Освіта онлайн Archives - Сторінка 3 з 4 - Національний репозитарій академічних текстів

УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНИМИ ПРОГРАМАМИ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

На сайті платформи «CourseLoop» опубліковано керівництво для освітян «П’ять стовпів стратегічного управління навчальною програмою».

У документі наведені поради щодо переведення операційних та академічних процесів у цифрову форму та описані шляхи оптимізації навчального плану.

Детальніше: https://bit.ly/3LosnCw

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ОсвітаОнлайн

2022-05-13

Онлайн-курс створення та розвиток ІТ-продуктів для ЗВО

Міністерство цифрової трансформації України та громадська організація «Product IT Foundation for Education» розроблятимуть інтерактивний онлайн-курс «Створення та розвиток ІТ-продуктів» для закладів вищої освіти.

Доповнення навчальних програм онлайн-курсом допоможе у розвитку та популяризації цифрової освіти в ЗВО і дозволить майбутнім спеціалістам реалізувати свій потенціал у новій реальності.

Як факультативну дисципліну, онлайн-курс планується інтегрувати в другому семестрі 2021-2022 навчального року в п’яти закладах вищої освіти. Інтеграція покращеної версії онлайн-курсу буде здійснена в першому семестрі 2022-2023 навчального року. Адаптована версія курсу буде розміщена на платформі Дія.Цифрова освіта.

Онлайн-курс створюватимуться в межах підписаних домовленостей, зазначених у меморандумі між Мінцифри та ГО «Product IT Foundation for Education». Крім цього у меморандумі визначені інші напрямки співпраці, зокрема:
– створення мережі партнерств задля розвитку підприємництва в ІТ-індустрії через освітні заходи;
– підтримка закладів вищої та середньої освіти в наданні якісної підприємницької освіти на основі сучасних ІТ-технологій.

Освітня фундація продуктового ІТ створена ІТ-компанією Genesis і представниками фонду Horizon Capital і Київської школи економіки.

Детальніше: https://bit.ly/3IdjX0e, https://osvita.diia.gov.ua/

Фото: Мінцифри

2022-02-22

155

Впровадження університетського курсу «Створення та розвиток ІТ-продуктів»

18 січня 2022 року відбулося засідання робочої групи пілотного проєкту всеукраїнської ініціативи «Бізнес йде до університетів», під час якого було презентовано дорожню карту університетського курсу «Створення та розвиток ІТ-продуктів».

Курс розроблений у межах співпраці Міністерства освіти і науки з громадською організацією Product IT Foundation for Education, метою якої є посилення практичної складової вищої освіти, науки, наукової та науково-технічної діяльності для задоволення потреб ринку праці у кваліфікованих кадрах.

Впровадження курсу до навчальної програми закладів вищої освіти стане важливим кроком на шляху популяризації інформаційних технологій в Україні та підготовки спеціалістів, кваліфікація яких відповідатиме потребам ринку. Як зазначив Державний секретар МОН, у перспективі це призведе до розвитку інноваційного підприємництва, адже з’являтимуться нові цікаві ідеї стартапів і прибуткових колаборацій з бізнесом.

Запуск пілотної програми курсу планується в лютому-квітні 2022 року в шести закладах вищої освіти, де студенти працюватимуть з менторською підтримкою у онлайн форматі. З вересня 2022 року, за результатами апробації, курс буде викладатися на постійній основі у понад 50 університетах.

У визначених закладах вищої освіти під час пілотного впровадження курсу будуть створені робочі групи, до складу яких увійдуть представники Міністерства освіти і науки, Міністерства цифрової трансформації, закладів вищої освіти, партнерів програми та студентства.

Відповідне навчання пройдуть викладачі, залучені до пілотного проєкту. Буде обраний викладач-координатор, в межах дисципліни якого вивчатиметься курс.

За відгуками викладачів і студентів програма курсу буде вдосконалюватися.

Детальніше: https://bit.ly/3GRA2bd, https://bit.ly/3GOqGNx

Фото: МОН

2022-01-19

140

Прискорення впровадження цифрових технологій у післяковідному світі

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва і розвитку оприлюднено звіт «Стимулювання зростання та ліквідація розривів за допомогою цифровізації в післяковідному світі: політика LIFT».

Повний потенціал цифрових технологій залишається нереалізованим, а їх переваги розподіляються нерівномірно з-за недостатніх інвестицій у створення нематеріальних активів і мереж зв’язку всередині країн і між ними. Шок від COVID-19 створює нові проблеми та можливості.

Спираючись на минулу та поточну діяльність ОЕСР, у документі пропонується багатоаспектний політичний підхід, покликаний значно прискорити розповсюдження та впровадження цифрових технологій у всіх прошарках суспільства та більш широко використовувати їх переваги.

Ключові елементи запропонованого підходу LIFT наступні:
– навчання впродовж всього життя для всіх, щоб кожний мав можливість набувати та вдосконалювати навички, необхідні для процвітання в цифровому світі;
– фінансування нематеріальних активів для економіки знань дозволить більшому числу фірм, особливо малих, збільшувати нематеріальні інвестиції та використовувати можливості, які пропонує цифрова трансформація;
– рамкові ринкові умови для цифрової епохи повинні створюватися в першу чергу в сферах модернізації систем оподаткування та регулювання в сфері захисту конкуренції, підтримки динаміки розвитку бізнесу в цифрових секторах, розвитку електронного уряду;
– доступ до технологій через цифрову інфраструктуру для полегшення доступу до мереж зв’язку та прискорення розповсюдження цифрових технологій і їх міжнародного розповсюдження.

Документ належить до серії матеріалів з економічної політики, призначених для надання доступу до окремих досліджень з актуальних питань структурної та макроекономічної політики.

Детальніше: https://bit.ly/3ptWXSB, https://bit.ly/3IiW9Zc, https://doi.org/10.1787/b9622a7a-en

Фото: скріншот

2021-12-06

125

Університети повинні винести уроки з пандемії, щоб поліпшити вищу освіту

У вересні 2021 року некомерційна організація у сфері вищої, додаткової освіти та підвищення кваліфікації, що займається цифровими послугами та рішеннями JISC оприлюднила результати опитування студентів Великобританії про їхній досвід онлайн-навчання під час пандемії у 2020/2021 навчальному році.

Опитуванням було охоплено майже 39 тис. студентів з 41 университету у період з жовтня 2020 року по квітень 2021 року. Виявилось, що пандемія COVID-19 посилила необхідність цифрової трансформації та активізувала намагання університетів до ефективного використання цифрових технологій. Студенти визнали зусилля університетів та їх співробітників у вирішенні цих проблем, а також підтримку, яку вони отримали.

Дані, зібрані у результаті огляду цифрового досвіду студентів у 2020/21 навчальному році, виявляють проблемні для вищої освіти сфери, а також приклади кращих практик, які можуть бути використані у майбутньому.

Основні результати та висновки опитування студентів наступні:
– більше половини (67%) опитаних високо оцінили загальну якість офлайн та онлайн-навчання, оцінивши його від «добре» до «добре, наскільки можливо». Проте багато студентів зіткнулися зі складнощами, технічними проблемами або виявили, що потребують більшої підтримки у частині розвитку своїх цифрових навичок;
– незважаючи на позитивні аспекти онлайн-навчання під час карантину, 63% студентів не мали надійного підключення до мережі інтернет, у 30% були проблеми з доступом до онлайн-платформ та послуг, у 24% виникали проблеми з мобільною передачею даних;
– 65% студентів звертаються до своїх однокурсників за підтримкою в режимі онлайн навчання, 40% оцінюють підтримку онлайн-навчання як середню, погану чи гіршу з можливих.

Виявлено позитивну співпрацю між освітою, телекомунікаціями та урядом, яка має вирішальне значення у забезпеченні високоякісного навчання для всіх студентів.

Університети повинні підвести підсумки своєї роботи за минулий навчальний рік, винести уроки й надати у майбутньому всім студентам найкращу технологічно удосконалену систему навчання. Адже добре організована онлайн-освіта є потужним, захоплюючим і гнучким інструментом, який забезпечує доступ до високоякісних ресурсів, інформації та досвіду.

Необхідне усунення бар’єрів для участі в онлайн-навчанні, надання йому необхідної підтримки.

Університети з конкурентоспроможними пропозиціями змішаного навчання у найближчі роки будуть мати перевагу перед іншими. Для цього необхідно розробляти комплексні цифрові стратегії.

Обмін передовим досвідом матиме вирішальне значення для успішної цифрової трансформації у сфері вищої освіти.

Детальніше: https://bit.ly/3lTHedL, https://bit.ly/3ub5E6a, https://bit.ly/3AGJH1i

Фото: JISC

2021-09-24

103

Оцінювання знань студентів

Unicheck пропонує для ознайомлення переклад матеріалу «Що потрібно знати про оцінювання знань студентів», опублікованого у блозі Крістін Лі на сайті Turnitin.

Наголошується, що для викладача та студентів є вкрай важливим максимально точне оцінювання знань студентів з дотриманням принципів доброчесності. Адже оцінювання здатне дати педагогам глибоке розуміння того, що студенти знають, розуміють та можуть зробити зі своїми знаннями, як використовувати для подальшого навчання й розвитку.

Оцінювання може бути:
– семестрове, яке майже не дає студенту зворотного зв’язку;
– поточне, яке використовується для покращення навчання за допомогою надання зворотного зв’язку та аналізу результатів;
– підсумкове, яке вимірює основні знання студента (або іспит, який має суттєвий вплив на навчальний прогрес студента);
– формувальне оцінювання, що має невеликий вплив або зовсім не впливає на оцінку студента за проходження курсу чи інші результати навчання.

В якості форматів оцінювання знань називаються: написання тестів з кількома варіантами відповідей, усні та письмові відповіді, письмові роботи про дослідження та невеликі реферати, кожний з яких наочно демонструє глибину знань студентів на різних етапах навчання.

Відмічається, що зворотний зв’язок стає найкращою практикою оцінювання, особливо за широкого впровадження дистанційного навчання, коли відсутня особиста взаємодія між викладачем і студентом, а дотримання академічної доброчесності забезпечує справедливу оцінку знань.

Детальніше: https://bit.ly/39L3gtD, https://bit.ly/3krpQgT

Фото: Unicheck

2021-09-21

105

Новий український університет. Як зміниться вища освіта після пандемії?

На офіційному сайті українського новинного проекту НВ опублікована стаття керівника університетських програм GlobalLogic Євгена Сакало «Новий український університет. Як зміниться вища освіта після пандемії?».

Автор публікації розмірковує, які трансформації очікують українську вищу освіту, яким чином буде організований навчальний процес у постпандемічних реаліях.

«Дуже часто криза, окрім складнощів та стагнації, стає поштовхом для трансформації та інноваційних рішень, що сприяють розвитку. Пандемія та спричинена нею криза дуже серйозно позначилась на навчанні. Ті заклади освіти та викладачі, які були готові до впровадження онлайн-навчання, лише виграли від інтеграції технологій в освіту. В майбутньому це позначиться на ринку абітурієнтів, боротьба за яких стає все більш конкурентною та важливою для розвитку університетів.

Університет, у нових постпандемічних реаліях, — це заклад, в якому:
– навчальні курси — оцифровані як існуючі, так і новостворені. Це дозволить університетам бути гнучкими, не залежати від карантинних обмежень та сприяти демократизації знань завдяки вільному доступу до курсів широкої аудиторії;
– сучасний, якісний та привабливий навчальний контент. У цьому аспекті важливою є співпраця з платформами для онлайн-навчання по типу Prometheus, Coursera, edX. Наприклад, створення спільних курсів з індустрією та їхнє розміщення на платформах;
– існує та використовується повноцінна LMS (learning management system). Це система керування дистанційним навчанням, що дозволяє здобувачу освіти ефективно проходити навчальні курси, складати іспити, спілкуватися з викладачем повністю онлайн;
– емоційний інтелект, емпатія та асертивність стають нормою у комунікації викладачів зі студентами, а сама роль викладача все більше трансформується у менторство;
– трансформація відбувається також і зі студентом, який все більше отримує інструменти для побудови власної траєкторії навчання: від курсів за вибором до повноцінного впровадження дуальної освіти за участю бізнесу (роботодавців)».

Детальніше: https://bit.ly/3ynK2Ek

Фото: НВ

2021-07-06

109

Наближення освіти до вимог часу

Якість технічної освіти та дефіцит спеціалістів — це проблеми для майже половини студентів і роботодавців, що було виявлено за результатами спеціального дослідження, проведеного ІТ-асоціацією України.

Надання сучасних знань та формування затребуваних навичок вимагає:
– кваліфікованих викладачів-практиків;
– підготовлених курсів (а у сучасних умовах ще й у якісному онлайн форматі);
– можливостей відпрацювати знання на практиці;
– розуміння студентами та молодими фахівцями того факту, що починаючи з вишу спеціалісти мають багато вчитися, щоб встигати за змінами у сфері технологій.

Університетам важко відповідати таким вимогам та встигати за індустрією. На це впливає їхнє матеріально-технічне забезпечення, матеріальне стимулювання викладачів та постійний відтік кадрів.

Три стратегічно важливих напрямки співпраці реального бізнесу з університетами:
– створення нової генерації викладачів, яка спроможна зробити ключовий внесок у якісне навчання студента, має бути підтримана бізнесом шляхом впровадження програм підвищення кваліфікації, де б інженери з індустрії на прикладі реальних проєктів показували викладачам, як застосовувати сучасні технології на практиці; конкурсів проєктів викладачів, реалізацію викладацьких ідей — від інноваційного курсу та розробки необхідного програмного забезпечення до наукового дослідження та міжнародного стажування; впровадження системи персональних грантів найкращим (за різними показниками) викладачам, які будуть мотивувати їх залишатися в університетах та розвиватися;
– формування якісного онлайн-контенту, дистанційного навчання, наявність зручних технологій та привабливого контенту може стати конкурентною перевагою як української освіти в цілому, так і конкретного університету для абітурієнтів; можливість ЗВО та роботодавцям створювати спільні онлайн-курси, залучаючи до викладання інженерів з компаній;
– застосування R&D проєктів дозволить подолати основну проблему фахівця-початківця — нестачу практичних навичок, які необхідні для роботи на реальному проєкті. Ідея полягає в тому, що компанії передають в університети свої проєкти — це можуть бути або справжні комерційні задачі, які викладачі та студенти вирішують як субпідрядники, або навчальні проєкти, задачі, яких максимально наближені до реальних. В обидвох випадках — це можливість для студентів і викладачів познайомитися із тим як «живе» реальний проєкт, навчитися працювати в команді, взаємодіяти із замовником та презентувати результати своєї роботи;
– грантові проєкти, які компанії можуть виділяти для підтримки ідей викладачів і студентів.

Складено за матеріалами публікацій: https://bit.ly/2SE6uts, https://bit.ly/3p8yuSk

2021-05-28

Інструменти онлайн навчання

Проєкт «Ініціатива академічної доброчесності та якості освіти» опублікував перелік корисних інструментів онлайн навчання з відповідними короткими коментарями для кожного з них.

Зокрема, у матеріалі, який являє собою переклад статті «50 Distance Learning Icebreakers & Games», йдеться про Peardeck, Wordwall, Baamboozle Games, Breakout EDU, Go Noodle, Kahoot Quiz, Gimkit, Flipgrid, Seesaw, Edpuzzle.

Peardeck – інструмент, що дозволяє оживити презентації за допомогою інтерактивних опитувань, створювати слайди, які пропонують учням малювати, виконувати вибір, визначати аспект слайду за допомогою рухомих пересувних елементів. Викладач може отримати миттєвий відгук учнів, а учні можуть стежити за ходом опитування на власних пристроях, що збільшує їх зацікавленість. Безоплатна версія PearDeck надає доступ до стандартних слайдів з питаннями.

Wordwall являє собою багатофункціональний інструмент для створення як інтерактивних, так і друкованих матеріалів. Більшість шаблонів доступні у двох версіях. Інтерактивні вправи відтворюються на будь-якому пристрої, який має доступ до інтернету. На платформі є безліч можливостей для створення навчальних вікторин, вправ та ігор.

Baamboozle Games – ігри, які підходять для використанння на STEM-уроках – для огляду пройденого матеріалу та перевірки засвоєних знань.

Breakout EDU – це бібліотека ігор на різноманітні навчальні теми – від мистецтва до інформатики. Ігри допомагають розвивати критичне та творче мислення, комунікаційні навички та навички роботи у команді. Грати можна самостійно або об’єднувати учнів у команди.

Go Noodle – танцювальна перерва під час навчання, відеонабір танцювальних рухів, які створені експертами.

Kahoot Quiz – ресурс для створення інтерактивних вікторин, які можна проводити під час онлайн-уроку. Запитання відображаються на спільному екрані, а учні відповідають, використовуючи свої гаджети.

Gimkit – гейміфіковані онлайн-тести, у яких правильна відповідь оцінюється за допомогою віртуальних грошей.

Flipgrid – платформа, що дозволяє оживити дискусії: учні записують короткі відеовідповіді на питання, з яких формується тематична онлайн-дошка;

Seesaw – платформа із великою палітрою інструментів (малювання, нотатки, колаж, відео) для представлення знань у найбільш зручний для учнів спосіб.

Edpuzzle – платформа для створення відео-уроків та відслідковування їх перегляду учнями, де можна збирати коментарі, питання до відео, персоналізувати їх відповідно до мети уроку.

Детальніше: https://bit.ly/2Ocb4gI, https://bit.ly/3derltY, https://www.peardeck.com/, https://wordwall.net/uk, https://www.baamboozle.com/games, https://www.breakoutedu.com/, https://www.gonoodle.com/, https://kahoot.com/, https://www.gimkit.com/product/live, https://info.flipgrid.com/, https://web.seesaw.me/, https://edpuzzle.com/

Фото: AcademIQ

2021-03-31

184

Топ-200 інструментів для навчання у 2020 році

1 вересня 2020 року був опублікований рейтинг Top Tools for Learning. Рейтинг Центром технологій для навчання та удосконалення /Centre for Learning & Performance Technologies.

Топ-200 інструментів сформовано на підставі результатів 14-го поспіль щорічного опитування, у якому взяли участь 2369 респондентів з 45 країн: 59% респондентів – представники компаній, підприємств і некомерційних організацій, 41% працівники освіти. Опитування проводилось у період карантину, коли дистанційна робота та дистанційне навчання були нормою.

У рейтингу представлені 200 сервісів за трьома групами: сервіси для самонавчання (Personal Learning/ PL), навчання на робочому місці (Workplace Learning/ WL), для освіти у широкому сенсі (Education/ Ed). Також можна побачити, як змінилась популярність сервісів порівняно з 2019 роком.

Найбільше втратили прихильників сервіси Powtoon (-79 місць, сервіс для створення анімації), Pixabay (-71 місце, фотостік), Anders Pink (-72 місця, сервіс для курирування контенту), Audacity (-63, редактор звуку), Adobe Photoshop (-56, редактор зображень), Medium (-64, блог-платформа), Piktochart (-67, сервіс створення інфографіки).

Найбільше зріс у популярності Google Classroom: зі 136-го місця у 2019 році до 15-го у 2020 році. Також зріс інтерес до інших LMS: Moodle (+14), Canvas (+23), Blackboard Learn (+35), aNewSpring (+77).

Лідери зростання інших секторів: сервіси для трансляцій Google Meet (+77), Whereby (+79), сервіси для онлайн-опитувань Quizizz (+115), Mentimeter (+15), сервіси для створення скрінкасти Screencast- O-matic (+43), Screencastify (+41).

Детальніше: https://bit.ly/302eLID, https://bit.ly/3mLCpCM, https://www.toptools4learning.com/about/

Фото: Top Tools for Learning 2020

2020-09-23

193

Національний репозитарій академічних текстів

Звіти у сфері наукової і науково-технічної діяльності

Дисертації на здобуття наукових ступенів та автореферати

Освіта онлайн