1 липня 2026 року стартує навчання у KSE Agentic AI Summer School з розробки автономних ШІ-агентів.
1 липня 2026 року стартує навчання у KSE Agentic AI Summer School з розробки автономних ШІ-агентів.
Програма покликана надати усім зацікавленим необхідні базові знання щодо побудови автономних ШI-агентів і систем, які працюють на реальних задачах. Слухачі познайомляться з LLM та дізнаються по ШІ-агентів; довідаються про архітектуру та пам’ять агентів, зокрема – Ші-агентів, які пишуть код і навчаються, отримають прямий доступ до GPU-інфраструктури та агентного runtime для запуску повноцінних моделей, стипендію, практику з менторською підтримкою, будуть вирішувати реальні задачі від партнерських організацій, візьмуть участь у Demo Day. Організатор – Київська школа економіки.
22 червня 2026 року відбудеться вебінар «Відкрита наука у світі штучного інтелекту, довіри та суверенітету: запуск стратегії OpenAIRE 2026-2028».
22 червня 2026 року відбудеться вебінар «Відкрита наука у світі штучного інтелекту, довіри та суверенітету: запуск стратегії OpenAIRE 2026-2028».
Захід покликаний поінформувати слухачів про актуальні дослідження та інновації, які мають важливе значення у контексті розвитку штучного інтелекту, сучасні підходи до оцінювання науки, нові тенденції в глобальному обміні знаннями та важливості побудови надійної, суверенної та підзвітної дослідницької інфраструктури. Планується обговорити наступні питання: як має розвиватися інфраструктура відкритої науки; хто нею керує; хто отримує від неї користь і як можна забезпечити, щоб вона залишалася суспільним благом. Під час вебінару відбудеться офіційний запуск «Стратегії OpenAIRE 2026–2028» і дорожньої карти, побудованої навколо п’яти взаємопов’язаних пріоритетів: надійна наукова комунікація, відповідальний штучний інтелект у дослідженнях, моніторинг відкритої науки, нарощування потенціалу та правова ясність для відкритої науки. Організатор – OpenAIRE.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Якщо Європейська дослідницька рада стала жертвою власного успіху, то як її можна врятувати?».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Якщо Європейська дослідницька рада стала жертвою власного успіху, то як її можна врятувати?».
У ній розглядається майбутнє Європейської дослідницької ради (ERC), яка через надзвичайну популярність і високий престиж своїх грантів зіткнулася зі стрімким зростанням кількості заявок, перевантаженням експертних панелей та необхідністю шукати нові механізми відбору проєктів. ERC, створена у 2007 році, є одним із найавторитетніших грантових інструментів у світовій науці. Її особливість полягає в тому, що фінансування надається насамперед на основі наукової досконалості запропонованого дослідження, без прив’язки до політичних пріоритетів, тематичних квот чи обов’язкових міжнародних консорціумів. Саме тому багато дослідників називають ERC «Лігою чемпіонів» науки. Отримання її гранту здатне суттєво вплинути на кар’єру науковця та посилити позиції університету, в якому він працює. Водночас успіх програми став поштовхом для виникнення проблем. Кількість заявок останнім часом різко зросла: якщо раніше експертні панелі розглядали від кількох десятків до приблизно півтори сотні пропозицій, то наразі окремі комісії змушені оцінювати понад 250 заявок. Це створює значне навантаження на рецензентів і ставить під загрозу якість експертного відбору. Одним із варіантів розв’язання проблеми стало запропоноване обмеження повторного подання заявок для тих, хто не отримав фінансування. Проте ця ініціатива викликала гостру реакцію наукової спільноти. Понад тисяча дослідників підписали відкритий лист із критикою такого підходу, стверджуючи, що він може зашкодити молодим ученим, обмежити подання сміливих ідей та погіршити становище представників менш ресурсно забезпечених установ і країн. Пропозиції щодо реформування процедури відбору ERC, які зараз обговорюються, стосуються скорочення обсягу заявок на початкових етапах конкурсу, використання коротких концептуальних описів проєктів замість великих пакетів документів, зменшення кількості рецензентів для кожної заявки та більш широкого застосування цифрових інструментів для попереднього аналізу матеріалів. Деякі науковці вважають, що система повинна приділяти більше уваги перспективним дослідникам на ранніх етапах кар’єри, збільшуючи для них шанси на отримання фінансування. Окреме питання – майже подвійне збільшення бюджету ERC у наступному фінансовому циклі Європейського Союзу, ініційоване Єврокомісією. Прихильники такого рішення вважають, що це дозволить підтримати значно більше якісних проєктів та зменшити надмірну конкуренцію. Але як саме мають розподілятися додаткові ресурси та чи не слід зосередитись на збалансуванні підтримки вже визнаних наукових лідерів і молодих дослідників? І чи має ERC і надалі керуватися виключно критерієм наукової досконалості, чи варто враховувати ширші політичні завдання Європейського Союзу, зокрема – підвищення конкурентоспроможності та більш рівномірний розподіл грантів між країнами? Прихильники чинної моделі наголошують, що саме незалежність від політичних міркувань зробила ERC настільки авторитетною, але дискусії щодо майбутнього балансу між досконалістю, ефективністю та справедливістю продовжують посилюватися.
Міністерство цифрової трансформації України презентувало концепцію функціонування онлайн-платформи е-демократії, яка працюватиме на порталі Дія.
Міністерство цифрової трансформації України презентувало концепцію функціонування онлайн-платформи е-демократії, яка працюватиме на порталі Дія.
Завдяки її реалізації участь громадян у формуванні рішень стане більш дієвою, доступною та зручною, оскільки платформа стане точкою доступу до багатьох сервісів, які допомагають пропонувати ідеї, підтримувати ініціативи та контролювати дії влади. Експерти, представники громадських організацій та владних структур вже протестували систему, рекомендували її до запуску, обговорили перспективи розвитку майбутніх сервісів. Платформа підтримуватиме публічні консультації, електронні конкурси, єДумку (новий сервіс для швидкої комунікації між населенням та місцевою владою), прибере штучні бар’єри в доступі до послуг і дозволить кожному долучитися до управління країною через єдине вікно користувача. Штучний інтелект допомагатиме користувачам швидко знаходити потрібний сервіс, заповнювати форму для участі, генерувати звіти, автоматично модеруватиме контент, блокуватиме спам і мову ворожнечі. Будуть налаштовані персоналізовані сповіщення: користувачі матимуть змогу підписатися на оновлення у своїй громаді та одразу дізнаватися, коли змінюється статус їх звернення.
Міністерство освіти і науки України затвердило «Типову програму підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників з розвитку цифрової компетентності».
Міністерство освіти і науки України затвердило «Типову програму підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників з розвитку цифрової компетентності».
Відповідний наказ від 03 червня 2026 р. № 871 розміщено на офіційному сайті МОН. Програма забезпечує системне оновлення підходів до професійного розвитку педагогів у сфері цифрових технологій, безпечного й ефективного використання цифрових інструментів в освітньому процесі, а також з урахуванням сучасних викликів цифрової трансформації освіти. На її основі заклади післядипломної педагогічної освіти мають забезпечити формування програм підвищення кваліфікації, передбачивши обов’язкові та варіативні компоненти з урахуванням періодичного вимірювання рівня здобутих компетентностей. Програма охоплює наступні ключові напрями розвитку цифрової компетентності освітян: цифрове освітнє середовище та професійна взаємодія педагогічних працівників; електронні цифрові освітні ресурси, сервіси та платформи; організація навчання здобувачів освіти з використанням цифрових технологій; оцінювання результатів навчання із застосуванням цифрових інструментів; розвиток інформаційно-комунікаційної, цифрової компетентності здобувачів освіти. Окрема увага приділяється питанням цифрової безпеки, академічної доброчесності, відповідального використання цифрових технологій, штучного інтелекту в освіті, створення та добору електронних освітніх ресурсів, організації інтерактивного й інклюзивного навчання, а також формувального оцінювання з використанням цифрових інструментів. Очікується, що упровадження цієї програми сприятиме формуванню єдиного підходу до розвитку цифрової компетентності педагогічних працівників, підвищенню якості освітнього процесу та посиленню спроможності закладів освіти ефективно використовувати цифрові технології в умовах сучасних викликів.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Прогнозування та моніторинг водних ризиків для сільського господарства» із серії «Документи ОЕСР з питань продовольства, сільського господарства та рибальства».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Прогнозування та моніторинг водних ризиків для сільського господарства» із серії «Документи ОЕСР з питань продовольства, сільського господарства та рибальства».
У ньому зазначається, що у сільському господарстві, яке залежить від доступу до водних ресурсів, все частіше виникають ризики нестачі води, надлишку води, незадовільної якості води, деградації прісноводних екосистем та дестабілізації водного циклу. Країни можуть наражатися на водні ризики, що виникають за межами їх кордонів. У документі пропонується типологія інструментів підтримки державних органів у прогнозуванні, моніторингу та оцінюванні цих ризиків, а також наголошується, що державні органи відіграють центральну роль у формуванні надійної довгострокової перспективи для системної стійкості.
25 червня 2026 року відбудеться вебінар «Journal Citation Reports 2026».
25 червня 2026 року відбудеться вебінар «Journal Citation Reports 2026».
Він покликаний надати слухачам інформацію про нові можливості Journal Citation Reports (JCR), який забезпечує академічну спільноту достовірними та прозорими показниками впливовості наукових журналів. Планується розглянути оновлення JCR 2026 року в частині ключових показників, а також загальні тенденції розвитку моделей публікації й цитування; обговорити, як JCR підтримує прийняття обґрунтованих рішень авторами, редакторами, бібліотекарами, керівниками досліджень; ознайомитись із кращими практиками відповідального використання показників (зокрема – імпакт-фактору) та описової інформації. Організатор – Сlarivate.
17 червня 2026 року відбудеться онлайн-захід «Чи технології четвертої промислової революції виправдовують свої обіцянки щодо продуктивності?».
17 червня 2026 року відбудеться онлайн-захід «Чи технології четвертої промислової революції виправдовують свої обіцянки щодо продуктивності?».
Захід покликаний об’єднати дослідників та політиків для обговорення актуальних даних стосовно зв’язку між інноваціями 4IR та ефективністю діяльності підприємств. Планується розглянути питання розвитку технологій штучного інтелекту, квантових обчислень, автономних систем та інтелектуального управління даними; зміни у продуктивності фірм, які інвестують у технології четвертої промислової революції (4IR); поточний стан патентної діяльності 4IR у різних країнах; політичні важелі підтримки підвищення продуктивності; роль інвестицій у реалізації потенціалу 4IR; які саме фірми отримують вигоду від технологій 4IR та за яких умов. Організатор – директорат ОЕСР з питань науки, технологій та інновацій, Канадське відомство інтелектуальної власності.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Дена Сарофіана-Батіна «Генеративний ШІ зруйнував оцінювання — і зробив мене кращим викладачем».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Дена Сарофіана-Батіна «Генеративний ШІ зруйнував оцінювання — і зробив мене кращим викладачем».
У ній автор розповідає, як поява генеративного штучного інтелекту змусила його відмовитися від традиційної моделі оцінювання письмових робіт і перейти до підходу, заснованому на формуванні студентського мислення. Автор зазначає, що до поширення генеративного ШІ більша частина підсумкової оцінки в його курсах залежала від великих письмових робіт, зокрема – дослідницьких есе. Така модель передбачала оцінювання готового результату наприкінці навчального процесу. Однак поява інструментів, здатних швидко створювати тексти на різноманітні теми, поставила під сумнів саму логіку такого підходу: викладачеві стало складніше визначити, наскільки представлена робота відображає реальні знання та самостійну діяльність студента. Після кількох років експериментів він змінив структуру оцінювання: якщо раніше близько 80 % підсумкової оцінки становили письмові роботи, то тепер приблизно таку саму частку займають щоденні короткі рефлексії студентів. Завдання полягає не у створенні відшліфованого кінцевого тексту, а у фіксації процесу осмислення: розумінні труднощів під час роботи зі складними ідеями, формулюванні запитань, які виникають у процесі навчання та пошуку відповідей. Звісно, така модель не означає відмову від письмових робіт як інструменту навчання. Навпаки, саме академічне письмо допомагає студентам сформувати власне розуміння матеріалу. У новій системі після кожного заняття студенти готують приблизно 300-слівні роздуми, у яких мають пояснити основні ідеї теми, пов’язати їх із прочитаними матеріалами, а для найвищого рівня оцінювання — показати, як їхнє мислення розширилося завдяки додатковим джерелам або використанню інструментів генеративного ШІ. На думку автора, перевага такого підходу в тому, що він дає можливість викладачеві бачити процес навчання в реальному часі. Разом із тим, це не звільняє, нажаль, викладача від контролю за можливим некоректним використанням ШІ, вимагає долати пасивне ставлення студентів до навчання шляхом. Підсумковий проєкт залишається необхідною частиною курсу, оскільки він дає змогу узагальнити результати тривалої роботи. Тепер у центрі уваги – не готовий продукт, який може бути створений за допомогою технологій ГШІ, а власне процес формування знань, пошуку аргументації, демонстрації критичного мислення.
Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ / IP офіс) оприлюднив аналітичний звіт та дашборд Регіонального індексу розвитку інтелектуальної власності за 2023-2025 роки.
Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ / IP офіс) оприлюднив аналітичний звіт та дашборд Регіонального індексу розвитку інтелектуальної власності за 2023-2025 роки.
Йдеться про інтегральний інструмент, який дозволяє оцінити активність регіонів у створенні та правовій охороні об’єктів права інтелектуальної власності. 81% регіонів у 2025 році продемонстрували зростання індексу IP4R порівняно з 2023 роком, що свідчить про адаптацію регіональних економік та посилення уваги бізнесу і науки до захисту нематеріальних активів. Лідери рейтингу – Львівська область (0,714), Житомирська (0,646), Рівненська (0,631), Кіровоградська (0,610) та Вінницька (0,605) області. Найвищі темпи зростання продемонстрували Херсонська, Луганська, Одеська, Миколаївська області. IP4R Index допомагає органам місцевої влади, бізнесу, університетам та інвесторам об’єктивно оцінювати сильні та слабкі сторони регіону в сфері інтелектуальної власності; формувати відповідну реаліям регіональну інноваційну політику; приймати обґрунтовані управлінські рішення.
НОВІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ РОБОТИ З НАУКОВИМИ ДАНИМИ ТА ІНФОРМУВАННЯ ПРО ОНОВЛЕННЯ
На офіційному вебпорталі Національного репозитарію академічних текстів з’явилися нові можливості, які допоможуть зручніше працювати з науковими даними та своєчасно дізнаватися про важливі оновлення сервісів.
