Міжнародний фонд Івана Франка оголосив про старт прийому наукових робіт на здобуття Премії імені Івана Франка у 2026 році.
Міжнародний фонд Івана Франка оголосив про старт прийому наукових робіт на здобуття Премії імені Івана Франка у 2026 році.
Ця премія покликана продемонструвати суспільне визнання вагомих здобутків у галузі соціально-гуманітарних наук та сприяти всеохоплюючому вивченню творчої, наукової, громадської діяльності Івана Франка. Вимоги до робіт, які подаються на здобуття премії: міжнародне значення результатів з осмислення історичних або сучасних процесів в культурі, політиці та суспільному житті України, належність до соціально-гуманітарних дисциплін, публікація у 2023-2025 роках, ISBN. Взяти участь у конкурсі можуть академічні установи, заклади вищої освіти України та інших країн, з якими Україна має дипломатичні відносини. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 01 березня 2026 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Вивчення можливих траєкторій розвитку ШІ до 2030 року».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Вивчення можливих траєкторій розвитку ШІ до 2030 року».
У ньому зазначається, що технологія штучного інтелекту останніми роками стрімко розвивається, стають більш досконалими. Розуміння того, як ШІ може розвиватися до 2030 року, допоможе урядам розробляти політику, яка дозволить отримати вигоду від ШІ та підготуватися до пов’язаних із ним потенційних ризиків. Фахівці ОЕСР на основі відповідної експертизи та наявних фактичних даних розробили сценарії розвитку ШІ до 2030 року. Їх чотири: зупинка прогресу – коли розвиток технологій ШІ значною мірою зупиняється, а можливості залишаються практично незмінними, як і проблеми стійкості, галюцинацій та надійності; уповільнення прогресу – коли поступовий прогрес у найсучасніших системах ШІ забезпечує постійний, але доволі повільний прогрес, системи ШІ матимуть глибоку базу знань, зможуть швидко виконувати чітко визначені завдання; подальший прогрес, що відбувається постійно і високими темпами; швидкий прогрес, за якого системи ШІ виконують завдання як люди або їх перевершують, можуть працювати з високим рівнем автономії та когнітивних здібностей, автономно досягають широких стратегічних цілей, обмірковують та співпрацють з людьми там, де це необхідно. Наразі інформації недостатньо, щоб відкидати будь-який зі названих сценаріїв або їх варіації. Прогрес ШІ до 2030 року у запропонованих сценаріях має правдоподібний діапазон від сповільнення до швидкого вдосконалення.
З 16 по 20 лютого 2026 року відбудеться серія вебінарів «Uni-Biz Bridge: вектор практики», тематично зосереджених на підтримці викладачів щодо інтеграції актуальних практичних навичок в освітній процес.
З 16 по 20 лютого 2026 року відбудеться серія вебінарів «Uni-Biz Bridge: вектор практики», тематично зосереджених на підтримці викладачів щодо інтеграції актуальних практичних навичок в освітній процес.
Розглядатимуться питання, які цікавлять сучасний український бізнес, зокрема – виклики комунікації, використання штучного інтелекту, проєктного менеджменту, якісної аналітики та особистої ефективності співробітників. Зокрема, відбудуться наступні тематичні події: «Комунікація та робота в команді / ВАТ Україна» (16 лютого 2026 року), «Штучний інтелект у щоденній роботі / Deloitte» (17 лютого 2026 року), «Побудова професійних презентацій та звітів/ Київстар» (18 лютого 2026 року), «Основи проєктного менеджменту / Carlsberg» (18 лютого 2026 року), «Фокус замість багатозадачності: особиста ефективність викладача в ритмі сучасного життя / МХП» (19 лютого 2026 року), «Комунікація центрального банку: коли слова не менш важливі за числа / НБУ» (20 лютого 2026 року). Організатор – UGEN.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Яна Пальмовського «Після Давосу європейські дослідження мають адаптуватися до нового світового порядку».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Яна Пальмовського «Після Давосу європейські дослідження мають адаптуватися до нового світового порядку».
У ній аналізується взаємозв’язок між геополітичними змінами та політикою у сфері науки, зокрема – в частині міжнародної співпраці. Автор вважає, європейські університети та національні наукові системи країн ЄС мають переосмислити академічні стратегії, щоб залишатися конкурентоспроможними й відкритими у новому світі. Зовнішня політика США впливає на європейські інституції та наукові структури, що стало предметом дискусій на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Зміна «світового порядку» має прямі наслідки для фінансування, стратегічних пріоритетів і кооперації у сфері наукових досліджень. Економічна конкурентоспроможність та геополітичне позиціювання тісно пов’язані з інвестиціями в ДіР на національному і наднаціональному рівнях. Майбутні програми фінансування досліджень, зокрема – FP10, мають відображати ці стратегічні вимоги, забезпечуючи підтримку науки не лише усередині Європи, а й у глобальному контексті. Для успішної адаптації до змін необхідно посилити співпрацю не лише країн ЄС, а й активно залучати інші держави за межами Європи через «Горизонт Європа» та інші ініціативи, спрямовані на стимулювання обміну знаннями. Також потрібна адаптація внутрішніх європейських програм фінансування до глобальних цілей, створення справжнього «альянсу досліджень», в якому відкритість та партнерство стають ключовими цінностями. Університети і дослідницькі інституції будуть адаптуватись до зовнішніх викликів щоб при формуванні нових моделей співпраці зберегти відкриту, інклюзивну і конкурентоспроможну наукову екосистему Європи.
Міністерство освіти і науки України інформує про старт набору на програму інтернів Світового банку «FY26 ONE WBG Internship Program».
Міністерство освіти і науки України інформує про старт набору на програму інтернів Світового банку «FY26 ONE WBG Internship Program».
Це провідна програма стажування Групи Світового банку, яка пропонує студентам бакалаврату та магістратури структуроване навчання та практичний досвід. Учасники стажування братимуть участь у профільних проектах та зможуть безпосередньо ознайомитися з місією і діяльністю Групи Світового банку. Основні напрямки стажування: економічні дослідження, екологічний і соціальний вплив, закупівлі, підтримка RDNA5, управління знаннями, освіта, транспорт, зовнішні комунікації. Участь у програмі можуть взяти здобувачі випускних курсів бакалаврського рівня, магістерського рівня та аспіранти, що навчаються за спеціальностями економіка, фінанси, державне управління, соціальна політика, розвиток інфраструктури, цифрова трансформація, мають професійний досвід, володіють комп’ютерними та іншими технічними навичками, англійською та українською мовами. Заявку на участь у можна подати до 17 лютого 2026 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Як працівники використовують чи не використовують свої навички на робочому місці».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Як працівники використовують чи не використовують свої навички на робочому місці».
У ньому зазначається, що висококваліфікована робоча сила має вирішальне значення для зростання продуктивності та підвищення конкурентоспроможності. Проте наразі недостатньо уваги приділяється тому, як фактично використовуються на робочому місці навички, здобуті у процесі освіти та навчання дорослих. Це питання важливе, адже навіть працівники, що набули високого рівня кваліфікації завдяки освіті та навчанню, можуть не використовувати у повному обсязі ці навички на робочому місці. Дані «Обстеження навичок дорослих» (PIAAC) дозволяють виявити розрив між рівнем кваліфікації та використанням навичок. Країни з вищим за середній рівнем грамотності, навичок або адаптивного вирішення проблем не обов’язково повідомляють про використання цих навичок на роботі, а в кожній країні більшість висококваліфікованих працівників лише зрідка використовують свої навички. У Сінгапурі та Хорватії така ситуація з навичками третини працівників. Більш повноцінне використання навичок пов’язане з вищою продуктивністю праці, причому у високопродуктивних економіках (Ірландія, Норвегія) спостерігається більш часте використання набутих навичок на виробництві. На індивідуальному рівні частіше використання навичок тісно пов’язане з вищою заробітною платою: збільшення використання навичок впливає на зростання погодинної заробітної плати на 7% за інших рівних умов. На макрорівні нерівність у використанні навичок відображає нерівність у заробітній платі у різних країнах, що говорить про те, що нерівномірний розподіл навичок сприяє більшим відмінностям у доходах. Зв’язуючи використання навичок із заробітною платою, продуктивністю праці, нерівністю та задоволенням від роботи, експерти показують, чому ефективне використання навичок важливе як для економічних показників, так і для благополуччя працівників. Також у звіті подано огляд еволюції використання навичок за останнє десятиліття у розрізі країн, професій та демографічних груп. Цей аналіз може слугувати основою для формування політики подолання розриву між рівнем володіння навичками та їх застосуванням.
12 лютого о 2026 року в онлайн-форматі відбудеться семінар «Нові горизонти підприємництва: штучний інтелект, глобальні виклики та наші рішення щодо майбутнього».
12 лютого о 2026 року в онлайн-форматі відбудеться семінар «Нові горизонти підприємництва: штучний інтелект, глобальні виклики та наші рішення щодо майбутнього».
Він покликаний стати площадкою дляя обговорення актуальних практичних питань використання технологій штучного інтелекту в економіці. Слухачі дізнаються, як саме ШІ може знизити бар’єри для створення бізнесу; як ця технологія підвищує вимоги до захисту й вимагає нового рівня відповідальності від підприємців; чому за нових умов ризики стають системною проблемою, а не лише частиною технічних рішень; чому підприємцям важливо орієнтуватися в регуляторних питаннях, геополітиці, бути обізнаними щодо упереджень та розуміти межі залежності бізнесу від інфраструктури; чому наразі коректне визначення мети, забезпечення стійкості та довгострокового ефекту стають стратегічною перевагою бізнесу. Організатор – Ukraine Global Faculty.
Національний фонд досліджень України спільно з Дослідницькою радою Норвегії оголосили про старт конкурсу «Спільний дослідницький проєкт з ментального здоров’я в Україні під час війни та в післявоєнний період».
Національний фонд досліджень України спільно з Дослідницькою радою Норвегії оголосили про старт конкурсу «Спільний дослідницький проєкт з ментального здоров’я в Україні під час війни та в післявоєнний період».
Його мета – підтримка спільних дослідницьких проектів науковців України та Норвегії, націлених на покращення психічного здоров’я українців. Перевага надаватиметься проектам з картографування соціально-економічного та правового контексту, вивчення демографічних та гендерних аспектів проблем психічного здоров’я. Взяти участь у конкурсі можуть норвезькі та українськи партнери – науково-дослідні установи та/або заклади вищої освіти державної форми власності, зареєстровані в Україні як юридична особа. Керівник проєкту з української сторони повинен мати науковий ступінь, отриманий або визнаний в Україні, а український партнер повинен бути його основним місцем роботи. Інші українські дослідники повинні мати науковий ступінь, отриманий або визнаний в Україні, або бути аспірантами. Загальний бюджет конкурсу – 30 млн норвезьких крон, фінансування одного проєкту становитиме від 2 до 6 млн норвезьких крон, тривалість – від 24 до 36 місяців. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 29 квітня 2026 року.
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення щодо реалізації експериментального проекту з підготовки здобувачів ступеня доктора філософії в проектній аспірантурі.
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення щодо реалізації експериментального проекту з підготовки здобувачів ступеня доктора філософії в проектній аспірантурі.
Відповідна постанова від 05 лютого 2026 року №164 оприлюднена на офіційному урядовому порталі. Експеримент, який триватиме два роки, має на меті перевірку доцільності та ефективності нового підходу до підготовки дослідників у галузі знань «Природничі науки, математика та статистика» та охопить 100 аспірантів. Він передбачає, що дисертаційне дослідження виконується в межах окремо профінансованого наукового проекту, що проходить конкурсний добір, має чітко визначені цілі, строки виконання та очікувані результати, які становитимуть основу підготовки й захисту дисертації. Заохочується також міжнародна співпраця у форматі участі іноземних наукових консультантів, якщо це відповідає умовам конкурсу та чинному законодавству України. Підготовка буде здійснюватися під час виконання дослідницького проекту, а не додатково до загального освітнього процесу; фінансується не статус здобувача, а конкретний PhD-проект, який має визначений план, кошторис і вимоги до результатів. Добір проєктів здійснюється на конкурсних засадах із застосуванням наукової експертизи та прозорих критеріїв оцінювання. Відбір таких проектів буде проведено на конкурсних засадах у Національній електронній науково-інформаційній системі URIS з дотриманням принципів прозорості, об’єктивності та рівних умов на основі оцінювання спільних заявок потенційного здобувача і його наукового керівника. Критерії оцінювання: очікувана наукова новизна; практична та/або суспільна значущість результатів; відповідність пріоритетним напрямам розвитку науки та інновацій, потребам економіки, а також завданням у сфері безпеки і оборони України; реалістичність плану виконання проекту та обґрунтованість кошторису. Пріоритет надається PhD-проектам у галузі знань «Природничі науки, математика та статистика», які відповідають напрямам Стратегії цифрового розвитку інноваційної діяльності України на період до 2030 року та мають потенціал розвитку передової науки та/або практичного впровадження. Координатором експерименту буде Міністерство освіти і науки, а його учасниками – заклади вищої освіти і наукові установи незалежно від сфери управління, які за результатами державної атестації наукових установ та закладів вищої освіти в частині провадження такими закладами наукової (науково-технічної) діяльності віднесені до групи А або Б, здобувачі ступеня доктора філософії в проектній аспірантурі, їх наукові керівники. Фінансування експериментального проекту планується здійснювати у межах видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на наукову і науково-технічну діяльність на відповідний рік, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством. Прийом заявок на участь в експериментальному проекті планується розпочати у березні 2026 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Порівняння інноваційного та нормативно-правового середовища для біотехнологій та біорішень у Європейському Союзі та Сполучених Штатах» із серії «Робочі документи ОЕСР з науки, технологій та промисловості».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Порівняння інноваційного та нормативно-правового середовища для біотехнологій та біорішень у Європейському Союзі та Сполучених Штатах» із серії «Робочі документи ОЕСР з науки, технологій та промисловості».
У ньому зазначається, що застосування біотехнологій має перетворюючий соціальний та економічний потенціал і може сприяти вирішенню важливих проблем глобального масштабу. Зазвичай ці технології пов’язували із застосуванням в системі охороні здоров’я. Але їх упровадження в інших секторах («біорішення») також може принести значну економічну та соціальну вигоду. Для розвитку цього напрямку урядам необхідно створити сприятливі умови для інновацій та полегшити їх вихід на ринок. У документі порівнюються дві юрисдикції – Європейський Союз і Сполучені Штати. Наводиться порівняльна оцінка інноваційного потенціалу біотехнологій, а також нормативно-правового середовища. Обидві юрисдикції мають розвинену екосистему біотехнологічних досліджень та інновацій, але дотримуються різних підходів. Розуміння того, як ці відмінності впливають на біотехнологічні продукти, може показати, як країни формують політику, що сприяє інноваціям, використовує економічний потенціал біотехнологій та забезпечує їхнє проникнення на ринок для підвищення конкурентоспроможності. Ці питання розглядаються, зокрема, з позицій розвитку венчурного капіталу, патентування, фінансування, кваліфікації робочої сили та наявних виробничих потужностей. Експерти говорять про проблеми правової невизначеності, складності регулювання, обмеженої адаптивності, довготривалість процесів затвердження та високі супутні витрати.
