Sorry, this entry is only available in Українська. 25-28 лютого 2026 року у змішаному форматі відбудеться міжнародна конференція «Сучасна бібліотечно-інформаційна безперервна освіта: майбутнє твориться сьогодні».
Sorry, this entry is only available in Українська.
25-28 лютого 2026 року у змішаному форматі відбудеться міжнародна конференція «Сучасна бібліотечно-інформаційна безперервна освіта: майбутнє твориться сьогодні».
Захід покликаний стати площадкю для широкого обговорення усіх аспектів формальної та неформальної освіти бібліотечно-інформаційних працівників, викладачів інформаційно-бібліотечних дисциплін закладів вищої освіти, керівників бібліотек, тренерів та координаторів регіональних тренінгових центрів і хабів цифрової освіти. Планується розглянути наступні питання: якість підготовки бібліотечно-інформаційних працівників; академічна доброчесність та штучний інтелект в освітній діяльності; цифрова освіта, медіаграмотність, організація роботи Хабів цифрової освіти у бібліотеках; навчальний потенціал регіональних тренінгових центрів; компетентності бібліотекарів у збереженні національної пам’яті. Організатор – ВГО «Українська бібліотечна асоціація».
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Міністерства цифрової трансформації України доступний для ознайомлення новий епізод підкасту «Хроніки відкритих даних», який присвячено ефективним інструментам захисту права на інформацію та врегулюванню спорів у цій сфері.
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Міністерства цифрової трансформації України доступний для ознайомлення новий епізод підкасту «Хроніки відкритих даних», який присвячено ефективним інструментам захисту права на інформацію та врегулюванню спорів у цій сфері.
Основне питання – як судовий захист права на доступ до відкритих даних став ключовим інструментом боротьби за прозорість і як підтримувати баланс між відкритістю та безпекою. Експерти з відкритих даних обговорюють, як громадські організації змушують розпорядників виконувати закон про доступ до публічної інформації; як розвивалася спільнота громадських активістів у сфері відкритих даних; чому суд став основним інструментом у боротьбі за відкриті дані та як відбуваються ці процеси; як змінилася судова практика з початку зародження сфери відкритих даних: від вимог до якості даних до легалізації їх неоновлення; чому суди перекладають тягар доказів з держави на запитувачів інформації; які нормативні рішення створюють загрозу згортання доступу до відкритих даних.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала документ «Навчання на основі оцінки ефективності національних систем охорони здоров’я (HSPA): результати досліджень у країнах ОЕСР».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала документ «Навчання на основі оцінки ефективності національних систем охорони здоров’я (HSPA): результати досліджень у країнах ОЕСР».
У ньому йдеться про те, що системи охорони здоров’я в країнах-членах ОЕСР генерують величезні обсяги даних, проте багато з них поки що складно використати для обґрунтування практичних рекомендацій, які можуть бути покладені в основу політичних рішень. Цей парадокс «багатства даних і бідності інформації» спричинив дискусію про ефективне використання доступної інформації щодо ефективності систем охорони здоров’я. HSPA є ключовим інструментом оцінювання того, наскільки системи охорони здоров’я задовольняють потреби людей та надають високоякісну медичну допомогу. Систематичне оцінювання допомагає політикам виявляти сфери, що потребують поліпшення, ефективного розподілу ресурсів та визначення прогресу у досягненні ключових цілей охорони здоров’я. На національному рівні системи HSPA є стратегічним інструментом для моніторингу ефективності, а також забезпечення підзвітності та стають основою для вироблення політики для вирішення актуальних проблем зростання витрат, старіння населення та підвищення стійкості системи. У документі узагальнено досвід 11-ти країн-членів ОЕСР щодо визначення структури та управління національними рамковими основами HSPA, наголошується на трьох умовах успішного впровадженню – надійній інфраструктурі даних про здоров’я, активній участі зацікавлених сторін та відповідності більш широким стратегічним пріоритетам.
Sorry, this entry is only available in Українська. 29 січня 2026 року у змішаному форматі відбудеться захід «Об’єднуйтесь та зростайте разом».
Sorry, this entry is only available in Українська.
29 січня 2026 року у змішаному форматі відбудеться захід «Об’єднуйтесь та зростайте разом».
Він покликаний продемонструвати, як можна на практиці підтримувати співпрацю з європейською екосистемою обміну даними, залучати різноманітні зацікавлені організації, що займаються обміном даними, поширювати інформацію щодо актуальних оновлень екосистеми. Планується обговорити найновіший реліз Simpl-Open, розглянути майбутні програми, детально розібратись в ключових етапах розробки продуктів; де і як інтероперабельність переходить від принципу до практичних дій. Організатор – Simpl.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Помилки Google Scholar в цитуванні спотворюють відомості про лідерів h-індексу».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Помилки Google Scholar в цитуванні спотворюють відомості про лідерів h-індексу».
У ній автор звертає увагу на те, як системні помилки в автоматичній обробці даних Google Scholar можуть призводити до некоректних показників наукового впливу окремих дослідників та спотворювати рейтинґи за h-індексом. Пошукова система Google Scholar, як відомо, індексує наукові публікації та розраховує такі показники, як загальна кількість цитувань та h-індекс – кількісний індикатор, що поєднує продуктивність дослідника та вплив його праць. Показники Google Scholar широко використовуються під час оцінювання досліджень, працевлаштування, грантових відборів, а також при формуванні різноманітних академічних рейтинґів, адже система охоплює широкий спектр матеріалів, включно з препринтами й монографіями. Однак автоматичний механізм цитувань має ряд суттєвих недоліків. Неточна атрибуція може виникати через поширені дублі імен авторів (одній особі можуть приписуватись публікації, що належать іншим людям зі схожим ім’ям), внаслідок чтого дослідники несправедливо опиняються на верхівках дисциплінних таблиць лідерів h-індексу, коли алгоритми помилково приписують їм тисячі помилкових цитувань, до яких вони не мають стосунку. Наприклад, фахівець з освіти у Великій Британії опинився серед лідерів у галузі «керівництво в освіті» здебільшого тому, що Google Scholar помилково пов’язав його з низкою багатоспівавторських статей із абсолютно іншої дисципліни. В іншому випадку досліднику з Австралії приписали численні цитування, що належать іншому відомому економісту. Отже, ризики повністю автоматичного підрахунку метрик без належного контролю та корекції профілів самими науковцями – очевидні. Велика кількість дослідників не перевіряють свої профілі, що дозволяє помилкам залишатися невиправленими і приносити вигоди тим, хто необережно чи свідомо ігнорує неточності. Такі системні помилки можуть вводити в оману тих, хто спирається на ці показники без належного критичного аналізу при прийнятті рішення щодо найму, видачі грантів або визнання наукового впливу. Можливо, Google замість популяризації нових інструментів та рейтингування, слід зосередитися на точності своїх даних і підтримці цілісності наукової інформації. Це не зводить нанівець величезну цінність Google Scholar як доступного і корисного ресурсу пошуку інформації, але з метриками потрібно поводитись обережно: вони потребують ретельної інтерпретації й активного управління профілем авторів, щоб не підтримувати хибні уявлення про наукові досягнення.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала матеріал «Підвищення стійкості через управління ризиками стихійних лих у невеликих містах» із серії «Аналітичні огляди ОЕСР».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала матеріал «Підвищення стійкості через управління ризиками стихійних лих у невеликих містах» із серії «Аналітичні огляди ОЕСР».
У ньому йдеться про те, що країни, які розвиваються, є найбільш вразливими до стихійних лих, кількість та частота яких у всьому світі постійно зростає. Стихійні лиха (землетруси, повені, шторми) завдали у 2014-2024 роках в середньому на 33% більше економічних збитків, ніж у 2002-2013 роках. Найменш розвинені країни та малі острівні держави, як правило, найбільше потерпають від стихійних лих: багато з них розташовані уздовж прибережних районів, що збільшує вірогідність ураганів і тайфунів. Вони стикаються зі значними негативними наслідками таких лих, що особливо гостро проявляється у транспортній та енергетичній сфері. Висока щільність населення та погана інфраструктура підвищують вразливість країн до стихійних лих. Місцеві органи влади є головними суб’єктами управління ризиками стихійних лих. Підвищення їхньої стійкості має вирішальне значення для захисту життя та підтримки економічного розвитку. Разом із тим, невеликі міста не мають належних фінансових та управлінських можливостей для запобігання стихійних лих, реагування на них та забезпечення відновлення. Документ містить огляд практик забезпечення стійкості інфраструктури, рекомендації з упровадження управління ризиками стихійних лих. Він підготовлений в рамках Платформи G20 з локалізації Цілей сталого розвитку під головуванням Південної Африки у G20.
Sorry, this entry is only available in Українська. 12-13 лютого 2026 року відбудеться європейський форум навчання та викладання 2026 року «Підготовка персоналу для освітніх трансформацій».
Sorry, this entry is only available in Українська.
12-13 лютого 2026 року відбудеться європейський форум навчання та викладання 2026 року «Підготовка персоналу для освітніх трансформацій».
Він стане площадкою для широкого фахового обговорення кращих інституційних практик і розроблення політики у галузі розвитку персоналу, здатного підтримувати інновації у навчанні та викладанні. Планується розглянути наступні питання: як установи можуть розвивати здатність своїх співробітників розробляти інноваційні педагогічні методи, ресурси та інструменти та належним чином їх використовувати; які підходи забезпечують дієву підтримку і як можна оцінити їхній вплив; як забезпечити гнучкість персоналу та його здатність до адаптації у контексті актуальних освітніх викликів; як мотивувати співробітників до інновацій; яке майбутнє чекає на європейську вищу освіту у часи педагогічних трансформацій. Організатори: Європейська асоціація університетів, Португальський католицький університет.
Sorry, this entry is only available in Українська. На офіційному сайті Європейського Союзу «Європейська хмара відкритої науки» опублікована стаття «Опанування даних: посібник дослідника з управління даними за допомогою вузла EOSC EU».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На офіційному сайті Європейського Союзу «Європейська хмара відкритої науки» опублікована стаття «Опанування даних: посібник дослідника з управління даними за допомогою вузла EOSC EU».
Наголошується, що дослідницькі дані є основою наукових відкриттів, і наразі їх масштаби безпрецедентні – від величезних обсягів даних, отриманих за допомогою геномних секвенаторів, до петабайтів кліматичних симуляцій. Вузол EOSC EU вирішує критичні питання роботи з даними, пропонуючи інтегрований пакет послуг з управління даними, розроблений спеціально для академічної спільноти. Ця екосистема надає надійне, масштабоване та інтуїтивно зрозуміле рішення, яке впорається зі складнощами логістики даних, дозволяючи науковцям зосередитися на власних дослідженнях. Хмарне сховище для спільних досліджень (вузол EOSC EU) є потужним сервісом синхронізації та обміну файлами, який діє як центральне хмарне сховище для всіх матеріалів проєкту з автоматичною синхронізацією, офлайн-доступом, можливостями налаштування контролю різного рівня доступу, відстеження та відновлення версій, кодування та аналізу (написання, виконання коду, об’єднання, візуалізація, поширення, робота з популярними мовами програмування та важливими бібліотеками), безпечна передача великих файлів. Разом ці сервіси утворюють комплексну екосистему управління даними в рамках вузла EOSC EU, що дозволяє дослідникам впевнено, безпечно та легко керувати, обмінюватися та передавати дані будь-якого розміру.
Sorry, this entry is only available in Українська. Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій повідомляє про доступність актуалізованих переліків безоплатних баз даних патентної документації і непатентної літератури, які можуть бути використані під час проведення патентно-інформаційних досліджень.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій повідомляє про доступність актуалізованих переліків безоплатних баз даних патентної документації і непатентної літератури, які можуть бути використані під час проведення патентно-інформаційних досліджень.
. Йдеться про перелік баз даних об’єктів промислової власності зарубіжних патентних відомств, до яких надається безоплатний доступ в мережі інтернет, що містить актуальні бази даних об’єктів промислової власності патентних відомств країн світу та міжнародних організацій, посилання на: актуальні зарубіжні пошукові системи щодо об’єктів промислової власності; офіційні бюлетені з відомостями з питань промислової / інтелектуальної власності; пошукові портали; онлайн-сервіси. Також оновлено перелік науково-технічних баз даних та довідкових ресурсів, до яких надається безоплатний доступ в мережі інтернет з посиланнями на політематичні бази даних та пошукові системи; ресурси в галузях: медицини та біології; хімії; фізики та екології; комп’ютерних технологій; сільського господарства; інженерії. Актуалізований перелік загальнодоступних інформаційних ресурсів патентної документації надає пропонує інформаційні ресурси Європейського патентного відомства, Всесвітньої організації інтелектуальної власності, відомства з патентів і торговельних марок Німеччини, відомства США з патентів та торговельних марок, а також безкоштовної платформи Google Patents, де можна шукати патенти та патентні заявки з усього світу, бізнес-послуг Global Dossier, список цитувань від Глобального досьє USPTO тощо.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Дефіцит робочої сили очима підприємців: п’ять нових фактів з опитування роботодавців» із серії «Робочі документи ОЕСР з продуктивності».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Дефіцит робочої сили очима підприємців: п’ять нових фактів з опитування роботодавців» із серії «Робочі документи ОЕСР з продуктивності».
У ньому зазначається, що наразі дефіцит робочої сили є значним викликом для підприємців у всьому світі. Вони стикаються зі збільшенням витрат на найм, а також зіі зростанням загальних операційних витрат, оскільки вакансії заповнюються невідповідними працівниками або відбувається розподіл додаткових завдань між працюючими. Це може призвести до перебоїв у виробництві, зниження темпів зростання, обмежень у впровадженні новітніх технологій та інноваційних втрат. Дефіцит робочої сили досяг піку в США, Японії та єврозоні у 2022-2023 роках. І хоча є ознаки, що циклічний тиск послабився, структурний компонент дефіциту робочої сили залишається на історично високому рівні. Відмінності є у причинах і наслідках дефіциту залежно від рівня кваліфікації працівників, їхнього місця в розподілі заробітної плати та характеристик роботи. Нещодавні дослідження ОЕСР також показали, що зміни на рівні секторів у цифровізації (включаючи задіяння технологій штучного інтелекту), декарбонізації тощо можуть призвести до посилення напруженості ринку праці, причому загальний вплив ГШІ вказує на заміщення робочої сили. Експерти досліджують динаміку та рівень дефіциту робочої сили на підприємствах 34 країн ОЕСР, Бразилії та Південної Африки. Виявлено, що дефіцит став поширеним явищем і наразі тісно пов’язаний з упровадженням технологій, змінами вікової структури населення та кваліфікаційними профілями, причому низькопродуктивні фірми стикаються з дефіцитом через нижчу заробітну плату та гірші умови праці, тоді як високопродуктивні фірми стикаються з дефіцитом, пов’язаним з потребою у певних навичках, що змушує їх автоматизувати, реорганізувати виробництво та інвестувати у навчання персоналу.
