Новини науковцям Архіви

ПРОГРЕС У ВИКОНАННІ ПРІОРИТЕТІВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПРОСТОРУ ТА СТРУКТУРНІ ПРОБЛЕМИ

На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано матеріал «Спостерігається постійний прогрес у виконанні пріоритетів Європейського дослідницького простору, але структурні проблеми залишаються».

У ньому зазначається, що ЄС, його держави-члени та країни, асоційовані з програмою «Горизонт Європа», у період з 2010 по 2023 рік досягли значного прогресу у ключових сферах досліджень та інновацій. За допомогою актуального Табло показників Європейського дослідницького простору (ERA) за 2025 рік та Інформаційної панелі ERA усі зацікавлені можуть долучитись до даних моніторингу ERA. Звіт містить інформацію про прогрес, досягнутий на рівні ЄС та на національному рівні за чотирма пріоритетами ERA: поглиблення функціонального внутрішнього ринку знань; здійснення «зеленого» та цифрового переходу та розширення суспільної участі в ERA; розширення доступу до передового досвіду досліджень та інновацій по всьому ЄС; просування узгоджених інвестицій та реформ у дослідження та інновації. Фіксується значний прогрес у ряді підпріоритетів ERA: інвестиції в дослідження та розробки, відкрита наука, гендерна рівність, кар’єра та мобільність дослідників, глобальна взаємодія. Позитивні зрушення також очевидні в синергії з галузевою та промисловою політикою, у залученні громадян та суспільства до досліджень та інновацій. Разом із тим, обмежений прогрес та навіть стагнація мають місце у ряді ключових сфер, включаючи наукове лідерство, дії в галузі досліджень та розробок, орієнтовані на вирішення проблем, координацію інвестицій у дослідження та розробки, а також синергію з політикою в галузі освіти та навичок. Залишаються значними відмінності між країнами, особливо – щодо потенціалу співпраці та інтеграції на основі досконалості. Загалом Табло показників ERA 2025 підтверджує, що Європейський дослідницький простір продовжує просуватися у напрямку координації дій та спільних політичних рамок, однак структурні дисбаланси та недостатня конвергенція ризикують підірвати довгострокову конкурентоспроможність Європи. У висновках підкреслюється важливість сталих інвестицій, узгодженості політики, посилення співпраці між країнами та секторами для повної реалізації потенціалу Європейського наукового простору. Також у документі йдеться про наступні кроки, зокрема: Табло показників ERA буде доповнено аналітичними матеріалами моніторингу у рамках окремих країн, а Єврокомісія у 2026 році має прийняти Закон про ERA.

Детальніше: https://research-and-innovation.ec.europa.eu/news/all-research-and-innovation-news/continuous-progress-across-european-research-area-priorities-structural-challenges-remain-2026-06-01_en, https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/675add95-5bcc-11f1-aa6d-01aa75ed71a1/language-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ЄДП #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-06-10

ОЕСР: ОБМІН ІНФОРМАЦІЄЮ У СФЕРІ КОНКУРЕНТНОЇ ПОЛІТИКИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Обмін інформацією у сфері конкурентної політики» із серії «Круглі столи ОЕСР з політичних документів у сфері конкурентної політики».

У ньому зазначається, що обмін інформацією між фактичними чи потенційними конкурентами порушує складні питання конкурентної політики. Йдеться про комерційно важливу інформацію для конкурентів, включаючи ту, яка передається через посередників, зовнішні е-платформи, автоматизовані інструменти та публічне розкриття. Кожна з цих форм розкриття інформації може покращити функціонування ринку за рахунок зниження невизначеності, скорочення транзакційних витрат та підтримки планування, знизити стратегічну невизначеність, але, разом із тим, і послабити конкуренцію, полегшити координацію чи сприяти картельній поведінці. Оскільки ризики та вигоди залежать від безлічі специфічних аспектів обміну інформацією та її контексту, розроблення чітких керівних вказівок є складним завданням. Дослідження процесів обміну інформацією важливе з наступних причин: 1) економічні дослідження тепер мають у своєму розпорядженні удосконалені евристичні методи, які показали, що інформація, яка часто розглядається як менш ризикована (особливо агреговані дані) може сприяти координації дій конкурентів; 2) правозастосовна практика засвідчує, що у низці юрисдикцій обмін інформацією визнається самостійним порушенням, проте зберігаються розбіжності у правовій характеристиці, порогових значеннях, підходах та ефектах; 3) технологічні зміни роблять ринки більш концентрованими та цифровими. У документі розглядається, як різні форми обміну інформацією впливають на стимули розвитку підприємств та ринкові результати; аналізуються підходи антимонопольних органів країн ОЕСР через правозастосування, прецедентне право та керівні вказівки; показані основні чинники конкурентного ризику.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/information-sharing-in-competition-policy_ecbf13e9-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/06/information-sharing-in-competition-policy_7b14e98f/ecbf13e9-en.pdf, https://doi.org/10.1787/ecbf13e9-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-06-10

«МІКРОШАХРАЙСТВО» В НАУЦІ: МІЖ НЕДБАЛІСТЮ ТА НЕЧЕСНІСТЮ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува ««Ендемічне мікрошахрайство» серед науковців залишається безкарним».

У ній автор висловлює своє занепокоєння поширенням дрібних, але систематичних порушень академічної доброчесності, які в епоху ШІ майже перестали бути предметом офіційних розслідувань, тоді як по суті є грубим порушенням академічної культури та негативно впливають на якість наукових досліджень. Поштовхом для дискусії стала публікація декана факультету Педагогічного університету Брюса Макфарлейна, який стверджує, що нині увага університетів та суспільства в цілому значною мірою зосереджена на використанні студентами генеративного штучного інтелекту, тоді як численні сумнівні практики серед науковців часто залишаються поза належною увагою. Навколо студентського використання ШІ виникла своєрідна «моральна паніка», яка відволікає від глибших проблем академічної доброчесності. Стало массовим «мікрошахрайство» – не відверта фальсифікація даних або плагіат, а менш помітні дії, що порушують принципи доброчесності, яке проявляється в надмірному самоцитуванні, формальному включенні до списку літератури праць, що фактично не були використані під час дослідження, символічному цитуванні відомих авторів без належного звернення до їхніх ідей та інші практики, спрямовані на покращення показників публікаційної активності чи академічної репутації. Подібні дії складно кваліфікувати як грубі порушення, тому вони рідко стають предметом дисциплінарних процедур. Але їхня поширеність має значний накопичувальний ефект: саме такі практики поступово формують середовище, в якому дотримання високих стандартів дослідницької роботи починає сприйматися як менш важливе, ніж досягнення кількісних показників ефективності. Системи оцінювання, орієнтовані на кількість публікацій, цитованість й різноманітні наукометричні індикатори, створюють стимули для поведінки, яка формально не порушує правила, але суперечить духу академічної доброчесності. Університети значно ефективніше реагують на поодинокі випадки очевидного порушення правил, ніж на поширені практики, які перебувають у «сірій зоні» між припустимою поведінкою та недоброчесністю. Саме тому багато фактів «мікрошахрайства» тривалий час залишаються без наслідків для їхніх учасників. Стаття закликає замислитись над тим, як академічне середовище визначає межі доброчесності та які стимули формують повсякденну поведінку дослідників, адже довіра до науки залежить не лише від боротьби з найбільш резонансними порушеннями, а й від ставлення до численних дрібних практик, які поступово впливають на якість наукової роботи.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/endemic-micro-cheating-academics-going-unpunished

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-06-09

НЕОБХІДНО ВІДНОВИТИ РОБОТУ НАД ДИРЕКТИВОЮ ПРО ТРАНСКОРДОННІ ОБ’ЄДНАННЯ У ВИЩІЙ ОСВІТІ

Європейська асоціація університетів оприлюднила свою позицію щодо нещодавно відкликаної Європейською комісією пропозиції щодо директиви про європейські транскордонні об’єднання.

Рішення про доцільність підготовки цього документу було прийняте у 2023 році з огляду на необхідність підтримки створення некомерційних асоціацій в усіх державах-членах ЄС, незалежно від місця їхньої реєстрації. Наразі підготовлений та попередньо узгоджений документ, який отримав підтримку Європейського парламенту, знято з розгляду. Транскордонне співробітництво є важливим для розвитку європейських університетів: ця співпраця підвищує якість навчання та викладання і часто є передумовою досягнення високих результатів у дослідженнях. Упродовж останнього десятиліття в Європі відбувалось поглиблення цього типу співпраці, у тому числі – завдяки ініціативі сотень університетів, які беруть у ній участь. Можливість створення асоціацій, що діють на європейському рівні, відображатиме та сприятиме цій дедалі глибшій співпраці. Транскордонні асоціації мають значний потенціал для європейської вищої освіти та досліджень, а також для зміцнення стійкості європейської демократії. Тому Європейська асоціація університетів закликає Раду ЄС, Європейський парламент та Європейську комісію продовжувати свою роботу, щоб втілити цей варіант у реальність.

Детальніше: https://eua.eu/news/eua-news/revive-the-directive-on-cross-border-associations-to-make-cooperation-easier-across-the-eu.html

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄAУ #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-06-09

ОЕСР: ОНОВЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ CLIMATE CLUB

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Оновлення фінансового інструментарію Climate Club на 2026 рік.

Економічні ризики та фінансові інструменти декарбонізації промисловості». У ньому зазначається, що на промисловий сектор припадає біля 40% загального обсягу глобальних викидів вуглецю, а на металургійну, цементну та хімічну промисловість – 70%. Досягнення нульових викидів до середини століття вимагає швидкого та стійкого нарощування масштабів запровадження низьковуглецевих промислових технологій. Уряди, промисловість та фінансовий сектор працюють над трансформацією промислових виробничих систем задля покращення екологічних показників, зниження кліматичних ризиків, забезпечення конкурентоспроможності та підвищення стійкості. Тим не менш, поточний рівень інвестицій у низьковуглецеві технології суттєво відстає від необхідного. За даними спільної доповіді ОЕСР-МЕА, щорічні глобальні інвестиції в технології з майже нульовим рівнем викидів для сталеливарної та цементної промисловості мають досягти щонайменше 500 млрд дол. США у період з 2026 по 2035 рік, а це у 25 разів більше, ніж нинішній рівень. При цьому не менше 67% цих інвестицій необхідні в країнах з економікою, що розвивається. На Китай припадає понад 75% світового виробництва сталі і понад 85% всього світового виробництва цементу. Мобілізація інвестицій такого масштабу вимагає активізації фінансування з усіх джерел – державного, приватного, міжнародного та внутрішнього. При цьому очікується, що приватний сектор надасть більшу частину необхідного капіталу. У звіті представлено всебічний огляд доступних фінансових рішень з декарбонізації промисловості як у розвинених країнах, так і на ринках, що розвиваються; проаналізовано нові фінансові інструменти; наведено актуальні тематичні дослідження, що ілюструють конкретні приклади політики та програм із покращення доступу до фінансування, підвищення привабливості проектів для інвесторів (зокрема – приватних), які мають гарний потенціал для масштабування.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/climate-club-financial-toolkit-2026-update_df71ab89-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/climate-club-financial-toolkit-2026-update_77981878/df71ab89-en.pdf, https://doi.org/10.1787/df71ab89-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-06-09

АКАДЕМІЧНА ДИПЛОМАТІЯ ПРАЦЮЄ, КОЛИ ПОЛІТИКА РОЗ’ЄДНУЄ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сегер Асаф ««Академічна дипломатія» може долати політичні розбіжності, вважає голова Європейської асоціації університетів».

У ній йдеться про зростаюче занепокоєння європейських університетів впливом геополітичної напруженості на міжнародну наукову співпрацю та пропонується обговорити роль академічного середовища у підтримці діалогу між країнами навіть тоді, коли офіційні політичні відносини ускладняються. Президент EUA Жузеп Гаррель представляє організацію, що об’єднує близько 900 університетів Європи. Він фіксує нову реальність: якщо ще кілька років тому керівники закладів вищої освіти найчастіше говорили про фінансування та інституційну автономію, то нині дедалі більше уваги вони приділяють наслідкам геополітичних конфліктів для науки й освіти. Серед ключових викликів – питання дослідницької безпеки та невизначеність щодо майбутніх умов міжнародної співпраці. Університети дедалі частіше висловлюють занепокоєння можливою втратою самостійності у виборі міжнародних партнерів. Ідеться про ризик того, що рішення стосовно співпраці з іноземними науковцями або закладами будуть ухвалюватись не академічними інституціями, а державними структурами залежно від розвитку політичної ситуації. Університети прагнуть зберігати право самостійно визначати коло партнерів для наукових і освітніх проєктів. Це підтверджують і результати нового опитування EUA: вони співпрацюють не лише з партнерами в межах Євросоюзу, а й з установами Північної Америки, Азії, Африки, Латинської Америки, Близького Сходу та Океанії. Але останнім часом такі зв’язки дедалі частіше опиняються під пильною увагою урядів через побоювання щодо передачі чутливих технологій або результатів досліджень іноземним державам. Університети залишаються прихильниками відкритої співпраці та неохоче сприймають обмеження, засновані лише на географічному походженні потенційних партнерів. «Академічна дипломатія», як здатність університетів підтримувати професійні та наукові контакти навіть у періоди погіршення міждержавних відносин, надзвичайно важлива та виходить наразі на перший план. Заклади вищої освіти є важливим елементом «м’якої сили», вони забезпечують збереження каналів спілкування та взаєморозуміння між суспільствами, а їхні зв’язки можуть залишатися дієвими навіть тоді, коли офіційний політичний діалог суттєво обмежений. Гаррель наголошує, що сучасним керівникам закладів вищої освіти доводиться одночасно реагувати на виклики цифрової трансформації, розвитку штучного інтелекту, фінансових змін, екологічної стійкості та геополітичної нестабільності. У цих умовах здатність університетів підтримувати міжнародний діалог дедалі більше розглядається як важлива складова їхньої суспільної місії та внеску у збереження глобальних наукових зв’язків.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/academic-diplomacy-can-bridge-political-divides-says-eua-head

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_БезпекаДосліджень #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-06-08

ШІ ЗМІНЮЄ ПРАВИЛА ГРИ

На офіційних ресурсах StrikePlagiarism опублікований матеріал, що висвітлює результати проведеного Університетом Лакхнау (Індія) у березні 2026 року масштабної перевірки 121 дисертації на щодо ознаки генерування інструментами штучного інтелекту.

Виявилось, що 95% дисертацій мають проблеми з оригінальністю текстів. При цьому серйозні порушення знайдені у 34 дисертаційних роботах, розгляд яких був тимчасово призупинений, а самі роботи відправлені на додаткову перевірку. 82 дисертації було повернуто їхнім авторам на доопрацювання. Як бачимо, генеративний штучний інтелект стрімко змінює академічне середовище, що робить нагальною для університетів потребу у встановленні чітких правил його використання, навчання ним здобувачів освіти та педагогів. Важливо провести межу між допустимим використанням штучного інтелекту та порушенням академічної доброчесності, зробити зрозумілими і прозорими вимоги використання ШІ для пошуку літератури, редагування текстів, пошуку ідей, покращення структури дисертації, написання текстів наукової роботи. У багатьох країнах та університетах на ці питання досі не сформульовані відповіді. Тому потрібен консенсус щодо політики, прозорості процедур оцінювання та надійних інструментів виявлення ГШІ, які надають експертам точну й змістовну інформацію для прийняття рішень. Адже технології постійно удосконалюються, на відміну від більш неповоротких інституційних політик академічної доброчесності.

Детальніше: https://t.me/StrikePlagiarism_Ukr/417

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-06-08

ОЕСР: ДОВІДНИК З ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Довідник з промислової політики: від розробки стратегії до її реалізації».

У ньому зазначається, що промислова політика займає важливе місце у політичних дискусіях країн ОЕСР. Нещодавні політичні заяви вказують на швидке поширення інструментів підтримки промислової політики в усьому світі, при цьому кількість нових заходів значно збільшилася за останнє десятиліття. Уряди завжди підтримували бізнес у різний спосіб, але до підготовки та реалізації промислової політики ставилися з обережністю. Адже некоректно сформульовані та погано обґрунтовані заходи можуть надмірно захищати діючих гравців, перешкоджати інноваціям, спотворювати конкуренцію і торгівлю. Наразі багато урядів, які зіткнулись з низкою проблем, серед яких вразливість глобальних ланцюжків поставок, упровадження цифрових та екологічно чистих технологій, що потребують великих інвестицій та ефективної координації, підвищили увагу до питань стійкості економіки та підтримки промислового розвитку. Економічна безпека зайняла більш важливе місце у політичному порядку денному, особливо – для критично важливих технологій, секторів (наприклад, напівпровідники) та сировинних ресурсів. Нова хвиля промислової політики характеризується широким набором інструментів і засобів, серед яких – удосконалення нормативно-правової бази, інвестиції у навички, інфраструктуру та розповсюдження технологій, підтримка інновацій тощо. Документ містить практичні рекомендації для політиків щодо розроблення промислових стратегій та їхньої реалізації. Спираючись на аналіз ОЕСР та найкращі приклади, експерти розробили поради, як зробити промислову політику більш ефективною, при цьому зберігаючи відкриті ринки, підтримуючи конкурентні умови та підвищуючи економічну безпеку. Пропонується чотириетапна структура розробки промислових стратегій: стратегічна орієнтація, координація, ефективна реалізація та оцінка. Розглядається процес вибору та розроблення конкретних інструментів політики (гранти, податкові пільги, державні витрати на проведення ДіР).

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/industrial-policy-handbook_ff099713-en.html,https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/06/industrial-policy-handbook_a5b12f68/ff099713-en.pdf, https://doi.org/10.1787/ff099713-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-06-08

КОМУ НАЛЕЖАТЬ ОСВІТНІ ДАНІ? НАСЛІДКИ КІБЕРАТАКИ НА CANVAS

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Росса «Злам Canvas продемонстрував нагальність підтримки «суверенітету даних», вважає віцеканцлер».

У ній розглядаються наслідки масштабної кібератаки на платформу Canvas та висновків, які мають зробити з цього університети щодо збереження критично важливих освітніх даних всередині країни, без покладання на закордонні цифрові інфраструктури. Інцидент із платформою Canvas, розробленою компанією Instructure, міг охопити понад 200 мільйонів користувачів у школах, коледжах та університетах по всьому світу. Після виявлення порушення безпеки система зазнала серйозних перебоїв у роботі, а низка ЗВО була змушена тимчасово змінювати навчальні та адміністративні процеси. Білл Шортен, колишній федеральний міністр Австралії та нинішній керівник Університету Канберри заявив, що ця ситуація має стати відправною точкою для серйозної розмови про так званий «суверенітет даних». Якщо тимчасовий збій або навмисний злам однієї такої системи може поставити під загрозу інформацію великої кількості освітніх установ країни, то слід терміново переосмислити підходи до зберігання критично важливих наборів даних. До загальнонаціональної дискусії з цього приводу мають залучитись університети, які повинні нести відповідальність за безпекою освітньої інформації. Компанія Instructure після хакерської атаки повідомила про врегулювання інциденту та підтвердила, що виплатила викуп зловмисникам, які повернули викрадені дані та заявили про знищення їхніх копій. Експерти з кібербезпеки наголошують, що подібні заяви кіберзлочинців неможливо перевірити, отже викрадена інформація може зберігатися або використовуватися в майбутньому для нових шахрайських схем і фішингових атак. Висока концентрація даних на великих цифрових платформах створює і великі ризики: навіть якщо не було скомпрометовано фінансову інформацію, то інші дані, зокрема – освітні записи, службове листування, персональні відомості можуть становити значну цінність для кіберзлочинців. В результаті під загрозою опиняються тисячі організацій та мільйони людей. Звісно, перенесення даних до національних дата-центрів саме по собі не усуне всіх ризиків, воно не здатне запобігти внутрішнім порушенням безпеки або помилкам персоналу. Проте такий підхід може зменшити залежність від зовнішніх інфраструктур й обмежити масштаби наслідків глобальних кібератак. Поряд із безпековою цінністю, розвиток локальних центрів обробки даних має цінність з позицій підтримки економічного розвитку та технологічної самодостатності держави. Проблема балансу між перевагами глобальних цифрових платформ і необхідністю контролю над критично важливими інформаційними ресурсами має відкрито й активно обговорюватись, оскільки освітні установи дедалі більше залежать від зовнішніх цифрових сервісів.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/canvas-hack-highlights-need-data-sovereignty-says-v-c

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-06-05

ПРОДОВЖУЄТЬСЯ РОБОТА НАД ПЕРЕЛІКОМ НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ

Міністерство освіти і науки інформує академічну громадськість про роботу над формуванням списку журналів категорії «Б» у рамках складання «Переліку наукових фахових видань України».

Процес відбувається за оновленими правилами, які передбачають посилення вимог до якості наукових видань, прозорості редакційної політики, публікаційної етики, рецензування та достовірності інформації, розміщеної на вебсайтах журналів. До 30 квітня засновники наукових періодичних видань вже мали можливість подати заявку на включення до «Переліку…» за допомогою системи URIS. МОН опрацювало подані матеріали та підготувало рейтингові списки видань за відповідними кластерами, які є основою для подальшого розгляду заявок Комісією з питань публікаційної етики, а також прийняття остаточних рішень щодо включення до «Переліку…». Ці рейтингові списки до моменту завершення експертного оцінювання та ухвалення рішень МОН він не є остаточними, вони не визначають статусу видання і не підлягають публічному поширенню. Всього було подано 1394 заявки, попередньо рекомендовано до внесення до «Переліку…» 974 видання, триває робота з документами. Наразі Комісія з питань публікаційної етики вивчає документи, перевіряє відомості, розглядає зауваження, пояснення і готує пропозиції щодо остаточних результатів оцінювання. Особлива увага приділяється академічній доброчесності, якості редакційних процедур, прозорості політик журналів, коректності роботи з DOI, повноті інформації про редакційні колегії, процесам рецензування та підтримці відкритого доступу. Остаточний список наукових фахових видань категорії «Б» буде затверджено наказом МОН та оприлюднено на офіційному сайті міністерства.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-prodovzhuie-formuvannia-katehorii-b-pereliku-naukovykh-fakhovykh-vydan-ukrainy

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини

2026-06-05

Національний репозитарій академічних текстів

База даних НРАТ:

Звіти у сфері наукової і науково-технічної діяльності

Дисертації на здобуття наукових ступенів та автореферати

Матеріали видань та локальних репозитаріїв

Новини науковцям

ПРОГРЕС У ВИКОНАННІ ПРІОРИТЕТІВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПРОСТОРУ ТА СТРУКТУРНІ ПРОБЛЕМИ

ОЕСР: ОБМІН ІНФОРМАЦІЄЮ У СФЕРІ КОНКУРЕНТНОЇ ПОЛІТИКИ

«МІКРОШАХРАЙСТВО» В НАУЦІ: МІЖ НЕДБАЛІСТЮ ТА НЕЧЕСНІСТЮ

НЕОБХІДНО ВІДНОВИТИ РОБОТУ НАД ДИРЕКТИВОЮ ПРО ТРАНСКОРДОННІ ОБ’ЄДНАННЯ У ВИЩІЙ ОСВІТІ

ОЕСР: ОНОВЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ CLIMATE CLUB

АКАДЕМІЧНА ДИПЛОМАТІЯ ПРАЦЮЄ, КОЛИ ПОЛІТИКА РОЗ’ЄДНУЄ

ШІ ЗМІНЮЄ ПРАВИЛА ГРИ

ОЕСР: ДОВІДНИК З ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ

КОМУ НАЛЕЖАТЬ ОСВІТНІ ДАНІ? НАСЛІДКИ КІБЕРАТАКИ НА CANVAS

ПРОДОВЖУЄТЬСЯ РОБОТА НАД ПЕРЕЛІКОМ НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ