Sorry, this entry is only available in Українська. 12 лютого 2026 року відбудеться вебінар «Імерсивні технології: варіанти використання та політичні підходи».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Захід покликаний продемонструвати зацікавленим учасникам переваги та широкі можливості використання імерсивних технологій на засадах людиноцентричності та етичних цінностей. Під час вебінару планується обговорити, як саме різні країни можуть співпрацювати, щоб найповніше розкрити трансформаційний потенціал імерсивних технологій, як керувати ризиками використання цих технологій, як краще поширювати успішні практики у різних галузях (зокрема – охороні здоров’я, психічному благополуччі, розвитку міст, управління кліматичними ризиками тощо), як формувати національні стратегії та політики стосовно імерсивних технологій. Під час заходу відбудеться презентація доповіді «Огляд національних стратегій та політик щодо імерсивних технологій». Організатор – ОЕСР.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «Чому цифрова доступність є питанням лідерства для університетів».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «Чому цифрова доступність є питанням лідерства для університетів».
У ній автор аналізує трансформацію підходів до цифрової доступності у вищій освіті. Дійсно, доступність цифрових сервісів стає сферою стратегічної відповідальності університетського керівництва, а не окремих ІТ-фахівців чи відповідних профільних підрозділів. Йдеться не лише про навчальні платформи, а й адміністративні сервіси, системи комунікації зі студентами, організацію процесу вступу, бібліотечні ресурси та внутрішні системи управління. Причому все це має бути доступним для людей з інвалідністю та інших вразливих груп, щоб забезпечувати рівні можливості, підвищення репутації університету та виконання його суспільної місії. Але цифрова доступність часто упроваджується реактивно, у відповідь на нові нормативні вимоги, скарги або ризики юридичної відповідальності. Необхідно застосовувати проактивну модель, коли цифрова доступність закладається на етапі стратегічного планування, здійснення закупівель, розроблення цифрових рішень і кадрової політики. Ключову роль у цій моделі відіграють керівники ЗВО (ректори, проректори, керівники структурних підрозділів), – вони визначають пріоритети, впливають на розподіл ресурсів і делегують відповідальність. Також слід ураховувати, що цифрова доступність пов’язана з питаннями інституційної культури, лідерства й довіри.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Архітектура відновлення України: поточний стан та подальші кроки» із серії «Документи ОЕСР з глобальної політики».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Архітектура відновлення України: поточний стан та подальші кроки» із серії «Документи ОЕСР з глобальної політики».
У ньому зазначається, що з лютого 2022 року Україна продемонструвала стійкість своїх інститутів, реалізує реформи управління та має значний прогрес показників, які характеризують готовність для вступу до ЄС. Міжнародні партнери надали безпрецедентну фінансову, технічну та політичну підтримку. Серед перешкод – гостра нестача кадрів, здатних керувати реструктуризацією; інституційна фрагментація між центральними та субнаціональними органами, що викликає прогалини в координації; відсутність узгодженості у форматах взаємодії з донорами. Ці недоліки підвищують транзакційні витрати, знижують передбачуваність розвитку та ускладнюють перетворення зобов’язань в ефективні результати. Потреба у ресурсах для відновлення та реконструкції України упродовж наступного десятиліття оцінюється у 524 млрд дол. США. Цей масштаб визначає необхідність подолання існуючих проблем управління й удосконалення інституційних механізмів. Експерти проаналізували динаміку розвитку внутрішніх інститутів управління, керування державними інвестиціями, а також механізми координації іноземних партнерів. Вони представили рекомендації, які у короткий час здатні зміцнити існуючу архітектуру відновлення країни.
Sorry, this entry is only available in Українська. В Оксфордському університеті у викладанні, навчанні і дослідженнях широко використовуються інструменти генеративного штучного інтелекту
Sorry, this entry is only available in Українська.
В Оксфордському університеті у викладанні, навчанні і дослідженнях широко використовуються інструменти генеративного штучного інтелекту
Він став першим університетом у Великій Британії, який почав надавати ліцензії ChatGPT Edu усім співробітникам та студентам у рамках корпоративної політики роботи з безпечними інструментами ГШІІ. Заохочується безпечне та відповідальне використання ШІ, підкріплене належним навчанням та прозорими і доступними інструкціями. Крім того, університет надає доступ до навчальних ліцензій Microsoft Copilot Chat та Copilot 365, Google Gemini та NotebookLM. Щоб підготувати співробітників і здобувачів вищої освіти до ефективної та коректної роботи з ГШІ, їм пропонуються інструктивні матеріали (Посібник з ChatGPT), створений Центр компетенцій зі штучного інтелекту, проводяться вебінари та поширюються поради щодо використання цих інструментів у різних академічних контекстах та дисциплінах. Для підтримки етичного використання ChatGPT в університеті та коледжах запроваджено програму навчання зі штучного інтелекту, яка акцентована на розумінні важливості участі людини у роботі з ШІ, критичного мислення, відповідального застосування. Використання інструментів ШІ дозволяє дослідникам аналізувати великі набори даних, генерувати гіпотези та візуалізувати складні результати з безпрецедентною швидкістю та масштабом, у галузі мистецтва, гуманітарних та соціальних наук ШІІ розкриває нові творчі можливості, сприяє синтезу даних для створення унікальних інтерпретацій та моделювання складних систем. Студенти курсу фізичних наук використовували ChatGPT Edu у різний спосіб для підтримки свого навчання у 2024-2025 навчальному році. Вони досліджували, наскільки ШІ може бути помічником з розмовного навчання, партнером з повторення та нотаток, експериментували з функціями голосового режиму та працювали із зображеннями. Найбільш популярними були: (1) сократівське репетиторство (студенти просили ШІ покроково розібрати проблему, заохочуючи активне мислення, а не пасивне отримання рішень); (2) підготовка резюме та упорядкування нотаток на основі лекцій, структурування складного матеріалу тощо; (3) голосовий режим для повторення без друку та візуальний аналіз для інтерпретації рукописів; (4) персоналізацію шляхом визначення ролей (наприклад, ШІ виступає у ролі «професійного викладача» для поглибленого вивчення ідей та аргументів). Ключові висновки експерименту: ШІ є доповненням до незалежного мислення, а не скорочений шлях до отримання результату; без критичного підходу до згенерованих матеріалів не можна використовувати відповіді ШІ, їх треба перевіряти у різний спосіб. Разом із тим, за умови продуманого використання інструментів ШІ та під належним керівництвом та з обачністю вони можуть допомогти учням у самостійному активному навчанні. Також важливо знати, що в Оксфордському університеті прийнята «Політика використання генеративного штучного інтелекту в дослідженнях: рекомендації для дослідників та професійного персоналу». Вона поширюється на співробітників і студентів, які проводять дослідження, а також на сторонніх осіб, які проводить дослідження на території університету або використовують університетські приміщення чи фінансування для своїх досліджень, запрошених співробітників, стипендіатів, підрядників, дослідників-посередників, технічних спеціалістів, персонал ІТ-допоміжної служби, співробітників бібліотеки та адміністративний персонал. Ця політика охоплює і всі внутрішні схеми фінансування досліджень, якими керують дослідницькі служби, відділи й департаменти.
Sorry, this entry is only available in Українська. 6 лютого 2026 року в онлайн-форматі відбудеться семінар економіста «Приховані аспекти економічної політики України: проблеми, які не вирішує вступ до ЄС».
Sorry, this entry is only available in Українська.
6 лютого 2026 року в онлайн-форматі відбудеться семінар економіста «Приховані аспекти економічної політики України: проблеми, які не вирішує вступ до ЄС».
Планується, що під час заходу спікер екс-міністр економіки та енергетики Латвії розкриє своє бачення взаємодії з ЄС та перспектив цього шляху для України, зокрема – її економіки. Планується розглянути наступні питання: чому вступ до ЄС допомагає, але не гарантує автоматичного економічного зростання, підвищення справедливості чи гарних політичних рішень; як взаємодіють вільні ринки та активна державна політика; що таке «Вашингтонський консенсус» та ефективна промислова політика; яка держава насправді потрібна Україні; чому добре продумані економічні ідеї часто провалюються під тиском політики, зіткнення інтересів та реалій життя. Організатор – Ukraine Global Faculty.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Росса «Права фінансуючих організацій на перегляд результатів досліджень ставлять науковців у складну позицію»
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Росса «Права фінансуючих організацій на перегляд результатів досліджень ставлять науковців у складну позицію»
У ній автор говорить про вимоги державних і публічних інституцій щодо обов’язкового перегляду наукових результатів до публікації можуть суперечити принципам академічної доброчесності та етичним зобов’язанням дослідників. Права грантодавців на редагування або затвердження результатів досліджень суттєво різняться залежно від інституції. В окремих випадках йдеться лише про технічні або стилістичні правки, однак іноді ситуація буває гіршою: доходить до вимог примусового перегляду висновків або навіть блокування оприлюднення небажаних результатів. Відмова науковців щодо виконання таких вимог може трактуватися як порушення дослідницьких зобов’язань, тоді як згода на них буде відступом від етичних стандартів. Найбільш гострою є ситуація з дослідженнями, які залежать не від прямого фінансування, а від доступу до даних або інституційної інфраструктури, адже за таких умов дослідник фактично позбавлений рівноправних механізмів захисту. Наявні університетські процедури дотримання доброчесності не завжди можуть врегулювати таке питання. Створюється «сіра зона» відповідальності, де втручання у зміст досліджень може залишатися непоміченим або формально допустимим. Такого роду проблеми наразі майже не обговорюються у контексті академічної доброчесності, оскільки основна увага традиційно зосереджена на комерційних спонсорах, тоді як державні та публічні організації можуть мати репутаційні мотиви для впливу на наукові висновки. Автор наводить аргументи на користь необхідності запровадження більш чітких і прозорих правил рецензування (строки, процедури), порядку оскарження та протидії пропозиціям приховування або викривлення результатів. Збереження автономії у науці потребує не лише індивідуальної відповідальності дослідника, а й системних змін у політиках фінансування та управління дослідженнями. Без чітко визначених меж втручання з боку фінансуючих організацій ризик підміни наукової експертизи адміністративним контролем зростає, ставлячи під загрозу довіру до результатів досліджень.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Створення системи зв’язаності економічних коридорів: приклад транскаспійського транспортного коридору» із серії «Документи ОЕСР з глобальної політики».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Створення системи зв’язаності економічних коридорів: приклад транскаспійського транспортного коридору» із серії «Документи ОЕСР з глобальної політики».
У ньому зазначається, що економічні коридори мають життєво важливе значення для торгівлі, економічної інтеграції та підвищення стійкості ланцюжків поставок. Глобальні моделі економічної співпраці змінюються, зростає протекціонізм, виникають збої у поставках. За цих умов такі коридори допомагають знижувати витрати, оптимізувати логістику й підтримувати регіональний розвиток. У звіті представлена таблицю даних щодо зв’язаності економічних коридорів на прикладі Транскаспійського транспортного коридору, що з’єднує Центральну Азію та Південний Кавказ із Європою через Туреччину. Понад 40 індикаторів з різних джерел можуть допомогти політикам оцінити прогрес, виявляти проблеми та удосконалювати стратегії. Коридори оцінюються за трьома ключовими параметрами: жорстка зв’язність – фізична інфраструктура; м’яка зв’язність – політика, регулювання, ефективність кордонів та інвестиційний клімат; продуктивність та результати – потоки, економічна ефективність, терміни та надійність. Економічні коридори важливі для безперебійного функціонування глобалізованих економік, рушійною силою яких є міжнародна торгівля, тому вимірювання їхньої зв’язаності та ефективності має неабияке значення для визначення напрямків розвитку та можливих політичних рішень.
Sorry, this entry is only available in Українська. 27 лютого 2026 року стартує серія навчальних заходів за програмою «Цифрова трансформація в публічному врядуванні».
Sorry, this entry is only available in Українська.
27 лютого 2026 року стартує серія навчальних заходів за програмою «Цифрова трансформація в публічному врядуванні».
Цей курс призначений для навчання держслужбовців та підвищення кваліфікації CDTO центральних органів виконавчої влади й обласних військових адміністрацій. Він надасть практичні інструменти управління змінами, командою, стратегією, даними та цифровими проєктами упродовж усього життєвого циклу – від ідеї до упровадження. Програма курсу забезпечить учасників практичними інструментами створення та реалізації проєктів цифрової трансформації у державних органах. Його слухачі навчаться аналізувати поточний стан процесів, формувати стратегії та дорожні карти, визначати пріоритети, формувати команди та механізми управління, а також розробляти й упроваджувати цифрові проєкти в органах влади; здійснювати стратегічне планування; керувати ІТ-командами; працювати з реєстрами та відкритими даними; дотримуватись правил кібербезпеки; працювати з інструментами штучного інтелекту. Організатор – CDTO Campus.
Sorry, this entry is only available in Українська. 26 лютого 2026 року відбудеться вебінар «Використання штучного інтелекту як партнера для співпраці в етичних дослідженнях та написанні робіт».
Sorry, this entry is only available in Українська.
26 лютого 2026 року відбудеться вебінар «Використання штучного інтелекту як партнера для співпраці в етичних дослідженнях та написанні робіт».
Захід покликаний поінформувати слухачів про практичні підходи до відповідального використання штучного інтелекту як інструменту для академічного письма та проведення наукових досліджень. Бібліотекарі Мічиганського та Кентуккійського університетів, які мають напрацьовані передові практики та розробили змістовні тактики відповідальної інтеграції штучного інтелекту в академічну діяльність, поділяться своїм досвідом, продемонструють цінність критичного мислення, способи перетворення інформації на нові знання, як подолати виклики упередженості ШІ, достовірності та етики, пов’язані зі штучним інтелектом, розвивати інформаційну грамотність. Організатори: Сhoice, Springer Nature.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріса Сеува «Як повернути людяність у навчальний процес в епоху штучного інтелекту».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріса Сеува «Як повернути людяність у навчальний процес в епоху штучного інтелекту».
Автор звертає увагу на те, як штучний інтелект змінює підходи студентів до навчання й виконання освітніх завдань, а також на те, як університетські викладачі мають забезпечити якість викладання. Активне упровадження ГШІ у навчання неминуче змінює роль викладача і логіку навчальної роботи. Інструменти штучного інтелекту дедалі частіше використовується для підготовки матеріалів, оцінювання, зворотного зв’язку і навіть формування завдань. Водночас така підвищена ефективність приховує небезпеку підміни навчального діалогу процедурною зручністю, коли рішення ухвалюються не на основі педагогічного судження, а за рекомендаціями алгоритмів. Ключова ідея статті полягає у необхідності збереження примату педагогіки в освітньому процесі: людяність у навчанні проявляється не лише у вигляді емоційної підтримки, а й у здатності враховувати контекст, оцінювати неоднозначні творчі відповіді, індивідуальне нестандартне мислення як невід’ємну частину загального процесу пізнання. Відповідальне використання ШІ в освіті передбачає чітке розмежування функцій: технології можуть підсилювати взаємодію, зменшувати рутинне навантаження і відкривати нові формати роботи, але не можуть і не мають права замінювати собою педагогічні рішення. ШІ не є «учасником навчального процесу», а є інструментом викладання. Майбутнє освіти залежить від того, чи зможуть університети використати цифрові інструменти для посилення людської взаємодії, а не для її витіснення, зберігаючи навчання як простір мислення, діалогу й відповідальності.
