13 березня 2026 року в рамках цьогорічного Дня відкритих даних відбудеться вебінар «Відкриті дані як суспільне благо: розвиток на основі доказів».
13 березня 2026 року в рамках цьогорічного Дня відкритих даних відбудеться вебінар «Відкриті дані як суспільне благо: розвиток на основі доказів».
Захід стане площадкою для обговорення результатів дослідження того, як саме відкриті дані можуть сприяти кращому управлінню у сільській місцевості та допомагають політикам реагувати на місцеві потреби. На практичних прикладах з досвіду Великої Британії та Ірландії буде продемонстровано, як відкрита інформація допомагає державним адміністраціям краще розуміти місцеві потреби та забезпечувати доступ до основних послуг. Слухачі також дізнаються, як щорічний День відкритих даних сприяє прозорості, підзвітності та інноваціям за допомогою даних; як пріоритетність міських даних впливає на збір, доступність та використання даних у сільській місцевості; які є варіанти використання відкритих даних; що таке ірландський інструмент соціального градієнта Pobal; як використання відкритих даних може допомогти у виявленні нерівності в охороні здоров’я за географічним розташуванням. Вебінар є частиною курсу «Яка цінність відкритих даних?». Організатор – DataEuropaAcademy.
Міністерством освіти і науки України та Федеральним міністерством у справах жінок, науки та досліджень Австрії та Австрійським агентством з питань освіти та інтернаціоналізації оголошено конкурс спільних українсько-австрійських науково-дослідних проєктів для реалізації у 2027-2028 роках.
Міністерством освіти і науки України та Федеральним міністерством у справах жінок, науки та досліджень Австрії та Австрійським агентством з питань освіти та інтернаціоналізації оголошено конкурс спільних українсько-австрійських науково-дослідних проєктів для реалізації у 2027-2028 роках.
Участь у Конкурсі можуть взяти будь-які науково-дослідні групи закладів вищої освіти, наукових установ обох країн за всіма науковими дисциплінами і тематичними напрямами, включно із соціальними та гуманітарними науками. Основні критерії відбору: відповідність напрямам конкурсу; наукова якість та інноваційний характер проєкту; здатність та компетентність тимчасових наукових колективів втілити проєкт у життя; можливість проведення спільних досліджень і адекватність наукового методу; досвід участі у міжнародних проєктах та перспективи міжнародного співробітництва; якість інфраструктури установ, що беруть участь у проєкті; участь у проєкті молодих науковців (віком до 35 років) та жінок-дослідників; можливості практичного використання результатів проєкту. Проєктна пропозиція готується на дворічний термін (початок – 1 січня 2027 року). Міністерство освіти і науки України фінансує витрати українських науковців на організацію візиту до Республіки Австрія (витрати на проїзд, проживання, добові, візу за необхідності та медичне страхування), заробітну плату українських учасників науково-дослідного проєкту, витрати на закупівлю матеріалів, накладні витрати організації, де виконується науково-дослідний проєкт. Заявку на участь можна подати до 24 квітня 2026 року.
Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт наказу Міністерства освіти і науки України «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 25 січня 2021 року № 102».
Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт наказу Міністерства освіти і науки України «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 25 січня 2021 року № 102».
Проєкт розроблений відповідно до Закону України «Про вищу освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2025 р. № 1298. Пропонується запровадити зміни щодо форм дипломів бакалавра, магістра, доктора філософії / доктора мистецтва, а також додатку до диплома європейського зразка, затверджених наказом МОН від 25 січня 2021 року № 102. Дія проєкту поширюватиметься на здобувачів вищої освіти, заклади вищої освіти та наукові установи. Реалізація проєкту забезпечить приведення форми дипломів про вищу освіту та додатка до диплома європейського зразка й зразка академічної довідки у відповідність до норм чинного законодавства. Зауваження та пропозиції до проєкту наказу можна подати до 20 березня 2026 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Фінансовий захист від ризиків катастроф: повені, пожежі та інші серйозні ризики».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Фінансовий захист від ризиків катастроф: повені, пожежі та інші серйозні ризики».
У ньому зазначається, що упродовж життя люди, домогосподарства та підприємства наражаються на широкий спектр соціальних, економічних, технологічних та екологічних ризиків, які у разі їх настання можуть мати значні негативні фінансові наслідки. Доступ до страхування може відігравати надзвичайно важливу роль у захисті від потенційно руйнівних фінансових втрат, забезпечити надійне джерело фінансування післякризового відновлення. Проте страхові ринки можуть бути не в змозі забезпечити необхідний фінансовий захист від деяких видів ризиків, які виникають нечасто, але призводять до серйозних та широкомасштабних наслідків, наприклад – стихійних лих, кіберкатастроф чи пандемій. Для деяких із названих ризиків державно-приватні страхові програми можуть забезпечити доступність недорогого страхування та вирішити проблему незахищених фінансових ризиків. Уряди мають відігравати важливу роль у забезпеченні адекватного фінансового захисту для реагування на катастрофічні ризики. Вони можуть підтримати доступність страхового покриття шляхом створення державно-приватних страхових програм або запровадження державних механізмів компенсації, фінансової допомоги для реагування на незахищені фінансові ризики. Необхідно заздалегідь виявляти ризики, які можуть істотно вплинути на значну частину населення, оцінювати адекватність фінансового захисту від цих ризиків, прогнозувати наслідки, які незахищені фінансові ризики можуть мати для економічної діяльності. Звіт допомагає в оцінюванні потреб у фінансовому захисті, що підтримується урядом, містить опис підходів до підтримки страхового покриття, зосереджуючись на захисті від лісових пожеж та повеней як двох важливих та зростаючих ризиках у багатьох країнах.
10 березня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «AgroClimate 2026: інновації, адаптація, сталий розвиток».
10 березня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «AgroClimate 2026: інновації, адаптація, сталий розвиток».
Захід стане платформою, де науковці, викладачі та здобувачі вищої освіти, керівники і спеціалісти аграрного сектору, представники фермерських господарств, агрохолдингів, приватних фірм зможуть обговорити актуальні питання розвитку аграрної сфери та презентувати свої напрацювання. Планується розглянути наступні питання: адаптація агровиробництва до кліматичних змін і управління ризиками; управління кліматичними ризиками та агрокліматичне зонування; оцінка впливу клімату на урожайність і агроекосистеми; упровадження екологічно безпечних технологій землеробства; грунтова родючість, водні ресурси та раціональне природокористування; збереження й відновлення родючості ґрунтів; протидія деградації, ерозії та засоленню; ефективне зрошення та водозберігаючі технології; охорона біорізноманіття та екосистемні підходи до землекористування; біотехнології, селекція та біоінновації в агросекторі (створення сортів і гібридів, стійких до стресових факторів); біоінновації; декарбонізація та «зелена» енергетика в аграрній сфері; цифровізація, моніторинг та прогнозування агрокліматичних процесів (цифрові технології, GIS, GPS, дрони та супутниковий моніторинг); аналітичне забезпечення моніторингу ґрунтів і сільськогосподарських культур; моделювання кліматичних змін і прогнозування ризиків; smart-управління агровиробництвом; соціально-економічні та освітні напрями сталого розвитку агросфери (політика адаптації сільських територій до кліматичних викликів); розвиток інноваційної освіти й підготовки кадрів; міжнародна наукова співпраця і трансфер знань; розвиток сталих підходів до управління природними ресурсами. Організатор – Миколаївська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН України.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ренії Лопес-Озіебло «Як “Кармен” та гуманітарні науки можуть формувати навички, яких не має генеративний штучний інтелект».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ренії Лопес-Озіебло «Як “Кармен” та гуманітарні науки можуть формувати навички, яких не має генеративний штучний інтелект».
У ній автор розмірковує про те, як гуманітарна освіта допомагає формувати культурне розуміння, критичне мислення та емоційну чутливість — ті риси, які залишаються принципово людськими навіть у часи стрімкого розвитку штучного інтелекту. Йдеться про освітню ініціативу з вивчення опери Жоржа Бізе «Кармен», яка стала основою для цілої серії культурних і навчальних подій у межах програми європейських студій. Студенти не лише ознайомились із класичним твором, а й побачили, як культурні явища можуть сприяти більш глибокому розумінню історії, суспільства та людської поведінки. Аналіз сюжету опери, історичного контексту та сучасних інтерпретацій твору дозволив молодим людям осмислити універсальні теми свободи, влади, насильства та соціальних ролей. Поширення ГШІ робить більш цінними та актуальними освітні практики, які розвивають людські здібності до інтерпретації, емпатії та морального судження. Алгоритми можуть швидко узагальнювати інформацію або генерувати тексти, однак вони не здатні переживати художній досвід, відчувати емоційний зміст мистецтва чи вести змістовну культурну дискусію. Саме тому гуманітарні дисципліни стають важливим простором для формування інтелектуальних і культурних компетентностей, які дозволяють осмислювати технологічні зміни та їхній вплив на суспільство. Важливою частиною педагогічного підходу є активні й творчі форми навчання. Наприклад, студентам пропонують переосмислити класичні тексти в сучасному контексті, інтерпретувати персонажів з позиції власного досвіду або відтворювати сцени з літературних чи мистецьких творів у формі рольових вправ. Такі завдання сприяють не лише засвоєнню матеріалу, а й розвитку аналітичного мислення, творчості та здатності встановлювати зв’язки між культурними епохами. Вони можуть долучитись до дискусії щодо сучасної цифрової культури (наприклад, популярних мемів), поступово наближаючись до більш глибокого аналізу культурних джерел. Отже, у світі, де штучний інтелект дедалі активніше автоматизує технічні завдання, гуманітарна освіта набуває нової цінності: вона формує здатність інтерпретувати культурні смисли, розуміти інші суспільства і вести змістовний діалог про складні моральні та соціальні питання.
З 7 по 13 березня 2026 року у світі проходить День відкритих даних.
З 7 по 13 березня 2026 року у світі проходить День відкритих даних.
Цей щорічний захід присвячений поширенню інформації про цінність відкритих даних, коли фахівці та інституції з різних країн проводять лекції, вебінари, воркшопи, конференції та інші заходи для підтримки відкритих даних. Взяти участь у дні відкритих даних можуть усі, хто має відповідні ідеї та бажає поширювати інформацію щодо відкритих даних та різноманітних способів їх використання, може навчити слухачів працювати з відкритими даними, будувати відповідні візуалізації, робити аналіз даних, створювати профільні сервіси, навчати й допомагати зростати світовій спільноті відкритих даних. Саме ініціативна участь проголошена основною цінністю Дня відкритих даних. Список запланованих заходів та результати їх проведення відкриті для ознайомлення. День відкритих даних ініційований та проходить під патронатом Фонду відкритих знань (OKFN) і реалізується завдяки активній участі членів Мережі відкритих знань.
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про затвердження «Порядку розподілу коштів для фінансування основної діяльності державних наукових установ, а також наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок закладів вищої освіти за результатами державної атестації».
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про затвердження «Порядку розподілу коштів для фінансування основної діяльності державних наукових установ, а також наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок закладів вищої освіти за результатами державної атестації».
Документ уточнює механізм розподілу додаткових коштів за результатами атестації та запроваджує диференційований підхід до фінансування наукових установ та університетів залежно від результатів їхньої діяльності, фіксуючи дату початку фінансування січнем 2026 року. Загальний обсяг фінансування, розподілений за результатами державної атестації, становить понад 3 млрд грн. Для реалізації цього рішення МОН затвердило розподіл коштів для фінансування наукової та науково-технічної діяльності закладів вищої освіти і наукових установ, які за результатами державної атестації віднесено до груп А і Б. Відповідний наказ опубліковано на сайті МОН. Ним затверджено перелік державних закладів вищої освіти та державних наукових установ із відповідними обсягами фінансування за кожним науковим напрямом у 2026 році, розподіл базового фінансування окремих наукових підрозділів, а також рекомендації (алгоритм) використання бюджетних коштів. Крім того, подовжено строк дії свідоцтв про державну атестацію наукової установи за науковим напрямом «Військові науки» до 31 грудня 2026 року, що дасть їм змогу планово завершити процедуру атестації. Фінансування спрямують за трьома основними напрямами. Майже 2 млрд грн спрямовано на стимулювання наукових та науково-педагогічних працівників шляхом виплати надбавок до заробітної плати (70%); 638 млн грн – на розвиток дослідницької інфраструктури та закупівлю сучасного обладнання (20%); 531 млн грн – на інституційний розвиток наукових установ і закладів вищої освіти, проведення ініціативних науково-дослідних робіт, залучення молодих науковців і підтримку наукових шкіл (10%). На обсяг фінансування надалі впливатимуть такі показники: ефективність залучення зовнішнього фінансування (кошти бізнесу, міжнародні гранти); кількість публікацій найвищого квартилю (Q1) у Scopus/WoS; частка молодих учених; загальний кадровий потенціал установ. Очікується, що новий підхід до фінансування забезпечить спрямування державних ресурсів до тих установ, які демонструють високі результати досліджень і формують науковий потенціал країни.
Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання діяльності державних наукових установ».
Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання діяльності державних наукових установ».
Документ розроблено на виконання пункту 4 Протоколу наради від 4 грудня 2025 р. «Про деякі питання, пов’язані з розвитком наукової сфери, підвищенням оплати праці науковцям, активізацією інноваційної діяльності Science City». Він покликаний забезпечити умови для комплексної модернізації управління державними науковими установами через запровадження прозорих процедур обрання керівників та посилення їхньої персональної відповідальності за стратегічний розвиток інституцій. Документ спрямований на інтеграцію української науки до міжнародного дослідницького простору та забезпечення відповідності керівних кадрів вимогам щодо академічної доброчесності, володіння державною мовою та управлінської компетентності в умовах безпекових викликів воєнного стану. Усі зацікавлені можуть ознайомитись із проєктом урядової постанови, методичними рекомендаціями щодо особливостей обрання керівника державної наукової установи, типовою форму контракту з керівником державної наукової установи, ключовими показниками ефективності діяльності керівника та рекомендаціями щодо їх формування, переліком рекомендованих ключових та додаткових показників ефективності (за галузевою специфікою), порядком подання та розгляду щорічного звіту і його типовою формою. Очікується, що запровадження трьох взаємопов’язаних механізмів – демократичного конкурсу з можливістю таємного електронного голосування, укладання контракту з чіткими ключовими показниками ефективності та системи щорічного звітування керівника забезпечить посилення ролі вченої (наукової, науково-технічної, технічної) ради та колективу штатних наукових працівників, дозволить органам управління здійснювати об’єктивний моніторинг та оцінювання діяльності державних наукових установ, стимулювати результативність наукової роботи та гарантувати змінність керівника. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 20 березня 2026 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Як неакціонерні інструменти впливають на фінансування академічних стартапів» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Як неакціонерні інструменти впливають на фінансування академічних стартапів» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».
У ньому зазначається, що наукові знання є ключовим чинником довгострокового економічного зростання, а університети та дослідницькі інститути відіграють життєво важливу роль у генерації та розповсюдженні нових ідей. Однак шлях від наукових знань до економічного ефекту потребує проміжного етапу у вигляді інновацій – продуктів, послуг, процесів чи бізнес-моделей, які продукують соціальну цінність. Академічне підприємництво, у рамках якого дослідники комерціалізують свої ідеї через стартапи, є ключовим механізмом перетворення наукових відкриттів у суспільну та економічну практику. Незважаючи на свій потужний потенціал, академічні стартапи через тривалі цикли розробки та специфічну академічну спрямованість стикаються з унікальними проблемами в частині доступу до фінансування. У цьому дослідженні розглядається фінансування академічних стартапів, роль венчурного капіталу та альтернативних інструментів. Проведений експертами організації аналіз охоплює понад 81 тис. стартапів, заснованих у країнах ОЕСР у період з 1990 по 2022 рік, 8 тис. з яких було засновано саме академічними підприємцями. Розглядаються типи фінансування, які залучають ці компанії, їх галузева приналежність, патентна активність, наслідки першого залучення фінансування для довгострокових фінансових результатів. Показано, що академічні стартапи частіше отримують гранти та допомогу, але не залучають більше фінансування, ніж неакадемічні стартапи. Перші джерела фінансування сильно впливають на наступні шляхи отримання коштів, оскільки стартапи, які фінансуються за рахунок грантів, часто стикаються з перешкодами при переході до фінансування на основі пайової участі. Державний венчурний капітал не надає суттєвої підтримки академічним стартапам, які зазвичай орієнтуються на неакціонерне фінансування. Є необхідність у спеціальних інструментах підтримки, таких як акселератори та інкубатори, що надають академічним стартапам не лише фінансування, а й ділові навички та допомагають у налагодженні зв’язків, що полегшує доступ до венчурного капіталу та сприяє вирішенню унікальних проблем академічних стартапів на пізніх етапах, забезпечує комерціалізацію високоефективних інновацій, які приносять суттєву користь суспільству.
