9 квітня 2026 року відбудеться вебінар «Актуалізація профілів авторів у цифровому середовищі».
9 квітня 2026 року відбудеться вебінар «Актуалізація профілів авторів у цифровому середовищі».
Захід покликаний надати загальне уявлення про кращі практики ефективного управління цифровими ідентифікаторами вченого й показати, як коректно налаштовані профілі підвищують видимість авторів у світовому науковому просторі та рейтингові показники закладу вищої освіти або наукової установи. Планується обговорити практичні аспекти створення, упорядкування та підтримання в актуальному стані профілів Google Scholar, ORCID та профілів у МНБД Scopus і Web of Science. Організатор – Науково-технічна бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Чи справді слід турбуватися про гіперпродуктивних авторів?».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Чи справді слід турбуватися про гіперпродуктивних авторів?».
У ній автор аналізує надмірно високу публікаційну активність деяких дослідників та намагається визначити, чи становить це реальну загрозу академічній системі. Зростання кількості так званих гіперпродуктивних авторів викликає занепокоєння у науковій спільноті. Йдеться про дослідників, які здатні публікувати десятки або навіть понад сімдесят робіт на рік, що ставить під сумнів можливість їхнього повноцінного залучення до кожного окремого дослідження. Така інтенсивність публікацій породжує підозри щодо якості наукових результатів, формального підходу до авторства та перевантаження системи рецензування. Сама по собі вища за середню кількість публікацій не є свідченням академічних порушень. У багатьох галузях сучасна наука дедалі більше спирається на командні дослідження, великі міжнародні проєкти та колективну роботу, що призводить до збільшення кількості співавторів і публікацій. У таких умовах індивідуальний внесок складно оцінити традиційними методами, що ускладнює однозначні висновки стосовно доброчесності авторства. Крім того, нав’язана науковцям культура «публікуй або зникни», орієнтація на кількісні показники при оцінюванні продуктивності вченого та використання бібліометричних індикаторів створюють умови, за яких зростання кількості публікацій стає не лише бажаним, а й необхідним для професійного розвитку. У цьому контексті проблема гіперпродуктивності постає не стільки як індивідуальне відхилення, скільки як наслідок структурних особливостей сучасної науки. Окремо у статті порушується питання потенційного впливу технологій штучного інтелекту, який може ще більше прискорити підготовку наукових текстів і збільшити обсяги публікацій. Це актуалізує дискусію щодо якості досліджень, авторства наукових робіт, навантаження на рецензентів, переосмислення критеріїв оцінювання наукової діяльності. Джек Гроув вважає, що занепокоєння відносно гіперпродуктивних авторів є частково виправданим, однак не може розглядатися ізольовано від ширшого контексту функціонування академічної системи. Ключовою проблемою залишається не кількість публікацій, а механізм оцінювання наукової праці, оскільки саме він формує поведінку дослідників і визначає їхні пріоритети.
На сторінці видавничого бюро ЄС оприлюднене «Керівництво з етичного використання штучного інтелекту та даних у викладанні та освіті для педагогів».
На сторінці видавничого бюро ЄС оприлюднене «Керівництво з етичного використання штучного інтелекту та даних у викладанні та освіті для педагогів».
Документ підготовлений генеральним директоратом Європейської Комісії з питань освіти, молоді, спорту та культури і призначений для вчителів, керівників закладів освіти та освітніх фахівців. Це видання стало стратегічною відповіддю на стрімку експансію генеративного штучного інтелекту та набрання чинності Законом ЄС «Про штучний інтелект». Попередня версія видання, яка вийшла у 2022 році, лише окреслювала потенціал цієї технології, а нинішній документ фокусується на практичній реалізації етичних принципів ШІ у світі, де він став повсякденним інструментом навчання. Документ структурований за трьома основними напрямами: правовий контекст, етичні вимоги і практичне упровадження. Огляд питань правового та регуляторного фундаменту базується на синергії регламенту про захист даних (GDPR) та закону про ШІ (EU AI Act). Настанови чітко класифікують освітні ШІ-системи як такі, що мають високий рівень ризику, оскільки вони безпосередньо впливають на майбутнє молодих людей. Особлива увага приділяється прозорості алгоритмів оцінювання та недопущенню автоматизованого прийняття рішень без участі людини. При визначенні ключових етичних вимог Європейська комісія зосереджується на шести стовпах етичного використання ШІ в освіті: 1) людський нагляд (вчитель залишається центральною фігурою, яка має право вето на будь-яке рішення ШІ); 2) технічна надійність і безпека (захист від кіберзагроз та передбачуваність результатів); 3) конфіденційність (жорсткий контроль за тим, як збираються та використовуються дані здобувачів освіти); 4) прозорість (розуміння того, як саме система формує рекомендації чи відповіді); 5) різноманітність та недискримінація (усунення упереджень, які можуть бути закладені в навчальні дані ШІ); 6) суспільний добробут (підтримка критичного мислення та креативності, а не заміна їх автоматизацією). Щодо практичної цінності та інструментарію, то важливо коректно працювати з набором контрольних запитань і сценаріїв. Для цього пропонується використовувати набір запитань для самоперевірки: чи сприяє цей чат-бот інклюзії; чи не обмежує він творчість учня; як довести логіку використання адаптивних платформ. Окрема увага приділена «ШІ-грамотності», оскільки сучасний педагог має не просто вміти користуватися інструментами, а й розуміти їхню природу, виявляти «галюцинації» нейромереж та навчати учнів відповідальному промпт-інжинірингу. Документ фактично є дієвою дорожньою картою, що здатна знизити недовіру до технологій, замінивши її усвідомленим підходом, де ШІ виступає як підсилювач людських здібностей, а не їхня заміна й гарантуючи захист фундаментальних прав людини в цифровому середовищі.
23 квітня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих науковців «Регіон-2026: суспільно-географічні аспекти».
23 квітня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих науковців «Регіон-2026: суспільно-географічні аспекти».
Вона стане площадкою для обговорення сучасних регіональних проблем та актуальних питань розвитку суспільних й природничих наук і напрямків підвищення якості підготовки фахівців-географів. Планується розглянути сучасні проблеми регіонального розвитку; здійснити огляд геодемографічних та урбаністичних досліджень; нові тенденції в рекреаційній географії і туризмі; наукові та практичні питання раціонального природокористування й сталого розвитку. Організатори: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка‚ Університет Орадя (Румунія), Університет Жирони (Іспанія), Тбіліський державний університет імені І. Джавахішвілі (Грузія).
17 квітня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться практичний семінар «Laser PRO good practice workshop for the Ukrainian laser ecosystem (Part 2)».
17 квітня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться практичний семінар «Laser PRO good practice workshop for the Ukrainian laser ecosystem (Part 2)».
Він покликаний підтримати розвиток вітчизняної лазерної екосистеми та інтеграцію у європейський дослідницький простір. Планується презентувати інноваційну мережу доктора Адріана Малькова з оптики, фотоніки, мікроелектроніки та квантових технологій (Берлін), показати можливості обміну передовим європейським досвідом щодо розвитку галузі та побудови інноваційних мереж, надати поради стосовно ефективної неформальної співпраці зацікавлених фахівців та стейкхолдерів. Захід є частиною ініціативи HORIZON-WIDERA-2023-ACCESS-07, що реалізується за підтримки Європейського Союзу. Організатори: Литовський інноваційний центр (LIC), Науковий парк «Львівська політехніка» (SID City), Національний університет «Львівська політехніка», компанія NoviNano.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Прінса Сарпонга «Штучний інтелект не є заміною людського судження — навіть під час перевірки дев’яносто дев’ятої сторінки екзаменаційної роботи».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Прінса Сарпонга «Штучний інтелект не є заміною людського судження — навіть під час перевірки дев’яносто дев’ятої сторінки екзаменаційної роботи».
У ній автор розмірковує про наявні обмеження у використання штучного інтелекту в академічному оцінюванні та ставить під сумнів здатність ШІ замінити людське мислення. Наголошується, що зростання інтересу до автоматизації оцінювання зумовлене як збільшенням навчального навантаження, так і прагненням підвищити ефективність освітніх процесів. Проте навіть у ситуаціях, коли перевірка великої кількості робіт стає рутинною і виснажливою, людське судження не втрачає своєї цінності. Оцінювання передбачає не лише застосування формальних критеріїв, а й інтерпретацію змісту, розуміння контексту, здатність розрізняти нюанси аргументації, що виходять за межі алгоритмічної обробки. Знання людини завжди є неповним, а когнітивні ресурси обмеженими, однак це не робить алгоритми більш надійними у складних інтелектуальних завданнях. Навпаки, штучний інтелект відтворює закономірності, закладені в даних, і не володіє здатністю до справжнього розуміння та критичного осмислення відповідей. У цьому контексті використання ШІ в оцінюванні може створювати ілюзію об’єктивності, яка не враховує складності академічного мислення та розмаїття підходів до розв’язання завдань. Проблема полягає не лише у технологічних обмеженнях, а й у схильності переоцінювати можливості ШІ. Таке «епістемологічне самовпевнене ставлення», за словами автора, може призводити до зниження ролі експертного знання і критичного судження у навчальному процесі. У результаті виникає ризик спрощення оцінювання та втрати його глибинного змісту як інтелектуальної практики. Автоматизація може бути корисною як допоміжний інструмент, однак її застосування має бути обмеженим і усвідомленим. ШІ здатен підтримувати окремі етапи роботи, але не може замінити відповідальність викладача за прийняття рішень та кінцеве оцінювання результатів навчання. Необхідно знайти компроміс між ефективністю та якістю освіти. Адже попри привабливість автоматизованих рішень, саме людське судження має залишатись ключовим елементом академічного оцінювання, оскільки забезпечує коректну інтерпретацію, контекстуалізацію та критичне осмислення знань, які не можуть бути повністю відтворені алгоритмічними системами.
Національний фонд досліджень України оголошує старт конкурсного відбору на виконання індивідуальних наукових проєктів 2027-2028.
Національний фонд досліджень України оголошує старт конкурсного відбору на виконання індивідуальних наукових проєктів 2027-2028.
Він покликаний підтримати актуальні наукові дослідження вітчизняних дослідників щодо вирішення фундаментальних і прикладних проблеми в усіх галузях задля забезпечення технологічного, економічного, соціального та культурного поступу України. Тематика проєктів має відповідати принаймні одному з напрямів розвитку науки і техніки (згідно зі статтею 3 Закону України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки»), а саме: національна безпека і оборона; фундаментальні наукові дослідження з найбільш важливих проблем розвитку науково-технічного, соціально-економічного, суспільно-політичного, людського потенціалу для забезпечення конкурентоспроможності України у світі та сталого розвитку суспільства і держави; інформаційні та комунікаційні технології; енергетика та енергоефективність; раціональне природокористування; науки про життя, нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань; нові речовини і матеріали. Наукові керівники (автори) проєктів мають подати заявку від імені юридичної особи (закладу вищої освіти будь-якої організаційно-правової форми та державної або комунальної форми власності, зареєстрованої в Україні) разом із гарантіями забезпечення проведення дослідження (розробки). Тривалість реалізації проєктів – до 2-х років. Загальний обсяг фінансування проектів – до 100 млн грн (у т.ч. до 50 млн грн у 2027 році та до 50 млн грн у 2028 році). Заявку на участь у конкурсі можна подати до 1 травня 2026 року.
3 квітня 2026 року у межах серії онлайн-семінарів «Наука для суспільства. Наукові діалоги» відбудеться перший захід «Будуючи міст: інтеграція науки у формування політики в Україні».
3 квітня 2026 року у межах серії онлайн-семінарів «Наука для суспільства. Наукові діалоги» відбудеться перший захід «Будуючи міст: інтеграція науки у формування політики в Україні».
Він стане відкритою площадкою для діалогу представників наукової спільноти, органів державної влади, бізнесу та громадянського суспільства щодо актуальних питань розвитку науки, освіти та інновацій. Планується розглянути роль науки у суспільстві; підвищення рівня залученості громадян до наукової та науково-технічної діяльності; популяризація науки в Україні; знайомство з науковцями та експертами, які формують наукову політику та визначають майбутнє науки в Україні; інтеграція України до Європейського дослідницького простору; розвиток міжнародної наукової співпраці; упровадження кращих європейських практик валоризації знань; як наука може ефективно впливати на формування державної політики; практичні механізми взаємодії між дослідниками та особами, які ухвалюють рішення. Організатор – Науковий комітет Національної ради України з питань розвитку науки і технологій.
Міністерство освіти і науки України повідомляє про старт конкурсного відбору виконавців державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів.
Міністерство освіти і науки України повідомляє про старт конкурсного відбору виконавців державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів.
Конкурсний відбір проводиться з метою забезпечення процесу підвищення кваліфікації фахівців окремих галузей економіки та працівників бюджетної сфери. Підстава – Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підвищення кваліфікації фахівців окремих галузей економіки та працівників бюджетної сфери, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2025 року № 1190. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 15 квітня 2026 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала статистичний звіт «Загальне зростання НДДКР у країнах ОЕСР залишається стабільним, державні бюджети на НДДКР скорочуються та переорієнтуються на оборону».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала статистичний звіт «Загальне зростання НДДКР у країнах ОЕСР залишається стабільним, державні бюджети на НДДКР скорочуються та переорієнтуються на оборону».
У ньому зазначається, що згідно з останніми даними, які було оприлюднено в «Основних показниках науки та техніки ОЕСР», зростання інвестицій у НДДКР є стабільним у країнах ОЕСР. Зростання витрат на дослідження та експериментальні розробки з поправкою на інфляцію у 2024 році було на рівні 2,6%, не змінившись порівняно з 2023 роком, причому відповідні витрати зросли у США на 3,4%, тоді як у ЄС – на 0,4%, Японія, Корея й Туреччина повідомили про темпи зростання понад 5%. Натомість у Німеччині, найбільшій економіці ЄС, було зафіксовано скорочення на 0,4%. На бізнес-сектор, як і раніше, припадає найбільша частка відповідних витрат – 73%, що перевищує показник 67%, зафіксований у 2010 році. Темпи зростання витрат за секторами зблизилися. Зростання витрат у сфері вищої освіти склало близько 2%, причому США та КНР зміцнили свої позиції як найбільші економіки світу за обсягом витрат на НДДКР, збільшивши відрив від інших країн. Міжнародні порівняння на основі показників купівельної спроможності та середньорічних обмінних курсів показують, що витрати на ДіР у ЄС становлять біля 60% від витрат США. Загалом у 2024-2025 роках державні бюджети на ДіР скоротилися на тлі переорієнтації з енергетики та охорони навколишнього середовища на оборону.
