Зображення запису ІНТЕРАКТИВНИЙ ДАШБОРД PHD-ДОСЛІДНИЦЬКИХ ПРОЄКТІВ

ІНТЕРАКТИВНИЙ ДАШБОРД PHD-ДОСЛІДНИЦЬКИХ ПРОЄКТІВ

Інформація про переможців першого конкурсного добору PhD-дослідницьких проєктів відтепер доступна у зручному форматі інтерактивного дашборду на порталі «Наука».

Інформація про переможців першого конкурсного добору PhD-дослідницьких проєктів відтепер доступна у зручному форматі інтерактивного дашборду на порталі «Наука».

Ресурс презентує структуровані дані про підтримані в результаті конкурсного відбору дослідження, заклади вищої освіти, наукові установи, керівників і потенційних здобувачів ступеня доктора філософії, тематичні напрями та орієнтовні обсяги фінансування. Наразі для перегляду доступні відомості про 78 PhD-дослідницьких проєктів, які будуть виконуватись у 34 закладах вищої освіти та наукових установах. Їх сукупний обсяг фінансування становить біля 130 млн грн.  Медіанний вік потенційних здобувачів проєктної аспірантури становить 23 роки. Проєкти виконуватимуться установами 13 регіонів України, серед них Київ (41 проєкт), Львівська (11 проєктів) та Харківська область (5 проєктів), найбільше проєктів у галузі «Хімія» (19), «Біологія та біохімія» (18) і «Математика» (11).  Проєктна аспірантура передбачає, що здобувач не лише навчається за освітньо-науковою програмою, а від початку працює у складі дослідницької команди над конкретним науковим завданням. Проєкти можуть тривати до 48 місяців і охоплюють машинне навчання, Data Science, нові матеріали, біотехнології, регенеративну медицину, екологічну безпеку, критичні мінерали, технології для оборони та відновлення України.

Детальніше: https://data.nauka.gov.ua/dashboard-phd, https://mon.gov.ua/news/mon-vidkryvaie-interaktyvnyi-dashbord-phd-doslidnytski-proiekty

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-08-18
Поширити
Зображення запису «ІНДЕКС НІСЕНІТНИЦІ» ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ДОСЛІДЖЕНЬ: ДОКАЗИ ЧИ ПСЕВДОНАУКОВІ АРГУМЕНТИ

«ІНДЕКС НІСЕНІТНИЦІ» ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ДОСЛІДЖЕНЬ: ДОКАЗИ ЧИ ПСЕВДОНАУКОВІ АРГУМЕНТИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Росса «Професор розробив «індекс нісенітниці» для політичних досліджень».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Росса «Професор розробив «індекс нісенітниці» для політичних досліджень».

Йдеться про запропоновану австралійським дослідником Пат Томсон методику оцінювання того, наскільки політичні документи відповідають базовим стандартам доказових досліджень, який має п’ятирівневу шкалу від нуля (документ не містить ознак нісенітниці)  до четвертого, крайнього рівня неприйнятності. Ідея запровадження такого показника виникла через розчарування тим, як уряди та лобістські організації використовують недостатньо якісні дослідження для обґрунтування своїх позицій. Причому увага акцентується не стільки на проблемі існування дійсно слабких досліджень, а на тому, що документи аналітичних центрів, громадських організацій та урядові пропозиції можуть містити твердження, які насправді не випливають із наведених доказів. При цьому механізми спростування таких тверджень часто виявляються нездатними конкурувати з яскравими повідомленнями медіа чи гучними політичними заявами. Запропонований підхід базується на перевірці фактів та науковому рецензуванні, потребує знання базових принципів досліджень і предметної галузі, але забезпечує швидке і прозоре застосування як практичного інструменту для критичного читання. Методика передбачає надання відповідей на 19 запитань, що дозволяє визначити, наскільки документ відповідає базовим вимогам дослідницької роботи. Серед критеріїв — повнота огляду наукової літератури, відповідність методів поставленому завданню та визнання авторами обмежень власного дослідження. Головний фокус на тому, чи справді наведені докази дають підстави для зроблених висновків. Звісно, будь-яке дослідження має певні обмеження і академічна культура вимагає чітко визначати, які висновки можна, а які не можна робити на його основі. Проблема виникає тоді, коли обережні академічні формулювання втрачаються при залученні до публічної політики і стають категоричними рекомендаціями. Томсон жартома говорить про «дослідження нісенітниці» як про напрям, що вже виникає в антропології, освіті, філософії та бізнесі. Стаття порушує питання про здатність академічної спільноти реагувати на слабко обґрунтовані політичні твердження так само швидко й зрозуміло, як вони поширюються в публічному просторі.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/professor-develops-bullshit-index-policy-research

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation 

2026-08-18
Поширити
Зображення запису ОЕСР: МОБІЛІЗАЦІЯ ФІНАНСУВАННЯ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

ОЕСР: МОБІЛІЗАЦІЯ ФІНАНСУВАННЯ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Мобілізація приватного фінансування за 2026 рік».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Мобілізація приватного фінансування за 2026 рік».

Наголошується, що в  умовах скорочення державних бюджетів і зростання потреб у розвитку, залучення приватного фінансування стало центральним елементом зусиль, спрямованих на підтримку сталого розвитку. На основі статистичних даних Комітету щодо розвитку ОЕСР (DAC) у документі аналізуються актуальні тенденції мобілізації приватного фінансування у різних регіонах, секторах, за допомогою різних інструментів та від різних постачальників. Увагу зосереджено на секторах, де мобілізація збільшилася або прогрес зупинився, а також на ринках, де зберігається дефіцит фінансування. Хоча загальні обсяги мобілізації ресурсів виросли,  обмеженим залишається коло інструментів, постачальників та країн-донорів. Фінансуючим організаціям слід підвищувати узгодженість і прозорість даних про залучені кошти, покращувати звітність задля посилення довіри інвесторів, зниження інформаційної асимметриї та скорочення розриву між реальними та передбачуваними інвестиційними ризиками. Рекомендується підтримувати високі міжнародні стандарти прозорості та розкриття інформації, співпрацювати у роботі над удосконаленням методології, формувати якісну доказову базу, важливу  як для політиків, так і для приватних інвесторів. Доцільно здійснити стандартизацію інструментів змішаного фінансування, що допоможе знизити транзакційні витрати, полегшити масштабування.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/private-finance-mobilisation-report-2026_a871a032-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/private-finance-mobilisation-report-2026_65d04723/a871a032-en.pdf, https://doi.org/10.1787/a871a032-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ЦСР

2026-08-18
Поширити
Зображення запису ВІД ЗНАНЬ ДО ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ: ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ ЦІННІСТЬ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ

ВІД ЗНАНЬ ДО ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ: ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ ЦІННІСТЬ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Пен Чжоу «Якщо студенти шукають роботу більше, ніж знання, вища освіта має реагувати».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Пен Чжоу «Якщо студенти шукають роботу більше, ніж знання, вища освіта має реагувати».

У ній аналізується зміна уявлень студентів про цінність університетської освіти та стверджується, що посилення орієнтації на працевлаштування не варто сприймати як відмову від знань. Університети мають більш наочно демонструвати, як глибоке опанування дисциплін, практичні можливості та соціальні зв’язки в комплексі допомагають випускникам адаптуватися до мінливого ринку праці. За результатами проведеного у 2026 році опитування 265 студентів одного з університетів було встановлено, що нинішні здобувачі освіти розглядають «сигнальну» цінність вищої освіти (диплому як документу для працевлаштування) на рівні 63%, знань – 22%, соціальної складової -15%. Оцінки їхніх батьків дещо відрізняються: 57% – знання, 34% – сигнальна цінність, 9% – соціальний вплив. Звісно, ці дані не є репрезентативним показником суспільних настроїв, але доволі показовими.  Молоде покоління прагматичне, адже зі збільшенням кількості студентів диплом втрачає колишню рідкісність, будучи при цьому тим не менш важливою умовою виходу на ринок праці. Студент, який сплачує за освіту, витрачає кошти на проживання і накопичує борги, починає оцінювати освіту як інвестицію, а нестабільність ринку праці, автоматизація, платформна зайнятість, штучний інтелект та організаційні зміни зі свого боку також підвищують попит не лише на фахові знання, а й на аналітичне мислення, адаптивність, стійкість і лідерські якості. За таких умов студенти хочуть розуміти не лише те, що вони вивчатимуть, а й як це допоможе їм бути конкурентоспроможними.  Технології послабили колишню монополію університетів на доступ до знань. Пошукові системи, онлайн-курси, підкасти, відкриті освітні матеріали, відеолекції та генеративний ШІ дають доступ до статистики, програмування, фінансів, дизайну чи вивчення філософії. В умовах надлишку інформації зростає значення здатності структурувати, перевіряти та поглиблювати знання і їх має також надавати університетська освіта. Професійну релевантність потрібно переносити з периферії освітнього процесу безпосередньо в академічні програми через чітке пояснення того, які інтелектуальні можливості формує кожна дисципліна. Економіка розвиває причинно-наслідкове мислення, розуміння стимулів і компромісів; історія — роботу з доказами, контекстом та інтерпретацією; філософія — концептуальну ясність і аргументацію; література — мовлення, судження та емпатію. Такі результати автор пропонує розглядати не як другорядні «м’які навички», а як форми дисциплінованого інтелекту.  Традиційні есе та іспити є важливими, але не можуть залишатись єдиною чи основною формою демонстрації результатів навчання. Соціальна цінність університету реалізується через контакти, наставництво, професійні спільноти, стажування та взаємодію з випускниками, що може істотно впливати на перехід від освіти до роботи. Головне питання полягає не в тому, чи забезпечує диплом вищі доходи, а в тому, чи формує вища освіта знання, здатності, можливості та спроможність робити суспільний внесок у мінливій економіці.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/if-students-are-seeking-jobs-more-knowledge-he-must-respond

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation 

2026-08-17
Поширити
Зображення запису ФОНД SCALEUP EUROPE ПОЧИНАЄ ВИПИСУВАТИ ЧЕКИ

ФОНД SCALEUP EUROPE ПОЧИНАЄ ВИПИСУВАТИ ЧЕКИ

Основні фінансисти та стартапери орієнтуються на Каліфорнію. Компанії, які могли б залишитися в Європі, продовжувати наймати тут працівників і сплачувати податки в ЄС, переїжджають до США.

Основні фінансисти та стартапери орієнтуються на Каліфорнію. Компанії, які могли б залишитися в Європі, продовжувати наймати тут працівників і сплачувати податки в ЄС, переїжджають до США.

Щоб протидіяти цьому відтоку Євросоюз запровадив власний інструмент Фонд Scaleup Europe вартістю 5 млрд євро. Шведська інвестиційна група EQT, під керівництвом якої знаходяться  активи на суму 269 млрд євро, тепер спрямовує гроші інноваторам з  цього фонду. Пріоритетами фонду наразі є цифрові системи, промислові системи та науки про життя, зокрема –  розвиток штучного інтелекту, квантових обчислень, чистих технологій та біотехнологій.  Раніше створений інструмент для підтримки інноваційних компаній EIC мав обмежені ресурси у розмірі 30 млн євро,  тоді як новий фонд орієнтований на підтримку не стартапів на ранніх стадіях, а компаній, які вже довели перспективність своїх ідей і тепер потребують розширення. Комісар ЄС зі стартапів, досліджень та інновацій вважає запуск нового фонду ключовою зміною в інвестиційному ландшафті європейських технологічних компаній. Перші інвестиції від Фонду Scaleup Europe очікуються вже у серпні цього року.

Детальніше: https://euperspectives.eu/2026/08/money-is-moving-scaleup-europe-fund-starts-writing-cheques

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-08-17
Поширити
Зображення запису ГРАНТИ ДЛЯ ПІДТРИМКИ МІЖНАРОДНОЇ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ СПІВПРАЦІ

ГРАНТИ ДЛЯ ПІДТРИМКИ МІЖНАРОДНОЇ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ СПІВПРАЦІ

Естонська дослідницька рада (ETAG) оголосила про старт прийому заявок на гранти для підтримки міжнародної дослідницької співпраці та інтеграцію українських закладів вищої освіти і наукових установ до Європейського дослідницького простору.

Естонська дослідницька рада (ETAG) оголосила про старт прийому заявок на гранти для підтримки міжнародної дослідницької співпраці та інтеграцію українських закладів вищої освіти і наукових установ до Європейського дослідницького простору.

Програма має на меті сприяти розвитку міжнародних та довгострокових естонсько-українських дослідницьких партнерств; підтримати підготовку проєктних заявок на конкурси Програми «Горизонт Європа» та заохочувати до спільної участі у відповідних конкурсах; посилювати спроможність українських закладів вищої освіти та наукових установ у сфері управління дослідженнями та підготовки грантових заявок. Грантові кошти можуть бути використані для участі в  очних заходах із пошуку партнерів для проєктів Програми «Горизонт Європа», здійснення короткострокових візитів задля розроблення спільної проєктної заявки та/або участі у міжнародному науковому заході, що проводиться в Естонії. Подати заявку можуть українські заклади вищої освіти та наукові установи, що здійснюють свою діяльність в Україні. Максимальний розмір гранту  –  1500 євро у розрахунку на одного учасника для покриття витрат на придбання авіаційних, залізничних і автобусних квитків; оплату місцевого транспорту; проживання; візових витрат; туристичного страхування; реєстраційних або організаційних внесків; добових витрат.

Детальніше: https://etag.ee/en/news/etag-launches-a-travel-and-collaboration-grant-scheme-to-support-ukraines-integration-into-the-era/, https://etag.ee/wp-content/uploads/2026/08/02_Application_Form.docxhttps://estdev.ee/en/projects/estonias-support-integrating-ukraine-european-research-area, https://www.nas.gov.ua/news/estonska-doslidnicka-rada-vidkrila-grantovu-programu-dlya-ukranskih-naukovih-ustanov-i-zakladiv-vishcho-osviti

Фото: ETAG

#НРАТ_Усі_новини  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка

2026-08-14
Поширити
Зображення запису ОКРЕМИМ РЕЗУЛЬТАТОМ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ МАЄ СТАТИ ЛЮДСЬКЕ СУДЖЕННЯ

ОКРЕМИМ РЕЗУЛЬТАТОМ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ МАЄ СТАТИ ЛЮДСЬКЕ СУДЖЕННЯ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Боксі Янг «ШІ вимагає зробити людське судження результатом університетської освіти».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Боксі Янг «ШІ вимагає зробити людське судження результатом університетської освіти».

У ній автор аналізує зміни на ринку праці під впливом розвитку технологій штучного інтелекту й стверджує, що університети мають цілеспрямовано формувати та оцінювати здатність випускників приймати рішення, працювати з невизначеністю, оцінювати ризики та нести відповідальність за наслідки власних рішень. Автор звертає увагу, що дискусія про вплив ШІ на зайнятість часто зводиться до двох протилежних сценаріїв: масового зникнення робочих місць або майже повної відсутності змін. Реальна ситуація – складніша: у зайнятості не відбувається масштабних скорочень, безпосередньо пов’язаних з ШІ, проте початкові професійні позиції змінюються швидше, ніж встигає адаптуватися післяшкільна освіта. Насамперед автоматизуються рутинні завдання з невисоким рівнем самостійності, які традиційно були своєрідним першим щаблем професійного розвитку молодих працівників. Коли ми говоримо про людське судження, йдеться не про абстрактну «м’яку навичку», а про практичну здатність формулювати проблему, зіставляти суперечливі вимоги, оцінювати ризики, робити вибір за відсутності однозначної відповіді на визначальні питання та брати відповідальність за результат. У робочому середовищі, де ШІ може генерувати варіанти рішень, саме людина визначає, які дії слід здійснити. Попит на такі компетентності швидко зростає. Майже половина оголошень про вакансії середнього та початкового рівня вже містить вимоги, пов’язані з прийняттям рішень, постановкою проблем і відповідальністю. Найвиразніше ця тенденція проявляється у сферах, де рішення мають фінансові, безпекові або регуляторні наслідки, зокрема – у банківській справі, енергетиці, комунальному господарстві та охороні здоров’я. Аналогічні вимоги поширюються і на практичні професії — будівництво, логістику, клінічну діяльність. Однак університетська освіта поки недостатньо реагує на ці зміни: багато освітніх програм залишаються зосередженими на передаванні знань і технічній підготовці, а оцінювання переважно перевіряє правильність отриманої відповіді. За таких умов студент може навчитися створювати результат за допомогою дедалі потужніших інструментів ШІ, але не отримати достатньо можливостей для пояснення власного рішення або аналізу його можливих наслідків. Фахівець має бути як гарно технічно підготовленим, так і готовим до самостійного прийняття рішень. Тому людське судження має бути безпосередньо закріплене в навчальних програмах як визначений і оцінюваний результат навчання. Для цього студентам потрібно давати завдання з неповною інформацією, конкуруючими обмеженнями та кількома можливими рішеннями, де якість аргументації важливіша за технічну точність. Окремою складовою має стати грамотність у роботі з ШІ, але не лише вміння користуватися відповідними інструментами. Студенти повинні розуміти, коли результати ШІ необхідно поставити під сумнів, як виявляти помилки та упередження і що треба нести відповідальність за прийняті рішення. Виробнича практика та інші форми навчання на робочому місці не повинні обмежуватися спостереженням або виконанням окремих завдань. Студентам варто надавати обмежену, але реальну відповідальність: аналізувати варіанти, визначати ризики, формулювати рекомендації та оцінювати наслідки прийнятих рішень. Саме зіткнення з наслідками, а не лише виконання завдань, формує здатність до судження. Отже, університети мають посилити увагу до розвитку критичного мислення, оскільки розвиток ШІ не скасовує значення людського чинника, а підвищує вимоги до того, що саме людина повинна вміти робити краще за машину.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/ai-demands-human-judgement-become-defined-degree-outcome

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_TimesHigherEducation  #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-08-14
Поширити
Зображення запису ЄВРОПА ШУКАЄ НОВІ МОДЕЛІ ФІНАНСУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДОСКОНАЛОСТІ

ЄВРОПА ШУКАЄ НОВІ МОДЕЛІ ФІНАНСУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДОСКОНАЛОСТІ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Яна Палмовського «Європейська ініціатива досконалості — складна, але інтригуюча ідея».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Яна Палмовського «Європейська ініціатива досконалості — складна, але інтригуюча ідея».

У ній розглядаються пропозиції щодо створення нового європейського механізму довгострокового фінансування провідних дослідницьких центрів та забезпечення співпраці між ними,  а також аналізуються політичні, фінансові й організаційні проблеми, які необхідно буде подолати для його реалізації. Звіт Маріо Драґі про конкурентоспроможність Європи, оприлюднений у 2024 році, фіксує наявність сильної університетської системи Європи та одночасну обмеженість критичної маси науковців, щоб вивести університети на найвищий світовий рівень. Драґі запропонував створити своєрідну Європейську дослідницьку раду для інституцій, яка надавала б довгострокове фінансування університетам для розвитку провідних фундаментальних досліджень та підтримки високоякісної освіти. Ця ідея європейської ініціативи досконалості набула політичного розвитку: у березні 2026 року Німеччина запропонувала програму Nexus з об’єднання університетів і дослідницьких інститутів; Франція та Польща виступили з ініціативою створення «лабораторій досконалості», які мають об’єднувати провідних дослідників і лабораторії. У майбутній рамковій програмі FP10 містяться масштабні дослідницькі ініціативи з подолання фрагментації та об’єднання як усталених, так і нових центрів досконалості. На думку Палмовського, проблемою є сама модель підтримки. Потрібно визначити, що саме має бути головним об’єктом фінансування — університети як інституції чи окремі лабораторії та дослідницькі групи. Німецька пропозиція передбачає обидва виміри, тоді як франко-польська ініціатива більше зосереджена на дослідниках і лабораторіях. Якщо головна мета полягає в об’єднанні найсильніших дослідників у передових галузях, то незрозуміло, наскільки розбудова інституційної спроможності має бути самостійною ціллю. Інше питання стосується місця такої ініціативи в майбутній програмі «Горизонт Європа». Європейська дослідницька рада вже фінансує окремих дослідників, а кількість високоякісних заявок значно перевищує доступні ресурси. У проєкті FP10, який має розпочатися у 2028 році, фінансування ERC передбачено збільшити, але цього буде недостатньо для повноцінної підтримки вже існуючих інструментів. Отже, створення окремої «ERC для інституцій» потребуватиме додаткових коштів, які можна знайти лише через перерозподіл ресурсів всередині загального бюджету «Горизонт Європа». Запропонована німецька модель Nexus передбачає 20 мереж щонайменше з трьома партнерами, кожна з яких отримуватиме по 20 млн євро на рік упродовж семи років поспіль або 2,8 млрд євро. Лише Німеччина передбачає 4,8 млрд євро на семирічний період у межах власної національної стратегії досконалості, але тут вже діють 70 кластерів, тоді як у Франції існує понад 100 лабораторій досконалості. Наскільки реалістично обмежити загальноєвропейську ініціативу лише 20 центрами? Також існує проблема відбору: концентрація значних ресурсів у кількох провідних інституціях може бути політично складною, але водночас така програма не може перетворитися на інструмент розширення участі, – вона має залишатися конкурсною та сформованою «знизу вгору», а досконалість має бути вирішальним критерієм. Як оцінювати «нову» або таку, що формується, досконалість у конкурсі з уже визнаними провідними центрами? Ідея потребує подальшого фахового обговорення предстаників академічного сектору та політиків, оскільки може забезпечити довші часові горизонти для розвитку дослідницької співпраці, стимулювати розширення вже наявних партнерств  і створити додатковий механізм підтримки досліджень.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/european-excellence-initiative-challenging-intriguing-idea, https://commission.europa.eu/document/download/97e481fd-2dc3-412d-be4c-f152a8232961_en?filename=The%20future%20of%20European%20competitiveness%20_%20A%20competitiveness%20strategy%20for%20Europe.pdf

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_TimesHigherEducation #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини

2026-08-13
Поширити
Зображення запису МОН ОНОВЛЮЄ БАЗУ ДАНИХ ЕКСПЕРТІВ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ НАУКОВОЇ ТА НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

МОН ОНОВЛЮЄ БАЗУ ДАНИХ ЕКСПЕРТІВ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ НАУКОВОЇ ТА НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

Міністерство освіти і науки України оголосило про старт прийому заявок від експертів, готових долучитись до проведення наукової та науково-технічної експертизи поданих на конкурс проєктів.

Міністерство освіти і науки України оголосило про старт прийому заявок від експертів, готових долучитись до проведення наукової та науково-технічної експертизи поданих на конкурс проєктів.

Підставою є  наказ МОН № 1347. Окрему увагу буде приділено науковому напряму «Безпековий», до експертизи проєктів і матеріалів з обмеженим доступом залучатимуть фахівців, які мають чинний допуск до державної таємниці за формою 2.  Оновлення переліку експертів відбуватиметься у два етапи. До 13 вересня 2026 року МОН спільно з Державною науково-технічною бібліотекою України проаналізує роботу чинних експертів і прийматиме анкети від нових кандидатів. За результатами аналізу робоча група сформує пропозиції щодо подальшої участі чинних експертів у роботі. До 12 жовтня 2026 року за результатами конкурсного відбору нових кандидатів та оцінювання чинної експертної бази буде сформовано оновлений перелік експертів за відповідними науковими напрямами. Взяти участь у відборі можуть наукові працівники та вчені — громадяни України. Для участі необхідно авторизуватися в системі NAUKA, перейти до анкети кандидата в експерти, заповнити її та подати відповідальній особі МОН. Детальна інструкція доступна на порталі NAUKA. 

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-onovliuie-perelik-ekspertiv-dlia-provedennia-naukovoi-ta-naukovo-tekhnichnoi-ekspertyzyhttps://mon.gov.ua/npa/pro-onovlennia-pereliku-ukrainskykh-ekspertiv-ministerstva-osvity-i-nauky-ukrainy-dlia-provedennia-naukovoi-ta-naukovo-tekhnichnoi-ekspertyzy-obiektiv-ekspertyzy-u-sferi-naukovoi-ta-naukovo-2, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/uploads/public/6a7/970/1d7/6a79701d7cacf388928115.pdf, https://nauka.gov.ua/information/pe-2026/

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-08-12
Поширити
Зображення запису УНІВЕРСИТЕТИ ПОВЕРТАЮТЬСЯ ДО ОЧНИХ ІСПИТІВ… ЧИ НІ?

УНІВЕРСИТЕТИ ПОВЕРТАЮТЬСЯ ДО ОЧНИХ ІСПИТІВ… ЧИ НІ?

На сайті Times Higher Education опубліковано аналітичну статтю Джульєт Роуселл «Чи повертаються університети до очних іспитів, щоб протидіяти шахрайству з використанням ШІ?».

На сайті Times Higher Education опубліковано аналітичну статтю Джульєт Роуселл «Чи повертаються університети до очних іспитів, щоб протидіяти шахрайству з використанням ШІ?».

У ній автор аналізує, як британські університети змінюють підходи до оцінювання під впливом стрімкого поширення інструментів генеративного штучного інтелекту: одні посилюють використання очних іспитів та інших форм контрольованого оцінювання, інші відмовляються від обмежень на ШІ та намагаються перевіряти не стільки кінцевий результат, скільки здатність студента критично працювати з технологією. Після появи ChatGPT наприкінці 2022 року багато університетів намагалися заборонити його використання, розглядаючи ШІ як загрозу академічній доброчесності. Однак використання таких інструментів продовжувало зростати. Частка студентів, які використовують ШІ у навчанні, становить 95%, порівняно з 66% у 2024 році, а частка тих, хто безпосередньо включає згенерований ШІ текст у роботи, що оцінюються, зросла з 3 до 12%. Університети поступово пом’якшують обмеження і дедалі частіше визнають уміння працювати з ШІ важливою професійною навичкою. Найпоширенішою моделлю у британських університетах залишається система «світлофора»: «червоні» завдання повністю забороняють ШІ, «бурштинові» дозволяють його часткове використання, а «зелені» — дозволяють або навіть передбачають його застосування. Водночас деякі університети дедалі активніше використовують очні контрольовані іспити, аудиторні роботи, усне оцінювання та завдання, що передбачають оцінювання саме процесу виконання роботи, а не отриманого результату. З’являються і альтернативні моделі: університет Бата з 2026–2027 навчального року відмовляється від «світлофорної» системи на користь дворівневої моделі: відкриті оцінювання, де використання генеративного ШІ дозволене або є частиною завдання, і закриті — обмежені в часі очні іспити під наглядом. Кардіффський університет також схиляється до цього підходу, хоча не планує масштабного повернення до паперових іспитів. Університет Суррея з вересня 2026 року планує інтегрувати штучний інтелект до всіх освітніх програм та змістити акцент із результату на процес його отримання. Студенти інженерних спеціальностей зможуть використовувати ШІ для проєктування будівлі, але повинні перевірити його результати власними розрахунками й моделюванням. У літературознавстві до есе можуть додаватися чернетки або пояснення внесених під час редагування змін. Однак частина викладачів вважає, що в нинішніх умовах саме очне оцінювання дозволяє краще встановити, що студент знає і вміє самостійно. Професор філософії Даремського університету Енді Гамільтон заявив, що після повернення до перевірки студентських робіт уже не міг надійно визначити, де ШІ використовували неналежно, а де — допустимо. Професор права Університету Свонсі Майкл Дрейпер повідомив, що його кафедра наступного року поверне очні іспити для частини оцінювань, хоча це не означатиме повернення до традиційних «іспитів на пам’ять». За даними дослідження Дрейпера та Філіпа Ньютона, торік 78% британських університетів усе ще використовували онлайн-іспити. Серед них 65% не застосовували жодних засобів дистанційного нагляду, а лише 10% використовували систему дистанційного контролю для всіх онлайн-іспитів. При цьому 70% закладів не планували відмовлятися від онлайн-іспитів, а повністю ліквідувати їх збиралися лише 3%. Цікавий результат отримав Лондонський університет Біркбек, де цього навчального року знову запровадили очні іспити на юридичному факультеті. Частка студентів, які отримали найвищу оцінку, перевищила 45%, тоді як у тому самому модулі попереднього року, коли використовували домашні есе, вона становила 13%. Звісно, ці показники самі по собі не доводять переваги очного оцінювання, однак викладачі відзначають у таких сценаріях зростання відвідування, залученості та співпраці студентів. Таким чином, ключовим стає питання про те, що саме університет має вимірювати під час оцінювання: здатність студента самостійно створити кінцевий продукт чи вміння аналізувати, перевіряти, аргументувати й відповідально використовувати технологічні інструменти. Очні іспити можуть стати одним із способів захистити достовірність оцінювання, але паралельно університети випробовують моделі, у яких ШІ не приховується від освітнього процесу, а стає його предметом і інструментом.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/are-universities-returning-person-exams-combat-ai-cheating

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_TimesHigherEducation  #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-08-12
Поширити