У серпні 2020 року розпочав роботу Pandemic Technology Resource Center – платформа обміну ідеями щодо протидії розповсюдженню коронавірусу COVID-19.
У серпні 2020 року розпочав роботу Pandemic Technology Resource Center – платформа обміну ідеями щодо протидії розповсюдженню коронавірусу COVID-19.
Ця платформа створена неприбутковою організацією для того, щоб ідеї та технології для протидії COVID-19 зібрати у єдиній загальнодоступній базі. Усі бажаючі, скориставшись відповідним веб-сайтом можуть переглядати списки ідей або здійснювати пошук за ключовими словами.
Мета проєкту – пришвидшити поширення корисних ідей, уповільнити передачу коронавірусу, врятувати життя та сприяти відновленню економіки. Перші ідеї, додані на сайт, отримані з патентів, термін дії яких вже сплив.
Ідея створення порталу PandemicIP.org належить американській юридичній фірмі Schwegman Lundberg & Woessner, P.A, – відомому провайдеру IP-сервісів у США та Великій Британії.
Місія Pandemic Technology Resource Center полягає у заохоченні до обміну ідеями та технологіями у public domain. Таким чином новатори зможуть швидше використовувати доступні рішення та економити дорогоцінний час на розробку дієвих технологій проти COVID-19.
МАКСИМАЛЬНА ДОСТУПНІСТЬ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ У БОРОТЬБІ З COVID-19 Європейська Комісія (ЄК) пропонує державним та приватним установам, які отримують вигоду від фінансування з боку ЄС, а також іншим організаціям, у т.ч. відомим грантодавцям та персонам висловити свою підтримку Маніфесту.
МАКСИМАЛЬНА ДОСТУПНІСТЬ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ У БОРОТЬБІ З COVID-19
Європейська Комісія (ЄК) пропонує державним та приватним установам, які отримують вигоду від фінансування з боку ЄС, а також іншим організаціям, у т.ч. відомим грантодавцям та персонам висловити свою підтримку Маніфесту.
Підвищення доступності результатів досліджень у боротьбі з COVID-19
беручи до уваги безпрецедентні, надзвичайні проблеми, пов’язані зі спалахом пандемії COVID-19,
будучи натхненими широким суспільним визнанням важливої ролі досліджень та інновацій у припиненні пандемії COVID-19,
посилаючись на резолюцію Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я щодо COVID-19 [1] і Стратегію ЄС щодо вакцин COVID-19 [2], яка підтримує добровільне об’єднання та ліцензування інтелектуальної власності, пов’язаної з терапевтичними засобами і вакцинами проти COVID-19, для сприяння справедливому глобальному доступу, а також чесному поверненню інвестицій,
повністю усвідомлюючи свою відповідальність як дослідників і новаторів за пошук інноваційних рішень,
розуміючи нагальну потребу підвищити цінність результатів досліджень на благо усіх.
Ми погоджуємося і підтримуємо такі принципи під час розгляду результатів досліджень, отриманих з фінансованих ЄС дослідницьких грантів, пов’язаних з COVID-19, із профілактики, тестування, лікування та вакцинації:
1) негайно зробити отримані результати, матеріальні або нематеріальні, загальнодоступними і відкритими, наприклад, на платформі результатів Horizon, на існуючій платформі спільного використання інтелектуальної власності (ІВ) або через існуючий патентний пул;
2) зробити наукові статті та дані досліджень доступними у відкритому доступі без зволікання у відповідності до принципів FAIR через сервери препринтів або загальнодоступні репозиторії, з правом інших використовувати публікації та дані із доступом до інструментів, необхідних для їх перевірки, спеціально для даних досліджень COVID-19 зробити їх доступними через Європейську платформу даних COVID-19;
3) по можливості надавати обмежені за часом [3] невиключні ліцензії на інтелектуальну власність без роялті. Ці невиключні безкоштовні ліцензії видавати у обмін на зобов’язання ліцензіатів швидко та широко розповсюджувати отримані товари та послуги на справедливих і розумних умовах для запобігання, діагностики, лікування й стримування COVID-19.
[3] впродовж року після оголошення ВОЗ про те, що COVID-19 більше не є «надзвичайною ситуацією у сфері охорони здоров’я, що має міжнародне значення», та у будь-якому випадку не пізніше 1 січня 2022 р., якщо бенефіціар не визначить інше.
Оприлюднено результати першої «хвилі» опитування українських закладів вищої освіти та наукових установ щодо інституційних репозитаріїв, відкритої науки та готовності співпрацювати з Національним репозитарієм академічних текстів (НРАТ).
Оприлюднено результати першої «хвилі» опитування українських закладів вищої освіти та наукових установ щодо інституційних репозитаріїв, відкритої науки та готовності співпрацювати з Національним репозитарієм академічних текстів (НРАТ).
Дослідження було започатковано директоратом науки та інновацій МОН разом із Українським інститутом науково-технічної експертизи та інформації.
Його мета – визначити стан локальних репозитаріїв установ, сформувати мапу наявних наукових цифрових архівів для подальшої реалізації політики відкритого доступу та розвитку НРАТ.
Перша «хвиля» опитування тривала з 1 до 31 липня 2020 року. У ньому взяли участь 202 представники ЗВО та наукових установ, які опікуються питаннями наукової діяльності, академічної доброчесності, діяльності наукових бібліотек, створення та підтримання роботи інституційних репозитаріїв. Зокрема, до опитування долучилися 133 виші та 69 наукових установ, з яких 65 належать до сфери управління Національної та галузевих академій наук.
Досліджувалися такі питання:
– обізнаність щодо НРАТ та існування власного репозитарію;
– наявна інфраструктура відкритості;
– контент;
– організаційні питання роботи інституційного репозитарію;
– юридичні та нормативні аспекти;
– загальні оцінки щодо перспектив розвитку відкритої науки.
Понад 90% респондентів у цілому добре поінформовані про урядові рішення та накази МОН щодо створення НРАТ. Дещо нижчою є обізнаність з кращими вітчизняними та зарубіжними практиками діяльності електронних онлайнових архівів – біля 60%. Ствердну відповідь про наявність власного інституційного репозитарію надали 56%.
Також варто відзначити, що кількість цифрових архівів у ЗВО та наукових установах України постійно зростає. За 2011-2015 роки їх було створено у 2,5 рази більше, ніж у попередні 5 років, за останні 4 роки їх кількість зросла порівняно з попереднім періодом ще на 17%.
Наразі дослідження продовжується. Ті ЗВО та наукові установи, які з різних причин у липні не змогли взяти участь в опитуванні, можуть долучитися до нього до 18 вересня цього року. Для отримання докладної інформації щодо заповнення анкети просимо звертатися на скриньку NRAT@ukrintei.ua
До Міністерства освіти і науки України надійшов лист-звернення від Ради проректорів з наукової роботи закладів вищої освіти та директорів наукових установ, у якому наведено зауваження до проєктів Порядку присудження наукових ступенів та Положення про акредитацію спеціалізованих вчених рад, розроблених Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
До Міністерства освіти і науки України надійшов лист-звернення від Ради проректорів з наукової роботи закладів вищої освіти та директорів наукових установ, у якому наведено зауваження до проєктів Порядку присудження наукових ступенів та Положення про акредитацію спеціалізованих вчених рад, розроблених Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
Згідно з позицією Ради, прийняття зазначених нормативних актів призведе до значних негативних наслідків.
Міністерство освіти і науки України закликає наукові установи, заклади вищої освіти, інститути громадянського суспільства долучатися до громадського обговорення проєктів Порядку присудження наукових ступенів та Положення про акредитацію спеціалізованих вчених рад.
Експерти ОЕСР підготували «Огляд сучасних підходів до регулювання персональних даних і потоків даних». Документ доступний для ознайомлення на сайті ОЕСР.
Експерти ОЕСР підготували «Огляд сучасних підходів до регулювання персональних даних і потоків даних». Документ доступний для ознайомлення на сайті ОЕСР.
Поширення мобільних пристроїв, експоненціальне зростання потужності обчислювальної техніки, різке зниження витрат на зберігання даних та зростаючі можливості доставляти більше даних з більшою швидкістю визначили стрімкий розвиток цифрової економіки. Змінилася конфігурація глобальних виробничо-збутових ланцюжків, утворилися нові інформаційні галузі, такі як хмарні обчислення, 3D-друк, інтернет речей, змінюється спосіб виробництва, надання послуг і торгівлі. Ці перетворення отримали своє відображення у правовому регулюванні персональних даних як базового компонента цифрової економіки.
Правове регулювання охоплює як традиційні питання конфіденційності та безпеки, так і питання захисту інтелектуальної власності, контролю за перетином потоку даних різних юрисдикцій. Ключовим питанням на порядку G20 з цифрової економіки саме стало регулювання потоків даних.
На основі аналізу національних практик ОЕСР виділяє чотири підходи до регулювання потоків даних за рівнем вимог і обмежень.
Перший і найпростіший – відсутність будь-якого регулювання цього питання, що найчастіше пов’язане з відсутністю законодавчо встановленого режиму персональних даних.
Другий підхід визначається як «ex post accountability» – держава не забороняє транскордонну передачу даних і не вимагає виконання будь-яких конкретних умов, але передбачає відповідальність експортера даних у разі порушення захисту відправлених за кордон даних.
Третій підхід обумовлює потік даних виконанням вимог безпеки (flows conditional on safeguards), тобто наданням гарантій захисту перадачі даних державним органом або приватними компаніями.
Четвертий, найбільш жорсткий підхід, встановлює порядок передачі даних, обумовлений отриманням санкції відповідного компетентного органу на індивідуальній основі (flows conditional on ad-hoc authorization).
Вимоги про локалізацію даних – окремий блок питань щодо обмежень потоків даних, оскільки їх виконання пов’язане з витратами на утримання локальних серверів. ОЕСР виділяє три види цієї вимоги. По-перше, може бути встановлена вимога зберігання копій конкретних даних, але не встановлюються обмеження з точки зору передачі або обробки копій даних за кордоном. По-друге, може бути встановлений порядок вільної передачі даних із забороною зберігання даних за кордоном. По-третє (найсуворіший варіант) має місце комбінація вимог про зберігання даних на території країни та умов передачі даних. ОЕСР відзначає, що застосування такого підходу може бути обумовлено цілями промислової політики, орієнтованої на розвиток секторів, пов’язаних з інформаційним обслуговуванням.
Множинність правових режимів може створити невизначеність для урядів, підприємств та приватних осіб у розумінні, які саме правила керують ситуацією. Для подолання регуляторних відмінностей ОЕСР виділяє чотири інструменти: багатосторонні угоди і домовленості; торгові угоди; односторонні інструменти; угоди та ініціативи всередині приватного сектора. Дані інструменти не є винятковими: країни можуть використовувати різні підходи щодо різних партнерів, типів даних або у різних ситуаціях. Обсяг даних, які охоплюються кожним підходом, також варіюється.
24 липня 2020 року ОЕСР опублікований звіт про перспективи онлайн-навчання дорослих в умовах кризи COVID-19 «The potential of online learning for adults: early lessons from the COVID-19 crisis».
24 липня 2020 року ОЕСР опублікований звіт про перспективи онлайн-навчання дорослих в умовах кризи COVID-19 «The potential of online learning for adults: early lessons from the COVID-19 crisis».
Онлайн-навчання дорослих в умовах поточної кризи може допомогти охопити набагато більшу кількість учнів з меншими вкладеннями в освітню інфраструктуру, що робить його економічно ефективним рішенням в контексті зростаючого безробіття. Однак щоб онлайн-навчання могло стати повноцінною альтернативою очного навчання, необхідно забезпечити якісні можливості для перенавчання і підвищення кваліфікації онлайн. У цьому випадку будуть створюватися можливості працевлаштування для осіб, які шукають роботу, підвищуватиметься продуктивність компаній та економіки в цілому.
Необхідно вирішити проблему забезпечення доступу всіх дорослих до онлайн-навчання, залучаючи тих, хто має слабкі цифрові навички й обмежений доступ до цифрових ресурсів. Розвиток базових цифрових навичок сприятиме навчанню онлайн. Йдеться про здатність використовувати технології для вирішення складних завдань, – не буквально про комп’ютерну грамотність, а про когнітивні навички.
Зараз навчання онлайн проходять у першу чергу високоосвічені дорослі з гарними цифровими навичками. За даними опитувань, проведених у рамках Програми ОЕСР з міжнародного визначення компетенцій дорослих (PIAAC), до кризи COVID-19 з усіх дорослих учасників навчальних програм у середньому по ОЕСР онлайн навчалися 23% осіб з гарними цифровими навичками і лише 14% без таких навичок.
Слід брати до уваги, що ключем до проходження дорослими навчання онлайн є їх мотивація. Згідно з даними масових відкритих онлайн-курсів, у середньому лише 10% слухачів проходять курс до кінця. В умовах кризи на багатьох програмах стажувань та середньої професійної освіти особлива увага приділяється створенню та підтриманню мотивації осіб, які навчаються онлайн.
Для підвищення інклюзивності онлайн-навчання необхідно забезпечити розширення діапазону онлайн-курсів. Наявні в даний час онлайн-курси в основному зосереджені на навичках, необхідних для роботи офісних фахівців середньої ланки. Хоча криза сприятиме збільшенню частки онлайн-курсів, навчання виробничих професій, а також навчання, що включає в себе практичні елементи, як і раніше складно проводити у режимі онлайн.
Зміцнення цифровий інфраструктури є фундаментальним фактором для надання можливостей онлайн-навчання більш широкій групі дорослих. Проблеми з доступом до Інтернету в окремих групах осіб або на окремих територіях можуть погіршити існуючу нерівність в освіті та навчанні.
Для підвищення якості онлайн-курсів важливо забезпечити навчання викладачів ефективному проведенню онлайн-курсів. Необхідна розробка ефективних методів тестування, сертифікації та визначення якості послуг, що надаються, щоб онлайн-навчання, як формальне, так і неформальне, мало цінність на ринку праці. Тести й оцінки є важливою частиною онлайн-курсів. Вони допомагають закріпити отримані знання та оцінити ефективність навчального курсу. Щодо сертифікації, інноваційним рішенням є прийняття так званих «цифрових бейджів»: невеликих візуальних позначок з інформацією про людину, отримані нею у рамках курсу навички і про організацію або особі, що видав бейдж. Разом з тим, існує ризик того, що поширення сертифікатів та облікових даних у результаті онлайн-навчання може знизити його цінність на ринку праці і перешкоджатиме доступу до подальшого навчання. Тому необхідне правове регулювання й впровадження стандартів для того, щоб гарантувати визнання компаніями і освітніми установами навичок, набутих на сторонніх онлайн-курсах.
Комітет Верховної Ради України із цифрової трансформації продовжує знайомити громадськість із прикладами успішної цифровізації, зокрема – із використанням блокчейну в інших країнах.
Комітет Верховної Ради України із цифрової трансформації продовжує знайомити громадськість із прикладами успішної цифровізації, зокрема – із використанням блокчейну в інших країнах.
Естонія. Цифрові паспорти населення мають високий захист завдяки KSI Blockchain.
У Грузії діє реєстр права власності на землю, який використовує блокчейн. Він допомагає економити час і кошти на оформлення документів: відтепер весь процес займає не 3 дні, а декілька секунд, і заощаджує до 90% вартості послуг.
Швейцарія почала із впровадження блокчейну на локальному рівні. У місті Цуг працює сервіс ідентифікації на блокчейні Ethereum. Проєкт, ініційований швейцарським урядом, має назву uPort, і за принципом дії нагадує ID-картки. Це – сучасне рішення для управління персональними даними: мешканці міста Цуг мають доступ до різних е-послуг, і вже навіть успішно провели перший у світі референдум на базі блокчейну. А ще мешканці самі обирають, кому з третіх сторін передавати закодовану інформацію про себе.
Технологію KSI Blockchain використовують НАТО і Міноборони США, національні реєстри охорони здоров’я, власності та успадкованого майна, система цифрових судів. Вона дозволяє інтегрувати урядові інформаційні системи між собою.
На Єдиному державному веб-порталі відкритих даних став доступним оновлений аналітичний модуль моніторингу публікації та використання відкритих даних.
На Єдиному державному веб-порталі відкритих даних став доступним оновлений аналітичний модуль моніторингу публікації та використання відкритих даних.
Цей аналітичний модуль моніторингу розпорядникам та користувачам відкритих даних надає:
– можливість для розпорядників відслідковувати та аналізувати попит на власні набори відкритих даних;
– нові способи взаємодії з Мінцифрою з питань оптимізації наборів даних та визначення пріоритетних сфер для їх розвитку;
– зручний спосіб відслідковувати ефективність політики у сфері відкритих даних.
Також за допомогою аналітичного модулю можна дізнатись про:
– динаміку публікації нових наборів та найпопулярніші набори даних;
– перегляд та завантаження наборів даних на порталі та щодо окремих розпорядників;
– використання відкритих даних через API.
Для кожного набору доступна статистика переглядів.
До кінця серпня буде реалізована можливість аналізу завантаження ресурсів конкретних наборів даних та розширення функціональних можливостей Єдиного державного веб-порталу відкритих даних, а саме: автоматична премодерація наборів, реалізація модулю валідації та своєчасного оновлення наборів даних.
У газети «Світ» № 25-26 (1109-1110) опубліковане інтерв’ю віце-президента Національної академії наук України, директора Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України академіка Анатолія Загороднього, присвячене Європейській хмарі відкритої науки.
У газети «Світ» № 25-26 (1109-1110) опубліковане інтерв’ю віце-президента Національної академії наук України, директора Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України академіка Анатолія Загороднього, присвячене Європейській хмарі відкритої науки.
У ньому, зокрема, йдеться про:
– стратегічні питання у науці, які стануть ключовими після пандемії;
– план дій «ERA проти CORONA»;
– інструменти для обміну даними досліджень;
– Європейську хмару відкритої науки;
– принципи FAIR для даних, моделей, робочих процесів і результатів;
– те, чи може розвиток EOSC прискорити створення ліків проти COVID-19;
– можливості та інструменти, які EOSC пропонує користувачам;
– те, чи замінить EOSC такі інфраструктури, як, наприклад, Українська чи Європейська грід-інфраструктура;
– статус EOSC як регулятивного органу;
– переваги, які надає впровадження EOSC;
– те, як НАН України та інші наукові структури братимуть участь в EOSC;
– те, що необхідно зробити для входження України до EOSC.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
