Sorry, this entry is only available in Українська. У січні-лютому 2026 року відбудеться серія вебінарів українською мовою від компанії Clarivate.
Sorry, this entry is only available in Українська.
У січні-лютому 2026 року відбудеться серія вебінарів українською мовою від компанії Clarivate.
Заплановані наступні тематичні заходи: «Поінформованість про ретракції публікацій – важливий елемент наукової доброчесності» (планується обговорити, що таке ретракція або відкликання статей, які види ретракцій бувають, чому кількість ретракцій наукових публікацій зростає, як це впливає на достовірностість результатів наукових досліджень, інструменти ідентифікації відкликаних публікацій, підтримка цілісності досліджень впродовж усього циклу) (29 січня 2026 року); «Стратегічна наукова співпраця: її оцінка у Web of Science та InCites (як можна використовувати дані Web of Science для оцінювання дослідницьких партнерств, цінність збалансованої, інклюзивної співпраці для просування наукових здобутків, роль уніфікованого аналізу даних у визначенні мереж співпраці, практичні стратегії використання даних WoS та нормалізованих показників для прийняття рішень (26 лютого 2026 року). Організатор – Clarivate.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Меттью Райза «Публічні виступи: недооцінений шлях до академічного впливу».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Меттью Райза «Публічні виступи: недооцінений шлях до академічного впливу».
У ній автор говорить про те, як публічні виступи та участь у різноманітних заходах за межами академічної спільноти можуть стати вагомим інструментом посилення впливу наукових досліджень та їх позитивного сприйняття поза вузьким колом колег. Важливо не лише проводити гарні дослідження, – слід розповідати про них там, де їх можуть почути люди з іншими поглядами. Він цитує професора М. Мутукрішну з Лондонської школи економіки, який вважає, що багато науковців залишаються поза рамками суспільних подій, не впливаючи на рішення політиків і широку публіку. Досвід цього професора є доволі показовим. Після публікації його книги про людську природу, автор прагнув залучитися до політичних і державних дискусій в рамках кампанії проти корупції, що проводилась Міністерством внутрішніх справ Великобританії та консультацій під егідою Міністерства освіти і Програми розвитку ООН щодо готовності британських дітей до ери штучного інтелекту. Він виявив нові організаційні формати, які допомагають науковцям ефективніше працювати з публікою. Наприклад, Academic Speakers Bureau, створене при Лондонській школі економіки, має на меті зв’язати провідних дослідників з корпоративними та публічними клієнтами, які шукають промовців із глибокою науковою підготовкою. Такі бюро спрощують логістику, узгоджують умови виступів і розширюють аудиторію, що може сприяти сталому впливу дослідницьких ідей. Ще одна ініціатива — PUP Speaks від видавництва Princeton University Press, яка покликана просувати книги й утримувати зв’язок із аудиторією для забезпечення тривалої присутності науковців у публічному дискурсі. Професор Американського університету (Вашингтон) Кантіті Міллер-Ідріс говорить, що вона отримала сотні запрошень на виступи після публічного обговорення її дослідницької роботи, отже вдалі публічні виступи можуть поширювати наукові ідеї серед широкої аудиторії. Традиційні академічні канали самі по собі не забезпечують максимального суспільного впливу. Публічні виступи, участь у дебатах, спікерських проєктах та співпраця з організаціями за межами університетів може стати важливою частиною трансформації наукових знань у ширше суспільне розуміння та забезпечити реальний вплив на політику, бізнес і культуру.
Sorry, this entry is only available in Українська. Національний фонд досліджень України оголосив старт щорічного конкурсного відбору наукових проєктів для надання грантів Президента України молодим докторам наук на проведення наукових досліджень і розробок.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Національний фонд досліджень України оголосив старт щорічного конкурсного відбору наукових проєктів для надання грантів Президента України молодим докторам наук на проведення наукових досліджень і розробок.
Мета конкурсу – стимулювання актуальних і значущих наукових досліджень і розробок за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки України. Тематика проєктів, що будуть подані, має відповідати одному з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, а саме: національна безпека і оборона; фундаментальні наукові дослідження з найбільш важливих проблем розвитку науково-технічного, соціально-економічного, суспільно-політичного, людського потенціалу для забезпечення конкурентоспроможності України у світі та сталого розвитку суспільства і держави; інформаційні та комунікаційні технології; енергетика та енергоефективність; раціональне природокористування; науки про життя, нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань; нові речовини і матеріали. Переможці конкурсного відбору отримають у 2027 році гранти Президента України для проведення наукових досліджень і розробок. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 20 лютого 2026 року.
Sorry, this entry is only available in Українська. Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) продовжила до кінця 2026 року безкоштовний доступ до сервісів програми Access to Specialized Patent Informatio (ASPI) для українських неприбуткових організацій, академічних, науково-дослідних установ, університетів, державних дослідницьких центрів та експертів Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) продовжила до кінця 2026 року безкоштовний доступ до сервісів програми Access to Specialized Patent Informatio (ASPI) для українських неприбуткових організацій, академічних, науково-дослідних установ, університетів, державних дослідницьких центрів та експертів Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій.
Йдеться про можливість користування сучасними інструментами пошуку та аналізу патентних даних, що сприятиме розвитку інноваційної діяльності в Україні. Безкоштовний доступ надано у рамках підтримки національних дослідників та IP сфери на виконання Меморандуму між Мінекономіки та ВОІВ щодо співробітництва у сфері інтелектуальної власності від 7 липня 2025 року. За умовами програми ASPI можна отримати доступ до двох сервісів провайдерів – по одному обліковому запису на кожен продукт: Clarivate Analytics; Questel; LexisNexis; Minesoft; Thomson Reuters та ін. ASPI було започатковано у 2010 році на умовах державно-приватного партнерства з провідними постачальниками патентної інформації для посилення спроможності країн, що розвиваються, брати участь у глобальній економіці знань; активізувати застосування інноваційного потенціалу ІР стейкхолдерів шляхом використання інформації, що міститься в патентних документах та непатентній літературі для розробки нових рішень технічних проблем.
Sorry, this entry is only available in Українська. Директорат з питань вищої освіти та навичок Норвегії спільно з Міністерством освіти і науки України оголосили конкурс «Norwegian–Ukrainian Cooperation in Higher Education».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Директорат з питань вищої освіти та навичок Норвегії спільно з Міністерством освіти і науки України оголосили конкурс «Norwegian–Ukrainian Cooperation in Higher Education».
Він покликаний зміцнити потенціал українських закладів вищої освіти у наданні якісної, актуальної та привабливої освіти й підтримати довгострокову співпрацю між норвезькими та українськими вишами. Основні пріоритети: розвиток українських ЗВО; підвищення якості та актуальності освітніх пропозицій вітчизняних університетів; інклюзивна освіта для вразливих груп населення; розвиток безперервної освіти. Гранти в рамках цього конкурсу будуть надані проектам, які забезпечать цифрову трансформацію; захист навколишнього середовища; підтримку фізичного та психічного здоров’я; розвиток правових, соціальних наук, економіки, міського планування, сільського господарства; підготовку педагогів. Взяти участь у конкурсі можуть партнерства, що складаються з одного норвезького та двох українських закладів вищої освіти, які працюють у найбільш постраждалих регіонах, що пропонують акредитовані програми бакалаврату, магістратури або докторантури, а також дослідницькі установи, державні або приватні підприємства, неурядові організації з Норвегії та України. Бюджет програми складає 80 млн норвезьких крон, фінансування одного проєкту становитиме до 5 млн норвезьких крон. Тривалість проєктів – до трьох років, початок – у червні /липні 2026 року. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 2 березня 2026 року.
Sorry, this entry is only available in Українська. З 16 по 20 лютого 2026 року в онлайн-форматі відбудеться новий сезон «Uni-biz Bridge: вектор практики».
Sorry, this entry is only available in Українська.
З 16 по 20 лютого 2026 року в онлайн-форматі відбудеться новий сезон «Uni-biz Bridge: вектор практики».
Він стане простором, де викладачі закладів вищої освіти зможуть обговорити бізнес-рекомендації від роботодавців та перспективи інтеграції актуальних рішень в освітній процес, а таож дізнатись про нові ефективні інструменти навчання. Планується розглянути наступні питання: як мотивувати студентів отримувати нові знання та зробити їхнє навчання більш орієнтованим на прикладні рішення; як побудувати системну співпрацю між університетом і бізнесом. Учасники отримають від представників бізнесу практичні кейси, які можна використовувати на заняттях; актуальні інсайти про очікування роботодавців від випускників ЗВО; перспективи налагодження співпраці із PwC, Deloitte, Київстар, МХП. Організатор – UGEN.
Sorry, this entry is only available in Українська. 12 лютого 2026 року відбудеться вебінар «Турбота про здобувача освіти та інклюзивність. Досвід університетів Великої Британії».
Sorry, this entry is only available in Українська.
12 лютого 2026 року відбудеться вебінар «Турбота про здобувача освіти та інклюзивність. Досвід університетів Великої Британії».
Захід покликаний поширити серед педагогічних та науково‑педагогічних працівників, а також усіх, хто цікавиться розвитком інклюзивних, турботливих та ефективних освітніх середовищ інформацію про практики підтримки студентів – від діяльності уповноважених структур до неформальних дій та адаптації освітнього процесу до потреб здобувачів з особливими освітніми потребами. Планується обговорити наступні питання: що таке інклюзивність освіти та чому це важливо; як відбувається адаптація процесів навчання для здобувачів з особливими освітніми потребами; як мають бути організовані дії з підтримки здобувачів освіти; досвід Великої Британії у побудові механізмів забезпечення формальних та неформальних процесів турботи про студентів. Організатори: Українська Асоціація Маркетингу, Державна установа «Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти», Університет Екзітера (Велика Британія).
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Девіда Мінґея «Після того, як мене хибно назвали «ШІ-плагіатором», як я можу звинувачувати студентів?».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Девіда Мінґея «Після того, як мене хибно назвали «ШІ-плагіатором», як я можу звинувачувати студентів?».
У ній автор, асоційований викладач Open University, розповідає про випадок із власного життя, коли автоматична перевірка статті, переданої до журналу, хибно визначила його рукопис як такий, що був згенерований інструментами штучного інтелекту. Мінґей разом із колегою подав наукову роботу до журналу і на запит редактора повідомив, що інструмент ШІ не використовувався. Проте автоматичний інструмент аналізу тексту класифікував статтю як переважно створену ШІ, оскільки вважав її занадто плавною та однорідною за стилем, без синтаксичних «аномалій» і «мінімальних відхилень у довжині речень». Навіть додатковий аналіз тексту, який показав, що стиль рукопису має «людські» нерівності, редактор відмовився це враховувати й остаточно відхилив подання. Автоматичні детектори ШІ являють собою комп’ютерні програми, що оцінюють частоту певних лінгвістичних ознак, але жоден із сучасних алгоритмів, на думку Девіда, не здатний надійно відрізнити «поліровану» людську академічну мову від тексту, створеного або обробленого ШІ. Через це є ризик, що авторів можуть карати за те, що вони пишуть надто якісно або «правильно», а не за те, що справді використали ШІ. Цей досвід змушує по-новому поглянути і на процес оцінювання студентських робіт. Спроба «вловити» недоброчесність студента за допомогою наявних інструментів може бути хибною, отже автоматичні інструменти не повинні замінювати людську оцінку щодо методологічної якості, аргументації та оригінальності думок. Тому варто переглядати завдання і формулювання оцінювання таким чином, щоб вони вимагали роботи, ускладненої для автоматичного створення — наприклад, завдання з локальним, контекстним мисленням або критичним аналізом. Це може зменшити залежність від інструментальних рішень. Надмірна довіра до детекторів ШІ може створювати проблеми, особливо для тих, чиєю першою мовою не є англійська, отже вони використовують інструменти ШІ для редагування як 100% легітимну допомогу. Питання щодо меж і визначення академічної доброчесності набуває нової актуальності, – сучасним університетам потрібні нові процедури, які враховують обмеженість використовуваних технологій.
Sorry, this entry is only available in Українська. StrikePlagiarism.com являє собою хмарну антиплагіатну інтернет-систему, призначену для автоматичної перевірки оригінальності текстових документів
Sorry, this entry is only available in Українська.
StrikePlagiarism.com являє собою хмарну антиплагіатну інтернет-систему, призначену для автоматичної перевірки оригінальності текстових документів
Вона розроблена компанією Plagiat.pl у 2002 році для широкого використання у закладах вищої освіти та наукових установах з метою підтримки академічної доброчесності. Основні можливості системи: пошук запозичень (здійснюється порівняння завантажених документів з джерелами у власній базі даних користувача чи установи, інших університетів, відкритих інтернет джерелах; RefBooks, УкрІНТЕІ та інших- всього понад 3 млн текстів, захищених авторським правом); виявлення контенту, згенерованого ШІ; виявлення маніпуляцій із текстом (різні спроби обійти перевірку, зокрема – заміна літер з інших алфавітів, використання «білих» (невидимих) символів, мікропробілів або перефразування); крос-мовна перевірка перекладених текстів (підтримується понад 200 мовних комбінацій). Послугами сервісу користуються у 60 країнах, серед яких – країни ЄС, США, Канада, Австралія, країни Латинської Америкита Близького Сходу, Індія, Індонезія, Філіппіни, В’єтнам, Сінгапур, Таїланд у понад 1.5 тис. навчальних закладів і видавництв.
Sorry, this entry is only available in Українська. На офіційному порталі європейських даних Europеan Data опублікований звіт «Прогрес у сфері відкритих даних: оцінка зрілості відкритих даних у 2025 році».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На офіційному порталі європейських даних Europеan Data опублікований звіт «Прогрес у сфері відкритих даних: оцінка зрілості відкритих даних у 2025 році».
Він містить актуальний огляд того, як європейські країни просуваються у сфері підвищення доступності, повторного використання та ефективності інформації державного сектору. Результати дослідження показали зростання ефективності в управлінні, підвищення якості даних та збільшення реального впливу відкритих даних у 36 країнах, у т.ч. у всіх 27 державах-членах ЄС, трьох членах Європейської асоціації вільної торгівлі та шести країнах-кандидатах. Прогрес помітний у всіх чотирьох вимірах оцінки: політика, портал, якість даних та вплив. Політика залишається найсильнішим виміром, оскільки країни продовжують зміцнювати довгострокові структури управління та регулярніше оновлювати свої національні стратегії, одночасно здійснюючи упровадження Регламенту про високоцінні набори даних. Національні портали також демонструють гарний прогрес після минулорічного спаду, з більшою кількістю функцій, які допомагають користувачам знаходити та отримувати доступ до наборів даних, сильнішою підтримкою постачальників даних та чіткішими довгостроковими планами щодо сталого розвитку порталів. Покращення якості даних зумовлене кращою практикою роботи з метаданими, ширшим використанням європейських стандартів (таких як DCAT-AP) та більш повними часовими рядами. Вимір впливу продовжує поступово зростати, оскільки все більше країн розробляють способи вимірювання того, як саме відкриті дані приносять користь суспільству, довкіллю та економіці. У звіті висвітлюються практичні кроки – від багатостороннього управління до орієнтованого на користувача дизайну порталів, – які допомагають зміцнювати екосистему відкритих даних Європи. Пропонуються реальні приклади відкритих даних, що мають відчутний вплив: використання даних про здоров’я, повторне використання геопросторових та історичних наборів даних для розумнішого міського планування, перетворення даних перепису населення на дослідження соціальних тенденцій тощо. З оцінкою зрілості відкритих даних за 2025 рік можна ознайомитись завдяки інтерактивній цифровій платформі, де можна обирати показники, країни, визначати тенденції, а також отримувати рекомендації за конкретними вимірами.
