Національна академія наук України оголосила конкурс на здобуття премій за кращі наукові роботи молодих учених і студентів закладів вищої освіти.
Національна академія наук України оголосила конкурс на здобуття премій за кращі наукові роботи молодих учених і студентів закладів вищої освіти.
Щороку присуджується чотирнадцять премій молодим ученим і чотирнадцять премій студентам за роботи в галузі природничих, технічних і соціогуманітарних наук. Оцінюються результати наукової роботи окремих авторів або колективів авторів, а також серії наукових робіт з єдиної тематики, відкриття та винаходи. Взяти участь у конкурсі можуть наукові співробітники, викладачі, стажери-дослідники, аспіранти науково-дослідних установ віком до 35 років включно, студенти закладів вищої освіти, а також студенти та аспіранти зарубіжних країн, які навчаються в наукових установах та закладах вищої освіти України. Право висувати кандидатів на здобуття премій надається дійсним членам і членам-кореспондентам НАН України, ученим радам наукових установ і закладів вищої освіти, колегіям (президіям) міністерств і відомств України, технічним радам промислових підприємств, конструкторських бюро, радам наукових і науково-технічних товариств. Заявку на участь у подати до 15 грудня 2026 року.
На сайті Європейської Комісії у розділі «Європейський освітній простір. Якісна освіта та навчання для всіх» опубліковано матеріал «Нова структура грамотності у галузі штучного інтелекту, що допомагає підготувати учнів до епохи ШІ».
На сайті Європейської Комісії у розділі «Європейський освітній простір. Якісна освіта та навчання для всіх» опубліковано матеріал «Нова структура грамотності у галузі штучного інтелекту, що допомагає підготувати учнів до епохи ШІ».
Він фокусується на питаннях допомоги викладачам, керівникам закладів освіти та політикам у забезпеченні умов для перетворення грамотності у галузі штучного інтелекту на змістовний навчальний досвід в рамках підготовки молоді до впевненої та відповідальної взаємодії зі технологіями ШІ. Рамкова програма з розвитку грамотності в галузі штучного інтелекту була розроблена за підтримки міжнародних експертів як спільний орієнтир для інтеграції грамотності в галузі штучного інтелекту в освітню систему. Публікація містить пояснення того, що таке грамотність у сфері штучного інтелекту та чому це важливо; необхідність узгодження базової термінології щодо грамотності в галузі штучного інтелекту; як подолати обмежене розуміння ефективних педагогічних методів на основі штучного інтелекту; як забезпечити підтримку європейських цілей цифрової освіти, а також містить практичні приклади перетворення знань зі штучного інтелекту на змістовний навчальний досвід. Показаний зв’язок з іншими ініціативами та пріоритетами політики: Оцінювання медіаграмотності та грамотності у сфері штучного інтелекту у 2029 р.; План дій щодо цифрової освіти на 2021–2027 роки; Оновлені етичні рекомендації для освітян щодо використання штучного інтелекту; Закон ЄС «Про штучний інтелект»; Європейська рамка цифрової компетентності (DigComp 3.0).
Видавниче бюро Європейського Союзу оприлюднило документ, підготовлений генеральним директоратом з парламентських досліджень «Монітор академічної свободи 2025: аналіз тенденцій академічної свободи в ЄС».
Видавниче бюро Європейського Союзу оприлюднило документ, підготовлений генеральним директоратом з парламентських досліджень «Монітор академічної свободи 2025: аналіз тенденцій академічної свободи в ЄС».
У ньому зазначається, що академічна свобода є важливою для місії вищої освіти, сфери досліджень та підтримки фундаментальних принципів академічної спільноти, а також фундаментом демократичних суспільств. Це розуміння ґрунтується на визнанні ролі університетів, коледжів, академічних організацій, дослідницьких інституцій. Європейський спосіб життя значною мірою залежить від досліджень та інновацій, вищої освіти й технологій, що продукуються та поширюються академічною спільнотою, яка повинна діяти відкрито та вільно. Упродовж останніх 10-15 років почало посилюватись занепокоєння станом академічної свободи в державах-членах Європейського Союзу. Ці тенденції можна прослідкувати у численних публічних дебатах, наукових статтях, дослідженнях, публікаціях у ЗМІ, які фіксують зростання загроз та порушень академічної свободи. Йдеться про широке визначення академічної свободи у наступних вимірах: свобода проводити дослідження, свобода викладати, свобода навчатися та академічна свобода вираження поглядів. Дослідження зосереджується на передумовах ефективного втілення академічної свободи, таких як інституційна автономія, академічне самоврядування, належні умови праці та фінансування, відповідальність академічної спільноти за захист академічної свободи. Це видання містить інформацію щодо заходів з підтримки академічної свободи в усіх державах-членах ЄС; узагальнення матеріалів публічних дебатів та досліджень стану академічної свободи у чотирьох державах-членах ЄС; аналіз стану академічної свободи в ЄС; оцінку політичної поляризації, комерціалізації академічних кіл та іноземного втручання. Надаються рекомендації до політики на рівні ЄС щодо підтримки академічної свободи.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала документ «Ключові міркування хімічної безпеки для технологій енергетичного переходу: короткий аналітичний огляд» із серії «Аналітичні огляди ОЕСР».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала документ «Ключові міркування хімічної безпеки для технологій енергетичного переходу: короткий аналітичний огляд» із серії «Аналітичні огляди ОЕСР».
У ньому зазначається, що глобальний енергетичний перехід прискорюється. Водень й аміак традиційно і широко використовуються в промисловості компаніями, які зазвичай мають високий рівень розуміння та досвіду в галузі промислової безпеки, а властивості цих речовин та їхні небезпеки добре вивчені. Наразі широко поширені плани використання водню та аміаку у значно більших масштабах, ніж це було раніше. Це означає присутність відповідних виробництв поблизу населених пунктів, збільшення потреби у транспортній інфраструктурі, а також потрапляння об’єктів, які раніше вважалися зонами низького ризику, – у сферу дії більш жорсткого законодавства. Ринкові стимули та субсидії залучили в галузь нових гравців, які можуть мати менші знання й досвід в управлінні ризиками хімічної безпеки. Упровадження нових небезпечних технологій для енергетичного переходу змінює профілі ризиків хімічних аварій, адже країни приймають стратегії скорочення викидів вуглецю та диверсифікації джерел енергії. Хоча новітні технології необхідні для декарбонізації, їх розширене використання створює нові ризики. У звіті висвітлюються ключові аспекти хімічної безпеки та ризики, що виникають в рамках декарбонізації.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Алекса Ферберна та Даніеля Сокола «Процедури розгляду академічних порушень в університетах Великої Британії не є справедливими».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Алекса Ферберна та Даніеля Сокола «Процедури розгляду академічних порушень в університетах Великої Британії не є справедливими».
У ній автори аналізують результати опитування юристів, які представляють студентів у справах про академічні порушення, і доходять висновку, що чинні університетські процедури часто характеризуються недостатньою послідовністю та надійністю. Опитані юристи майже одностайно висловлювали сумніви щодо справедливості механізмів, які використовуються британськими університетами для розгляду таких справ. Особливе їх занепокоєння викликає те, що схожі випадки можуть призводити до різних рішень залежно від закладу або навіть від конкретного дисциплінарного органу. Це створює ризики для передбачуваності та однакового застосування правил. Автори наголошують, що наслідки звинувачень в академічних порушеннях можуть бути дуже серйозними для студентів, вони здатні впливати не лише на результати навчання, а й на подальшу академічну та професійну кар’єру. Саме тому університетські процедури мають відповідати високим стандартам доказовості, неупередженості й прозорості. Однією з проблем, порушених у статті, є недостатня процесуальна визначеність окремих процедур, зокрема – оцінювання доказів, порядку ухвалення рішень та можливостей студентів ефективно захищати свою позицію під час розгляду справ. Відсутність уніфікованих підходів може негативно впливати на довіру до дисциплінарної системи загалом. Автори не ставлять під сумнів необхідність боротьби з академічною недоброчесністю і підкреслюють, що ефективне забезпечення академічних стандартів неможливе без процедур, які визнаються справедливими усіма учасниками освітнього процесу. Тому університетам варто приділяти увагу якості розгляду справ, а не лише виявленню самих порушень. По мірі посилення уваги до академічної доброчесності університети в усьому світі стикаються з однаковим викликом: як забезпечити дотримання академічних стандартів та справедливий розгляд випадків їхнього можливого порушення. Саме баланс між цими двома завданнями значною мірою визначає довіру до інституційних механізмів врядування у сфері вищої освіти.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала документ «Надати неформальному навчанню визнання, якого воно заслуговує».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала документ «Надати неформальному навчанню визнання, якого воно заслуговує».
У ньому зазначається, що неформальне навчання є надзвичайно важливим, але, як правило, недооціненим елементом навчання упродовж життя. Безперервне навчання дозволяє людям розвивати, підтримувати й адаптувати свої навички відповідно до мінливих умов ринку праці та суспільних потреб. Політика зазвичай охоплює питання як формальної, так і неформальної освіти, але слід визнати, що значна частина навчання на всіх етапах життя відбувається саме неформально – через роботу, повсякденне життя, соціальну взаємодію та власний досвід. Неформальне навчання є гнучким та адаптивним, воно доповнює формальну освіту шляхом зміцнення та розширення навичок. Швидкі технологічні зміни, цифровізація та розвиток штучного інтелекту підвищили цінність неформального навчання, яке забезпечує доступні шляхи підвищення кваліфікації та перепідготовки, особливо – для тих, хто стикається з перешкодами на шляху традиційного навчання (зокрема – співробітників малих та середніх підприємств). Проте, незважаючи на визнання, неформальне навчання, як і раніше, нерівномірно відображається у політиці, стратегічному плануванні та системах оцінювання. Цей звіт містить матеріали порівняльного аналізу практик, узагальнення переваг, огляд моделей участі та ключових чинників неформального навчання, пропонує узгоджену систему вимірювання, що базується на прозорості, сумісності та актуальності для політики. У звіті також представлені практичні рекомендації щодо зміцнення доказової бази та підтримки систематичної інтеграції неформального навчання в політику навчання упродовж життя та розвитку навичок.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Росса «Чому недовговічне правило «дослідницької широти» провалилося в Австралії».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Росса «Чому недовговічне правило «дослідницької широти» провалилося в Австралії».
У ній йдеться про скасування вимоги, за якою університети мали демонструвати дослідження світового рівня щонайменше у половині галузей, в яких вони здійснюють підготовку, а також пропонується бачення того, як має бути організована дослідницька система. Правило «дослідницької широти» було запроваджене в Австралії у 2021 році після перегляду категорій для закладів вищої освіти. Воно мало стати інструментом підтвердження того, що університети не лише навчають студентів, а й здійснюють якісну дослідницьку діяльність у широкому спектрі напрямів. Критики вказували, що така вимога змушує ЗВО підтримувати дослідження навіть у напрямах, де вони не мали достатньої концентрації ресурсів та експертності. Одним з чинників рішення про відмову від цього підходу стала складність практичного визначення поняття «світовий рівень» досліджень. Національна система оцінювання дослідницької якості (Excellence in Research for Australia) була припинена у 2024 році, отже формальна вимога існувала, але інструментів для її застосування не було. Вимога дослідницької широти обмежувала можливість університетів концентруватися на власних сильних напрямах і сприяла формуванню більш однорідної системи, де багато закладів намагалися бути «широкопрофільними». Університетам потрібно більше гнучкості у розвитку досліджень, зосереджених у меншій кількості галузей, – таким чином вони будуть більш ефективно використовувати власні ресурси та розвивати напрями, де дійсно мають високий потенціал. Разом із тим, ряд експертів висловлюють занепокоєння, що скасування цього правила може посилити нерівність: найбільші дослідницькі університети з сильними міжнародними позиціями отримають додаткові переваги, тоді як регіональні та менш ресурсні заклади можуть втратити окремі напрями досліджень, що відіб’ється на їхній привабливості для студентів, рейтингових позиціях та можливостях залучення фінансування. Дискусія навколо «дослідницької широти» фактично стосується фундаментального питання: яким має бути сучасний університет — багатопрофільною установою, яка підтримує широкий спектр знань, чи закладом, що концентрує ресурси на окремих сильних напрямах. Австралійський досвід показує, що пошук балансу між широтою, якістю та спеціалізацією залишається одним із ключових викликів для сучасних систем вищої освіти, які прагнуть одночасно підтримувати академічне різноманіття й забезпечувати високу дослідницьку ефективність.
Міністерство освіти повідомляє про початок роботи модулю Національної системи дослідників України, який забезпечить єдиний цифровий простір для обліку та аналізу результатів наукової діяльності.
Міністерство освіти повідомляє про початок роботи модулю Національної системи дослідників України, який забезпечить єдиний цифровий простір для обліку та аналізу результатів наукової діяльності.
Відтепер українські вчені можуть інтегрувати до НСД підтверджені дані про результати власної наукової діяльності – публікації, цитування, гранти, патенти, міжнародну співпрацю, підготовку молодих дослідників та інші наукові здобутки, на основі яких формуватимуться рейтинги дослідників та розподілятимуться державні стипендії для найбільш результативних наукових і науково-педагогічних працівників. Система функціонує на базі Національної електронної науково-інформаційної системи URIS, розробником якої є Державна науково-технічна бібліотека України. Запуск Національної системи дослідників України є важливим кроком до впровадження прозорих механізмів оцінювання наукової діяльності та підтримки українських учених.
Кабінет Міністрів України затвердив Середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій держави на 2027–2029 роки.
Кабінет Міністрів України затвердив Середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій держави на 2027–2029 роки.
Документ набирає чинності одночасно зі схваленням Бюджетної декларації на 2027–2029 роки. Відповідне Розпорядження від 17 червня 2026 р. № 608-р оприлюднене на урядовому порталі. Освіта і наука стали найбільшим сектором публічного інвестування: за цим напрямком передбачене фінансування в обсязі 78,5 млрд грн на найближчі три роки, у т.ч. понад 16 млрд у 2027 році. Середньостроковий план публічних інвестицій визначатиме державні пріоритети фінансування, відповідно до нього формуватиметься державний бюджет та портфелі проєктів і програм, які можуть отримувати державну підтримку. У числі пріоритетів – доступ дітей до очного навчання, модернізація освітньої інфраструктури, розвиток науки та формування людського капіталу країни. Це означає фінансування облаштування укриттів у закладах освіти; створення сучасного освітнього середовища та оновлення лабораторій, майстерень, кабінетів й іншої навчальної інфраструктури; розвиток дослідницької інфраструктури та поліпшення умов її безпечної роботи; поліпшення доступу до освіти через розвиток системи перевезень і оновлення шкільних автобусів; розвиток і оновлення пансіонів та гуртожитків закладів освіти; оновлення їдалень і харчоблоків задля організації якісного та безпечного харчування; підвищення енергоефективності та енергонезалежності закладів освіти; модернізація дослідницької інфраструктури та впровадження «зеленої» енергетики; забезпечення дітей з особливими освітніми потребами необхідними засобами для навчання та розвитку; модернізація центрів професійної досконалості; відновлення, ремонт та будівництво освітньої інфраструктури; створення та оновлення центрів інженерної освіти; посилення пожежної безпеки в закладах освіти; створення центрів трансферу технологій за участю університетів і наукових установ. Також значне фінансування здійснюватиметься для підтримки транспортної інфраструктури (73 млрд грн), муніципальної інфраструктури та послуг (46,5 млрд грн), охорони здоров’я (25,3 млрд грн) й енергетики (17,1 млрд грн).
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала документ «Розширений звіт про моніторинг упровадження стандарту прозорості та обміну інформацією на запит».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала документ «Розширений звіт про моніторинг упровадження стандарту прозорості та обміну інформацією на запит».
У ньому зазначається, що Глобальний форум із прозорості та обміну інформацією являє собою багатосторонню структуру для міжнародного податкового співробітництва, в якій на рівних умовах беруть участь 173 юрисдикції. Вони здійснюють моніторинг та експертну оцінку виконання міжнародних стандартів з прозорості та обміну інформацією на запит (EOIR) та автоматичного обміну інформацією (AEOI). Перший стандарт вимагає, щоб юрисдикції надавали своїм партнерам всю інформацію, яка, як очікується, матиме відношення до адміністрування внутрішнього законодавства про прямі податки або боротьби з податковим шахрайством. З 2010 року виконання цього стандарту кожною юрисдикцією перевіряється експертами-членами. У звіті представлені висновки та сукупні результати щодо 39 контрольованих юрисдикцій, подається аналіз та рекомендації, очікувані подальші кроки.
