НРАТ розширює свою присутність у найбільш популярних соціальних мережах, щоб вам було зручно дізнаватись про наші новини та знайомитись із актуальними подіями в Україні та світі
НРАТ розширює свою присутність у найбільш популярних соціальних мережах, щоб вам було зручно дізнаватись про наші новини та знайомитись із актуальними подіями в Україні та світі
Долучайтесь до ресурсів Національного репозитарію академічних текстів у соцмережах:
У травні-липні 2026 року відбудеться літня серія вебінарів ICAI, присвячена питанням академічної доброчесності та етичного використання штучного інтелекту.
У травні-липні 2026 року відбудеться літня серія вебінарів ICAI, присвячена питанням академічної доброчесності та етичного використання штучного інтелекту.
Слухачі зможуть дізнатись про досвід фахівців з питань доброчесності, які працюють у різних країнах – Австралії, Канаді, Чилі, Ірландії та США, а також доєднатись до мережі однодумців, розвинути свої знання та отримати додаткову мотивацію для відстоювання культури доброчесності. Заплановано проведення наступних п’яти вебінарів: «Викладання етичного використання штучного інтелекту як частини навчання академічній доброчесності» (28 травня 2026 року); «Переосмислення оцінювання для етичного використання штучного інтелекту» (11 червня 2026 року); «Розслідування зловживання штучним інтелектом» (25 червня 2026 року); «Спільна робота з питань доброчесності зі студентами в епоху штучного інтелекту» (9 липня 2026 року); «Рухаючись вперед з чесністю, залишаючись людиною» (23 липня 2026 року). Організатор – Міжнародний центр академічної доброчесності (ICAI).
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Для уникнення «фрагментації» потрібна стратегія відкритого доступу до книг».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Для уникнення «фрагментації» потрібна стратегія відкритого доступу до книг».
Обговорюються висновки дослідження розвитку відкритого доступу до академічних книг, підготовленого на замовлення Британської академії, зокрема щодо необхідності розроблення та запровадження національної стратегії підтримки цього процесу. Експерти засвідчують зростання використання відкритих репозитаріїв для розміщення великоформатних наукових праць – монографій та розділів книг. Але разом із тим практика «зеленого» відкритого доступу, коли автори самостійно розміщують версії текстів у репозитаріях, залишається недостатньо поширеною. Більшість університетів поки не мають окремої політики відкритого доступу саме для книг і переважно адаптують підходи, створені для наукових статей. Патрік підкреслює, що така модель не завжди враховує специфіку великоформатних публікацій, особливо у гуманітарних і соціальних науках, де монографії залишаються ключовою формою наукової комунікації. Існують і фінансові обмеження. Так, один з університетів, згаданих у дослідженні, оцінив додаткові витрати на забезпечення відкритого доступу до всіх монографій у кілька мільйонів фунтів на рік. Багато учасників опитування вказували на суперечність між прагненням до відкритості та обмеженими ресурсами для реалізації таких змін. Не можна обійти увагою і той факт, що зберігається стримане ставлення частини дослідників до «зеленого» відкритого доступу. Дехто розглядає його як вимушений компроміс, а не як повноцінний спосіб поширення знань, посилаючись на проблеми з видимістю матеріалів у пошукових системах, відмінностях між авторськими рукописами та фінальними видавничими версіями, обмеженими можливостями репозитаріїв для роботи з великоформатними текстами. Отже, подальший розвиток відкритого доступу до академічних книг потребує не окремих локальних рішень, а узгодженого підходу за участю університетів, бібліотек, видавців, фондів і дослідницьких спільнот. Саме координація позицій усіх учасників стане основою для формування стійкої та нефрагментованої системи відкритої наукової комунікації.
На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) у черговому випуску «Кур’єр ЮНЕСКО» опублікована стаття Аньєс Бардон «Штучний інтелект: чи нам все ще потрібно думати?».
На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) у черговому випуску «Кур’єр ЮНЕСКО» опублікована стаття Аньєс Бардон «Штучний інтелект: чи нам все ще потрібно думати?».
У ній автор зазначає, що лише за кілька років генеративний штучний інтелект перевернув усталені уявлення про навчання, передачу знань та унікальність людського розуму. Він «увірвався до навчальної аудиторії» як високотехнологічний засіб для списування, що створює ідеально структуровані відповіді на завдання, наповнені науковими посиланнями, але зовсім не пов’язані з реальними здібностями учнів. Викладачі поступово усвідомили вплив цього нового інструменту, який не лише надає доступ до нескінченної кількості контенту, а й дозволяє створювати його. Наразі постало питання не виявлення фактів списування, а оцінювання знань. ГШІ змінює методи навчання, багато викладачів тепер віддають пріоритет усній комунікації та заняттям у класі, а не домашнім завданням. І хоча ГШІ відкриває нові перспективи, багато хто стурбований його впливом на когнітивний розвиток користувачів. ЮНЕСКО ще у 2021 році розробила етичні принципи ШІ та рекомендації з його використання, які мають гарантувати, що цей інструмент справді служитиме людству. У вересні 2023 року організація опублікувала перший «Посібник з ГШІ в освіті та дослідженнях», а також кілька посібників з компетенцій для студентів і викладачів, де наголошується на вирішальній ролі навчання. У світі, насиченому даними, справжня компетентність як ніколи раніше полягає у здатності розуміти, аналізувати, організовувати та осмислювати. Без цієї здібності, неможливо зберегти основи індивідуальної автономії, свободи волі та керувати застосуванням технологій. Навчання, роздуми та мислення означають зростання як особистості, розвиток допитливості, комунікабельності та критичного мислення.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала короткий огляд «Як інновації можуть сприяти збереженню біорізноманіття?» із серії «Аналітичні огляди ОЕСР».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала короткий огляд «Як інновації можуть сприяти збереженню біорізноманіття?» із серії «Аналітичні огляди ОЕСР».
У ньому зазначається, що інновації є потужним інструментом захисту та відновлення біорізноманіття. Він також здатний генеруювати нові види економічної діяльності, засновані на технологічних інноваціях (використання дронів для моніторингу та відновлення біорізноманіття) та нетехнологічних інноваціях (нові бізнес-моделі, сприятливі для біорізноманіття, нові схеми маркування чи сертифікації, які враховують аспекти біорізноманіття у продуктах для створення ринкового попиту на товари та послуги, що позитивно впливають на біорізноманіття). Експерти розглядають цифрові технології та інструменти, які забезпечують трансформації в широкому спектрі – від моніторингу до розуміння та управління біорізноманіттям. Такі технології, як штучний інтелект, дрони та супутникові знімки, покращують збір даних, аналіз ситуації та прийняття обґрунтованих рішень задля збереження та відновлення екосистем, зокрема у віддалених або важкодоступних районах. Вони також пропонують можливості для відповідної масштабної співпраці між вченими та громадянами, дозволяючи створювати віртуальні платформи та сховища. Інновації у галузі біорізноманіття виграють від співпраці між різними секторами та дисциплінами, поєднуючи знання в галузі екологічних та біологічних наук, робототехніки, біотехнологій, штучного інтелекту, аналізу великих даних тощо. Така співпраця та широке залучення громадян відбувається через платформи громадянської науки, які забезпечують безперервний, масштабніший моніторинг видів та екосистем. Сільськогосподарські інновації відіграють ключову роль у протидії втраті біорізноманіття та забезпеченні відновлення екосистем. Технологічні та нетехнологічні рішення можуть допомогти підвищити ефективність використання ресурсів, відновити ґрунти, покращити біорізноманіття та зменшити вплив на навколишнє середовище. Політика, що підтримує поширення та місцеву адаптацію інновацій, може мати позитивний вплив не лише у локальному масштабі.
21 травня 2026 року відбудеться вебінар «Дослідницька сила аудіовізуальних першоджерел».
21 травня 2026 року відбудеться вебінар «Дослідницька сила аудіовізуальних першоджерел».
Захід покликаний надати слухачам інформацію про те, як за допомогою аудіовізуальних першоджерел можна підтримувати критичне мислення, розвивати міждисциплінарні дослідження у галузі літератури, кіно, театру, політики, краєзнавства та культурної історії. Під час вебінару планується обговорити, як науковці та здобувачі освіти можуть використовувати аудіовізуальні джерела для аналізу культурних та політичних рухів, здійснювати порівняння візуальних інтерпретацій наративів у різні періоди та у різних географічних регіонах, як можна досліджувати технологічні та художні зрушення у кіно та телерадіомовленні й створювати захопливі, динамічні навчальні об’єкти. Організатори: Сhoice, AM.
Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.
Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.
Тут представлені публікації з видавничої справи та редагування, книгознавства, документознавства, бібліології, бібліографії та бібліографознавства, а також галузеві науково-методичні та методичні розробки. Список видань формується на основі електронної бази даних обов’язкового примірника документів.
На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку у розділі «Освіта та навички» опублікована стаття «Від досліджень на полиці до досліджень у використанні».
На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку у розділі «Освіта та навички» опублікована стаття «Від досліджень на полиці до досліджень у використанні».
У ній зазначається, що для багатьох викладачів, керівників акладів освіти та політиків використання досліджень у сфері освіти виглядає, як намагання знайти правильний маршрут. Існує величезна кількість наукових доказів, ніж будь-коли раніше в історії людства, але вони розпорошені по журналах, базах даних та вебсайтах, написані технічною мовою та не мають чіткого зв’язку з питаннями, які люди ставлять перед собою у своїй повсякденній роботі. Упродовж останніх років кілька «рух доказів» почав змінювати цю ситуацію. ОЕСР називає свій внесок у цей рух «Мережею доказів для освіти». Це довгострокова програма, спрямована на спрощення пошуку та використання досліджень в освітній політиці та на практиці. У статті розглядаються питання забезпечення умов для максимально ефективного використання доказів і стверджується: щоб створити систему доказів, які справді підтримують освітян та політиків, потрібно зміцнити три взаємопов’язані сфери – зіставлення, навігацію та колективне навчання. Вже формуються підвалини для глибоких зрушень того, як докази формуються та поширюються: від досліджень, орієнтованих на практику, до питань, орієнтованих на користувача; від вузькофокусованих досліджень до синтезу «живих» доказів; від інформаційного «шуму» до системної підтримки використання; від ізольованих ініціатив до глобальної інфраструктури. Ці зміни мають вплинути не лише на те, як країни формують політику та як педагоги викладають, а й на діяльність урядів та міжнародних організацій, у т.ч. ОЕСР. Глобальна інфраструктура та інструменти штучного інтелекту дозволяють швидко синтезувати та узагальнювати дослідження, отже наразі необхідно забезпечити координацію, встановлення стандартів та надання підтримки, щоб забезпечити достовірність, актуальність та справжню корисність доказів для прийняття рішень. За допомогою Evidence Web for Education ОЕСР прагне зробити саме це. Важливо, щоб викладачі, керівники закладів освіти та політики могли знайти потрібні їм шляхи щоб швидко, впевнено та вчасно забезпечувати реальні зміни в системі освіти.
14 травня 2026 року відбудеться вебінар «Політичні дослідження та «сіра» література у контексті роботи з доказами: поглиблення пошуку інформації для систематичних оглядів».
14 травня 2026 року відбудеться вебінар «Політичні дослідження та «сіра» література у контексті роботи з доказами: поглиблення пошуку інформації для систематичних оглядів».
Захід покликаний продемонструвати важливість «сірої» літератури як джерела різноманітної інформації для науковців та практиків, а також як основи для формування висновків, заснованих на доказах. Слухачі дізнаються, як можуть забезпечити ефективну роботу з «сірою» літературою бібліотекарі, які прагнуть підтримувати свої дослідницькі спільноти у світі, де існує величезна та зростаюча кількість джерел, що виходять за рамки публікацій у наукових журналах. Експерти продемонструють наочно важливість синтезу доказів на основі даних, що виходять за межі академічних журналів, способи роботи та інтеграції різноманітних джерел у наукову роботу, інструменти для методологічного та систематичного пошуку «сірої» літератури. Організатори: Сhoice, Overton.
24 квітня 2026 року відбудеться черговий вебінар курсу «Вимірювання впливу відкритих даних» на тему «Відкриті дані для реагування на кризи та забезпечення стійкості: приклади з європейських та національних інституцій».
24 квітня 2026 року відбудеться черговий вебінар курсу «Вимірювання впливу відкритих даних» на тему «Відкриті дані для реагування на кризи та забезпечення стійкості: приклади з європейських та національних інституцій».
Він стане площадкою для обговорення широкого кола питань, як саме відкриті дані можуть допомогти Європі передбачати кризи, підтримувати швидке реагування на них та зміцнювати довгострокову стійкість. Під час заходу планується розглянути основні аналітичні послуги Центру координації реагування на надзвичайні ситуації, задіяння відкритих даних для підтримки систем раннього попередження, мобілізації ресурсів та скоординованого реагування на стихійні лиха, досвід Франції з розробки національної інформаційної панелі COVID-19 щодо використання даних лікарень через систему SI-VIC, а також можливості налагодження співпраці між урядовими структурами та громадянським суспільством. Організатор – Академія DataEuropa.
