Доступ закладів вищої освіти України до SciVal

Доступ закладів вищої освіти України до SciVal

Міністерство освіти і науки забезпечує доступ до аналітичного ресурсу SciVal для десяти закладів вищої освіти України, які матимуть можливість працювати з ресурсом до кінця поточного року.

Міністерство освіти і науки забезпечує доступ до аналітичного ресурсу SciVal для десяти закладів вищої освіти України, які матимуть можливість працювати з ресурсом до кінця поточного року.

SciVal являє собою аналітичне рішення, яке забезпечує доступ до результатів досліджень понад 20 тис. дослідницьких установ і пов’язаних з ними дослідників з усього світу. Воно дозволяє візуалізувати зв’язок між дослідженнями, порівнювати їх з аналогами і на цій інформаційній основі будувати стратегічні партнерські відносини, виявляти та аналізувати нові тенденції у дослідженнях, створювати звіти.

Актуальний ландшафт досліджень вимагає від науковців, керівників досліджень і закладів постійно розробляти більш ефективні способи інформування про стратегії дослідження та оцінки дослідницької діяльності. Використовуючи передову аналітику даних та комп’ютерні технології, SciVal може обробляти великі обсяги даних для створення ефективних аналітичних візуалізацій за запитом. Вона дозволяє оцінювати дослідницьку діяльність з різних позицій щоб допомогти розробити, реалізувати та оцінити стратегії, засновані на надійних доказах.

Інтуїтивно зрозумілий інтерфейс дозволяє миттєво аналізувати більше 55 млн записів про публікації понад 22 тис. журналів 5000+ видавців з усього світу. Маючи доступ до понад 300 трлн метричних значень, SciVal може швидко надавати контекст для аналізу та створювати потужні візуалізації даних для інформування процесів прийняття рішень.

Згідно наказу МОН отримали доступ до системи: 
– Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара;
– Київський національний університет імені Тараса Шевченка;
– Львівський національний університет імені Івана Франка;
– Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;
– Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»;
– Національний університет «Львівська політехніка»;
– Сумський державний університет;
– Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна;
– Харківський національний університет радіоелектроніки;
– Чернівецький національний університету імені Юрія Федьковича.

Підставою для надання доступу стало входження в 2021 році зазначених ЗВО до оновленого рейтингу університетів Times Higher Education, клопотання заступника Міністра з питань європейської інтеграції та рішення Комісії з питань доступу до електронних баз даних наукової інформації.

Адміністратором із підключення доступу до SciVal виступає Державна науково-технічна бібліотека, здійснюючи необхідні організаційні та технічні заходи для надання віддаленого доступу користувачам, які звернулися з відповідним запитом.

Детальніше: https://bit.ly/3q246cP, https://www.scival.com/landing, https://bit.ly/3J2XMe6

Фото: МОН

2021-12-15
Поширити
Меморандум про співпрацю МОН та Product IT Foundation for Education

Меморандум про співпрацю МОН та Product IT Foundation for Education

Укладено меморандум про співпрацю Міністерства освіти і науки України та громадської організації Product IT Foundation for Education.

Укладено меморандум про співпрацю Міністерства освіти і науки України та громадської організації Product IT Foundation for Education.

Відповідно до меморандуму у найближчі сім років його учасниками буде надаватись всебічна підтримка розвитку в Україні інноваційного підприємництва. Це має підвищити попит на нові ІТ-розробки на ринку та активізувати пошук нових ідей для стартапів і бізнесу.

Посилення практичної складової вищої освіти, науки, наукової та науково-технічної діяльності для задоволення потреб ринку праці у кваліфікованих кадрах є ключовою метою співпраці Міністерства та PFE. 

Співпраця у рамках підписаного меморандуму відкриває можливості для покращення освітнього процесу та підготовки конкурентоспроможних спеціалістів, затребуваних на ринку праці. 

Співробітництво МОН та Product IT Foundation for Education покликане розвивати освітні ініціативи та підтримувати діяльність із підготовки фахівців за такими напрямками, як розробка цифрових продуктів, аналітика, маркетинг, інвестиції, фінанси тощо.

Детальніше: https://bit.ly/3GGQBGi

2021-12-15
Поширити
Ухвалено Угоду щодо взаємного визнання документів про освіту та наукові ступені між Україною та Угорщиною

Ухвалено Угоду щодо взаємного визнання документів про освіту та наукові ступені між Україною та Угорщиною

Уряд України ухвалив постанову «Про затвердження Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Угорщини про взаємне визнання документів про освіту та наукові ступені».

Уряд України ухвалив постанову «Про затвердження Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Угорщини про взаємне визнання документів про освіту та наукові ступені».

З моменту підписання Угоди забезпечується механізм взаємного визнання документів про освіту та наукові ступені, отримані в Україні та Угорщині. Відкриваються можливості для продовження освіти чи занять професійною діяльністю в державах, відповідно до їхнього національного законодавства.

Здобувачі освіти матимуть відтепер змогу вільно продовжувати професійну діяльність або навчання в обох країнах.

Детальніше: https://bit.ly/3m1sQRt, http://materialy.kmu.gov.ua/7caab60f/docs/831ec249/Proekt_postanovi.pdf, http://materialy.kmu.gov.ua/7caab60f/docs/831ec249/Poyasnyuvalna_zapiska.pdf, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/348_044#Text, https://bit.ly/3s32tOM 

2021-12-13
Поширити
Інструменти фінансової підтримки досліджень та інновацій «Горизонт Європа»

Інструменти фінансової підтримки досліджень та інновацій «Горизонт Європа»

Міністерство освіти і науки України оприлюднило інформацію про інструменти фінансової підтримки досліджень та інновацій програми «Горизонт Європа».

Міністерство освіти і науки України оприлюднило інформацію про інструменти фінансової підтримки досліджень та інновацій програми «Горизонт Європа».

Основними напрямами нової програми «Горизонт Європа» є наступні:
– провідна наука;
– глобальні виклики та європейська індустріальна конкурентоспроможність;
– інноваційна Європа;
– поширення участі та посилення Європейського дослідницького простору (стосується не безпосередньо проведення досліджень, а обміну досвідом між учасниками з країн ЄС і асоційованих країн).

Інструментами фінансової підтримки досліджень та інновацій є Європейська рада інновацій, Європейська дослідницька рада, Дії Марії Склодовської-Кюрі, Європейський інститут інновацій і технологій, Європейське співробітництво в галузі науки і техніки, Об’єднаний дослідницький центр. 

Кожен з них має від трьох до десяти напрямків. Зокрема, інноваційні спільноти Європейського інституту інновацій і технологій об’єднують бізнес, промисловість, дослідницькі структури та заклади вищої освіти шляхом створення інноваційних центрів. 

Європейське співробітництво в галузі науки і техніки забезпечує фінансову підтримку створення дослідницьких мереж, які називаються COST Actions. Ці мережі створюють можливості для співпраці між науковцями з усієї Європи та за її межами, даючи поштовх для розвитку досліджень і інновацій.

Об’єднаний дослідницький центр є службою Єврокомісії, що залучає науковців до проведення досліджень для надання наукових консультацій і забезпечення підтримки європейських політик.

Детальніше: https://bit.ly/3pOZ0Rn, https://youtu.be/re_AWUSD7zkhttps://bit.ly/3dOr0yJ

Фото: МОН

2021-12-13
Поширити
Затверджено план заходів з реалізації Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності до 2030 року

Затверджено план заходів з реалізації Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності до 2030 року

Кабінет Міністрів України затвердив план заходів з реалізації Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року, який розрахований на 2021-2023 роки.

Кабінет Міністрів України затвердив план заходів з реалізації Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року, який розрахований на 2021-2023 роки.

Заходи покликані створити сприятливе нормативно-правове середовище для розвитку інновацій, інноваційної інфраструктури та культури підприємництва.

Документом передбачається внесення змін у Бюджетний кодекс з метою стимулювання інноваційної діяльності бюджетних установ. Також планується переглянути пріоритетні напрями розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності. Як зазначив Міністр освіти і науки України, заходи сприятимуть інтеграції ідей молоді у розвиток економіки України. 

Розвиток інноваційної інфраструктури має забезпечити:
– розширення мережі регіональних центрів трансферу технологій;
– розвиток мережі стартап-школа-інкубатор-акселератор на базі закладів вищої освіти та наукових установ;
– підтримку закладам вищої освіти та науковим установам для здійснення інноваційної діяльності;
– створення веб-сайту інтелектуальної власності задля успішної комунікації всіх учасників інноваційного процесу;
– стимулювання інновацій та проєктів на базі відкритих даних;
– розвиток цифровізації, зокрема – розроблення онлайн-курсів з цифрової грамотності для різних верств населення.

Реалізація плану заходів має створити сприятливі умови та можливості співпраці науковців і представників бізнес-середовища задля комерціалізації інноваційної продукції та збільшення кількості інновацій, які будуть цікавими ринку та відповідатимуть його запитам.

Детальніше: https://bit.ly/3EQT7t9, https://bit.ly/33xPF9b, https://bit.ly/3GH4LqV, http://materialy.kmu.gov.ua/7caab60f/docs/48e8a6e3/Dodatok.pdf, https://bit.ly/3IJem2h

Фото: МОН

2021-12-13
Поширити
Щодо нової системи пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності

Щодо нової системи пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності

Кабінет Міністрів України підтримав проєкт Закону України «Про основні засади формування та реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні».

Кабінет Міністрів України підтримав проєкт Закону України «Про основні засади формування та реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні».

Розвиток наукового та інноваційного потенціалу є одним з основних пріоритетних напрямків розвитку економіки України. 

Документом передбачено:
– формування єдиного переліку пріоритетних напрямів діяльності замість двох існуючих, які занадто розгалужені, так як містять понад 260 напрямків і суттєво дублюються;
– спрямування пріоритетних напрямів на досягнення цілей сталого розвитку;
– затвердження переліку на період до 5 років його корегування за результатами реалізації.

Позитивний вплив на фінансування наукових досліджень і експериментальних розробок у межах реалізації визначених пріоритетів буде забезпечений прийняттям законопроєкту.

Детальніше: https://bit.ly/3Gx4Jlw, http://materialy.kmu.gov.ua/7caab60f/docs/fb8de34a/Proekt_Zakonu_Ukrayini.pdf, http://materialy.kmu.gov.ua/7caab60f/docs/fb8de34a/Poyasnyuvalna_zapiska.pdf, http://materialy.kmu.gov.ua/7caab60f/docs/fb8de34a/Proekt_Postanovi_VRU.pdf, http://materialy.kmu.gov.ua/7caab60f/docs/fb8de34a/Porivnyalna_tablitsya.pdf, https://bit.ly/3DSiKbu

2021-12-13
Поширити
Конкурс стартапів із біомолекулярної електроніки

Конкурс стартапів із біомолекулярної електроніки

Відбувається прийом заявок на участь у конкурсі стартапів із біомолекулярної електроніки.

Відбувається прийом заявок на участь у конкурсі стартапів із біомолекулярної електроніки.

Організатором конкурсу є Інститут молекулярної біології і генетики Національної академії наук України. 

Конкурс націлений на підтримку розробок нових інтелектуальних біосенсорів для аналітичної біонанотехнології.

Тематична спрямованість проєктів, які можуть бути подані на конкурс:
– медична діагностика;
– екологічний моніторинг;
– харчова промисловість.

Конкурс відбуватиметься у два етапи: на першому (заочному) етапі будуть оцінюватися заявки, автори найкращих з яких будуть запрошені на тренінг із підготовки пітч-презентації проєктів; на другому експертами з України та ЄС будуть обрані фіналісти, які візьмуть участь в очному фіналі наприкінці лютого 2022 року. 

Переможці конкурсу отримають можливість прийняти участь у Літній школі з розробки та впровадження смарт-пристроїв та їхніх додатків, яка відбудеться у червні 2022 року у Дрездені, Німеччина.

Конкурс проводиться в рамках проєкту BIONANOSENS, який фінансується Європейським Союзом, твіннінг-проєкту IMBG з партнерами із ЄС.

Документи на конкурс можна подати до 20 грудня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3GsO9mS, https://www.bionanosens.eu/, https://bit.ly/3lN6mU0, https://bit.ly/3Ispf8y, https://bit.ly/3dxYRvM

Фото: МОН

2021-12-09
Поширити
Природно-ресурсний потенціал України

Природно-ресурсний потенціал України

Інститутом економіки природокористування та сталого розвитку НАН України опубліковано наукове видання «Природно-ресурсний потенціал України: забезпечення добробуту та екологічної безпеки населення».

Інститутом економіки природокористування та сталого розвитку НАН України опубліковано наукове видання «Природно-ресурсний потенціал України: забезпечення добробуту та екологічної безпеки населення».

Його автори наголошують, що Україна має всі необхідні передумови для забезпечення національного добробуту, насамперед – потужний природно-ресурсний потенціал, котрий має використовуватися в інтересах народу. Проте, існує низка наступних загроз і викликів глобального та локального характеру. Фахівці вважають за необхідне:
– закріплення в нормативних актах задекларованого права конституційної власності народу України на природні ресурси держави;
– капіталізація природних ресурсів як дієвих активів національного господарства, яку складно здійснити без масштабних інституціональних перетворень у природокористуванні;
– подолання бідності в країні;
– забезпечення екологічної безпеки населення як чинника національного добробуту.

Автори приділили особливу увагу створенню фінансових механізмів суверенного добробуту, якими передбачається сформувати фінансові фонди для забезпечення виплат громадянських дивідендів на особисті рахунки громадян України, а також наповнити стабілізаційний суверенний фонд для майбутніх поколінь українців надходженнями від природної ренти. 

У монографії наголошується на необхідності створення полісуб’єктної партисипативної системи управління природними активами, яка відповідатиме вимогам цифровізації та децентралізованим умовам управління національним господарством. Висвітлено механізми модернізації природокористування й алгоритми організації фінансового забезпечення в розрізі водних, земельних, лісових, мінерально-сировинних і інших видів природних ресурсів. 

Забезпечити сталість господарювання в Україні, на думку авторів, можна шляхом вдосконалення використання екосистемних послуг і інноваційних механізмів поводження з відходами.

Детальніше: https://bit.ly/30mqWmW, https://bit.ly/3yiCcgI

Фото: НАНУ

2021-12-09
Поширити
Співпраця інституту монокристалів НАН України та Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

Співпраця інституту монокристалів НАН України та Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

Підписано договір про співпрацю між Науково-технологічним комплексом «Інститут монокристалів» НАН України та Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна.

Підписано договір про співпрацю між Науково-технологічним комплексом «Інститут монокристалів» НАН України та Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна.

Співпраця відбуватиметься у рамках поглибленої програми співробітництва між академічними установами Північно-східного наукового центру НАН і закладами вищої освіти МОН України.  

НТК є провідною базою для проходження практик здобувачів вищої освіти, а університет наразі є регіональним лідером серед закладів вищої освіти Харьківщини.

Поєднання освітнього процесу у ЗВО з сучасними дослідженнями науковців НТК, яке передбачає активне залучення студентів до науково-дослідної та інноваційної діяльності, є ключовою особливістю цієї співпраці. Провідні фахівці НТК очолюють три кафедри ХНУ, читають понад 10 лекційних курсів, а студенти та науковці Університету мають змогу проводити дослідження на сучасному науковому обладнанні Комплексу.

Визначені пріоритетні напрями майбутніх досліджень та співпраці між НТК «Інститут монокристалів» і ХНУ імені Каразіна. Очікується, що така співпраця надасть випускникам Університету та вченим НТК нові перспективи для реалізації спільних проєктів та ініціатив, стане прикладом для інших наукових та освітніх закладів.

Детальніше: https://bit.ly/3dBu1lO  

Фото: НАНУ

2021-12-08
Поширити
Глобальний інноваційний індекс 2021

Глобальний інноваційний індекс 2021

Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила «Глобальний інноваційний індекс 2021. Розвиток інновацій в умовах кризи COVID-19».

Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила «Глобальний інноваційний індекс 2021. Розвиток інновацій в умовах кризи COVID-19».

З моменту свого створення у 2007 році «Глобальний інноваційний індекс» почав формувати порядок денний у сфері вимірювання інновацій. Він став одним з ключових елементів при розробленні економічної політики, все більше урядів стали систематично аналізувати свої щорічні результати й розробляти політичні заходи з метою покращання своїх показників.

У 14-му виданні документу наведено результати аналізу найбільш актуальних глобальних тенденцій у сфері інновацій та рейтинг інноваційних екосистем 132 економік, виокремлені сильні та слабкі сторони з точки зору інновацій та визначені розриви в інноваційних показниках. 

У новому розділі доповіді «Система відслідковування інновацій на глобальному рівні» подається огляд  значень таких показників, як витрати на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи та доступ до фінансування інновацій, а також визначається вплив COVID-19 на глобальні інноваційні показники.

Метод вимірювання інноваційних можливостей і результатів економік, який використовується у документі, надає особам, які приймають рішення в урядових структурах та приватному секторі, бачення поточної ситуації, що можу бути використано під час розробки політики, що стимулює людей займатися інноваційною та творчою діяльністю, зробити її більш ефективно.

Відповідно до Глобального інноваційного індексу найбільш інноваційною економікою у 2021 році є Швейцарія. За нею йдуть Швеція, США, Об’єднане Королівство та Республіка Корея.

Незважаючи на великі людські та економічні втрати, викликані пандемією COVID-19, уряди та компанії в багатьох частинах світу збільшили інвестиції в інновації. У 2021 році масштаб наукової діяльності, витрати на дослідження та розробки, кількість венчурних угод і заявок на інтелектуальну власність продовжували збільшуватися.

Україна посідає 49 місце серед 132 економік, представлених у документі. У 2021 році Україна має кращі результати за інноваційними показниками, ніж у попередні роки. Вона посідає третє місце серед 34 країн з нижчим за середній рівень доходу та загальне 32 місце серед 39 економік Європи.

Детальніше: https://bit.ly/3dzoe08, https://bit.ly/3Ix3ogs, https://bit.ly/3DAMDNu  

Фото: скріншот

2021-12-08
Поширити