Sorry, this entry is only available in Українська. 20 травня 2025 року відбудеться вебінар «Технології та еволюція дослідницьких практик у гуманітарних науках».
Sorry, this entry is only available in Українська.
20 травня 2025 року відбудеться вебінар «Технології та еволюція дослідницьких практик у гуманітарних науках».
Захід покликаний надати викладачам, бібліотекарям та керівникам відповідних служб інформацію про академічні дослідження, які формуються під впливом нових технологій. Планується розглянути наступні питання: як нові технології та інструменти ШІ впливають на дослідницьку практику в гуманітарних науках; яким буде читання, письмо та наукова робота у майбутньому; як ШІ впливає на навчання; як такі дослідницькі інструменти, як Міжнародна бібліографія MLA, можуть допомогти науковцям знаходити надійні та актуальні джерела і наукові матеріали / дані; які стратегії треба використовувати з огляду на появу нових технологій. Організатори: Сhoice, Асоціація сучасної мови.
Sorry, this entry is only available in Українська. На порталі «ДіяОсвіта» стали доступними дев’ять безоплатних курсів від Cisco.
Sorry, this entry is only available in Українська.
На порталі «ДіяОсвіта» стали доступними дев’ять безоплатних курсів від Cisco.
Нові курси сертифіковані Cisco та орієнтовані як на новачків, так і на тих, хто хоче спробувати себе в новій професії у сфері ІТ або посилити наявні цифрові навички. Усі бажаючі можуть долучитись до наступних курсів: «Вступ до кібербезпеки» (основи кібербезпеки, захист особистого цифрового життя, знайомство з найбільшими викликами кібербезпеки для компаній, урядів та навчальних закладів); «Oснови роботи мережі» (базові поняття та навички для створення та управління мережею, передавання даних, налаштування мережевих пристроїв); «Мережеві пристрої та початкова конфігурація» (основи мережевих пристроїв та їх налаштування, характеристики й переваги хмарних технологій і технологій віртуалізації); «Безпека кінцевих пристроїв» (оцінювання безпеки власної мережі, операційних систем і кінцевих пристроїв, виявлення вразливості та ефективний захист); «Захист мережі» (способи моніторингу мережі, сповіщення про небезпеку, інструменти та методи захисту мережі, забезпечення контролю доступу, міжмережеві екрани, хмарна безпека та криптографія); «English for IT», «Основи Python».
Sorry, this entry is only available in Українська. Європейська комісія презентувала оновлену на період 2025–2027 років робочу програму «Цифрова Європа» із загальним бюджетом 3,2 млрд євро.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Європейська комісія презентувала оновлену на період 2025–2027 років робочу програму «Цифрова Європа» із загальним бюджетом 3,2 млрд євро.
Ця ініціатива спрямована на пришвидшення цифрової трансформації у країнах Європи та відкриває широкі перспективи для бізнесу, зокрема – у сфері інноваційних технологій, кібербезпеки, розвитку цифрових компетенцій, модернізації інфраструктури. Для компаній, які прагнуть посилити свою конкурентоспроможність, це стратегічна можливість отримати фінансову підтримку та реалізувати амбітні проєкти. Пріоритетним напрямком фінансування буде штучний інтелект та передові ІТ-технології, зокрема: рішенння на базі ШІ, хмарних технологій та обробки великих даних для підвищення ефективності бізнес-процесів; розвиток цифрових навичок фахівців, підприємців і державних службовців, що забезпечить адаптацію робочої сили до вимог цифрової економіки; цифровізація МСП і державного сектору, упровадження цифрових рішень для оптимізації діяльності малого та середнього бізнесу; модернізація державних послуг; високопродуктивні обчислення; розвиток інфраструктури суперкомп’ютерів і ШІ-фабрик для компаній, які потребують значних обчислювальних ресурсів; кібербезпека, посилення захисту цифрових інфраструктур та протидія кіберзагрозам; напівпровідникові технології, розвиток виробництва мікрочипів. Для підтримки та прискорення інновацій буде використовуватись нова платформа Strategic Technologies for Europe Platform (STEP), яка надає знак якості STEP Seal перспективним проектам, що дозволяє покращити їхні позиції для доступу до державного та приватного фінансування.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала консультаційний документ «Пакет політичних заходів для підвищення ефективності дій у сфері клімату» із серії «Документи ОЕСР щодо «чистого нуля+»».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала консультаційний документ «Пакет політичних заходів для підвищення ефективності дій у сфері клімату» із серії «Документи ОЕСР щодо «чистого нуля+»».
У ній наголошується, що сторони Паризької угоди колективно зобов’язалися обмежити зростання середньої глобальної температури 1,5°C до 2030 року. Проте викиди продовжують зростати, і відповідно досягнення поставленої мети з утримання зростання температури не більше, ніж на 1,5°C, виглядає недосяжним. Численні кліматичні політичні рішення, прийняті країнами світу з 1990-х років, не змогли скоротити викиди з необхідною швидкістю або у необхідному масштабі, щоб досягти температурних цілей Паризької угоди. Досягнення більш швидкого та ефективного скорочення викидів буде залежати від ефективної адаптації політики до реального контексту країни. Посилення жорсткості використовуваних інструментів кліматичної політики разом з реформами щодо скорочення або відмови від шкідливої політичної практики (наприклад, субсидій на викопне паливо) може призвести до більш значного скорочення викидів. Уряди повинні використовувати всю доступну палітру політичних інструментів для боротьби зі зміною клімату. Однак ефективний пакет політичних заходів – це набір окремих засобів, які можуть взаємодіяти таким чином, щоб створити синергію та посилювати зусилля, спрямовані на пом’якшення клімату. Разом із тим, політична взаємодія також створює ризик компромісів, потенційно послаблюючи загальний регулюючий вплив на викиди. Звіт спирається на актуальні звіти та статистичні дані для оцінювання результатів роботи ОЕСР над упровадженням інструментів кліматичної політики та визначення їхньої ефективності, систематизує виклики та можливості, пов’язані з політичною взаємодією, а також містить рекомендації щодо покращення результатів із пом’якшення клімату.
Sorry, this entry is only available in Українська. 8 травня 2025 року відбудеться вебінар «Покращення дослідження та можливості виявлення першоджерел із Британської бібліотеки».
Sorry, this entry is only available in Українська.
8 травня 2025 року відбудеться вебінар «Покращення дослідження та можливості виявлення першоджерел із Британської бібліотеки».
Захід стане площадкою, на якій експерти з Британської бібліотеки поділяться з усіма зацікавленими бібліотекарами і науковцями досвідом отримання доступу до історичних документів для ефективних міждисциплінарних досліджень. Планується обговорити наступні питання: як потужні інструменти пошуку та відкриття AM Quartex роблять безцінні історичні документи більш доступними для глобальної дослідницької спільноти, як відкрити приховані зв’язки між джерелами та підтримувати відкритість величезних цифрових архівів, яке значення мають історичні документи для досліджень, як здійснювати ефективну навігацію у е-сховищах, як правильно використовувати інструменти пошуку та контекстуалізації історичних даних для підтримки результативних досліджень. Організатори: Сhoice, Цифрова платформа AM.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи наукових співробітників університетів Великобританії та Німеччіни «Як підвищити точність моделей ГШІ».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи наукових співробітників університетів Великобританії та Німеччіни «Як підвищити точність моделей ГШІ».
У ній наголошується, що генеративний штучний інтелект пропонує способи надання індивідуального зворотного зв’язку великим групам. Та виникає питання: чи можна покластися на ці моделі, щоб дати учням точні, релевантні відповіді? Автори пропонують три підходи, які можуть реалізувати педагоги. Звісно, інструменти ШІ повинні містити попередження про те, що вони можуть надавати неточну інформацію. Відповідно виникає наступне запитання: які механізми можна використовувати, щоб гарантувати, що ГШІ надає студентам точну, актуальну та контекстну інформацію? Це особливо актуально для викладачів, які можуть не мати технічних знань або доступу до спеціалізованих ресурсів. Великі мовні моделі використовують імовірнісну генерацію тексту, а не фактичний пошук, отже вони передбачають найбільш вірогідну послідовність слів на основі шаблонів, отриманих із великого навчального набору даних. Враховуючи ризик того, що чат-боти дадуть неправильні відповіді на запитання студентів, як гарантувати точність і надійність інформації з чат-ботів для окремих предметних областей? По-перше, необхідна генерація з доповненим пошуком – це найкращий підхід, але він підвищує рівень складності, оскільки потребує від викладача технічного досвіду у створенні баз даних, конфігурації пошукових систем та оптимізації моделі для встановлення пріоритетів отриманої інформації, що у сукупності робить його менш доступним для викладачів. Їм може бракувати ресурсів або технічної підтримки, необхідних для здійснення відповідних налаштувань та подальшого обслуговування системи. По-друге, можна створити власний чат-бот, але тут проблеми ті самі. По-третє, можна запровадити колективну участь із підказуванням правильних відповідей самими учнями, при якому здійснюється залучення студентів до навчання (т.зв. «оцінка та отримання зворотного зв’язку»). Цей варіант залучає здобувачів освіти за допомогою персоналізованого зворотного зв’язку навіть у великих групах і потребує реалізації наступного сценарію: створення завдання та підказки; надсилання підказки; генерація відгуку; пошук прикладів.
Sorry, this entry is only available in Українська. Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки наукової роботи в закладах вищої освіти».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки наукової роботи в закладах вищої освіти».
Його прийняття стало стратегічним кроком на шляху виконання зобов’язань, передбачених статтею 431 «Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом». Документ передбачає наступні ключові зміни: зменшення навчального навантаження науково-педагогічних працівників (з 600 до 460–480 годин на ставку за навчальний рік); підвищення значущості наукової роботи (наукова складова має становити щонайменше 30% навантаження); запровадження нової категорії педагогічних працівників, якими можуть стати фахівці-практики, залучені до викладання без обов’язку провадити наукову діяльність; надання ширшої автономії закладам вищої освіти у частині встановлення норм і обсягів наукової роботи відповідно до стратегічних пріоритетів ЗВО чи окремих наукових напрямів. Очікується, що цей закон сприятиме підвищенню якості вищої освіти завдяки утвердженню кращого наукового підґрунтя освітнього процесу, створить умови для більш вимогливого ставлення закладів освіти до власного наукового продукту, надасть можливість залучення фахівців-практиків до освітнього процесу, що сприятиме посиленню практичної спрямованості української вищої освіти.
Sorry, this entry is only available in Українська. 3 травня 2025 року у змішаному форматі відбудеться конференція Innovating Education, присвячена обговоренню сучасних підходів до викладання у системі вищої освіти.
Sorry, this entry is only available in Українська.
3 травня 2025 року у змішаному форматі відбудеться конференція Innovating Education, присвячена обговоренню сучасних підходів до викладання у системі вищої освіти.
Захід стане платформою для обміну досвідом між викладачами, представниками бізнесу, політиками та іншими зацікавленими сторонами щодо упровадження інноваційних рішень в освітній сфері. Планується обговорити наступні питання: штучний інтелект для супроводу освітнього процесу; співпраця з бізнесом як інструмент упровадження інновацій у ЗВО; стратегія розвитку інновацій України до 2030 року; бізнес-підходи для організації робочого процесу викладача; емоційний інтелект – як зрозуміти свої емоції та емоції студентів. Організатори: Міністерство освіти і науки України, Міністерство цифрової трансформації, Genesis, Product IT Foundation for Education.
Sorry, this entry is only available in Українська. Секретаріат Кабінету Міністрів України розпочав збір пропозицій до сьомого плану дій з упровадження в Україні міжнародної Ініціативи «Партнерство Відкритий Уряд».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Секретаріат Кабінету Міністрів України розпочав збір пропозицій до сьомого плану дій з упровадження в Україні міжнародної Ініціативи «Партнерство Відкритий Уряд».
Цей план дій охоплюватиме період з 2026 по 2027 роки. Його спрямованість – підтримка вирішення актуальних для суспільства питань доступу до інформації, громадської участі у суспільно-політичних процесах, підзвітності й доброчесності, запровадження новітніх технологій для відкритого врядування. Пропозиції щодо заходів, які увійдуть до плану дій, можуть подавати усі зацікавлені особи – громадяни, представники інститутів громадянського суспільства, бізнесу, органів місцевого самоврядування, науковці. Головне, щоб ці пропозиції відповідали критеріям та принципам міжнародної Ініціативи та були амбітними завданнями у рамках реалізації SMART- підходу. Після формування на основі поданих пропозицій робочого варіанту плану дій, відбудеться його публічне обговорення.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Методологія оцінювання упровадження принципів корпоративного управління G20/ОЕСР».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Методологія оцінювання упровадження принципів корпоративного управління G20/ОЕСР».
Наголошується, що принципи корпоративного управління G20/ОЕСР після їх прийняття Радою ОЕСР на рівні міністрів у червні 2023 року та схвалення лідерами G20 у вересні 2023 року, стали провідним міжнародним стандартом корпоративного управління. Вони визнані Радою з фінансової стабільності (FSB) одним із ключових стандартів функціонування здорових фінансових систем, та є важливим орієнтиром удосконалення правової, регуляторної та інституційної бази корпоративного управління. Комітет з корпоративного управління ОЕСР здійснює моніторинг та надає всебічну підтримку упровадженню цих принципів з метою підвищення ринкової довіри, доброчесності, економічної ефективності, сталого зростання та фінансової стабільності в усіх юрисдикціях світу. Звіт, побудований на оновленій методології оцінювання упровадження принципів корпоративного управління G20/ОЕСР містить також корисні вказівки для структур, які розробляють політику, удосконалюють законодавчу, нормативну та інституційну основу для корпоративного управління.
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
