З 20 липня до 7 серпня 2026 року в офлайн-форматі відбудеться спеціалізована навчальна програма з ядерної енергетики та безпеки.
З 20 липня до 7 серпня 2026 року в офлайн-форматі відбудеться спеціалізована навчальна програма з ядерної енергетики та безпеки.
Вона націлена на підтримку формування нового покоління українських фахівців у сфері енергетики, ядерної та радіаційної безпеки. Навчання орієнтоване на студентів зі спеціальностей ядерна енергетика, теплова енергетика, гідроенергетика та суміжних інженерних спеціальностей. Підготовлені навчальні модулі охоплюватимуть наступні питання: огляд технологій малих модульних реакторів; основні принципи безпечної експлуатації атомних електростанцій та аналіз безпеки; ядерно-відновлювані гібридні енергетичні системи; проєктний аналіз аварій; оцінювання радіологічних наслідків; протидія дезінформації у сфері ядерної та радіаційної безпеки, а також ризик- і кризові комунікації; механізми участі та залучення громадськості. Організатори: Аргонська національна лабораторія (ANL), Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки (ДНТЦ ЯРБ).
16–18 червня 2026 року відбудеться міжнародний AI/GovTech Hackathon.
16–18 червня 2026 року відбудеться міжнародний AI/GovTech Hackathon.
Захід обʼєднає учасників з України та Естонії, які мають відповідний технологічний досвід для розвитку держсервісів. Планується, що ШI-інженери, продакт-менеджери та стартап-команди будуть працювати над реальними завданнями в рамках змагання за лідерство та призовий фонд у розмірі 15 тис. євро. Основні напрями роботи: проактивний моніторинг прав дитини на основі міжвідомчих даних та автоматичного виявлення ризиків; ШІ-аналітика інцидентів та зворотного зв’язку для державних реєстрів; ШI-індикатор якості закупівельної документації; кроскордонний бізнес-асистент між Україною та Естонією. Організатори: Міжнародна консалтингова компанія Civitta, Естонський центр міжнародного розвитку, Міністерство юстиції та цифрових справ Естонії, Global Government Technology Centre Kyiv, Міністерство цифрової трансформації України.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джеймі Робертс «Обережність англійських університетів щодо права на навчання упродовж життя навряд чи є несподіванкою».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джеймі Робертс «Обережність англійських університетів щодо права на навчання упродовж життя навряд чи є несподіванкою».
У ній автор аналізує перспективи впровадження в Англії системи Lifelong Learning Entitlement (LLE) та пояснює, чому значна частина університетів поки що не поспішає активно долучатися до нової моделі фінансування модульного навчання для дорослих. LLE передбачає можливість для громадян отримувати державну підтримку на опанування окремих модулів і участь у коротких освітніх програмах упродовж життя, а не лише на отримання повного університетського ступеня. Нещодавно право на це отримали 130 освітніх інституцій, однак реальна участь університетів у проєкті виявилася нижчою, ніж очікувалось – учасниками стали лише вісім із двадцяти університетів групи Рассел та менше половини закладів, що входять до складу організації Universities UK. Така ситуація є цілком закономірною з огляду на поточні фінансові труднощі сектору освіти та невизначеність щодо реального попиту з боку потенційних слухачів. Саме попит на новий формат навчання є критичним чинником. Під час пілотного проєкту 2021–2022 років чотири з п’яти курсів не були відкриті через недостатню кількість охочих навчатися. Замість прогнозованих двох тисяч учасників на ста курсах було зафіксовано лише 125 зарахувань на сімнадцять програм. Наступне випробування моделі, на яке було витрачено близько п’яти мільйонів фунтів стерлінгів, також продемонструвало значно нижчі результати набору, ніж очікувалося. Додатковою проблемою стала низька обізнаність населення: згідно з нещодавнім опитуванням, про існування LLE знали лише 12 % респондентів. Крім того, існують суперечності у механізмі фінансування. Однією з ключових переваг LLE вважається поширення системи студентських кредитів на короткі й модульні програми. Водночас в умовах економічної нестабільності багато потенційних слухачів можуть не захотіти брати на себе додаткові боргові зобов’язання. Для працівників, які вже мають роботу, привабливішою альтернативою можуть виявитися інші державні механізми підвищення кваліфікації, що не потребують особистого кредитування. Багато закладів вищої освіти працюють в умовах серйозного фінансового тиску, отже наразі скорочують витрати та переглядають бюджети, що не дозволяє їм інвестувати значні кошти у створення нових модульних програм, коли немає переконливих доказів попиту на них. Разом із тим, університети давно займаються навчанням дорослих у різних формах: короткі курси, програми підвищення кваліфікації, професійна освіта, університетські стажування. Зокрема, University of Oxford, UCL, University of Nottingham та King’s College London пропонують широкий спектр можливостей для професійного розвитку дорослих слухачів. Отже, університетський сектор в цілому схильний до підтримки ідеї безперервного навчання, однак наразі він очікує більш чітких сигналів щодо попиту, пояснення механізму фінансування та узгодження нової програми з іншими державними ініціативами. Подальша доля LLE стане показником того, наскільки ефективно система вищої освіти зможе адаптуватися до потреб дорослого населення та ринку праці, який швидко змінюється.
На публічних ресурсах Clarivate опублікувана стаття Сміти Крішнан «Оголошення про глобальний запуск Web of Science Research Intelligence – платформи дослідницької аналітики на базі штучного інтелекту для фінансування, стратегії та впливу».
На публічних ресурсах Clarivate опублікувана стаття Сміти Крішнан «Оголошення про глобальний запуск Web of Science Research Intelligence – платформи дослідницької аналітики на базі штучного інтелекту для фінансування, стратегії та впливу».
У ній зазначається, що Web of Science Research Intelligence об’єднує надійні дані та штучний інтелект аналітичного рівня, заснований на принципах відповідального штучного інтелекту, щоб допомогти дослідницьким офісам, бібліотечним командам та науковцям забезпечувати належні рішення щодо фінансування, будувати міцнішу співпрацю та впевнено демонструвати свій вплив. Академічні установи перебувають під зростаючим тиском фінансових викликів, формування колаборацій та демонстрації реальної цінності результатів досліджень. Однак дані та інструменти, необхідні для підтримки цих рішень, часто фрагментовані, суперечливі, не усям їм можна довіряти. Установам потрібні не просто швидші відповіді, а кращі аналітичні дані, які будуть покладені в основу прийняття рішень. Саме тому розроблено Web of Science Research Intelligence. Він об’єднує куровані дані усього життєвого циклу дослідження, охоплюючи публікації, патенти, фінансування, політичні документи, клінічні випробування тощо з технологіями штучного інтелекту на єдиній платформі, що підтримує стратегічне планування та щоденні робочі процеси. Аналітика Web of Science була сформована завдяки тісній співпраці з дослідницькою спільнотою, що допомагає забезпечити узгодженість з реальними інституційними робочими процесами та швидке упровадження. Глобальна мережа з понад 50 ранніх користувачів та партнерів з розвитку у понад 20 країнах відіграє центральну роль у формуванні та вдосконаленні цієї платформи. Побудована на даних Web of Science, які визнані світовим стандартом бібліометричного аналізу, ця платформа забезпечує якість, узгодженість та простежуваність, необхідні для прийняття важливих рішень, розширюючи розуміння від фінансування та дослідницької стратегії до впливу на суспільство. Вона об’єднує дані з Web of Science Core Collection, Derwent Innovations Index, Cortellis Clinical Trials Intelligence та Pivot-RP в єдине джерело достовірної інформації. На відміну від універсальних інструментів штучного інтелекту, які спираються на широкі неперевірені джерела, Web of Science Research Intelligence ґрунтує кожен результат на курованих, авторитетних даних, забезпечуючи прозорість процесу створення відповідей. Research Intelligence Assistant спеціально створений для завдань управління дослідженнями. Він використовує показники та методології структурованого аналізу і являє собою відповідальний підхід до академічного штучного інтелекту.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Експертні огляди ОЕСР у сфері розвитку співробітництва: Італія» із серії «Експертні оцінки щодо співробітництва ОЕСР у сфері розвитку».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Експертні огляди ОЕСР у сфері розвитку співробітництва: Італія» із серії «Експертні оцінки щодо співробітництва ОЕСР у сфері розвитку».
У ньому зазначається, що комітет сприяння розвитку регулярно здійснює дослідження діяльності країн-членів раз на п’ять-шість років задля покращення ефективності взаємодії у сфері розвитку, систематизації передового досвіду та розроблення відповідних рекомендацій. Цей експертний огляд підготовлено під керівництвом Німеччини та Ісландії, він зосереджує увагу на тому, як саме Італія здійснює адаптацію своїх дій до поточного контексту. Від запуску Плану Маттеї у 2024 році Італія стала більш зосередженою на вирішенні глобальних проблем, таких як бідність, зміна клімату та міграція, зокрема – у взаємодії держави та приватного сектору. Основним напрямком для країни стала Африка (65% двосторонньої офіційної допомоги розвитку). Видимість та стратегічну актуальність італійської співпраці було забезпечено більш сильним політичним керівництвом через Офіс Прем’єр-міністра та розширеним переліком пріоритетів, посиленням прозорості, оптимізацією процедур, зміцненням людського потенціалу через системи навчання.
17 червня 2026 року відбудеться вебінар «Ваші користувачі вже працюють з чатами ШІ. Додайте бібліотеку до цього діалогу».
17 червня 2026 року відбудеться вебінар «Ваші користувачі вже працюють з чатами ШІ. Додайте бібліотеку до цього діалогу».
Захід стане площадкою для обговорення питань використання технологій генеративного штучного інтелекту для роботи з літературою, опосередкування за допомогою інструментів ШІ пошуку та аналізу інформації, а також можливості інтеграції до цих процесів ресурсів бібліотек. Планується обговорити залучення читачів до колекцій, які були проінвестовані університетами, а також поширення створених бібліотекарами послуг, роль бібліотек як надійного джерела знань, як бібліотеки можуть відповідально підключатися до чатів з ГШІ (які практичні підходи можуть бути реалізовані вже сьогодні, які інструменти на рівні браузера для цього підходять, які долучити користувачів, що працюють на різних платформах ШІ – до інституційних конекторів задля інтеграції бібліотечних систем; зв’язок між агентами чату на базі штучного інтелекту та бібліотечними системами; як потрібно трансформувати бібліотечні послуги та дослідницькі процеси; що таке Clarivate Nexus). Організатори: Сhoice, Clarivate.
2 червня 2026 року у рамках серії заходів, присвячених впровадженню міжнародних стандартів відкритої науки та розвитку е-інфраструктури України відбудеться вебінар «ROR як інфраструктура відкритої науки: ідентифікація наукових організацій у репозитаріях».
2 червня 2026 року у рамках серії заходів, присвячених впровадженню міжнародних стандартів відкритої науки та розвитку е-інфраструктури України відбудеться вебінар «ROR як інфраструктура відкритої науки: ідентифікація наукових організацій у репозитаріях».
Планується обговорити наступні питання: що таке ROR ID та чому він важливий для наукової інфраструктури; як відбувається ідентифікація та розрізнення наукових установ; як використовується ROR у метаданих репозитаріїв; як відбувається взаємодія ROR та ORCID; які кращі зарубіжні практики упровадження наукових ідентифікаторів доцільно упроваджувати в Україні. Організатор – Науково-технічна бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Фадіме Сахін «Британська академія ризикує перетворитися на систему з двома категоріями персоналу».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Фадіме Сахін «Британська академія ризикує перетворитися на систему з двома категоріями персоналу».
У ній автор аналізує зміни в структурі академічної зайнятості у британських університетах за останнє десятиліття і робить висновок, що основне зростання відбулося не в традиційних викладацько-дослідницьких посадах, а в категоріях працівників із меншою стабільністю зайнятості, нижчою оплатою праці та обмеженішими можливостями кар’єрного просування. За даними Higher Education Statistics Agency кількість академічних працівників у Британії зросла на 23 % за 2014-2024 роки, але це зростання виявилось нерівномірним: мало місце стрімке збільшення кількості посад, орієнтованих виключно на викладання, – їх частка у загальній структурі академічної зайнятості підвищилася з 26 до 35 %, а частка традиційних посад, що поєднують викладання та дослідження, – зменшилась. Хоча за останні роки частка безстрокових контрактів у секторі загалом зросла, викладацькі посади значно частіше залишаються пов’язаними з неповною зайнятістю: майже дві третини працівників цієї категорії працювали на умовах часткової зайнятості, тоді як серед викладачів-дослідників таких було менше п’ятої частини. Це створює стійкий структурний поділ між різними групами академічного персоналу. У статті також аналізується зв’язок між типом зайнятості, оплатою праці та кар’єрним просуванням. Більшість найвищих академічних посад залишаються пов’язаними з повною зайнятістю та безстроковими контрактами. Водночас саме ті категорії працівників, які демонстрували найбільше зростання чисельності, були зосереджені переважно в нижчих і середніх зарплатних групах. Фадіме Сахін звертає увагу також на гендерний вимір проблеми: жінки частіше працюють на умовах неповної зайнятості та становлять більшість працівників на викладацьких посадах без дослідницької складової. Попри поступове збільшення частки жінок на старших академічних посадах, вони досі меншою мірою представлені серед професорів і частіше зосереджені у сегментах академічного ринку праці з нижчим рівнем оплати. Автор вважає, що нинішня трансформація британської вищої освіти відбувається не лише через скорочення фінансування та скорочення студентського попиту, а й через поступове формування різних моделей академічної кар’єри, які можуть істотно відрізнятися за рівнем стабільності, винагороди та можливостями професійного розвитку.
Організація ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) та Фонд L’Oréal оголосили про старт чергового конкурсу на здобуття міжнародної премії L’Oréal-UNESCO 2027 для жінок-науковців у галузі фізичних наук, математики та інформатики.
Організація ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) та Фонд L’Oréal оголосили про старт чергового конкурсу на здобуття міжнародної премії L’Oréal-UNESCO 2027 для жінок-науковців у галузі фізичних наук, математики та інформатики.
Його мета – відзначити жінок-дослідниць, які зробили значний внесок у подолання сучасних глобальних викликів. Премію отримають п’ять переможців із п’яти географічних регіонів ЮНЕСКО: Європи, Латинської Америки, Північної Америки, Африки, арабських країн, Азії та Океанії. Взяти участь у конкурсі можуть кандидати, що мають визнані на міжнародному рівні наукові досягнення, які брали активну участь у наукових дослідженнях, працюють не менше п’яти років у галузі фізичних, математичних і комп’ютерних наук та зробили вагомий внесок у розвиток науки. Будуть оцінюватись вплив наукових розробок претендентів на поточний стан розвитку відповідної галузі (кількість публікацій, цитованість, участь у конференціях, наявність патентів тощо); визнання колегами з відповідної дисципліни; відданість освітній діяльності (викладання у закладах вищої освіти, наявність аспірантів тощо) та підтримка Цілей сталого розвитку Організації Об’єднаних Націй. Кожна з п’ятьох лауреаток отримає грошову винагороду у розмірі 100 тисяч євро. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 30 червня 2026 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Люди та бюджет: підвищення поінформованості громадян про державні фінанси».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Люди та бюджет: підвищення поінформованості громадян про державні фінанси».
У ньому зазначається, що розширення можливостей громадського розуміння стає невід’ємною частиною сучасного бюджетування. Державні фінанси країн ОЕСР знаходяться під впливом кризових явищ – зростання державного боргу дійшло рекордного рівня (110% ВВП). Уряди стикаються зі зростаючим тиском на витрати, підвищенням вартості життя, нагальними потребами фінансування оборонних витрат, екстремальними погодними явищами та старінням населення. Якщо не буде запроваджено суттєвих реформ, борги продовжуватимуть зростати, що сильніше обмежуватиме можливості урядів із підтримки пріоритетів та сприяння економічному розвитку. Отже, країни ОЕСР повинні виходити за рамки традиційних інструментів забезпечення фіскальної стійкості, яку неможливо досягти без підтримки громадськості. У цьому звіті підкреслюється, що розширення можливостей громадського розуміння зараз є важливим компонентом сучасного бюджетування, а також окреслено стратегію, що базується на чотирьох стовпах: розкриття міфів про бюджет (для осіб, що приймають рішення); чітке інформування про державні фінанси; сприяння справжній участі громадян для забезпечення легітимності; перетворення незалежних фіскальних установ на проактивних фіскальних адвокатів. Формування політичної волі для реформ вимагає виведення обговорення бюджетних питань із суто технічної сфери та формування спільного громадського розуміння.
НОВІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ РОБОТИ З НАУКОВИМИ ДАНИМИ ТА ІНФОРМУВАННЯ ПРО ОНОВЛЕННЯ
На офіційному вебпорталі Національного репозитарію академічних текстів з’явилися нові можливості, які допоможуть зручніше працювати з науковими даними та своєчасно дізнаватися про важливі оновлення сервісів.
