Американський Інститут досліджень та інновацій у програмному забезпеченні для фізики високих енергій оголосив про старт набору на онлайн-програму літнього студентського стажування «IRIS-HEP Summer 2025 Fellows».
Американський Інститут досліджень та інновацій у програмному забезпеченні для фізики високих енергій оголосив про старт набору на онлайн-програму літнього студентського стажування «IRIS-HEP Summer 2025 Fellows».
У рамках цієї програми студенти отримають унікальну можливість виконувати власні наукові проєкти під керівництвом наставників з різних університетів США та ЦЕРН. Тематика таких проєктів має бути пов’язана з розвитком методів аналізу даних, машинного навчання та штучного інтелекту для фізики високих енергій, нових алгоритмів та окремих напрямів комп’ютерних наук – систем аналізу, інноваційних алгоритмів, організації даних, управління ними та забезпечення доступу, створення інструментів та матеріалів для підтримки навчальних заходів, DevOps, безпеки й моніторингу сервісів, аналітики мережі. Програма літнього стажування 2025 року триватиме упродовж травня-вересня 2025 року. Заявку на участь можна подати до 10 березня 2025 року.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття «Чотири способи створити культуру підприємництва у вашому закладі вищої освіти».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття «Чотири способи створити культуру підприємництва у вашому закладі вищої освіти».
Автори наголошують, що університети ідеально підходять для того, щоб допомогти стартапам розпочати роботу та пропонують свої поради щодо того, як підтримати студентів у розвитку ділового мислення. Йдеться про освіту та досвід, який може надати університет щоб «підштовхнути» здобувачів перейти від продукування гарних ідей до дій, використовуючи при цьому знання, засновані на доказах. Викладачі будь-якої дисципліни повинні надавати підтримку інноваторам на усіх стадіях: генерація ідей, розуміння соціального контексту, аналіз основних ринкових тенденцій, тестування ринку, упровадження. Оскільки освітній і бізнесовий ландшафти постійно змінюються, потрібні нові рішення щоб університети продовжували стабільно розвиватись, зберігаючи свою важливу роль у формуванні підприємницьких здібностей студентів. Маючи підприємницьке мислення, випускники зможуть започаткувати власний бізнес або будучи найманими працівниками додадуть цінності підприємствам, які їх наймають, бо зможуть мислити і діяти як внутрішні підприємці.
На порталі «Дія Освіта» став доступним для ознайомлення новий серіал «ChatGPT: ваш особистий асистент у роботі, навчанні та житті».
На порталі «Дія Освіта» став доступним для ознайомлення новий серіал «ChatGPT: ваш особистий асистент у роботі, навчанні та житті».
Він покликаний допомогти опанувати інструменти штучного інтелекту, інтегрувати їх у роботу та повсякденне життя. Курс складається з восьми серій, які представляють практичні кейси використання ChatGPT, принципи та підходи до формулювання промптів/запитів у ChatGPT для отримання найкращих результатів; особливості використання ChatGPT як творчого партнера для пошуку ідей, редагування текстів і роботи з візуальним контентом, можливості ChatGPT проводити аналіз даних, допомагати в освіті та при вирішенні особистих завдань, а також інструкції щодо безпечного використання ChatGPT (обмеження в наданні особистих даних, упередження, «галюцінації») та критичної перевірки згенерованого контенту.
Національний фонд досліджень України оголошує новий конкурс проєктів «Наука для зміцнення обороноздатності і національної безпеки України».
Національний фонд досліджень України оголошує новий конкурс проєктів «Наука для зміцнення обороноздатності і національної безпеки України».
Він покликаний забезпечити відбір найкращих проєктів з виконання прикладних наукових досліджень і розробок зі створення нових науково-технічних продуктів (нових матеріалів, пристроїв, технологій, програмних продуктів тощо) для подальшого упровадження на підприємствах України. Йдеться про проєкти, що відповідають щонайменше одному з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, визначених Законом України “Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки” і окремо визначеним тематичним напрямам. Конкурс проводиться відповідно до рішення Наукової ради НФДУ, фінансування виконання проєктів заплановане на 2025-2026 роки. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 1 квітня 2025 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала консультаційний документ «Керуйте майбутнім ШІ: стратегії випереджаючого управління» із серії «Документи ОЕСР зі штучного інтелекту».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала консультаційний документ «Керуйте майбутнім ШІ: стратегії випереджаючого управління» із серії «Документи ОЕСР зі штучного інтелекту».
Наголошується, що швидкий розвиток технологій штучного інтелекту робить надзвичайно важливою інтеграцію орієнтованих на майбутнє підходів в системі управління ШІ. Технології ШІ відкривають значні можливості, але разом із тим створюють нові виклики. А складність і швидкий розвиток ШІ ускладнюють прогнозування, що створює проблеми й перешкоди при розробці механізмів та інструментів управління, які були б одночасно ефективними й довговічними. У цьому контексті необхідні гнучкі та проактивні підходи до управління. Експерти ОЕСР упевнені, що уряди повинні шукати й використовувати потенціал усіх зацікавлених сторін для визначення, коригування та розроблення регуляторних підходів. У цьому звіті розглядаються адаптивні структури управління, які допоможуть краще орієнтуватися у швидкому прогресі технологій штучного інтелекту. У ньому наведено огляд існуючих ініціатив ОЕСР у галузі ШІ та показано п’ять елементів випереджувального управління новими технологіями.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи доцентів Університету Східної Англії «Оцінка процесу, а не результату ГШІ».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи доцентів Університету Східної Англії «Оцінка процесу, а не результату ГШІ».
У ній автори наголошують, що необхідно формувати у студентів грамотність у роботі з генеративним штучним інтелектом, оскільки без цього ГШІ може стати найбільш руйнівним для вищої освіти інструментом технологічного прогресу. Величезна швидкість створення контенту та його доволі висока якість викликає занепокоєння, оскільки несе екзистенційну загрозу для системи викладання і навчання. Університети спершу намагались обмежити використання ШІ, ситуативно запроваджуючи різного роду інструкції та програмне забезпечення для виявлення генерованого машиною тексту. Але це не стало панацеєю. Чи потрібно збільшити ці зусилля, щоб приборкати ШІ? Чи можна з ним співіснувати, трансформувавши ГШІ у потужний допоміжний інструмент? Пропонується запровадити спеціальну стратегію оцінювання вмінь студентів коректно працювати зі штучним інтелектом замість збереження моделі, за якою оцінюванню підлягають результати. Спочатку необхідно визначити результати навчання для студентів, яких можна досягти у співпраці з ШІ, коли роль студентів – рецензування, співпраця та контроль результатів. Для цього потрібно підвищувати їхню грамотність у сфері ШІ, поглиблювати академічні знання та розвивати навички критичного мислення. Наприклад, студент має показати результати роботи з літературою. Він має на першому кроці згенерувати текст і проаналізувати його з використанням наявних знань. На другому кроці він долучається до командної праці у партнерстві з іншими студентами для уточнення запиту (промпту) й ефективного коригування результатів роботи ГШІ. На наступному кроці здійснюється перевірка досягнень та визначення індивідуального внеску кожного. Четвертий крок пов’язаний з підготовкою остаточної версії огляду літератури з систематизацією та поясненнями. Ретельний вибір критеріїв оцінювання, узгоджених із заявленими результатами навчання для кожного елемента оцінювання буде ключовим, а акцент треба робити на процесі. Критеріями можуть бути: якість стратегії пошуку; критерії фільтрації даних; перевірка (верифікація) первинної інформації; процес синтезу результату; творчість. Такий підхід до оцінювання, на думку авторів, дає студентам позитивний досвід, дозволяє розвинути цифрову грамотність, отримати навички роботи з ШІ та критичного мислення.
На сайті компанії EBSCO опубліковано звіт «Навігація знань: бази даних як основні інструменти дослідження для публічних бібліотек».
На сайті компанії EBSCO опубліковано звіт «Навігація знань: бази даних як основні інструменти дослідження для публічних бібліотек».
У ньому наголошується, що у сучасному цифровому ландшафті, який стрімко розвивається, бібліотечні бази даних відіграють важливу роль у підтримці студентів та викладачів, а також у навчанні упродовж життя. Щоб зрозуміти, як ці ресурси використовуються у публічних бібліотеках і закладах освіти, EBSCO у партнерстві з Library Journal та School Library Journal у 2024 році провела масштабні опитування серед співробітників публічних бібліотек США. Респонденти мали оцінити популярні бази даних, їх тематичну спрямованість, типи контенту, важливість різних функцій баз даних. В опитуванні взяли участь понад 300 співробітників бібліотек та біля 500 бібліотекарів закладів освіти. Опублікований звіт містить детальний аналіз отриманих результатів, визначає загальні тенденції та зосереджує увагу на очікуваннях щодо використання бібліотечних баз даних, зокрема в частині їхнього змісту, комфортної взаємодії з користувачами та доступності.
Міністерство освіти і науки України визначило перелік проєктів закладів вищої освіти та наукових установ, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України, які пройшли конкурсний відбір та будуть профінансовані з березня 2025 року за кошти державного бюджету України.
Міністерство освіти і науки України визначило перелік проєктів закладів вищої освіти та наукових установ, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України, які пройшли конкурсний відбір та будуть профінансовані з березня 2025 року за кошти державного бюджету України.
Відповідний наказ від 25 лютого 2025 року № 369 розміщено на офіційному вебсайті МОН. Перелік складається зі 131 проєкту досліджень, відібраних на конкурсних засадах за результатами наукової і науково-технічної експертизи (згідно рішень Наукової ради МОН від 14 та 24 лютого 2025 року). Йдеться про перспективні дослідження, спрямовані на розвиток науки та упровадження інновацій в Україні. Було подано 3,5 тис. заявок. Конкурс вперше проводився на засадах, гармонізованих із програмою «Горизонт Європа» в частині процедур, нового визначення секцій і напрямів конкурсу згідно з міжнародною класифікацією, орієнтації на сучасні виклики, задіяння єдиної експертної бази, повної цифровізації процесу подання та відбору. Лідерами за кількістю відібраних проєктів стали університети Києва, Львова, Дніпра та Харкова. На реалізацію досліджень у 2025 році буде спрямовано майже 130 млн грн.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Сьюзен К. Олдрідж «Чотири цілі для визначення впливу штучного інтелекту на вищу освіту».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Сьюзен К. Олдрідж «Чотири цілі для визначення впливу штучного інтелекту на вищу освіту».
Автор розмірковує над тим, як керівники вищої освіти можуть упоратися з проблемами та можливостями, які відкриває штучний інтелект. Наголошується на двох важливих моментах: по-перше, керівники ЗВО наразі лише починають осмислено реагувати на практичні наслідки розповсюдження ШІ в освітніх системах, належним чином аналізуючи проблеми; по-друге, більшість керівників розглядають ШІ лише як низку окремих проблем, які потрібно вирішити, а не як нову системну і комплексну проблему. Сьюзен задається питанням: як найкраще можна керувати використанням штучного інтелекту у вищій освіті та як правильно формувати його вплив на студентів, викладачів і навчальний заклад в цілому? Відповідь на це стратегічне питання, на її думку, полягає у роботі над досягненням чотирьох цілей. Перша ціль – готувати сучасних студентів до використання штучного інтелекту у майбутній професійній кар’єрі. Друга ціль – використання потенціалу ШІ для підвищення ефективності освіти, посилюючи здатність студентів до змістовного навчання упродовж усього життя. Третя ціль – використання штучного інтелекту для вирішення конкретних педагогічних та адміністративних проблем. Четверта ціль – постійний моніторинг, виявлення та коректне своєчасне усунення проблем, які приносить використання ШІ у вищій освіті, розроблення механізмів передбачення та ефективне реагування на нові виклики. Щоб досягти зазначених цілей необхідно забезпечити новаторське ставлення до ШІ (потрібно розглядати його як інструмент, що надає величезні можливості) та партнерське ставлення до нього (повноцінно реалізувати його можливості та ефективно пом’якшити ризики). Прийняття цих стратегічних позицій дозволить керувати впливом штучного інтелекту та, зрештою, зробить вищу освіту більш сильною та стійкою.
Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт урядової постанови «Про затвердження Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, порядок її ведення».
Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт урядової постанови «Про затвердження Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, порядок її ведення».
Документ визначає механізм функціонування ЄДЕБО як інтегрованої інформаційної системи, що забезпечує збирання, створення, реєстрацію, накопичення, зберігання, зміну, використання, поширення та захист інформації про суб’єктів освітньої діяльності, вступників до закладів освіти, здобувачів освіти, документи про освіту (науковий ступінь), педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників з метою задоволення потреб фізичних та юридичних осіб, порядок її ведення. У ньому визначена базова термінологія, зокрема, пояснюється призначення наступних реєстрів: документів про освіту, здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних працівників; сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання; сертифікатів педагогічних працівників; студентських (учнівських) квитків; суб’єктів освітньої діяльності. Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування інтегрованих інформаційних систем у сфері освіти» та Закону України «Про освіту» обов’язки щодо затвердження положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядку її ведення, а також адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти покладено на Кабінет Міністрів України. Наразі функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти нормативно врегульовано наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 № 620 «Про затвердження Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 жовтня 2018 р. за №1132/32584 (зі змінами). Отже, подальше функціонування ЄДЕБО потребує нормативного врегулювання шляхом прийняття відповідного рішення Кабінету Міністрів України. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати 25 березня 2025 року.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку nrat_portal@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
