26 березня 2026 року відбудеться вебінар «Economist Career Way».
26 березня 2026 року відбудеться вебінар «Economist Career Way».
Захід стане площадкою для обговорення актуальних питань розвитку економіки, як теоретичних, так і практичних. Учасники дізнаються, чому не можна просто надрукувати багато грошей для забезпечення економічного зростання; як розвиваються ринки і які наразі основні їх тренди; що таке кризи та як вони відкривають нові можливості; що таке «вміння слухати, як «говорять» гроші»; як можна отримати безцінний професійний досвід, вивчаючи реальні кейси окремих компаній та інституцій – Національного банку України, PwC, Deloitte, ProCredit Bank, Universe Group, Forvis Mazars, Ощадбанку, Kreston Ukraine, LDC, EY. Організатор – UGEN.
На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Мартіна Дворжака «Зробіть журнали з відкритим доступом видимими: як ваш журнал може сяяти за допомогою плагінів OJS Diamond».
На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Мартіна Дворжака «Зробіть журнали з відкритим доступом видимими: як ваш журнал може сяяти за допомогою плагінів OJS Diamond».
У ній автор представляє набір безкоштовних інструментів з відкритим кодом, розроблених у рамках проєкту CRAFT-OA. Проєкт покликаний надавати дієву підтримку редакторам журналів за допомогою різноманітних рішень, інструментів та довідкових ресурсів, зокрема: знаннєвих ресурсів («Довідник видавця» та «Посібник з наукових індексів»), технічних інструментів (програмні удосконалення OJS, панель інструментів видавця OpenAIRE) і сервісів із підвищення видимості та просування видань (Diamond Discovery Hub, шість плагінів OJS Diamond). У комплексі вони здатні суттєво покращити видимість журналів у загальному видавничому ландшафті. Основним і найбільш цінним є плагін DISCO (Discoverability Companion), який допомагає редакторам журналів легко орієнтуватися у правилах відкритого діамантового доступу та здійснювати аналіз відповідності вимогам міжнародних наукових баз даних та профільних агрегаторів. Він функціонує одночасно як контрольний список і як мотиваційний інструмент: візуально демонструє, яким критеріям журнал вже відповідає, наскільки він близький до того, щоб бути включеним до конкретних баз даних. Для кожної вимоги DISCO надає чіткий опис та вказує, які сервіси чи бази даних вимагають його виконання. Деякі позначки робляться автоматично (DISCO може перевірити коректність опису, регулярність випусків тощо), інші вимагають участі редактора (чи є журнал академічним, склад редакційної колегії, видавники / засновники). Після того, як всі необхідні поля будуть заповнені, плагін показує, до вимог яких баз даних або агрегаторів журнал може подати заявку, а також які ще вимоги необхідно виконати для інших. Плагін DISCO також включає набір візуальних іконок, які підкреслюють сильні сторони журналу, вони відображаються на головній сторінці вебсайту журналу та повідомляють відвідувачам, що журнал має статус Diamond OA, належить певній спільноті, надає DOI, регулярно публікується тощо. Ці візуальні підказки можуть допомогти залучити нових авторів, рецензентів та читачів, чітко демонструючи цінності та стандарти якості вашого журналу. Інші плагіни покращують сумісність, якість метаданих та видимість, зокрема – OJS-конектор для OpenAIRE Graph, OJS для інтеграції з OpenAIRE Broker. Усі інструменти є загальнодоступними та безкоштовними для використання.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «База даних стартапів ОЕСР: новий погляд на глобальні підприємницькі екосистеми» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «База даних стартапів ОЕСР: новий погляд на глобальні підприємницькі екосистеми» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».
У ньому зазначається, що стартапи, навіть невеликі, відіграють непропорційно значну роль у стимулюванні інновацій, зростанні виробництва та зайнятості. Разом із тим, вивчення цих компаній є доволі непростим завданням, оскільки дані щодо їх функціонування обмежені. Невеликий масштаб стартапів, приватна власність та короткий термін існування перешкоджають систематичному збору даних й ускладнюють міжкраїнні та міжгалузеві порівняння. Крім того, розвиток стартапів не відбувається ізольовано, а залежить від екосистеми, що включає безліч різних учасників. У цій публікації представлена база даних 4,5 млн стартапів, заснованих упродовж 2000-2025 років у вигляді двох глобальних наборів – Crunchbase та Dealroom. Названі платформи збирають та інтегрують інформацію з різних джерел, включаючи контент, створений користувачами, загальнодоступні дані та внесок усіх учасників екосистеми (стартапи, інвестори, засновники, університети та ін.). База даних стартапів ОЕСР збагачена даними про заявки на патенти і товарні знаки (з інфраструктури OECD STI Microdata Lab), фінансовими показниками (Orbis), угодами з виходу з бізнесу (Orbis M&A), а також даними щодо державного і корпоративного венчурного капіталу (опитування ОЕСР та Eikon Refini). У документі описано процес створення бази даних, методологія, процедури валідації, аналіз фактичних даних, тенденції та міжкраїнні порівняння.
13 березня 2026 року в рамках цьогорічного Дня відкритих даних відбудеться вебінар «Відкриті дані як суспільне благо: розвиток на основі доказів».
13 березня 2026 року в рамках цьогорічного Дня відкритих даних відбудеться вебінар «Відкриті дані як суспільне благо: розвиток на основі доказів».
Захід стане площадкою для обговорення результатів дослідження того, як саме відкриті дані можуть сприяти кращому управлінню у сільській місцевості та допомагають політикам реагувати на місцеві потреби. На практичних прикладах з досвіду Великої Британії та Ірландії буде продемонстровано, як відкрита інформація допомагає державним адміністраціям краще розуміти місцеві потреби та забезпечувати доступ до основних послуг. Слухачі також дізнаються, як щорічний День відкритих даних сприяє прозорості, підзвітності та інноваціям за допомогою даних; як пріоритетність міських даних впливає на збір, доступність та використання даних у сільській місцевості; які є варіанти використання відкритих даних; що таке ірландський інструмент соціального градієнта Pobal; як використання відкритих даних може допомогти у виявленні нерівності в охороні здоров’я за географічним розташуванням. Вебінар є частиною курсу «Яка цінність відкритих даних?». Організатор – DataEuropaAcademy.
Міністерством освіти і науки України та Федеральним міністерством у справах жінок, науки та досліджень Австрії та Австрійським агентством з питань освіти та інтернаціоналізації оголошено конкурс спільних українсько-австрійських науково-дослідних проєктів для реалізації у 2027-2028 роках.
Міністерством освіти і науки України та Федеральним міністерством у справах жінок, науки та досліджень Австрії та Австрійським агентством з питань освіти та інтернаціоналізації оголошено конкурс спільних українсько-австрійських науково-дослідних проєктів для реалізації у 2027-2028 роках.
Участь у Конкурсі можуть взяти будь-які науково-дослідні групи закладів вищої освіти, наукових установ обох країн за всіма науковими дисциплінами і тематичними напрямами, включно із соціальними та гуманітарними науками. Основні критерії відбору: відповідність напрямам конкурсу; наукова якість та інноваційний характер проєкту; здатність та компетентність тимчасових наукових колективів втілити проєкт у життя; можливість проведення спільних досліджень і адекватність наукового методу; досвід участі у міжнародних проєктах та перспективи міжнародного співробітництва; якість інфраструктури установ, що беруть участь у проєкті; участь у проєкті молодих науковців (віком до 35 років) та жінок-дослідників; можливості практичного використання результатів проєкту. Проєктна пропозиція готується на дворічний термін (початок – 1 січня 2027 року). Міністерство освіти і науки України фінансує витрати українських науковців на організацію візиту до Республіки Австрія (витрати на проїзд, проживання, добові, візу за необхідності та медичне страхування), заробітну плату українських учасників науково-дослідного проєкту, витрати на закупівлю матеріалів, накладні витрати організації, де виконується науково-дослідний проєкт. Заявку на участь можна подати до 24 квітня 2026 року.
Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт наказу Міністерства освіти і науки України «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 25 січня 2021 року № 102».
Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт наказу Міністерства освіти і науки України «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 25 січня 2021 року № 102».
Проєкт розроблений відповідно до Закону України «Про вищу освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2025 р. № 1298. Пропонується запровадити зміни щодо форм дипломів бакалавра, магістра, доктора філософії / доктора мистецтва, а також додатку до диплома європейського зразка, затверджених наказом МОН від 25 січня 2021 року № 102. Дія проєкту поширюватиметься на здобувачів вищої освіти, заклади вищої освіти та наукові установи. Реалізація проєкту забезпечить приведення форми дипломів про вищу освіту та додатка до диплома європейського зразка й зразка академічної довідки у відповідність до норм чинного законодавства. Зауваження та пропозиції до проєкту наказу можна подати до 20 березня 2026 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Фінансовий захист від ризиків катастроф: повені, пожежі та інші серйозні ризики».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Фінансовий захист від ризиків катастроф: повені, пожежі та інші серйозні ризики».
У ньому зазначається, що упродовж життя люди, домогосподарства та підприємства наражаються на широкий спектр соціальних, економічних, технологічних та екологічних ризиків, які у разі їх настання можуть мати значні негативні фінансові наслідки. Доступ до страхування може відігравати надзвичайно важливу роль у захисті від потенційно руйнівних фінансових втрат, забезпечити надійне джерело фінансування післякризового відновлення. Проте страхові ринки можуть бути не в змозі забезпечити необхідний фінансовий захист від деяких видів ризиків, які виникають нечасто, але призводять до серйозних та широкомасштабних наслідків, наприклад – стихійних лих, кіберкатастроф чи пандемій. Для деяких із названих ризиків державно-приватні страхові програми можуть забезпечити доступність недорогого страхування та вирішити проблему незахищених фінансових ризиків. Уряди мають відігравати важливу роль у забезпеченні адекватного фінансового захисту для реагування на катастрофічні ризики. Вони можуть підтримати доступність страхового покриття шляхом створення державно-приватних страхових програм або запровадження державних механізмів компенсації, фінансової допомоги для реагування на незахищені фінансові ризики. Необхідно заздалегідь виявляти ризики, які можуть істотно вплинути на значну частину населення, оцінювати адекватність фінансового захисту від цих ризиків, прогнозувати наслідки, які незахищені фінансові ризики можуть мати для економічної діяльності. Звіт допомагає в оцінюванні потреб у фінансовому захисті, що підтримується урядом, містить опис підходів до підтримки страхового покриття, зосереджуючись на захисті від лісових пожеж та повеней як двох важливих та зростаючих ризиках у багатьох країнах.
10 березня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «AgroClimate 2026: інновації, адаптація, сталий розвиток».
10 березня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «AgroClimate 2026: інновації, адаптація, сталий розвиток».
Захід стане платформою, де науковці, викладачі та здобувачі вищої освіти, керівники і спеціалісти аграрного сектору, представники фермерських господарств, агрохолдингів, приватних фірм зможуть обговорити актуальні питання розвитку аграрної сфери та презентувати свої напрацювання. Планується розглянути наступні питання: адаптація агровиробництва до кліматичних змін і управління ризиками; управління кліматичними ризиками та агрокліматичне зонування; оцінка впливу клімату на урожайність і агроекосистеми; упровадження екологічно безпечних технологій землеробства; грунтова родючість, водні ресурси та раціональне природокористування; збереження й відновлення родючості ґрунтів; протидія деградації, ерозії та засоленню; ефективне зрошення та водозберігаючі технології; охорона біорізноманіття та екосистемні підходи до землекористування; біотехнології, селекція та біоінновації в агросекторі (створення сортів і гібридів, стійких до стресових факторів); біоінновації; декарбонізація та «зелена» енергетика в аграрній сфері; цифровізація, моніторинг та прогнозування агрокліматичних процесів (цифрові технології, GIS, GPS, дрони та супутниковий моніторинг); аналітичне забезпечення моніторингу ґрунтів і сільськогосподарських культур; моделювання кліматичних змін і прогнозування ризиків; smart-управління агровиробництвом; соціально-економічні та освітні напрями сталого розвитку агросфери (політика адаптації сільських територій до кліматичних викликів); розвиток інноваційної освіти й підготовки кадрів; міжнародна наукова співпраця і трансфер знань; розвиток сталих підходів до управління природними ресурсами. Організатор – Миколаївська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН України.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ренії Лопес-Озіебло «Як “Кармен” та гуманітарні науки можуть формувати навички, яких не має генеративний штучний інтелект».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ренії Лопес-Озіебло «Як “Кармен” та гуманітарні науки можуть формувати навички, яких не має генеративний штучний інтелект».
У ній автор розмірковує про те, як гуманітарна освіта допомагає формувати культурне розуміння, критичне мислення та емоційну чутливість — ті риси, які залишаються принципово людськими навіть у часи стрімкого розвитку штучного інтелекту. Йдеться про освітню ініціативу з вивчення опери Жоржа Бізе «Кармен», яка стала основою для цілої серії культурних і навчальних подій у межах програми європейських студій. Студенти не лише ознайомились із класичним твором, а й побачили, як культурні явища можуть сприяти більш глибокому розумінню історії, суспільства та людської поведінки. Аналіз сюжету опери, історичного контексту та сучасних інтерпретацій твору дозволив молодим людям осмислити універсальні теми свободи, влади, насильства та соціальних ролей. Поширення ГШІ робить більш цінними та актуальними освітні практики, які розвивають людські здібності до інтерпретації, емпатії та морального судження. Алгоритми можуть швидко узагальнювати інформацію або генерувати тексти, однак вони не здатні переживати художній досвід, відчувати емоційний зміст мистецтва чи вести змістовну культурну дискусію. Саме тому гуманітарні дисципліни стають важливим простором для формування інтелектуальних і культурних компетентностей, які дозволяють осмислювати технологічні зміни та їхній вплив на суспільство. Важливою частиною педагогічного підходу є активні й творчі форми навчання. Наприклад, студентам пропонують переосмислити класичні тексти в сучасному контексті, інтерпретувати персонажів з позиції власного досвіду або відтворювати сцени з літературних чи мистецьких творів у формі рольових вправ. Такі завдання сприяють не лише засвоєнню матеріалу, а й розвитку аналітичного мислення, творчості та здатності встановлювати зв’язки між культурними епохами. Вони можуть долучитись до дискусії щодо сучасної цифрової культури (наприклад, популярних мемів), поступово наближаючись до більш глибокого аналізу культурних джерел. Отже, у світі, де штучний інтелект дедалі активніше автоматизує технічні завдання, гуманітарна освіта набуває нової цінності: вона формує здатність інтерпретувати культурні смисли, розуміти інші суспільства і вести змістовний діалог про складні моральні та соціальні питання.
З 7 по 13 березня 2026 року у світі проходить День відкритих даних.
З 7 по 13 березня 2026 року у світі проходить День відкритих даних.
Цей щорічний захід присвячений поширенню інформації про цінність відкритих даних, коли фахівці та інституції з різних країн проводять лекції, вебінари, воркшопи, конференції та інші заходи для підтримки відкритих даних. Взяти участь у дні відкритих даних можуть усі, хто має відповідні ідеї та бажає поширювати інформацію щодо відкритих даних та різноманітних способів їх використання, може навчити слухачів працювати з відкритими даними, будувати відповідні візуалізації, робити аналіз даних, створювати профільні сервіси, навчати й допомагати зростати світовій спільноті відкритих даних. Саме ініціативна участь проголошена основною цінністю Дня відкритих даних. Список запланованих заходів та результати їх проведення відкриті для ознайомлення. День відкритих даних ініційований та проходить під патронатом Фонду відкритих знань (OKFN) і реалізується завдяки активній участі членів Мережі відкритих знань.
