ГРАНТОВІ МОЖЛИВОСТІ НФДУ

ГРАНТОВІ МОЖЛИВОСТІ НФДУ

28-29 квітня 2026 року у змішаному форматі відбудеться інформаційний захід «Грантові можливості Національного фонду досліджень України та інструменти підтримки в рамках

28-29 квітня 2026 року у змішаному форматі відбудеться інформаційний захід «Грантові можливості Національного фонду досліджень України та інструменти підтримки в рамках

Програми «Горизонт Європа»». Планується розглянути наступні питання: що таке НФДУ та як він працює; програма «Горизонт Європа» – флагманська програма ЄС з досліджень та інновацій можливості для українських учених у рамках Програми «Горизонт Європа» – діяльність «Офісу Горизонт Європа в Україні» НФДУ; стратегія НФДУ з питань відкритої науки; конкурси НФДУ; організаційний супровід – від заявки до звітування за проєктом;  майстер-клас з використання порталу Funding and Tenders; правові аспекти участі у Програмі «Горизонт Європа»; грантові можливості для бізнесу в рамках Програми «Горизонт Європа»; фінансова грамотність та культура підготовки фінансово-економічної частини грантової заявки та кошторису за проєктом; фінансові питання участі у Програмі «Горизонт Європа»; кластер 1 «Здоров’я» та Місія ЄС «Рак» у робочій програмі «Горизонт Європа» на 2026 рік; кластер 3 «Цивільна безпека для суспільства» та конкурси нової Робочої програми «Горизонт Європа» у 2026 році; грантове фінансування робочої програми 2026 року за кластером 4 «Цифровізація, промисловість і космос» та Місії ЄС «Кліматично нейтральні та розумні міста»; можливості Програми «Горизонт Європа» у сфері екології та охорони довкілля: конкурси в межах кластеруа 5 «Клімат, енергетика та мобільність» і Місій ЄС «Відновлення водних ресурсів» та «Адаптація до зміни клімату». Організатор –  Національний фонд досліджень України.

Детальніше: https://nrfu.org.ua/news/anons-zahodu-z-poshyrennya-informacziyi-prysvyachenogo-grantovym-mozhlyvostyam-nfdu-ta-instrumentam-pidtrymky-v-ramkah-programy-goryzont-yevropa-v-poltavi/, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSd6Oc_NR-URhrdarR8rwWmoMDVVqHKO6v8oigBqaaEDx7X7sg/viewform 

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-04-24
Share
ОБГОВОРЕННЯ ЗМІН ДО ЗАКОНУ «ПРО АВТОРСЬКЕ ПРАВО І СУМІЖНІ ПРАВА»

ОБГОВОРЕННЯ ЗМІН ДО ЗАКОНУ «ПРО АВТОРСЬКЕ ПРАВО І СУМІЖНІ ПРАВА»

24 квітня 2026 року у межах тижня інтелектуальної власності IP WEEK 2026 в онлайн-форматі відбудеться круглий стіл «Презентація пропозицій до законопроєкту про авторське право і суміжні права».

24 квітня 2026 року у межах тижня інтелектуальної власності IP WEEK 2026 в онлайн-форматі відбудеться круглий стіл «Презентація пропозицій до законопроєкту про авторське право і суміжні права».

Захід покликаний представити громадськості  підготовлені пропозиції до євроінтеграційного проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері авторського права і суміжних прав з метою приведення правового регулювання сфери у відповідність до актів права ЄС». Документ підготовлений на основі пропозицій, сформованих за результатами серії фахових обговорень. Під час заходу будуть презентовані ключові положення законопроєкту, які планується надіслати до Європейської Комісії, а також відбудеться обговорення цих пропозицій із зацікавленими сторонами. Організатор – УКРНОІВІ / IP офіс.

Детальніше: https://nipo.gov.ua/propozytsii-zp-avtorske-pravo/, https://ipweek.nipo.gov.ua/, https://support.google.com/drive/answer/6283888

Фото: УКРНОІВІ

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-04-24
Share
ЗОБРАЖЕННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ВПЛИВУ: НОВІ ВИКЛИКИ ДЛЯ УНІВЕРСИТЕТІВ В ЧАСИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ  ПЕРЕНАСИЧЕНОСТІ

ЗОБРАЖЕННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ВПЛИВУ: НОВІ ВИКЛИКИ ДЛЯ УНІВЕРСИТЕТІВ В ЧАСИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ  ПЕРЕНАСИЧЕНОСТІ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Алексіуса Чіа «Чому критична візуальна грамотність має значення у складному інформаційному середовищі».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Алексіуса Чіа «Чому критична візуальна грамотність має значення у складному інформаційному середовищі».

У ній розглядається роль візуальної грамотності у сучасній освіті та наводяться аргументи щодо доцільності навчати студентів аналізувати зображення, схеми, інфографіку й інші візуальні матеріали не лише як джерела інформації, а також як інструменти формування смислів. Автор наголошує, що сучасне інформаційне середовище дедалі більше ґрунтується на мультимодальній комунікації, де значення передається не лише словами, а й кольором, композицією, просторовим розташуванням, візуальними метафорами і дизайном. Зображення широко використовуються для ініціювання емоційної реакції або формування довіри ще до того, як людина встигає критично оцінити зміст повідомлення. Це стосується не лише соціальних мереж чи реклами, а й освітніх матеріалів, наукових публікацій та презентацій. Критична візуальна грамотність не повинна обмежуватися гуманітарними дисциплінами: студенти технічних і природничих спеціальностей також постійно працюють із графіками, схемами, моделями та іншими формами візуального представлення знань, які потребують інтерпретації та критичного аналізу. Автор розглядає здатність аналізувати візуальні повідомлення як важливу складову академічної та професійної підготовки.  Наводиться приклад роботи зі знаменитим постером National Geographic «Planet or Plastic?», де поліетиленовий пакет візуально подано як айсберг. Аналіз композиції, масштабу, метафор та прихованих смислів  дозолить студентам перейти від поверхового сприйняття зображення до аналізу того, як саме воно формує уявлення про проблему. Такий підхід допомагає усвідомлювати не лише те, що показує зображення, а й те, які аспекти воно підсилює або залишає поза увагою. Окрему увагу автор приділяє адаптації моделі чотирьох ресурсів Пітера Фрібоді та Аллана Люка для роботи з візуальними й мультимодальними текстами. Це послідовний розвиток уміння помічати візуальні елементи, співвідносити їх із власним досвідом, аналізувати контекст використання та критично оцінювати закладені у зображеннях перспективи й механізми впливу. У підсумку автор доходить висновку, що розвиток критичної візуальної грамотності є необхідною умовою підготовки студентів до життя у середовищі інформаційного перенасичення та цифрових маніпуляцій. Здатність усвідомлено аналізувати візуальні повідомлення розглядається як складова ширшої культури критичного мислення, що набуває дедалі більшого значення для освіти, науки й суспільної комунікації.

Детальніше:  https://www.timeshighereducation.com/campus/why-critical-visual-literacy-matters-complex-information-landscape

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-04-24
Share
СЕРТИФІКАЦІЯ GOOGLE З ПРОФЕСІЙНОГО ВИКОРИСТАННЯ ШІ

СЕРТИФІКАЦІЯ GOOGLE З ПРОФЕСІЙНОГО ВИКОРИСТАННЯ ШІ

Google та EdEra оголосили про старт ініціативи «Сертифікація Google з професійного використання ШІ» для українців, які прагнуть опанувати актуальні ШІ-навички та адаптуватися до змін на ринку праці.

Google та EdEra оголосили про старт ініціативи «Сертифікація Google з професійного використання ШІ» для українців, які прагнуть опанувати актуальні ШІ-навички та адаптуватися до змін на ринку праці.

Програма складається із шести курсів та фінального проєкту, розробленого слухачами за менторської підтримки. Учасники дізнаються, як використовувати ШІ відповідально та безпечно; як перетворити ШІ на надійного співробітника за допомогою встановлення чітких інструкцій; як створити власні застосунки навіть не маючи досвіду програмування; як генерувати креативні ідеї за допомогою ШІ; як створювати зображення, відео та генерувати тексти; як проводити дослідження та збирати інформацію; як здійснювати візуалізацію даних. Навчання безкоштовне та буде доступне для всіх, хто цікавиться темою штучного інтелекту і пройде попередній відбір. Подати заявку на участь можна до 5 травня 2026 року.

Детальніше: https://ed-era.com/google-ai-essentials/?utm_source=octopus&utm_medium=link&utm_campaign=email&utm_content=release

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям  #НРАТ_ОсвітаОнлайн

2026-04-24
Share
СТВОРЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ ПРАКТИКІВ З ПИТАНЬ ДОВІРИ ДО НАУКИ

СТВОРЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ ПРАКТИКІВ З ПИТАНЬ ДОВІРИ ДО НАУКИ

На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано матеріал «Ініціювання створення Європейської спільноти практиків з питань довіри до науки».

На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано матеріал «Ініціювання створення Європейської спільноти практиків з питань довіри до науки».

У ньому зазначається, що довіра до науки залишається високою по всій Європі, але її не можна сприймати як належне.  Опитування Євробарометра-2025 року показує, що більшість громадян продовжують довіряти науковим дослідженням, проте публічні дебати все частіше свідчать про сумніви у цінності наукових рекомендацій. Опитування також вказує на очікування громадян, що дослідження та інновації будуть інклюзивними та соціально відповідальними, а також що вчені будуть приділяти більше часу презентації своєї роботи для широкої громадськості. У рамках завдань із вирішення цих проблем та підтримки більшої участі громадськості нещодавно розпочалася робота з впровадження «Порядку денного Європейського дослідницького простору» – структурної політики, націленої на підвищення довіри до науки шляхом участі громадян, їхнього залучення та активізації наукової комунікації. Робота зі створення загальноєвропейської спільноти практиків з питань довіри до науки розпочалася у грудні 2025 року за сприяння Європейської Комісії зусиллями ряду країн (Німеччини, Швеції) та Європейської федерації академій наук і гуманітарних наук (ALLEA). Програма «Горизонт Європа» продовжує традицію фінансування проектів у сфері залучення громадськості, громадянської науки та наукової комунікації. У 2026 ріці робоча програма WIDERA зосередиться на таких пріоритетах, як посилення демократичного управління через громадянську науку та розроблення керівних принципів інклюзивної участі громадськості в дослідженнях та інноваціях. У 2027 році планується надавати підтримку проектам, що залучають молодь до науки та сприяють науковій грамотності, а також масштабуванню успішних ініціатив залучення науки.

Детальніше: https://research-and-innovation.ec.europa.eu/news/all-research-and-innovation-news/initiating-european-community-practice-trust-science-2026-02-19_en, https://europa.eu/eurobarometer/surveys/detail/3227, https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/docs/2021-2027/horizon/wp-call/2026-2027/wp-11-widening-participation-and-strengthening-the-european-research-area_horizon-2026-2027_en.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_Громадська наука #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-24
Share
ОЕСР: ОПОДАТКУВАННЯ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

ОЕСР: ОПОДАТКУВАННЯ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний огляд «Оподаткування заробітної плати у 2026 році: оподаткування праці в країнах ОЕСР» із однойменної серії матеріалів

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний огляд «Оподаткування заробітної плати у 2026 році: оподаткування праці в країнах ОЕСР» із однойменної серії матеріалів

Ця щорічна публікація містить детальну інформацію про податки на заробітну плату в країнах ОЕСР з фокусом на різні інтервали доходів та типи домогосподарств. Розглядаються податки на доходи фізичних осіб та внески на соціальне страхування, що сплачуються працівниками, внески на соціальне страхування та податки на заробітну плату, що сплачуються роботодавцями, а також грошові виплати, отримані працівниками. У звіті показано, як ці податки та виплати розраховуються у кожній країні-члені ОЕСР та як вони впливають на доходи домогосподарств. Забезпечена можливість  кількісного порівняння рівнів витрат на оплату праці між країнами та загального податкового навантаження. Показані середні та граничні ефективні ставки оподаткування витрат на оплату праці для восьми різних типів домогосподарств, які відрізняються за рівнем доходу та складом домогосподарства (самотні особи, самотні батьки, пари з одним або двома годувальниками з дітьми або без дітей). Середні ставки оподаткування вимірюються як частина валового заробітку або витрат на оплату праці, що враховується у вигляді податків та внесків на соціальне страхування, до та після грошових виплат. Зазначається, що ефективні ставки оподаткування доходу від праці для окремого працівника, який отримує середню заробітну плату, зростають у більшості країн ОЕСР четвертий рік поспіль. Також у 2025 році зросли ефективні ставки оподаткування для всіх восьми типів домогосподарств, які досліджувались, що зафіксовано вперше з 2022 року. Другий рік поспіль найбільше зростання спостерігалося для домогосподарств з дітьми, що скоротило різницю в ефективних ставках оподаткування між домогосподарствами з дітьми та тими, хто їх не має.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/taxing-wages-2026_3a5169ef-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/taxing-wages-2026_d1f39986/3a5169ef-en.pdfhttps://doi.org/10.1787/3a5169ef-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2026-04-24
Share
НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕПОЗИТАРІЙ АКАДЕМІЧНИХ ТЕКСТІВ У СОЦМЕРЕЖАХ

НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕПОЗИТАРІЙ АКАДЕМІЧНИХ ТЕКСТІВ У СОЦМЕРЕЖАХ

НРАТ розширює свою присутність у найбільш популярних соціальних мережах, щоб вам було зручно дізнаватись про наші новини та знайомитись із актуальними подіями в Україні та світі

НРАТ розширює свою присутність у найбільш популярних соціальних мережах, щоб вам було зручно дізнаватись про наші новини та знайомитись із актуальними подіями в Україні та світі

Долучайтесь до ресурсів Національного репозитарію академічних текстів у  соцмережах:

Facebook: NRAT

Telegram: t.me/NationalRepository  

WhatsApp: NRAT

Mastodon: @nrat@mastodon.social

Threads: @nrat.portal

Bluesky: @nrat-portal.bsky.social

Ви також можете оформити підписку на дайджест новин https://nrat.ukrintei.ua/newsletter-list/

2026-04-23
Share
ЛІТНЯ СЕРІЯ ВЕБІНАРІВ ICAI

ЛІТНЯ СЕРІЯ ВЕБІНАРІВ ICAI

У травні-липні 2026 року відбудеться літня серія вебінарів ICAI, присвячена питанням академічної доброчесності та етичного використання штучного інтелекту.

У травні-липні 2026 року відбудеться літня серія вебінарів ICAI, присвячена питанням академічної доброчесності та етичного використання штучного інтелекту.

Слухачі зможуть дізнатись про досвід фахівців з питань доброчесності, які працюють у різних країнах – Австралії, Канаді, Чилі, Ірландії та США, а також доєднатись до мережі однодумців, розвинути свої знання та отримати додаткову мотивацію для відстоювання культури доброчесності. Заплановано проведення наступних п’яти вебінарів: «Викладання етичного використання штучного інтелекту як частини навчання академічній доброчесності» (28 травня 2026 року);  «Переосмислення оцінювання для етичного використання штучного інтелекту» (11 червня 2026 року); «Розслідування зловживання штучним інтелектом» (25 червня 2026 року); «Спільна робота з питань доброчесності зі студентами в епоху штучного інтелекту» (9 липня 2026 року); «Рухаючись вперед з чесністю, залишаючись людиною» (23 липня 2026 року). Організатор – Міжнародний центр академічної доброчесності (ICAI).

Детальніше: https://academicintegrity.org/aws/ICAI/pt/sp/summer, https://academicintegrity.org/aws/ICAI/login/login_or_create_account

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-04-23
Share
ВІДКРИТІ  МОНОГРАФІЇ: МІЖ АМБІЦІЯМИ ТА РЕСУРСАМИ

ВІДКРИТІ  МОНОГРАФІЇ: МІЖ АМБІЦІЯМИ ТА РЕСУРСАМИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Для уникнення «фрагментації» потрібна стратегія відкритого доступу до книг».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Для уникнення «фрагментації» потрібна стратегія відкритого доступу до книг».

Обговорюються висновки дослідження розвитку відкритого доступу до академічних книг, підготовленого на замовлення Британської академії, зокрема щодо необхідності розроблення та запровадження  національної стратегії підтримки цього процесу. Експерти засвідчують зростання використання відкритих репозитаріїв для розміщення великоформатних наукових праць – монографій та розділів книг. Але разом із тим практика «зеленого» відкритого доступу, коли автори самостійно розміщують версії текстів у репозитаріях, залишається недостатньо поширеною.  Більшість університетів поки не мають окремої політики відкритого доступу саме для книг і переважно адаптують підходи, створені для наукових статей. Патрік підкреслює, що така модель не завжди враховує специфіку великоформатних публікацій, особливо у гуманітарних і соціальних науках, де монографії залишаються ключовою формою наукової комунікації. Існують і фінансові обмеження. Так, один з університетів, згаданих у дослідженні, оцінив додаткові витрати на забезпечення відкритого доступу до всіх монографій у кілька мільйонів фунтів на рік. Багато учасників опитування вказували на суперечність між прагненням до відкритості та обмеженими ресурсами для реалізації таких змін. Не можна обійти увагою і той факт, що зберігається стримане ставлення частини дослідників до «зеленого» відкритого доступу. Дехто розглядає його як вимушений компроміс, а не як повноцінний спосіб поширення знань, посилаючись на проблеми з видимістю матеріалів у пошукових системах, відмінностях між авторськими рукописами та фінальними видавничими версіями, обмеженими можливостями репозитаріїв для роботи з великоформатними текстами.  Отже, подальший розвиток відкритого доступу до академічних книг потребує не окремих локальних рішень, а узгодженого підходу за участю університетів, бібліотек, видавців, фондів і дослідницьких спільнот. Саме координація позицій усіх учасників стане основою для формування стійкої та нефрагментованої системи відкритої наукової комунікації.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/strategy-open-access-books-needed-avoid-fragmentation

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-04-23
Share
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ: ЧИ НАМ ВСЕ ЩЕ ПОТРІБНО ДУМАТИ?

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ: ЧИ НАМ ВСЕ ЩЕ ПОТРІБНО ДУМАТИ?

На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО)  у черговому випуску «Кур’єр ЮНЕСКО» опублікована стаття Аньєс Бардон «Штучний інтелект: чи нам все ще потрібно думати?».

На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО)  у черговому випуску «Кур’єр ЮНЕСКО» опублікована стаття Аньєс Бардон «Штучний інтелект: чи нам все ще потрібно думати?».

У ній автор зазначає, що лише за кілька років генеративний штучний інтелект перевернув усталені уявлення про навчання, передачу знань та унікальність людського розуму. Він «увірвався до навчальної аудиторії» як високотехнологічний засіб для списування, що створює ідеально структуровані відповіді на завдання, наповнені науковими посиланнями, але зовсім не пов’язані з реальними здібностями учнів. Викладачі поступово усвідомили вплив цього нового інструменту, який не лише надає доступ до нескінченної кількості контенту, а й дозволяє створювати його. Наразі постало питання не виявлення фактів списування, а оцінювання знань. ГШІ змінює методи навчання, багато викладачів тепер віддають пріоритет усній комунікації та заняттям у класі, а не домашнім завданням. І хоча ГШІ відкриває нові перспективи, багато хто стурбований його впливом на когнітивний розвиток користувачів. ЮНЕСКО ще у 2021 році розробила етичні принципи ШІ та рекомендації з його використання, які мають гарантувати, що цей інструмент справді служитиме людству. У вересні 2023 року організація опублікувала перший «Посібник з ГШІ в освіті та дослідженнях», а також кілька посібників з компетенцій для студентів і викладачів, де наголошується на вирішальній ролі навчання. У світі, насиченому даними, справжня компетентність як ніколи раніше полягає у здатності розуміти, аналізувати, організовувати та осмислювати. Без цієї здібності,  неможливо зберегти основи індивідуальної автономії, свободи волі та керувати застосуванням технологій. Навчання, роздуми та мислення означають зростання як особистості, розвиток допитливості, комунікабельності та критичного мислення.

Детальніше: https://courier.unesco.org/enhttps://courier.unesco.org/en/latest

Фото: ЮНЕСКО

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_UNESCO #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-04-23
Share