Новини науковцям Архіви

У ВАС ТРИ ДНІ, ЩОБ ОТРИМАТИ МІЛЬЙОН

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джейка Гроува «Триденний конкурс дослідницьких грантів UKRI є несправедливим щодо заявників».

У ній висвітлюється реакція британської наукової спільноти на рішення UK Research and Innovation (UKRI) відкрити конкурс грантів із надзвичайно коротким терміном подання заявок, що, на думку багатьох дослідників та університетів, поставило потенційних учасників у складні умови. У конкурсі між оголошенням і завершенням прийому заявок було передбачено лише три робочі дні. Чи можна за 72 години якісно підготувати повноцінну грантову заявку, погодити її із партнерами, пройти внутрішні процедури схвалення та оформити необхідну документацію? Звісно, у виграшному становищі опиняються ті команди, які вже мали на руках готові проєкти або значні адміністративні ресурси. Дослідники звертають увагу, що короткі терміни – це додаткові бар’єри для невеликих університетів, молодих науковців і тих установ, де погодження грантових заявок передбачає кілька етапів внутрішньої експертизи. У результаті перевагу отримують не найкращі наукові ідеї, а ті, які вдалося швидше оформити відповідно до формальних вимог. UKRI пояснює стислі терміни особливостями нинішнього етапу фінансування та необхідністю дуже оперативно розподілити наявні кошти і обіцяє, що подібні практики не стануть новим стандартом для грантових програм. Науковці підкреслюють: ефективна грантова система має забезпечувати не лише своєчасний розподіл коштів, а й достатній час для підготовки якісних проєктних пропозицій усіма потенційними заявниками. Процедури мають залишатися передбачуваними, прозорими й забезпечувати рівні можливості для участі, оскільки саме ці чинники значною мірою визначають довіру дослідницької спільноти до системи розподілу наукових грантів.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/ukris-three-day-research-grant-call-unfair-applicants

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-06-29

СПІВПРАЦЯ З СУСПІЛЬСТВОМ: РУШІЙНІ СИЛИ, ЧИННИКИ УСПІШНОСТІ ТА ШЛЯХИ РОЗВИТКУ

На сайті Європейської асоціації університетів опубліковано звіт експертної групи EUA-CDE «Співпраця чинники успішності та шляхи розвитку».

У ньому зазначається, що докторська освіта по всій Європі розвивається у відповідь на зростаючі суспільні та економічні виклики, відповідно співпраця з широким колом суспільних партнерів стає дедалі важливішою при збереженні досконалості досліджень. Документ містить огляд того, як сучасні університети та докторанти взаємодіють із суспільними партнерами у приватному, державному та некомерційному секторах для спільного створення знань та посилення впливу докторських досліджень. Аналізуються стимули співпраці у рамках докторантури та поза межами академічних кіл, наводиться широкий спектр підходів до організації співпраці – від менш інтенсивних форм взаємодії до структурованої співпраці, спільної дослідницької діяльності тощо. Продемонстровано досвід 22 установ-членів EUA-CDE з 13 країн, узагальнено ключові виклики, передумови та чинники успішної співпраці. Пропонуються інституційні перспективи розвитку докторської співпраці на різних етапах: від створення сприятливих рамкових умов та підготовки партнерств до впровадження співпраці та забезпечення змістовного подальшого розвитку.

Детальніше: https://eua.eu/publications/reports/doctoral-collaboration-with-society-drivers-success-factors-and-ways-forward.html, https://eua.eu/images/publications/Publication_PDFs/CDE_TPG_Report_Doctoral_collaboration_with_society_online.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Громадська наука

2026-06-29

ЗАТВЕРДЖЕНО ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ, ЯКІ ЗАСВІДЧУЮТЬ РІВЕНЬ ЗНАНЬ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Кабінет Міністрів України затвердив перелік документів, які засвідчують рівень знань англійської мови для осіб, які претендують на обіймання окремих посад.

Відповідна постанова оприлюднена на урядовому порталі. Документ не змінює коло посад і не встановлює нових вимог до кандидатів, а визначає документи для підтвердження рівня англійської мови для кандидатів на посади державної служби категорії «А», окремі посади державної служби категорій «Б» і «В», голів місцевих державних адміністрацій та їхніх заступників, прокурорів, окремі посади у військовій службі, правоохоронних органах, службі цивільного захисту, податкових і митних органах, а також про посадових осіб державних підприємств і товариств, у яких державі належить понад 50% акцій або часток. У сфері освіти і науки вимога стосується керівників закладів вищої освіти, керівників державних наукових установ та окремих посад у закладах вищої, фахової передвищої, професійної освіти й наукових установах. Це посади, пов’язані з науковою, міжнародною діяльністю, роботою з іноземними здобувачами освіти, управлінням відповідними підрозділами, а також окремі наукові та науково-педагогічні посади. Підтвердити рівень знань англійської мови можна буде державним сертифікатом, виданим уповноваженою державною установою або чинним міжнародним сертифікатом, автентичність якого можна перевірити онлайн. До переліку таких міжнародних сертифікатів належать Aptis ESOL, Cambridge English, IELTS, LanguageCert, Michigan English Test, Oxford Test of English, PTE Academic, TOEFL, ISE (Trinity College London) та інші документи, видані відповідними міжнародними екзаменаційними організаціями.

Детальніше: https://www.kmu.gov.ua/news/mon-vyznachyv-perelik-dokumentiv-iakymy-mozhna-pidtverdyty-riven-znan-anhliiskoi-movy-na-derzhavnykh-posadakh, https://mon.gov.ua/news/mon-vyznachyv-perelik-dokumentiv-iakymy-mozhna-pidtverdyty-riven-znan-anhliiskoi-movy-na-derzhavnykh-posadakh

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-06-29

ОЕСР: СЛОВЕНІЯ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала документ «Економічні дослідження ОЕСР: Словенія 2026» із серії «Економічні дослідження ОЕСР».

У ньому зазначається, що економіка Словенії виявилася стійкою до численних зовнішніх потрясінь. За прогнозом зростання посилиться внаслідок пом’якшання наслідків цінового шоку на енергоносії. Ринок праці залишається напруженим, а дефіцит робочої сили стимулює сильне зростання заробітної плати. Інфляція сповільнилася, але залишається високою, особливо у сфері послуг. Експерти наголошують на необхідності скоротити бюджетний дефіцит та переглянути витрати. Політика у сфері зайнятості та податкова реформа сприятимуть зростанню. Розширення впровадження штучного інтелекту сприятиме зростанню: підтримка бізнесу щодо інтеграції ШІ, а також запровадження нових навичок ГШІ в освіті стимулюватимуть позитивні ефекти від цієї технології. У документі наводиться стислий виклад основних тенденцій та перспектив, прогноз ВВП та інфляції, пріоритети структурних реформ, ризики.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/oecd-economic-surveys-slovenia-2026_9189105b-en.html,https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/06/oecd-economic-surveys-slovenia-2026_68b2f7f2/9189105b-en.pdf, https://doi.org/10.1787/9189105b-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-06-29

ДИСБАЛАНСИ У НАУКОВОМУ ФІНАНСУВАННІ: ГРАНТИ ДЛЯ МОЛОДИХ, НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ ДЛЯ ДОСВІДЧЕНИХ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Крістіни Муньйос Пінедо «Фінансування ERC створює бульбашку нестійких кар’єр».

У ній автор аналізує особливості грантової політики Європейської дослідницької ради (ERC) та стверджує, що нинішня структура фінансування забезпечує гарні можливості для дослідників на ранніх етапах кар’єри, але пропонує значно менше реалістичних перспектив для тих, хто знаходиться посередині професійного шляху. Крістіна є дослідником у галузі біомедичних наук, має досвід роботи у європейському та американському науковому середовищі і склала свою думку стосовно правил, що наразі змінюються. Запровадження нових семирічних грантів ERC Plus обсягом до 7 мільйонів євро, які Європейський Союз розглядає як один із інструментів залучення провідних учених із США, може дати очікувані результати. Такі програми є дійсно привабливими, але вони ставлять питання щодо кар’єри науковців після завершення цього фінансування. Система ERC значно краще підтримує ранні етапи наукової кар’єри, ніж подальший професійний розвиток. Автор аналізує результати конкурсів 2024 року і звертає увагу на суттєву різницю між кількістю грантів, доступних молодим і більш досвідченим дослідникам. Виходить так, що після завершення періоду, коли науковець може претендувати на гранти Starting або Consolidator, шанси отримати належне фінансування різко зменшуються. Саме тому багато дослідників, які успішно створили власні наукові групи на початку кар’єри, згодом стикаються з фінансовими та організаційними труднощами. Особливо тривожною є ситуація в країнах, де національні системи фінансування науки не пропонують достатньої кількості альтернативних програм підтримки, внаслідок чого дослідники можуть опинятися в залежності від одного джерела фінансування. Після завершення великого гранту лабораторії скорочуються, а науковці змушені шукати можливості переїзду до інших країн або працювати в умовах постійної фінансової невизначеності. Конкурентоспроможність науки визначається не лише розміром окремих грантів, а й різноманітністю джерел підтримки досліджень, рівнем адміністративного навантаження, можливостями залучення молодих дослідників і наявністю стабільних механізмів фінансування на різних етапах кар’єри. Саме за цими параметрами багато європейських країн поступаються Сполученим Штатам Америки. Також автор не обходить стороною питання пріоритетів майбутньої програми «Горизонт Європа» після 2028 року: існує занепокоєння тим, що в дискусіях про європейську конкурентоспроможність недостатньо уваги приділяється фундаментальним дослідженням, які фінансує ERC. Адже саме такі програми забезпечують довгостроковий науковий розвиток і міжнародну привабливість європейської науки. Матеріал порушує проблему організації академічної кар’єри в сучасній науці. Навіть найпрестижніші грантові програми не можуть гарантувати стабільного професійного розвитку, якщо між окремими етапами кар’єри виникають значні розриви у можливостях фінансування. Йдеться не лише про розподіл грантів, а й про те, наскільки наукові системи здатні забезпечувати послідовний розвиток дослідників упродовж усього їхнього професійного шляху.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/erc-funding-settings-are-creating-bubble-unsustainable-careers

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-06-26

РЕГУЛЮВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ РИНКІВ ЄС

Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (IP офіс) оприлюднив аналітичну довідку щодо оновлення Європейським Союзом регуляторної бази у сфері передачі технологій.

Йдеться про норми, запроваджені новим Регламентом Єврокомісії 2026/877 та Керівними настановами із підвищення рівня правової визначеності для учасників угод про передачу технологій і забезпечення ефективного захисту конкуренції та належної правової безпеки для підприємств. Документ містить пояснення змісту основних змін, а саме: уточнення правил розрахунку та застосування ринкових часток на технологічних ринках (зокрема – щодо технологій, які ще не забезпечили продажів контрактної продукції); запровадження понять активних і пасивних продажів відповідно до сучасних підходів до онлайн-продажів та цифрових каналів продажу; продовження з двох до трьох років періоду застосування блокового винятку до угод про передачу технологій після першого перевищення порогових значень ринкової частки; уточнення визначень конкуруючих і пов’язаних підприємств; зміни у ліцензуванні даних; обміну інформацією у межах угод щодо ліцензування даних; оцінювання угод про обмін даними згідно Регламенту ЄС 2023/2854 про гармонізовані правила справедливого доступу до даних та їх використання (Data Act); оновлених підходів до розмежування конкурентів та неконкурентів; угоди про врегулювання спорів у сфері прав інтелектуальної власності; нових підходів до оцінки технологічних пулів щодо істотності технологічних прав, умов FRAND та недопущення подвійного стягнення винагороди (double dipping).

Детальніше: https://nipo.gov.ua/tekhnolohichni-rynky-eu-onovlennia-pravyl/, https://nipo.gov.ua/wp-content/uploads/2026/06/analitychna-dovidka-onovlenyi-rehlament-komisii-eu.pdf, https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=OJ:L_202600877, https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=OJ:C_202602323, https://competition-policy.ec.europa.eu/public-consultations/2023-technology-transfer_en, https://competition-policy.ec.europa.eu/document/download/07c21a9b-eafc-4807-abb8-823b3e22ea18_en?filename=20260416_TTBER_explanatory-note.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-06-26

ОЕСР: НОРВЕГІЯ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала документ «Економічні дослідження ОЕСР: Норвегія 2026» із серії «Економічні дослідження ОЕСР».

У ньому зазначається, що Норвегія залишається однією з найбільш процвітаючих економік світу, що обумовлено грамотним макроекономічним управлінням та висококваліфікованою робочою силою. Однак економічне зростання доволі повільне, інфляція постійно перевищує цільовий показник у 2%, а суверенний фонд покриває дедалі більшу частку бюджетного дефіциту. У цьому огляді пропонується стислий виклад економічних тенденцій та перспектив Норвегії, включаючи прогнози ВВП та інфляції, перспективи зростання й пріоритети структурних реформ. Доповнення фіскальної політики середньостроковим планом витрат могло б допомогти знизити тиск на витрати та забезпечити довгострокову стійкість державних фінансів. Грошово-кредитна політика повинна залишатися обмежувальною доти, доки інфляція не буде надійно зафіксована на цільовому рівні. Рамки грошово-кредитної політики, особливо таргетування інфляції та незалежність центрального банку, наразі працюють добре і мають залишатися загалом незмінними. Підвищення якості викладання та оптимізація навчальних програм допоможе покращити показники початкової та середньої освіти. Подальше поглиблення торговельних відносин, покращення управління ризиками та підтримання достатніх запасів товарів першої необхідності допоможуть знизити ризик збоїв у глобальних ланцюжках поставок. Реформа регулювання в частині зниження адміністративного та регуляторного навантаження на стартапи, посилення регуляторного контролю та підвищення ефективності режимів банкрутства, сприятимуть інноваціям та підвищенню продуктивності.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/oecd-economic-surveys-norway-2026_5cc02644-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/06/oecd-economic-surveys-norway-2026_a4156dfb/5cc02644-en.pdf, https://doi.org/10.1787/5cc02644-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-06-26

ОЦІНЮВАТИ НЕ ВІДПОВІДЬ, А СПОСІБ МИСЛЕННЯ СТУДЕНТА

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ніколь Браунлі «Невеликі зміни в дизайні оцінювання можуть зробити мислення видимим».

У ній автор пропонує поговорити про те, як генеративний штучний інтелект спонукає викладачів переглядати традиційні підходи до оцінювання та переносити увагу з кінцевого результату на процес формування студентських суджень і рішень. Поширення ГШІ виявило давню слабкість багатьох освітніх практик: викладачі часто оцінюють готовий продукт, не маючи достатніх підстав судити про те, як саме студент дійшов до відповідного результату. Значна частина дискусій навколо академічної доброчесності зосереджується на виявленні або обмеженні використання штучного інтелекту, проте такий підхід не усуває головної проблеми. Якщо оцінювання орієнтоване виключно на кінцеву відповідь, викладачеві складно визначити, які саме знання, навички та міркування стоять за нею. Тому ефективною стратегією може бути не посилення контролю, а зміна дизайну завдань. Наприклад, навчальне завдання студентам може полягати у використанні генеративного штучного інтелекту під час вивчення теорій навчання. Викладач оцінює не підсумковий текст як такий, а повний запис взаємодії з чат-ботом, концентруючись на здатності студента ставити уточнювальні питання, критично оцінювати пояснення, виявляти прогалини в аргументації та поступово формувати більш цілісне розуміння проблеми. Таким чином основним доказом навчання стає процес мислення, а не фінальний результат. В інших варіантах завдань студенти мають пояснювати власні рішення, коментувати ключові етапи роботи та обґрунтовувати вибір певних підходів, а викладач оцінює не безпомилковість виконання, а професійне судження, уміння застосовувати теорію та здатність рефлексувати над власними діями. Цей підхід наближає оцінювання до реальних практик професійної діяльності, де важливим є не лише результат, а й логіка його досягнення. Доволі поширеним є побоювання, що процесно орієнтоване оцінювання вимагатиме від викладачів значно більше часу. Ніколь стверджує, що коли студент демонструє власний хід думок через коментарі, анотації або історію взаємодії з цифровими інструментами, викладачеві легше побачити моменти прийняття рішень і зробити висновок про якість навчання, ніж намагатися реконструювати цей процес за завершеним текстом. Також автор пропонує вимагати від студентів подання чернеток або історії роботи над завданням, коментувати ключові етапи розробки ідей, оцінювати розвиток аргументації, відкрито інтегрувати інструменти штучного інтелекту в освітній процес замість того, щоб намагатись повністю усунути їх з навчального середовища. Матеріал привертає увагу до питання організації університетського оцінювання в контексті стрімкого розвитку цифрових технологій. Якщо вища освіта прагне формувати критичне мислення, професійне судження та здатність ухвалювати обґрунтовані рішення, то ці якості мають ставати не прихованим припущенням, а безпосереднім об’єктом оцінювання та педагогічної уваги.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/small-changes-assessment-design-can-make-thinking-visible

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-06-25

КОНКУРС НА ЗДОБУТТЯ ПРЕМІЙ ІМЕНІ ВИДАТНИХ УЧЕНИХ УКРАЇНИ

Національна академія наук України оголосила конкурс на здобуття премій імені видатних учених України.

Його мета полягає у відзначенні науковців, які здійснили вагомі фундаментальні та прикладні наукові дослідження і науково-технічні розробки, що мають важливе значення для економіки, розвитку науки, підвищення обороноздатності держави та повоєнного розвитку України. Взяти участь у Конкурсі можуть окремі особи та колективи авторів наукових праць, опублікованих не менше 6 місяців та не більше 5 років тому, а також винахідники, винаходи та відкриття яких отримали своє упровадження. Оголошено конкурс на премії імені: М.П. Барабашова – за видатні наукові роботи в галузі фізики планет, зір і галактик; О.С. Давидова – за видатні роботи в галузі теоретичної і біологічної фізики; Д.В. Волкова – за видатні роботи у галузі теорії ядра та фізики високих енергій; С.М. Гершензона – за видатні досягнення в галузі молекулярної біології, молекулярної генетики та молекулярної біофізики; М.С. Грушевського – за видатні наукові роботи в галузі історичної україністики та соціології; Р.Є. Кавецького – за видатні наукові роботи в галузі експериментальної онкології; Ф.М. Колеси – за видатні наукові роботи в галузі української фольклористики, етнології, народознавства та музикології; М.Г. Крейна – за видатні наукові роботи в галузі функціонального аналізу і теорії функцій; І.І. Мечникова – за видатні роботи в галузі мікробіології, імунології та геронтології; В.С. Михалєвича – за видатні досягнення в галузі інформатики, теорії оптимізації і системного аналізу; З.І. Некрасова – за видатні наукові роботи в галузі металургії; І.П. Пулюя – за видатні наукові роботи в галузі прикладної фізики; Л.В. Писаржевського – за видатні наукові роботи в галузі хімії та хімічної технології; О.В. Погорелова – за видатні наукові роботи в галузі диференціальних рівнянь, геометрії та топології; І.К. Походні – за видатні роботи в галузі прикладного матеріалознавства; М.В. Птухи – за видатні наукові роботи в галузі економіки і демографії, демографічної статистики; Л.П. Симиренка – за видатні наукові роботи в галузі садівництва, дендробіології та квітникарства; М.Д. Стражеска – за видатні наукові роботи в галузі лікування внутрішніх хвороб, кардіології; С.І. Субботіна – за видатні наукові досягнення в галузі геофізики, гідрофізики, наукового приладобудування, метрології, фізики атмосфери; С.П. Тимошенка – за видатні досягнення в галузі теоретичної та прикладної механіки; В.І. Толубинського – за видатні досягнення в галузі теплофізики та теплотехніки; І.М. Францевича – за видатні наукові роботи в галузі фізичного матеріалознавства; В.Ю. Чаговця – за видатні наукові роботи в галузі фундаментальної і прикладної фізіології; Д.І. Чижевського – за видатні наукові роботи в галузі філософських наук. Подати заявки на конкурс можна до 1 листопада 2026 року.

Детальніше: https://www.nas.gov.ua/news/nacionalna-akademiya-nauk-ukrani-ogoloshuye-konkurs-na-zdobuttya-premiy-imeni-vidatnih-uchenih-ukrani

Фото: НАНУ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-06-25

СТАВИТИ ЕКОЛОГІЧНУ СТІЙКІСТЬ В ОСНОВУ ПОЛІТИКИ ЄС

На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано матеріал «Експерти закликають поставити екологічну стійкість в основу політики ЄС».

У ньому зазначається, що Європейська група з етики в науці та нових технологіях (EGE) ухвалила висновок «Цінування природи: наслідки для управління ЄС». Документ був опублікований Механізмом етичних консультацій (EThAM), який надає рекомендації Європейській комісії та іншим європейським інституціям. Поради стосуються того, як зобов’язання ЄС щодо захисту довкілля можуть бути більш послідовно втілені у процес прийняття рішень, особливо в умовах екологічної взаємозалежності, втрати біорізноманіття, кліматичної нестабільності, системного ризику та екологічних обмежень. Експерти EGE наголошують, що суспільства є частиною екологічних систем, від яких вони залежать, тому екологічна стійкість не є другорядною метою, вона необхідна для стійкості, процвітання, безпеки Європи (особливо – в контексті геополітичної нестабільності, економічного тиску, промислової конкуренції та соціальної напруги). Політикам слід неухильно дотримуватись законного права на чисте, здорове та стале довкілля в межах ЄС; інтегрувати різні способи оцінювання політико-правових процесів для урахування екологічних, етичних, соціальних, культурних та економічних пріоритетів при розробленні політичних рішень; розвивати та зміцнювати інституційні механізми для подолання екологічних проблем; використовувати економічну оцінку при запровадженні етичних та екологічних норм та інструментів задля підтримки добробуту, стійкості, екологічної цілісності; посилити дослідження, підтримувати відповідальні інновації та запроваджувати інституційне навчання для збереження природи й управління впливом людини на природу; зміцнювати відповідальність, екологічну грамотність та громадянську підтримку захисту природи; забезпечити узгодженість між внутрішніми зобов’язаннями ЄС щодо природи та сталого розвитку та його зовнішніми діями.

Детальніше: https://research-and-innovation.ec.europa.eu/news/all-research-and-innovation-news/experts-call-placing-ecological-sustainability-core-eu-policies-2026-06-03_en, https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/4b9f4620-5e2b-11f1-aa6d-01aa75ed71a1/language-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-06-25