Зображення запису ПРОГРАМА ДІЯЛЬНОСТІ УРЯДУ НА 2026–2027 РОКИ

ПРОГРАМА ДІЯЛЬНОСТІ УРЯДУ НА 2026–2027 РОКИ

Уряд затвердив Програму діяльності на 2026–2027 роки. Передбачається, що у своїй роботі Кабінет Міністрів буде орієнтуватися на результат, забезпечить відповідальність і підзвітність, ефективність і швидкість, підтримуватиме приватну ініціативу понад державне втручання.

Уряд затвердив Програму діяльності на 2026–2027 роки. Передбачається, що у своїй роботі Кабінет Міністрів буде орієнтуватися на результат, забезпечить відповідальність і підзвітність, ефективність і швидкість, підтримуватиме приватну ініціативу понад державне втручання.

Основні напрями роботи: зміцнення стійкості та наближення справедливого миру; розвиток оборонно-промислового комплексу; захист критичної інфраструктури та систем життєзабезпечення, забезпечення стійкості енергосистеми, територіальних громад та економіки. Уряд бере на себе зобов’язання створювати можливості для якісної освіти, працевлаштування, підприємництва та професійного розвитку. Окремий пріоритет — молодіжна політика, доступна медицина і реабілітація, якісні соціальні послуги, житло, доглядова інфраструктура та підтримка тих, хто її найбільше потребує. Планується зробити державне управління ефективним та якісним, максимально спростити бюрократичні процеси. Відбуватиметься масштабне узгодження законодавства із  нормами ЄС задля прискорення вступу України до Європейського Союзу. Економічна політика буде спрямована на продуктивну зайнятість, внутрішнє виробництво і переробку, інвестиції, технологічну модернізацію та розширення експорту, перехід від сировинної моделі до створення продукції з високою доданою вартістю, розвиток малого і середнього бізнесу. У сфері освіти і науки передбачено п’ять операційних цілей, які забезпечать зміни для педагогів і науковців, учнів і студентів, розвиток безпечної та сучасної інфраструктури, оновлення змісту освіти та посилення науки й інновацій. Передбачено підвищення оплати праці педагогів і науковців та розширення можливостей для їхнього професійного розвитку, зокрема: підвищити на 20% заробітну плату педагогічних і науково-педагогічних працівників; підвищити оплату праці науковців — до 50% за результатами державної атестації.  Відбуватиметься системне оновлення освітньої інфраструктури. Буде оновлено понад 100 стандартів фахової передвищої та вищої освіти із залученням роботодавців. Планується збільшити до 30% частку базового фінансування наукових установ, що розподіляється за формулою з урахуванням результатів державної атестації; удвічі збільшити кількість наукових проєктів за державним замовленням для потреб національної безпеки й оборони, відновлення України та трансформації економіки; збільшити до 15% частку витрат підприємницького сектору на дослідження і розробки; розвивати наукові парки та трансфер технологій; запроваджувати ключові показники ефективності для керівників наукових установ; продовжити інтеграцію України до Європейського дослідницького простору.

Детальніше: https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/70520, https://itd.rada.gov.ua/19b6c513-6c86-4269-a84f-f74731e0a557, https://mon.gov.ua/news/zatverdzheno-plan-priorytetnykh-dii-uriadu-na-20262027-roky-iaki-zminy-planuiutsia-u-sferi-osvity-i-nauky

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-08-20
Поширити
Зображення запису ЦИФРОВИЙ ДЕТОКС: КРЕЙДА І ПАПІР ЩОБ ПОВЕРНУТИ УВАГУ СТУДЕНТІВ

ЦИФРОВИЙ ДЕТОКС: КРЕЙДА І ПАПІР ЩОБ ПОВЕРНУТИ УВАГУ СТУДЕНТІВ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Хосе Еоса Тринідада «Як я використав крейду і папір, щоб повернути увагу студентів».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Хосе Еоса Тринідада «Як я використав крейду і папір, щоб повернути увагу студентів».

У ній викладач Каліфорнійського університету описує чотири зміни у викладанні, спрямовані на поглиблення навчання та залучення студентів через обмеження використання цифрових пристроїв та повернення до аналогових форм роботи.  Йдеться не про повну відмову від технологій, а про реакцією на ГШІ та про прагнення створити умови для більш зосередженої роботи здобувачів освіти над навчальним матеріалом. У великій лекційній групі зі 125 студентів Хосе випробував чотири підходи: заборона ноутбуків під час занять; повернення до крейдяної дошки; рукописні домашні завдання; тестове аудиторне оцінювання. Раніше Хосе дозволяв студентам самостійно вирішувати, як вони робитимуть нотатки, хоча і спостерігав, як фактично пристрої використовувалися для покупок в інтернеті, планування справ або перегляду відео. Відмова від ноутбуків спиралася, зокрема, на дослідження, які пов’язують відсутність ноутбуків із кращим запам’ятовуванням матеріалу, академічними результатами та якістю обговорення. За результатами цього експерименту 75 % студентів зазначили, що заборона ноутбуків допомагала їм, а 23 % не відчули змін. Щоб компенсувати відсутність ноутбуків, викладач заздалегідь надавав студентам презентацію та закладав достатньо часу для рукописних нотаток.  Крім того, замість звичайної презентації можна проводити пару зовсім без цифрових матеріалів, формулюючи запитання, записуючи відповіді студентів на дошці тощо. Студенти позитивно оцінили такий формат, називаючи його більш інтерактивним і зрозумілим. Звісно, така лекція потребує більшої підготовки, ніж заняття з презентацією: без слайдів викладач має заздалегідь дуже чітко визначити ключові поняття та логіку їх послідовного розгляду. Рукописні домашні завдання передбачають, що студенти власноруч записують одне поняття з обов’язкового читання, виконують його, показують спосіб застосування та готовляться до обговоренні на занятті. Така робота не є захищеною від використання ГШІ через можливе переписування згенерованого тексту. Однак мета завдання полягає передусім у тому, щоб спонукати студентів виконувати читання, осмислювати матеріал і приходити на заняття підготовленими до обговорення. Для підсумкового оцінювання використовуються аудиторні іспити з тестовими завданнями, під час яких беруться до уваги зусилля студента, його прогрес під час вивчення курсу та рівень опанування знань і навичок. Наступним кроком буде повернення до друкованих навчальних матеріалів. Студенти працюватимуть із паперовими добірками текстів Арістотеля, Данте та Марти Нуссбаум, робитимуть позначки на сторінках і приходитимуть на заняття з опрацьованими примірниками. Суть – не у протиставленні технологій і традиційного навчання, а в усвідомленому використанні обмежень  щодо цифрового середовища для підвищення концентрації, активної творчої роботи та комунікації під час занять.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/how-i-used-chalk-and-paper-win-back-students-attention

Фото: Хосе Еос Тринідад

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-08-20
Поширити
Зображення запису ОЕСР: СТИМУЛИ ДЛЯ ЗЕЛЕНИХ, СОЦІАЛЬНИХ, СТІЙКИХ ОБЛІГАЦІЙ

ОЕСР: СТИМУЛИ ДЛЯ ЗЕЛЕНИХ, СОЦІАЛЬНИХ, СТІЙКИХ ОБЛІГАЦІЙ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Стимули для інвесторів зелених, соціальних, стійких та пов’язаних зі стійкістю облігацій державного сектору» із серії «Ринкові консультації ОЕСР».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Стимули для інвесторів зелених, соціальних, стійких та пов’язаних зі стійкістю облігацій державного сектору» із серії «Ринкові консультації ОЕСР».

Документ містить інформацію про те, як інвестори сприймають зелені, соціальні, стійкі та пов’язані зі стійкістю (GSSS) облігації державного сектору, а також пропонує рекомендації з мотивації випуску облігацій у країнах, що розвиваються. Висновки звіту базуються на результатах опитування OECD-LuxSE щодо стимулів для інвесторів для облігацій GSSS державного сектору, а також матеріалах консультацій з інвесторами та іншими учасниками ринку. Аналізуються чинники, що впливають на інтерес інвесторів та схильність до ризику щодо облігацій GSSS, подається прогноз розвитку цього ринку, пропонуються політичні міркування та рекомендації щодо конкретних дій, спрямованих на допомогу донорам, урядам-емітентам країн, що розвиваються, та іншим учасникам ринку й забезпечення підвищення привабливості випуску облігацій GSSS державного сектору та стимулювання інвестицій у країни, що розвиваються.

Детальніше:  https://www.oecd.org/en/publications/investor-incentives-for-public-sector-green-social-sustainability-and-sustainability-linked-bonds_d94a24e9-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/investor-incentives-for-public-sector-green-social-sustainability-and-sustainability-linked-bonds_14a6e07e/d94a24e9-en.pdf, https://doi.org/10.1787/d94a24e9-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ЦСР

2026-08-20
Поширити
Зображення запису ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ НАУКИ

ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ НАУКИ

На вебпорталі НРАТ у рубриці «Популяризація науки» з’явився новий допис «Метод прогнозування зони хімічного забруднення при викиді важких небезпечних газів».

На вебпорталі НРАТ у рубриці «Популяризація науки» з’явився новий допис «Метод прогнозування зони хімічного забруднення при викиді важких небезпечних газів».

Автор – Андрій Лесько. Йдеться про метод прогнозування зони хімічного забруднення при викиді важких небезпечних газів, що поєднує математичне моделювання їх розповсюдження в атмосфері з моделюванням осадження та хімічної нейтралізації дисперсним рідинним потоком.

Детальніше:  https://nrat.ukrintei.ua/blog/metod-prognozuvannya-zony-himichnogo-zabrudnennya-pry-vykydi-vazhkyh-nebezpechnyh-gaziv

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2026-08-19
Поширити
Зображення запису НОВА МОДЕЛЬ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ ЗДОБУТТЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ

НОВА МОДЕЛЬ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ ЗДОБУТТЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Верховна Рада України ухвалила в цілому проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам» № 10399.

Верховна Рада України ухвалила в цілому проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам» № 10399.

Документ оновлює модель державної фінансової підтримки здобуття вищої освіти, закріплюючи такі інструменти бюджетного фінансування, як державне замовлення, державні та регіональні бюджетні місця, державні гранти. Прийняття закону надасть вступникам і студентам більше можливостей отримати підтримку від держави, зберегти безоплатне навчання на конкурсній основі та краще пов’язати підготовку фахівців із потребами країни, громад і ринку праці. Конституційне право на безоплатну вищу освіту в державних і комунальних закладах збережено. Державне замовлення зберігається для сектору безпеки та оборони. Йдеться про вищі військові навчальні заклади, заклади вищої освіти зі специфічними умовами навчання та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти. Держава фінансуватиме підготовку фахівців відповідно до визначених потреб цього сектору. Для цивільної вищої освіти передбачені державні та регіональні бюджетні місця, які забезпечуватимуть безоплатне навчання на конкурсній основі за всіма спеціальностями. Кількість таких місць визначатиметься з урахуванням прогнозу потреб ринку праці. Регіони також зможуть додатково підтримувати підготовку фахівців через регіональні бюджетні місця. Це дасть громадам і областям більше інструментів для підготовки кадрів, потрібних для місцевого розвитку. Передбачено кілька видів державних грантів: академічні – для вступників із високими результатами зовнішнього оцінювання; соціальні – для вразливих і соціально незахищених категорій населення; спеціальні – за мистецькі або спортивні досягнення; для підготовки офіцерів запасу. Також закон розширює можливості для освіти упродовж життя: люди, які вже здобули освіту за кошти бюджету або за державним грантом, зможуть повторно здобути той самий ступінь вищої освіти з державною підтримкою за умови наявності 7 років страхового стажу, втрати можливості працювати за станом здоров’я, статусу учасника бойових дій, інвалідності. Нова модель буде запроваджуватись поетапно. Норми щодо академічних грантів набирають чинності через місяць після опублікування закону, інші діятимуть з 1 січня 2027 року та будуть запроваджені вже під час вступу 2027. 

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/verkhovna-rada-ukrainy-ukhvalyla-zakon-pro-novu-model-derzhavnoi-pidtrymky-zdobuttia-vyshchoi-osvity, https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/43517, https://itd.rada.gov.ua/f11a613b-c46a-4935-acfb-e6419712d4b7

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інклюзивність

2026-08-19
Поширити
Зображення запису НІМЕЦЬКА РЕФОРМА ДОСЛІДНИЦЬКИХ КОНТРАКТІВ

НІМЕЦЬКА РЕФОРМА ДОСЛІДНИЦЬКИХ КОНТРАКТІВ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сехер Асаф «Мінімальна тривалість дослідницьких контрактів не вирішує системних проблем».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сехер Асаф «Мінімальна тривалість дослідницьких контрактів не вирішує системних проблем».

У ній ідеться про німецьку реформу, спрямовану на збільшення часу перших контрактів для докторантів і постдоків, яка наврядчи зможе усунути причини нестабільності наукової кар’єри. Наразі уряд Німеччини схвалив проєкт закону, відповідно до якого працевлаштовані докторанти мають отримувати перший контракт щонайменше на три роки, а постдоки — щонайменше на два роки, а також передбачає посилення захисту дослідників, які беруть відпустку у зв’язку з народженням дитини або доглядом за родичами. Частина науковців змушена залишатися на тимчасових контрактах до 40–50 років. Але проблема полягає не стільки в тому, чи триватиме контракт два, три чи шість років, скільки в обмеженій кількості стабільних посад після завершення цього періоду. Не всі постдоки можуть або хочуть стати професорами, однак університетська система пропонує недостатньо привабливих і стабільних альтернативних кар’єрних шляхів. Для вирішення проблеми деякі університети, наприклад,  створюють посади фахівців із проєктування навчання, які спеціалізуються на методиці онлайн-освіти. Додатковим чинником нестабільності є залежність університетів від зовнішнього фінансування досліджень: якщо науковий проєкт фінансується лише упродовж трьох років, університету складно запропонувати постійну посаду досліднику, зарплата якого залежить від цього гранту. Тому збільшення тривалості першого контракту саме по собі не змінює фінансової моделі, яка породжує тимчасову зайнятість. Слід звернути увагу і на структурну організацію дослідницької системи: на вершині перебуває професор із постійною посадою, тоді як значна кількість дослідників змушена постійно шукати наступний контракт. Запропоновані правила дають молодим науковцям більшу визначеність на два або три роки, але майже не впливають на їхні подальші шанси отримати стабільну посаду у сфері досліджень.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/minimum-length-research-contracts-dont-address-systemic-issues

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation 

2026-08-19
Поширити
Зображення запису КОНКУРС EIC STEP SCALE UP DEFENCE

КОНКУРС EIC STEP SCALE UP DEFENCE

Європейська рада з інновацій та Виконавче агентство з питань малого та середнього бізнесу проводять конкурс на участь у програмі EIC STEP Scale Up Defence.

Європейська рада з інновацій та Виконавче агентство з питань малого та середнього бізнесу проводять конкурс на участь у програмі EIC STEP Scale Up Defence.

Взяти у ньому участь можуть компанії з держав-членів ЄС, країн Європейської економічної зони, асоційованих з програмою «Горизонт Європа», а також з України. Переможцям буде спрямовано від 10 до 30 млн євро фінансування для прискорення масштабування промислових потужностей у сфері протиповітряної та протиракетної оборони, безпілотників, протидронів, інших критично важливих оборонних технологій.

Подати заявки на участь у конкурсі можна до 28 жовтня 2026 року.

Детальніше: https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/opportunities/topic-details/HORIZON-EIC-2026-DEFENCE-01https://strategic-technologies.europa.eu/document/download/6c29257c-60ce-4157-81e7-8ea827803287_en, https://strategic-technologies.europa.eu/about_en, https://eic.ec.europa.eu/news/eic-selects-new-european-scale-ups-step-scale-investments-2026-07-28_en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка

2026-08-19
Поширити
Зображення запису ІНТЕРАКТИВНИЙ ДАШБОРД PHD-ДОСЛІДНИЦЬКИХ ПРОЄКТІВ

ІНТЕРАКТИВНИЙ ДАШБОРД PHD-ДОСЛІДНИЦЬКИХ ПРОЄКТІВ

Інформація про переможців першого конкурсного добору PhD-дослідницьких проєктів відтепер доступна у зручному форматі інтерактивного дашборду на порталі «Наука».

Інформація про переможців першого конкурсного добору PhD-дослідницьких проєктів відтепер доступна у зручному форматі інтерактивного дашборду на порталі «Наука».

Ресурс презентує структуровані дані про підтримані в результаті конкурсного відбору дослідження, заклади вищої освіти, наукові установи, керівників і потенційних здобувачів ступеня доктора філософії, тематичні напрями та орієнтовні обсяги фінансування. Наразі для перегляду доступні відомості про 78 PhD-дослідницьких проєктів, які будуть виконуватись у 34 закладах вищої освіти та наукових установах. Їх сукупний обсяг фінансування становить біля 130 млн грн.  Медіанний вік потенційних здобувачів проєктної аспірантури становить 23 роки. Проєкти виконуватимуться установами 13 регіонів України, серед них Київ (41 проєкт), Львівська (11 проєктів) та Харківська область (5 проєктів), найбільше проєктів у галузі «Хімія» (19), «Біологія та біохімія» (18) і «Математика» (11).  Проєктна аспірантура передбачає, що здобувач не лише навчається за освітньо-науковою програмою, а від початку працює у складі дослідницької команди над конкретним науковим завданням. Проєкти можуть тривати до 48 місяців і охоплюють машинне навчання, Data Science, нові матеріали, біотехнології, регенеративну медицину, екологічну безпеку, критичні мінерали, технології для оборони та відновлення України.

Детальніше: https://data.nauka.gov.ua/dashboard-phd, https://mon.gov.ua/news/mon-vidkryvaie-interaktyvnyi-dashbord-phd-doslidnytski-proiekty

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-08-18
Поширити
Зображення запису «ІНДЕКС НІСЕНІТНИЦІ» ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ДОСЛІДЖЕНЬ: ДОКАЗИ ЧИ ПСЕВДОНАУКОВІ АРГУМЕНТИ

«ІНДЕКС НІСЕНІТНИЦІ» ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ДОСЛІДЖЕНЬ: ДОКАЗИ ЧИ ПСЕВДОНАУКОВІ АРГУМЕНТИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Росса «Професор розробив «індекс нісенітниці» для політичних досліджень».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Росса «Професор розробив «індекс нісенітниці» для політичних досліджень».

Йдеться про запропоновану австралійським дослідником Пат Томсон методику оцінювання того, наскільки політичні документи відповідають базовим стандартам доказових досліджень, який має п’ятирівневу шкалу від нуля (документ не містить ознак нісенітниці)  до четвертого, крайнього рівня неприйнятності. Ідея запровадження такого показника виникла через розчарування тим, як уряди та лобістські організації використовують недостатньо якісні дослідження для обґрунтування своїх позицій. Причому увага акцентується не стільки на проблемі існування дійсно слабких досліджень, а на тому, що документи аналітичних центрів, громадських організацій та урядові пропозиції можуть містити твердження, які насправді не випливають із наведених доказів. При цьому механізми спростування таких тверджень часто виявляються нездатними конкурувати з яскравими повідомленнями медіа чи гучними політичними заявами. Запропонований підхід базується на перевірці фактів та науковому рецензуванні, потребує знання базових принципів досліджень і предметної галузі, але забезпечує швидке і прозоре застосування як практичного інструменту для критичного читання. Методика передбачає надання відповідей на 19 запитань, що дозволяє визначити, наскільки документ відповідає базовим вимогам дослідницької роботи. Серед критеріїв — повнота огляду наукової літератури, відповідність методів поставленому завданню та визнання авторами обмежень власного дослідження. Головний фокус на тому, чи справді наведені докази дають підстави для зроблених висновків. Звісно, будь-яке дослідження має певні обмеження і академічна культура вимагає чітко визначати, які висновки можна, а які не можна робити на його основі. Проблема виникає тоді, коли обережні академічні формулювання втрачаються при залученні до публічної політики і стають категоричними рекомендаціями. Томсон жартома говорить про «дослідження нісенітниці» як про напрям, що вже виникає в антропології, освіті, філософії та бізнесі. Стаття порушує питання про здатність академічної спільноти реагувати на слабко обґрунтовані політичні твердження так само швидко й зрозуміло, як вони поширюються в публічному просторі.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/professor-develops-bullshit-index-policy-research

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation 

2026-08-18
Поширити
Зображення запису ОЕСР: МОБІЛІЗАЦІЯ ФІНАНСУВАННЯ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

ОЕСР: МОБІЛІЗАЦІЯ ФІНАНСУВАННЯ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Мобілізація приватного фінансування за 2026 рік».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Мобілізація приватного фінансування за 2026 рік».

Наголошується, що в  умовах скорочення державних бюджетів і зростання потреб у розвитку, залучення приватного фінансування стало центральним елементом зусиль, спрямованих на підтримку сталого розвитку. На основі статистичних даних Комітету щодо розвитку ОЕСР (DAC) у документі аналізуються актуальні тенденції мобілізації приватного фінансування у різних регіонах, секторах, за допомогою різних інструментів та від різних постачальників. Увагу зосереджено на секторах, де мобілізація збільшилася або прогрес зупинився, а також на ринках, де зберігається дефіцит фінансування. Хоча загальні обсяги мобілізації ресурсів виросли,  обмеженим залишається коло інструментів, постачальників та країн-донорів. Фінансуючим організаціям слід підвищувати узгодженість і прозорість даних про залучені кошти, покращувати звітність задля посилення довіри інвесторів, зниження інформаційної асимметриї та скорочення розриву між реальними та передбачуваними інвестиційними ризиками. Рекомендується підтримувати високі міжнародні стандарти прозорості та розкриття інформації, співпрацювати у роботі над удосконаленням методології, формувати якісну доказову базу, важливу  як для політиків, так і для приватних інвесторів. Доцільно здійснити стандартизацію інструментів змішаного фінансування, що допоможе знизити транзакційні витрати, полегшити масштабування.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/private-finance-mobilisation-report-2026_a871a032-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/private-finance-mobilisation-report-2026_65d04723/a871a032-en.pdf, https://doi.org/10.1787/a871a032-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ЦСР

2026-08-18
Поширити