ЗВІТУВАННЯ ЗВО ТА НУ ПЕРЕД МОН ЗА 2025 РІК

ЗВІТУВАННЯ ЗВО ТА НУ ПЕРЕД МОН ЗА 2025 РІК

Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство освіти і науки України оголосило про проведення звітної кампанії за 2025 рік щодо наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності закладів вищої освіти та наукових установ, що належать до його сфери управління.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Міністерство освіти і науки України оголосило про проведення звітної кампанії за 2025 рік щодо наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності закладів вищої освіти та наукових установ, що належать до його сфери управління.

Згідно з наказом МОН від 03.02.2026 року №154 керівникам наукових установ, закладів вищої освіти та керівникам наукових досліджень і розробок необхідно подати до кінця березня поточного року звітну інформацію про підсумки наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності. Йдеться про результати, отримані закладами вищої освіти та науковими установами у 2025 році. Оприлюднено також повний перелік форм подання інформаційних матеріалів (всього сім додатків): річний звіт за формами державного статистичного спостереження зі статистики науки № 3-наука (річна) «Звіт про здійснення наукових досліджень і розробок»; інформація про виконання показників паспортів бюджетних програм 2201390, 2201380 за 2025 рік; інформація про наукову, науково-технічну та інноваційну діяльність; показники наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності; звіти про виконання науково-дослідних робіт згідно з тематичними планами наукових досліджень та розробок; перелік звітів про виконання науково-дослідних робіт у 2025 році, що подані закладом вищої освіти / науковою установою; інформація про результативні показники виконання паспорта бюджетної програми КПКВК 2201390; інформаційна довідка про ЗВО та НУ; копії облікових карток за усіма завершеними у 2025 році науково-дослідними роботами, які виконувалися ЗВО та НУ за бюджетними програмами 2201380, 2201390; інформація щодо кращих науково-технічних (експериментальних) розробок ЗВО та НУ, завершених у 2024-2025 роках. Звітна кампанія триває у двох модулях: модуль моніторингу ЗВО та НУ; модуль звітності керівників досліджень та розробок.

Детальніше: https://nauka.gov.ua/information/zvitorg2026/, https://nauka.gov.ua/docs/250/%D0%9D%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B7_%D0%9C%D0%9E%D0%9D_%D0%B2%D1%96%D0%B4_03_%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE_2026_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83_154.pdf, https://nauka.gov.ua/docs/251/%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2.docx 

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-03-05
Share
EY ACADEMY OF BUSINESS

EY ACADEMY OF BUSINESS

Sorry, this entry is only available in Українська. 23-26 березня 2025 року у рамках проєкту «EY Academy of Business: Professors» відбудеться серія онлайн-зустрічей викладачів економічних і бізнес-спеціальностей з представниками бізнесу.

Sorry, this entry is only available in Українська.

23-26 березня 2025 року у рамках проєкту «EY Academy of Business: Professors» відбудеться серія онлайн-зустрічей викладачів економічних і бізнес-спеціальностей з представниками бізнесу.

Планується обговорити, як можна спільними зусиллями зробити викладання ще більш прикладним, сучасним і наближеним до реальних запитів ринку; які практичні аспекти сучасного викладання потрібно опанувати науково-педагогічним працівникам;  як обрати та ефективно працювати з сучасними бізнес-інструментами. Учасники заходів розглянуть актуальні питання розроблення та подальшого викладання якісних освітніх курсів; як підтримати розвиток мислення у студентів; у чому суть та фінансова логіка стартапів; як найкраще працювати з даними та робити візуалізації (MS Excel і PowerPoint); як викладач стає фасилітатором. Організатор –  EY Academy of Business.

Детальніше: https://t.me/ugen_UBB/1077,  https://forms.gle/hxJ7PnMcxjXmbWo78

Фото: організатори

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-03-05
Share
УНІВЕРСАЛЬНИЙ ОСВІТНІЙ ПІДХІД: ЯК ДОДАТИ STEM ДО РІЗНИХ  НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН

УНІВЕРСАЛЬНИЙ ОСВІТНІЙ ПІДХІД: ЯК ДОДАТИ STEM ДО РІЗНИХ  НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Кеннета Вай-Тінґа Леунґа «Як інтегрувати STEM у всі навчальні дисципліни. Почніть із малого».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Кеннета Вай-Тінґа Леунґа «Як інтегрувати STEM у всі навчальні дисципліни. Почніть із малого».

У ній автор пропонує свій погляд на те, як навички природничо-математичного і технічного напрямів можуть бути включені у різноманітні навчальні курси завдяки послідовності невеликих кроків, а не внаслідок масштабних заходів, і як це може сприяти розширенню перспектив STEM-навчання.  Успішна інтеграція навичок STEM у навчальний процес починається з передбачення тих здібностей, які студентам обов’язково знадобляться у майбутньому, – здатність до структурованого мислення, вирішення проблем і логічного аналізу. Пропонується запроваджувати експериментальний підхід в межах окремих аудиторних занять, залучаючи студентів до активної роботи з такими інструментами, як генерація коду з підтримкою штучного інтелекту, для розробки простих проєктів або задач. Такі експерименти забезпечують безпечне середовище для студентів та надає можливість педагогам спостерігати за тим, як проходить процес навчання й співпраці у реальних ситуаціях. Позитивний досвід окремих вправ дозволяє згодом розширювати сферу STEM-заходів поза межами початкового курсу, створюючи серію освітніх курсів, які підтримують відповідні навички студента на різних етапах навчання. Ключовий принцип – створення навчальних ситуацій, в яких студенти можуть пов’язати нові знання з уже набутим досвідом і відчути практичні результати своєї діяльності. Наприклад, замість абстрактної теорії пропонується спочатку дати змогу студентам створити простий продукт, вирішити ігрову інтерактивну задачу, що забезпечить розвиток логічного мислення і надасть упевненості навіть тим, хто не має попереднього досвіду роботи з технічними інструментами.  Проєкти STEM мають бути гнучкими, ураховувати реальні обмеження викладачів і студентів (наприклад, їхню зайнятість, наявність вільного часу, інтереси). Застосування комбінованих форм навчання дозволить поєднати онлайн-матеріали з короткими очними сесіями без надмірного навантаження на учасників освітнього процесу.  Ефективна освіта – це не разова активність, а формування ширшої екосистеми навчання, де STEM-навички послідовно пов’язуються з іншими галузями знань: це сприяє не лише розвитку технічних умінь, а й підготовці студентів до викликів цифрового високотехнологічного майбутнього.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/how-embed-stem-across-all-disciplines-start-small

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики #НРАТ_TimesHigherEducation   

2026-03-05
Share
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ БЕЗБАР’ЄРНОЇ МОВИ

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ БЕЗБАР’ЄРНОЇ МОВИ

Sorry, this entry is only available in Українська. Національна комісія зі стандартів державної мови  та МОН презентували перший Державний стандарт «Термінологія безбар’єрності».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Національна комісія зі стандартів державної мови  та МОН презентували перший Державний стандарт «Термінологія безбар’єрності».

Документ уніфікує недискримінаційну лексику та визначає перелік слів, які підлягають вилученню з офіційного вжитку. Затверджені норми охоплюють понад 100 термінів, які стосуються прав і можливостей людей з інвалідністю, ветеранів, батьків із дітьми та інших груп, що стикаються з упередженнями. Документ став результатом роботи експертної групи, утвореної Національною комісією зі стандартів державної мови, проєкту «Відновлення для всіх» (RFA), а також залучення експертів Ради Європи і ЮНЕСКО. Документ уже доступний на офіційному сайті Національної комісії зі стандартів державної мови. Комісія на своєму засіданні 26 лютого 2026 року схвалила другу редакцію проєкту стандарту й передала документ до Інституту української мови НАН України та інших наукових установ для надання висновків.  Запровадження стандарту зробить цю  термінологію обов’язковою для використання в офіційній документації, правничій та науковій літературі, сфері освіти, публічного управління, медіа та публічних комунікаціях.

Детальніше: https://mova.gov.ua/news/bezbariernist-tse-filosofiia-suspilstva, https://mon.gov.ua/news/terminolohiia-bezbariernosti-prezentuvaly-pershyi-v-ukraini-derzhavnyi-standart-bezbariernoi-movy, https://mova.gov.ua/storage/app/sites/19/standarty/standart-tb-ii-redakciia-sxvalena-1.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини  #НРАТ_Бібліотекарам

2026-03-05
Share
ОЕСР: ПЕРЕХІД НА ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ

ОЕСР: ПЕРЕХІД НА ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Комплексна рамкова політика ОЕСР з переходу на цифрові технології до 2026 року» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Комплексна рамкова політика ОЕСР з переходу на цифрові технології до 2026 року» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».

У ньому зазначається, що рамкова політика допомагає регулюючим органам, особам, що приймають рішення та іншим учасникам цифрової екосистеми розробляти та упроваджувати ефективні цифрові стратегії задля розвитку інновацій, забезпечення економічного зростання та благополуччя. З моменту першої рамкової політики, підготовленої у 2017-2018 роках, цифрова трансформація неухильно прискорювалась, інтегруючись у всі аспекти повсякденного життя. Її нинішня версія базується на новітніх даних щодо впливу цифрових технологій на різні галузі політики усіх країн-членів ОЕСР. У документі подаються рекомендації щодо формування цифрової політики та її регулювання задля отримання максимального позитивного ефекту. Розглядаються сім взаємопов’язаних аспектів: доступ до комунікаційної інфраструктури, послуг та даних; ефективне використання цифрових технологій та даних; інновації, що базуються на цифрових технологіях та даних; гідні робочі місця для всіх; процвітаюче цифрове суспільство для всіх; довіра до цифрової ери; відкритість ринку в цифровому бізнес-середовищі. Разом усі названі аспекти забезпечують необхідні політичні основи для впровадження цифрових технологій для підтримки процвітаючих та інноваційних економік і суспільств. Розроблена з урахуванням інтересів різних зацікавлених сторін та міждисциплінарного підходу, пропонована концепція є гнучкою і визнає широкий спектр чинників, які впливають на політичне середовище.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-oecd-going-digital-integrated-policy-framework-2026_0254ae07-en.html, https://doi.org/10.1787/0254ae07-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2026-03-05
Share
УПРАВЛІННЯ КОЛЕКЦІЯМИ ТА ТРАНСФОРМАЦІЙНІ УГОДИ

УПРАВЛІННЯ КОЛЕКЦІЯМИ ТА ТРАНСФОРМАЦІЙНІ УГОДИ

Sorry, this entry is only available in Українська. 28 березня в онлайн-форматі відбудеться  семінар «Від даних до рішень: підтримка управління колекціями та трансформаційних угод».

Sorry, this entry is only available in Українська.

28 березня в онлайн-форматі відбудеться  семінар «Від даних до рішень: підтримка управління колекціями та трансформаційних угод».

Захід покликаний показати слухачам, як Web of Science та InCites можуть бути корисні науковцям для розуміння публікаційної поведінки установи, визначення впливу досліджень та відкритого доступу, а також прийняття обґрунтованих рішень щодо формування колекцій журналів та трансформаційних угод. Слухачі  дізнаються, як аналізувати журнали та видавництва на основі вивчення локальних дослідницьких результатів; визначати ефективність цитування та вплив досліджень; відстежувати публікаційні тенденції; використовувати бенчмаркінг для підтримки внутрішніх та зовнішніх дискусій; продемонстровані кращі практики інтеграції бібліометричних даних у робочий процес, звітність та переговори, що допоможе бібліотекам узгоджувати колекції як з їхніми бюджетними реаліями та цілями відкритих досліджень. Організатор  –  Сlarivate.

Детальніше: https://clarivate.libguides.com/europe/ukraine

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-03-04
Share
ЕВОЛЮЦІЯ БІБЛІОТЕКАРА В ЕПОХУ ГШІ

ЕВОЛЮЦІЯ БІБЛІОТЕКАРА В ЕПОХУ ГШІ

Sorry, this entry is only available in Українська. 19 березня 2026 року відбудеться вебінар «Штучний інтелект, алгоритми та бібліотекари: еволюція в епоху ГШІ».

Sorry, this entry is only available in Українська.

19 березня 2026 року відбудеться вебінар «Штучний інтелект, алгоритми та бібліотекари: еволюція в епоху ГШІ».

Захід покликаний надати слухачам практичні поради щодо того, як залишатись в курсі новітніх розробок інструментів ШІ, розробляти відповідні рішення щодо політики поводження з ШІ та його використання в освітньому та науковому процесі, оцінювати придатність різних інструментів ШІ для роботи бібліотек. Планується обговорити актуальні питання формування університетської політики у галузі ШІ, навчання ШІ- грамотності, підтримки дослідників у вивченні нових інструментів ШІ; залучення бібліотекарів до роботи з ШІ при пошуку інформації, консультуванні читачів, підтримці освіти й досліджень, як забезпечити зважене, етичне та ефективне використання ШІ в університеті. Організатори: Сhoice,  Elsevier.

Детальніше: https://www.choice360.org/webinars/ai-algorithms-librarians-the-evolution-of-the-librarian-in-the-genai-era/, https://ala-events.zoom.us/webinar/register/WN_3rowRFDuQruJmLyeCNRJ4w#/registration

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-03-04
Share
ШТУЧНИЙ  ІНТЕЛЕКТ  ПИШЕ  ЛІТЕРАТУРНІ ОГЛЯДИ. ЧИ ЦЕ ДОБРЕ?

ШТУЧНИЙ  ІНТЕЛЕКТ  ПИШЕ  ЛІТЕРАТУРНІ ОГЛЯДИ. ЧИ ЦЕ ДОБРЕ?

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Новий чат-бот випереджає докторів філософії у підготовці літературних оглядів».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Новий чат-бот випереджає докторів філософії у підготовці літературних оглядів».

У ній автор аналізує результати дослідження, оприлюдненого у журналі Nature. Йдеться про оцінювання якості підготовки оглядів наукової літератури спеціалізованими системами штучного інтелекту  та науковцями. Новий ШІ-інструмент OpenScholar, спеціально розроблений для синтезу наукових оглядів, за кількома критеріями виявився кращим за традиційних авторів  у підготовці оглядів літератури. Вивчались комп’ютерні моделі OpenScholar та ScholarQABench, які оцінювалися групою експертів із комп’ютерних наук, фізики, нейронауки та біомедицини. Відповіді моделей учасники визнали кращими за ті, що були підготовлені докторантами або постдокторантами. Така перевага пояснюється більш широким охопленням теми й глибшим зануренням в інформацію, яку моделі здатні долучати до літературних оглядів. Модель OpenScholar була навчена на корпусі приблизно 45 мільйонів наукових статей, що дозволяє їй формувати відповіді, посилаючись на реальні наукові праці й уникати «галюцинацій» (помилкових тверджень або вигаданих цитат), які часто трапляються у неспеціалізованих мовних моделях. Це значно підвищує точність і достовірність літературних оглядів порівняно з іншими системами ШІ, які можуть створювати списки посилань без реальних підтверджень у текстах.  OpenScholar продемонструвала значно меншу кількість помилок, ніж моделі загального призначення, такі як ChatGPT, що створювали «правдоподібні» списки літератури, значна частина яких була вигаданою. Вартість підготовки такого самого огляду літератури людиною буде значно більшою, як і термін виконання робіт. Разом із тим, не можна нехтувати застереження, що автоматичні системи не можуть замінити людську діяльність у науковому синтезі знань. Їх можливості та продуктивність вимагають подальших досліджень, а самі моделі – удосконалення, отже не варто очікувати автоматизації наукової творчості. Використання ШІ може суттєво допомогти дослідникам у роботі з великими обсягами літератури, але водночас викликає питання про роль людського судження й експертної оцінки.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/new-chatbot-outperforms-phds-literature-reviews, https://www.nature.com/articles/s41586-025-10072-4

Фото:  nature.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation   

2026-03-04
Share
ПРОГРАМИ ПІДТРИМКИ ІННОВАЦІЙ ТА IP В КРАЇНАХ БАЛТІЇ

ПРОГРАМИ ПІДТРИМКИ ІННОВАЦІЙ ТА IP В КРАЇНАХ БАЛТІЇ

Sorry, this entry is only available in Українська. Експерти Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій підготували аналітичну довідку з оглядом державних програм підтримки інновацій та інтелектуальної власності в Естонії, Латвії та Литві.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Експерти Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій підготували аналітичну довідку з оглядом державних програм підтримки інновацій та інтелектуальної власності в Естонії, Латвії та Литві.

Невеликі за розміром країни Балтії змогли сформувати конкурентоспроможні інноваційні екосистеми завдяки комплексному поєднанню фінансових інструментів, податкових стимулів, інституційної консолідації та цифровізації державних сервісів. Естонія має модель «держави-платформи» для спрощення адміністрування бізнесу та заохочення реінвестування прибутку (корпоративний податок 0% на реінвестований прибуток), а місцева агенція з бізнесу та інновацій пропонує єдине адміністративне «вікно». Латвійська модель підтримки інновацій базується на поєднанні грантів ЄС, фінансових інструментів та активній ролі державних інституцій розвитку: в країні запроваджено ініціативу Green Corridor, що скорочує адміністративні процедури для інвесторів, інноваційні ваучери можуть покривати до 100% витрат на дослідження або патентний пошук, держава може списувати до 30% інноваційного кредиту, якщо проєкт виявився успішним. Литва зробила ставку на інституційне об’єднання і централізовану систему підтримки інновацій: агентство інновацій супроводжує бізнес від ідеї до міжнародних ринків, державна фінансова установа має портфель понад 1,4 млрд євро, пропонуються позики до 150 млн євро. Експерти говорять про ефективність переходу від моделі «держави-донора» до моделі «держави-акселератора», де основний акцент робиться на інвестиціях у технологічні компанії, розвитку інноваційних екосистем і стимулюванні комерціалізації інтелектуальної власності.

Детальніше: https://nipo.gov.ua/infodovidka-pidtrymka-innovatsii-baltia,

Фото: організатори

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Інноваторам_КращіПрактики

2026-03-04
Share
ОЕСР: РИЗИКИ СПОЖИВЧОГО ФІНАНСУВАННЯ

ОЕСР: РИЗИКИ СПОЖИВЧОГО ФІНАНСУВАННЯ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Монітор ризиків споживчого фінансування 2026».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Монітор ризиків споживчого фінансування 2026».

У ньому йдеться про те, що споживачі наразі мають справу зі складним та динамічним фінансовим ландшафтом, що здійснює тиск на вартість життя та збільшує ризики (включаючи шахрайство та обман). Вони у поєднанні з вразливістю споживачів, спричиненою низькою фінансовою грамотністю та високим рівнем заборгованості, загрожують фінансовому добробуту домогосподарств. Ризики, що виникають внаслідок дій фірм, такі як нечітке розкриття інформації або неналежні фінансові консультації, можуть посилити ці проблеми. У звіті розглядаються основні тенденції та аналізуються проблеми, що впливають на споживачів фінансових послуг у 60 країнах, а також пропонуються заходи реагування, які можуть вживати політики, регулятори та наглядові органи. Фінансові афери та шахрайство – найбільші ризики, з якими стикаються фінансові споживачі. Очікується, що ці ризики зростуть у 2026 році під впливом цифровізації, використання генеративного штучного інтелекту. Високий рівень споживчої заборгованості та її вартість є ключовими ризиками для домогосподарств, що робить нагальною необхідністю запровадження  відповідальних стандартів кредитування, ефективного нагляду та цілеспрямованої фінансової освіти. Цифровізація дає багато переваг, але також і несе з собою нові ризики, що посилюються зростанням складності фінпродуктів, поглибленням прогалин в знаннях (в контексті цифрових активів, таких як криптовалюти), розривами комунікації між постачальниками та споживачами. Найчастіше споживачі скаржаться на шахрайство, високу комісію, невідповідне співвідношення ціни та якості, складність врегулювання претензій, відсутність розкриття важливої інформації тощо. У документі надаються поради щодо зміцнення систем захисту прав споживачів фінансових послуг, посилення нагляду за поведінкою на ринку та правозастосування, розширення можливостей споживачів.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/consumer-finance-risk-monitor-2026_61f7dbe0-en.html,

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2026-03-04
Share