Архів Facebook Архіви

ОЕСР: ПРОГНОЗУВАННЯ ТА МОНІТОРИНГ ВОДНИХ РИЗИКІВ ДЛЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Прогнозування та моніторинг водних ризиків для сільського господарства» із серії «Документи ОЕСР з питань продовольства, сільського господарства та рибальства».

У ньому зазначається, що у сільському господарстві, яке залежить від доступу до водних ресурсів, все частіше виникають ризики нестачі води, надлишку води, незадовільної якості води, деградації прісноводних екосистем та дестабілізації водного циклу. Країни можуть наражатися на водні ризики, що виникають за межами їх кордонів. У документі пропонується типологія інструментів підтримки державних органів у прогнозуванні, моніторингу та оцінюванні цих ризиків, а також наголошується, що державні органи відіграють центральну роль у формуванні надійної довгострокової перспективи для системної стійкості.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/anticipating-and-monitoring-water-risks-for-agriculture_24939e6a-en.html, h ttps://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/06/anticipating-and-monitoring-water-risks-for-agriculture_2d729918/24939e6a-en.pdf, https://doi.org/10.1787/24939e6a-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-06-12

JOURNAL CITATION REPORTS

25 червня 2026 року відбудеться вебінар «Journal Citation Reports 2026».

Він покликаний надати слухачам інформацію про нові можливості Journal Citation Reports (JCR), який забезпечує академічну спільноту достовірними та прозорими показниками впливовості наукових журналів. Планується розглянути оновлення JCR 2026 року в частині ключових показників, а також загальні тенденції розвитку моделей публікації й цитування; обговорити, як JCR підтримує прийняття обґрунтованих рішень авторами, редакторами, бібліотекарами, керівниками досліджень; ознайомитись із кращими практиками відповідального використання показників (зокрема – імпакт-фактору) та описової інформації. Організатор – Сlarivate.

Детальніше: https://clarivate.libguides.com/europe/ukraine, https://us02web.zoom.us/webinar/register/WN_ER-QeqOdTHiBmpt2pYH5qw

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-06-11

ТЕХНОЛОГІЇ ЧЕТВЕРТОЇ ПРОМИСЛОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ

17 червня 2026 року відбудеться онлайн-захід «Чи технології четвертої промислової революції виправдовують свої обіцянки щодо продуктивності?».

Захід покликаний об’єднати дослідників та політиків для обговорення актуальних даних стосовно зв’язку між інноваціями 4IR та ефективністю діяльності підприємств. Планується розглянути питання розвитку технологій штучного інтелекту, квантових обчислень, автономних систем та інтелектуального управління даними; зміни у продуктивності фірм, які інвестують у технології четвертої промислової революції (4IR); поточний стан патентної діяльності 4IR у різних країнах; політичні важелі підтримки підвищення продуктивності; роль інвестицій у реалізації потенціалу 4IR; які саме фірми отримують вигоду від технологій 4IR та за яких умов. Організатор – директорат ОЕСР з питань науки, технологій та інновацій, Канадське відомство інтелектуальної власності.

Детальніше: https://meetoecd1.zoom.us/webinar/register/WN_0rUm51ygRJON47w6QZKT-w#/registration

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-06-11

ОЦІНЮВАННЯ МАЄ СТАТИ ЧАСТИНОЮ НАВЧАННЯ. ПОТРІБНО АНАЛІЗУВАТИ САМЕ ПРОЦЕС МИСЛЕННЯ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Дена Сарофіана-Батіна «Генеративний ШІ зруйнував оцінювання — і зробив мене кращим викладачем».

У ній автор розповідає, як поява генеративного штучного інтелекту змусила його відмовитися від традиційної моделі оцінювання письмових робіт і перейти до підходу, заснованому на формуванні студентського мислення. Автор зазначає, що до поширення генеративного ШІ більша частина підсумкової оцінки в його курсах залежала від великих письмових робіт, зокрема – дослідницьких есе. Така модель передбачала оцінювання готового результату наприкінці навчального процесу. Однак поява інструментів, здатних швидко створювати тексти на різноманітні теми, поставила під сумнів саму логіку такого підходу: викладачеві стало складніше визначити, наскільки представлена робота відображає реальні знання та самостійну діяльність студента. Після кількох років експериментів він змінив структуру оцінювання: якщо раніше близько 80 % підсумкової оцінки становили письмові роботи, то тепер приблизно таку саму частку займають щоденні короткі рефлексії студентів. Завдання полягає не у створенні відшліфованого кінцевого тексту, а у фіксації процесу осмислення: розумінні труднощів під час роботи зі складними ідеями, формулюванні запитань, які виникають у процесі навчання та пошуку відповідей. Звісно, така модель не означає відмову від письмових робіт як інструменту навчання. Навпаки, саме академічне письмо допомагає студентам сформувати власне розуміння матеріалу. У новій системі після кожного заняття студенти готують приблизно 300-слівні роздуми, у яких мають пояснити основні ідеї теми, пов’язати їх із прочитаними матеріалами, а для найвищого рівня оцінювання — показати, як їхнє мислення розширилося завдяки додатковим джерелам або використанню інструментів генеративного ШІ. На думку автора, перевага такого підходу в тому, що він дає можливість викладачеві бачити процес навчання в реальному часі. Разом із тим, це не звільняє, нажаль, викладача від контролю за можливим некоректним використанням ШІ, вимагає долати пасивне ставлення студентів до навчання шляхом. Підсумковий проєкт залишається необхідною частиною курсу, оскільки він дає змогу узагальнити результати тривалої роботи. Тепер у центрі уваги – не готовий продукт, який може бути створений за допомогою технологій ГШІ, а власне процес формування знань, пошуку аргументації, демонстрації критичного мислення.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/genai-has-destroyed-grading-and-its-made-me-better-instructor

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-06-11

ОНОВЛЕНИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНДЕКС IP-РОЗВИТКУ 2023-2025

Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ / IP офіс) оприлюднив аналітичний звіт та дашборд Регіонального індексу розвитку інтелектуальної власності за 2023-2025 роки.

Йдеться про інтегральний інструмент, який дозволяє оцінити активність регіонів у створенні та правовій охороні об’єктів права інтелектуальної власності. 81% регіонів у 2025 році продемонстрували зростання індексу IP4R порівняно з 2023 роком, що свідчить про адаптацію регіональних економік та посилення уваги бізнесу і науки до захисту нематеріальних активів. Лідери рейтингу – Львівська область (0,714), Житомирська (0,646), Рівненська (0,631), Кіровоградська (0,610) та Вінницька (0,605) області. Найвищі темпи зростання продемонстрували Херсонська, Луганська, Одеська, Миколаївська області. IP4R Index допомагає органам місцевої влади, бізнесу, університетам та інвесторам об’єктивно оцінювати сильні та слабкі сторони регіону в сфері інтелектуальної власності; формувати відповідну реаліям регіональну інноваційну політику; приймати обґрунтовані управлінські рішення.

Детальніше: https://nipo.gov.ua/ip4r-index-2023-2025/, https://nipo.gov.ua/wp-content/uploads/2026/06/IP4R-Index-2023-2025-zvit.pdf, https://public.tableau.com/app/profile/alla.ivashchenko/viz/IP4R-2026/Dashboard14

Фото: ІР офіс

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторпм_новини #НРАТ_Інноваторам_КращіПрактики

2026-06-11

ОСВІТНІЙ СЕРІАЛ «ТЕНДЕРИ PROZORRO ДЛЯ ПОЧАТКІВЦІВ»

На платформі ДіяОсвіта доступний новий освітній серіал «Тендери Prozorro для початківців».

Він містить покрокову інструкцію з успішної участі в державних закупівлях та орієнтований на підприємців, які прагнуть розширити ринки збуту, знайти стабільне джерело доходу та впевнено працювати з державою. У серіалі розглядаються основні кроки, які необхідно пройти для участі у закупівлі: пошук актуальних тендерів на Prozorro; дослідження й передбачення планів замовників; аналіз закупівлі; як підготувати успішну тендерну пропозицію; відмінності у типах процедур закупівлі; рекомендації з підготовки до аукціону. Проєкт розроблено Мінцифри та компанією Zakupivli.Pro.

Детальніше: https://thedigital.gov.ua/news/business/iak-biznesu-zarobliaty-na-derzzakupivliakh-diiaosvita-ta-zakupivlipro-zapustyly-novyy-osvitniy-serial, https://osvita.diia.gov.ua/courses/prozorro-tenders-for-beginners

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ОсвітаОнлайн

2026-06-11

КОЖЕН ТРЕТІЙ НАУКОВЕЦЬ НЕ МАЄ ДОСТУПУ ДО КВАНТОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

На сайті Організації об’єднаних націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) опубліковано інформаційний матеріал «Кожен третій дослідник не має доступу до інфраструктури квантових досліджень, що не дозволяє суспільству повною мірою реалізувати цей потенціал».

Увагу зосереджено на матеріалах та висновках доповіді ЮНЕСКО «Квантовий момент: Глобальна доповідь за підсумками міжнародного року квантової науки й технологій». Відсутність доступу науковців до інфраструктури квантових досліджень стримує розвиток квантових технологій та їхнє поширення у таких галузях, як охорона здоров’я, обчислювальні науки, кібербезпека та кліматичне моделювання. Існує також значний географічний розрив: у Європі та Північній Америці за рік на кожну країну припадало в сім разів більше заходів у галузі квантової науки, ніж в Африці. Квантові комп’ютери здатні одночасно аналізувати величезну кількість варіантів розв’язання задач подібно пошуку виходу з лабіринту шляхом тестування всіх шляхів відразу, а не послідовно, як це робить класичний комп’ютер. Таке застосування квантової фізики значно збільшує обчислювальну потужність і може спричинити революцію у вирішенні складних завдань – від розробки нових ліків та високоточного моделювання кліматичних систем до підвищення рівня кібербезпеки фінансових операцій та телекомунікацій. Однак без цілеспрямованих та скоординованих дій переваги цієї трансформації можуть виявитися сконцентрованими в обмеженій кількості країн, що не усуне, а лише посилить глобальну нерівність. Дослідження побудоване на інформації щодо 1300 зареєстрованих заходів у галузі квантової науки у 83 країнах за участю понад 1,2 млн осіб, а також результатах глобального опитування 590 експертів з 81 країни й даних провідних міжнародних наукових організацій, таких як Американське фізичне товариство. Для подолання нерівності у доступі до квантових досліджень ЮНЕСКО запустила Глобальну квантову ініціативу — рамкову програму для урядів, академічної спільноти, представників індустрії та громадянського суспільства, спрямовану на інклюзивний та етичний розвиток квантових технологій і забезпечення участі всіх країн у формуванні квантового майбутнього.

Детальніше: https://www.unesco.org/ru/articles/kazhdyy-tretiy-issledovatel-ne-imeet-dostupa-k-infrastrukture-dlya-kvantovykh-issledovaniy-chto-ne?hub=701, https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000398055.locale=en, https://www.unesco.org/en/global-quantum-initiative

Фото: ЮНЕСКО

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_UNESCO #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-06-11

ОЕСР: СПІВПРАЦЯ З ПИТАНЬ ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ДІЛОВОЇ ПОВЕДІНКИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Економічне обґрунтування співпраці з Національними контактними пунктами з питань відповідальної ділової поведінки».

У ньому зазначається, що згідно «Керівних принципів ОЕСР для багатонаціональних підприємств» функціонує 52 національних контактних пункти відповідного профілю, уповноважених діяти як державні позасудові механізми вирішення суперечок. З 2000 року ці НКП розглянули понад 700 справ щодо діяльності компаній щодо дотримання прав людини, трудових відносин, охорони навколишнього середовища тощо. Незважаючи на гарну репутацію НКП у вирішенні суперечок, багато компаній вважають за краще не звертатись до НКП. У документі розглядається механізм діяльності НКП при вирішенні складних питань, який допомагає компаніям уникнути зайвих витрат, мотивація (зниження репутаційних ризиків, право на державну підтримку тощо) та показано, як цей процес може зміцнити відносини між зацікавленими сторонами в рамках комплексної перевірки компанії для забезпечення відповідності вимогам регулятора, ділових партнерів та інвесторів.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-business-case-for-engaging-with-the-national-contact-points-for-responsible-business-conduct_aaff4c16-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/06/the-business-case-for-engaging-with-the-national-contact-points-for-responsible-business-conduct_358c15d7/aaff4c16-en.pdf, https://doi.org/10.1787/aaff4c16-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-06-11

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ УЖЕ В АУДИТОРІЇ: ДОБРОЧЕСНІСТЬ, КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ТА НОВІ ОСВІТНІ ПРАКТИКИ

16 червня 2026 року відбудеться вебінар «Штучний інтелект уже в аудиторії: доброчесність, контроль якості та нові освітні практики».

Він покликаний стати площадкою для обговорення актуальних викликів академічній доброчесності в умовах стрімкого розвитку штучного інтелекту та набрання чинності Закону України «Про академічну доброчесність». Останній визначає основні принципи академічної доброчесності, встановлює вимоги до учасників освітнього та наукового процесів, посилює відповідальність за порушення відповідних норм. Під час заходу слухачі дізнаються, як змінилися підходи до перевірки академічних текстів в умовах поширення інструментів штучного інтелекту; які можливості надає сучасний звіт подібності StrikePlagiarism; як аналізувати тексти, створені або модифіковані за допомогою ГШІ; як виявляти приховані зміни та маніпуляції в академічних роботах; які законодавчі новації у сфері академічної доброчесності необхідно враховувати закладам освіти та науковим установам; як забезпечити прозоре та об’єктивне оцінювання студентських робіт; які міжнародні практики відповідального використання штучного інтелекту впроваджуються в університетах світу. Організатори: Державна науково-технічна бібліотека України, ТОВ «Плагіат».

Детальніше: https://dntb.gov.ua/news/9746-e86, https://www.facebook.com/events/25265069539857063/,https://us02web.zoom.us/meeting/register/j5IlJ2iIQ2-IyY184E2NyA#/registration

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-06-10

ЛАБОРАТОРІЇ ТРИМАЮТЬСЯ НЕ ЛИШЕ НА ДОСЛІДНИКАХ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Пета Метарома та Сача Джаясінгхе «Працівники дослідницької інфраструктури повинні мати такі самі умови праці, як і науково-педагогічні працівники».

У ній автори стверджують, що сучасні університетські дослідження дедалі більше залежать від висококваліфікованих технічних і наукових спеціалістів, однак чинні системи класифікації посад і трудових відносин не відображають реальної ролі цих працівників у науковому процесі. Автори звертають увагу на те, що складне лабораторне обладнання, високопродуктивні обчислення, біобанки, дослідницькі платформи та інші елементи сучасної наукової інфраструктури потребують постійного супроводу фахівців із вузькоспеціалізованими знаннями. Такі працівники не лише забезпечують функціонування технічних систем, а й часто беруть участь у плануванні експериментів, розробленні методик, аналізі результатів та навчанні молодих дослідників. Попри це, у багатьох випадках їх відносять до професійного або адміністративного персоналу, а не до академічної спільноти. Так, в Австралії чинні підходи до класифікації працівників університетів сформувалися в період, коли наукові дослідження значною мірою спиралися на індивідуальну роботу окремих учених. Сьогодні все більше проєктів реалізуються великими міждисциплінарними командами, у яких спеціалісти з дослідницької інфраструктури виконують критично важливі функції, але кадрові моделі до цих перетворень не встигли адаптуватися. Не можна нехтувати той факт, що ця недосконалість має свої негативні наслідки: різниця у статусі науково-педагогічних співробітників та працівників інфраструктурних підрозділів проявляється в обмежених можливостях кар’єрного просування, нижчому рівні професійного визнання, меншому доступі до механізмів підтримки розвитку тощо. Це створює труднощі з утриманням висококваліфікованих кадрів і може ускладнювати залучення нових спеціалістів у сферу дослідницької інфраструктури. Проблема виходить за межі окремих університетів, оскільки наразі це загальне явище для усього світу. Якщо інституції освіти та науки не забезпечуватимуть конкурентних умов праці та зрозумілих кар’єрних траєкторій, вони ризикують втрачати досвідчених працівників, які обератимуть кар’єрний трек у промисловості, державному та приватному секторі. Одним із можливих рішень може стати перегляд систем класифікації посад із визнанням того, що персонал дослідницької інфраструктури є невід’ємною частиною наукового процесу. Це дозволить забезпечити більш справедливі умови праці та краще відобразити внесок таких фахівців у створення наукових результатів. Адже успішність сучасних досліджень дедалі більше залежить не лише від окремих учених, а й від широкого кола фахівців, які підтримують довгострокову стійкість дослідницької системи.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/research-infrastructure-staff-should-be-same-terms-academics

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-06-10