З 29 червня по 3 липня 2026 року у змішаному форматі відбудеться міжнародна конференція HSCI2026.
З 29 червня по 3 липня 2026 року у змішаному форматі відбудеться міжнародна конференція HSCI2026.
Вона стане площадкою для обговорення широкого кола проблем розвитку наукової освіти та обміну передовим досвідом побудови освітньої політики та навчальних програм у галузі фізики, хімії, географії, біології, наук про життя, геології, зоології, ботаніки, екології, археології, астрофізики, математики, робототехніки, інформатики, соціології, психології, наук про здоров’я тощо. Планується розглянути наступні теми: наукова освіта – нові виклики, перспективи та інноваційні рішення; історія науки; роль науки у шкільній освіті; необхідність підтримки практичної науки під час викладання та навчання; науково-дослідницька освіта (IBSE); інтегровані та міждисциплінарні підходи в науковій освіті; розвиток базових навичок дослідження та наукового методу; розвиток мовних та комунікативних навичок, математики та логічного мислення; підтримка позитивного сприйняття науки серед студентів, школярів та в суспільстві; поширення інформації про науково-технічні дослідження; наукова грамотність; навчання науці упродовж життя; етика та соціальна відповідальність; наукова освіта в початкових школах; наукові ярмарки та фестивалі для мотивації; музеї науки та шкільна наукова освіта – поєднання формального та неформального підходів; комп’ютерне моделювання, мультимедійні ІКТ та віртуальні інструменти для наукової освіти; наука та мистецтво; генеративний штучний інтелект в освіті. Організатори: Національний університет «Львівська політехніка», Університет інформаційних технологій та менеджменту в Жешові (Польща).
26 червня 2026 року відбудеться вебінар «Трансформація систем оцінювання досліджень: критерії, якість та суспільний вплив».
26 червня 2026 року відбудеться вебінар «Трансформація систем оцінювання досліджень: критерії, якість та суспільний вплив».
Він стане площадкою для обговорення актуальних питань підтримки наукової спільноти та дослідницької екосистеми України, а також зміцнення потенціалу для управління науковими проєктами в контексті післявоєнного відновлення. Учасники обговорять різноманітні можливості для співпраці українських дослідників на міжнародному рівні та обміняються досвідом. Планується розглянути реформи та новації у сфері оцінювання наукових досліджень, які мають на меті підвищення якості науки та поступовий відхід від практик оцінювання, що переважно базуються на кількісних метриках; міжнародні ініціативи у сфері відповідального оцінювання наукової діяльності та сучасні підходи до аналізу суспільного впливу досліджень. Організатори: Національний фонд досліджень України (НФДУ), Асоціація Science Europe (SE).
На сайті Times Higher Education опубліковано матеріал Філіпа Моріарті, Джо Морана, Рейчел Мосс, Ендрю Освальда та Лінн Камерлін «Чи роблять науковці ставку на ШІ?».
На сайті Times Higher Education опубліковано матеріал Філіпа Моріарті, Джо Морана, Рейчел Мосс, Ендрю Освальда та Лінн Камерлін «Чи роблять науковці ставку на ШІ?».
У ньому п’ятеро представників академічної спільноти розмірковують про те, як генеративний штучний інтелект змінив їхню професійну діяльність і наочно демонструють широкий спектр поглядів — від активного використання технології ГШІ до глибокого скептицизму щодо її впливу на освіту та науку. Професор фізики Філіп Моріарті виступає проти поширеного уявлення про те, що тексти, створені штучним інтелектом, є лише низькоякісним інформаційним продуктом. Спираючись на власний досвід, він стверджує, що сучасні мовні моделі здатні виконувати складні інтелектуальні завдання, зокрема допомагати у програмуванні та розв’язанні наукових проблем. Водночас дослідник визнає, що така ефективність створює серйозний виклик для традиційних підходів до навчання, оскільки завдання, які раніше вимагали тривалої роботи й сприяли глибокому розумінню предмета, тепер можуть виконуватися за лічені хвилини. Професор англійської мови Джо Моран, навпаки, наголошує на власному відчуженні від технології, оскільки для навчання моделей повсюдно використовуються твори без дозволу їхніх авторів, збільшуються негативні екологічні наслідки, зростає ризик втрати індивідуального людського судження. На його думку, поширення автоматично згенерованих текстів може, як ні парадоксально, підвищити цінність авторського письма як форми людської комунікації. Рейчел Мосс, яка опікується питаннями академічної доброчесності, розглядає проблему з іншого боку, говорячи про труднощі виявлення використання ШІ студентами. На її думку, використання генеративного штучного інтелекту часто пов’язане не лише з бажанням спростити виконання завдання, а й зі стресом, тривожністю, фінансовими труднощами, соціальною ізоляцією. Боротьба з академічними порушеннями потребує не лише контролю, а й уваги до причин, які спонукають студентів шукати подібні обхідні шляхи. Професор економіки та поведінкових наук Ендрю Освальд висловлює одну з найкритичніших позицій. Він переконаний, що генеративний штучний інтелект фактично позбавив сенсу традиційне письмове оцінювання студентів, оскільки вже неможливо бути впевненим у самостійному виконанні багатьох видів робіт. Університетам доведеться повернутися до написаних від руки форм контролю знань. Він прогнозує посилення нерівності між університетами, оскільки переваги від використання нових технологій насамперед отримуватимуть найбагатші та найпрестижніші заклади. Найбільш прагматичну позицію займає професор біохімії Лінн Камерлін. Вона розповідає, що спочатку ставилася до інструментів ШІ з недовірою через їхню схильність до помилок і вигадування фактів. Проте поступово дослідниця почала активно використовувати їх для пошуку інформації, аналізу джерел, програмування та ознайомлення з новими напрямами досліджень. Сучасні мовні моделі стали настільки переконливими у своїх помилках, що існує необхідність ретельної перевірки абсолютно всіх результатів: вигадані посилання, недостовірні дані, хибні зображення можуть поставити під загрозу достовірність наукового пізнання. Попри суттєві розбіжності в оцінках, усі автори погоджуються, що генеративний штучний інтелект уже став невід’ємною частиною академічного середовища. Відтак головним викликом для університетів стає не питання прийняття чи відкидання цієї технології, а пошук способів її відповідального використання без втрати якості освіти, наукової доброчесності та людського виміру академічної діяльності.
Міністерство освіти і науки України оприлюднило оновлений «Перелік наукових фахових видань України» в частині категорії «Б».
Міністерство освіти і науки України оприлюднило оновлений «Перелік наукових фахових видань України» в частині категорії «Б».
Відповідний наказ МОН від 11 червня 2026 р. № 928 розміщено на офіційному сайті міністерства. Категорію «Б» сформовано за новими правилами, які передбачають посилені вимоги до якості наукових видань, прозорості редакційної політики, публікаційної етики, рецензування, відкритого доступу та достовірності інформації, розміщеної на вебсайтах журналів. Видання, включені до оновленого «Переліку…» будуть визнаватись фаховими з 1 червня 2026 року до 1 червня 2029 року. Спершу було сформовано рейтингові списки видань у межах відповідних галузей знань і наукових спеціальностей, які стали робочим інструментом для подальшого розгляду Комісією з питань публікаційної етики. При цьому ураховувались наявність DOI для кожної статті та коректність переходу на сторінку статті; відповідність складу редакційної колегії заявленому науковому профілю видання; достовірність дат надходження, прийняття й публікації статей; прозорість фінансової політики; наявність українського та англійського інтерфейсів вебсайту з тотожним змістом; прозорість процедури рецензування; політика академічної доброчесності та публікаційної етики; порядок розгляду скарг, внесення виправлень і ретракції; політика щодо використання штучного інтелекту; відповідність заявлених спеціальностей фактичній тематиці видання; функціонування вебсайту за захищеним протоколом HTTPS; повнота метаданих статей (ORCID, ISSN, ліцензій відкритого доступу, дат редакційного процесу). Максимальна кількість балів становила 30, а мінімальний поріг для включення до категорії «Б» – 9 балів. Формування оновленого Переліку показало, що в Україні є значний сегмент наукових видань, які вже працюють за сучасними стандартами відкритості, прозорості та відповідальної редакційної політики. Усі видання, включені до «Переліку…», мають відкритий доступ до наукового контенту. Наразі триває експертний розгляд наукових періодичних видань з обмеженим доступом, матеріали яких потребують спеціальної процедури опрацювання. Кожне видання, яке не було включене до Переліку, отримає окреме пояснення із конкретними причинами такого рішення Комісії і після усунення недоліків засновники зможуть знов подати його на розгляд відповідно до встановленої процедури. Також МОН розпочинає щорічний моніторинг видань, включених до «Переліку» для перевірки дотримання чинних вимог.
Міністерство освіти і науки України затвердило оновлені вимоги до організації та проведення конкурсних відборів проєктів фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень та науково-технічних розробок.
Міністерство освіти і науки України затвердило оновлені вимоги до організації та проведення конкурсних відборів проєктів фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень та науково-технічних розробок.
Відповідний наказ від 15 червня 2026 р. № 934 опубліковано на офіційному сайті МОН. Нові правила визначають, як відтепер відбиратимуться й фінансуватимуться наукові проєкти за кошти державного бюджету. Запроваджено більш чіткі умови участі, посилено вимоги до якості результатів, зроблено фокус на дослідженнях, які мають практичне значення для держави, залученні молодих науковців та використанні сучасної наукової інфраструктури, підтримується залучення співфінансування з боку бізнесових структур, міжнародних програм і грантів. З 1 січня 2027 року конкурсне фінансування зможуть отримувати лише ті заклади вищої освіти та наукові установи, які успішно пройшли державну атестацію (групи А, Б, В) за відповідним напрямом. У межах основного конкурсу відбір проводитиметься за трьома окремими напрямами. Перший напрям – традиційні фундаментальні дослідження, прикладні дослідження та науково-технічні розробки за загальними тематичними напрямами; другий – проєкти закладів вищої освіти та наукових установ із прифронтових і прикордонних регіонів; третій напрям – пріоритетні науково-технічні розробки за спеціальними тематичними напрямами на підставі запитів Міністерства оборони, Міністерства цифрової трансформації, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров’я та інших центральних органів виконавчої влади, які надійшли у 2026 році. Для таких проєктів фінансування може бути збільшено на 50%. Окремо діятиме конкурс для молодих вчених, який охоплюватиме прикладні дослідження та науково-технічні розробки за загальними тематичними напрямами. Також у наказі визначені фінансові умови конкурсів, тривалість виконання проєктів, запроваджене обмеження за вартістю проєктів на рік, викладені нові підходи до оцінювання отриманих результатів, уточнені вимоги до виконавців, посилені вимоги до академічної доброчесності.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Федералізм масштабу: про що свідчать наявні дані?» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань фіскального федералізму».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Федералізм масштабу: про що свідчать наявні дані?» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань фіскального федералізму».
18 червня 2026 року відбудеться вебінар «ШІ-компетентність: що потрібно знати і вміти у 2026 році».
18 червня 2026 року відбудеться вебінар «ШІ-компетентність: що потрібно знати і вміти у 2026 році».
Захід покликаний надати учасникам відповідь на питання, як не просто «бути в темі», а отримати ШІ-навички, які дійсно потрібні для успішної роботи. Планується обговорити наступні питання: у яких задачах ШI вже замінює рутину, а де без людини не обійтися; чому ШІ часто лякає та не працює так, як очікували; як перестати спостерігати за ШI і почати його використовувати в поточній роботі; чому ШI-компетенції стають новою вимогою роботодавців. Під час вебінару планується розібрати реальні кейси використання ШІ у вирішенні щоденних задач без навичок програмування і задіяння складних інструментів. Організатор – Prometheus.
17 червня 2026 року у змішаному форматі відбудеться презентація результатів першого комплексного дослідження в Україні «Оцінка економічного внеску галузей в економіку України через призму інтелектуальної власності».
17 червня 2026 року у змішаному форматі відбудеться презентація результатів першого комплексного дослідження в Україні «Оцінка економічного внеску галузей в економіку України через призму інтелектуальної власності».
Захід стане площадкою для обговорення результатів дослідження, в рамках якого здійснене оцінювання внеску IP-інтенсивних галузей у формування валового внутрішнього продукту, зайнятості населення та інноваційного потенціалу держави. Планується обговорити наступні питання: реальний внесок інтелектуальної власності в економіку України; які галузі формують інноваційний потенціал держави та можуть стати драйверами зростання; чому інтелектуальна власність стала одним із механізмів збереження людського капіталу та висококваліфікованих кадрів в Україні; які сектори економіки демонструють найбільший потенціал зростання завдяки патентам, технологіям, дизайну та брендам; що слід включити до державної економічної та інноваційної політики; Регіональний індекс розвитку інтелектуальної власності та потенціал регіонів до інноваційного та економічного зростання. Організатори: Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ), Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
17 червня 2026 року відбудеться круглий стіл «Дослідницькі інфраструктури в науково-інноваційній системі України».
17 червня 2026 року відбудеться круглий стіл «Дослідницькі інфраструктури в науково-інноваційній системі України».
Захід покликаний надати керівникам центрів колективного користування науковим обладнанням, відповідальним за підтримку та розвиток об’єктів, що становлять національне надбання, а також керівникам наукових підрозділів організацій, які планують подавати або вже подали заявки на конкурс, інформацію про проєкт RIFF та роботу з підготовки «Дорожньої карти відновлення та вдосконалення дослідницьких інфраструктур в Україні». Планується обговорити наступні питання: актуальний стан нормативно-правового забезпечення дослідницьких інфраструктур в Україні; принципи організації та функціонування дослідницьких інфраструктур країн Європейського Союзу; особливості розроблення національних дорожніх карт розвитку дослідницьких інфраструктур; принципи та критерії відбору заявок, поданих на відкритий конкурс в рамках проєкту RIFF для включення до «Дорожньої карти розвитку дослідницьких інфраструктур в Україні»; досвід реалізації проєкту НФДУ зі створення дослідницької інфраструктури; цифрова дослідницька інфраструктура в галузі матеріалознавства; досвід Інституту молекулярної біології і генетики у підготовці подання анкети на Open Call проекту RIFF; співпраця Національного університету «Києво-Могилянська академія» та наукових установ НАН України в рамках Відкритого конкурсу проєкту RIFF; практичні аспекти підготовки пропозицій для участі у відкритому конкурсі RIFF. Організатор – проєкт RIFF.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Герайнта Ріса «Програми великих викликів зазнають невдачі цілком передбачуваним чином. Ось що ми зрозуміли».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Герайнта Ріса «Програми великих викликів зазнають невдачі цілком передбачуваним чином. Ось що ми зрозуміли».
У ній автор аналізує досвід реалізації важливих міждисциплінарних програм (grand challenges), спрямованих на розв’язання складних суспільних проблем, і пояснює, чому такого роду ініціативи зазвичай не досягають поставлених цілей попри залучення значних ресурсів та амбітні наміри. Сучасні прориви в медицині, охороні здоров’я та інших сферах стали можливими завдяки співпраці представників різних галузей знань. Наприклад, міжнародна програма з генної терапії Cancer Grand Challenges об’єднує фахівців із різних дисциплін для роботи над проблемами, що не можуть бути розв’язані в межах окремої наукової галузі. Університети мають необхідний потенціал для підтримки таких форм співробітництва, оскільки здатні створювати простір для довготривалої взаємодії дослідників, державних структур, бізнесу та громадянського суспільства. Водночас міждисциплінарні програми стикаються з проблемами й потерпають від невдач внаслідок відсутності власної організаційної структури, спеціально виділеного фінансування, ефективної управлінської команди. Міждисциплінарна амбітна програма – це не просто задекларований пріоритет, вона повинна мати реальне інфраструктурне підґрунтя, розглядатись не лише як організаційний, а й культурний проєкт, у рамках якого представники різних галузей знань мають виробити спільну мову, навчитися працювати з відмінними дослідницькими підходами та погоджувати різні критерії успіху. Це потребує часу й ресурсів, а результати не завжди можна оцінити за традиційними наукометричними показниками. Важливу роль у становленні таких підходів відіграють невеликі стартові гранти, які дозволяють перевіряти нові ідеї без надмірного ризику невдачі. Також успішні програми потребують керівників, для яких розвиток міждисциплінарної співпраці є основною професійною місією, а не одним із багатьох напрямів діяльності. Такі лідери повинні бути готовими підтримувати експерименти, визнавати невдачі та продовжувати роботу навіть за відсутності швидких результатів. Багато глобальних проблем (зміна клімату, соціальна нерівність, низька продуктивність економіки) виникають не через брак наукових знань, а через неякісне їх практичне упровадження, відсутність узгоджених дій різних інституцій та неефективну співпрацю між наукою, владою і суспільством. Реалізація результатів досліджень має розглядатися як повноцінна інтелектуальна діяльність, а не як другорядний етап, який починається після завершення наукової роботи. На думку автора, однією з найважливіших переваг університетів є їхня здатність виступати майданчиком для конструктивного діалогу між людьми з різними інтересами, цінностями та професійними підходами. У світі, де політична поляризація та міжнародна напруженість ускладнюють співпрацю, саме ця роль набуває особливого значення.
