Новини освітянам

Міністерством освіти і науки України 3 грудня 2021 року відповідно до пункту 17 Порядку проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 167, оприлюднено повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії.

Детальніше: https://bit.ly/38usTza 

Дослідниками з університету Кадіса, Іспанія, розроблено новий інструмент для вимірювання знань, навичок і здібностей вчених та підвищення ефективності досліджень.

Інформацію про це опубліковано у міжнародному журналі «Наука та суспільна політика», присвяченому державній політиці в сфері науки, технологій і інновацій.

Для максимального використання стратегічного ресурсу академічного людського капіталу університетам потрібен інструмент, за допомогою котрого можна визначати й оцінювати фактичні характеристики персоналу, відповідно до їх академічних цілей. Розроблена іспанськими вченими модель виділяє конкретні базові показники, котрі звичайно не використовуються в традиційних системах з-за їх психометричної складності.

З метою визначення відповідних індикаторів автори провели опитування 62 керівників дослідницьких груп, які дали відповіді на 8 цільових питань. Ґрунтуючись на відповідях, наступних запитах і декількох раундах обговорень було досягнуто консенсусу за 22 індикаторами. Вони описують п’ять наступних академічних вимірів людського капіталу:
– дослідницькі знання;
– дослідницькі здібності;
– навички пильності;
– навички організації роботи;
– навички критики.

Отримані бали пропонується використовувати для самооцінки, розвитку кар’єри та визначення «слабких місць» для їх усунення. Керівники дослідницьких підрозділів можуть використовувати цей інструмент для забезпечення збалансованості в наборі характеристик у дослідницьких колективах, а керівництво закладів – як додатковий спосіб оцінки потенційних можливостей для просування по службі та оцінки академічних навичок дослідників.

Однак, як стверджують незалежні експерти, для підтвердження достовірності запропонованого інструменту, зокрема – у різних національних контекстах, а також визначення взаємозв’язку між отриманими результатами та оцінками академічного людського капіталу, необхідна більша кількість статистичного матеріалу та додаткові дослідження.

Детальніше: https://bit.ly/3rD5UMb, https://go.nature.com/3xCdk2U

Фото: скріншот

Державним бюджетом України на 2022 рік Міністерству освіти і науки України передбачено видатки обсягом 153,7 млрд гривень.

Документом визначено загальне збільшення обсягів видатків у 2022 році на 14,4 млрд гривень більше, ніж у минулому році. Кошти буде спрямовано на соціальний захист педагогів, збільшення академічних стипендій у закладах професійної, фахової передвищої та вищої освіти. Вперше буде надано субвенцію на забезпечення пожежної безпеки в школах. Також будуть виділені субвенції на освіту, розвиток НУШ, реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів», надання державної підтримки особам з ООП, створення НПЦ професійної освіти.

Додаткові 5,4 млрд грн  планується витратити на:
– підготовку кадрів закладами вищої та фахової передвищої освіти;
– виплати академічних стипендій;
– забезпечення діяльності Національного фонду досліджень, грантової підтримки наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) досліджень;
– фонду розвитку закладів фахової передвищої та вищої освіти.

Міністр освіти і науки висловив подяку народним депутатам за підтримку сфери освіти і науки України.

Детальніше: https://decentralization.gov.ua/news/14316, https://bit.ly/3lw5bbw

Фото: МОН

Загальними зборами Національної академії педагогічних наук України схвалені пріоритетні напрями (тематика) наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок НАПН України на 2022-2026 рр.

Визначено наступні пріоритети досліджень у галузі освіти:
– філософія освіти, методологія, теорія, історія освіти і педагогіки;
– розвиток світової, європейської і національних освітніх систем;
– цифровізація освіти;
– педагогіка і психологія освітнього процесу;
– дошкільна освіта;
– повна загальна середня освіта, спеціалізована освіта;
– освіта дітей з особливими освітніми потребами;
– теорія і технології виховання, позашкільна освіта;
– професійна (професійно-технічна) і фахова передвища освіта;
– вища освіта;
– освіта дорослих, педагогічна освіта;
– управління та економіка освіти;
– методологія, теорія та історія психології;
– вікова психологія та фізіологія;
– психологія розвитку особистості;
– соціальна і політична психологія;
– прикладна психологія, професійна й організаційна психологія;
– соціальна педагогіка та соціальна робота;
– освіта, педагогіка і психологія для національної безпеки та безпеки життєдіяльності.

Кожен напрямок включає низку актуальних проблем, які планується досліджувати у найближчі п’ять років.

Детальніше: https://bit.ly/331LHp3

Фото: НАПНУ

30 авторських колективів молодих учених отримають премії Верховної Ради України за 2020 рік. Відповідна Постанова Верховної Ради була прийнята 1 грудня 2021 року.

Щорічну премію отримали номіновані колективи з кількістю авторів, яка не перевищує чотирьох осіб. Загальна кількість лауреатів Премії Верховної Ради України молодим ученим за 2020 рік – 67. Кожному з них буде вручено диплом і спеціальний нагрудний знак.

Премію отримують молоді вчені за отримані вагомі наукові здобутки під час проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень. Причому, молодими вважаються вчені віком до 35 років включно, якщо номінант має вищу освіту не нижче магістерського рівня, чи до 40 років включно, якщо вчений має науковий ступінь доктора наук.

Розмір премії у грошовому еквіваленті складає шістдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто понад 120 тисяч гривень. Кошти для виплати Премії передбачені кошторисом Верховної Ради України.

Детальніше: https://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/217143.html, https://bit.ly/3oiYOKz

Фото: МОН

Оприлюднено інформаційно-аналітичний звіт Міністерства освіти і науки України про проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії.

Ініціатива проведення другого експерименту – експерименту з присудження ступеня доктора філософії належала МОН і мала на меті перевірку ефективності функціонування системи атестації наукових кадрів у режимі проведення разових захистів. Основним завданням експерименту була зміна системи та підходів до атестації здобувачів на третьому рівні вищої освіти та створення передумов для удосконалення процедури захисту ступеня доктора філософії. 

Експериментальному запровадженню передувала робота з вивчення відповідного досвіду проведення атестації здобувачів доктора філософії у державах Європейського Союзу та держав Організації економічного співробітництва та розвитку, що дало змогу поєднати процедуру захисту здобувачів наукового ступеня кандидата наук зі схожими моделями інших країн. Експеримент здійснювався в умовах паралельного функціонування системи захистів наукового ступеня кандидата наук, підготовка яких розпочата до 1 вересня 2016 року.

Аналітичні матеріали, підготовлені за результатами проведення експерименту засвідчують, що значна більшість закладів вищої освіти чи наукових установ мають достатню кількість професійних фахівців у складі професорсько-викладацького складу з відповідних галузей знань для підготовки та атестації здобувачів вищої освіти на третьому рівні вищої освіти, вони готові працювати у новому форматі атестації наукових кадрів вищої кваліфікації.

Утворення спеціалізованих вчених рад з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертацій здобувачів ступеня доктора філософії, як зазначається у звіті, наразі є можливою і логічно виправданою частиною експерименту для більшості закладів вищої освіти чи наукових установ, які працюють у напрямку розвитку вищої освіти та сприяють підвищенню кваліфікації професорсько-викладацького складу.

Проведений аналіз кількості дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії підтверджує прагнення здобувачів отримувати наукові ступені у соціо-гуманітарній сфері та сфері охорони здоров’я, що дає підстави до збільшення державних місць для здобувачів вищої освіти на третьому рівні вищої освіти у природничо-технічній та оборонній сферах.

Детальніше: https://bit.ly/31oXfSr, https://bit.ly/31mSIjd

Фото: скріншот