12 травня 2026 року в рамках «Всеукраїнського фестивалю науки 2026» відбудеться всеукраїнська науково-практична конференція освіти «Українська педагогічна діаспоріана: портрети, джерела, дослідження».
12 травня 2026 року в рамках «Всеукраїнського фестивалю науки 2026» відбудеться всеукраїнська науково-практична конференція освіти «Українська педагогічна діаспоріана: портрети, джерела, дослідження».
Захід покликаний стати площадкою для обговорення сучасних і розроблення нових методів педагогічних біографічних досліджень, сприяти доступу до історико-культурної спадщини та надбань української еміграції. Планується розглянути наступні питання: українська біографіка у контексті європейського та світового освітньо-наукового простору; українська педагогічна діаспора в різних країнах; джерела про українських педагогів діаспори; портрети українських освітян в еміграції; видання українських педагогів у бібліотечних, музейних та архівних колекціях. Організатори: НАПН України, Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського, Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського НАН України, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Рівненський державний гуманітарний університет, Херсонський державний університет.
На сайті Inside Higher Ed, що належить Times Higher Education, опубліковано статтю Кетрін Палмер «Чому адміністратор у сфері штучного інтелекту ставиться до нього скептично».
На сайті Inside Higher Ed, що належить Times Higher Education, опубліковано статтю Кетрін Палмер «Чому адміністратор у сфері штучного інтелекту ставиться до нього скептично».
У ній автор, спираючись на досвід Метью Коннеллі, віце-декана з питань ініціатив у сфері штучного інтелекту Колумбійського університету, розмірковує про обмеження та ризики використання ГШІ в освітньому середовищі. Наголошується, що попри значний потенціал великих мовних моделей для підтримки навчального процесу, кінцева ефективність залежить від умов застосування ШІ. Технології можуть сприяти більш глибокому навчанню лише тоді, коли використовуються у взаємодії з викладачем і супроводжуються експериментами, перевіркою результатів і критичним аналізом. І навпаки, масове і неконтрольоване використання цих інструментів студентами без належного методичного супроводу не забезпечує якісного освітнього результату. Наразі ми спостерігаємо за зміною характеру роботи студентів: поширення генеративних інструментів може призводити до зниження самостійності у виконанні завдань і формального підходу до навчання. Це, у свою чергу, ставить під сумнів здатність студентів розвивати навички критичного мислення, які традиційно вважаються ключовими результатами вищої освіти. Проблема полягає не в технологіях, а у відсутності чітких педагогічних моделей їх інтеграції. Сучасна освітня практика не має достатньої емпіричної бази для оцінювання довгострокових наслідків використання ШІ: задіяння цих інструментів відбувається швидше, ніж формується розуміння їхньої ефективності, що створює розрив між технологічними можливостями та педагогічною доцільністю. Отже, скептичне ставлення тут не означає заперечення інновацій, а є необхідною умовою їхнього відповідального впровадження. Потенціал ШІ є значним, проте ефективність його використання залежить від здатності університетів інтегрувати технології у навчальний процес у поєднанні з кращими педагогічними підходами, що забезпечують розвиток критичного мислення та академічної самостійності.
На сайті Європейської Комісії у розділі «Європейський освітній простір. Якісна освіта та навчання для всіх» опубліковано матеріал «… Переваги валоризації знань у вищій освіті»
На сайті Європейської Комісії у розділі «Європейський освітній простір. Якісна освіта та навчання для всіх» опубліковано матеріал «… Переваги валоризації знань у вищій освіті»
У ньому йдеться про звіт директорату освіти, молоді, спорту та культури ЄК «Спільнота для освітніх інновацій: від досліджень до впливу. Мости для інноваційних розривів у вищій освіті». Автори дослідження зосереджують увагу на значенні валоризації знань та вказують, що ця діяльність потребує загальноінституційного підходу, а не окремих дій. Валоризація знань являє собою процес створення їхньої соціальної та економічної цінності, пов’язує різні сфери та сектори й перетворює дані, ноу-хау та результати досліджень на стійкі продукти, послуги, рішення і політику, засновану на знаннях, що приносить користь суспільству. Вона є стратегічним інструментом для вищих навчальних закладів та дослідницьких організацій, що забезпечує перехід від дослідження до його упровадження і впливу. Необхідно розвивати інституційні служби підтримки, які надають допомогу дослідникам у перетворенні знань на практичні результати, робить їх видимими та інтегрованими упродовж усього життєвого циклу дослідження. Важливо підтримувати партнерські відносини з неакадемічними зацікавленими сторонами, що сприяють спільній творчості та впровадженню інновацій. Потрібно приділяти увагу розвитку потенціалу ЗВО і НУ для набуття як окремими особами, так інституціями навичок, відповідного способу мислення та необхідних умов для постійної валоризації знань. У звіті представлені рекомендації щодо розроблення та упровадження політики валоризації знань, а саме: упроваджувати навчання на основі практики (практичні приклади, симуляції переговорів, використання шаблонів); зробити результати валоризації знань видимими й такими, що враховуються в процесі розвитку (поряд з дослідженнями та викладанням); здійснювати фінансування постійних посад та спільних послуг, щоб зменшити залежність від короткострокових проектів; забезпечити безперервність підтримки після завершення проекту; пріоритезувати тематичні виклики, узгоджені з регіональними потребами. Узагальнено передовий європейський досвід (ініціативи Офісів трансферу технологій Фландрії (Бельгія), Передачі знань (Ірландія), Фонду «Технологія Європи» (Італія)), що наочно демонструє, як установи можуть впроваджувати валоризацію у навчальні програми та розвиток кар’єри.
На порталі «ДіяОсвіта» доступний новий освітній серіал «Наукові товариства».
На порталі «ДіяОсвіта» доступний новий освітній серіал «Наукові товариства».
Він являє собою практичну інструкцію для дослідників, які хочуть об’єднуватися, створювати професійні спільноти та розвивати науку системно. Серіал складається з 8 серій, які пояснюють, що таке наукове товариство і яку роль воно відіграє в розвитку науки; як сформувати місію, візію та стратегію спільноти; як побудувати команду й налаштувати робочі процеси об’єднання; як обрати правову форму та оформити необхідні документи; як планувати бюджет і звітувати про результати діяльності; де шукати фінансування та як створювати міжнародні партнерства; приклади успішних товариств; інструменти стратегування; принципи наукової дипломатії. Освітній серіал створений ГО «Куншт» в межах ініціативи Science at Risk для платформи Дія.Освіта.
Національний фонд досліджень України оголосив конкурс проєктів з виконання наукових досліджень «Передова фундаментальна наука в Україні 2027-2029».
Національний фонд досліджень України оголосив конкурс проєктів з виконання наукових досліджень «Передова фундаментальна наука в Україні 2027-2029».
Мета конкурсу – відбір найкращих проєктів фундаментальних досліджень, які передбачають постановку і розв’язання актуальних наукових проблем колективами провідних і молодих вчених для надання колективних грантів. Конкурс має підтримати конкурентоспроможність України у світі, сприяти розвитку національного дослідницького потенціалу та його інтеграції до світового дослідницького простору. Критерії відбору: спрямованість на створення фундаментальних знань; очікувані результати – гіпотези, теорії, нові методи пізнання, відкриття законів природи, невідомих раніше явищ і властивостей матерії, виявлення закономірностей розвитку суспільства тощо, які не орієнтовані на безпосереднє практичне використання у сфері економіки. Тривалість реалізації проєктів – до 3-х років, загальний обсяг фінансування – до 800 млн грн. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 24 квітня 2026 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочій документ «Тенденції щодо інцидентів та небезпек, пов’язаних зі штучним інтелектом, про які повідомляють ЗМІ» із серії «Документи ОЕСР зі штучного інтелекту».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочій документ «Тенденції щодо інцидентів та небезпек, пов’язаних зі штучним інтелектом, про які повідомляють ЗМІ» із серії «Документи ОЕСР зі штучного інтелекту».
У ньому зазначається, що упровадження ШІ супроводжуються підвищеною увагою до пов’язаних з ним ризиків, отже нагальним завданням є виявлення та реагування на них. Ризики доцільно розподіляти на дві групи – «небезпека», коли вони являють собою потенційну шкоду та «інциденти» – коли вони призводять до фактичної шкоди. Ефективні механізми моніторингу, звітності та реагування на ризики ШІ необхідні для розуміння, запобігання та пом’якшення такого роду ризиків, а також усунення наслідків інцидентів. На початку 2025 року члени Глобального партнерства з ШІ затвердили загальну структуру звітності про інциденти, пов’язані зі ШІ, як міжнародний шаблон для обміну даними між державними та приватними організаціями у різних юрисдикціях та секторах. Ці відомості про інциденти та небезпеки, пов’язані зі ШІ, мають важливе значення для розробників та користувачів ШІ, політиків, дослідників та громадськості щоб їх розуміти та знешкоджувати й усувати наслідки. Великі компанії, що займаються ШІ, відслідковують і діляться такою інформацією, але більша її частина залишається конфіденційною. Непрямі індикатори (наприклад, судові рішення у справах, пов’язаних зі ШІ; повідомлення у ЗМІ) можуть дати часткове уявлення про те, де та які саме типи інцидентів мали місце. Опублікований документ містить аналіз доступних даних, структурованих за 14 тематичними кластерами, які збираються у режимі реального часу та поширюються завдяки Монітору інцидентів і небезпек, пов’язаних зі штучним інтелектом.
27 березня 2026 року відбудеться вебінар «Підбір моделей ШІ зі стандартами якості для забезпечення досконалості дизайну освітніх курсів».
27 березня 2026 року відбудеться вебінар «Підбір моделей ШІ зі стандартами якості для забезпечення досконалості дизайну освітніх курсів».
Він покликаний надати усім зацікавленим слухачам поради щодо того, які моделі штучного інтелекту краще використовувати для різних аспектів роботи над дизайном освітніх курсів, а також як поєднувати різні моделі та інструменти ШІ зі стандартами управління якістю. Під час заходу планується розглянути ключову термінологію ШІ; оцінити сильні сторони моделей попереднього навчання, міркування та агентних моделей ШІ для вирішення завдань забезпечення якості; порівняти конкретні моделі ШІ, взявши за основі стандарти управління якістю освіти; обговорити структуру моделей та засоби забезпечення їх узгодженості з управлінням якістю освіти; розібрати матрицю дії з розроблення курсів, інтегрованих зі штучним інтелектом та узгоджених з управлінням якістю освіти. Організатор – Quality Matters.
26 березня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться семінар «Україна 2026: як працюють сучасні кібератаки та як їх зупинити».
26 березня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться семінар «Україна 2026: як працюють сучасні кібератаки та як їх зупинити».
Під час заходу планується обговорити наступні питання: коли бізнес під атакою – що робити; чому 70% компаній не знають, що їх е-ресурси «зламали»; як відбувається кібератака – один шкідливий лист може спричинити зупинку бізнес-процесів; Ransomware-кейси в Україні – як не втратити 100-500 тис. дол. за кіберінцидент; як хакери користуючись вашими вебкамерами спостерігають за об’єктами і вимикають інструменти підтримки безпеки перед кібератакою; якими можуть бути «точки входу» для хакерських атак і на що треба в першу чергу звернути увагу; скільки реально коштує кібератака; що входить у чек-лист кібербкзпеки бізнесу. Організатор – Ukraine Global Faculty.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Університетам ще далеко до повноцінної цифрової трансформації».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Університетам ще далеко до повноцінної цифрової трансформації».
У ній автор висвітлює результати міжнародного дослідження ефективності інтеграції цифрових технологій у діяльність закладів вищої освіти. Він зазначає, що університети наразі перебувають на етапі переосмислення: з одного боку, вони активно інвестують у цифрові рішення, з іншого — не досягають очікуваного рівня їхнього впровадження. Опитування керівників університетів показало, що 88 % розглядають технології як ключовий чинник інновацій та адаптивності, а 80 % оптимістично налаштовані щодо їхнього подальшого розвитку. Разом із тим, рівень цифрової зрілості залишається обмеженим: 57 % оцінили стан своїх інституцій як такий, що перебуває у процесі розвитку та лише 35 % вважають свої університети достатньо просунутими у цифровому вимірі. Отже, існує розрив між стратегічними намірами та фактичними результатами упровадження технологій. Однією з ключових проблем на думку більшості респондентів, є складність інтеграції нових цифрових інструментів до існуючих інституційних систем. Фрагментованість цифрової інфраструктури, накопичена упродовж тривалого часу, ускладнює подальше упровадження інновацій та знижує ефективність технологічних рішень. У результаті навіть значні інвестиції не завжди призводять до системних змін. Додатковим чинником тиску є зростання очікувань з боку студентів, які дедалі більше орієнтуються на зручне та персоналізоване цифрове освітнє середовище. Це змушує університети не лише модернізувати технічну базу, а й переосмислювати організацію навчального процесу, управління даними та взаємодію зі споживачами освітніх послуг. Таким чином, цифрова трансформація у системі вищої освіти, попри значні інвестиції та стратегічні наміри, не дозволила подолати низку інституційних і технологічних бар’єрів і досягти узгодженого та ефективного використання цифрових рішень.
Anti-Plagiarism – електронна система для виявлення та запобігання плагіату, створена фахівцями Хмельницького національного університету у 2010 році.
Anti-Plagiarism – електронна система для виявлення та запобігання плагіату, створена фахівцями Хмельницького національного університету у 2010 році.
Її функціонал забезпечує надійну перевірку кваліфікаційних робіт здобувачів вищої освіти, дисертацій, наукових та науково-методичних праць викладачів ЗВО, а також програмного коду, написаного різними мовами програмування з метою виявлення плагіату й перефразування без корктних посилань на джерела інформації щоб запобігати випадкам порушення академічної етики та законодавства. Підключення системи можна здійснювати як для персонального використання, так і для корпоративних клієнтів, закладів освіти та наукових установ. Для антиплагіатної перевірки можна працювати з е-документами різних форматів (*.rtf, *.doc, *.docx *.pdf, *.dxf). Для співставлення використовується власна база даних та пошук у відкритих інтернет-джерелах. Звіти про перевірку наочно демонструють відсоток запозичень, помилок, загальну кількість перевірених символів та лексем тексту, джерела виявлених запозичень. Наразі за даними розробників користувачами системи Anti-Plagiarism є близько 500 українських та зарубіжних університетів та наукових установ.
