4 червня 2026 року відбудеться вебінар «Універсальна десяткова класифікація, її взаємодія зі штучним інтелектом та автоматизацією бібліотечних систем: нові виклики».
4 червня 2026 року відбудеться вебінар «Універсальна десяткова класифікація, її взаємодія зі штучним інтелектом та автоматизацією бібліотечних систем: нові виклики».
Захід покликаний надати слухачам інформацію про трансформаційні процеси, що відбуваються у сучасних бібліотечних системах в рамках інтеграції новітніх технологій. Планується обговорити наступні питання: місце та роль Універсальної десяткової класифікації (УДК) в епоху цифровізації; можливості й перспективи взаємодії УДК із технологіями штучного інтелекту; автоматизація бібліотечних інформаційних систем – від традиційних каталогів до інтелектуальних рішень; нові виклики й завдання, що постають перед сучасними бібліотекарами та фахівцями щодо класифікації інформації; рекомендації з адаптації класифікаційних систем до вимог цифрового середовища. Організатор – Наукова бібліотека Державного податкового університету.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Заборона для авторів, які подають контент, створений ШІ, є бажаною, але нездійсненною».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Заборона для авторів, які подають контент, створений ШІ, є бажаною, але нездійсненною».
У ній йдеться про нову політику наукового репозитарію arXiv, який запровадив жорсткі санкції за подання матеріалів із очевидними слідами неконтрольованого використання генеративного штучного інтелекту. Автор закликає до дискусії щодо можливості реального контролю таких порушень. Підставою для посилення правил arXiv стало стрімке зростання кількості матеріалів із так званими «галюцинованими» посиланнями — вигаданими джерелами або помилковими цитатами, створеними великими мовними моделями. Згідно з новою політикою платформи автори можуть отримати річну заборону на подання матеріалів до arXiv, якщо буде встановлено «беззаперечні докази» того, що вони не перевірили результати роботи систем штучного інтелекту. Як приклади таких доказів наводяться вигадані бібліографічні посилання, технічні коментарі генеративної системи, залишені в тексті, або очевидно хибний контент. Таке рішення є важливим кроком проти діяльності так званих «paper mills» — структур, які масово виробляють низькоякісні або фальсифіковані наукові тексти. Разом із тим, проблема – не лише у формальному існуванні правил, а у наявності реальних механізмів їхнього практичного застосування та масштабності такого контролю. Упродовж 2025 року у препринтах було виявлено десятки тисяч «галюцинованих» посилань. Повна перевірка такого масиву матеріалів потребуватиме значних адміністративних ресурсів, а вибіркове застосування санкцій може знизити ефективність нової політики. Отже, чи має змінюватись роль препринт-платформ у сучасній науці? АrXiv створювався як інструмент швидкого поширення досліджень без традиційної редакційної фільтрації, однак із часом у багатьох галузях знань наявність статті на платформі почала сприйматися як важливий елемент наукової репутації. У цьому контексті стрімке зростання кількості згенерованих ШІ і не перевірених людиною текстів дедалі більше розглядається як ризик для довіри до системи наукової комунікації загалом. Поширення технологій генеративного штучного інтелекту поступово змінює не лише практики написання академічних текстів, а й уявлення про авторство, відповідальність і механізми контролю якості у сучасній науці.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «На шляху до міжнародної узгодженості правил кібербезпеки» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «На шляху до міжнародної узгодженості правил кібербезпеки» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».
У ньому наголошується на значенні кібербезпеки у контексті цифрової трансформації, що робить актуальним захист критичної інфраструктури, безпеку цифрових послуг та зміцнення довіри. Відповідно уряди ухвалюють широкий спектр законів, нормативних актів та стандартів, які є реакцією на різноманітні види ризиків. Ці заходи дуже часто не є ефективними, подекуди спричиняють непередбачувані наслідки у сфері кібербезпеки, а дотримання встановлених вимог може суттєво збільшувати вартість витрат. У цьому документі подано огляд регулювання у сфері кібербезпеки у різних юрисдикціях та показано зростання фрагментації внаслідок неузгодженості дій. Експерти розглядають основні чинники, що зумовлюють таку фрагментацію, аналізують наслідки для урядових структур та бізнесу та наголошують на необхідності зважувати витрати на дотримання нормативних вимог, відволікання ресурсів від основних функцій кібербезпеки та проблеми ефективної міжнародної співпраці. У документі показані поточні ініціативи із забезпечення узгодженості регулювання на національному, регіональному та міжнародному рівнях, а також пропонуються кроки для ефективної взаємодії в рамках діалогу між політиками, регулюючими органами та бізнесом на основі зміцнення доказової бази.
У червні 2026 року відбудеться серія вебінарів, присвячених питанням академічної доброчесності, практикою роботи з сервісом StrikePlagiarism із виявлення подібності та ШІ-контенту, а також можливостями його інтеграції з навчальними платформами.
У червні 2026 року відбудеться серія вебінарів, присвячених питанням академічної доброчесності, практикою роботи з сервісом StrikePlagiarism із виявлення подібності та ШІ-контенту, а також можливостями його інтеграції з навчальними платформами.
Заплановані наступні тематичні заходи: «Функціонал StrikePlagiarism.com та нові можливості системи» (огляд нових можливостей звіту подібності; коментування, шаблони-теги та особиста бібліотека коментарів; інтеграція з Moodle, Google Classroom та OJS; безлімітна перевірка та оптимізація процесів; огляд модуля виявлення ШІ) (10 червня 2026 року); «Виявлення ШІ-контенту: принципи роботи та інтерпретація результатів» (як працює модуль виявлення ШІ; ризики використання ШІ в академічних роботах; інтерпретація звіту щодо ШІ; міжнародний досвід та політики впровадження ШІ; практичний аналіз ШІ-контенту) (17 червня 2026 року); «Автоматизація перевірок у навчальних платформах: Microsoft Teams, Google Classroom» (інтеграція StrikePlagiarism.com з навчальними платформами; автоматизація перевірок у навчальному середовищі; робота зі звітом подібності безпосередньо на навчальних платформах; виявлення ШІ-контенту в інтегрованих системах; практичні приклади використання у закладах освіти) (24 червня 2026 року). Організатор – StrikePlagiarism.
На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано «Звіт про діяльність Місії ЄС з адаптації до зміни клімату за 2025/26 роки».
На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано «Звіт про діяльність Місії ЄС з адаптації до зміни клімату за 2025/26 роки».
У документі представлено матеріали аналізу прогресу щодо адаптації до зміни клімату та відповідних дій. Зафіксовано інформацію стосовно 400 регіональних та місцевих органів влади, які беруть участь у заходах та ініціативах місії, а також 65 проектів програми «Горизонт Європа» та Спільноти, що об’єднує понад 700 зацікавлених учасників, як забезпечують співпрацю, обмін знаннями та сприяють взаємному навчанню на всіх рівнях управління. Наголошується на важливості колективних дій у вирішенні зростаючих кліматичних ризиків: об’єднуючи регіони, міста, дослідників, громадян та інституції ЄС, можна забезпечити консолідацію зусиль у всій Європі та підготувати основи для Інтегрованої рамкової програми щодо стійкості до зміни клімату. Очікується, що ця програма посилить узгодженість політики адаптації та підтримає більш системні, ризикоорієнтовані та випереджувальні підходи до розбудови стійкості в усьому Європейському Союзі.
Міністерство освіти і науки України закликало освітні установи до системної роботи з формування культури безбар’єрної комунікації в освіті та оголосило про старт реалізації відповідної дорожньої карти змін.
Міністерство освіти і науки України закликало освітні установи до системної роботи з формування культури безбар’єрної комунікації в освіті та оголосило про старт реалізації відповідної дорожньої карти змін.
Йдеться про системну роботу, що охоплюватиме навчання педагогів, авторів підручників та масштабну інформаційну кампанію. Для навчання педагогів підготовлений квест-курс «Освіта без дискримінації, мова без бар’єрів», який розкриває базову термінологію, пояснює ключові підходи до комунікації, допомагає розпізнавати мову упереджень, уникати дискримінаційних практик, формувати безпечне та дружнє освітнє середовище, будувати взаємодію на основі поваги та партнерства. Курс доступний на Національній платформі підвищення кваліфікації вчителів «Вектор». Ще один напрям роботи – створення безбар’єрного освітнього контенту. Вже розроблені курси для авторів підручників, освітніх програм щодо недискримінації та використання безбар’єрної мови. У червні–липні поточного року відбудеться очне навчання для авторів підручників та експертів, які пройдуть сертифікаційне тестування. Також МОН за підтримки UNICEF та Мережі батьківських організацій запускає комунікаційну кампанію «Безбар’єрна мова в освіті», покликану зробити принципи безбар’єрної комунікації зрозумілими.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Яким був вплив пандемії та енергетичного і продовольчого шоків на повсякденні витрати європейських споживачів?» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Яким був вплив пандемії та енергетичного і продовольчого шоків на повсякденні витрати європейських споживачів?» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».
У ньому подані результати аналізу даних про щомісячні витрати за 9-ма категоріями витрат у 12 країнах. Експерти наголошують, що європейські споживачі починаючи з 2019 року зіткнулися з низкою великих потрясінь: пандемія COVID-19, шок цін на енергоносії та продукти харчування, підвищення загального рівня цін, посилення грошово-кредитної політики. Хоча сукупне споживання домогосподарств єврозони до 2024 року помірно відновилося, зберігаються суттєві відмінності між країнами, категоріями витрат та регіонами. Повсякденні витрати, включаючи паливо та продукти харчування, добре вимірюються як компонент споживання, найбільш тісно пов’язаний з дискреційними витратами домогосподарств, за допомогою агрегованих анонімізованих даних про транзакції від Mastercard. Повсякденні витрати відновилися після пандемії, але з 2022 року знизилися і наразі демонструють слабку динаміку. Аналіз даних субнаціональних регіонів показує, що в бідніших регіонах спостерігалося більш сильне уповільнення зростання повсякденних витрат, що пов’язано з їх більшою залежністю від товарів першої необхідності.
5-9 жовтня 2026 року відбудеться міжнародна конференція «Welding and Related Technologies – 2026».
5-9 жовтня 2026 року відбудеться міжнародна конференція «Welding and Related Technologies – 2026».
Захід присвячений проблематиці досягнень у галузі зварювання та споріднених технологій. Він стане площадкою для розгляду актуальних тенденцій розвитку сучасного виробництва, матеріалознавства та промислових технологій, а саме: сучасні технології, матеріали та обладнання для зварювання; нові конструкційні та функціональні матеріали; адитивне виробництво та 3D-друк; неруйнівний контроль і технічна діагностика; спеціальна електрометалургія; екологічні та медичні аспекти зварювального виробництва; застосування AI та smart-технологій у промислових процесах. Організатор – Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України.
15-16 вересня 2026 року у змішаному форматі відбудеться всеукраїнська наукова конференція «Геологічна будова та корисні копалини України».
15-16 вересня 2026 року у змішаному форматі відбудеться всеукраїнська наукова конференція «Геологічна будова та корисні копалини України».
Планується обговорити наступні питання: геохімія, мінералогія, петрологія; геохронологія та стратиграфія; тектоніка і геодинаміка; удоносність; геохімія ландшафтів; наукова термінологія в геологічних науках. Організатори: Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М.П. Семененка НАН України, Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, Українське мінералогічне товариство, ДП «Українська геологічна компанія», Державна служба геології та надр України, Громадська організація «Спілка геологів України», Інститут геологічних наук НАН України, Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України.
На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) у черговому випуску «Кур’єр ЮНЕСКО» опублікована стаття Джеймса Майсірі «Африканські мови – сліпа пляма штучного інтелекту».
На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) у черговому випуску «Кур’єр ЮНЕСКО» опублікована стаття Джеймса Майсірі «Африканські мови – сліпа пляма штучного інтелекту».
Йдеться про те, що технології штучного інтелекту, навчені на контенті, доступному домінуючими мовами, є менш ефективними, коли йдеться про створення продукції мовами хауса або зулу. Нещодавно кенійський викладач розповів на конференції, що початкові оптимістичні очікування щодо використання навчального застосунку на базі ШІ, змінились під впливом реальності. Більшість освітніх систем штучного інтелекту працюють англійською мовою. У Нігерії ChatGPT є одним із найпоширеніших інструментів штучного інтелекту, що використовуються для навчання, але він розпізнає лише 20 % матеріалів мовою хауса, хоча цією мовою розмовляють понад 80 мільйонів людей у країні. Відповідно студенти змушені масово відмовлятися від навчання рідною мовою та переходити на англійську. Але мова – це більше, ніж просто слова, – вона кодує культуру та світогляд її носіїв. Коли технології на базі штучного інтелекту маргіналізують місцеві мови, вони послаблюють культурні рамки, через які студенти інтерпретують знання. У Гані створили GhanaGPT, – спеціалізований інструмент штучного інтелекту для підтримки локалізованих навчальних програм, що дозволяє учням отримувати інструкції як англійською, так і місцевими мовами, такими як тві. Але зараз ця технологія ще недосконала, схильна до галюцинацій, похибок перекладу та нездатна адекватно інтерпретувати ряд понять. Ця проблема не є унікальною для декількох країн чи мов. Навіть такі позитивні ініціативи, як «Анотації голосами корінних народів» у Південній Африці, мають проблеми з обмеженими даними про мови корінних народів. Ця ініціатива мала на меті використовувати штучний інтелект для перекладу академічних текстів місцевими мовами, але дуже погано спрацювала з перекладом навчальних матеріалів на зулу. І так сталось не тому, що зулу надто складна, а тому, що в мережі інтернет недостатньо тексту для навчання ГШІ, оскільки значна частина освіти на зулу здійснюється усно.
