Sorry, this entry is only available in Українська. 20 листопада 2025 року у рамках курсу «Must-have для дослідницької діяльності» відбудеться чергова онлайн-лекція «Ідентифікатори як інфраструктура відкритої науки: ORCID, DOI, ROR та інші».
Sorry, this entry is only available in Українська.
20 листопада 2025 року у рамках курсу «Must-have для дослідницької діяльності» відбудеться чергова онлайн-лекція «Ідентифікатори як інфраструктура відкритої науки: ORCID, DOI, ROR та інші».
Захід покликаний поінформувати слухачів про зміст та значення різних цифрових ідентифікаторів, які є по суті технічною основою відкритої науки, оскільки об’єднують наукові дані, забезпечують прозорість і достовірність результатів дослідження, а також дозволяють точно пов’язувати публікації з авторами, установами та даними, підвищуючи видимість результатів досліджень. Планується обговорити наступні питання: що таке персональні ідентифікатори дослідників (ORCID ID, Scopus Author ID, Web of Science ResearcherID і Google Scholar Profile); як працюють ідентифікатори для публікацій та наукових видань (DOI, ISBN, ISSN); які існують ідентифікатори установ і даних (ROR ID, Dataset DOI, FAIR Data). Організатор – Науково-технічна бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Sorry, this entry is only available in Українська. 19-21 листопада 2025 року у змішаному форматі відбудеться щорічна конференція ВГО «Українська бібліотечна асоціація. Сила спільноти».
Sorry, this entry is only available in Українська.
19-21 листопада 2025 року у змішаному форматі відбудеться щорічна конференція ВГО «Українська бібліотечна асоціація. Сила спільноти».
Під час заходу заплановане нагородження переможців Всеукраїнського конкурсу «Бібліотека року 2025»; вручення відзнак і грамот Асоціації; зустріч з представниками міської бібліотеки Дрездена; обговорення напрямів і підсумків діяльності Асоціації у 2025 році; презентація результатів поточних всеукраїнських та міжнародних бібліотечних проєктів; обговорення проєкту Стратегії УБА на 2026-2030 роки. Організатор – ВГО «Українська бібліотечна асоціація».
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ліа Генріксон і Люка Запхіра «Що сталося з креативністю в класі?».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ліа Генріксон і Люка Запхіра «Що сталося з креативністю в класі?».
У ній автори аналізують, як генеративний штучний інтелект впливає на творче мислення студентів і пропонують підходи, які можуть збалансувати творчість і технологію. Зокрема, розглядається курс, в рамках якого 150 студентів подали фактично тих самих чотири ідеї у творчому проєкті, причому формулювання у текстах відрізнялися, але самі концепції виявилися надзвичайно подібними. Причому ці ідеї не випливають зі змісту курсу, навпаки, коли автори публікації попросили ГШІ підготувати пропозиції, ШІ запропонув майже ті самі варіанти. Генріксон і Запхір нагадують читачам теорію Маргарет Боден, де креативна ідея розглядається як «нова, несподівана й цінна». ГШІ може комбінувати відомі елементи, трансформувати їх або змінювати їхні аспекти, але не може дати дійсний креатив без належного особистісного внеску студента, що розуміє цінності, перспективи та має внутрішню інтуїцію. У закладі вищої освіти ГШІ, пишуть автори статті, має бути не засобом швидкого генерування готових рішень, а партнером у процесі креативного мислення. Наприклад, йому можна давати запити типу «що якщо?» або такі, які поєднують абсолютно несподівані теми. По суті, відтепер викладачі мають оцінювати не лише «продукт» (кінцевий текст ессе), а й весь процес творення: як виникають ідеї, як вони розвиваються й трансформуються. Отже, щоб зберегти справжню креативність в епоху ШІ, освітні практики повинні змінитися: потрібно заохочувати дослідницький підхід, експерименти й відкритість до невизначеності і таким чином виховувати творчих мислителів, а не просто тих, хто добре формулює запити для ШІ.
Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт «Орієнтовного плану Міністерства освіти і науки України щодо проведення консультацій з громадськістю на 2026 рік».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт «Орієнтовного плану Міністерства освіти і науки України щодо проведення консультацій з громадськістю на 2026 рік».
Документ підготовлений на виконання «Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики». У ньому представлений перелік питань і проєктів нормативно-правових актів, заходів, запланованих до проведення у рамках консультацій з громадськістю, орієнтовний перелік заінтересованих сторін, яких планується залучити до консультацій та контактних даних осіб та структурних підрозділів МОН, відповідальних за проведення консультацій. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 27 листопада 2025 року.
Sorry, this entry is only available in Українська. Сучасна наука являє собою величезну базу даних знань, яка постійно розвивається, тому інструменти для досліджень повинні бути відкритими, доступними для всіх зацікавлених сторін.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Сучасна наука являє собою величезну базу даних знань, яка постійно розвивається, тому інструменти для досліджень повинні бути відкритими, доступними для всіх зацікавлених сторін.
Принципи відкритої наукової інфраструктури (The Principles of Open Scholarly Infrastructure / POSI) – це неформальний набір рекомендацій, вперше оприлюднений у 2015 році та оновлений у 2020 та 2025 роках, щоб забезпечити стійкість і відкритість такої інфраструктури, фактично – не вимога і не правило, а чек-лист для самооцінювання. Він орієнтований на грантодавців, некомерційні фонди, наукові структури та навіть комерційні стартапи і має домомагати їм будувати довіру в академічній спільноті. POSI будується на ідеї, що наука процвітає, коли інфраструктура (наприклад, освітні платформи, сховища даних, репозитарії, цифрові ідентифікатори для науковців, організацій, публікацій – datadryad.org, ORCID, Crossref/DOI) – відкрита, стійка і керується всіма зацікавленими сторонами для загального блага. Ці принципи фокусуються на трьох стовпах: управління, фінансування, технології. Під управлінням мається на увазі широка участь стейкхолдерів: не лише інвесторів, а й науковців та суспільства, під фінансуванням – не короткострокові гранти, а перспективні сталі ресурси для розвитку, а під технологіями – відкритий код та дані у публічному домені (CC0), оскільки обмеження ліцензій створюють “пастки” для майбутніх користувачів. POSI пропонує моніторити прогрес через публічні самооцінки, інтегрувати ці принципи у грантові заявки та систему закупівель (у т.ч. державних). Будь-хто, що створює відкриту інфраструктуру для досліджень чи освіти, може декларувати свою прихильність POSI, опублікувати самооцінку на сайті, приєднатися та рухатись до повного виконання заявлених цілей. POSI класифікує інфраструктуру за функціональністю та структурою. По-перше, інфраструктура для досліджень і наукових комунікацій – «хребет» наукового циклу: інструменти для зберігання, пошуку та поширення даних, статей і метаданих. Вони забезпечують прозорість і перевикористання, зменшуючи дублювання зусиль. Наприклад, репозиторії даних (Dryad), сервіси ідентифікації (ORCID для авторів, ROR для організацій, Crossref для DOI). По-друге, освітні інфраструктури – платформи для викладання та навчання, інтегровані з дослідженнями, які роблять знання доступними для студентів і викладачів, сприяючи відкритому доступу до матеріалів. Це: онлайн-курси чи бази знань, пов’язані з науковими даними (наприклад, інтеграція з DataCite для освітніх проєктів). По-третє, організаційні ініціативи та ініціативи спільнот – проєкти, керовані спільнотою, без створення формальної юридичної структури, – гнучкі інструменти з колаборативним управлінням, як волонтерські мережі для метаданих чи спільні бази даних. По-четверте, комерційні організації з відкритою інфраструктурою, що використовують бізнес-моделі, у яких отримання прибутку не суперечить відкритості, як API для наукових даних, подібні до Crossref. POSI стосується будь-якої інфраструктури, що використовується для наукових цілей – від базового зберігання інформації до складних мереж комунікацій.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Штучний інтелект та конкурентна динаміка на ринках збуту» із серії «Круглі столи ОЕСР щодо документів з питань конкурентної політики».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Штучний інтелект та конкурентна динаміка на ринках збуту» із серії «Круглі столи ОЕСР щодо документів з питань конкурентної політики».
У ньому розглядається використання компаніями штучного інтелекту, зокрема – генеративних систем і агентів, як у традиційних секторах, так і нових, з позицій впливу на конкуренцію. Основна увага зосереджена на конкуренції у галузі інфраструктури штучного інтелекту, а також використанні ШІ на виробництві, у сфері надання послуг, логістиці та обслуговуванні клієнтів. Документ є частиною проекту ОЕСР «Процвітання з ШІ: розширення прав та можливостей економік, суспільств та громадян» і циклу досліджень «Конкуренція та ШІ», де розглядаються ланцюжки створення вартості ШІ, а також різні аспекти конкуренції безпосередньо у сфері ШІ, механізми, за допомогою яких ШІ може знижувати бар’єри для входу на ринок, замінювати робочу силу, скорочувати мінімальний ефективний масштаб та сприяти інноваціям. Експерти звертають увагу на ризики, що виникають у зв’язку з доступом до даних, обмеженості LLM і недоліків у практиках використання ШІ. Показано, як ШІ впливає на структуру ринку і формує поведінку компаній, доведено, що конкурентний вплив ШІ значною мірою залежить від контексту, галузевої схильності до використання ШІ, розміру та можливостей компанії, а також доступу до необхідних ресурсів. Розглядаються інструменти правозастосування, адвокації та регулювання, які можуть сприяти збереженню конкуренції, визначаються напрямки майбутніх досліджень щодо відповідальності та наслідків застосування агентних систем ШІ.
Sorry, this entry is only available in Українська. Сервіс Review Commons було створено в результаті реалізації спільного проєкту неприбуткової ініціативи ASAPbio (заснована 2015 року для просування відкритого обміну біомедичними дослідженнями, у т.ч. через розвиток практик публікації препринтів і відкритого рецензування) та Європейської організації молекулярної біології EMBO (що підтримує дослідження, публікації та розвиток наукових стандартів у галузі молекулярних наук).
Sorry, this entry is only available in Українська.
Сервіс Review Commons було створено в результаті реалізації спільного проєкту неприбуткової ініціативи ASAPbio (заснована 2015 року для просування відкритого обміну біомедичними дослідженнями, у т.ч. через розвиток практик публікації препринтів і відкритого рецензування) та Європейської організації молекулярної біології EMBO (що підтримує дослідження, публікації та розвиток наукових стандартів у галузі молекулярних наук).
Його призначення – забезпечення рецензування препринтів у галузі біологічних та медичних наук із перспективою їхнього подальшого подання до опублікування у наукових журналах. Ідея полягала в тому, щоб дозволити авторам спершу опублікувати препринт, потім отримати критику експертів, і вже з цим «рецензованим препринтом» звертатися до журналів-партнерів, які підтримують Review Commons. Стартувала ініціатива у 2019 році, а вже у березні 2021 року сервісом скористались для отримання експертизи для 500 рукописів і виявили зацікавленість працювати з ним понад 1000 рецензентів. Автори розміщують свій рукопис у е-архіві (наприклад, у bioRxiv або medRxiv), подають заявку до Review Commons за спеціально визначеною процедурою. Після цього відбувається первинна редакційна оцінка на предмет відповідності тематиці й потенційної наявності достатніх експертів, потім визначається редактор з наукового рецензування, який запрошує рецензентів і забезпечує перший раунд рецензування. В результаті формується пакет у складі рукопису із звітами про рецензування і відповіддю автора на зауваження та пропозиції рецензента, який передається на сервер препринтів із публікацією рецензій або на запит для подальшого опублікування у науковому журналі. Рецензентів модерує команда Review Commons / EMBO Press з акцентом на такі критерії, як експертиза, репутація, географічне і вікове розмаїття. Ураховуються побажання авторів щодо виключення рецензентів, дозволено залучати «допоміжних» рецензентів-ранніх дослідників за умови, що головний рецензент відповідає за якість. Відомості про рецензентів та рецензії можуть бути передані журналу-партнеру або опубліковані. Є дані, що приблизно третина поданих рукописів, які пройшли рецензування, були опубліковані. Наразі сервіс має майже 3 десятки журналів-партнерів від EMBO Press, PLOS, eLife, The Company of Biologists тощо. Використання цього сервісу має ряд суттєвих переваг: економія часу автора (він подається до журналу вже з рецензіями, що дозволяє уникнути повторного рецензування в декількох журналах); рецензенти можуть зосередитись суто на науковому змісті, а не на «підходить чи ні до журналу»; прозорість підвищує якість рецензування та зворотного зв’язку; журнали-партнери можуть приймати рішення з меншими затримками, бо процес рецензування вже завершений. Разом із тим, не можна не вказати на ряд проблемних моментів: сервіс орієнтується на обмежене коло наукових дисциплін (біологія, медицина); у разі звернення автора до журналів, які не є афілійованими до сервісу, можливо знадобиться повторна експертиза; наразі недостатньо масштабована ініціатива та складно робити висновки про можливість у такий спосіб замінити традиційний підхід до рецензування (потрібно більше даних); немає стимулів для рецензентів; сам по собі факт позитивного проходження рецензування не гарантує автоматичного прийняття редколегією журналу, – автори мають спілкуватись з редакцією, обговорювати, переконувати й доопрацьовувати рукописи. Отже, Review Commons – цікава нова модель гнучкого та прозорого рецензування препринтів, яка має потенціал для розвитку, але не є універсальним рішенням для всіх наук і не замінює повністю традиційну систему. Це важливий елемент сучасного етапу еволюції наукової комунікації.
Sorry, this entry is only available in Українська. 17 листопада 2025 року відбудеться вебінар «Супротив команди до змін».
Sorry, this entry is only available in Українська.
17 листопада 2025 року відбудеться вебінар «Супротив команди до змін».
Він покликаний показати, чому команда може чинити опір змінам, а також навчити перетворювати цей супротив на ресурс для розвитку, згуртованості та стабільного результату. Планується обговорити наступні питання: чому співробітники чинять опір змінам у компанії та як це проявляється; як оцінити готовність людей до змін; які проблеми (страхи) блокують розвиток і як цьому зарадити завдяки статусу, контролю і компетентності; як нетравматично подолати опір через довіру, чітку мету і маленькі послідовні кроки; як адаптувати кращі бізнес-стратегії до українського контексту; яка модель «розморожування» команди найбільш дієва; як запустити зміни без конфліктів; як комунікувати зміни зрозуміло і не втратити довіру. Організатор – KSE Graduate Business School.
Sorry, this entry is only available in Українська. З 24 листопада по 1 грудня 2025 року в онлайн-форматі відбудеться навчальний курс «Inside The Business».
Sorry, this entry is only available in Українська.
З 24 листопада по 1 грудня 2025 року в онлайн-форматі відбудеться навчальний курс «Inside The Business».
Він покликаний показати студентам, які вивчають економіку, фінанси, бізнес-менеджмент або аудит, а також випускникам вишів, як працює бізнес та як можна будувати кар’єру у сфері бізнес-консалтингу. Слухачі разом з експертами Deloitte проаналізують реальні кейси; дізнаються про актуальні бізнес-тренди; зрозуміють, що стоїть за рішеннями, які змінюють компанії; як будуються успішні стратегії та здійснюється управління людським капіталом; що дають новітні технології, ефективний ризик-менеджмент; відкриють для себе секрети успішного старту кар’єри. Організатор – Deloitte Ukraine.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Михайла Співакова «Чи є TEF тим рішенням, яке нарешті допоможе подолати проблему?».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Михайла Співакова «Чи є TEF тим рішенням, яке нарешті допоможе подолати проблему?».
У ній автор розглядає ситуацію значних витрат часу та ресурсів дослідників й грантодавців через багаторазове повторне подання ґрантових заявок та пропонує створити загальну базу перевірених заявок як один із шляхів підвищення ефективності наукового фінансування. Адже у багатьох країнах біля половини заявок, які рецензенти вважають придатними для фінансування, фактично не отримують грантової підтримки через обмежені бюджети. Разом із тим, ці заявки науковці часто переписують і подають повторно до інших фондів, що призводить до витрачання часу, зусиль, дублювання роботи експертів у рамках системи рецензування. Створення репозиторію перевірених заявок, який фонди могли б використовувати для пошуку найкращих пропозицій, дозволило б зменшити чисельність повторних подань, скоротити витрати часу та прискорити процес фінансування. Це нагадує процес академічних публікацій. Наприклад, у галузі природничих наук діє мультижурнальна система «Review Commons», яка дозволяє подавати рецензовану статтю до декількох журналів без повторного рецензування. Аналогічний підхід можна застосувати й до ґрантових заявок. Це дозволить оптимізувати наукове фінансування без збільшення бюджетів: інституційні інновації зроблять процес подання, рецензування і перенаправлення заявок менш витратним, більш прозорим і орієнтованим на результат.
Saving a scientific data set occurs in two stages:
1.) Creating a data set
Enter the name of the set, a brief description of the set (annotation), and click the “Create set” button. After that, a draft data set will be automatically created, which you can save for further work with the set. The system will redirect you to the “Data set information” page.
2.) Filling in the data
On the “Data set information” page, you need to fill in all the fields related to the data set and upload the files.
Please note! Each file is uploaded separately. This is done to ensure the stable operation of the system.
Once you have filled in the information about the scientific data set and added the necessary files, you can save the draft or send the data to the system.
Please note! Once the data has been sent, you cannot change it.
Drafts are necessary for storing the data set and editing it before sending.
Account verification by affiliation
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
