На порталі «ДіяОсвіта» доступний освітній серіал «Безбар’єрна грамотність», присвячений проблемам, з якими стикаються люди з з порушенням зору, слуху чи моторик
На порталі «ДіяОсвіта» доступний освітній серіал «Безбар’єрна грамотність», присвячений проблемам, з якими стикаються люди з з порушенням зору, слуху чи моторик
Він складається з 8-ми серій та містить поради, як зробити світ інклюзивним. У ньому йдеться про те, якими бувають бар’єри та що таке безбар’єрність; чому держава має створювати безбар’єрне середовище; головні стереотипи, упередження та судження щодо людей з інвалідністю; як зробити, щоб середовище стало більш доступним і безбар’єрним; що таке інформаційна безбар’єрність та є аргументи на користь інклюзивної освіти; безбар’єрність як вимога законодавства та орієнтир державної політики. Серіал створено Міністерством цифрової трансформації України за підтримки проєкту ПРООН «Права людини для України», що фінансується Міністерством закордонних справ Данії.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочій документ «Адаптація учнів з особливими освітніми потребами в рамках PISA: результати пілотного дослідження» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань освіти».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочій документ «Адаптація учнів з особливими освітніми потребами в рамках PISA: результати пілотного дослідження» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань освіти».
У ньому зазначається, що Програма міжнародного оцінювання учнів (PISA) забезпечує кожні чотири роки проведення глобального оцінювання компетентності 15-річних учнів у читанні, математиці, природничих науках та інноваційній сфері. PISA дотримується суворих правил щодо участі учнів з особливими освітніми потребами, пропонуючи лише обмежений спектр інструментів (адміністрування у малих групах, використання аудіодопоміжних засобів, читання інструкцій мовою жестів). Деякі пристосування, такі як пристрої для збільшення або читання вголос, категорично заборонені, що унеможливлює участь в оцінюванні учнів з певними інвалідностями або потребами (наприклад, порушеннями зору). Це викликає занепокоєння щодо загальної справедливості оцінювання, особливо з огляду на те, що багато з цих учнів користуються пристосуваннями під час відповідних національних оцінювань. У цьому дослідженні представлені результати оцінювання доцільності та сприйняття ефективності доступної форми PISA для учнів з помірними труднощами зору, специфічними труднощами читання та труднощами з концентрацією уваги і контролем поведінки, проведені у семи країнах. Це дослідження включало тестування, що охоплювало адаптовані завдання PISA з природничих наук та інструменти доступності для вивчення залученості учнів, використання та сприйняття пристосувань, а також їхнього впливу на успішність у навчанні. Результати показали, що учні були належним чином залучені та вважали інструменти корисними, особливо – функції читання вголос, контрастності тексту (з відмінностями у використанні інструментів та сприйнятій корисності для різних потреб). Експерти наголошують, що учні з особливими освітніми потребами можуть змістовно брати участь у PISA, якщо забезпечується їхній доступ до відповідних пристосувань.
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття Андреаса Шлейхера «Як зробити навчання безперервним для всіх».
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття Андреаса Шлейхера «Як зробити навчання безперервним для всіх».
У ній зазначається, що у світі, який швидко змінюється, навчання упродовж життя стало ключем до збереження актуальності набутих знань і навичок. Воно дає людям змогу відповідати новим вимогам роботодавців, змінювати роботу та повноцінно брати участь у житті суспільства. Саме тому експерти ОЕСР зосереджують свою увагу на питаннях мобільності кваліфікованих кадрів та забезпечення навчання упродовж життя. Важливо, щоб кожен дорослий мав можливість продовжувати навчання, однак у країнах ОЕСР та за їх межами участь у навчанні стагнує й залишається дуже нерівною. Виявляється, що дорослі з нижчим рівнем освіти та доходу найменш схильні брати участь у такому навчанні. Але за допомогою відповідної політики можна побудувати ефективні системи навчання дорослих. Андреас Шлейхер систематизує основні проблеми розвитку систем навчання упродовж життя у світі та пропонує огляд засобів й інструментів їх вирішення. Серед проблем особливо гострими є застій та нерівна участь. Якщо навчання дорослих залишатиметься привілеєм небагатьох (40% дорослих щороку беруть участь у формальному або неформальному навчанні), то соціальна нерівність поглиблюватиметься, а економіка відчуватиме нестачу критично важливих навичок. Головна причина, яку дорослі називають для відмови від навчання – брак часу. Щоб вирішити цю проблему, деякі країни надали працівникам захищений час для навчання. Наприклад, Швеція дозволяє працівникам середньої ланки пройти до 44 тижнів оплачуваної освіти упродовж кар’єри для перепідготовки. Ще однією перешкодою навчання є його вартість. Для підтримки перекваліфікації у Франції Служба кадрів надає працівникам щорічну допомогу на навчання, яку вони можуть використовувати для визначених курсів. Ще одна проблема – маргіналізація: ті, хто найбільше потребує навчання, часто його не отримують. За останнє десятиліття розрив в участі серед малозабезпечених груп загалом зменшився, але щоб змінити курс на цілеспрямоване навчання, доступ до нього має бути інклюзивним. Це означає пропонування гнучких, локальних варіантів та усунення практичних і мотиваційних бар’єрів. Одним із прикладів вирішення цієї проблеми є норвезька ініціатива Skills Plus, яка просуває базову грамотність, математику та цифрове навчання на робочих місцях. Основний посил – «Короткострокові курси, довгострокові шляхи». Сьогоднішній освітній ландшафт дедалі більше наповнений короткостроковими курсами та мікросертифікатами. Один із способів підтримки навчання – офіційне визнання мікроакредитацій та їхня інтеграція у національні рамки кваліфікацій. Так, у Новій Зеландії діє система, яка дозволяє ураховувати короткострокові курси при отриманні більших кваліфікацій, отже умовний тижневий курс навчання може стати важливим кроком до отримання повної кваліфікації. Очевидно, що інвестування у навчання упродовж життя – це не просто економічна необхідність, а й соціальний імператив. Політикам необхідно зробити навчання дорослих центральним елементом порядку денного освіти та забезпечити його доступність для всіх. Нагородою стане більш кваліфіковане, інклюзивне та адаптивне суспільство.
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 4 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 р. № 78.
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 4 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 р. № 78.
Проєкт розроблений з метою удосконалення механізму виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам шляхом включення до стажу педагогічної роботи періодів викладацької діяльності, яку громадяни України здійснювали у суб’єктів освітньої діяльності, що обліковуються відповідно до «Порядку визнання … результатів навчання, здобутих шляхом формальної та/або неформальної освіти у суб’єктів освітньої діяльності, розміщених за кордоном», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2025 р. № 734. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 5 вересня 2025 року.
BSF разом з Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого та ВГО «Українська Бібліотечна Асоціація» оголосили про старт прийому конкурсних заявок від бібліотек м. Києва на участь у проєкті «Бібліотеки емоцій заради добра».
BSF разом з Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого та ВГО «Українська Бібліотечна Асоціація» оголосили про старт прийому конкурсних заявок від бібліотек м. Києва на участь у проєкті «Бібліотеки емоцій заради добра».
Йдеться про європейський проєкт співпраці бібліотек, недержавних організацій і дослідників з усієї Європи, націлений на всебічну підтримку бібліотерапії – інструменту підвищення інклюзії, добробуту та соціального зв’язку. Проєкт частково фінансується Програмою Європейського Союзу «Креативна Європа» та базується на когнітивних науках і читанні як методі впливу на емоційний стан, інклюзію, психічне здоров’я, соціальну стійкість. Його місія полягає у конструктивному реагуванні на кризу психічного здоров’я та зростання соціальної нерівності через передавання бібліотекам відповідних знань, м’яких навичок та спеціальних інструментів. Проєкт залучає письменників і забезпечує створення привітного та відкритого простору для розвитку культурного різноманіття, громадських обговорень і соціальної інтеграції. Очікується, що бібліотеки-учасниці проєкту зможуть реалізувати нові підходи для розвитку та розробки бібліотечних послуг майбутнього завдяки упровадженню інструментів бібліотерапії. Також планується провести перше в Європі дослідження ефективності бібліотерапії. Заявку на участь можна подати до 5 серпня 2025 року.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Жанін Арантес, Ендрю Велсмана та Бека Марланда «Підвищення інклюзивності за допомогою розумних окулярів може коштувати академічної свободи».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Жанін Арантес, Ендрю Велсмана та Бека Марланда «Підвищення інклюзивності за допомогою розумних окулярів може коштувати академічної свободи».
У ній автори стверджують, якщо необхідно розробляти політику щодо доповненої реальності та дипфейків, які стають нагальною загрозою. Розумні окуляри на базі штучного інтелекту швидко наближаються до повсякденного використання в університетах, потенційно сприяючи безперешкодній та інклюзивній освіті. З їх допомогою студенти одним рухом можуть перекладати тексти, отримувати зворотний зв’язок у режимі реального часу або записувати сесії для повторного перегляду, навіть не беручи до рук смартфон. Це – справді корисні зміни для освіти. Можна отримувати користь від різних функцій штучного інтелекту, розроблених для підтримки різних способів обробки інформації, можна зменшити когнітивне навантаження. Але використання цієї технології потребує ретельного нагляду. Темпи технологічних змін наразі випереджають здатність ефективного управління ризиками. Розумні окуляри виглядають як звичайні, тому їхній потенціал для шахрайства з боку студентів – величезний. Ще однією великою проблемою стає конфіденційність. Дослідження 2024 року показало, що майже кожен п’ятий користувач розумних окулярів зізнався, що знімає відео за участі інших людей без отримання їхньої згоди. Системи штучного інтелекту постійно удосконалюють свою здатність генерувати штучні голоси, обличчя і навіть відео. Дані, зібрані з розумних окулярів, можуть бути використані як зброя проти науковців, спотворюючи їхні слова та наміри, може становити пряму загрозу академічній свободі. Розумні окуляри вже зараз активно просуваються виробниками як масові товари, їх можна придбати за ціною, меншою за мобільний телефон. У секторі з одним із найвищих темпів упровадження цифрових технологій, можна очікувати, що через рік чи два вони стануть повсюдними. У нас є лише короткий проміжок часу для розроблення механізмів контролю використання цих гаджетів, наголошують автори статті.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Розширення можливостей робочої сили в контексті підходу, орієнтованого на навички» із серії «Дослідження навичок ОЕСР».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Розширення можливостей робочої сили в контексті підходу, орієнтованого на навички» із серії «Дослідження навичок ОЕСР».
У ньому зазначається, що глобальна економіка переживає глибокі трансформації, які докорінно змінюють сферу праці, змінюючи вимоги до навичок та робочі практики. Три основні трансформаційні тренди – цифровий перехід, «зелений» перехід і демографічний перехід. Цифровий перехід продовжує стимулювати попит на нові технічні навички, а також навички, що дозволяють людям виконувати завдання поза рамками можливостей наявних технологій, дозволяють підвищити продуктивність людської праці за рахунок їх використання. «Зелений» перехід підштовхує економіку до використання екологічно стійких методів виробництва, розширюючи можливості в галузях, що розвиваються, і, відповідно, вимагають цілого ряду нових навичок. Демографічні зміни, такі як зниження рівня народжуваності в країнах ОЕСР і зростання тривалості життя, – змінюють вікову структуру робочої сили, посилюючи тиск на пропозицію навичок і впливаючи на те, хто бере участь у ринку праці. Разом ці зміни посилюють необхідність переосмислення того, як найкраще забезпечити людей навичками, затребуваними на ринках праці, а також як найкраще створити високоякісні можливості працевлаштування для тих, хто традиційно мав гірші результати на ринку праці, сприяти більшій інклюзивності та зменшенню стійких бар’єрів на шляху до працевлаштування серед вразливих груп населення. У цьому звіті досліджується підхід, орієнтований на навички, а також можливості та виклики, які виникають у зв’язку з упровадженням цього підходу. Аналіз унікальних даних та узагальнення тематичних досліджень ринку праці країн ОЕСР дозволяє визначити, як люди набувають необхідних навичок і якою мірою роботодавці застосовують практику найму, що базується на навичках, охоплюючи більш широко та різноманітно таланти, забезпечує більш високу адаптивність. Також експерти звертають увагу на перешкоди для успішного упровадження підходу, орієнтованого на навички: нерівний доступ до цифрових інструментів, проблеми з підтвердженням навичок, небажання роботодавців довіряти нетрадиційним кваліфікаціям. У звіті висвітлюються ключові політичні дії, спрямовані на підтримку упровадження практик, орієнтованих на навички, вказується на необхідність стандартизації визнання навичок, інвестування у навчання упродовж усього життя, покращення інформації про ринок праці та упровадження практик, орієнтованих на навички, – в управлінні робочою силою державного сектору.
Міністерство освіти і науки України повідомило про підписання серії Меморандумів з Литвою, Швейцарією, Бельгією та Італією задля розвитку спільних проєктів у галузі освіти, науки, досліджень та інновацій.
Міністерство освіти і науки України повідомило про підписання серії Меморандумів з Литвою, Швейцарією, Бельгією та Італією задля розвитку спільних проєктів у галузі освіти, науки, досліджень та інновацій.
Зокрема, відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння з Литвою, країна виділить 21 мільйон євро для реалізації ініціатив, спрямованих на відновлення інфраструктури, поліпшення результатів навчання та модернізацію освітніх послуг для дітей та молоді в Україні. Інвестиції будуть зосереджені на створенні й обладнанні безпечних, інклюзивних та інноваційних навчальних середовищ. Це підтримає українську освіту, її відповідність європейським стандартам. Меморандум про новий етап швейцарсько-українського проекту DECIDE націлений на підтримку ключових реформ із децентралізації та освіти через імплементацію двох стратегічних пріоритетів – демократичного врядування та інклюзивного відновлення із опорою на молодь. Він передбачає інвестиції у розмірі 18,5 млн франків. Меморандум про взаєморозуміння з Бельгійським агентством з міжнародного співробітництва Enabel сприятиме розвитку довгострокового партнерства між двома країнами у сфері освіти. Він закріплює основні напрями стратегічної співпраці зі зміцнення й модернізації української освітньої системи на шляху до європейської інтеграції (відновлення освітньої інфраструктури, розвиток професійно-технічної освіти, упровадження цифрових рішень, підвищення якості освітніх послуг, забезпечення їхньої інклюзивності та узгодженості з потребами сучасного ринку праці). Меморандум про взаєморозуміння з Міністерством освіти Італійської Республіки покликаний посилити співпрацю у трьох ключових напрямах – дошкільна освіта, професійна освіта й інклюзивність і передбачає обмін досвідом, публікаціями, підтримку інноваційних проєктів та освітніх реформ; розроблення й пілотування спільних освітніх проєктів. Також прийнято рішення про створення Міжнародної коаліції з підтримки науки, досліджень та інновацій в Україні, що закріплено у Римській декларації. Її метою є сприяння вирішенню нагальних проблем науково-інноваційної системи України та ефективне реагування на довгострокові виклики: сприяння реконструкції та модернізації дослідницької інфраструктури; підтримка українських науковців.
Оприлюднені результати проміжного оцінювання Європейського освітнього простору, проведеного Європейською Комісією, що охоплює 2021-2024 роки.
Оприлюднені результати проміжного оцінювання Європейського освітнього простору, проведеного Європейською Комісією, що охоплює 2021-2024 роки.
Документ узагальнює інформацію про заходи, спрямовані на посилення європейської співпраці у галузі освіти та навчання, а також на забезпечення досягнення цілей, поставлених на період до 2030 року. Підтверджується явна додана цінність Європейського освітнього простору у просуванні спільних пріоритетів, підтримці національних реформ освіти та навчання, використанні фінансування ЄС, посиленні європейського виміру освіти. Разом із тим зазначається, що незважаючи на очевидний прогрес, ключові проблеми залишаються. Експерти вважають за необхідне здійснити оновлення пріоритетів; забезпечувати кращі зв’язки між секторами та політиками; покращити моніторинг; здійснювати підтримку рішень на основі доказів. Під час оцінювання фокус було зроблено на ефективність, узгодженість, релевантність, додану вартість, аналіз стратегічних пріоритетів (покращення якості, рівності, інклюзії та успіху для всіх в освіті та навчанні; зробити навчання безперервним та мобільною реальністю для всіх; підвищення компетенцій та мотивації в освітній професії; зміцнення європейської вищої освіти; підтримка зеленого та цифрового переходу в освіті та навчанні та через них). Розглядались також інструменти впровадження – управління; мобілізація коштів та інструментів ЄС для національних реформ; стратегічні ініціативи ЄЕЗ; проєкти та конкурси на рівні ЄС; звітність, моніторинг та оцінка прогресу; комунікація та поширення. Наголошується, що якісний та сильний освітній простір означає сильнішу Європу, яка допомагає людям досягати успіху в навчанні, роботі та житті, одночасно підтримуючи стійкість, соціальну згуртованість та конкурентоспроможність.
В Україні стартувала Всеукраїнська кампанія соціальних змін «Безбар’єрність – це коли можеш».
В Україні стартувала Всеукраїнська кампанія соціальних змін «Безбар’єрність – це коли можеш».
Її мета полягає у всебічному просуванні принципів рівності та доступності для кожної людини, залучення громадськості та популяризація ідеї бар’єрності у рамках Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору у співпраці ЮНІСЕФ. Міністерство освіти і науки України цьогоріч упроваджує два флагманські проєкти, спрямовані на забезпечення рівного доступу до якісної освіти для всіх – «Освітня безбар’єрність: відкриваючи нові горизонти» і «Точка дотику». За даними національного дослідження 87% українців вважають безбар’єрність цінністю для суспільства. На першому етапі здійснюється інформаційна підтримка шести ключових напрямів безбар’єрності – фізичного, інформаційного, цифрового, суспільно-громадянського, освітнього та економічного. На другому планується залучати людей до створення доступного середовища у своїх громадах, щоб усі – незалежно від віку, статі, соціального статусу, місця проживання чи будь-яких інших ознак мали рівний доступ до участі в житті суспільства. Фінансову підтримку цим проєктам надаватиме Федеральне міністерство економічного співробітництва і розвитку Німеччини.
Збереження набору наукових даних відбувається в два етапи:
1.) Створення набору даних
Введіть назву набору, короткий опис набору (анотацію) та натисніть кнопку «Створити набір». Після цього автоматично буде створено чернетку набору даних, яку Ви можете зберігати для подальшої роботи з набором. Система перенаправить Вас на сторінку «Інформація про набір даних».
2.) Заповнення даних
На сторінці «Інформація про набір даних» Вам необхідно заповнити всі поля щодо набору даних і завантажити файли.
Зверніть увагу! Кожен файл завантажується окремо. Це зроблено для стабільної роботи системи.
Після того як Ви заповнили інформацію про набір наукових даних та додали необхідні файли, Ви можете зберегти чернетку або відправити дані в систему.
Зверніть увагу! Якщо дані відправлені Ви не можете їх змінювати.
Чернетки необхідні для зберігання набору даних і його редагування до моменту відправки.
Верифікація акаунту за афіліацією
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
В особистому кабінеті відображається поточний статус верифікації за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Для завершення процесу верифікації за афіліацією необхідно заповнити інформацію про себе в персональному кабінеті.
Обов’язковими є такі поля:
– ім’я,
– прізвище,
– науковий ступінь,
– вчене звання.
Всі інші поля є необов’язковими, але бажано їх заповнювати.
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки та заповнення обов’язкових полів ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо статус верифікаціїї не змінився одразу, спробуйте перезавантажити сторінку.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною і всі обов’язкові поля заповнені, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією Ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
