для підтримки зусиль з утвердження академічної доброчесності. Студенти розробили власні рекомендації на основі бачення перспектив ШІ та реалізували їх у форматі плакату, щоб було зручно поширювати відповідну інформацію. Їх завдання полягало у поєднанні розуміння технологічного аспекту штучного інтелекту з шістьма фундаментальними цінностями ICAI щодо академічної доброчесності (чесністю, довірою, справедливістю, повагою, відповідальністю та мужністю). А результати роботи мають на практиці допомогти іншим студентам уникнути недоброчесної академічної поведінки. У студентському творчому конкурсі IDoA-2023 вони стали переможцями у категоріях «Найкращий плакат» і «Найкращий загальний переможець».
У блозі Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття групи студентів «Яке місце займає штучний інтелект у студентському житті?».
У блозі Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття групи студентів «Яке місце займає штучний інтелект у студентському житті?».
Вони діляться власним досвідом вирішення проблеми етичної інтеграції штучного інтелекту в академічне життя, пропонуючи реальні кейси з різних країн – Канади, Нігерії, Туреччини. Зокрема, у тексті статті та доданій до неї інфографіці, представлене бачення того, що можна і чого не можна робити, використовуючи ШІ в освітньому процесі, зважаючи на норми та культуру академічної чесності. Штучний інтелект – це здатність машин чи комп’ютерних систем імітувати певні людські здібності: розуміння мови, написання тексту, аналіз даних. ШІ може допомагати навчанню та сприяти розвитку учнів, якщо використовувати його етично. Зокрема, він може допомогти знизити навантаження у разі рутинних або повторюваних завдання (наприклад, автоматичне розшифрування лекцій, перевірка граматики або орфографії), дозволяючи більше зосередитись на навчанні та дослідженнях. Але треба бути обережним із інформацією. Потрібно усвідомлено експериментувати з інструментами ШІ для підтримки навчання, пам’ятаючи про їх можливості та обмеження (зокрема, ризик упереджених чи неточних результатів). Не можна використовувати ШІ для шахрайства, передавати конфіденційну або чутливу інформацію до чат-ботів ШІ.
На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI) опублікована стаття Меган Міттельштадт «Чотири практики навчання, які сприяють академічній доброчесності».
На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI) опублікована стаття Меган Міттельштадт «Чотири практики навчання, які сприяють академічній доброчесності».
У ній наголошується, що серед багатогранних обов’язків, покладених на викладачів, є підтримка академічної доброчесності. Разом із тим, ця етична норма є не лише невід’ємною частиною професійних обов’язків викладача, але й визначальним чинником успіху та усієї освітньої траєкторії студентів як в університеті, так і за його межами. У «Основних цінностях академічної доброчесності» Міжнародного центру академічної доброчесності зазначено «академічна доброчесність ґрунтується на шести основних цінностях: чесність, довіра, справедливість, повага, відповідальність і мужність». Ці цінності не лише слугують основою для дотримання академічних стандартів, але й роблять значний внесок у розвиток академічних досягнень студентів, готуючи їх до успішного майбутнього життя та роботи. Автор пропонує чотири прості стратегії навчання, реалізація яких сприятиме успіху студентів, а також підтримуватиме їх академічну чесність. 1) Чітко і неодноразово повідомляти про свої очікування та політику академічної чесності. 2) Створити сприятливе навчальне середовище, в якому студенти почуваються комфортно, обговорюючи труднощі у навчанні та шукаючи на допомогу від колег та викладачів. 3) Забезпечити прозорість у навчанні та викладанні. 4) Використовувати базові оцінки з низькими ставками (або без ставок). Вибір навчального матеріалу також відіграє ключову роль у підтриманні академічної доброчесності. Меган упевнена, що використовуючи ці стратегії викладання можна створити будь-який курс, що дійсно сприятиме академічній доброчесності, забезпечуватиме залученість студентів та їх академічну успішність.
Аналітичним центром Київського університету імені Бориса Грінченка оприлюднено черговий випуск інформаційного бюлетеня «Академічна доброчесність» на тему «Заява про академічну доброчесність у Європейському просторі вищої освіти».
Аналітичним центром Київського університету імені Бориса Грінченка оприлюднено черговий випуск інформаційного бюлетеня «Академічна доброчесність» на тему «Заява про академічну доброчесність у Європейському просторі вищої освіти».
У ньому міститься переклад позиції Болонської робочої групи. Зокрема, йдеться про те, що заклади вищої освіти мають розширювати можливості академічної спільноти шляхом належного навчання, адекватного управління, підтримки академічної спільноти у поглибленні розуміння академічної доброчесності, розвитку навичок і компетентностей, необхідних для її практичного застосування. Бюлетень виходить з 2019 року та пропонує читачам актуальну інформацію з питань академічної доброчесності.
Європейська федерація академій природничих і гуманітарних наук (All European Academies/ ALLEA) оприлюднила оновлену редакцію Європейського кодексу академічної доброчесності – «European Code of Conduct for Research Integrity Code».
Європейська федерація академій природничих і гуманітарних наук (All European Academies/ ALLEA) оприлюднила оновлену редакцію Європейського кодексу академічної доброчесності – «European Code of Conduct for Research Integrity Code».
У новій редакції кодексу зазначається, що «академічна доброчесність має важливе значення для забезпечення стабільної та надійної роботи дослідницької системи й отримання достовірних результатів досліджень». Документ містить перелік основних правил проведення наукових досліджень і правил поведінки науковців, поради щодо етичного поводження під час проведення досліджень. Їх дотримання має забезпечити якомога вищу якість, надійність і достовірність досліджень та їх результатів. Наявність прописаних та узгоджених правил дозволить належним чином реагувати на порушення доброчесності та заздалегідь запобігати таким порушенням. У новій редакції знайшов відображення розвиток дослідницьких технологій і соціальних мереж, де відбувається обмін результатами досліджень та їх подальше оприлюднення, поява штучного інтелекту. ALLEA об’єднує понад 50 академій з країн-членів ЄС та країн з-поза меж ЄС, пропагує науку як всесвітнє надбання, підтримує розвиток транскордонного наукового співробітництва.
На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI) опублікована стаття Луїса Енріке Порталес Дербеса «Технології не мають моралі, а університети… повинні».
На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI) опублікована стаття Луїса Енріке Порталес Дербеса «Технології не мають моралі, а університети… повинні».
Автор проводить експеримент, запитуючи ChatGPT про те, які етичні параметри він використовує для дотримання академічної етики. Відповідь машини буде близькою до наступної: «ChatGPT не використовує етичних параметрів, пов’язаних з академічною чесністю. Це інструмент, який генерує текст на основі шаблонів, отриманих із різних джерел даних, і не має вбудованого розуміння етичних міркувань. Відповідальність за етичність використання ChatGPT і забезпечення академічної чесності лежить на користувачах, – викладачах, студентах і розробниках». Усе вірно: саме люди і установи, до яких вони належать, повинні забезпечити відповідальне та етичне використання цього інструменту ГШІ. Суперечки про застосування технологій і відповідальність за це – давні. Та усім зрозуміло, що технологія за визначенням не має моралі, вона не встановлює, що є правильним чи неправильним, і якими етичними критеріями мають керуватися люди під час її використання. Однак реальність є такою, що використання ГШІ має величезні наслідки та суттєвий вплив на суспільство, – як позитивні, так і негативні. Тому людям необхідні чіткі критерії щодо мети, принципів і цінностей, які вони будуть використовувати під час роботи з ГШІ. Відсутність таких критеріїв та пов’язані з цим порушення академічної доброчесності змусили університети діяти: деякі з них вирішили заборонити використання ШІ у своїх навчальних закладах, інші – регулювати роботу з ним, треті – дозволити технологіям вільно вбудовуватись в університетську екосистему. Якою б не була реакція університетів, ніхто з них не може заперечувати, що для використання генеративного ШІ, необхідно встановити певні правила або як мінімум запустити та підтримувати активну дискусію з цього питання. Це дозволить формувати в університетській спільноті етичні й громадянські компетенції, які допоможуть зменшити негативні й збільшити позитивні наслідки від використання різних технологій та інструментів, включно з ГШІ.
Команда Проєкту OPTIMA запрошує студентів, аспірантів, викладачів та науковців взяти участь у всеукраїнському опитуванні щодо академічної доброчесності та відкритої науки.
Команда Проєкту OPTIMA запрошує студентів, аспірантів, викладачів та науковців взяти участь у всеукраїнському опитуванні щодо академічної доброчесності та відкритої науки.
Метою цього опитування є дослідження ставлення українського студентства й академічної спільноти до цінностей академічної доброчесності та відкритих наукових практик, а також виявлення типових прикладів недоброчесної поведінки в українських закладах вищої освіти. Участь у опитуванні є добровільним та анонімним. Воно допоможе розвитку культури академічної доброчесності та відкритої науки в Україні, Результати дослідження (зібрані дані та їхній аналіз) будуть опубліковані у відкритому доступі. Заповнити анкету опитування можна до 24 грудня 2023 року.
На сторінці блогу Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Альфонсо Беніто «Академічна доброчесність і використання штучного інтелекту».
На сторінці блогу Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Альфонсо Беніто «Академічна доброчесність і використання штучного інтелекту».
У ній автор наголошує, що останнім часом, завдяки революції, викликаною досягненнями в галузі штучного інтелекту, спостерігається підвищення популярності серед студентів використання та зловживання інструментами на основі ШІ. Зловживання, іноді свідоме, а іноді несвідоме, тому що це інструмент, яким студент користується на свій розсуд. Розмовляючи зі студентами, Альфонсо звернув увагу, що вони ставлять моральність вчинку в залежність від того, маніпулюють вони інструментом чи ні, а не стільки від інтелектуальної власності, яку вони створюють. Очевидно, що штучний інтелект є інструментом, і як такий він не має моралі, совісті, свободи та добровільності своїх дій. Тому моральність дій, які виконуються за допомогою ШІ, залежить від того, як використовується цей інструмент. Тобто не все, що студенти чи викладачі роблять за допомогою ШІ, пов’язане з академічною нечесністю. Однак, якщо те, що було практично повністю згенероване згаданим інтелектом, представляється як власне, виникає ситуація нечесності. Є інструменти, які допомагають шукати бібліографію, як-от Research Rabbit , або перекладати тексти, як-от СhatGPT. Автор вважає, що такі інструменти штучного інтелекту, які допомагають шукати інформацію, дозволяють краще зрозуміти текст або дають загальний огляд того, що потрібно вивчити чи написати, можна використовувати без будь-яких проблем. Однак, навіть якщо інструмент створює відповіді на есе за проханням, цей текст чи відповіді не є авторським. І, отже, застосовуючи цінність чесності, ключову до академічної доброчесності, на думку Міжнародного центру академічної доброчесності, не буде чесним, якщо приписувати її авторство. Коли це відбувається серед людей, студенти ясно бачать нечесність. Якщо студент просить когось зробити за нього роботу, для нього ясно, що він її не зробив. З іншого боку, коли він робить це за допомогою якогось інструменту, студент відчуває, що зробив це сам. І саме тут він не робить різниці в тому, що те, що він презентує, насправді не є його авторством і в будь-якому разі має бути правильно вказано як авторство ШІ. На думку автора: «Ми не повинні бути проти штучного інтелекту, а радше вчити наших студентів повною мірою використовувати інструменти ШІ, які можуть сприяти їхньому навчанню».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джорджини Чамі «Штучний інтелект та академічна чесність: досягнення балансу».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джорджини Чамі «Штучний інтелект та академічна чесність: досягнення балансу».
У ній наводиться погляд на те, як університети можуть заохочувати етичне та прозоре використання інструментів штучного інтелекту для підтримки навчання, водночас захищаючи від неправомірних дій. Наголошується, що нинішня хвиля генеративного штучного інтелекту спричинила великі дебати та дискусії у сфері вищої освіти. Авторські статті, блоги та стрічки соціальних мереж сповнені запитань без чітких відповідей, проте викладачам необхідно зрозуміти, як адаптуватися та що прийняти. Джорджини Чамі вважає, що вкрай важливо вирішити потенційні етичні проблеми, які супроводжують інтеграцію ШІ і викликають питання, зокрема: який потенційний вплив ШІ на академічну чесність; чи будуть технології сприяти шахрайству; якою мірою дані або інструменти, створені ШІ, мають бути дозволені для викладання і навчання в університетах; як адаптувати навчання у світі, де більшість людей можуть звернутися до технологій за відповіддю. Розглядаючи ці проблеми, автор доходить до висновків: текст, згенерований штучним інтелектом – це новітнє зрушення у вищій освіті, яке спонукає замислитися над тим, що означає навчання зараз і в майбутньому; ШІ підвищує доступність інформації та може розв’язувати складні задачі, аналізувати великі обсяги даних і ухвалювати рішення з мінімальною участю людини; використання ШІ та інших технологічних інструментів за своєю суттю не перешкоджає навчанню, вирішальним фактором є те, як використовувати технологію, зберігаючи при цьому академічну чесність; незважаючи на обмеження, важливо вивчити потенціал технологій для підвищення продуктивності студентів та покращення їхнього досвіду навчання; в академічному письмі використання таких інструментів, як Quillbot і Grammarly, допомагають студентам покращити свою письмову роботу, зокрема, виразу мови та виправляючи орфографічні, граматичні помилки, пунктуаційні помилки або незручні формулювання. Такі інструменти, як ChatGPT-3 і GPT-4, також можуть допомогти в ефективному написанні; ШІ може і має бути доповненням до навчання студентів, а не його заміною. Здатність критично оцінювати текст є важливою академічною навичкою, яка ставатиме дедалі ціннішою в міру того, як студенти знайомитимуться з великою кількістю контенту, створеного ШІ; майбутні зусилля мають бути зосереджені на визначенні «належного використання» інструментів ШІ. Студенти повинні бути обізнані не тільки про можливості, а й про обмеження ШІ. Таким чином, університети виховуватимуть покоління студентів, які вміють використовувати технології, але також володіють критично важливими навичками для розуміння та ефективного застосування. Університети, які вдумливо використовують ШІ для забезпечення збереження людської взаємодії, критичного мислення та цінності поглибленої освіти, імовірно, процвітатимуть у цьому новому освітньому ландшафті. Важливо знайти баланс, за якого ШІ покращує і підтримує, а не порушує процес навчання.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
