Інклюзивність

Команда IT Generation представила у відкритому доступі відеоматеріали, покликані залучити усіх бажаючих до сфери ІТ.

У них представлені поради щодо пошуку першої роботи в ІТ: як зробити перші кроки, написати резюме, підготуватись до співбесіди. У 2023 році колекцію матеріалів, доступних широкому загалу, буде розширено. У них йтиметься про те, як стати успішним фрілансером в IT, побудувати особистий бренд тощо. Проєкт стартував у червні 2022 року і є результатом партнерства Binance Charity, Львівського ІТ Кластеру, Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України», проєкту «Цифрові, інклюзивні, доступні: підтримка цифровізації державних послуг в Україні», що впроваджується UNDP Ukraine / ПРООН в Україні за підтримки Embassy of Sweden in Kyiv.

Детальніше: https://bit.ly/3Gk6NQo, https://bit.ly/3PWB3nH, https://bit.ly/3YPHQUl, https://bit.ly/3jxkxOK, https://bit.ly/3VjUAj6, https://bit.ly/3YTkSvF, https://bit.ly/3WvULsX

Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року та затвердив операційний план з її реалізації на 2022 – 2024 роки.

Відповідне розпорядження від 20 грудня 2022 року № 1163-р оприлюднене на урядовому порталі. Стратегія визначає базові принципи, стратегічні цілі та завдання щодо реалізації державної політики забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері освіти. Планується розвивати інклюзивний та гендерно чутливий публічний простір, дружній до сімей з дітьми та маломобільних груп населення; забезпечити наскрізність принципів гендерної рівності в освіті; протидіяти домашньому та гендерно обумовленому насильству; зменшити розрив в оплаті праці жінок і чоловіків; реформувати законодавство у сфері соціальних відпусток, пов’язаних із народженням дитини та доглядом за нею. Для цього упродовж 2022 – 2024 років буде реалізовано 14 заходів відповідного спрямування.

Детальніше: https://bit.ly/3WTwCfV, https://bit.ly/3GcY82r, https://bit.ly/3FPn3HB

Європейська Комісія опублікувала звіт про розвиток Європейського освітнього простору до 2025 року.

У звіті розглядається поточна робота та прогрес у досягненні цілей на рівні ЄС щодо сфери освіти, де мають бути подолані перешкоди для навчання і кожен матиме кращий доступ до якісної освіти. Проаналізовано стратегічні політичні ініціативи, які є в усіх секторах освіти; здійснено огляд проектів, що фінансуються ЄС (Академія вчителів, Коаліція «Освіта за клімат», Центри професійної майстерності); наведено відомості про роботу груп експертів з питань протидії дезінформації та якісних інвестицій; узагальнено заходи, спрямовані на підвищення інклюзивності програм Erasmus+ та Європейського корпусу солідарності. Визначається вплив кризи COVID-19 та політичних криз на національні та європейські зобов’язання, а також здатність швидко та ефективно відповідати на виклики. Звіт охоплює питання комунікації Європейського освітнього простору 24-ма мовами, описує робочі документи та дорожню карту дій, моніторинг освіти та навчання за 2022 рік із порівняльним аналізом звітів 27 країн. Останній засвідчує прогрес щодо окремих цілей на рівні ЄС: скорочується відмова від школи, рівень вищої освіти та участь у дошкільній освіті та догляді зростають. У той же час з’являються тривожні сигнали, які вимагають системних довгострокових зусиль для покращення рівності в освіті та подолання нестачі вчителів.

Детальніше: https://bit.ly/3tX6xQq, https://bit.ly/3AIglBu, https://bit.ly/3VoQCpR

Міністерство освіти і науки України оголосило щорічний конкурс проєктів фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок молодих учених.

Відповідний наказ від 9 листопада 2022 року № 996 розміщено на сайті МОН. Участь у Конкурсі можуть брати молоді вчені, які працюють або навчаються в університетах чи наукових установах, підпорядкованих МОН. Виконання проєктів розпочнеться у 2023 році, їх фінансування буде здійснюватись за рахунок коштів загального фонду державного бюджету. Тематична спрямованість: безпечна, чиста та ефективна енергетика; сучасне машинобудування, інтелектуальний, «зелений» та інтегрований транспорт; розвиток галузі ядерної фізики, радіофізики, астрономії та ракетно- космічної галузі, авіа- i суднобудування, військової техніки; нові матеріали та виробничі технології; зміна клімату, довкілля, чисте будівництво та раціональне природокористування; продовольча безпека, ресурсозберігаюче сільське та лісове господарство, дослідження морських, прибережних та внутрішніх вод, біоекономіка; економічні перетворення, демографічні зміни та добробут; Україна у мінливому світі: інклюзивне, інноваційне, мисляче суспільство; безпекове суспільство: захист свободи, національної безпеки та культурної спадщини України та її громадян; охорона здоров’я: нові речовини та матеріали для профілактики та лікування, розвиток біотехнологій та обладнання для якісного медичного обслуговування; інформаційні та комунікаційні технології, робототехніка. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 1 грудня 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3O8tUjs, https://bit.ly/3Ag9u25, https://bit.ly/3Ga4GPD

Європейське об’єднання академій наук ALLEA ухвалило заяву щодо Європейського дослідницького простору (ERA), яка опублікована на офіційному сайті ALLEA – об’єднання понад 50-ти академій наук з майже 40 країн ЄС та країн, що не входять до ЄС.

У заяві визначаються пріоритети створення нового європейського дослідницького простору для реалізації політичних рішень, прийнятих на перехідному форумі ERA. Наголошується на необхідності наукового співробітництва, особливо у період криз. Така співпраця має відбуватись у надійному інституційному середовищі, сприятливому та побудованому на передових дослідницьких практиках, зокрема – академічної свободи, доброчесності та етики, досконалості, надійності, інклюзивності, відкритості, стабільності, співпраці, мобільності, рівності, різноманітності та справедливості. Особлива увага приділяється необхідності захисту академічної свободи. Інші пріоритети політичного порядку денного ERA: постійна увага до наукової досконалості як керівного принципу оцінки досліджень, а також фінансування; потреба у фундаментальних дослідженнях для підтримки наукової бази у довгостроковій перспективі; розвиток міждисциплінарного партнерства та міжнародного наукового співробітництва; усвідомлення зростаючої важливості та складності відносин між наукою та суспільством і наукою та політикою; розвиток потенціалу та покращення доступу до існуючої дослідницької інфраструктури у країнах ЄС-13.

Детальніше: https://bit.ly/3yAnnHx, https://bit.ly/3CmiZwR, https://bit.ly/3rO2Vz2, https://bit.ly/3MjUXax