25 лютого 2026 року відбудеться вебінар «Можливості CORE для наукових бібліотек та дослідників».
25 лютого 2026 року відбудеться вебінар «Можливості CORE для наукових бібліотек та дослідників».
Він покликаний поінформувати науковців, освітян, бібліотекарів та усіх, хто підтримує відкриту науку, – про відкритий доступ до наукових публікацій та перспективи розвитку інституційних репозитаріїв. Планується обговорити наступні питання: що таке CORE; яке місце займає CORE в системі е-інфраструктур відкритої науки; як бібліотеки можуть підвищити видимість досліджень через інтеграцію репозитаріїв; які практичні можливості надає CORE Dashboard; як відбувається індексація, формується статистика та оцінюється якість метаданих; якою є роль бібліотек у сталому розвитку репозитаріїв. Організатор – Науково-технічна бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Британську бібліотеку закликають приділити архіву дисертацій належну увагу».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Британську бібліотеку закликають приділити архіву дисертацій належну увагу».
У ній автор говорить про стурбованість наукової спільноти щодо затримки у відновленні доступу до загальнонаціонального архіву докторських дисертацій після кібернападу на ресурси Британської бібліотеки й наголошує на важливості цього ресурсу для дослідників. До 2023 року онлайн-репозиторій дисертацій EThOS був одним із найпопулярніших цифрових інструментів для пошуку докторських робіт у Великій Британії, в якому містилися записи більш ніж 600 тис. дисертацій, причому близько 300 тис. з них були доступними для завантаження. Цей сервіс припинив повноцінну роботу після кібератаки, що відбулась у жовтні 2023 року, наразі можна ознайомитися лише з їх метаданими з відповідними гіперпосиланнями на окремі університетські репозитарії, де може бути доступ до повних текстів дисертацій. Однак така заміна значно ускладнює пошук і зменшує зручність, яку забезпечував повнофункціональний репозиторій. Професор Мартін Пол Ів з Лондонського Університету зазначає, що нинішній варіант з метаданими не здатний замінити єдину точку доступу для пошуку, яка існувала раніше, і що архівні тексти можуть бути недоступними, оскільки не всі університети самостійно оцифрували їх. EThOS надавав дослідникам можливість знайомства з якісними дослідженнями, а також був корисним в якості навчального ресурсу для аспірантів. Обмежений доступ підриває можливості перевірки методології, аналізу первинних даних та побудови наукових ідей із використанням дисертаційних робіт, які не публікуються в силу об’єктивних причин у журнальних статтях. Це ставить під питання доступність унікального наукового надбання. Британські науковці закликали парламентську комісію розслідувати ситуацію з відновленням дисертаційного архіву, оскільки проблема ця не суто технічна, а пов’язана з пріоритетами наукової інфраструктури. Відновлення повноцінного архіву докторських дисертацій є важливим для підтримки академічних досліджень, доступності знань і посилення наукового потенціалу країни, – університети, дослідники й видавництва мають працювати разом над відновленням та наповненням сучасного національного цифрового репозитарію.
Асоціація публічних повітових бібліотек Литви за фінансової підтримки Міністерства культури Литовської Республіки оголосила про прийом заявок на участь у шести міжнародних програмах професійного навчання бібліотекарів, які відбудуться в Литві.
Асоціація публічних повітових бібліотек Литви за фінансової підтримки Міністерства культури Литовської Республіки оголосила про прийом заявок на участь у шести міжнародних програмах професійного навчання бібліотекарів, які відбудуться в Литві.
Ці програми спрямовані на зміцнення професійних компетенцій, сприяння інституційній співпраці, підтримку професійної стійкості фахівців публічних бібліотек. Учасникам буде запропоновано пройти 5-денну програму в одній з публічних бібліотек Литви – Каунаського повіту «Оук Гай», Клайпедського повіту імені Ієви Сімонайтіте, Паневежського повіту імені Габріелі Петкявічайте-Біте, Шяуляйського повіту імені Повіласа Вішинського, Вільнюського повіту імені Адомаса Міцкявічюса та Литовській аудіосенсорній бібліотеці (Вільнюс). Конкурсний відбір здійснюватиметься на основі критеріїв професійної мотивації, актуальності участі та потенційному інституційному впливі. Взяти участь у конкурсі можуть фахівці українських публічних бібліотек з рівнем володіння англійською мовою щонайменше B1. Організатори забезпечать проживання у Литві для всіх учасників, компенсацію витрат на проїзд та добові (у розрахунку до 550 євро на особу). Заявку на участь у стажуванні можна подати до 23 лютого 2026 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Огляд національних стратегій та політики у галузі імерсійних технологій».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Огляд національних стратегій та політики у галузі імерсійних технологій».
У ньому зазначається, що імерсійні технології, такі як доповнена реальність, віртуальна реальність, змішана реальність, цифрові двійники та віртуальні світи швидко змінюють способи взаємодії суспільства з цифровим контентом, відкриваючи нові можливості у різних секторах, включаючи виробництво, охорону здоров’я, освіту, культуру. Незважаючи на їхню значущість, розроблення політики, специфічної для імерсійних технологій, залишається на початковій стадії. У цьому документі представлено огляд національних та регіональних стратегій та політик щодо імерсійних технологій, який базується на даних 53 політик із 23 країн та Європейського союзу в цілому. Експерти визначають п’ять основних політичних підходів: цільове фінансування (пряма фінансова підтримка розроблення та упровадження імерсійних технологій); нецільове фінансування (розширені програми цифрової трансформації, що включають імерсійні технології); підтримка екосистеми цифрових технологій (ініціативи у галузі інфраструктури, навичок та стандартів для забезпечення упровадження імерсійних технологій); стратегічні рамки (національні та регіональні стратегії, що визначають довгострокові перспективи розвитку імерсійних технологій); керівні принципи (добровільні рамки, що сприяють відповідальним інноваціям та безпеці). Відзначається, що розроблення політики у галузі імерсійних технологій прискорилось після 2020 року, що свідчить про зростаючі масштаби їх упровадження та значний соціальний вплив у першу чергу віртуальної та доповненої реальності. Більшість політичних заходів спрямовані на прискорення розроблення та упровадження у першу чергу на малих та середніх підприємствах й державному секторі, а найбільш поширені з них – цільове фінансування та стратегічні ініціативи. Необхідно ураховувати потенційні ризики щодо збереження конфіденційності та забезпечення цифрової безпеки, особливо коли досвід персоналізований на основі емоційних реакцій або висновків, зроблених на основі поведінкових та біометрії. Ці та інші проблеми, включно зі психологічною безпекою та безпекою дітей, можуть бути вирішені виключно за допомогою керівних принципів або стратегій, які вказують на довгострокові наміри, тому у документі наголошується на важливості міжнародного співробітництва з огляду на транскордонний характер імерсійних технологій, необхідності забезпечення сумісності та загальних стандартів.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Багатогранність освіти дорослих: хто вчиться, чому і хто залишається позаду».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Багатогранність освіти дорослих: хто вчиться, чому і хто залишається позаду».
У ньому зазначається, що навчання дорослих відбувається з різних причин, які є індивідуальними – відповідно до зовнішніх вимог, обставин, а також їхніх потреб та прагнень. Багато дорослих беруть участь у навчанні з професійною метою – для виконання вимог роботодавця, просування по службі або підготовки до зміни професії, інші керуються особистим інтересом або бажанням саморозвитку. Ці мотиви часто тісно пов’язані з індивідуальними рисами, – віком, рівнем освіти, статусом зайнятості, попереднім досвідом навчання тощо. Також багато дорослих не беруть участь у навчанні через поєднання структурних та поведінкових бар’єрів. До поширених структурних проблем належать нестача часу, пов’язана з роботою або сімейними обов’язками, фінансові обмеження, складність доступу до відповідних можливостей навчання. Поведінкові бар’єри – небажання брати участь у навчанні через низьку самооцінку, обмежене сприйняття актуальності чи негативний попередній освітній досвід. Основна проблема полягає в тому, що дорослі, які могли б отримати найбільшу користь від навчання, менше схильні до цього та стикаються з суттєвими бар’єрами. Експерти пропонують новий підхід до розуміння того, як і чому дорослі беруть участь у навчанні, побудований на групуванні дорослих за різними профілями. На основі опитувань визначаються групи учнів з урахуванням того, що мотивує людей до навчання та що перешкоджає їм у цьому. Виявляючи зв’язки між різними групами та їхньою мотивацією і поведінкою, можна формувати персоналізовані та актуальні політичні рішення для підтримки навчання дорослих. У документі представлена модель сегментації учнів, розроблена для Фландрії (Бельгія) та застосована у Болгарії, Фінляндії, Ірландії та Португалії.
20 лютого 2026 року відбудеться вебінар «Політики та практики відкритої науки в діяльності установ, що фінансують дослідження».
20 лютого 2026 року відбудеться вебінар «Політики та практики відкритої науки в діяльності установ, що фінансують дослідження».
Захід стане площадкою для обговорення актуальних питань підтримки наукової спільноти, зміцнення спроможності управління науковими проєктами та розвитку наукової екосистеми України. Планується розглянути, як принципи відкритої науки інтегруються в політики та практики організацій, що фінансують наукові дослідження; роль відкритих наукових практик у процедурах оцінювання та реалізації проєктів; зарубіжний досвід від міжнародних експертів Італійського національного інституту ядерної фізики, Французького національного дослідницького агентства, Німецького дослідницького фонду, Національного наукового центру Польщі та Європейської комісії. Організатори: Національний фонд досліджень України, Асоціація Science Europe.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «Генеративний штучний інтелект – асистент дослідника».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «Генеративний штучний інтелект – асистент дослідника».
У ній автор аналізує потенціал генеративного штучного інтелекту як допоміжного інструменту академічних досліджень та звертає увагу на ризики, які виникають у разі некритичного або надмірного використання таких технологій. ГШІ може суттєво полегшувати окремі етапи дослідницького процесу, зокрема – первинну орієнтацію в проблематиці, структурування ідей, формулювання ключових запитань, підготовку чернеток або узагальнення великих масивів тексту. За умови обережного застосування ці інструменти здатні економити час і підтримувати інтелектуальну роботу дослідника, особливо на ранніх стадіях роботи. Водночас слід пам’ятати, що генеративні моделі не можуть замінити ключові академічні компетентності — аналітичне мислення, методологічну рефлексію, здатність оцінювати наукову новизну та якість джерел. ГШІ не володіє розумінням наукового контексту, а працює з імовірнісними мовними шаблонами, що створює ризик помилок, спрощень і відтворення домінуючих наративів. Особливу загрозу становить можливість появи вигаданих або неточно інтерпретованих посилань, що підриває довіру до результатів дослідження. Не можна ігнорувати питання відповідальності дослідника за результати роботи, створені за участі штучного інтелекту. Використання ГШІ не знімає з науковця обов’язку перевіряти дані, забезпечити коректність аргументації та відповідність академічним стандартам. Роль людини в цьому процесі стає більш вимогливою, оскільки потребує постійного контролю, редагування та критичної оцінки згенерованого матеріалу. Генеративний штучний інтелект не є і не має бути автономним учасником дослідницької діяльності, а лише допоміжним інструментом, ефективність якого залежить від рівня академічної культури та відповідальності користувача. За відсутності чітких меж і критичного підходу ГШІ може не підтримувати наукову роботу, а знецінювати дослідницьку практику, підміняючи аналітичну глибину технічною зручністю.
EIFL оприлюднила оновлений перелік наукових журналів які для українських авторів пропонують пільгові умови публікації – без оплати або зі знижкою APC (Article Processing Charges).
EIFL оприлюднила оновлений перелік наукових журналів які для українських авторів пропонують пільгові умови публікації – без оплати або зі знижкою APC (Article Processing Charges).
Electronic Information for Libraries є некомерційною організацією, яка співпрацює з бібліотеками для забезпечення доступу до наукових знань у країнах, що розвиваються та країнах з перехідною економікою. У співпраці з бібліотечними консорціумами було укладено 15 угод з провідними науковими видавцями щодо застосування пільгових умов публікації статей українських дослідників. Ознайомитись з повним переліком журналів, що беруть участь у цих угодах, а також із детальною інформацію щодо кожної угоди з видавцями та інструктивними матеріалами можна, скориставшись інформацією на вебсайті EIFL.
Захід покликаний продемонструвати зацікавленим учасникам переваги та широкі можливості використання імерсивних технологій на засадах людиноцентричності та етичних цінностей. Під час вебінару планується обговорити, як саме різні країни можуть співпрацювати, щоб найповніше розкрити трансформаційний потенціал імерсивних технологій, як керувати ризиками використання цих технологій, як краще поширювати успішні практики у різних галузях (зокрема – охороні здоров’я, психічному благополуччі, розвитку міст, управління кліматичними ризиками тощо), як формувати національні стратегії та політики стосовно імерсивних технологій. Під час заходу відбудеться презентація доповіді «Огляд національних стратегій та політик щодо імерсивних технологій». Організатор – ОЕСР.
