25 квітня 2024 року відбудеться вебінар «Адаптація керування продуктами в епоху GenAI».
25 квітня 2024 року відбудеться вебінар «Адаптація керування продуктами в епоху GenAI».
Захід покликаний поінформувати учасників про новітні тенденції розвитку ChatGPT та способи, якими ця технологія може змінити поточне розуміння ролі, навичок та обов’язків менеджерів з розроблення продуктів. Планується обговорити наступні питання: роль ГШІ в управлінні продуктами; що необхідно враховувати, плануючи розвиток майбутньої кар’єри; нові виклики проектів, спричинені ГШІ; практичні рекомендації для успішних проєктів; еволюція генеративного ШІ та нові можливості, які він принесе. Організатор – Компанія SoftServe.
Національна академія наук США за підтримки ряду міжнародних благодійних організацій оголосила про створення Науково-інноваційного фонду для України.
Національна академія наук США за підтримки ряду міжнародних благодійних організацій оголосила про створення Науково-інноваційного фонду для України.
Він має надавати підтримку заходам з економічного відновлення України. Фонд пропонуватиме на конкурсних засадах гранти приватним особам та організаціям для проведення семінарів для вирішення наукових питань, критично важливих для довгострокового оновлення України, а також підтримуватиме двосторонні та багатосторонні ініціативи щодо формування і упровадження наукової політики. Планується фінансувати дослідження з пріоритетної тематики, проведення тренінгів з комерціалізації наукових досліджень, надавати стипендії та дослідницькі гранти для підтримки наукових обмінів. Фонд матиме бюджет близько 8 млн. дол. США. Управління ним здійснюватиме секретаріат, який керуватиме процесом розгляду заявок, розподілятиме й контролюватиме витрати, оцінюватиме вплив та ефективність діяльності.
16 квітня Барселонську декларацію про відкриту дослідницьку інформацію прийняла Асоціація EOSC, доєднавшись до 67 інших підписантів, а саме: 33 університетів та дослідницьких організацій, 10 структкр, що фінансують дослідження, 8 інституцій, що працюють в академічній сфері чи дотичні до неї та 17 професійних та регіональних об’єднань, що розділяють цінності Барселонської декларації.
16 квітня Барселонську декларацію про відкриту дослідницьку інформацію прийняла Асоціація EOSC, доєднавшись до 67 інших підписантів, а саме: 33 університетів та дослідницьких організацій, 10 структкр, що фінансують дослідження, 8 інституцій, що працюють в академічній сфері чи дотичні до неї та 17 професійних та регіональних об’єднань, що розділяють цінності Барселонської декларації.
Учасники Барселонської декларації добровільно приймають на себе наступні зобов’язання: 1) зробити типовим для дослідницької інформації, яку використовують та створюють принцип відкритості; 2) працювати зі службами та системами, які підтримують і дозволяють відкриту дослідницьку інформацію; 3) підтримувати сталість інфраструктур для відкритої дослідницької інформації; 4) підтримувати колективні дії для прискорення переходу до відкритості дослідницької інформації. Нагадаємо, що Барселонська декларація про відкриту наукову інформацію була підготовлена групою з 25 експертів, які представляють організації, що проводять, фінансують та оцінюють дослідження, а також організації, які надають свої інфраструктури для отримання інформації про дослідження. Група зустрілася у Барселоні у листопаді 2023 року на семінарі, організованому Фондом SIRIS. Підготовка Декларації координувалася Біанкою Крамер (Sesame Open Science), Камероном Нейлоном (Curtin Open Knowledge Initiative, Університет Кертіна) та Людо Вальтманом (Центр досліджень науки та технологій, Університет Лейдена). Ми публікуємо на сайті НРАТ повний текст Барселонської декларації про відкриту наукову інформацію. Документ представлений на офіційному сайті barcelona-declaration.org в оригінальній версії англійською мовою та у перекладі ще кількома мовами, зокрема – іспанською, французькою, українською. Наразі здійснюється переклад на інші мови, якими розмовляє академічна спільнота, що підтримує відкриту науку.
17-18 травня 2024 року в онлайн-форматі відбудеться всеукраїнська науково-практична конференція «Дослідження молодих вчених: від ідеї до реалізації».
17-18 травня 2024 року в онлайн-форматі відбудеться всеукраїнська науково-практична конференція «Дослідження молодих вчених: від ідеї до реалізації».
Під час заходу планується обговорити наступні питання: утвердження академічної доброчесності і наукової етики; збереження і популяризація історико-культурної спадщини; соціальні проєкти з науковою ідеєю. У рамках конференції заплановане проведення конкурсу наукових проєктів та інтерактивна екскурсія «Університет Грінченка на історичній мапі Києва». Організатори: Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, Рада молодих учених при Міністерстві освіти і науки України, Комунальний заклад Київської обласної ради «Київський обласний молодіжний центр».
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Штучний інтелект та нерівність в оплаті праці» із серії «Документи ОЕСР зі штучного інтелекту».
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Штучний інтелект та нерівність в оплаті праці» із серії «Документи ОЕСР зі штучного інтелекту».
В основу дослідження покладено показник професійного впливу ШІ, розроблений у 2019 році. Експерти зазначають, що штучний інтелект у період з 2014 до 2018 рр. здійснював вплив на нерівність в оплаті праці по-різному для різних професій. Водночас отримані докази того, що ШІ може бути пов’язаний зі зменшенням нерівності в оплаті праці всередині окремих професій. Одне з можливих пояснень полягає у тому, що низькопродуктивні працівники отримують більше користі від використання ШІ, оскільки відповідні системи навчені використовувати у своїх результатах більш якісні методи роботи високопродуктивних працівників. Можливо також, що штучний інтелект зменшує відмінності у продуктивності всередині професії завдяки ефекту відбору (наприклад, якщо низькопродуктивні працівники залишають роботу через те, що не можуть адаптуватися до інструментів ШІ та переорієнтовуються на виконання завдань, для яких інструменти ШІ недосконалі). Публікація виконана у рамках програми «Штучний інтелект у роботі, інноваціях, продуктивності та навичках». Вона надає політикам нові дані та аналітичні матеріали, що допомагають їм бути у курсі швидких змін у можливостях та процесах поширення штучного інтелекту, прогнозів стосовно наслідків для сфери праці.
На порталі «ДіяОсвіта» доступний новий освітній серіал «Краудфандинг: як зібрати кошти на свій проєкт».
На порталі «ДіяОсвіта» доступний новий освітній серіал «Краудфандинг: як зібрати кошти на свій проєкт».
Він допомагає систематизувати уявлення про процес збору коштів. Складається з 8-ми серій, у яких розглядаються сутність та етапи реалізації проєктів, які можна фінансувати за допомогою краудфандингу (організація роботи у команді, управління проєктом, планування витрат, формування бюджету), йдеться про пошук доброчинців; розкривається зміст краудфандингу, надаються рекомендації про перетворення ідей на краудфандингові проєкти, ведення комунікації та запровадження креативних PR-кампаній, звітування під час та після краудфандингової кампанії. Освітній серіал створено з ініціативи Мінцифри та Краудфандингової платформи «Моє Місто».
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт наказу Міністерства освіти і науки України «Про державну атестацію наукових установ та закладів вищої освітив частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності».
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт наказу Міністерства освіти і науки України «Про державну атестацію наукових установ та закладів вищої освітив частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності».
Документ містить нову методику оцінювання ефективності діяльності наукових установ та університетів, розроблену на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 2017 р. № 540. Вона розроблена робочою групою у складі представників закладів вищої освіти, Національної академії наук, національних галузевих академій та іноземних експертів та націлена на поліпшення якості досліджень в Україні, спирається на аналіз проведення попередніх державних атестацій та кращий зарубіжний досвід. У новій методиці передбачене оцінювання наукової роботи за новими критеріями (ураховуючи дослідження, що розвивають світову науку, економіку та обороноздатність), обов’язкова участь міжнародних експертів (не менше 30% оцінювачів); задіяння Національної електронної науково-інформаційної системи URIS. Зауваження та пропозиції до проєкту наказу можна подати до 17 травня 2024 року.
22 квітня 2024 року в онлайн-форматі відбудеться інформаційний день «Можливості фінансування в новому конкурсі ERA 2024».
22 квітня 2024 року в онлайн-форматі відбудеться інформаційний день «Можливості фінансування в новому конкурсі ERA 2024».
Під час заходу планується проінформувати потенційних заявників про нові теми конкурсів ERA у рамках робочої програми на 2023-2025 роки. Новий конкурс ERA розпочнеться 15 травня і завершиться 25 вересня. Він зосереджений на питаннях валоризації знань, розвитку кар’єри молодих дослідників, розбудови Європейського дослідницького простору. Планується обговорити наступні теми: експерименти та обмін передовим досвідом для створення спільної цінності (перетворення наявних наукових знань та результатів досліджень на інноваційні рішення, у т.ч. шляхом проведення експериментів, взаємного навчання та тестування нових моделей, запровадження передового досвіду); спільна розробка та реалізація програм заходів, які об’єднують спільноти вчених, інноваторів та зацікавлених громадян навколо науки та її ролі в суспільстві; екосистеми талантів для розвитку наукової кар’єри на ранніх її етапах (підтримка організаційних змін та координація заходів в академічних та неакадемічних організаціях для створення екосистеми талантів у сфері досліджень та інновацій із відповідними міжгалузевими кар’єрними можливостями). Організатор – департамент політики ЄС щодо досліджень, науки та інновацій Європейської Комісії.
Державна науково-технічна бібліотека України підтримала ініціативу групи дослідників та, разом з іншими науковими установами ЄС, підписала Барселонську декларацію щодо відкритої інформації про дослідження, яка має стати новим стандартом у науці.
Державна науково-технічна бібліотека України підтримала ініціативу групи дослідників та, разом з іншими науковими установами ЄС, підписала Барселонську декларацію щодо відкритої інформації про дослідження, яка має стати новим стандартом у науці.
У документі наголошується, що інформаційний ландшафт наукових досліджень потребує фундаментальних змін, зокрема – перетворення способів використання та виробництва дослідницької інформації. Адже відкрита дослідницька інформація дає змогу ухвалювати рішення у галузі наукової політики на основі прозорих доказів та інклюзивних даних. З цією метою, організації, що проводять, фінансують та оцінюють дослідження, беруть на себе наступні зобов’язання: зробити відкритість обов’язковою умовою для дослідницької інформації, що вони використовують або виробляють; підтримувати розвиток інфраструктур, які використовують відкриті дослідницькі дані; підтримувати колективні зусилля, спрямовані на прискорення переходу до відкритої наукової інформації.
23 квітня 2024 року в онлайн-форматі відбудеться відкритий науково-практичний семінар з підвищення кваліфікації «Академічна доброчесність в сучасній освіті, науці і практиці».
23 квітня 2024 року в онлайн-форматі відбудеться відкритий науково-практичний семінар з підвищення кваліфікації «Академічна доброчесність в сучасній освіті, науці і практиці».
Захід покликаний поінформувати слухачів про технології, які дають можливість вільного доступу до інформації, і при цьому підтримують доброчесні практики. Планується обговоритинаступні питання: як зберегти свою ідентичність у мінливому та складному світі; як користуватися інформаційними джерелами, щоб не порушувати авторського права; як у наукових працях використовувати саме достовірну інформацію; як перевірити авторство текстів та відокремити запозичення, у тому числі наведені некоректно, без належних посилань. Організатор – ДНУ «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації».
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
