ОЕСР: ДЕРЖАВНЕ ФІНАНСУВАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ У ШВЕЦІЇ

ОЕСР: ДЕРЖАВНЕ ФІНАНСУВАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ У ШВЕЦІЇ

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано звіт «Державне фінансування досліджень у Швеції: оптимізація системи у відповідь на численні вимоги» із серії «Документи ОЕСР про науку, технології та промисловість».

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано звіт «Державне фінансування досліджень у Швеції: оптимізація системи у відповідь на численні вимоги» із серії «Документи ОЕСР про науку, технології та промисловість».
Він містить огляд національної системи державного фінансування досліджень у Швеції та пропонує зовнішнє бачення проблем і можливостей шведської дослідницької та інноваційної системи, яка наразі стикається з тими ж самими проблемами, що й багато інших країн ОЕСР. Аналітичні матеріали базуються на даних дослідження, проведеного ОЕСР у 2016 році, а також нещодавньому вивченні різних аспектів державного фінансування досліджень та дослідницької інфраструктури ОЕСР. У звіті подані пропозиції щодо змін у системі шведського державного фінансування досліджень та інновацій, які мають стимулювати ефективне упровадження передового досвіду, підтримку інновацій з боку усіх гравців та приділення більшої уваги питанням задоволення суспільних потреб. Вказані пропозиції підкріплені відповідними прикладами.
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини
2023-05-26
Поширити
169
ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ РАМКИ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ГРОМАДЯН

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ РАМКИ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ГРОМАДЯН

Міністерство цифрової трансформації України пропонує до громадського обговорення оновлений проєкт Рамки цифрової компетентності – інструменту оцінювання та підвищення рівня цифрових компетентностей.

Міністерство цифрової трансформації України пропонує до громадського обговорення оновлений проєкт Рамки цифрової компетентності – інструменту оцінювання та підвищення рівня цифрових компетентностей.
Рамка адаптована українськими експертами з урахуванням аналогічної Рамки для громадян ЄС (DigComp 2.2: The Digital Competence Framework for Citizens). Вона відрізняється від попередньої тим, що містить нові приклади та нові цифрові навички, зокрема – щодо використання штучного інтелекту. На основі оновленої української Рамки розробляється Цифрограм 3.0 – тест, що допоможе виявити загальний рівень цифрової грамотності людини, прогалини у її цифрових навичках і зорієнтує, які саме компетенції доцільно розвивати. Очікується, що громадяни будуть використувати Рамку як дороговказ у світі новітніх цифрових технологій і послуг. Також цією концептуально-референтною рамкою зможуть користуватись освітяни та розробники професійних стандартів (при створенні професійних рамок цифрової компетентності, розробці та оновленні професійних стандартів і кваліфікаційних характеристик, формуванні освітніх програм). Представникам органів влади та самоврядування, приватного сектору Рамка знадобиться при створенні стратегій, концепцій, планів дій та різних соціальних ініціатив, спрямованих на розвиток цифрових компетентностей різних категорій громадян. На переконання Мінцифри, запровадження Рамки допоможе зміцнити державну політику та ефективно планувати освітні ініціативи для підвищення рівня цифрової грамотності населення.
Фото: Мінцифри
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_обговорення #НРАТ_Освітянам_обговорення
2023-05-26
Поширити
290
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП ТА ПРОБЛЕМИ З ПУБЛІКАЦІЄЮ

ВІДКРИТИЙ ДОСТУП ТА ПРОБЛЕМИ З ПУБЛІКАЦІЄЮ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Інми Перал та Маель Генну «Чому відкритий доступ ускладнює публікацію?».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Інми Перал та Маель Генну «Чому відкритий доступ ускладнює публікацію?».
Публікація у відкритому доступі стає мейнстрімом. Іноді це є вимогою, але це також непростий процес, який потребує детального вивчення та розуміння. Open-access publishing має багато визначень та відтінків – золотий, платиновий, діамантовий, зелений. Журнали з публікаціями відкритого доступу формують мінливий ландшафт, де різні зацікавлені сторони просувають свій власний порядок денний. Дослідники, які бажають нормально орієнтуватись у цьому середовищі, повинні тримати «руку на пульсі» змін та приймати до уваги необхідні витрати на публікацію, вимоги грантодавців, види ліцензій, складні аспекти авторського права тощо. Тоді як раніше усі ці аспекти за традиційної передплатної системи їх не обтяжували. Наразі університети та наукові установи змушені реорганізовувати свою систему підтримки публікацій. Хто і як може у цьому допомогти? Автори статті посилаються на думки студентів та викладачів Люксембурзького університету. Виявилось, що доволі поширеними є помилкові уявлення про процес оприлюднення результатів, щодо якого опитані висловлювались наступним чином: я не дбаю про широку публіку – публікації призначені для моїх колег, і вони мають доступ до моїх робіт; я завантажую свої роботи, дані тощо на свою веб-сторінку або в улюблену соціальну мережу, і цього достатньо; якщо я хочу опублікувати матеріал у відкритому доступі, я маю за це заплатити; я не можу публікувати у відкритому доступі через потенційні патенти та/або комерційну вигоду; відкритий доступ означає, що будь-хто може взяти мою роботу і перетворити її на будь-який матеріал для власної вигоди; мені сказали, що я не можу повторно використовувати власний графік для наступної публікації – як це можливо. Отже, додаткове навчання дослідників тому, як має відбуватись оприлюднення й обговорення результатів досліджень, – необхідне. Потрібно більш глибоко пояснювати технічні аспекти ліцензування та авторського права, завдання ефективного розповсюдження й повторного використання публікацій та інших результатів досліджень.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-05-25
Поширити
218
МІНЦИФРА ПРОДОВЖУЄ ЗНАЙОМТИ ІЗ ПЛАТФОРМОЮ «ДІЯ.ОСВІТА»

МІНЦИФРА ПРОДОВЖУЄ ЗНАЙОМТИ ІЗ ПЛАТФОРМОЮ «ДІЯ.ОСВІТА»

Мінцифра проводить інформаційну компанію для ознайомлення українського суспільства із нещодавно запущеним національним проєктом «Дія.Освіта», який прийшов на заміну «Дія.ЦифроваОсвіта». Платформу оновлено з ініціативи Міністерства цифрової трансформації за підтримки Google.org та Фонду Східна Європа.

Мінцифра проводить інформаційну компанію для ознайомлення українського суспільства із нещодавно запущеним національним проєктом «Дія.Освіта», який прийшов на заміну «Дія.ЦифроваОсвіта». Платформу оновлено з ініціативи Міністерства цифрової трансформації за підтримки Google.org та Фонду Східна Європа.

Тепер на «Дія.Освіта» представлені різноманітні освітні серіали, де будь-хто може отримати професію ландшафтного дизайну, баристи, графічного дизайнера, пекаря, проєктного менеджера, пакувальника, мобільного фотографа тощо. Разом із тим, на платформі залишаються доступними освітні серіали із цифрової грамотності та кібербезпеки. Абсолютно всі вони є безкоштовними та відкритими для бажаючих навчатись. На платформі можна зробити перші кроки до здобуття професії: зареєструватися та пройти профорієнтаційний тест; отримати рекомендації та обирати професію; подивитеся освітній серіал; пройти симулятор, який імітує реальну робочу ситуацію; отримати сертифікат; знайти вакансію у своєму регіоні.
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-05-25
Поширити
190
ОЕСР: ЗРОСТАННЯ ЦІН НА ЕНЕРГОНОСІЇ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ

ОЕСР: ЗРОСТАННЯ ЦІН НА ЕНЕРГОНОСІЇ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано звіт «Зростання цін на енергоносії та продуктивність: короткострокова проблема, довгострокова вигода?» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано звіт «Зростання цін на енергоносії та продуктивність: короткострокова проблема, довгострокова вигода?» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».
Наголошується, що стрімке зростання цін на енергоносії викликало занепокоєння щодо ризиків, які цінові шоки створюють для продуктивності підприємств та «зеленого» переходу. У звіті на основі історичних даних оцінюється вплив змін цін на енергоносії на продуктивність підприємств у коротко-, середньо- та довгостроковій перспективі. Доведено, що після зростання цін на енергоносії підприємства зменшують завантаження своїх потужностей, а їхня продуктивність скорочується. Підвищення цін на енергоносії на 5% призводить до зниження продуктивності на 0,4% упродовж року. Однак у середньостроковій перспективі підприємства можуть продемонструвати приріст продуктивності: підвищення цін на енергоносії на 10% через чотири роки призведе до зростання продуктивності на 0,9 відсоткових пункти. Цей приріст є більш вірогідним у менш енергоємних секторах, але, як правило, не реалізується у випадку більш значних цінових шоків. Каналом зростання продуктивності можуть бути інвестиції, здійснені безпосередньо перед значним зростанням цін.
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини
2023-05-25
Поширити
151
ОЕСР: ГЛОБАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДЕРЖАВНИХ ІННОВАЦІЯХ 2023

ОЕСР: ГЛОБАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДЕРЖАВНИХ ІННОВАЦІЯХ 2023

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано звіт «Глобальні тенденції у державних інноваціях» із серії «Огляди державного управління ОЕСР».

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано звіт «Глобальні тенденції у державних інноваціях» із серії «Огляди державного управління ОЕСР».
У ньому наголошується, що урядам постійно доводиться справлятися із загрозами, що виникають, і реагувати на них, одночасно розв’язуючи і «застарілі» проблеми, такі як зміна клімату, цифрові потрясіння та низький рівень довіри. У цьому контексті розуміння нових підходів і поширення успішних ідей як ніколи важливе. Експерти Обсерваторії інновацій у державному секторі ОЕСР проаналізували 1084 інноваційні ініціативи з 94 країн щоб виявити та систематизувати нові методи, які почали застосовувати урядові структури у своїй роботі. Звіт містить опис нових форм підзвітності, нових підходів до управління, нових методів збереження ідентичності та зміцнення справедливості, нових способів підвищення залученості громадян. Вони підкріплені матеріалами десяти тематичних досліджень і великою кількістю прикладів, що ілюструють ці тенденції.
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини
2023-05-24
Поширити
139
СУЧАСНІ ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ТА ЗАХИСТУ ПРОГРАМНИХ ПРОДУКТІВ ЧИ ЕЛЕКТРОННИХ СИСТЕМ

СУЧАСНІ ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ТА ЗАХИСТУ ПРОГРАМНИХ ПРОДУКТІВ ЧИ ЕЛЕКТРОННИХ СИСТЕМ

Кабінет Міністрів України ухвалив «Порядок пошуку та виявлення потенційної вразливості інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж».

Кабінет Міністрів України ухвалив «Порядок пошуку та виявлення потенційної вразливості інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж».
Відповідна постанова від 16.05.2023 № 497 розміщена на урядовому порталі. Запровадження у дію цього «Порядку…» дозволить запустити повноцінну програму національних Bug Bounty, щоб тестувати інформаційні системи на вразливості, вчасно виявляти ризики і підвищувати захищеність систем. Йдеться про тестування електронних сервісів із залученням зовнішніх фахівців, яке дозволяє виявити вразливі місця і недоліки у програмних продуктах. Запуск програм Bug Bounty дозволить: підвищити рівень кіберзахисту інформаційних систем; протидіяти несанкціонованому доступу до інформаційних систем; підвищити кіберстійкість інформаційних систем до інцидентів. Процедура Bug Bounty широко застосовується у всьому світі. Відтепер її зможуть на законних підставах використовувати держустанови, залучаючи сучасні інструменти перевірки програмних продуктів та електронних систем.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини
2023-05-24
Поширити
116
КОНКУРС ДЛЯ «ЗЕЛЕНИХ» СТАРТАПІВ

КОНКУРС ДЛЯ «ЗЕЛЕНИХ» СТАРТАПІВ

EIT Climate-KIC Holding BV оголосила про конкурс для «зелених» стартапів «ClimateLaunchpad» із призовим фондом 10 тис.

EIT Climate-KIC Holding BV оголосила про конкурс для «зелених» стартапів «ClimateLaunchpad» із призовим фондом 10 тис.
євро. Проєкти-претенденти мають розкрити потенціал «чистих» технологій, спрямованих на кліматичне відновлення, їх бізнес триває не більше року або ще не розпочатий і не має значного доходу; вже залучено не більше 200 тис. євро інвестицій; продукти, рішення чи прототипи ще не продавалися на комерційних умовах. Основні напрями: бізнес-ідеї, які каталізують перехід до сталої мобільності з використанням чистої енергії (Sustainable Mobility); проєкти, засновані на принципах відновлення та раціонального споживання ресурсів (Circular Economies); рішення для громад, що перетворюють міські середовища у декарбонізовані екологічні простори (Urban Solutions); збереження енергії, розумні електромережі, інтеграція джерел енергії, вловлювання та зменшення викидів CO2, енергоефективність (Clean Energy); проєкти, що сприяють переходу до кліматично розумного виробництва харчів (Food Systems); продукти або послуги, що посилюють адаптивність та здатність реагувати на зміни клімату (Adaptation & Resilience); ідеї, які приносять користь економіці та суспільству без шкоди океанам та прибережним районам (туризм, судноплавство, виробництво енергії та корисних копалин, рибальство та аквакультура тощо) (Blue Economy); інновації з потенціалом глобального впливу на клімат (The Next Big Thing). Заявку на участь можна подати до 20 червня 2023 року.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Інноваторам_новини
2023-05-24
Поширити
192
ВАШУ СТАТТЮ ВІДХИЛЕНО? СПРИЙМАЙТЕ ЦЕ ЯК МОЖЛИВІСТЬ

ВАШУ СТАТТЮ ВІДХИЛЕНО? СПРИЙМАЙТЕ ЦЕ ЯК МОЖЛИВІСТЬ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Катерини Леглу «Що робити, коли академічний журнал відхиляє вашу статтю».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Катерини Леглу «Що робити, коли академічний журнал відхиляє вашу статтю».
Ніхто не любить негативних відгуків, але відхилення статті журналом, на думку Леглоу, це не так вже й погано. Процес подання та розгляду статті є доволі усталеним і прогнозованим. Тому авторка, що має відповідний досвід, ділиться порадами, відправною точкою яких є позитивна реакція: відхилення статті гарним рецензованим журналом – не трагедія, а гарна можливість. Більшість видів наукової діяльності передбачає конкурсний відбір і контроль якості, а це означає, що ви частіше чуєте «ні», ніж «так». Спроба опублікувати статтю у рецензованому журналі не є винятком. Відповідь «ні» надає шанс добре подумати про якість того, що ви написали. Якщо ваша стаття відповідає «стандарту» для гуманітарних наук, вона зазвичай пишеться однією людиною і подається на розгляд редактора, який анонімізує її й надсилає двом рецензентам, чиї імена автору не розкриваються (т.зв. «подвійне сліпе рецензування»). Для якісного рецензування статті потрібен час. Деякі журнали обіцяють швидкий процес рецензування (наприклад, три місяці), а інші можуть змусити вас чекати цілий рік. Усе залежить від того, наскільки швидко вони можуть знайти рецензентів, які будуть доступні у потрібний час. Врешті-решт автор отримує електронного листа з повідомленням про результат, з відгуком або без нього. Якщо це – відмова, то перший розумний крок – сприйняти її як форму зворотного зв’язку: тверду і неприємну, але чітко висловлену. Вам можуть підказати, які є недоліки у вашій аргументації, чи варто спробувати інший підхід до дослідження. Якщо відмова була без належної аргументації та розгорнутого зворотного зв’язку, можна надсилати рукопис до іншого журналу. Але якщо відмова була зі зворотним зв’язком, то потрібно обов’язково уважно прочитати зауваження та рекомендації, проаналізувати їх, порадитись з іншими експертами, запитати рецензію від колег. Також слід уважно переглянути свою мотивацію (чому ви написали саме цю статтю), структурувати її, розібрати на логічні частини та зібрати заново; оновити план; оцінити стиль викладення та оформлення. Після цього статтю бажано доопрацювати і потім подати повторно, можливо – декілька разів поспіль проходячи той самий цикл. Конструктивний підхід полягає у тому, щоб дивитись на відмову як на специфічну форму зворотного зв’язку, яка дає шанс, час і простір для удосконалення.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-05-24
Поширити
165
ТЕНДЕНЦІЇ В УПРАВЛІННІ НАУКОЮ ТА НАУКОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

ТЕНДЕНЦІЇ В УПРАВЛІННІ НАУКОЮ ТА НАУКОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури опубліковано звіт «Гонка з часом: за розумніший розвиток».

На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури опубліковано звіт «Гонка з часом: за розумніший розвиток».
У цій доповіді ЮНЕСКО відстежує тенденції в управлінні наукою та науковою діяльністю в усьому світі, щоб з’ясувати, як різні країни залучали у попередні п’ять років науку до реалізації цифрового та екологічно розумного майбутнє. У документі наголошується, що пріоритети розвитку вирівнялися для країн з різним рівнем доходів, усі вони працюють над переходом до цифрового та «зеленого» суспільства. Щоб прискорити цей перехід, уряди розробляють інструменти політики для підтримки трансферу технологій. І хоча країни вкладають у «зелені» технології дедалі більше коштів, дослідження у галузі сталого розвитку ще не стали магістральним напрямом наукової діяльності на глобальному рівні. Урядам необхідно прагнути того, щоб політика і ресурси використовувалися у різних секторах економіки для досягнення єдиної стратегічної мети – забезпечення сталого розвитку, у тому числі – завдяки активізації систем генерування знань.
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини
2023-05-23
Поширити
178