Зображення запису КРИЗА ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ: УСПІШНИЙ ДОСЛІДНИК — НЕ ОБОВ’ЯЗКОВО ГАРНИЙ ВИКЛАДАЧ

КРИЗА ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ: УСПІШНИЙ ДОСЛІДНИК — НЕ ОБОВ’ЯЗКОВО ГАРНИЙ ВИКЛАДАЧ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Арджуна Аппадурая «Недостатня підготовка викладачів — це прихований скандал академічної спільноти».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Арджуна Аппадурая «Недостатня підготовка викладачів — це прихований скандал академічної спільноти».

У ній автор стверджує, що однією з найсерйозніших, але майже не обговорюваних проблем сучасної вищої освіти є відсутність системної педагогічної підготовки науковців, які приходять працювати до університетів.  Нинішні дискусії про вдосконалення університетського викладання часто залишають поза увагою головне питання: більшість науковців ніколи не проходять спеціального навчання педагогічній майстерності. Аппадурай згадує, що після захисту докторської дисертації він був одразу поставлений перед необхідністю викладати широкий спектр дисциплін, не маючи для цього ані відповідної педагогічної підготовки, ані достатнього досвіду. На його переконання, успішність перших років роботи значною мірою забезпечували особисті комунікативні здібності, ораторська майстерність і впевненість під час публічних виступів, а не професійне розуміння того, як організовувати навчальний процес. Він критично оцінює традиційну практику використання студентських опитувань як основного інструменту оцінювання якості викладання, оскільки такі опитування радше відображають популярність викладача або суб’єктивне ставлення студентів, ніж справжню педагогічну майстерність. Більшість молодих викладачів змушені самостійно опановувати професію, наслідуючи старших колег, запозичуючи їхні навчальні програми, окремі методичні прийоми й стиль викладання. До появи сучасних цифрових ресурсів така неформальна передача досвіду здійснювалася через особисті контакти, телефонні розмови, поштове листування та копіювання матеріалів. Проте навіть сьогодні, попри доступність численних інформаційних ресурсів, університетська система не створила повноцінного механізму професійної педагогічної підготовки викладачів.  Щоб утримувати увагу студентів, багато хто компенсує нестачу педагогічної підготовки харизмою, особистими історіями, спрощеними аналогіями чи розважальними елементами, однак такі прийоми не можуть замінити професійних знань у галузі методології та психології навчання.  Університетські центри підвищення кваліфікації мають доволі обмежені можливості, а значна частина викладачів просто не має часу для повноцінного проходження таких програм. Проблема має системний характер і підсилюється тим, що сучасний університет одночасно виконує дедалі більше функцій: проводить дослідження, забезпечує навчання, виконує соціальні, культурні та громадські завдання. Отже, настав час переглянути традиційне уявлення про нерозривність викладання і наукових досліджень. Університетам варто критично переосмислити, чи всі викладачі обов’язково повинні поєднувати інтенсивну дослідницьку діяльність із викладанням.  Необхідно формувати нові партнерські відносини між академічними дисциплінами та педагогічною освітою, повернути повагу до професійної майстерності викладача.  Стаття фокусує увагу читача на питанні балансу між дослідницькою та освітньою місіями університету.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/our-lack-teaching-training-professoriates-secret-scandal

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_TimesHigherEducation  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-07-20
Поширити
Зображення запису ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЗАХОПИВ 30% ДОСЛІДНИЦЬКИХ ВІДКРИТТІВ

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЗАХОПИВ 30% ДОСЛІДНИЦЬКИХ ВІДКРИТТІВ

На сайті Kudos опублікована стаття Чарлі Раппл «Штучний інтелект захопив третину дослідницьких відкриттів».

На сайті Kudos опублікована стаття Чарлі Раппл «Штучний інтелект захопив третину дослідницьких відкриттів».

Вона присвячена результатам дослідження видавничої сфери в епоху ШІ та рекомендаціям стосовно того, як зробити контент видимим. Звіт Kudos про першу фазу проєкту «Приборкання крокодила» показує, що штучний інтелект вже захопив третину наукового пошуку інформації, причому багато дослідників не усвідомлюють, якою мірою їхнє сприйняття наукової літератури зараз опосередковане штучним інтелектом. Документ містить аналіз результатів двох опитувань, в яких взяли участь понад 11,5 тис. дослідників та 200 бібліотекарів, сканування понад 300 джерел, а також висновки та рекомендації для маркетингових, редакційних, відділів обслуговування клієнтів, управління обліковими записами та технологічних команд, а також дорожню карту довгострокових стратегічних дій. Встановлено, що наразі як мінімум третина дослідників починає пошук інформації за допомогою ШІ; 40% помилково вважають, що огляди, згенеровані ШІ, були створені або куровані людиною. Видавці мають відігравати активну роль у забезпеченні точного представлення наукового контенту системами штучного інтелекту. Необхідно узагальнювати найкращі практики  роботи з ШІ, розробляти схеми базового аналізу та відстеження видимості ШІ, забезпечувати оптимізацію пошукових систем та належну видимість у графах знань та індексах; надавати ціннісні пропозиції щодо курованих публікацій; забезпечувати ефективне управління знаннями, включно з криптографічним підтвердженням для довірчого використання. У рамках наступної фази дослідження відбудеться перехід від діагностики до скоординованого реагування: бенчмаркінг того, як відкриття, засновані на штучному інтелекті, впливають на використання та доходи видавців; як вивчати поведінку дослідників для задоволення їхніх очікувань; як спільні стандарти необхідно розробити та запровадити для контенту (розмітки, машинозчитувані сигнали), щоб системи штучного інтелекту коректно отримували, інтерпретували та атрибували наукові матеріали.

Детальніше: https://blog.growkudos.com/news/ai-discovery-study-sets-out-actions-required-for-publishers-to-make-content-visible-via-new-channels, https://info.growkudos.com/croc-pu, https://3cxvc.share.hsforms.com/2Zkn8u513RXeavugD0GjT0A

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Бібліотекарям

2026-07-20
Поширити
Зображення запису ТЕРМІН ПОДАННЯ ЗАЯВОК ДО НСД  ПОДОВЖЕНО ДО 27 ЛИПНЯ

ТЕРМІН ПОДАННЯ ЗАЯВОК ДО НСД  ПОДОВЖЕНО ДО 27 ЛИПНЯ

Міністерство освіти і науки України прийняло рішення продовжити термін подання інформації до Національної системи дослідників України до 27 липня 2026 року.

Міністерство освіти і науки України прийняло рішення продовжити термін подання інформації до Національної системи дослідників України до 27 липня 2026 року.

Усі охочі мають ще тиждень, щоб внести до системи інформацію про власні публікації, гранти, патенти, міжнародну співпрацю, участь у підготовці дослідників та інші результати наукової та науково-технічної діяльності за період 2023–2025 років. На основі цих відомостей буде сформовано два рейтинги: загальний рейтинг дослідників та окремий рейтинг молодих учених.  Науковці з найвищими позиціями в рейтингах зможуть отримати державні стипендії у розмірі 10 тис. грн, які будуть виплачуватись упродовж двох років. Участь у Національній системі дослідників України є добровільною. Звертаємо увагу на те, що на вебпорталі НРАТ у базі даних академічних текстів відображаються актуальні відомості щодо дисертацій, отримані від системи державної реєстрації, а в основу метаданих покладені належним чином оформлені облікові картки (ОКД). Національний репозитарій академічних текстів не має повноважень самостійно вносити зміни. Отже, якщо вже захищена дисертація представлена у НРАТ як «запланована», необхідно діяти відповідно до наказу МОН  № 271 від 24.03.2022 “Про затвердження Порядку державної реєстрації та обліку науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт і дисертацій“.  Це означає, що після того, як захист відбувся, відповідальні особи мають додатково внести до раніше зареєстрованих ОКД копії рішень засідання вченої ради, наказів МОН, наказів про видачу дипломів тощо. Лише після цього та верифікації даних в системі держреєстрації відбувається зміна статусу дисертації із «Запланована» на «Захищена» або «Перенесена», «Скасована», «Незахищена». Цей порядок запроваджений з червня 2022 року. Усі зареєстровані у період  1992-2021 рр. облікові картки дисертацій від початку мають статус «Захищена», оскільки реєструвались виключно після захисту.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-prodovzhylo-termin-podannia-zaiavok-do-natsionalnoi-systemy-doslidnykiv, https://nauka.gov.ua/information/nsd/, https://nrat.ukrintei.ua/yakshho-zahyshhena-dysertacziya-maye-u-metadanyh-nrat-status-zaplanovana/, https://www.ukrintei.ua/napriamy-diialnosti/derzhavna-reiestratsiia-ntr-dysertatsii/zagalni-vidomosti-0/, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0640-22#Text

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини 

2026-07-20
Поширити
Зображення запису ОЕСР: ІМПУЛЬС ДЛЯ СУСПІЛЬСТВ, ЩО СТАРІШАЮТЬ

ОЕСР: ІМПУЛЬС ДЛЯ СУСПІЛЬСТВ, ЩО СТАРІШАЮТЬ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Потенційний імпульс від ШІ для суспільств, що старішають: перші висновки дослідження» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Потенційний імпульс від ШІ для суспільств, що старішають: перші висновки дослідження» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».

У ньому зазначається, що у найближчі десятиліття демографічні чинники послаблять економічне зростання у країнах ОЕСР. Демографічний перехід, викликаний збільшенням тривалості життя та зниженням народжуваності, є глобальним явищем, хоч і розвивається з різною швидкістю та інтенсивністю у різних країнах. Старіння населення зменшить тиск на трудові ресурси, скоротивши відносну частку працездатного населення, навіть якщо більш висока частка робочої сили може частково компенсувати прогнозоване зниження співвідношення працюючих до пенсіонерів. У той же час штучний інтелект надає можливості для підвищення продуктивності праці, потенційно пом’якшуючи дефіцит робочої сили та стимулюючи економічне зростання. Однак мало що відомо про те, як змінюється ступінь впливу ШІ упродовж життєвого циклу і що це може означати для упровадження ШІ в суспільствах, що старішають. На основі даних Програми ОЕСР з міжнародної оцінки компетенцій дорослих (PIAAC) встановлено, що загальний вплив ШІ на працівників (автоматизація та розширення можливостей) відбувається по перевернутій U-подібній кривій. Вплив автоматизації вищий у молодших вікових групах і швидко знижується з віком, оскільки досвід, як правило, доповнює ШІ. Проте така універсальна технологія, як ШІ, неминуче призведе до руйнівного впливу, а для повноцінного використання переваг ШІ знадобиться перерозподіл ринку праці, перекваліфікація та підвищення кваліфікації, стимулювання інновацій в бізнесі, які  будуть слабшими саме у старіючих суспільствах.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/a-potential-boost-from-ai-in-ageing-societies_be002e40-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/a-potential-boost-from-ai-in-ageing-societies_144607bb/be002e40-en.pdf, https://doi.org/10.1787/be002e40-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини 

2026-07-20
Поширити
Зображення запису ІСТОРІЯ ЗАНЕПАДУ МОНАСТИРІВ НАГАДУЄ УНІВЕРСИТЕТАМ ПРО НЕБЕЗПЕКУ

ІСТОРІЯ ЗАНЕПАДУ МОНАСТИРІВ НАГАДУЄ УНІВЕРСИТЕТАМ ПРО НЕБЕЗПЕКУ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джеффа Малгана «Як показує історія, університети мають пристосовуватися до мінливого світу або зникнути».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джеффа Малгана «Як показує історія, університети мають пристосовуватися до мінливого світу або зникнути».

У ній автор розмірковує над тим, чому університети, попри свою безпрецедентну силу й вплив, дедалі частіше стикаються з викликами, які вимагають не окремих реформ, а переосмислення самої моделі їхнього існування. Останнім часом вища освіта пережила небачене розширення: якщо у 1960 році у світі навчалося близько 13 мільйонів студентів, то нині їх понад 260 мільйонів; кількість університетів зросла приблизно з однієї до понад п’ятдесяти тисяч, а їхній сукупний річний обіг наближається до трильйона доларів. Багато університетів стали ключовими економічними центрами своїх регіонів або важливими джерелами експортних надходжень. Проте саме цей грандіозний масштаб робить систему менш гнучкою та більш вразливою до мінливого світу. П’ять століть тому європейські монастирі були осередками знань, багатства й суспільного авторитету, вони здавалися непохитними інституціями, однак за декілька століть втратили своє значення через нездатність своєчасно усвідомити масштабні зміни, такі як поява книгодруку, реформація, поширення емпіричного наукового підходу. На думку автора, сучасні університети ризикують повторити цю помилку, якщо будуть й надалі недооцінювати зміни, що відбуваються, зокрема – стрімкий розвиток штучного інтелекту. Пітер Друкер наприкінці 1990-х років пророкував швидке зникнення університетських кампусів через цифрові технології, але очне навчання й надалі забезпечує соціальну взаємодію та передачу неформальних знань, які важко замінити технологіями. Разом із тим, сьогодні процеси викладання, навчання й наукових досліджень входять у період глибоких змін під впливом ШІ та нових цифрових моделей створення й поширення знань. Другим важливим чинником, який не можна нехтувати, є політичне середовище – посилення критики університетів, звинувачення їх в елітарності, надмірній бюрократизації, ідеологічній упередженості. Натомість відповідь самих університетів часто зводиться до вимог збільшити фінансування або гарантувати ширшу автономію, тоді як фундаментальні питання їхньої суспільної ролі залишаються без належного осмислення. Не вирішуються належним чином внутрішні проблеми університетської системи: установи, які базують свою діяльність на дослідженнях, експериментах і доказах, майже не застосовують ці підходи до власного розвитку. Натомість переважає інституційний ізоморфізм: університети дедалі більше копіюють один одного, використовуючи однакові формати навчальних програм, лекцій, підготовки докторів філософії та академічної кар’єри незалежно від особливостей країни чи суспільних потреб. Експерименти все частіше відбуваються поза межами традиційної системи, достатньо згадати нові освітні моделі London Interdisciplinary School, New Model Institute for Technology and Engineering, Krea University, а також крупні онлайн-платформи (Coursera, FutureLearn), Focused Research Organisations у сфері науки. Університетський сектор не має власних механізмів систематичного вивчення, оцінювання й масштабування таких інновацій, а їхня реакція на фінансові труднощі зосереджена на управлінських, а не стратегічних питаннях. Замість глибокого переосмислення своєї місії університети звертаються до консультантів, які пропонують злиття установ, централізацію управління та розширення бюрократичного апарату. Автор пропонує переглянути суспільний договір між університетами та державою, радикально спростити організацію наукових досліджень, переосмислити зв’язок між викладанням і дослідженнями, а також більш активно використовувати штучний інтелект для розвитку метакогнітивних умінь студентів, а не лише для підтримки традиційних освітніх моделей. Таким чином багатовікова історія університетів не гарантує їм незмінного та успішного майбутнього. Здатність критично переосмислювати власну діяльність і своєчасно адаптуватися до нових умов є необхідною передумовою того, що університети й надалі залишатимуться провідними осередками створення знань.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/history-shows-universities-must-adapt-changing-world-or-die

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_TimesHigherEducation  #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини 

2026-07-17
Поширити
Зображення запису КОНКУРС ПРОЄКТІВ У СФЕРІ ЯДЕРНОЇ НАУКИ, АТОМНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ ТА ПРОМИСЛОВОСТІ

КОНКУРС ПРОЄКТІВ У СФЕРІ ЯДЕРНОЇ НАУКИ, АТОМНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ ТА ПРОМИСЛОВОСТІ

Українське ядерне товариство у партнерстві з Національною академією наук України та Акціонерним товариством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»» оголосили про старт конкурсу проєктів у сфері ядерної науки, атомної енергетики та промисловості «Атомні інноватори – 2026».

Українське ядерне товариство у партнерстві з Національною академією наук України та Акціонерним товариством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»» оголосили про старт конкурсу проєктів у сфері ядерної науки, атомної енергетики та промисловості «Атомні інноватори – 2026».

Конкурс покликаний надати підтримку молодим науковцям, студентам, аспірантам і фахівцям підприємств атомної галузі у їхній діяльності зі створення інноваційних рішень та розробок у галузі ядерної енергетики (підвищення ефективності виробничих процесів, безпечна експлуатація ядерних об’єктів тощо). Взяти участь у конкурсі можуть автори оригінальних робіт, що презентують наукове дослідження або прикладну розробку. Критерії оцінювання: особиста участь у реалізації проєкту/розробки, інноваційність рішення, наукова новизна, цінність для розвитку ядерної науки, вдосконалення процесів, покращення властивостей тощо. Переможці конкурсу отримають грошові премії у розмірі 20 тис. гривень, а також підтримку в подальшій реалізації та масштабуванні власного проєкту. Заявку на участь у конкурсі  можна подати до 1 серпня 2026 року.

Детальніше: https://www.nas.gov.ua/news/trivaye-konkurs-proyektiv-u-sferi-yaderno-nauki-atomno-energetiki-ta-promislovosti-atomni-innovatori2026, https://support.google.com/drive/answer/6283888,https://www.nas.gov.ua/storage/editor/files/atomni-innovatori-2026.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-07-17
Поширити
Зображення запису ОЕСР: ОГЛЯД ІНФРАСТРУКТУРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ОЕСР: ОГЛЯД ІНФРАСТРУКТУРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Огляд інфраструктурної політики України».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Огляд інфраструктурної політики України».

У ньому зазначається, що інфраструктура України стикається з подвійним викликом: підтримкою функціонування в умовах руйнувань й підготовкою до реконструкції та модернізації. Експрес-оцінка збитків та потреб, проведена Групою Світового банку, Урядом України, Європейською Комісією та Організацією Об’єднаних Націй визначила масштаб потреб у фінансуванні на рівні  588 млрд дол. США упродовж 2026-2035 років, що майже втричі перевищує ВВП України за 2025 рік. Потрібно визначити, яким чином можна задовольнити інвестиційні потреби, яку роль може відігравати приватна участь у їх вирішенні, а також як забезпечити перетворення пріоритетів на реалізовані проекти, які зберігають цілісність та економічну ефективність упродовж усього життєвого циклу. Військові ризики, макрофіскальні обмеження, слабке фінансове посередництво та проблеми з доброчесністю обмежують участь приватного сектору. Подолання цих обмежень вимагає послідовних реформ задля забезпечення сприятливих умов, поглиблення потенціалу державно-приватного партнерства, розвитку внутрішніх фінансових ринків та інтеграції кліматичної стійкості і стандартів сталого розвитку, узгоджених з ЄС до всіх інфраструктурних проектів.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/2026/06/infrastructure-policy-review-of-ukraine_15286cb8.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/06/infrastructure-policy-review-of-ukraine_15286cb8/eeef2059-en.pdf, https://doi.org/10.1787/eeef2059-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини 

2026-07-17
Поширити
Зображення запису МЕТОДИКА ДЕРЖАВНОЇ АТЕСТАЦІЇ ЗА БЕЗПЕКОВИМ НАПРЯМОМ

МЕТОДИКА ДЕРЖАВНОЇ АТЕСТАЦІЇ ЗА БЕЗПЕКОВИМ НАПРЯМОМ

Міністерство освіти і науки України, Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України, Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України,  Служба безпеки України затвердили Методику та особливості проведення державної атестації за науковим напрямом «Безпековий».

Міністерство освіти і науки України, Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України, Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України,  Служба безпеки України затвердили Методику та особливості проведення державної атестації за науковим напрямом «Безпековий».

Відповідний спільний наказ від 07 липня 2026 р. № 1060/242/637/519/250 оприлюднено на офіційному сайті МОН. Документ визначає єдиний порядок подання інформації про результати наукової та науково-технічної діяльності  у сфері безпеки та оборони й процедуру оцінювання ЗВО і НУ. Науковий напрям «Безпековий» є останнім із семи наукових напрямів, за якими проводиться державна атестація. У 2024-2025 роках державну атестацію вже проведено за напрямами «Аграрно-ветеринарний», «Суспільний», «Природничо-математичний», «Інженерно-технологічний», «Біомедичний» та «Гуманітарно-мистецький». Атестація стосуватиметься наукових установ, вищих військових навчальних закладів, закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання, а також окремих наукових напрямів і структурних підрозділів університетів, які виконують дослідження у сфері безпеки та оборони. Через специфіку досліджень у сфері безпеки й оборони для цього напряму розробили й погодили окрему методику. Вона враховує, що частина результатів, розробок і відомостей не може бути оприлюднена через обмежений доступ. Під час атестації учасники зможуть подавати матеріали, що містять службову або таємну інформацію. Під час атестації буде враховуватись кадровий потенціал наукової установи або закладу; результати наукової та науково-технічної діяльності; створення та впровадження розробок; патенти й інші об’єкти інтелектуальної власності; участь у державних і міжнародних дослідницьких проєктах; залучене зовнішнє фінансування; вплив результатів на безпеку, обороноздатність, економіку та суспільство. Оцінювання складатиметься з розрахунку показників та експертного аналізу результатів, який буде мати більшу вагу у порівнянні з цивільними напрямами. За його підсумками установи й наукові напрями ЗВО будуть віднесені до однієї з чотирьох груп — А, Б, В або неатестовані.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/zatverdzheno-metodyku-derzhavnoi-atestatsii-nu-ta-zvo-za-naukovym-napriamom-bezpekovyi, https://mon.gov.ua/npa/pro-derzhavnu-atestatsiiu-naukovykh-ustanov-ta-zakladiv-vyshchoi-osvity-vyshchykh-viiskovykh-navchalnykh-zakladiv-zakladiv-vyshchoi-osvity-iz-spetsyfichnymy-umovamy-navchannia-v-chastyni-prov

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини 

2026-07-16
Поширити
Зображення запису ЗНАЙОМСТВО З DOAJ

ЗНАЙОМСТВО З DOAJ

На сторінці блогу DOAJ опубліковано черговий допис «Знайомтесь з командою DOAJ».

На сторінці блогу DOAJ опубліковано черговий допис «Знайомтесь з командою DOAJ».

У ньому висвітлюються питання поточної діяльності та пріоритетів DOAJ, – індексу, що охоплює понад 23 тис. журналів, а також стратегічний план його розвитку.  DOAJ забезпечує підтримку високих галузевих стандартів, а також належну якість метаданих, що надзвичайно важливо для наукової спільноти.  Нова стратегія DOAJ на 2026-2028 роки характеризує поточний мінливий ландшафт, фіксує досягнення попереднього періоду, визначає завдання розвитку партнерств, ставить цілі із розширення охоплення, дієвої підтримки журналів відкритого доступу, модернізацію глобальних стандартів якості. Окрему увагу приділено перспективам відкритого доступу  та змінам, що відбулися  з 2012 року, коли обговорювалось питання моделей та шляхів відкритого доступу з фокусом на «зелений» і «золотий». Тоді  академічні бібліотекари поспішали подавати публікації викладачів до відкритих репозиторіїв, щоб досягти «зеленого» відкритого доступу. З того часу і до сьогодні точились дискусії щодо оцінювання досліджень, забезпечення рівного доступу до наукових знань, публікації препринтів, цінність публікаційних угод, розвиток гібридного відкритого доступу, перспективи «діамантового» відкритого доступ.

Детальніше: https://blog.doaj.org/2026/07/14/meet-the-doaj-team-editorial-programme-manager-leena-shah/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-07-16
Поширити
Зображення запису НАУКОВІ ЖУРНАЛИ МАЮТЬ ЗАБЕЗПЕЧИТИ ВІДКРИТІСТЬ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ДАНИХ  ДО ОПУБЛІКУВАННЯ СТАТЕЙ

НАУКОВІ ЖУРНАЛИ МАЮТЬ ЗАБЕЗПЕЧИТИ ВІДКРИТІСТЬ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ДАНИХ  ДО ОПУБЛІКУВАННЯ СТАТЕЙ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Науковим журналам радять посилити контроль за виконанням правил обміну даними».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Науковим журналам радять посилити контроль за виконанням правил обміну даними».

У ній розглядаються причини низької ефективності політик відкритого поширення дослідницьких даних та пояснюється, чому формальні вимоги без належного контролю не забезпечують прозорості й відтворюваності наукових результатів. Попри те, що дедалі більше наукових журналів вимагають від авторів робити вихідні дані досліджень доступними, фактичне виконання цих вимог залишається низьким. На це звертає увагу група дослідників з Канади та Швеції які стверджують, що слабкий контроль за дотриманням політик відкритості призвів до формування «кризи прозорості» в академічному світі. Більшість журналів декларують політики обміну даними, однак їх виконання майже не перевіряється. Як наслідок, значна частина наборів даних залишається недоступною для незалежної перевірки. Аналіз 7750 біомедичних статей, опублікованих у 2015–2020 роках, показав, що лише 9 % авторів пообіцяли зробити всі дані відкритими, а виконали це зобов’язання лише 3 %.  Журнали майже не публікують інформацію про те, як саме контролюють виконання власних вимог щодо відкритості даних, що негативно позначається на дослідницькій доброчесності як окремих публікацій, так і наукових видань в цілому. Однією з причин такого стану є нечіткість формулювання політик відкритості, які допускають різне тлумачення. Для підвищення ефективності контролю слід використовувати однозначні вимоги, зокрема – міжнародні стандарти CONSORT, працювати зі стандартизованими контрольними списками замість загальних декларацій про відкритість. Не слід покладатись на практики, за яких журнали дозволяють авторам обмежуватися формулюванням «дані будуть надані за запитом», оскільки це не забезпечує реального доступу до інформації (фактично більшість подібних запитів залишається без відповіді). Журнали мають перевіряти доступність вихідних даних ще до прийняття статті до публікації та контролювати виконання цієї вимоги. Загалом відсутність відкритих даних призводить до неповних узагальнень доказів, дублювання досліджень, неефективного використання державних ресурсів і ухвалення клінічних рішень на основі неповної доказової бази. Проблему неможливо розв’язати окремими ініціативами окремих журналів або добровільним дотриманням рекомендацій. Хоча деякі видання (The BMJ, PLOS Medicine) запровадили обов’язкові вимоги щодо відкритого поширення даних і програмного коду, масштабні зміни потребуватимуть більш рішучих кроків з боку великих міжнародних видавничих груп. Системний контроль за виконанням політик відкритості може стати важливою умовою підвищення прозорості, перевірюваності та надійності сучасних наукових досліджень.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/tackle-weak-enforcement-data-sharing-rules-journals-told

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_TimesHigherEducation #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини

2026-07-15
Поширити