Інклюзивність Архіви

ВИВЧЕННЯ МОВ ВАЖЛИВЕ

На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) у черговому випуску «Кур’єр ЮНЕСКО» опублікована стаття Эльба Рамирес «Чому вивчення мов, як і раніше, важливе».

У ній автор зазначає, що в епоху, коли програмні інструменти можуть забезпечувати легкий переклад у режимі реального часу, вивчення іноземної мови може здатися зайвим зусиллям. Однак це не так. Необхідно розуміти, що людське спілкування передає набагато більше, ніж просто набір слів у певній послідовності зібраних у речення. Прогрес в автоматизованому перекладі упродовж останніх чотирьох років був особливо вражаючим, але спроби автоматизувати переклад розпочалися ще у 1950-х та 1960-х роках, успіху було досягнуто у 1980-х-1990-х роках, можливості значно розширилися завдяки Google Translate, який еволюціонував від статистичної системи, навченої на великому текстовому корпусі, до нейронного машинного перекладу. Але революція, спричинена штучним інтелектом, змінює правила гри. Наші гаджети стали справжніми «кишеньковими перекладачами». Системи штучного інтелекту тепер можуть субтитрувати дзвінки, надавати живий переклад у навушники або відтворювати ваш голос іншою мовою. Інструменти перекладу чудово підходять для логістики, подорожей, першого контакту, пошуку клініки або екскурсій, вони стали мостами комунікації, яких не існувало ще п’ять років тому. Однак, коли ставки вищі, потрібен людський переклад. ЮНЕСКО у листопаді 2025 року на Другому Всесвітньому саміті соціального розвитку в Досі запустила Глобальну дорожню карту багатомовності у цифрову епоху, яка встановлює стратегічні рамки для забезпечення повноцінної участі всіх мовних спільнот у цифровому світі.

Детальніше: https://courier.unesco.org/en/articles/why-studying-languages-still-matters, https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000393920

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_UNESCO #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-05-04

ВПЛИВ ШІ НА РИНКИ ПРАЦІ

На сайті Європейського фонду освіти опубліковано звіт «Вплив ШІ на ринки праці: що нам відомо на даний момент».

У ньому зазначається, що технологія штучного інтелекту стала потужною трансформаційною силою. І хоча ШІ наразі знаходиться на ранній стадії еволюції, він вже визнаний однією з найбільших революційних змін, у тому числі – на ринках праці, де одночасно забезпечує автоматизацію та переосмислення завдань, змінюючи процес виконання та оцінювання робіт. Як і кожна нова технологія, ШІ впливає на зміст завдань та структуру робочих місць, з відповідними наслідками для зайнятості, умов праці та вимог до навичок робочої сили. Доступні для ознайомлення дослідження впливу ШІ на ринки праці розглядають різні аспекти зайнятості у розрізі секторів, професій та кваліфікацій. Результати цих досліджень переважно зосереджені на трьох сценаріях: витіснення робочих місць (повна автоматизація), створення робочих місць, трансформація або доповнення робочих місць (зміна змісту завдань). Трансформацію робочих місць експерти визнають найпоширенішим наслідком. Опублікований звіт містить всебічний огляд літератури та синтезує основні висновки на основі досліджень, аналізу політики міжнародних організацій та галузевих звітів. Його висновки сфокусовані на кількості робочих місць, їх якості та інклюзивності. Також розглядається потенційний вплив ШІ на країни, що розвиваються.

Детальніше: https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/3fd9a33d-2341-11f1-8c3a-01aa75ed71a1/language-en,https://www.etf.europa.eu/en/publications-and-resources/publications/impact-ai-labour-markets

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-01

ВЕБДОСТУПНІСТЬ В УКРАЇНІ

Міністерство цифрової трансформації України за підтримки ПРООН проаналізувало базову доступність для користувачів з порушенням зору чи моторики 100 державних сайтів України.

Встановлено, що впродовж 2025 року кількість ресурсів із високим рівнем доступності суттєво зросла: 52 сайти мають достатній або високий рівень доступності; 16 ресурсів отримали максимальні 10 балів, серед них – оновлений сайт Мінцифри, портали «Дія» та «Дія.Безбар’єрність». Найкращі темпи позитивних змін продемонстрували сайти Рівненської, Закарпатської, Івано-Франківської, Тернопільської області. 48 сайтів залишаються в зоні низької та середньої доступності, тоді як ще рік тому таких було 76. Змінюються підходи до цифрових послуг, які стають зручними та зрозумілими для кожного, незалежно від віку та фізичних можливостей. Доступність сайтів перевіряється за спеціальною методикою. Серед показників перевірки – безбарʼєрність (коли можна прочитати новину за допомогою скринридера, всі фото мають текстовий опис, легко розібрати текст завдяки достатньому контрасту кольорів, повноцінно користуватися сервісом лише за допомогою клавіатури). Поки що лише 20% популярних застосунків мають високий рівень доступності і робота над цим стане пріоритетним напрямом на 2026 рік.

Детальніше: https://thedigital.gov.ua/news/progress/vebdostupnist-v-ukrayini-29-derzsaytiv-zi-100-vze-na-vysokomu-rivni-dostupnosti, https://storage.thedigital.gov.ua/files/b/4b/ef37c2a0d765ac134278677e408e44ba.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інклюзивність

2026-03-19

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ БЕЗБАР’ЄРНОЇ МОВИ

Національна комісія зі стандартів державної мови та МОН презентували перший Державний стандарт «Термінологія безбар’єрності».

Документ уніфікує недискримінаційну лексику та визначає перелік слів, які підлягають вилученню з офіційного вжитку. Затверджені норми охоплюють понад 100 термінів, які стосуються прав і можливостей людей з інвалідністю, ветеранів, батьків із дітьми та інших груп, що стикаються з упередженнями. Документ став результатом роботи експертної групи, утвореної Національною комісією зі стандартів державної мови, проєкту «Відновлення для всіх» (RFA), а також залучення експертів Ради Європи і ЮНЕСКО. Документ уже доступний на офіційному сайті Національної комісії зі стандартів державної мови. Комісія на своєму засіданні 26 лютого 2026 року схвалила другу редакцію проєкту стандарту й передала документ до Інституту української мови НАН України та інших наукових установ для надання висновків. Запровадження стандарту зробить цю термінологію обов’язковою для використання в офіційній документації, правничій та науковій літературі, сфері освіти, публічного управління, медіа та публічних комунікаціях.

Детальніше: https://mova.gov.ua/news/bezbariernist-tse-filosofiia-suspilstva, https://mon.gov.ua/news/terminolohiia-bezbariernosti-prezentuvaly-pershyi-v-ukraini-derzhavnyi-standart-bezbariernoi-movy, https://mova.gov.ua/storage/app/sites/19/standarty/standart-tb-ii-redakciia-sxvalena-1.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарам

2026-03-05

ПУБЛІЧНА СЛУЖБА БЕЗ БАРʼЄРІВ

На порталі «ДіяОсвіта» доступний для ознайомлення новий освітній серіал «Публічна служба без барʼєрів».

На порталі «ДіяОсвіта» доступний для ознайомлення новий освітній серіал «Публічна служба без барʼєрів».

Він має допомогти усім зацікавленим особам та інституціям зрозуміти цінність безбар’єрного підходу, що реалізується у різноманітних конкретних рішеннях – від організації фізичного простору й побудови цифрових сервісів, до мови спілкування. Слухачі дізнаються, що таке безбар’єрність і чому вона важлива; розберуться, як забезпечити фізичну, цифрову, інформаційну та суспільну доступність у своїй установі; отримають практичні поради з облаштування простору, підготовки публікацій та листування простою мовою, створення інклюзивної культури в команді та перетворення знань на конкретні рішення. У семи серіях експерти розповідають, як слід проводити аудит фізичної доступності; як розробляти сайти та документи, щоб вони були зручними та зрозумілими для всіх; як здійснювати комунікацію без задіяння незрозумілих термінів і канцеляризмів; як виявляти барʼєри та складати реальні плани змін. Освітній серіал створений з ініціативи НАДС у співпраці з проєктом «Права людини для України» Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та профінансований Міністерством закордонних справ Данії.

Детальніше: https://diia.link/r/u7731, https://curly.click/r/72f2

Фото: Мінцифри

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_ОсвітаОнлайн

2026-02-19

ОЕСР: ЗАХОДИ РЕАГУВАННЯ НА БУЛІНГ В ОСВІТІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Булінг в освіті – поширеність, вплив та заходи реагування в різних країнах» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань освіти».

У ньому зазначається, що булінг або цькування – в реальному житті або в мережі інтернет – є проблемою для інклюзивної, якісної освіти та згуртованого суспільства. Якщо не протидіяти булінгу, його негатив вийде за межі освіти й буде поширюватись на громади, впливати на доросле життя, здоров’я, суспільство та економіку. ОЕСР закликає щоб надати «усім учням, з акцентом на найбільш вразливих, можливість розвивати знання, навички та цінності, щоб реалізувати свій потенціал та зробити внесок в економічне та соціальне благополуччя своїх суспільств». Традиційне визначення шкільного булінгу базується на індивідуальній психології, а на практиці ця агресія може приймати форму фізичних дій, словесних атак та негативної соціальної поведінки (поширення чуток або «відміни»). Наразі булінг визнається як більш широкий соціальний процес, акцентуючи увагу саме на контексті – групова динаміка, реакція сторонніх осіб, місцеві соціальні норми. Цей документ охоплює фактичні дані ряду країн ОЕСР за період з 2015 по 2022 роки та містить аналіз відмінностей у схильності до цькування серед різних груп учнів, узагальнення наслідків булінгу та його шкоди окремим учням, більш широким спільнотам, економіці. Також розглядаються стратегії запобігання булінгу й реагування на нього у контексті національної політики та освітніх ініціатив, пропонуються політичні рекомендації щодо протидії булінгу на системному рівні, зокрема – через підвищення кваліфікації вчителів, освітніх заходів (що поєднують універсальну профілактику з цільовою підтримкою), регулярний моніторинг та надійної оцінки впливу.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/bullying-in-education_d9f8bd9f-en.html?adestraproject=News%20for%20Teachers&utm_campaign=Teachers%20Newsletter%20Feb%202026&utm_content=Read%20report%20link%20-%20bullying%20report&utm_term=edu&utm_medium=email&utm_source=Adestra,

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інклюзивність

2026-02-18

ЦИФРОВА ДОСТУПНІСТЬ СТАЄ ПИТАННЯМ УНІВЕРСИТЕТСЬКОГО ЛІДЕРСТВА

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «Чому цифрова доступність є питанням лідерства для університетів».

У ній автор аналізує трансформацію підходів до цифрової доступності у вищій освіті. Дійсно, доступність цифрових сервісів стає сферою стратегічної відповідальності університетського керівництва, а не окремих ІТ-фахівців чи відповідних профільних підрозділів. Йдеться не лише про навчальні платформи, а й адміністративні сервіси, системи комунікації зі студентами, організацію процесу вступу, бібліотечні ресурси та внутрішні системи управління. Причому все це має бути доступним для людей з інвалідністю та інших вразливих груп, щоб забезпечувати рівні можливості, підвищення репутації університету та виконання його суспільної місії. Але цифрова доступність часто упроваджується реактивно, у відповідь на нові нормативні вимоги, скарги або ризики юридичної відповідальності. Необхідно застосовувати проактивну модель, коли цифрова доступність закладається на етапі стратегічного планування, здійснення закупівель, розроблення цифрових рішень і кадрової політики. Ключову роль у цій моделі відіграють керівники ЗВО (ректори, проректори, керівники структурних підрозділів), – вони визначають пріоритети, впливають на розподіл ресурсів і делегують відповідальність. Також слід ураховувати, що цифрова доступність пов’язана з питаннями інституційної культури, лідерства й довіри.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/6bOeQ

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-02-05

НОРВЕЗЬКО-УКРАЇНСЬКА СПІВПРАЦЯ У ВИЩІЙ ОСВІТІ

Директорат з питань вищої освіти та навичок Норвегії спільно з Міністерством освіти і науки України оголосили конкурс «Norwegian–Ukrainian Cooperation in Higher Education».

Він покликаний зміцнити потенціал українських закладів вищої освіти у наданні якісної, актуальної та привабливої освіти й підтримати довгострокову співпрацю між норвезькими та українськими вишами. Основні пріоритети: розвиток українських ЗВО; підвищення якості та актуальності освітніх пропозицій вітчизняних університетів; інклюзивна освіта для вразливих груп населення; розвиток безперервної освіти. Гранти в рамках цього конкурсу будуть надані проектам, які забезпечать цифрову трансформацію; захист навколишнього середовища; підтримку фізичного та психічного здоров’я; розвиток правових, соціальних наук, економіки, міського планування, сільського господарства; підготовку педагогів. Взяти участь у конкурсі можуть партнерства, що складаються з одного норвезького та двох українських закладів вищої освіти, які працюють у найбільш постраждалих регіонах, що пропонують акредитовані програми бакалаврату, магістратури або докторантури, а також дослідницькі установи, державні або приватні підприємства, неурядові організації з Норвегії та України. Бюджет програми складає 80 млн норвезьких крон, фінансування одного проєкту становитиме до 5 млн норвезьких крон. Тривалість проєктів – до трьох років, початок – у червні /липні 2026 року. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 2 березня 2026 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/4lXCj, http://qqml.org/, https://qrpage.net/qr/o4MwI

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-01-23

ЗРУЧНІ МАРШРУТИ ТА ДОСТУПНІ ЛОКАЦІЙ НА ПОРТАЛІ ВІДКРИТИХ ДАНИХ МІНЦИФРИ

На порталі відкритих даних Мінцифри з’явилися дані Мапи безбар’єрності, яка містить інформацію про 70 тисяч різних об’єктів (лікарень, укриттів, кав’ярень тощо окрім об’єктів критичної інфраструктури).

Публікація даних у формі Open Data дозволяє усім зацікавленим особам вільно використовувати цю інформацію для власних потреб, зокрема – бізнес і стартапи можуть створювати нові застосунки та сервіси, громади отримують зручний інструмент відстеження динаміки змін та планування розвитку інклюзивних просторів. У наборі також доступна інформація про безбар’єрні маршрути в 15 пілотних громадах в рамках проєкту «Рух без бар’єрів». Дані зібрані під час щорічного всеукраїнського моніторингу та оцінки рівня безбар’єрності об’єктів у громадах, який проводить Міністерство розвитку громад та територій України.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/poq6B, https://qrpage.net/qr/puh41

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-12-30

ШІ У ВИЩІЙ ОСВІТІ: ПРОЗОРІ ПРАВИЛА СПРИЯЮТЬ НАВЧАННЮ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джейн Квоніані «Чому чіткі настанови щодо ШI важливі для нейрорізноманітних студентів, і як робити це правильно».

У ній автор, який має гарний досвід реалізації STEM-програми з інклюзії в Единбурзькому університеті, розглядає проблему різниці у вимогах щодо використання генеративного штучного інтелекту в освіті та пояснює, чому прозорі, послідовні й доступні вказівки мають важливе значення для студентів із нейрорізноманітністю, а також для всіх інших студентів. Поширення ШI у системі вищої освіти призвело до того, що студенти часто отримують суперечливі або нечіткі інструкції стосовно використання цих інструментів, що врешті-решт як і будь-яка інша невизначеність, може викликати психологічну тривогу, невпевненість і когнітивне перевантаження, особливо у нейрорізноманітних студентів (наприклад, з аутизмом чи синдромом дефіциту уваги та гіперактивності). Нечіткість формулювань, різні формати й місця розміщення правил щодо ГШІ на навчальних платформах можуть призвести до того, що студенти не знають, де шукати необхідну інформацію та як правильно її застосовувати, щоб не порушити академічні правила. Якщо вказівки щодо ГШI розкидані по різних каналах або подані неструктуровано, студенти витрачають зайву ментальну енергію на розшифровування правил замість зосередження на навчанні. Це не лише шкодить їхній успішності, а й поглиблює нерівність у навчальному процесі. Щоб уникнути таких проблем, університетам слід упроваджувати зрозумілі й доступні настанови, використовуючи принципи універсального дизайну для навчання. Це передбачає створення чітких, послідовних правил щодо ШI, розміщення їх у передбачуваному місці на навчальних платформах, а також однакову мову й структуру для всіх курсів. Акцент робиться не на контролі, а на довірі й підтримці студентів: роз’яснення дозволених і недозволених способів використання ГШI має бути простим для сприйняття і доповненим прикладами, щоб уникати абстрактності. Також необхідні безпечні канали для запитань і обговорення ситуацій, у яких студенти можуть анонімно ставити запитання й отримувати роз’яснення без страху неправильного тлумачення. Чіткі, доступні та послідовні настанови не лише сприятимуть підвищенню академічної впевненості нейрорізноманітних студентів, а й створюватимуть справедливі умови для всіх, знижуватимуть когнітивне навантаження, зменшуватимуть тривожність і забезпечуватимуть рівні можливості для успіху у цифровому навчальному середовищі.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/XJHOD

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики #НРАТ_TimesHigherEducation

2025-12-16

Національний репозитарій академічних текстів

База даних НРАТ:

Звіти у сфері наукової і науково-технічної діяльності

Дисертації на здобуття наукових ступенів та автореферати

Матеріали видань та локальних репозитаріїв

Інклюзивність

ВИВЧЕННЯ МОВ ВАЖЛИВЕ

ВПЛИВ ШІ НА РИНКИ ПРАЦІ

ВЕБДОСТУПНІСТЬ В УКРАЇНІ

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ БЕЗБАР’ЄРНОЇ МОВИ

ПУБЛІЧНА СЛУЖБА БЕЗ БАРʼЄРІВ

ОЕСР: ЗАХОДИ РЕАГУВАННЯ НА БУЛІНГ В ОСВІТІ

ЦИФРОВА ДОСТУПНІСТЬ СТАЄ ПИТАННЯМ УНІВЕРСИТЕТСЬКОГО ЛІДЕРСТВА

НОРВЕЗЬКО-УКРАЇНСЬКА СПІВПРАЦЯ У ВИЩІЙ ОСВІТІ

ЗРУЧНІ МАРШРУТИ ТА ДОСТУПНІ ЛОКАЦІЙ НА ПОРТАЛІ ВІДКРИТИХ ДАНИХ МІНЦИФРИ

ШІ У ВИЩІЙ ОСВІТІ: ПРОЗОРІ ПРАВИЛА СПРИЯЮТЬ НАВЧАННЮ