Новини науковцям Архіви

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ БЕЗ ВИГАДАНИХ ДЖЕРЕЛ: ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ РІЗНИХ ІНСТРУМЕНТІВ ГШІ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Цзе Чжана, Лілі Цзю та Ї Ло «Запобіжники проти галюцинацій генеративного штучного інтелекту під час підготовки оглядів літератури».

У ній розглядаються практичні підходи до відповідального використання генеративного штучного інтелекту при підготовці наукових оглядів без ризику втрати достовірності, відтворюваності та академічної доброчесності. Автори зазначають, що ГШІ дедалі активніше використовується дослідниками для пошуку наукових праць, ознайомлення з новими предметними галузями, узагальнення змісту публікацій й підготовки оглядів літератури. Водночас одним із найсерйозніших ризиків залишається так звана «галюцинація» — ситуація, коли система створює переконливі, але неіснуючі бібліографічні посилання, придумані цитати або наукові твердження, які є нісенітницею. При складанні огляду літератури, який має ґрунтуватися виключно на перевірених джерелах, це підіриває довіру до результатів дослідження. Перший спосіб запобігання галюцинацій – грамотне формулювання запитів до моделі. У такому запиті слід прямо визначати, що точність важливіша за повноту відповіді. Генеративний ШІ має посилатися лише на ті публікації, існування яких він може впевнено підтвердити, а у випадках невизначеності — повідомляти про це, а не вигадувати відсутні відомості. Особливу увагу рекомендується приділяти наданню повних бібліографічних описів, цифрових ідентифікаторів DOI, дослівних цитат із зазначенням сторінок або розділів, а також обмежувати пошук статтями, індексованими у Web of Science або Scopus. Після отримання відповіді всі запропоновані джерела необхідно самостійно перевіряти. Другий спосіб – розширення набору ключових слів. У різних наукових дисциплінах близькі за змістом явища можуть бути описані різною термінологією, отже при розумному поводженні людини ГШІ може допомогти виявити альтернативні назви понять, споріднені концепції та різні варіанти професійної лексики. Проте безпосередній пошук публікацій рекомендується здійснювати вже у спеціалізованих наукометричних базах даних, таких як Google Scholar, Scopus або Web of Science. Окрему увагу приділено академічним інструментам штучного інтелекту, які працюють на основі перевірених наукових баз даних. Платформи Elicit і Consensus поєднують можливості генеративного ШІ з доступом до реальних наукових публікацій. Такі системи допомагають знаходити релевантні дослідження, аналізувати методологічні підходи й узагальнювати результати, не втрачаючи зв’язку з першоджерелами. Ще одним гарним способом перевірки є інструменти візуалізації наукової літератури, зокрема Connected Papers і ResearchRabbit. Вони відображають публікації у вигляді мережі взаємопов’язаних досліджень, побудованої на основі реальних цитувань. Такий підхід допомагає визначити фундаментальні праці певної галузі, простежити розвиток наукових ідей та переконатися, що всі використані джерела представлені в реальному академічному інформаційному просторі. Використання ГШІ – це послідовний багатоступеневий процес: спочатку модель може допомогти сформувати систему ключових слів, потім дослідник виконує пошук у наукових базах даних, після цього аналізує взаємозв’язки між публікаціями за допомогою засобів візуалізації, а вже на завершальному етапі використовує інструменти ГШІ для узагальнення відібраних матеріалів. Саме така організація роботи, на думку авторів, є найбільш ефективною. Слід пам’ятати, що інструменти штучного інтелекту можуть суттєво прискорити наукову роботу, однак не мають повністю замінювати людську працю. Достовірність дослідження визначається не можливостями цифрових інструментів, а здатністю дослідника критично оцінювати інформацію та спиратися на верифіковані наукові докази.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/safeguards-against-genai-hallucination-literature-reviews

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_TimesHigherEducation #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-07-08

ПЕРЕМОЖЦІ КОНКУРСУ ПРОЄКТНОЇ АСПІРАНТУРИ

Міністерство освіти і науки України оприлюднило результати конкурсного добору PhD-дослідницьких проєктів у межах експерименту з підготовки здобувачів ступеня доктора філософії в проєктній аспірантурі.

Йдеться про нову модель підготовки докторів філософії, у який здобувач PhD працює не лише над дисертацією, а й над конкретним дослідницьким проєктом із визначеною метою, бюджетом, планом роботи та очікуваними результатами. Усього на конкурс було подано 137 проєкти, відбір пройшли 79, серед них – дослідження у сферах природничих наук, математики, статистики, хімії, фізики, астрономії, прикладної фізики, наноматеріалів, біології, біохімії, наук про Землю та екології. Тематика відібраних проєктів стосується розвитку систем ідентифікації інформаційних загроз, машинного навчання, аналізу великих даних, розвитку нових матеріалів, біоінженерії, регенеративної медицини, технології очищення води, відновлення ґрунтів і захисту критичної інфраструктури. Лідерами за кількістю проєктів-переможців стали: Інститут фізики НАН України, Інститут фізичної хімії імені Л. В. Писаржевського НАН України, Інститут фізіології імені О. О. Богомольця НАН України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Львівський національний університет імені Івана Франка, Науково-технологічний комплекс «Інститут монокристалів» НАН України, Національний технічний університет України «КПІ імені Ігоря Сікорського», Національний університет «Київський авіаційний інститут», Національний університет «Львівська політехніка», Сумський державний університет, ДВНЗ «Ужгородський національний університет» а також інші інститути Національної академії наук України та дослідницькі інституції.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-vyznachylo-peremozhtsiv-phd-proiektiv-novoi-modeli-aspirantury, https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennia-pereliku-phd-doslidnytskykh-proiektiv-rekomendovanykh-do-finansuvannia-za-rezultatamy-konkursu-z-01-lypnia-2026-roku-v-mezhakh-realizatsii-eksperymentalnoho-proiektu-z-pidh?v=6a46827e37f41

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Науковцям_КращіПрактики #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2026-07-08

ОЕСР: ЯКІСНІ ДАНІ ПРО НАВИЧКИ ДЛЯ БІЛЬШ ЕФЕКТИВНОГО ФІНАНСУВАННЯ ОСВІТИ ТА ПРОФПІДГОТОВКИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний матеріал «Якісні дані про навички для більш ефективного фінансування освіти та професійної підготовки».

У ньому зазначається, що розвиток навичок означає набуття знань, компетенцій та кваліфікації у процесі освіти та навчання від раннього дитинства до навчання дорослих, – є наріжним каменем економічного та соціального розвитку. Вищий рівень освіти та навчання незмінно пов’язаний з кращими показниками зайнятості, вищими доходами та сильнішою соціальною згуртованістю, хоча віддача варіюється в залежності від шляху розвитку, груп населення та контексту. Уряди розглядають державне фінансування розвитку навичок не як звичайні поточні витрати, а як інвестиції у майбутнє процвітання. Підходи до фінансування розвитку навичок значно різняться у різних країнах і на різних етапах життя людини. Кожна система використовує певний набір фінансових інструментів – від фінансування з боку пропозиції до механізмів регулювання з боку попиту (субсидії, ваучери), які формуються під впливом національних пріоритетів та інституційного контексту. Старіння населення, зростання витрат на охорону здоров’я та соціальне забезпечення, адаптація до зміни клімату та нові проблеми безпеки чинять тиск на державні бюджети. У звіті представлений огляд чотирьох категорій перешкод для розвитку навичок: інституційні, управлінські та фінансові бар’єри; прогалини в людському капіталі та аналітичному потенціалі; правові та регуляторні обмеження; технічні проблеми та проблеми сумісності.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/better-skills-data-for-smarter-financing-of-education-and-training_f77b4282-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/better-skills-data-for-smarter-financing-of-education-and-training_f62d762a/f77b4282-en.pdf, https://doi.org/10.1787/f77b4282-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-07-08

СТАЛИЙ РОЗВИТОК – НОВИЙ ВИМІР УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Результати Sustainability Impact Ratings 2026 оголошено».

У ній аналізуються результати восьмого випуску Times Higher Education Sustainability Impact Ratings, який презентує внесок університетів у реалізацію Цілей сталого розвитку ООН. Крім того, у публікації розглядаються зміни у співвідношенні позицій закладів із різних країн та регіонів. Університети найбагатших країн світу, як і раніше, переважають у верхній частині рейтингу, однак розрив між ними та закладами з країн із нижчим рівнем доходу поступово скорочується. Лідером Sustainability Impact Ratings 2026 став Університет Манчестера, друге місце посів Університет Гріффіта, а третє — Західний Сіднейський університет. До першої десятки загального рейтингу увійшли університети Великої Британії, Австралії, Канади, Малайзії, Південної Кореї, Японії, Тайваню та Франції. Повної зміни глобального лідерства не відбулось, але спостерігається поступове посилення академічного потенціалу інших країн. Лідерство університетів із країн із високим рівнем доходу залишається значним, але інші держави поступово скорочують відставання завдяки довгостроковим інвестиціям, державній підтримці й стратегічній орієнтації на ЦСР. Зокрема, кількість університетів із країн із високим рівнем доходу серед 50 найкращих зменшилася з 39 до 34. Особливо помітним став прогрес Малайзії: кількість її ЗВО у першій двохсотці зросла, що є результатом системних інвестицій, розвитку міжнародної співпраці та політики, орієнтованої на вимірюваний суспільний вплив. Азійські університети вперше сформували більшість представників у першій п’ятдесятці рейтингу — 28 закладів проти 22 роком раніше. Це заслуга університетів Малайзії, Філіппін та Індії. Водночас Велика Британія зберегла найбільшу кількість університетів у першій сотні рейтингу — 16 закладів, а в першій двохсотці представлено 33 британські університети. Проте зафіксовані рейтингом результати не є однозначними, оскільки частина закладів досягла найкращих позицій вперше за всю історію рейтингу, а інші продемонстрували погіршення показників. Усі університети Азербайджану, представлені в рейтингу, піднялися у загальному заліку, більшість закладів Узбекистану та Казахстану також покращили свої результати, що свідчить про поширення кращих університетських практик, пов’язаних зі сталим розвитком.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/sustainability-impact-ratings-2026-results-announced

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_TimesHigherEducation #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2026-07-07

ПОВІДОМЛЕННЯ ЩОДО ЗАХИСТІВ ДИСЕРТАЦІЙ ДОКТОРІВ ТА КАНДИДАТІВ НАУК

Міністерство освіти і науки України 3 липня 2026 року оприлюднило повідомлення про захисти на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.

Публікація здійснена відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 року № 943.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/3swlL, https://qrpage.net/qr/yx6sa, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/atestatsiya-kadriv-vyshchoi-kvalifikatisii/2026/07/kandydaty-nauk-03072026.pdf, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/atestatsiya-kadriv-vyshchoi-kvalifikatisii/2026/07/doktory-nauk-03072026.pdf

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-07-07

ЧОМУ ВАЖЛИВІ ТОЧНІ МЕТАДАНІ

На сторінці блогу DOAJ опубліковано матеріал «Чому важливі точні метадані DOAJ: погляд Lib4RI».

У ньому на прикладі бібліотечного об’єднання Lib4RI показано, яку роль відіграють якісні й актуальні метадані у забезпеченні ефективного пошуку наукової інформації та розвитку відкритого доступу. Автор розповідає, як після об’єднання бібліотек чотирьох швейцарських науково-дослідних інститутів було створено єдиний пошуковий інструмент, що інтегрує різні джерела даних, зокрема метадані DOAJ. Це дало змогу забезпечити близько 1500 науковців і 650 аспірантів єдиною точкою доступу до інформаційних ресурсів та значно спростити пошук наукових публікацій. Особливу увагу приділено тому, що точні та своєчасно оновлювані метадані DOAJ допомагають не лише знаходити журнали відкритого доступу, а й правильно визначати умови публікації, зокрема наявність або відсутність плати за оброблення статей (АРА). Саме тому від якості метаданих залежить ефективність роботи бібліотечних пошукових систем, дослідницьких сервісів і самих науковців. Окремо зазначається, що одним із подальших напрямів розвитку є більш помітне відображення журналів відкритого доступу моделі Diamond, які не стягують плату ні з авторів, ні з читачів. Це має полегшити їх пошук і сприяти подальшому розвитку відкритої науки.

Детальніше: https://blog.doaj.org/2026/07/02/why-accurate-doaj-metadata-matters-insights-from-lib4ri/, https://www.lib4ri.ch/lothar-nunnenmacher, https://www.lib4ri.ch/, https://www.lib4ri.ch/search-tool

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-07-07

ОЕСР: ВІДПОВІДАЛЬНЕ ВЕДЕННЯ БІЗНЕСУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Перспективи відповідального бізнесу ОЕСР на 2026 рік: зобов’язання мають значення».

У ньому зазначається, що відповідальне ведення бізнесу (ВВБ) забезпечує, щоб діяльність підприємств та інвесторів узгоджувалась із потребами суспільства – нинішніми та майбутніми. Це особливо важливо у період глибоких економічних, технологічних, геополітичних та кліматичних перетворень. Керівні принципи ОЕСР для багатонаціональних підприємств із відповідального ведення бізнесу є провідним міжнародним стандартом у галузі ВВБ. У них викладені засади комплексної перевірки підприємств для оцінювання можливих негативних наслідків для людей, навколишнього середовища та суспільства, пов’язаних з функціонуванням бізнесу, його продуктами, послугами, ланцюжками постачання. У звіті досліджується практика ВВБ 10 тисяч найбільших компаній, які представлені на світових фондових ринках, а також розглядається діяльність 52-х урядів, які прийняли зобов’язання щодо ВВБ. Показано, що 69% досліджених компаній мають публічні зобов’язання як мінімум з одного питання, що стосується ВВБ (зазвичай це зобов’язання, пов’язані з протидією корупції та скороченням викидами парникових газів, недопущенням примусової праці, дитячої праці та дотриманням прав людини). 36% великих компаній мають комплексні зобов’язання щодо ВВБ, які охоплюють усю ключову соціальну проблематику, а також стосуються обмеження викидів та недопущення корупції.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/oecd-responsible-business-outlook-2026_2b15370f-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/06/oecd-responsible-business-outlook-2026_e1db7f05/2b15370f-en.pdf, https://doi.org/10.1787/2b15370f-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-07-07

ОЦІНЮВАННЯ НАУКИ ПОТРЕБУЄ НЕ ДЕКЛАРАЦІЙ, А ФОРМУВАННЯ НОВОЇ АКАДЕМІЧНОЇ КУЛЬТУРИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю групи авторів «Оновлення академічної культури потребує тиску знизу й відповідальності згори».

У ній розглядається, чому численні міжнародні ініціативи з реформування академічної культури та системи оцінювання наукових досліджень не дадуть очікуваних змін без належної активної участі дослідників, а також відповідального лідерства керівництва університетів, наукових установ та інституцій, які формують політику у сфері науки. Упродовж останнього десятиліття у світі з’явилося чимало документів, покликаних змінити систему оцінювання наукової діяльності. Серед найвідоміших ініціатив – Декларація про оцінювання наукових досліджень (DORA), Угода про реформування оцінювання наукових досліджень, яку координує Коаліція з удосконалення оцінювання наукових досліджень (CoARA), а також низка інших міжнародних проєктів. Їх мета – відмова від надмірної залежності від кількісних показників (зокрема – бібліометричних індикаторів і рейтингів журналів) та перехід до комплексного оцінювання наукових досягнень. Підписання декларацій або приєднання до міжнародних угод саме по собі не змінює академічної практики. У багатьох університетах і дослідницьких організаціях під час конкурсів на посади, присудження грантів чи оцінювання результативності науковців вирішальне значення й надалі мають кількісні показники. Дослідники змушені орієнтуватися насамперед на вимоги чинної системи оцінювання, навіть якщо вони не сприяють розвитку оригінальних, міждисциплінарних або довгострокових досліджень. Відповідальність за зміни не можна покладати виключно на адміністрацію університетів або міжнародні організації. Науковці здатні вплинути на академічну систему під час роботи у складі конкурсних комісій, експертних рад, редакційних колегій, грантових комітетів або спеціалізованих рад із присудження наукових ступенів. Саме в цих професійних спільнотах формуються критерії, за якими оцінюються результати досліджень і будуються академічні кар’єри. Особлива роль належить впливовим ученим, які обіймають керівні посади або користуються значним авторитетом у своїй предметній галузі. Саме вони мають демонструвати готовність застосовувати нові принципи оцінювання не лише в офіційних документах, а й у повсякденній практиці — під час добору кадрів, експертизи наукових проєктів, наставництва молодих дослідників і роботи в редакційних колегіях наукових журналів. Якщо університети, грантові організації, наукові товариства, видавці та журнали використовуватимуть різні критерії оцінювання, дослідники й надалі отримуватимуть суперечливі сигнали щодо того, які результати їхньої роботи справді цінуються академічною спільнотою. Оновлення академічної культури є більш складним процесом, ніж ухвалення нових декларацій чи рекомендацій. Стійкі зміни можливі лише там і тоді, де і коли принципи відповідального оцінювання послідовно втілюються в повсякденній діяльності всіх учасників наукової системи — від окремих дослідників до керівників університетів та міжнародних організацій.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/academic-renewal-needs-pressure-below-and-responsibility-above

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-07-06

ОЕСР: ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ІННОВАЦІЇ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала статистичний матеріал «Робоча сила у галузі досліджень та інновацій продовжує зростати в ОЕСР».

У ньому зазначається, що у 2024 році в країнах ОЕСР частка фахівців у галузі науки та техніки досягла 3,7% робочої сили; фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій зросла до 3,1%, а частка персоналу з досліджень та розробок, у свою чергу, зросла майже до 1,6%. Згідно з останніми даними Обсерваторії кар’єри в дослідженнях та інноваціях (ReICO) чисельність професійної робочої сили у галузі науки, технологій, інженерії та математики (STEM) продовжує зростати в економіках ОЕСР та ЄС. Частка фахівців у галузі науки та техніки зросла з 3,2 до 3,7% від загальної зайнятості в країнах ОЕСР з 2017 по 2024 роки. Кількість фахівців з ІКТ, до яких належать розробники та аналітики програмного забезпечення і додатків, а також фахівці з баз даних та мереж, зросла в середньому з 2,0 до 3,1% по економіках ОЕСР. Спільна ініціатива ОЕСР-ЄС ReICO вивчає розвиток, вплив на ринок праці та циркуляцію робочої сили в галузі досліджень та інновацій у 50-ти країнах, відмінності між країнами в чисельності робочої сили в галузі STEM та балансі між фахівцями з науки і техніки та ІКТ.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/data/insights/statistical-releases/2026/06/the-research-and-innovation-workforce-continues-to-expand-across-the-oecd.html, https://www.oecd.org/en/networks/research-and-innovation-careers-observatory.html

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-07-06

УНІВЕРСИТЕТАМ СЛІД ВИКОРИСТОВУВАТИ ГШІ НА ОСНОВІ ПЕДАГОГІЧНОЇ МЕТОДОЛОГІЇ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєти Роусел «Підхід до штучного інтелекту «усе або нічого» загрожує загальмувати інновації».

У ній автор привертає увагу до позиції директора навчальних ініціатив Google DeepMind Міріам Шнайдер, яка вважає, що непродумані рішення стосовно використання генеративного штучного інтелекту в університетській освіті можуть перешкодити розвитку сучасної педагогіки. ГШІ не обов’язково має змінювати педагогіку, натомість його потенціал полягає у підтримці та посиленні ефективних освітніх практик. Поява новітніх технологій стала приводом для переосмислення фундаментальних питань про цілі навчання, роль викладача та характер взаємодії між учасниками освітнього процесу. Критику викликає бінарний підхід, за якого університети або повністю забороняють використання штучного інтелекту, або дозволяють його без істотних обмежень. Така поляризація відволікає увагу від набагато важливішого питання – не про характеристики моделей штучного інтелекту, а про те, як вони можуть впливати на взаємини між викладачами й студентами, мотивацію до навчання та розвиток цілісних освітніх підходів. Технологічні компанії дедалі більше уваги приділяють створенню інструментів, орієнтованих саме на навчання. Наприклад, режим Guided Learning у сервісі Gemini, розроблений на основі методології LearnLM. Його метою є не надання готових відповідей, а підтримка процесу навчання через постановку запитань, поступове пояснення матеріалу та стимулювання самостійного мислення студентів. Водночас ефективне використання великих мовних моделей потребує спеціального педагогічного проєктування. Помилково очікувати, що універсальна мовна модель автоматично стане якісним навчальним інструментом, – це схоже на ситуацію, коли випадкову людину без педагогічної підготовки ставлять перед аудиторією й пропонують виконувати функції викладача. Освітні системи ШІ мають створюватися з опорою на результати досліджень у сфері науки про навчання, а не лише на досягнення інформаційних технологій. Університетам необхідно переглянути не лише технічні правила використання ГШІ, а й загальні підходи до організації навчального процесу. Ключовим завданням стає пошук такого поєднання технологічних можливостей і педагогічних принципів, у якому цифрові інструменти сприятимуть розвитку мислення, взаємодії та мотивації студентів, а не підмінятимуть їх.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/all-or-nothing-approach-ai-risks-shutting-down-innovation

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-07-03