News for scientists Архіви

ПОСІБНИК З ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПОРТАЛУ ДАНИХ

На офіційному порталі європейських даних Europеan Data опублікований матеріал «Розкриття інформації про дані: посібник з візуалізації Європейського порталу даних: ресурс, який допоможе користувачам перетворювати дані на чіткі та захопливі візуальні історії».

Це безкоштовний онлайн-ресурс, розроблений Офісом публікацій Європейського Союзу для підтримки окремих осіб та організацій в ефективному обміні даними. Посібник об’єднує навчальні матеріали, створені для установ ЄС, в єдину доступну платформу. Він розроблений для користувачів усіх рівнів, від початківців до досвідчених фахівців, і має на меті підвищити грамотність у сфері даних, показуючи, як перетворювати складні набори даних на чіткі та ефективні візуалізації. Посібник структуровано на сім розділів, що охоплюють такі важливі теми, як принципи дизайну, розповідь історій, типи діаграм та доступність. Ці розділи можна вивчати окремо, вони організовані за зростаючою складністю, що дозволяє користувачам персоналізувати свій навчальний процес. Зміст поєднує практичні пояснення з реальними прикладами, взятими як з державного, так і з приватного секторів, а також інтерактивні функції, такі як діаграми та мультимедійні елементи. Його гнучка структура дозволяє користувачам легко дотримуватися запропонованого шляху навчання або зосередитися на конкретних темах, що їх цікавлять. Посібник сприяє розвитку навичок візуалізації даних, допомагає користувачам краще розуміти висновки, отримані з відкрито доступних наборів даних.

Детальніше: https://data.europa.eu/en/news-events/news/unlocking-data-insights-european-data-portals-visualisation-guide, https://data.europa.eu/apps/data-visualisation-guide/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-07-29

ОЕСР: ПІДТРИМКА ВІДПОВІДАЛЬНОГО ВПРОВАДЖЕННЯ ГШІ В ОСВІТІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Політика підтримки відповідального та систематичного впровадження ГШІ у вищій освіті» із серії «ОЕСР: освітні теми».

У ньому зазначається, що генеративний штучний інтелект широко, але разом із тим нерівномірно використовується у вищій освіті. Майже всі студенти та більшість викладачів мають досвід роботи з ГШІ. За три роки з моменту публічного випуску першого інструменту нового покоління генеративного штучного інтелекту наприкінці 2022 року він перетворився з новинки на інструмент, що повсюдно використовується студентами та викладачами. Наразі більшість наявних даних про використання ГШІ у вищій освіті заснована на нерепрезентативних опитуваннях. І хоча їх результати постійно вказують на високий рівень використання ГШІ, не можна інтерпретувати ці дані як точні оцінки, – скоріше це ознаки тенденцій, що формуються. У Сполученому Королівстві частка студентів, які повідомляють про використання ГШІ, зросла з 66% на початку 2024 року до 92% у 2025 році та 95% у 2026 році. У Німеччині використання ГШІ серед студентів збільшилося з 63% у 2023 році до більш ніж 90% у 2025 році. У Франції дослідження показало, що 55% студентів закладів вищої освіти використовували інструменти ГШІ у 2023 році, а в 2025 їх кількість збільшилась до 82%. У Сполучених Штатах Америки близько 88% студентів, що навчаються на програмах молодшого спеціаліста чи бакалавра використовували інструменти ШІ хоча б іноді. Опитування 2024 року, яке охопило 16 країн, показало: 86% студентів ЗВО використовують ГШІ під час навчання. Зростаючі можливості та швидке поширення технологій штучного інтелекту змінюють вищу освіту, впливаючи на те, як навчаються та як отримують необхідну підтримку студенти, як відбувається викладання та оцінювання, які навички та знання потрібні студентам, як проводяться дослідження, а також як ГШІ впливає на управління навчальними закладами. У цьому документі показано, як генеративний ШІ впроваджується та використовується у вищій освіті, висвітлюються його можливості та проблеми, зокрема – щодо захисту даних, академічної доброчесності, рівності, надійності згенерованого контенту та його впливу на формування знань і навичок студентів. Спираючись на інформацію про досвід країн-членів ОЕСР та країн-партнерів, експерти визначають п’ять сфер для нових політичних відповідей на поширення ГШІ, які мають реалізовуватись на системному рівні. Йдеться про рекомендації щодо відповідального використання ГШІ, розроблення спільних підходів до дотримання вимог та закупівлі його інструментів, забезпечення розвитку компетенцій ШІ, підтримку збору доказів та пілотних оцінок впливу ГШІ, а також розроблення спеціалізованих інструментів ШІ для вищої освіти.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/policies-supporting-responsible-and-systematic-genai-adoption-in-higher-education_c4e5621f-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/policies-supporting-responsible-and-systematic-genai-adoption-in-higher-education_0f8d9b9f/c4e5621f-en.pdf,https://doi.org/10.1787/c4e5621f-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-07-29

ЯКИМ БУДУТЬ НАСЛІДКИ ЛІКВІДАЦІЇ МІНІСТЕРСТВА НАУКИ, ІННОВАЦІЙ І ТЕХНОЛОГІЙ?

На сайті Times Higher Education опубліковано статті Ніка Гіллмана та Джека Гроува, присвячені рішенню нового уряду Великої Британії ліквідувати Міністерство науки, інновацій і технологій (DSIT) та передати його функції новоствореному Міністерству бізнесу, інновацій, науки і торгівлі (DBIST).

Автори обговорюють можливі наслідки цього кроку для університетів, дослідницької політики та інноваційної екосистеми країни. Перші повідомлення про реорганізацію викликали критичну реакцію з боку університетів і наукових установ. Джек Гроув звертає увагу на той факт, що представники академічного сектору висловлювали побоювання, що ліквідація окремого міністерства науки може послабити увагу уряду до досліджень та інновацій, а ЗВО та наукова система в цілому ризикують перетворитися на другорядний напрям діяльності великого економічного відомства. Серед основних негативних наслідків називали можливу втрату темпів реалізації вже започаткованих програм, зокрема – у сфері штучного інтелекту, цифрової трансформації й підтримки досліджень через UK Research and Innovation. Нік Гіллман говорить, що часті адміністративні реформи зазвичай є дорогими й дестабілізуючими, але успіх державної наукової політики визначається не структурою міністерств, а насамперед політичними пріоритетами, якістю управління та повноваженнями відповідальних міністрів. Автор нагадує, що до створення DSIT наука вже багато років перебувала у складі бізнес-міністерства, і цей період не можна вважати невдалим. Інтеграція науки до потужнішого економічного відомства навіть може посилити її вплив на урядову політику. Експерти припускають, що рішення нового уряду може означати не лише зміну адміністративної структури, а й початок масштабного перегляду всієї британської наукової політики. Наразі країна одночасно стикається з хронічним недофінансуванням університетів, зростанням бюрократичного навантаження на систему досліджень, різким збільшенням кількості грантових заявок та необхідністю більш ефективної інтеграції науки та економіки. Створення нового відомства може стати шансом для кращого поєднання дослідницької, інноваційної та промислової політики. Дискусія точиться не стільки навколо факту ліквідації DSIT, скільки навколо майбутньої моделі державного управління наукою. У центрі уваги перебуває питання, як забезпечити кращу інтеграцію науки з економічною політикою і чи стане реформа джерелом нових можливостей для британської науки й університетів.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/dsits-demise-need-not-be-disaster, https://www.timeshighereducation.com/news/dsits-likely-abolition-criticised-university-and-tech-leaders, https://www.timeshighereducation.com/news/loss-dsit-opens-door-fundamental-policy-redesign

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_TimesHigherEducation #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-07-28

ПРЕМІЯ ДЛЯ МОЛОДИХ УЧЕНИХ UNESCO–AL FOZAN

Організація об’єднаних націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) оголосила про старт прийому заявок на здобуття Міжнародної премії UNESCO – Al Fozan.

Ця премія покликана підтримати молодих учених у галузі STEM – природничі науки, технології, інженерія та математика, відзначити їхні наукові досягнення, заохотити до продовження наукової кар’єри та розвитку міжнародного наукового співробітництва. Премія присуджується раз на два роки, її лауреатами стають п’ять молодих учених, що представляють основні географічні регіони ЮНЕСКО. Взяти участь у конкурсі можуть дослідники віком до 40 років, які мають вагомі досягнення в одному або кількох із наступних напрямів: наукові дослідження у сфері STEM; STEM-освіта, популяризація науки, творчість та інновації; міжнародне або регіональне наукове співробітництво у сфері STEM. Переможець отримує грошову винагороду у розмірі 50 тис. дол. США, медаль і диплом. Заявки подають держави – члени ЮНЕСКО через національні комісії у справах ЮНЕСКО, університети, кафедри ЮНЕСКО, міжнародні наукові спілки та інші партнерські організації, визначені ЮНЕСКО. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 30 листопада 2026 року.

Детальніше: https://unescoalfozanprize.org, https://www.nas.gov.ua/news/yunesko-vidkrila-priyom-zayavok-na-mizhnarodnu-premiyu-unesco–al-fozan-dlya-molodih-uchenih

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_UNESCO #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новин

2026-07-28

ОЕСР: РІВЕНЬ ГРАМОТНОСТІ ТА МАТЕМАТИЧНИХ НАВИЧОК

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Навігація по життю з низьким рівнем грамотності та математичних навичок: нові результати опитування навичок дорослих 2023 року» із серії «Дослідження навичок».

У ньому зазначається, що згідно з опитуванням навичок дорослих 2023 року майже кожен третій дорослий у країнах ОЕСР має низький рівень базових навичок грамотності або математики. В 11-ти з 27-ми країн, які брали участь в опитуванні, частка дорослих з низькими навичками значно зросла за останнє десятиліття. Лише дві країни зафіксували скорочення: Данія та Фінляндія. Низький рівень базових навичок обмежує можливості працевлаштування, заробіток, стан здоров’я та участь у громадському житті. Дорослі з низькими базовими навичками приблизно на третину рідше беруть участь на ринку праці, ніж ті, хто має середній рівень володіння мовою. Серед працюючих погодинна заробітна плата в середньому приблизно на п’ять доларів нижча, а в Сінгапурі та Швейцарії розрив перевищує десять доларів. Опитані повідомляють про гірше здоров’я, нижчу задоволеність життям та слабшу довіру до інших людей та інституцій. Цей звіт досліджує масштаби, характер й наслідки низького рівня базових навичок, містить аналіз дефіциту навичок залежно від країни та галузі, визначає найсильніші предиктори низького рівня навичок, розкриває різні профілі низькокваліфікованого населення. Експерти наголошують, що дорослі з низьким рівнем базових навичок не є однорідною групою: дефіцит відрізняється за ступенем тяжкості, по-різному розподіляється за рівнем грамотності та математики, а також відображає різні ролі міграції та мовного походження.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/navigating-life-with-low-literacy-and-numeracy_c198a20f-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/navigating-life-with-low-literacy-and-numeracy_ce2f32b6/c198a20f-en.pdf, https://doi.org/10.1787/c198a20f-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-07-28

ЧИ МОЖНА РАДИКАЛЬНО СКОРОТИТИ ТРИВАЛІСТЬ ПІДГОТОВКИ ДОКТОРІВ ФІЛОСОФІЇ?

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Адріана Фернема «PhD-дослідження можна завершити за 18 місяців».

У ній автор висловлює думку, що підготовка докторів філософії в природничих науках могла б тривати значно менше часу, якщо ефективно організувати дослідницький процес, підвищити роль наукового керівника й удосконалити структуру програми. Спираючись на власний досвід роботи у різних країнах, він стверджує, що успішність підготовки значною мірою залежить від якості наукового керівництва. Слабка дисертація нерідко свідчить не лише про недоліки роботи здобувача, а й про прорахунки керівника, який відповідає за організацію дослідження та професійний супровід молодого науковця. Багато дисертаційних досліджень у галузі природничих наук затягуються не через складність наукових завдань, а через неефективну організацію роботи. Здобувачі нерідко витрачають перший рік на ознайомлення з літературою, освоєння лабораторних методик і пошук перспективної тематики, тоді як реальне виконання досліджень відкладається на більш пізній етап. Але насправді молодий дослідник із перших тижнів роботи має бути активно залученим до вже діючого наукового проєкту, брати участь у проведенні експериментів, аналізі результатів, підготовці рукописів і публікації статей. Завдяки цьому процес формування дослідницьких компетентностей та підготовка дисертації відбуваються паралельно, а не послідовно. Скорочення тривалості докторантури має переваги як для самих дослідників, так і для університетів. Молоді науковці швидше розпочинатимуть самостійну кар’єру, університети зможуть ефективніше використовувати фінансові та кадрові ресурси, знижуватиметься ризик втрати мотивації або дострокового припинення навчання, який зростає по мірі збільшення тривалості докторських програм. Звісно, в галузі гуманітарних чи соціальних наук, де характер дослідницької роботи та структура докторських програм можуть істотно відрізнятися, все можу бути по-іншому. Визначальним критерієм є не тривалість навчання, а його успішність, досягнення необхідного рівня дослідницької компетентності та здатності проводити самостійні наукові дослідження. Саме тому ключова роль належить ефективному науковому керівництву, ретельному плануванню досліджень і ранньому залученню молодих науковців до дослідницької роботи. Автор привертає увагу академічної спільноти до проблеми пошуку моделей докторської підготовки, які дозволяли б поєднати високу якість досліджень із більш раціональним використанням часу та ресурсів.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/science-phd-can-be-completed-within-18-months

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_TimesHigherEducation #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Науковцям_КращіПрактики #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2026-07-27

СТВОРЕННЯ НАЦПЛАТФОРМИ ДЛЯ ШI-СПІЛЬНОТИ

Міністерство цифрової трансформації України спільно з AI HOUSE запускають масштабне картування ШІ-ініціатив на єдиній Національній платформі AI-спільноти.

Наразі стартував перший етап, в рамках якого здійснюється збір заявок від учасників ринку та створення відкритого реєстру. Платформа стане єдиним вікном для інновацій, що буде корисним для фахівців, які хочуть долучитися до проєктів або шукають можливості для розвитку, так і для держави, яка потребує відповідної експертизи. Нова веб-платформа міститиме ключову інформацію щодо організацій; календар подій, мітапів та хакатонів; статистику розвитку екосистеми; новини. До подання заявок запрошуються спільноти з технічних та суміжних сфер, освітні ініціативи, дослідницькі центри, регіональні хаби та індустріальні об’єднання. Планується, що до кінця поточного року команда проєкту складе відкритий реєстр зі щонайменше 20-30 провідних гравців ринку.

Детальніше: https://thedigital.gov.ua/news/shtuchnyy-intelekt/obyednuyemo-rynok-shtuchnoho-intelektu-stvoriuyemo-yedynu-natsionalnu-platformu-dlia-ai-spilnot, https://ai.thedigital.gov.ua/, https://form.typeform.com/to/OhpQIWm4?utm_campaign=mintsyfra

Фото: Мінцифри

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-07-27

ЗВІТ ЄС ПРО РОЛЬ ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК У СУСПІЛЬНОМУ РОЗВИТКУ

Європейська Комісія оприлюднила аналітичний звіт «Зміцнення Європи через публічні бібліотеки: як стале інвестування в публічні бібліотеки та їхні численні ролі забезпечує соціальну, культурну та демократичну віддачу».

Це перший документ такого рівня від Європейського Союзу, що системно розглядає публічні бібліотеки як незамінну соціальну інфраструктуру та пропонує конкретні рекомендації для політиків на міжнародному, національному та місцевому рівнях. До його підготовки було залучено 36 провідних експертів із 33 країн Європи. Звіт фіксує поточний стан: наразі в Європі функціонує близько 67 тис. публічних бібліотек, які щороку обслуговують понад 757 млн. відвідувачів. Наголошується, що бібліотеки відіграють вирішальну роль у підтриманні демократії, протидії дезінформації, цифровому розвитку, зміцненні ментального здоров’я та соціальної згуртованості громад. Окрему увагу в документі приділено діяльності бібліотек у часи криз та надзвичайних ситуацій. Бібліотеки стають безпечними просторами, центрами підтримки внутрішньо переміщених осіб, надання психосоціальної допомоги та збереження культурної спадщини. Ключова рекомендація експертної групи полягає у визнанні публічних бібліотек органами влади всіх рівнів як об’єктів, без яких суспільство не може існувати, із забезпеченням гарантованого вільного доступу до них. Стале майбутнє бібліотечного сектору залежить від шести стратегічних напрямів: надійна правова та політична база; багаторівнева відповідальність та стале фінансування; прийняття управлінських рішень на основі даних; кваліфікована, цінна та перспективна робоча сила; сталі та інклюзивні громадські простори; цифрова зрілість та інновації.

Детальніше: https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/623284d9-8184-11f1-bf5e-01aa75ed71a1/language-en, https://data.europa.eu/doi/10.2766/1906144

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-07-27

ОЕСР: ЗАСТОСУВАННЯ РЕГУЛЯТОРНИХ МОДЕЛЕЙ В ЦИФРОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Спектр регуляторних моделей та їх застосування в цифровій економіці» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань регуляторної політики».

У ньому зазначається, що політики та регулюючі органи у регуляторній практиці постійно стикаються з необхідністю вирішувати, як найкраще усунути ризики, які несуть загрозу соціальному благополуччю. Їх рішення залежать від коректної оцінки такого роду ризиків та визначення припустимого ступеня державного втручання з огляду на такі чинники, як зростання та продуктивність. Політики мають добре розуміти проблеми й доступні варіанти рішень і цифрова економіка та інновації тут не є винятком. Політики повинні приймати рішення про те, чи слід регулювати цифрові продукти та послуги, а також як саме це слід робити (зокрема, чи необхідні державні регулюючі заходи та які підходи є найбільш пропорційними й відповідними для контексту регулювання). Це завдання ускладняється внаслідок швидкого розвитку цифрових продуктів та послуг, оскільки динамічне середовище потребує високого рівня експертизи від політиків та регулюючих органів. Документ представляє методологію, огляд регуляторних моделей – від командно-контрольного регулювання, через регулювання на основі результатів, ринкові механізми та спільне регулювання, до різних форм саморегулювання – класифікованих за їхньою гнучкістю та ролями, які державні та приватні суб’єкти відіграють у процесі регулювання. Звіт містить критерії вибору моделі на основі впливу на інновації, характеристик ринку, приватних суб’єктів та готовності державних інституцій. Експерти на основі аналізу фактичних даних роблять висновок, що уряди все більше покладаються на змішані моделі, за яких державні суб’єкти зберігають відповідальність за встановлення регуляторних цілей, делегуючи засоби їх досягнення та регулювання приватним суб’єктам під державним наглядом та підзвітністю.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-spectrum-of-regulatory-models-and-its-application-to-the-digital-economy_b7456763-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/the-spectrum-of-regulatory-models-and-its-application-to-the-digital-economy_a011bc8f/b7456763-en.pdf,https://doi.org/10.1787/b7456763-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-07-27

ЯК ПРОТИДІЯТИ ДОМІНУВАННЮ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ?

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Бернем закликав покласти край домінуванню університетів в освітній системі».

У ній ідеться про ідею Енді Бернема про перегляд співвідношення між університетською та професійною освітою у Великій Британії та створення системи, що забезпечуватиме молоді більш широкий вибір освітніх та кар’єрних траєкторій. Британська система тривалий в якості пріоритету мала університетську освіту, а шляхи професійного розвитку не отримували достатньої підтримки. Така модель більше не відповідає сучасним потребам економіки та ринку праці, які потребують висококваліфікованих фахівців різного рівня. Внесок університетів у розвиток науки, економіки та регіонів – вагомий, але університетський шлях не повинен розглядатися як єдиний або безумовно найпрестижніший варіант після завершення школи. Молоді люди повинні мати рівноцінний доступ до якісної професійної освіти, стажувань, програм учнівства та інших форм підготовки. Тому державна політика має забезпечувати однакову суспільну цінність як університетських дипломів, так і професійних кваліфікацій, щоб молоді люди могли обирати освітню траєкторію відповідно до власних здібностей і професійних планів, а не під впливом суспільних стереотипів. У Великому Манчестері реалізуються ініціативи зі створення більш інтегрованої системи освіти та професійної підготовки. Регіон прагне поєднати діяльність шкіл, коледжів, університетів, роботодавців і місцевої влади, щоб забезпечити молоді зрозумілі та взаємопов’язані маршрути переходу від навчання до професійної діяльності. У центрі дискусії – питання поєднання традиційно сильного університетського сектору і сектору професійної освіти з підготовки кадрів для сучасної економіки.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/burnham-end-dominance-universities-education-system

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_TimesHigherEducation #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-07-24