Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство цифрової трансформації України, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національний координаційний центр кібербезпеки при РНБО України презентували Проєкт Національної стратегії кібергігієни до 2030 року.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Міністерство цифрової трансформації України, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національний координаційний центр кібербезпеки при РНБО України презентували Проєкт Національної стратегії кібергігієни до 2030 року.
Документ має на меті зміцнити цифрову стійкість, підвищити рівень цифрових навичок громадян, сприяти розвитку безпечного цифрового середовища для людей, компаній і державних установ, просувати передові практики у цій сфері. У проєкті Стратегії проголошено мету, принципи та завдання кібергігієни задля запобігання можливому негативному впливу новітніх цифрових технологій на громадян. Ключові цілі включають упровадження стандартів безпеки у держустановах, підвищення обізнаності населення про кіберзагрози, сертифікацію держслужбовців, а також інтеграцію курсів з кібергігієни до шкільної програми. Основні цілі та заходи, яких планується досягти у період до 2030 року: підвищення обізнаності населення – залучити 2 млн громадян до програм з кібергігієни та довести обізнаність до 10%; стандартизація в держсекторі – впровадити стандарти безпеки у 90% державних установ та провести пілотний проєкт зі 100 великими компаніями; кваліфікація держслужбовців – забезпечити, щоб 80% держслужбовців отримали сертифікат з кібергігієни; освіта – інтегрувати курси з кібергігієни до 10% шкіл до 2027 року та до 20% – до 2030 року; захист вразливих груп – посилити поінформованість неповнолітніх, людей елегантного віку та ветеранів.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шітіжа Капура та Лівіу Матея «Утвердження спільних цінностей допоможе академічній свободі витримати шторм».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шітіжа Капура та Лівіу Матея «Утвердження спільних цінностей допоможе академічній свободі витримати шторм».
У ній автори наголошують, що в часи зростаючого тиску на автономію вишів важливо не лише мати законодавчий захист, а й відстоювати фундаментальні цінності університетів. Адже університети — це інституції, покликані продукувати й поширювати знання як суспільне благо. Відповідно ключовим є право ставити запитання, оскаржувати усталені уявлення й публікувати навіть непопулярні результати. Саме це відрізняє університет від школи чи тренінгового центру. У Великій Британії та Уельсі нещодавно було ухвалено закон про свободу слова у вищій освіті. Це добре, але одного лише права недостатньо – потрібна культура, яка підтримує сміливі й відповідальні дослідження. Ключову роль у формуванні такої культури можуть відіграти узгоджені принципи, формалізовані цінності, які університети визнають і застосовують у власній роботі. Завдяки їм можна об’єднати різні внутрішні й зовнішні зацікавлені сторони: від керівників та працівників до урядів і суспільства в цілому. Так, конференція у King’s College London є важливою подією, в рамках якої учасники (представники університетів з усього світу) вільно й без перешкод обговорюють автономію, академічну свободу й відповідальність закладів вищої освіти перед суспільством. Трьома основними «стовпами», які мають захищати академічну свободу, є: незалежність від політичного впливу, високі стандарти академічної якості та свобода дослідження. Легітимність університетів не може базуватися лише на законі, він має бути підкріплений ціннісними рамками, які визнають критичне мислення й готовність до діалогу. Не менше значення має «соціальна ліцензія» – довіра і розуміння з боку широкої спільноти ролі університетів як центрів знань. Якщо громадськість вважає ЗВО ізольованим або відірваним від реального життя, її підтримка буде зменшуватися, а захист академічної свободи — послаблюватиметься. Справжній опір новим проблемам, ризикам та політичному тиску можуть забезпечити не лише юридичні гарантії, а й активне відстоювання цінностей: прозоре ефективне управління, відкритий діалог, сильні керівні органи, довіра та громадська підтримка.
Sorry, this entry is only available in Українська. Plagiarism Checker X являє собою програмний продукт для перевірки наявності плагіату у різних текстах – матеріалах досліджень, блогах, вебсайтах.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Plagiarism Checker X являє собою програмний продукт для перевірки наявності плагіату у різних текстах – матеріалах досліджень, блогах, вебсайтах.
Sorry, this entry is only available in Українська. Plagiarism Checker X являє собою програмний продукт для перевірки наявності плагіату у різних текстах – матеріалах досліджень, блогах, вебсайтах.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Plagiarism Checker X являє собою програмний продукт для перевірки наявності плагіату у різних текстах – матеріалах досліджень, блогах, вебсайтах.
Він був створений у 2014 році як надійний стандартизований сервіс для виявлення плагіату, який дозволяє користувачам перевіряти тексти у найбільш поширених форматах файлів (у т.ч. документи Microsoft Word, електронні таблиці, PDF, RTF тощо). Базова функція виявлення плагіату побудована на сучасних технологіях глибокого пошуку з підсилювачем результатів порівняння із понад 16 млрд проіндексованих веб-сторінок та з мільярдами матеріалів з відкритим кодом, доступних публічно в мережі інтернет. Причому можна аналізувати на предмет оригінальності документи в одному або кількох сховищах, порівнювати документи між собою, здійснювати масовий пошук для визначення всіх можливих збігів за допомогою перехресного порівняння великого пакету завдань. Також сервіс забезпечує комплексну перевірку читабельності – аналізує текст з ключовими словами, визначає його складність та придатність для певної цільової аудиторії; має інструмент виключення цитат та бібліографії для академічних користувачів, що допомагає налаштувати сканований контент для звітів і виявляти плагіат відповідно до вимог користувача. Є детектор контенту, згенерованого інструментами штучного інтелекту. Звіти про оригінальність містять кольорову розмітку із посиланнями на джерела та вказуванням рівня подібності. Інтерфейс Plagiarism Checker X доступний сімома мовами: англійською, іспанською, французькою, німецькою, італійською, голландською та португальською, а сам сервіс здатний працювати із понад 250 мовами. Він найбільш популярний у США, Канаді, Великій Британії, Німеччині, Індії, Індонезії, Малайзії, Єгипеті.
Sorry, this entry is only available in Українська. Страхування в актуальній версії «Принципів відкритої наукової інфраструктури» (POSI 2.0) передбачає наступне.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Страхування в актуальній версії «Принципів відкритої наукової інфраструктури» (POSI 2.0) передбачає наступне.
(3.1) Відкритий код – усе програмне забезпечення та нематеріальні активи, необхідні для роботи інфраструктури, повинні бути доступні за ліцензією з відкритим кодом. Це не стосується іншого програмного забезпечення, яке може бути пов’язане з функціонуванням організації. (3.2) Забезпечення відкритого та безпечного доступу до даних у рамках правових та етичних обмежень – для підтримки потенційної реплікації, інфраструктура повинна зробити всі відповідні дані відкритими, дотримуючись найкращих практик. Це має бути збалансовано з дотриманням вимог конфіденційності, захисту даних та безпеки. Організації повинні мати чітку політику, яка визначає, як будуть оброблятися особисті або конфіденційні дані, особливо у разі передачі до іншої організації, щоб забезпечити безперервність, дотримання законодавства та відповідальне управління. (3.3) Доступність та збереження – недостатньо, щоб контент, дані та програмне забезпечення були «відкритими», якщо немає практичного способу їх отримати. Ці ресурси повинні бути легкодоступними з чіткою публічною документацією про те, де вони знаходяться та як до них отримати доступ, а також з відкритою ліцензією, де це можливо. Недостатньо, щоб були доступні «відкриті» ресурси. Важливо зберігати контент, дані та програмне забезпечення принаймні в одному надійному цифровому архіві третьої сторони. (3.4) Незаявлення патентних прав – організація повинна дотримуватися політики або домовленості щодо незаявлення патентних прав. Організація може отримувати патенти для захисту власної діяльності, але не використовувати їх для запобігання тиражування інфраструктури спільнотою.
(3.5) Пріоритет сумісності та відкритим стандартам для забезпечення безперервності та стійкості – інфраструктури повинні приймати та підтримувати широко визнані відкриті стандарти – як формальні, так і фактичні – щоб гарантувати, що системи, дані та послуги можна реплікувати, мігрувати або інтегрувати з мінімальними перебоями без використання власних розширень або програмного забезпечення. Де це доречно, організації повинні документувати залежності від стандартів.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сема Іллінґворта «Використовуйте генертивний ШІ, щоб сповільнитися й глибше замислитися».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сема Іллінґворта «Використовуйте генертивний ШІ, щоб сповільнитися й глибше замислитися».
У ній автор пропонує переглянути поширену практику вищої освіти, коли генеративний штучний інтелект використовується для оптимізації та швидшого виконання завдань. Натомість він закликає застосовувати ці технології повільніше й усвідомленіше. Багатьох наразі турбує культ «ефективності», коли головною цінністю стає кількість та швидкість, адже це може призвести до «розмивання» суті академічної праці. Дійсно, ГШІ дозволяє автоматизувати велику кількість процесів, наприклад, підсумувати матеріали лекцій або відкоригувати чернетки. Але таке прискорення часто витісняє час для роздумів, обмірковування, постановки запитань і справжніх діалогів між викладачами, дослідниками та студентами. Сем пропонує альтернативний підхід — використати ГШІ як помічника для «повільного мислення». Наприклад, замість отримати миттєве резюме, можна попросити ШІ згенерувати контрпитання до викладеного матеріалу, які можуть стати стартовою точкою для групової дискусії. у рамках менторської підтримки дослідників можна передавати ГШІ чернетки і просити проаналізувати нерозкриті питання, виявляти лакуни в роздумах, недоліки аргументації, шукати непідтверджені припущення чи наявні упередження. Це дозволить не просто редагувати текст за правилами академічного письма, а й глибоко переосмислювати свої матеріали. Пропонується три «рецепти запитів», які не пришвидшують, а загострюють увагу: (1) «друге прочитання» – просити ШІ вказати ненавмисні припущення або упередження в тексті; (2) «контр-питання» – ГШІ має згенерувати запитання, які могли б кинути виклик викладеній ідеї; (3) «повільне резюме» – ГШІ надає стислий виклад матеріалу у форматі дослідницького запитання, необхідного для активізації наукової дискусії. Іллінґворт наголошує, що уповільнення з ГШІ — це не про марнування часу, а про важливу інвестицію, коли зекономлені хвилини слід вкладати в цікаві роздуми, діалог та рефлексію. Отже, замість перетворення ГШІ на інструмент прискорення, можна використовувати його, щоб розвивати уважність, допитливість і набувати навичок співпраці, що врешті-решт дозволить повернути центр уваги до суті вищої освіти.
Sorry, this entry is only available in Українська. Сталий розвитокв актуальній версії «Принципів відкритої наукової інфраструктури» (POSI 2.0) передбачає наступне. (2.1) Прозорі операції для забезпечення організаційної підзвітності та відкритості: операційні політики та процедури, детальні фінансові показники, моделі сталого розвитку, оплати, стратегічні та продуктові дорожні карти, організаційні схеми та інша відповідна операційна інформація повинні бути у відкритому доступі (з урахуванням обмежень чинного законодавства про конфіденційність).
Sorry, this entry is only available in Українська.
Сталий розвитокв актуальній версії «Принципів відкритої наукової інфраструктури» (POSI 2.0) передбачає наступне. (2.1) Прозорі операції для забезпечення організаційної підзвітності та відкритості: операційні політики та процедури, детальні фінансові показники, моделі сталого розвитку, оплати, стратегічні та продуктові дорожні карти, організаційні схеми та інша відповідна операційна інформація повинні бути у відкритому доступі (з урахуванням обмежень чинного законодавства про конфіденційність).
Інформація повинна бути доступною для дослідження та повторного використання спільнотою. (2.2) Обмежені в часі кошти використовуються лише для діяльності, обмеженої в часі – операції повинні підтримуватися сталими джерелами доходів, тоді як обмежені в часі кошти використовуються лише для діяльності, обмеженої в часі. Залежність від грантів для фінансування поточної та/або довгострокової діяльності робить організації вразливими та відволікає від підтримки основної інфраструктури. (2.3) Мета – генерувати надлишок, коли недостатньо просто вижити: організації та служби повинні мати можливість адаптуватися та змінюватися. Організації та служби, які визначають довгострокову стійкість лише на основі відшкодування витрат, ризикують стати крихкими та стагнуючими. Щоб подолати економічну, соціальну та технологічну нестабільність, організаціям та службам потрібні фінансові ресурси, які перевищують безпосередні операційні витрати. (2.4) Створення та підтримка фінансових резервів відповідно до політики. Організації та служби повинні мати чітку політику щодо підтримки фінансових резервів, включаючи мету, мінімальний та максимальний рівень, а також управління цими коштами. Фактичний рівень резервів повинен визначатися та періодично переглядатися керівним органом, забезпечуючи наявність ресурсів для підтримки реалізації Living Will, включаючи впорядковане припинення діяльності, перехід до наступника або реагування на серйозні непередбачені події. Політика фінансових резервів може включати те, як будуть зберігатися кошти, за яких обставин вони будуть використовуватися та скільки буде потрібно для адекватного припинення діяльності або передачі активів, враховуючи складність інфраструктури організації. (2.5) Генерування доходів відповідно до місії – джерела доходів слід оцінювати з урахуванням місії інфраструктури та не суперечити цілям організації чи послуги. (2.6) Дохід отримується від послуг, а не від даних – дані, пов’язані з функціонуванням наукової інфраструктури, повинні бути власністю громади. Відповідні джерела доходу можуть включати послуги з доданою вартістю, консалтинг, угоди про рівень обслуговування API або членські внески. (2.7) Волонтерська праця – організації, які покладаються на волонтерів та їхню працю, повинні визнавати це цінним ресурсом для довгострокової життєздатності організації та враховувати це під час планування сталого розвитку та управління ризиками. (2.8) Планування переходу: організації, які значною мірою залежать від обмеженої кількості осіб, повинні вжити заходів для зменшення своєї залежності шляхом планування переходу та наступництва, щоб організація не опинилася під загрозою краху у разі їхнього звільнення.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Кріса Портера «Що мають робити бібліотекарі: час взяти на себе лідерство».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Кріса Портера «Що мають робити бібліотекарі: час взяти на себе лідерство».
У ній автор аналізує стрімкі трансформації, спричинені поширенням технологій генеративного штучного інтелекту й пропонує бібліотекам очолити формування збалансованої університетської політики у сфері використання ШІ. Бібліотечні підрозділи мають унікальне поєднання досвіду: вони забезпечують доступ до інформаційних ресурсів, підтримують навчальні процеси, супроводжують дослідження, розуміють принципи академічної доброчесності та володіють достатньою технічною компетентністю. Саме ця міждисциплінарність дозволяє їм просувати в університетах осмислене упровадження технологій ШІ, уникаючи поверхневих, ситуативних або непродуманих рішень. Автор детально описує, як його університет виступив ініціатором розгортання відкритої дискусії щодо ШІ відразу після появи потужних мовних моделей у 2022–2023 роках. Бібліотека стала місцем, де викладачі, студенти та адміністратори спільно обговорювали ризики, можливості й моральні обмеження застосування ШІ. Це дозволило підготувати засновані на консенсусі рекомендації щодо доброчесного використання LLM-технологій, зокрема – розмежувати допустимі та недопустимі форми застосування ШІ – від допомоги у пошуку інформації до заборони генерації повних академічних робіт. Також бібліотеки виконують важливу освітню функцію: вони здатні навчати користувачів формулювати запити, розпізнавати упереджені або вигадані результати, критично ставитися до автоматично створеного контенту, структурувати ресурси, проводити тренінги, розробляти політики та координувати університетські підходи, узгоджуючи інтереси різних підрозділів. У підсумку Кріс підкреслює, що майбутнє відповідального використання ШІ значною мірою залежить від того, чи зможуть університети надати бібліотекам провідну роль, адже саме вони мають потенціал забезпечити баланс між інноваціями, академічними цінностями та практичними потребами освітніх спільнот.
Sorry, this entry is only available in Українська. Управління в актуальній версії «Принципів відкритої наукової інфраструктури» (POSI 2.0) передбачає наступне. (1.1) Охоплення всієї наукової діяльності – дослідження виходять за межі дисциплін, географії, установ та зацікавлених сторін.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Управління в актуальній версії «Принципів відкритої наукової інфраструктури» (POSI 2.0) передбачає наступне. (1.1) Охоплення всієї наукової діяльності – дослідження виходять за межі дисциплін, географії, установ та зацікавлених сторін.
Організації та інфраструктура, якою вони керують, повинні це відзеркалювати. (1.2) Керування зацікавленими сторонами – організація, що керується радою директорів, складається зі спільноти зацікавлених сторін, формує впевненість у тому, що організація рішення будуть прийматись на основі консенсусу спільнот та балансу їх інтересів. (1.3) Недискримінаційна участь або членство «за власним бажанням» на основі недискримінації та інклюзивності, коли будь-хто може виявити зацікавленість долучитись до цих принципів. Представництво в управлінні має відображати характер громади або членства. (1.4) Прозоре управління – для зміцнення довіри політика та процес управління повинні бути прозорими (з урахуванням обмежень чинного законодавства про конфіденційність). (1.5) Заборона на лобіювання – інфраструктурні організації не повинні лобіювати зміни у регулюванні для зміцнення власних позицій, інфраструктурна організація має підтримувати свою громаду, що також може включати відстоювання змін у політиці. (1.6) Реальна воля до побудови довіри, встановлення та оприлюднення зобов’язань щодо управління, включаючи принципи, за якими активи, дані, ресурси, послуги та персонал будуть відповідально передані наступнику, якщо організація чи служба будуть ліквідовані. Зобов’язання повинні стосуватися майбутнього управління з визначеними критеріями для прийнятних організацій-наступників. Це має включати подальше узгодження з POSI та будь-які правові чи структурні обмеження. (1.7) Регулярний перегляд мети та суспільних цінностей на предмет актуальності, ефективності та рівня підтримки громад для визначення перспектив подальшого функціонування.
Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство цифрової трансформації України підготувало добірку серіалів на «ДіяОсвіта», покликаних руйнувати стереотипи та надихати на створення інклюзивного суспільства.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Міністерство цифрової трансформації України підготувало добірку серіалів на «ДіяОсвіта», покликаних руйнувати стереотипи та надихати на створення інклюзивного суспільства.
До цієї добірки увійшли серіали «Держава без бар’єрів» (розглядаються різні аспекти безбар’єрності у роботі держслужбовців, правильна комунікація, підготовка інклюзивних державних рішень); «Безбар’єрна грамотність» (навчає більш широкому погляду на світ завдяки інструментам, які дозволяють людям з порушенням зору, слуху чи моторики користуватися ґаджетами, інтернетом); «Цифрові технології для людей з інвалідністю» (йдеться про подолання обмежень в пересуванні, вад слуху чи зору, про відповідні застосунки, розширення функцій різних пристроїв); «Вебдоступність» (інструктивні матеріали щодо створення інклюзивних вебсторінок, електронних документів чи мобільних застосунків за міжнародними стандартами); «Безбар’єрність у галузі гостинності» (про те, як надавати якісний сервіс гостям з інвалідністю, зробити заклад архітектурно доступним, правильно спілкуватися та взаємодіяти, створити інклюзивне дозвілля).
Saving a scientific data set occurs in two stages:
1.) Creating a data set
Enter the name of the set, a brief description of the set (annotation), and click the “Create set” button. After that, a draft data set will be automatically created, which you can save for further work with the set. The system will redirect you to the “Data set information” page.
2.) Filling in the data
On the “Data set information” page, you need to fill in all the fields related to the data set and upload the files.
Please note! Each file is uploaded separately. This is done to ensure the stable operation of the system.
Once you have filled in the information about the scientific data set and added the necessary files, you can save the draft or send the data to the system.
Please note! Once the data has been sent, you cannot change it.
Drafts are necessary for storing the data set and editing it before sending.
Account verification by affiliation
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
Search Instructions
To search for news published on the official website of NRАT in the “News” section, you need to enter one word, several words, or an exact phrase in the search field. Different terms are separated by spaces.
The search is performed everywhere – in the title and the news text.
For a more comprehensive result, it is recommended to use word stems (parts of words without endings).
When using multiple words for the search, they are combined using one of the logical methods described below.
By default, the logical connector “and” is used. In this case, search results will include all news releases that contain the specified words, even if they are located separately from each other and are in different parts of the text.
Example: Search phrase: OECD report. Search result: all news containing the words “report” and “OECD” in the text and in the title, both together and separately.
If a phrase or phrase is enclosed in quotation marks (“), the results will include all publications where this exact phrase or phrase is found.
Example: Search phrase: “OECD report.” Search result: all news containing the exact phrase “OECD report.”
If you know the publication date of the news or are interested in a specific time frame in which they were published on the website, you can select such a date or date range in the additional field that looks like a calendar. The date is entered in the format year-month-day and confirmed by clicking on the corresponding date in the calendar dropdown. You can enter a date or choose one by browsing through the calendar by months and years. By default, the interval starts from the oldest date (2018-01-23) and ends with the current date.
You can also use one or more hashtags, which are located under the search field on the right side of the “News” page.
Please note: The search for academic texts is carried out in a separate search window at the following link https://nrat.ukrintei.ua/searchdb.
