8-9 червня 2026 року відбудеться «Глобальний форум видавців «сірої» літератури».
8-9 червня 2026 року відбудеться «Глобальний форум видавців «сірої» літератури».
Він покликаний стати платформою для представників урядових, громадських, академічних та бізнес-структур, зацікавлених у розвитку «сірої» літератури. Під час заходу відбудеться дискусія стосовно цінності й таксономії документів «сірої» літератури, політики картографування й поточних регіональних ландшафтів «сірої» літератури та її видавців, стратегічних підходів до розвитку «сірої» літератури у контексті розбудови нових інфраструктур, управління цифровою спільною «сірої» літератури, використання інструментів штучного інтелекту, забезпечення якості метаданих. Також відбудеться нагородження премією GreyNet 2026. Організатори: TIB – Інформаційний центр науки і технологій Лейбніца, GreyNet International.
25–27 червня 2026 року в рамках програми COST Action CA21101 у змішаному форматі відбудеться серія заходів школи COST-COSY «Обчислювальна фізика обмежених систем: від життя до матеріалознавства».
25–27 червня 2026 року в рамках програми COST Action CA21101 у змішаному форматі відбудеться серія заходів школи COST-COSY «Обчислювальна фізика обмежених систем: від життя до матеріалознавства».
Слухачі дізнаються про актуальні питання комп’ютерного моделювання біологічних систем, розвиток матеріалознавства, сучасні методи моделювання у поєднанні теоретичних та експериментальних підходів. Планується розглянути структуру біомолекул (ДНК та білки); рідини в обмежених середовищах та об’ємній фазі; новітні матеріали. Організатор – Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України.
15 червня 2026 року відбудеться вебінар «Від Perplexity до OpenAlex: цифровий інструментарій сучасного дослідника».
15 червня 2026 року відбудеться вебінар «Від Perplexity до OpenAlex: цифровий інструментарій сучасного дослідника».
Захід присвячений розгляду широкого кола питань використання в академічному середовищі сучасних цифрових сервісів для пошуку, аналізу та оцінювання наукової інформації, аналізу цитувань, виявлення впливових досліджень і побудови наукових профілів. Слухачі дізнаються, як можна ефективно використовувати у своїй дослідницькій діяльності відкриті платформи та ШІ-інструменти – Perplexity (ШІ-пошуковик нового покоління, який поєднує можливості великих мовних моделей із посиланнями на реальні джерела), Semantic Scholar (академічна пошукова система від Allen Institute for AI, що використовує семантичний граф із понад 200 мільйонів наукових публікацій) та OpenAlex (наукова інфраструктура, яка індексує понад 250 мільйонів наукових робіт, авторів, установ та видань). Планується розглянути принципи ефективного формулювання запитів та використання режимів Pro Search і Deep Research, способи перевірки достовірності джерел, а також правила дотримання академічної доброчесності під час роботи з генеративним штучним інтелектом, можливості автоматичного створення резюме статей, аналізу контекстів цитування, пошуку ключових робіт у дослідницьких напрямах, формування бібліометричних профілів, аналізу наукових журналів та перевірки індексації українських наукових видань. Організатор – Державна науково-технічна бібліотека України.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сегер Асаф ««Академічна дипломатія» може долати політичні розбіжності, вважає голова Європейської асоціації університетів».
У ній йдеться про зростаюче занепокоєння європейських університетів впливом геополітичної напруженості на міжнародну наукову співпрацю та пропонується обговорити роль академічного середовища у підтримці діалогу між країнами навіть тоді, коли офіційні політичні відносини ускладняються. Президент EUA Жузеп Гаррель представляє організацію, що об’єднує близько 900 університетів Європи. Він фіксує нову реальність: якщо ще кілька років тому керівники закладів вищої освіти найчастіше говорили про фінансування та інституційну автономію, то нині дедалі більше уваги вони приділяють наслідкам геополітичних конфліктів для науки й освіти. Серед ключових викликів – питання дослідницької безпеки та невизначеність щодо майбутніх умов міжнародної співпраці. Університети дедалі частіше висловлюють занепокоєння можливою втратою самостійності у виборі міжнародних партнерів. Ідеться про ризик того, що рішення стосовно співпраці з іноземними науковцями або закладами будуть ухвалюватись не академічними інституціями, а державними структурами залежно від розвитку політичної ситуації. Університети прагнуть зберігати право самостійно визначати коло партнерів для наукових і освітніх проєктів. Це підтверджують і результати нового опитування EUA: вони співпрацюють не лише з партнерами в межах Євросоюзу, а й з установами Північної Америки, Азії, Африки, Латинської Америки, Близького Сходу та Океанії. Але останнім часом такі зв’язки дедалі частіше опиняються під пильною увагою урядів через побоювання щодо передачі чутливих технологій або результатів досліджень іноземним державам. Університети залишаються прихильниками відкритої співпраці та неохоче сприймають обмеження, засновані лише на географічному походженні потенційних партнерів. «Академічна дипломатія», як здатність університетів підтримувати професійні та наукові контакти навіть у періоди погіршення міждержавних відносин, надзвичайно важлива та виходить наразі на перший план. Заклади вищої освіти є важливим елементом «м’якої сили», вони забезпечують збереження каналів спілкування та взаєморозуміння між суспільствами, а їхні зв’язки можуть залишатися дієвими навіть тоді, коли офіційний політичний діалог суттєво обмежений. Гаррель наголошує, що сучасним керівникам закладів вищої освіти доводиться одночасно реагувати на виклики цифрової трансформації, розвитку штучного інтелекту, фінансових змін, екологічної стійкості та геополітичної нестабільності. У цих умовах здатність університетів підтримувати міжнародний діалог дедалі більше розглядається як важлива складова їхньої суспільної місії та внеску у збереження глобальних наукових зв’язків.
На офіційних ресурсах StrikePlagiarism опублікований матеріал, що висвітлює результати проведеного Університетом Лакхнау (Індія) у березні 2026 року масштабної перевірки 121 дисертації на щодо ознаки генерування інструментами штучного інтелекту.
На офіційних ресурсах StrikePlagiarism опублікований матеріал, що висвітлює результати проведеного Університетом Лакхнау (Індія) у березні 2026 року масштабної перевірки 121 дисертації на щодо ознаки генерування інструментами штучного інтелекту.
Виявилось, що 95% дисертацій мають проблеми з оригінальністю текстів. При цьому серйозні порушення знайдені у 34 дисертаційних роботах, розгляд яких був тимчасово призупинений, а самі роботи відправлені на додаткову перевірку. 82 дисертації було повернуто їхнім авторам на доопрацювання. Як бачимо, генеративний штучний інтелект стрімко змінює академічне середовище, що робить нагальною для університетів потребу у встановленні чітких правил його використання, навчання ним здобувачів освіти та педагогів. Важливо провести межу між допустимим використанням штучного інтелекту та порушенням академічної доброчесності, зробити зрозумілими і прозорими вимоги використання ШІ для пошуку літератури, редагування текстів, пошуку ідей, покращення структури дисертації, написання текстів наукової роботи. У багатьох країнах та університетах на ці питання досі не сформульовані відповіді. Тому потрібен консенсус щодо політики, прозорості процедур оцінювання та надійних інструментів виявлення ГШІ, які надають експертам точну й змістовну інформацію для прийняття рішень. Адже технології постійно удосконалюються, на відміну від більш неповоротких інституційних політик академічної доброчесності.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Довідник з промислової політики: від розробки стратегії до її реалізації».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Довідник з промислової політики: від розробки стратегії до її реалізації».
У ньому зазначається, що промислова політика займає важливе місце у політичних дискусіях країн ОЕСР. Нещодавні політичні заяви вказують на швидке поширення інструментів підтримки промислової політики в усьому світі, при цьому кількість нових заходів значно збільшилася за останнє десятиліття. Уряди завжди підтримували бізнес у різний спосіб, але до підготовки та реалізації промислової політики ставилися з обережністю. Адже некоректно сформульовані та погано обґрунтовані заходи можуть надмірно захищати діючих гравців, перешкоджати інноваціям, спотворювати конкуренцію і торгівлю. Наразі багато урядів, які зіткнулись з низкою проблем, серед яких вразливість глобальних ланцюжків поставок, упровадження цифрових та екологічно чистих технологій, що потребують великих інвестицій та ефективної координації, підвищили увагу до питань стійкості економіки та підтримки промислового розвитку. Економічна безпека зайняла більш важливе місце у політичному порядку денному, особливо – для критично важливих технологій, секторів (наприклад, напівпровідники) та сировинних ресурсів. Нова хвиля промислової політики характеризується широким набором інструментів і засобів, серед яких – удосконалення нормативно-правової бази, інвестиції у навички, інфраструктуру та розповсюдження технологій, підтримка інновацій тощо. Документ містить практичні рекомендації для політиків щодо розроблення промислових стратегій та їхньої реалізації. Спираючись на аналіз ОЕСР та найкращі приклади, експерти розробили поради, як зробити промислову політику більш ефективною, при цьому зберігаючи відкриті ринки, підтримуючи конкурентні умови та підвищуючи економічну безпеку. Пропонується чотириетапна структура розробки промислових стратегій: стратегічна орієнтація, координація, ефективна реалізація та оцінка. Розглядається процес вибору та розроблення конкретних інструментів політики (гранти, податкові пільги, державні витрати на проведення ДіР).
19 червня 2026 року відбудеться презентація навчальної програми Executive Master in Management of Research Infrastructures з підготовки фахівців з управління дослідницькими інфраструктурами.
19 червня 2026 року відбудеться презентація навчальної програми Executive Master in Management of Research Infrastructures з підготовки фахівців з управління дослідницькими інфраструктурами.
Захід покликаний ознайомити потенційних учасників конкурсу з призначенням програми EMMRI, націленої на підтримку управління дослідницькими інфраструктурами; фінансовими можливостями та перспективами професійного розвитку українських керівників дослідницьких інфраструктур в межах проєкту RIFF упродовж 2026-2028 років. Організатор – Університет Мілано-Бікокка.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Росса «Злам Canvas продемонстрував нагальність підтримки «суверенітету даних», вважає віцеканцлер».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Росса «Злам Canvas продемонстрував нагальність підтримки «суверенітету даних», вважає віцеканцлер».
У ній розглядаються наслідки масштабної кібератаки на платформу Canvas та висновків, які мають зробити з цього університети щодо збереження критично важливих освітніх даних всередині країни, без покладання на закордонні цифрові інфраструктури. Інцидент із платформою Canvas, розробленою компанією Instructure, міг охопити понад 200 мільйонів користувачів у школах, коледжах та університетах по всьому світу. Після виявлення порушення безпеки система зазнала серйозних перебоїв у роботі, а низка ЗВО була змушена тимчасово змінювати навчальні та адміністративні процеси. Білл Шортен, колишній федеральний міністр Австралії та нинішній керівник Університету Канберри заявив, що ця ситуація має стати відправною точкою для серйозної розмови про так званий «суверенітет даних». Якщо тимчасовий збій або навмисний злам однієї такої системи може поставити під загрозу інформацію великої кількості освітніх установ країни, то слід терміново переосмислити підходи до зберігання критично важливих наборів даних. До загальнонаціональної дискусії з цього приводу мають залучитись університети, які повинні нести відповідальність за безпекою освітньої інформації. Компанія Instructure після хакерської атаки повідомила про врегулювання інциденту та підтвердила, що виплатила викуп зловмисникам, які повернули викрадені дані та заявили про знищення їхніх копій. Експерти з кібербезпеки наголошують, що подібні заяви кіберзлочинців неможливо перевірити, отже викрадена інформація може зберігатися або використовуватися в майбутньому для нових шахрайських схем і фішингових атак. Висока концентрація даних на великих цифрових платформах створює і великі ризики: навіть якщо не було скомпрометовано фінансову інформацію, то інші дані, зокрема – освітні записи, службове листування, персональні відомості можуть становити значну цінність для кіберзлочинців. В результаті під загрозою опиняються тисячі організацій та мільйони людей. Звісно, перенесення даних до національних дата-центрів саме по собі не усуне всіх ризиків, воно не здатне запобігти внутрішнім порушенням безпеки або помилкам персоналу. Проте такий підхід може зменшити залежність від зовнішніх інфраструктур й обмежити масштаби наслідків глобальних кібератак. Поряд із безпековою цінністю, розвиток локальних центрів обробки даних має цінність з позицій підтримки економічного розвитку та технологічної самодостатності держави. Проблема балансу між перевагами глобальних цифрових платформ і необхідністю контролю над критично важливими інформаційними ресурсами має відкрито й активно обговорюватись, оскільки освітні установи дедалі більше залежать від зовнішніх цифрових сервісів.
Міністерство освіти і науки інформує академічну громадськість про роботу над формуванням списку журналів категорії «Б» у рамках складання «Переліку наукових фахових видань України».
Міністерство освіти і науки інформує академічну громадськість про роботу над формуванням списку журналів категорії «Б» у рамках складання «Переліку наукових фахових видань України».
Процес відбувається за оновленими правилами, які передбачають посилення вимог до якості наукових видань, прозорості редакційної політики, публікаційної етики, рецензування та достовірності інформації, розміщеної на вебсайтах журналів. До 30 квітня засновники наукових періодичних видань вже мали можливість подати заявку на включення до «Переліку…» за допомогою системи URIS. МОН опрацювало подані матеріали та підготувало рейтингові списки видань за відповідними кластерами, які є основою для подальшого розгляду заявок Комісією з питань публікаційної етики, а також прийняття остаточних рішень щодо включення до «Переліку…». Ці рейтингові списки до моменту завершення експертного оцінювання та ухвалення рішень МОН він не є остаточними, вони не визначають статусу видання і не підлягають публічному поширенню. Всього було подано 1394 заявки, попередньо рекомендовано до внесення до «Переліку…» 974 видання, триває робота з документами. Наразі Комісія з питань публікаційної етики вивчає документи, перевіряє відомості, розглядає зауваження, пояснення і готує пропозиції щодо остаточних результатів оцінювання. Особлива увага приділяється академічній доброчесності, якості редакційних процедур, прозорості політик журналів, коректності роботи з DOI, повноті інформації про редакційні колегії, процесам рецензування та підтримці відкритого доступу. Остаточний список наукових фахових видань категорії «Б» буде затверджено наказом МОН та оприлюднено на офіційному сайті міністерства.
НОВІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ РОБОТИ З НАУКОВИМИ ДАНИМИ ТА ІНФОРМУВАННЯ ПРО ОНОВЛЕННЯ
На офіційному вебпорталі Національного репозитарію академічних текстів з’явилися нові можливості, які допоможуть зручніше працювати з науковими даними та своєчасно дізнаватися про важливі оновлення сервісів.
