Відомство інтелектуальної власності Європейського Союзу повідомило про доступність власного інструменту для пошуку зображень, створеного на основі технологій штучного інтелекту. В рамках першого запуску інструмент використовується сервісом eSearch plus.
Відомство інтелектуальної власності Європейського Союзу повідомило про доступність власного інструменту для пошуку зображень, створеного на основі технологій штучного інтелекту. В рамках першого запуску інструмент використовується сервісом eSearch plus.
Для надання користувачам можливості здійснювати пошук за зображеннями в найбільших у світі базах даних торговельних марок і промислових зразків, відомство планує інтегрувати АІ-пошук до флагманських інструментів TMview і DesignView.
EUIPO планує запропонувати сервіс за допомогою мережевої платформи Європейського Союзу в сфері інтелектуальної власності іншим відомствам інтелектуальної власності ЄС. Вони зможуть використовувати функцію пошуку зображень у власних системах.
EUIPO відповідальне за управління торговою маркою ЄС та зареєстрованим зразком Співтовариства. EUIPO співпрацює з відомствами інтелектуальної власності країн-членів ЄС та міжнародними партнерами, щоб запропонувати подібний досвід реєстрації торгових марок та зразків у Європі та світі.
Україною розпочато консультації з Європейським Союзом стосовно участі в «цифрових» програмах фінансової підтримки до 2027 року. Після підписання відповідної угоди (орієнтовно восени 2022 року) юридичні особи, зареєстровані в Україні, матимуть право подавати заявку на фінансування.
Україною розпочато консультації з Європейським Союзом стосовно участі в «цифрових» програмах фінансової підтримки до 2027 року. Після підписання відповідної угоди (орієнтовно восени 2022 року) юридичні особи, зареєстровані в Україні, матимуть право подавати заявку на фінансування.
Участь у цих програмах має сприяти: – розгортанню спільних просторів даних, які забезпечують транскордонний обмін даними для бізнесу, стартапів і державного сектору, а також розвитку інфраструктури та цифрових рішень для безпечної передачі потоків даних на всьому шляху від хмарних просторів до кінцевого отримувача інформації; – створенню потужностей для експериментів і тестувань рішень на основі штучного інтелекту для активації використання технології, зокрема для реагування на ключові соціальні проблеми, як-то питання зміни клімату та охорони здоров’я; – запровадженню навчальних курсів із ключових передових цифрових технологій; – безперервній підтримці транскордонних цифрових послуг (European Digital Identity та ін.).
Програма фінансової підтримки Connecting Europe Facility – це програма підтримки ЄС транс’європейських мереж та інфраструктури в секторах транспорту (25,8 млрд євро), телекомунікацій (2,1 млрд євро) та енергетики (5,8 млрд євро).
Фінансування проєктів за фінансової підтримки Програми Digital Europe здійснюватиметься за наступними напрямками: суперкомп’ютер, штучний інтелект, кібербезпека, цифрові навички та забезпечення широкого використання цифрових технологій в економіці та суспільстві.
На період до 2023 року Єврокомісією вже схвалено перші три робочі програми (1,98 млрд євро): основна (1,38 млрд євро), кібербезпека (269 млн євро) та забезпечення функціонування мережі Європейських центрів цифрових інновацій (329 млн євро).
Найближчим часом будуть затверджені робочі програми інших напрямків, а саме: штучного інтелекту (2 млрд євро), суперкомп’ютерів (2,2 млрд євро), цифрових навичок (577 млн євро) та забезпечення широкого використання цифрових технологій в економіці та суспільстві (1,1 млрд євро).
Загальна тривалість програми дозволить після завершення діючих програм, розробити та схвалити нові.
World Trademark Review склав рейтинг Intellectual Property Office Innovation Ranking.
World Trademark Review склав рейтинг Intellectual Property Office Innovation Ranking.
Найбільш інноваційними агенціями інтелектуальної власності в світі визнані відомства інтелектуальної власності Європейського Союзу та Кореї. Також високо оцінена діяльність відомств Сінгапуру, Великобританії, Мексики, Австралії, Бразилії та Чилі.
Отримані результати є частиною п’ятого видання рейтингу інновацій IP Office WTR, щорічного проєкту, яким визначено ступінь використання та розробки відомствами інтелектуальної власності неосновних пропозицій з доданою вартістю для користувачів. Проект покликаний висвітлити діяльність відомств поза межами управління реєстром ІВ, звернути увагу на недоліки окремих інструментів і послуг.
У цьому році було проаналізовано діяльність 60 відомств інтелектуальної власності по всьому світу, що на десять більше, ніж в минулі роки. Це дозволило розширити глобальні перспективи дослідження та спектр проаналізованих послуг. Відтепер оцінюється показники щодо впровадження інструментів, які використовують технології штучного інтелекту, блокчейн та ефективне співробітництво з іншими реєстрами.
Одним з негативних результатів дослідження цього року стало збереження нерівності ресурсів між відомствами інтелектуальної власності, які вони використовують, а саме: коли деякі реєстри пропонують супер-інноваційні інструменти, які використовують найновіші технології, інші навіть не мають постійно функціонуючих веб-сайтів чи можливості електронної подачі заявок. Цю проблему намагається вирішити нещодавно створена Міжнародна група зі стандартів інтелектуальної власності.
У цілому дослідження виявило успіхи, досягнуті більшістю відомств інтелектуальної власності з точки зору інноваційних і додаткових послуг, які ними пропонуються.
На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднені результати дослідження «Фірми, які переходять на цифрові технології. Використання потенціалу даних для інновацій» із серії матеріалів «Документи ОЕСР з цифрової економіки».
На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднені результати дослідження «Фірми, які переходять на цифрові технології. Використання потенціалу даних для інновацій» із серії матеріалів «Документи ОЕСР з цифрової економіки».
В епоху цифрових технологій дані набули великого значення для багатьох фірм і цей документ покликаний допомогти політикам зрозуміти та покращати умови для процвітання компаній у цифровізованій економіці, де дані стали важливим ресурсом для інновацій. У документі представлені дані економетричного аналізу мікроданих Франції, Італії, Нідерландів та Швеції.
Основна увага в документі приділяється дослідженням щодо: – тенденцій впровадження інформаційних і комунікаційних технологій і заходів, які дозволяють фірмам збирати, зберігати та використовувати данні, у тому числі робити аналіз великих даних; – нових даних мікроеконометричного аналізу фірм і інновацій у продуктах, процесах, маркетингу та організації з урахуванням різних типів даних; – бізнес-моделі фірм, які успішно впроваджують цифрові інновації; – політики, яка може допомогти покращати умови для всіх компаній, щоб перейти на цифрові технології та використовувати потенціал даних для інновацій.
Висновки, представлені у звіті, свідчать, що фірми, які використовують цифрові технології для створення продуктів, отримують вигоду за рахунок масштабу інновацій, що лежать в основі їх бізнес-моделі.
У документі також наводяться приклади політики цифровізації економік багатьох країн світу і обговорюються ключові аспекти подальшого її вдосконалення.
Кабінет Міністрів України підтримав зміни до статті 165 Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування іноземних стипендій, які українські науковці отримають із джерел за межами країни.
Кабінет Міністрів України підтримав зміни до статті 165 Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування іноземних стипендій, які українські науковці отримають із джерел за межами країни.
Ухвалені зміни покликані створити сприятливі умови для провадження наукової та науково-технічної діяльності в Україні.
Скасування оподаткування іноземних грантів на проведення наукових досліджень і розробок є пріоритетним напрямом у галузі розвитку науки та інновацій і зміни, що будуть внесені до Податкового кодексу відповідним законом України, спрямовані на його виконання.
Зміни забезпечать законодавче підґрунтя для спрощення виплат, оподаткування товарів і послуг у межах проєктів, які здійснюються за рахунок міжнародного грантового фінансування та сприятимуть вирішенню наступних проблем: – неузгодженість норм чинного законодавства України та міжнародних договорів; – застосування стандартних правил оподаткування до іноземних стипендій.
Передбачається, що зміни також сприятимуть: – розвитку української науки та міжнародного співробітництва; – дотриманню міжнародних зобов’язань України у сфері наукової та науково-технічної діяльності; – залученню та підтримці молодих вчених.
Наразі грантове фінансування забезпечується в межах таких міжнародних програм, як Horizon Europe, COSME, НАТО «Наука заради миру та безпеки», LIFE, Creative Europe, IQ energy, програми ERC, DAAD, GIZ і USAID.
Міністерство цифрової трансформації України запрошує всіх бажаючих та маючих досвід долучитися до розвитку екосистеми інновацій в Україні задля стимулювання цифрової економіки та покращення умов для створення стартапів в Україні.
Міністерство цифрової трансформації України запрошує всіх бажаючих та маючих досвід долучитися до розвитку екосистеми інновацій в Україні задля стимулювання цифрової економіки та покращення умов для створення стартапів в Україні.
Стратегія розвитку системи інновацій в Україні, яку продовжує формувати Мінцифри, буде складатись із конкретних ініціатив, інструментів, шляхів оптимального залучення коштів в інновації та перспективного бачення їх розвитку.
Попередньо проведено дослідження екосистеми інновацій в Україні та напрацьовано низку ініціатив. Робота буде продовжено на платформі Центру економічного відновлення з формування стратегії розвитку екосистеми інновацій, що має успішний досвід розробки аналогічних стратегій та їх втілення на рівні корпорацій, секторів та країн.
Надати ідеї, корисні пропозиції, коментарі та рекомендації або порадити можна через відкритий опитувальник.
Пропозиції надаються за наступними напрямками: – людський капітал для створення інновацій (підприємницька та STEM освіта); – наука (розвиток фундаментальної науки та R&D, інтеграція інновації у виробництво); – інфраструктура підтримки (інкубатори, акселератори, хакатони тощо); – доступ до фінансів (венчурні інвестиції, державні гранти, бізнес ангели, краудфандинг); – доступ до ринків (вихід на зовнішні ринки, цифровізація держави).
Зібрана інформація буде врахована при розробці максимально практичного документу, який сприятиме економічному зростанню, розвитку цифрової економіки, створенню робочих місць і підвищенню якості життя загалом, а в довгостроковій перспективі стимулювати здатність держави розвивати та впроваджувати нові технології, що є головною детермінантою економічного здоров’я та рівня життя в країні.
Всесвітня організація інтелектуальної власності повідомила про поповнення бази даних WIPO Lex-Judgments новими колекціями.
Всесвітня організація інтелектуальної власності повідомила про поповнення бази даних WIPO Lex-Judgments новими колекціями.
База поповнилася загалом колекціями судових рішень з 24-х країн і регіональних організацій, зокрема з юрисдикції Африканської та Японії організації інтелектуальної власності та Японії.
ВОІВ запустила базу даних WIPO Lex-Judgments у вересні 2020 року. Вона доповнює інформацію бази даних WIPO Lex, яка є сховищем зібраної ВОІВ глобальної колекції нормативно-правових актів і договорів у сфері інтелектуальної власності і надає безкоштовний доступ до правової інформації про інтелектуальну власність з усього світу.
Вона забезпечує доступ до судових рішень, які були віднесені самими судами чи іншими національними органами кожної держави-члена до категорії найбільш значущих через їх велику вагу чи значення як прецедентних рішень. Використання пошуку по базі даних дає можливість доступу до 45 тис. юридичних документів у колекціях законів, угод і судових рішень.
База даних містить докладні бібліографічні відомості про всі відповідні рішення (з функцією пошуку), включаючи їх предмет; назву органу, який прийняв рішення; тип розгляду; відповідні положення нормативних актів; ключові слова й резюме, а також повні тексти рішень мовою оригіналу.
Міністерством освіти і науки України та Міністерством інновацій, науки і технологій Держави Ізраїль оголошено конкурс спільних науково-дослідних проектів на 2022-2023 роки.
Міністерством освіти і науки України та Міністерством інновацій, науки і технологій Держави Ізраїль оголошено конкурс спільних науково-дослідних проектів на 2022-2023 роки.
Тематика конкурсного відбору визначається наступними пріоритетними напрямами: – прикладна математика (топологічні матеріали; прикладна математика в теорії чисел, криптографія, обчислювальна математика); – єврейська спадщина (цифрові гуманітарні науки: єврейсько-українська спадщина та історія).
Взяти участь у конкурсі можуть науковці закладів вищої освіти, науково-дослідних установ і підприємств.
Переможцям фінансування буде виділено на один рік із можливістю продовження. Рішення щодо фінансування другого року приймається після розгляду результатів першого року роботи.
Інформація про переможців буде оприлюднена на сайті МОН у розділі «Результати конкурсів».
Документи на конкурс можна подати до 15 березня 2022 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Інновації та використання даних у містах: шлях до підвищення благополуччя».
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Інновації та використання даних у містах: шлях до підвищення благополуччя».
Звіт є першим у своєму роді дослідженням, в якому представлені докази того, як інвестиції міст у інновації та використання даних можуть сприяти підвищенню життєвого рівня їх мешканців. Проведений аналіз різних способів, якими місцеві органи влади нарощують потенціал на стратегічному та технічному рівнях, – від організаційної структури та стратегії до розподілу ресурсів та оцінювання результатів.
Доведено, що міста з більш високим інноваційним потенціалом державного сектора та практикою використання даних мають більш високий рівень задоволеності його жителями містом і життям у ньому. Крім того, при розгляді ключових аспектів благополуччя (від помешкання до оточуючого середовища, здоров’я та пішохідної доступності) міста з більш високим інноваційним потенціалом та методами використання даних перевершили міста з більш низьким потенціалом.
У звіті розглядаються наступні питання: – зв’язок із благополуччям жителів міських інновацій та використання даних; – інновації як елемент політики в містах; – використання даних як елемент розроблення політики; – використання інновацій і даних під час кризи COVID-19; – нарощування потенціалу інновацій та використання даних міською владою.
Дослідження надає політичні рекомендації для органів влади міст на всіх етапах впровадження інновацій і використання даних, які основані на передових практиках та результатах опитування, проведеного у понад 140 містах. Рекомендації стосуються того, як проаналізувати зусилля, розробити та впровадити стратегії, покращити впровадження інновацій та програм використання даних. Вони покликані допомогти містам визначити пріоритети та ресурси, необхідні для підвищення їх інноваційного потенціалу й використання даних для покращання благополуччя мешканців.
Оприлюднено «Звіт ОЕСР про зв’язки з громадськістю: глобальний контекст і рух вперед».
Оприлюднено «Звіт ОЕСР про зв’язки з громадськістю: глобальний контекст і рух вперед».
У звіті вивчається структура, повноваження та практика суспільних комунікацій урядових центрів і міністерств охорони здоров’я 46-ти країн світу на основі даних дослідження 2020 року «Understanding Public Communications». Розглядається, як ця важлива функція уряду сприяє покращанню політики та послуг, підвищенню довіри громадян і, в кінцевому підсумку, укріпленню демократії в усе більш складному інформаційному середовищі. Вивчається роль суспільних комунікацій у реагуванні на проблеми, пов’язані з розповсюдженням неправдивої інформації, а також у створенні більш сталих медіа та інформаційних екосистем.
Обґрунтовуються стратегічні можливості використання урядами комунікацій як для досягнення політичних цілей, так і для просування відкритої політики, надаючи широку картографію тенденцій, помилок й отриманого досвіду.
Звіт складається з наступних розділів: – переосмислення ролі суспільних комунікацій у інформаційній екосистемі, що розвивається; – на шляху до більш ефективного використання засобів зв’язку з громадськістю: ключові моменти управління; – спілкування з громадськістю на основі фактичних даних; – оцінка публічного спілкування; – спілкування в цифрову епоху, що швидко розвивається; – відповіді громадськості на виклики неправдивої інформації; – комунікаційні додатки для відкритості та покращання державної політики та послуг.
Зокрема, у ньому досліджуються можливості публічного спілкування для підтримки більш ефективного управління, покращення політик і послуг, а також підвищення довіри. Показано, як ця важлива функція може допомогти укріпити демократію в умовах, коли цифрова трансформація та нові виникаючі проблеми для інформаційних екосистем створюють нові імперативи для покращання діалогу з громадянами. Розкрито, як саме уряди можуть використовувати стратегічну та двосторонню комунікацію для більш відкритих і інклюзивних суспільств.
Обговорюються передумови ефективного управління комунікаціями з громадськістю. Основна увага приділяється інституціональним структурам і мандатам, стратегіям і плануванню, координації, а також людським і фінансовим ресурсам, які можуть підтримувати інституалізацію та професіоналізацію цієї ключової функції уряду. Доведено, як ці ключові моменти дозволяють більш стратегічно використовувати суспільні комунікації, які виходять за межі простого обміну інформацією, сприяють пріоритетам уряду, укріплюють довіру та підвищують прозорість і діалог з громадянами.
Ключові данні про аудиторію, її сприйняття, поведінку та ефективність різного контенту та повідомлень можуть зробити комунікацію більш стратегічною. У звіті представлений огляд того, як уряди збирають і використовують інформацію про «свою» громадськість, а також про використання біхевіористської науки в цій сфері. Досліджується потенціал цих практик для покращання взаєморозуміння між урядами та громадянами й сприяння заснованому на реальних даних інклюзивному спілкуванні. Викладено перспективні підходи до подальшого врахування використаних фактичних даних при розробці та здійсненні комунікації з громадськістю.
Окрему увагу приділено ролі оцінки в просуванні комунікації на основі фактичних даних. Розглянуті різні підходи, які використовуються урядовими центрами та міністерствами охорони здоров’я, виявлено проблеми, які перешкоджають їх використанню, та аналізуються шляхи підвищення професіоналізму в цій сфері. Вивчається ступінь інституалізації оцінки та визначаються існуючі механізми, прийняті урядами для таких цілей. Обговорюється важливість ув’язки оцінки з організаційними цілями, щоб у повній мірі скористатися перевагами навчання, підзвітності та стратегічного прогнозування. Відображено потенціал оцінки для демонстрації впливу, який суспільне спілкування може здійснити на досягнення ключових результатів політики.
Розглянуто нові практики та основні питання, які уряди повинні враховувати при спілкуванні в цифровому середовищі, яке швидко змінюється. Дана оцінка взаємодії центрів уряду та міністерства охорони здоров’я у нинішньому цифровому ландшафті для розуміння сприйняття цієї функції, визначення тенденцій і існуючих проблем. Підтримуючи цифровий підхід, у звіті вивчаються можливості для урядів з розширення охоплення, інтерактивності та інклюзивності онлайн-комунікацій.
У звіті представлений короткий огляд явища дезінформації, яке швидко поширюється, а також аналіз того, як функція уряду із зв’язків з громадськістю може сприяти реагуванню на нього. На основі даних опитування ОЕСР спочатку розглядаються зусилля країн з інституалізації їх реагування на ці виклики, зокрема, через створення офіційних керівництв і стратегічних документів, навчання та оцінки, а також ролі внутрідержавного та міжурядового співробітництва. Досліджуються конкретні методи комунікації та можливості для взаємодії з зацікавленими сторонами з приватного сектору та громадянського суспільства, щоб сформувати спільну відповідь на виклик неправдивої інформації та дезінформації.
Аналізується внесок суспільних комунікацій у покращання політики та послуг, а також у фундаментальні принципи відкритого уряду, такі як прозорість, добросовісність, підзвітність і участь зацікавлених сторін. Основна увага приділяється кампаніям, кризі та внутрішній комунікації, а також зв’язкам з ЗМІ. Це свідчить про те, що комунікації є важелем управління та ключовим фактором ефективного управління та демократії. Наводяться приклади того, як їх можна використовувати для досягнення стратегічних цілей країн з акцентом на заходи реагування, які використовуються під час пандемії COVID-19.
Збереження набору наукових даних відбувається в два етапи:
1.) Створення набору даних
Введіть назву набору, короткий опис набору (анотацію) та натисніть кнопку «Створити набір». Після цього автоматично буде створено чернетку набору даних, яку Ви можете зберігати для подальшої роботи з набором. Система перенаправить Вас на сторінку «Інформація про набір даних».
2.) Заповнення даних
На сторінці «Інформація про набір даних» Вам необхідно заповнити всі поля щодо набору даних і завантажити файли.
Зверніть увагу! Кожен файл завантажується окремо. Це зроблено для стабільної роботи системи.
Після того як Ви заповнили інформацію про набір наукових даних та додали необхідні файли, Ви можете зберегти чернетку або відправити дані в систему.
Зверніть увагу! Якщо дані відправлені Ви не можете їх змінювати.
Чернетки необхідні для зберігання набору даних і його редагування до моменту відправки.
Верифікація акаунту за афіліацією
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
В особистому кабінеті відображається поточний статус верифікації за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Для завершення процесу верифікації за афіліацією необхідно заповнити інформацію про себе в персональному кабінеті.
Обов’язковими є такі поля:
– ім’я,
– прізвище,
– науковий ступінь,
– вчене звання.
Всі інші поля є необов’язковими, але бажано їх заповнювати.
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки та заповнення обов’язкових полів ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо статус верифікаціїї не змінився одразу, спробуйте перезавантажити сторінку.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною і всі обов’язкові поля заповнені, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією Ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
