Новини науковцям Архіви

НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕПОЗИТАРІЙ АКАДЕМІЧНИХ ТЕКСТІВ У ТРЕТЬОМУ КВАРТАЛІ 2026 РОКУ

У липні-вересні 2026 року Національний репозитарій продовжував розвиватись.

Вебпортал НРАТ є точкою відкритого доступу до 312,7 тис. повних електронних версій академічних текстів ЦР (у т.ч. 138,2 тис. наукових звітів та 174,5 тис. дисертацій у комплекті з авторефератами й анотаціями), з якими можна ознайомитись без будь-яких обмежень. Мережа локальних репозитаріїв НРАТ поступово розширюється: інформаційну інтеграцію з Нацрепозитарієм здійснюють 83 інституції – ЗВО, НУ та наукові видання. Їхній сукупний контент, представлений у НРАТ становить 149,2 тис. академічних текстів. Також на порталі доступні 209,7 тис. реєстраційних карток і 9,6 тис. кваліфікаційних робіт здобувачів вищої освіти. Пошуковий сервіс НРАТ дозволяє здійснювати тематичний пошук матеріалів центрального та локальних репозитаріїв, обирати окремі ЛР, сортувати метадані за кількістю переглядів академічних текстів, наявністю опублікованих відкритих рецензій та коротких статей із популяризації результатів досліджень, працювати з наборами наукових даних. Для всебічної підтримки аналітичної освіти в Україні, роз’яснення її цінності та поширення пропозицій щодо використання для неї ресурсів Нацрепозитарію, створено окремий розділ «НРАТ для аналітичної освіти». У ньому розміщені матеріали, які пояснюють цінність аналітичної освіти, її складові, можливості задіяння ресурсів НРАТ, зокрема – використання бази даних академічних текстів, валоризації знань, наборів наукових даних, відкритих рецензій, наборів відкритих даних та інші можливості. Регулярно оновлюються відомості про контент НРАТ на порталі відкритих даних. Для інформаційної підтримки цільової аудиторії здійснюється публікація корисних матеріалів з різноманітних питань, – від прийнятих урядом та центральними органами влади управлінських рішень, обговорення проєктів документів, наукових заходів, – до аналітичних матеріалів міжнародних організацій, кращих практик відкритої науки та управління даними досліджень, використання технологій ШІ, академічної доброчесності, популяризації наукових здобутків. У 3-му кварталі 2026 року на порталі НРАТ було розміщено 336 таких матеріалів. У пам’ять про видатних вітчизняних науковців публікуються короткі бібліобіографічні статті у меморіальній рубриці «Brevis nobis vita data est, at memoria bene redditae vitae sempterna…»). Працює сервіс підписки на новини порталу: інформація про нові публікації, події, наукові заходи надсилається на е-скриньку у зручному для читачів форматі. Щотижня здійснюється додаткова адресна розсилка дайджесту НРАТ, інформацію про це можна знайти на вебсайті УкрІНТЕІ. Зростає спільнота НРАТ у соціальних мережах (facebook, telegram, viber), розвиваємо нові площадки (mastodon, threads, bsky). За допомогою форми зворотного зв’язку відбувається регулярна комунікація з користувачами репозитарію, які звертаються за роз’ясненнями, уточненням окремих аспектів роботи з базою даних, пропозиціями про співпрацю. Рубрика Q&A постійно поповнюється короткими відповідями на найпоширеніші запитання. У липні 2026 року було запущено у тестову експлуатацію ШІ-помічника, покликаного допомагати відвідувачам та користувачам Нацрепозитарію швидко знаходити потрібну інформацію, орієнтуватися в структурі вебпорталу та дізнаватися про можливості його сервісів. Цей віртуальний помічник надає відповіді на запитання, пов’язані з роботою НРАТ, його розділами, сервісами та інформаційними ресурсами, допомагає дізнатися, де знайти академічні тексти, наукові дані, рецензії, інструкції, інформацію про локальні репозитарії та інші матеріали, представлені на вебпорталі. Сервісом вже скористались біля тисячі наших читачів.

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ВідкритаНаука

2026-10-05

СВІТОВИЙ УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ ЛАНДШАФТ ЗМІНЮЄТЬСЯ: АЗІЯ ПОСИЛЮЄ ПОЗИЦІЇ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Гелен Пакер «Світовий рейтинг університетів 2027: результати оголошено».

У ній представлено аналіз нового рейтингу та визначено головний тренд: азійські університети відновили висхідну динаміку, тоді як провідні університети США, Великої Британії та частини континентальної Європи демонструють погіршення за низкою показників. Перше місце у рейтингу одинадцятий рік поспіль посідає Оксфордський університет, однак його перевага над Массачусетським технологічним інститутом становить лише 0,1 бала. Наразі США та Велика Британія зберігають домінування у першій десятці: сім позицій належать американським університетам і три — британським. Разом із тим, Кембриджський університет спустився з третього на п’яте місце, а Гарвардський — із п’ятого на шосте. Найбільш помітні зміни відбуваються за межами першої десятки: Університет Цінхуа піднявся на 11-те місце, випередивши швейцарський ETH Zurich і вперше в історії рейтингу ставши найвище розташованим університетом Азії порівняно з університетами континентальної Європи. Пекінський університет посів 13-те місце, а Національний університет Сінгапуру піднявся на 15-те. Це пов’язано не лише з окремими успіхами азійських закладів. У Китаї кількість університетів у першій 200-ці зросла з 13 до 17, причому 71% із них покращили свої позиції. Загалом східноазійські та країни АСЕАН продемонстрували покращення, значною мірою завдяки зростанню показників дослідницької діяльності. Натомість у США та Великій Британії фіксується загальне погіршення за більшістю показників. Для Великої Британії особливо проблемними стали всі три показники, пов’язані з доходами університетів: інституційний, дослідницький та галузевий. Схожі процеси у США: країна зберігає 53 університети у першій 200-ці, але це на два менше, ніж минулого року, тоді як 46% американських університетів цієї групи втратили позиції. Франція також скоротила представництво у першій 200-ці з п’яти до трьох університетів. Перевага США і Великої Британії над Китаєм, Сінгапуром і Гонконгом за сукупними середніми показниками – незначна. Рейтинг 2027 року охоплює 2297 університетів зі 118 країн і територій та оцінює дослідницькі університети за 17 показниками, об’єднаними у п’ять основних напрямів: викладання, дослідницьке середовище, якість досліджень, міжнародна орієнтація та взаємодія з промисловістю.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/world-university-rankings-2027-results-announced, https://www.timeshighereducation.com/world-university-rankings/latest/world-ranking

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-10-05

КОНКУРС «МОЛОДИЙ ВЧЕНИЙ РОКУ»

Рада молодих вчених МОН України оголосила про старт конкурсу «Молодий вчений року».

Він покликаний відзначити вагомі досягнення молодих науковців з різних галузей науки та сфер практичної діяльності, сприяти популяризації науки, привернути суспільну увагу до цінності вітчизняних наукових досліджень. Конкурс передбачає 32 номінації, які об’єднані у два основні блоки. Перший блок охоплює 14 номінацій за різними науковими напрямами (від нацбезпеки і математики до гуманітарних наук), в його рамках оцінювання відбуватиметься на підставі даних, що вже завантажені до Нацсистеми дослідників. Другий блок охоплює 18 міжгалузевих номінацій, в яких відзначатимуть вчених за особливі досягнення та суспільний внесок, – тут заявки необхідно подавати через Національну електронну науково-інформаційну систему «Наука». Брати участь у конкурсі можуть молоді вчені, що відповідають визначенню Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Заявки можна подати до 15 жовтня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/startuie-onovlenyi-konkurs-molodyi-vchenyi-roku-vidkryto-pryiom-zaiavok, https://nauka.gov.ua/information/molodi26/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2026-10-02

КОНКУРС НА ЗДОБУТТЯ ПРЕМІЇ МАДАМ ДЕ СТАЛЬ

Європейська федерація академій природничих та гуманітарних наук (ALLEA) оголосила про старт конкурсу на здобуття премії Мадам де Сталь 2026 року.

Премію започатковано 2014 року для відзначення науковців, інтелектуалів і письменників, чия професійна діяльність зробила вагомий внесок у розвиток Європи, утвердження її культурних та інтелектуальних цінностей та ідей європейської інтеграції. Діяльність лауреатів премії зазвичай має міждисциплінарний характер і вирізняється значним внеском у європейський розвиток, інтеграційні процеси та формування європейської ідентичності. На здобуття премії можуть бути номіновані особи, які продовжують професійну діяльність. Вона не обов’язково має бути пов’язана з академічною установою чи суто дослідницькою роботою, однак внесок кандидата у розвиток Європи має бути вагомим і очевидним. Право висувати кандидатів мають академії – члени ALLEA. Для номінації необхідно подати супровідний лист з обґрунтуванням кандидатури та коротке резюме кандидата обсягом 2-3 сторінки. Заявку можна подати до 30 вересня 2026 року.

Детальніше: https://allea.org/allea-opens-call-for-nominations-for-the-madame-de-stael-prize-2026/, https://allea.org/about-the-madame-de-stael-prize/, https://www.nas.gov.ua/news/yevropeyska-federaciya-akademiy-prirodnichih-ta-gumanitarnih-nauk-allea-ogolosila-konkurs-na-zdobuttya-premi-madam-de-stal-2026-roku

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка

2026-10-01

ОЕСР: РИНКИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Ринки штучного інтелекту» і короткий огляд політики «Останні події та проблеми конкуренції» з серії «Ринки штучного інтелекту».

Документ містить інформацію щодо стану конкуренції на ринках штучного інтелекту, а також аналіз широкого спектру наслідків для економічного зростання. Він спирається на попередні дослідження ОЕСР щодо ринків штучного інтелекту та конкуренції з урахуванням оновлених даних. Експерти наголошують, що окремі сегменти ринків ШІ (зокрема – базові моделі) демонструють високий динамізм протягом останніх трьох років, але на різних рівнях ланцюжка створення вартості штучного інтелекту зберігаються кілька структурних ризиків. Розробка та впровадження ШІ змінюють ефективність бізнесу, структуру витрат, стратегічні переваги, що має свої наслідки. Штучний інтелект може забезпечити значні економічні та соціальні вигоди, які будуть сильнішими, якщо ринки залишатимуться відкритими, інноваційними та конкурентними в усьому ланцюжку створення вартості ШІ. Однак поточна структура ринків ШІ створює значні ризики для конкуренції. Технологічні гіганти стикаються з певною конкуренцією з боку динамічних, спеціалізованих постачальників, що у першу чергу стосується базових моделей, де продуктивність продовжує покращуватися, ціни знижуються, а технологічне лідерство в можливостях моделей штучного інтелекту неодноразово оскаржується. Разом із тим, зростатимуть структурні ризики для конкуренції в ланцюжку створення вартості штучного інтелекту: йдеться про сильну концентрацію ключових ресурсів (обчислення, дані та навички), переваги першопрохідців та зростаючу вертикальну інтеграцію. Подальше швидке удосконалення ШІ та преференційні партнерства з існуючими лідерами в критичних сегментах (особливо – у постачанні чіпів та наданні хмарних послуг) можуть створити визначальні переваги для кількох компаній та ще більше сконцентрувати цифрові ринки.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/artificial-intelligence-markets_d531d73f-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/artificial-intelligence-markets_cce1ac41/d531d73f-en.pdf, https://doi.org/10.1787/d531d73f-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_OECD

2026-09-30

ЯКОЮ МАЄ БУТИ ПУБЛІЧНІСТЬ В АКАДЕМІЧНОМУ СЕРЕДОВИЩІ?

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ахмета Сойлу «Представники академічної спільноти мають бути інтелектуально відкритими, а не догматичними».

У ній розглядається два підходи до публічності в науці: проста «публічність» (publicity) як одностороннє повідомлення про результати наукової діяльності та зроблені висновки та дійсна «публічність» (publicness), що передбачає відкритість до сумнівів, визнання обмежень і готовність до заперечень. Сойлу зізнається, що останнім часом став більш активно писати авторські колонки та висловлювати свою думку у соціальних мережах. Частина цієї роботи — звичайне поширення інформації про дослідження й інституційні справи. Це дійсно потрібно, адже коли результати залишаються відомі лише вузькому колу людей, вони майже нікому не допомагають. Але є й інша мотивація, яку можна назвати «публічним мисленням». Йдеться не просто про те, щоб оголосити готову позицію, а про спробу розібратися в питанні з нюансами: робити розрізнення, зважувати різні погляди й залишати простір для подальшої розмови. Такий підхід, на думку автора, особливо потрібен зараз, коли публічний дискурс, навіть у академічних виданнях, дедалі частіше скочується до чорно-білих формулювань. Академіки, які в дослідницькій роботі ніколи не прийняли б неточностей чи відсутності належної аргументації, обґрунтування, іноді легко переходять на категоричні заяви, щойно опиняються в публічному просторі. Соцмережі посилюють цю тенденцію: замість аргументів лунають твердження, до яких людина вже емоційно прив’язана, а вся подальша розмова стає лише захистом раніше зайнятої позиції. Слід брати до уваги, що не всі публічні висловлювання науковців спираються безпосередньо на їхні дослідження. Коли ми говоримо від імені досвіду чи особистого судження, варто чітко відрізняти спостереження від узагальнень. Те саме стосується й комунікації власних досліджень: кожне дослідження має свою сферу застосування, свої припущення й методи. Пояснювати результати ясно — не означає ховати їхні межі. «Публічність» (publicity) є переважно односторонньою – «ось що ми зробили і що знаємо». А «публічність» (publicness) вимагає участі в обговоренні як до, так і після публікації. Вона трактує аудиторію не як пасивних отримувачів готових висновків, а як учасників процесу мислення. Вона відкриває твердження для перевірки, визнає невизначеність і залишає місце для відповіді. Така відкритість не означає, що всі позиції однаково валідні, і не вимагає уникати сильних висновків. Вона лише просить пояснювати, на чому висновки ґрунтуються, визнавати їхні межі й залишатися готовими до аргументів, які можуть їх ускладнити. Чому ж перша «публічність» так легко витісняє другу? Сойлу пов’язує це з управлінськими підходами, відомими як менеджеризм і New Public Management. Академічні системи дедалі більше винагороджують видимі результати й вимірюваний вплив, а публічний простір — чіткі й легко впізнавані позиції. Коли комунікація стає ще одним показником впливу чи інструментом брендингу, з’являється спокуса виглядати людиною, яка має відповіді, а не людиною, яка все ще перебуває в процесі пошуку. Інтелектуальна відкритість, включно з готовністю ставити під сумнів свої позиції і є тією якістю, яка має залишатися в основі академічного життя. У ширшому контексті мова йде про роль університетів і дослідників у публічному просторі. Адже справжня цінність академічної участі полягає не в гучних і остаточних формулюваннях, а в здатності зберігати дослідницьку чесність і відкритість навіть тоді, коли простір вимагає швидких і категоричних відповідей.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/public-academics-should-be-intellectually-open-not-dogmatic

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-09-29

МОН ЗАВЕРШИЛО ВЕРИФІКАЦІЮ ТА ОПРАЦЮВАННЯ МАТЕРІАЛІВ НСД

Міністерство освіти і науки України на офіційному сайті поширило інформацію про вихід на завершальну стадію роботи над матеріалами рейтингування в Національній системі дослідників України.

Вже здійснено автоматизовану перевірку інформації, яку наукові та науково-педагогічні працівники подали до системи. Експертна комісія детально опрацьовує отримані дані та проводить додаткову перевірку інформації про дослідників, які претендують на державну стипендію. Особливу увагу приділяють питанням дотримання академічної етики – комісія перевіряє наявність публікацій у виданнях з ознаками недоброчесних видавничих практик, звертає увагу на рівень самоцитування тощо. «Сподіваюсь, у першій декаді жовтня ми зможемо перейти до затвердження остаточних результатів» сказав заступник Міністра освіти і науки України Денис Курбатов.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/natsionalna-systema-doslidnykiv-mon-zavershylo-veryfikatsiiu-ta-opratsiuvannia-materialiv

Фото: МОН

2026-09-29

СТАРТ КОНКУРСУ ДЕРЖЗАМОВЛЕННЯ НА НТР

Міністерство освіти і науки України оголосило про старт конкурсу науково-технічних (експериментальних) розробок у межах формування державного замовлення на найважливіші науково-технічні розробки та науково-технічну продукцію.

Пріоритетна тематика конкурсу визначена Міністерством освіти і науки України спільно із Міністерствами оборони, внутрішніх справ, охорони здоров’я, енергетики, економіки та довкілля, а також Службою безпеки України, Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України. На 2027-2028 роки визначено 13 пріоритетних тематик (наказ МОН 24.09.2026 № 1636). Максимальна загальна вартість однієї розробки – до 10,0 млн грн. Авторський колектив розробників може об’єднувати від трьох до десяти фахівців; науковим керівником повинен бути вчений, який працює за основним місцем роботи в організації — учасника конкурсу. Оцінювання заявок відбуватиметься наступним чином: наукова і науково-технічна експертиза; оцінювання членами відповідних секцій та розгляд презентацій розробок на розширених засіданнях із залученням представників заінтересованих органів, громадських організацій, кураторів та представників реального сектору економіки; розгляд Науково-технічною радою Міністерства освіти і науки України з питань формування та виконання державного замовлення на науково-технічну продукцію. Основні критерії оцінювання: відповідність розробки пріоритетній тематиці конкурсу; спрямованість на отримання прикладного результату, доведеного до стадії практичного використання; відповідність очікуваних результатів характеристикам і вимогам до науково-технічної продукції, визначеним у вихідному технічному завданні; відповідність завдань і результатів потребам національної економіки, суспільства, національної безпеки й оборони; відповідність заявленого рівня технологічної готовності вимогам вихідного технічного завдання; якість та обґрунтованість етапів виконання розробки; доробок і спроможність авторського колективу; наявність необхідної матеріально-технічної бази; наукова новизна та практична цінність майбутньої науково-технічної продукції; обґрунтованість обсягу фінансування та збалансованість його структури. Заявку можна подати через подаються через Національну електронну науково-інформаційну систему (NAUKA) до 26 жовтня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/npa/pro-provedennia-konkursnoho-vidboru-naukovo-tekhnichnykh-eksperymentalnykh-rozrobok-v-ramkakh-formuvannia-derzhavnoho-zamovlennia-na-naivazhlyvishi-naukovo-tekhnichni-eksperymentalni-rozrobky, https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennia-priorytetnoi-tematyky-za-iakoiu-zdiisniuvatymetsia-derzhavne-zamovlennia-na-naukovo-tekhnichni-eksperymentalni-rozrobky-ta-naukovo-tekhnichnu-produktsiiu-u-2027-2028-rokakh, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/763-2026-%D0%BF#Text, https://nauka.gov.ua/information/dz2026/, https://mon.gov.ua/news/mon-oholoshuie-konkurs-derzhavnoho-zamovlennia-na-naukovo-tekhnichni-rozrobky-na-2027-rik

Фото: скріншот

2026-09-28

РЕФОРМА ФІНАНСУВАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ: МЕНШЕ ЗАЯВОК, БІЛЬШІ ІНВЕСТИЦІЇ?

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Міністр з питань науки: UKRI має надавати більш довгострокові гранти».

У ній містяться міркування з приводу заяви нового міністра з питань науки Великої Британії, який критикує чинну систему відбору дослідницьких грантів («діяльність, що знищує цінність») та пропонує перехід до меншої кількості грантів, але більших за обсягом та більш тривалих за терміном реалізації. Міністр вважає, що нинішня конкурентна система фінансування захищає ефективність використання державних коштів і забезпечує якість, але нераціонально витрачає час дослідників, змушуючи їх надто довго готувати заявки замість того, щоб займатися власне наукою. Міністр закликав до системи, яка «пріоритезує швидші дослідницькі результати над ефективністю витрат, зберігаючи при цьому якість». Він оголосив «практичні кроки до більш плавної та простої системи», яка надасть UK Research and Innovation (UKRI) можливість передати «більше повноважень тим, хто реально керує дослідницькими програмами», що означатиме «менше спекулятивних заявок, що конкурують за ті самі кошти, і більше зусиль для якісного управління вже зробленими інвестиціями». Він також підтримав план UKRI щодо розширення «розподіленого рецензування», за якого заявники оцінюють пропозиції одне одного, щоб запобігти «колапсу» системи під вагою подань. Адже сучасні технології ШІ дозволяють легко створювати відшліфовані заявки. Окремо йшлося про виділення 20 млн фунтів на реалізацію ідей, викладених у «Білій книзі навичок після 16 років», з яких 4 млн будуть спрямовані на пілотні проєкти спільних дослідницьких об’єктів, а 15 млн — на нові моделі дослідницько-інноваційних партнерств. Джек пропонує обговорити більш широке коло питань реформування системи дослідницького фінансування, зосередивши увагу на зменшенні бюрократичного навантаження на дослідників, конфентрації ресурсів на стратегічних напрямках, підтримці довгострокових досліджень, забезпеченні контролю якості.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/science-minister-ukri-should-fund-fewer-longer-awards

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-09-28

ЗАХИСТ ЯКОСТІ ДАНИХ ОФІЦІЙНОЇ СТАТИСТИКИ В ЕРУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

У блозі ОЕСР опублікований матеріал «Захист якості даних офіційної статистики в еру штучного інтелекту».

Генеративний штучний інтелект змінює те, як люди отримують доступ до офіційних статистичних даних. Чи можна забезпечити збереження якості даних та довіру користувачів до отриманої інформації? Все більше людей, зокрема – журналістів, політиків, – отримують доступ до офіційної статистики через чат-ботів та ШІ- помічників, а не через офіційні веб-сайти національних статистичних інститутів чи урядів. Тепер інформація проходить через низку цифрових посередників, які її отримують, інтерпретують та перерозподіляють, що неодмінно буде призводити до втрат і викривлень. Можуть зникнути дані щодо контрольного періоду, примітки, методологічні пояснення, які дозволяють користувачеві судити, чи відповідає показник його конкретному питанню. ШІ може суттєво покращити доступ до офіційної статистики, полегшивши пошук даних та їх сприйняття. Замість безпосередньої взаємодії з таблицями чи інформаційними панелями, користувачі все частіше отримують згенеровані ШІ дані з простими і зрозумілими коментарями. Це робить статистику більш доступною для користувачів-неекспертів, але така зручність має суттєвий недолік: базова інформація вже була відібрана, інтерпретована та узагальнена системою ШІ у такий спосіб, про який користувач майже ніколи не дізнається. Наприклад, виноска до редакції може не пережити шлях ШІ, як і відомості про джерело. Користувачі отримують велику кількість інформації, але не можуть розуміти контекст і базову структуру даних, що необхідно для оцінки якості інформації та її подальшого ефективного використання, адже користувач повинен знати про походження, належність, валідність та репрезентативність даних. Щойно штучний інтелект стає посередником у взаємозв’язку між даними та користувачами, питання якості виходить за рамки оцінювання показника. Тут важливо пам’ятати про відстежуваність, машиночитабельність та репрезентативність. Системи ШІ не мають вбудованої інформації про те, чи було джерело переглянуто, виправлено або вилучено. У дослідженні 2025 року ChatGPT було запропоновано оцінити 217 відкликаних дослідницьких статей і жодного разу чатбот не вказав користувачу на те, що йдеться саме про відкликані матеріали. Надійність відповіді ШІ залежить від структури джерела: точність пошуку досягає 91% для добре структурованого тексту і знижується до 86% для менш структурованого. Системи ШІ загального призначення навчаються на будь-яких даних, яких найбільше у відкритому доступі, але їхня кількість не є свідченням репрезентативності. Офіційна статистика є суспільним благом у строгому економічному сенсі: вона неконкурентна (використання однією особою не применшує використання іншою) і вона не підлягає виключенню (доступ до неї не може бути обмежений), тому вона традиційно надавалася державою, а не ринковими гравцями. ШІ починає змінювати ситуацію: контент залишається публічним, дані залишаються вільними для доступу, але змістовний доступ мігрує за преміум-асистентами, платними інтерфейсами та висококонцентрованою інфраструктурою (50% захищених інтернет-серверів світу розміщена в одній країні). Отже, суспільне благо може стати таким, що підлягає виключенню без будь-якого свідомого рішення про це з боку урядів і громад. Крім того, системи штучного інтелекту не є нейтральними провідниками інформації, оскільки кожна модель містить ціннісні судження щодо акцентів та заборон. Статистичні управління мають унікальні можливості для забезпечення достатньої структурованості, документованості й доступності офіційної статистики, щоб вона слугувала надійним орієнтиром для систем штучного інтелекту. Необхідним кроком є встановлення стандартів для неофіційних даних, включно з даними, створеними громадянами, які все частіше використовуються при ухваленні державних рішень.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/blogs/2026/07/protecting-data-quality-in-the-ai-era-of-official-statistics.html

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_OECD

2026-09-25