23 квітня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих науковців «Регіон-2026: суспільно-географічні аспекти».
23 квітня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих науковців «Регіон-2026: суспільно-географічні аспекти».
Вона стане площадкою для обговорення сучасних регіональних проблем та актуальних питань розвитку суспільних й природничих наук і напрямків підвищення якості підготовки фахівців-географів. Планується розглянути сучасні проблеми регіонального розвитку; здійснити огляд геодемографічних та урбаністичних досліджень; нові тенденції в рекреаційній географії і туризмі; наукові та практичні питання раціонального природокористування й сталого розвитку. Організатори: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка‚ Університет Орадя (Румунія), Університет Жирони (Іспанія), Тбіліський державний університет імені І. Джавахішвілі (Грузія).
17 квітня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться практичний семінар «Laser PRO good practice workshop for the Ukrainian laser ecosystem (Part 2)».
17 квітня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться практичний семінар «Laser PRO good practice workshop for the Ukrainian laser ecosystem (Part 2)».
Він покликаний підтримати розвиток вітчизняної лазерної екосистеми та інтеграцію у європейський дослідницький простір. Планується презентувати інноваційну мережу доктора Адріана Малькова з оптики, фотоніки, мікроелектроніки та квантових технологій (Берлін), показати можливості обміну передовим європейським досвідом щодо розвитку галузі та побудови інноваційних мереж, надати поради стосовно ефективної неформальної співпраці зацікавлених фахівців та стейкхолдерів. Захід є частиною ініціативи HORIZON-WIDERA-2023-ACCESS-07, що реалізується за підтримки Європейського Союзу. Організатори: Литовський інноваційний центр (LIC), Науковий парк «Львівська політехніка» (SID City), Національний університет «Львівська політехніка», компанія NoviNano.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Прінса Сарпонга «Штучний інтелект не є заміною людського судження — навіть під час перевірки дев’яносто дев’ятої сторінки екзаменаційної роботи».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Прінса Сарпонга «Штучний інтелект не є заміною людського судження — навіть під час перевірки дев’яносто дев’ятої сторінки екзаменаційної роботи».
У ній автор розмірковує про наявні обмеження у використання штучного інтелекту в академічному оцінюванні та ставить під сумнів здатність ШІ замінити людське мислення. Наголошується, що зростання інтересу до автоматизації оцінювання зумовлене як збільшенням навчального навантаження, так і прагненням підвищити ефективність освітніх процесів. Проте навіть у ситуаціях, коли перевірка великої кількості робіт стає рутинною і виснажливою, людське судження не втрачає своєї цінності. Оцінювання передбачає не лише застосування формальних критеріїв, а й інтерпретацію змісту, розуміння контексту, здатність розрізняти нюанси аргументації, що виходять за межі алгоритмічної обробки. Знання людини завжди є неповним, а когнітивні ресурси обмеженими, однак це не робить алгоритми більш надійними у складних інтелектуальних завданнях. Навпаки, штучний інтелект відтворює закономірності, закладені в даних, і не володіє здатністю до справжнього розуміння та критичного осмислення відповідей. У цьому контексті використання ШІ в оцінюванні може створювати ілюзію об’єктивності, яка не враховує складності академічного мислення та розмаїття підходів до розв’язання завдань. Проблема полягає не лише у технологічних обмеженнях, а й у схильності переоцінювати можливості ШІ. Таке «епістемологічне самовпевнене ставлення», за словами автора, може призводити до зниження ролі експертного знання і критичного судження у навчальному процесі. У результаті виникає ризик спрощення оцінювання та втрати його глибинного змісту як інтелектуальної практики. Автоматизація може бути корисною як допоміжний інструмент, однак її застосування має бути обмеженим і усвідомленим. ШІ здатен підтримувати окремі етапи роботи, але не може замінити відповідальність викладача за прийняття рішень та кінцеве оцінювання результатів навчання. Необхідно знайти компроміс між ефективністю та якістю освіти. Адже попри привабливість автоматизованих рішень, саме людське судження має залишатись ключовим елементом академічного оцінювання, оскільки забезпечує коректну інтерпретацію, контекстуалізацію та критичне осмислення знань, які не можуть бути повністю відтворені алгоритмічними системами.
Національний фонд досліджень України оголошує старт конкурсного відбору на виконання індивідуальних наукових проєктів 2027-2028.
Національний фонд досліджень України оголошує старт конкурсного відбору на виконання індивідуальних наукових проєктів 2027-2028.
Він покликаний підтримати актуальні наукові дослідження вітчизняних дослідників щодо вирішення фундаментальних і прикладних проблеми в усіх галузях задля забезпечення технологічного, економічного, соціального та культурного поступу України. Тематика проєктів має відповідати принаймні одному з напрямів розвитку науки і техніки (згідно зі статтею 3 Закону України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки»), а саме: національна безпека і оборона; фундаментальні наукові дослідження з найбільш важливих проблем розвитку науково-технічного, соціально-економічного, суспільно-політичного, людського потенціалу для забезпечення конкурентоспроможності України у світі та сталого розвитку суспільства і держави; інформаційні та комунікаційні технології; енергетика та енергоефективність; раціональне природокористування; науки про життя, нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань; нові речовини і матеріали. Наукові керівники (автори) проєктів мають подати заявку від імені юридичної особи (закладу вищої освіти будь-якої організаційно-правової форми та державної або комунальної форми власності, зареєстрованої в Україні) разом із гарантіями забезпечення проведення дослідження (розробки). Тривалість реалізації проєктів – до 2-х років. Загальний обсяг фінансування проектів – до 100 млн грн (у т.ч. до 50 млн грн у 2027 році та до 50 млн грн у 2028 році). Заявку на участь у конкурсі можна подати до 1 травня 2026 року.
Міністерство освіти і науки України повідомляє про старт конкурсного відбору виконавців державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів.
Міністерство освіти і науки України повідомляє про старт конкурсного відбору виконавців державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів.
Конкурсний відбір проводиться з метою забезпечення процесу підвищення кваліфікації фахівців окремих галузей економіки та працівників бюджетної сфери. Підстава – Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підвищення кваліфікації фахівців окремих галузей економіки та працівників бюджетної сфери, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2025 року № 1190. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 15 квітня 2026 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала статистичний звіт «Загальне зростання НДДКР у країнах ОЕСР залишається стабільним, державні бюджети на НДДКР скорочуються та переорієнтуються на оборону».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала статистичний звіт «Загальне зростання НДДКР у країнах ОЕСР залишається стабільним, державні бюджети на НДДКР скорочуються та переорієнтуються на оборону».
У ньому зазначається, що згідно з останніми даними, які було оприлюднено в «Основних показниках науки та техніки ОЕСР», зростання інвестицій у НДДКР є стабільним у країнах ОЕСР. Зростання витрат на дослідження та експериментальні розробки з поправкою на інфляцію у 2024 році було на рівні 2,6%, не змінившись порівняно з 2023 роком, причому відповідні витрати зросли у США на 3,4%, тоді як у ЄС – на 0,4%, Японія, Корея й Туреччина повідомили про темпи зростання понад 5%. Натомість у Німеччині, найбільшій економіці ЄС, було зафіксовано скорочення на 0,4%. На бізнес-сектор, як і раніше, припадає найбільша частка відповідних витрат – 73%, що перевищує показник 67%, зафіксований у 2010 році. Темпи зростання витрат за секторами зблизилися. Зростання витрат у сфері вищої освіти склало близько 2%, причому США та КНР зміцнили свої позиції як найбільші економіки світу за обсягом витрат на НДДКР, збільшивши відрив від інших країн. Міжнародні порівняння на основі показників купівельної спроможності та середньорічних обмінних курсів показують, що витрати на ДіР у ЄС становлять біля 60% від витрат США. Загалом у 2024-2025 роках державні бюджети на ДіР скоротилися на тлі переорієнтації з енергетики та охорони навколишнього середовища на оборону.
На сайті Європейського фонду освіти опубліковано звіт «Вплив ШІ на ринки праці: що нам відомо на даний момент».
На сайті Європейського фонду освіти опубліковано звіт «Вплив ШІ на ринки праці: що нам відомо на даний момент».
У ньому зазначається, що технологія штучного інтелекту стала потужною трансформаційною силою. І хоча ШІ наразі знаходиться на ранній стадії еволюції, він вже визнаний однією з найбільших революційних змін, у тому числі – на ринках праці, де одночасно забезпечує автоматизацію та переосмислення завдань, змінюючи процес виконання та оцінювання робіт. Як і кожна нова технологія, ШІ впливає на зміст завдань та структуру робочих місць, з відповідними наслідками для зайнятості, умов праці та вимог до навичок робочої сили. Доступні для ознайомлення дослідження впливу ШІ на ринки праці розглядають різні аспекти зайнятості у розрізі секторів, професій та кваліфікацій. Результати цих досліджень переважно зосереджені на трьох сценаріях: витіснення робочих місць (повна автоматизація), створення робочих місць, трансформація або доповнення робочих місць (зміна змісту завдань). Трансформацію робочих місць експерти визнають найпоширенішим наслідком. Опублікований звіт містить всебічний огляд літератури та синтезує основні висновки на основі досліджень, аналізу політики міжнародних організацій та галузевих звітів. Його висновки сфокусовані на кількості робочих місць, їх якості та інклюзивності. Також розглядається потенційний вплив ШІ на країни, що розвиваються.
База академічних текстів регулярно поповнювалась за рахунок нових надходжень та оцифрування архівних матеріалів системи держреєстраації. Наразі відвідувачі й користувачі НРАТ мають доступ до 304,6 тис. повних електронних версій академічних текстів ЦР (у т.ч. 136,1 тис. наукових звітів та 168,5 тис. дисертацій у комплекті з авторефератами й анотаціями), з якими можна ознайомитись без будь-яких обмежень. Мережа локальних репозитаріїв НРАТ розширюється: інформаційну інтеграцію з Нацрепозитарієм здійснюють 67 інституцій (ЗВО, НУ) та наукових видань. Їхній сукупний контент, представлений у НРАТ становить 107,6тис. академічних текстів включно з кваліфікаційними роботами здобувачів вищої освіти. Пошук академічних текстів у репозитарії здійснювався в середньому 105,5 тис. разів на місяць. Пошуковий сервіс НРАТ дозволяє здійснювати тематичний пошук матеріалів центрального та локальних репозитаріїв, обирати окремі ЛР, сортувати метадані за кількістю переглядів академічних текстів, наявністю опублікованих відкритих рецензій та коротких статей із популяризації результатів досліджень. Регулярно оновлюються відомості про контент НРАТ на порталі відкритих даних. Для інформаційної підтримки цільової аудиторії здійснюється публікація корисних матеріалів з різноманітних питань, – від прийнятих урядом та центральними органами влади управлінських рішень, обговорення проєктів документів, наукових заходів, – до аналітичних матеріалів міжнародних організацій, кращих практик відкритої науки та управління даними досліджень, використання технологій ШІ, академічної доброчесності, популяризації наукових здобутків. У 1-му кварталі 2026 року на порталі було розміщено 268 таких матеріалів. Започатковано нову рубрику «Громадянська наука» для ознайомлення широкої громадськості з сучасними підходами до розвитку громадянської науки та зарубіжними практиками у цій сфері. Віддаємо шану видатним вітчизняним науковцям (меморіальна рубрика «Brevis nobis vita data est, at memoria bene redditae vitae sempterna…»). У лютому та березні з’явились короткі статті з популяризації досліджень. Завдяки сервісу підписки на новини порталу можна отримувати інформацію про нові публікації, події, наукові заходи. Щотижня здійснюється додаткова адресна розсилка дайджесту НРАТ. Зростає спільнота НРАТ у соціальних мережах фейсбук, телеграм, вайбер, відбувається регулярна комунікація з користувачами репозитарію, які звертаються за роз’ясненнями, уточненням окремих аспектів роботи з базою даних, пропозиціями про співпрацю за допомогою форми зворотного зв’язку.
На сайті Європейської асоціації громадянської науки (ECSA) представлене тлумачення громадянської науки та визначено десять базових принципів її реалізації.
На сайті Європейської асоціації громадянської науки (ECSA) представлене тлумачення громадянської науки та визначено десять базових принципів її реалізації.
ECSA, створена понад 10 років тому, ставить собі за мету заохочення розвитку громадянської науки в Європі та підтримку участі широкої громадськості в дослідницьких процесах у сфері природничих, соціальних, гуманітарних наук та мистецтва. Асоціація наполягає на баченні світу як місця, де люди мають можливість робити позитивні зміни завдяки науці. Місія ECSA – забезпечити відкритість наукових досліджень, їх доступність та цінність для кожного. Термін «громадянська наука» означає відкритий та інклюзивний підхід, що полягає в залученні громадськості до досліджень, що характеризується активною участю громадян у дослідженнях та наявністю дійсного наукового результату, такого як нові наукові знання, дії щодо збереження природи або зміна політики. Наприклад, Європейська Комісія визначає громадянську науку як «залучення широкої громадськості до науково-дослідницької діяльності, коли громадяни активно роблять свій внесок у науку або своїми інтелектуальними зусиллями і знаннями, або своїми інструментами та ресурсами». Термін «громадянська наука» є широким і постійно змінюється. Цю гнучку концепцію можна адаптувати та застосовувати в різних ситуаціях і дисциплінах. Основними принципами громадянської науки, згідно ECSA, є наступні. 1) Громадянські наукові проєкти активно залучають звичайних людей до наукової діяльності для отримання нових знань та їх розуміння. Вони можуть бути учасниками, співавторами, керівниками проєкту і відігравати значущу роль у проєкті. 2) Громадянські наукові проєкти приносять справжні наукові результати. Це можуть бути відповіді на суто наукові питання, а також прикладні, наприклад, у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної політики. 3) Користь від участі у проєктах отримують як професійні науковці, так і громадяни. Ця користь може полягати у публікації результатів досліджень, можливості отримувати нові знання, моральне задоволення, розвивати соціальну взаємодію, а також результати на регіональному, національному та міжнародному рівні, що дає можливість впливати на політику. 4) Громадянські науковці за бажанням можуть брати участь у різних етапах процесу дослідження, наприклад, у постановці дослідницьких завдань, розробленні методології дослідження, зборі та аналізі інформації, поширенні результатів. 5) Громадянські науковці отримують інформацію про проєкт після його реалізації, наприклад, щодо використання зібраних ними даних, наукових, політичних та соціальних наслідків проєкту. 6) Громадянська наука спирається на наукові підходи, які мають свої обмеження та недоліки, що слід враховувати та контролювати. Однак, на відміну від традиційних дослідницьких підходів, громадянська наука пропонує багато можливостей для широкого залучення громадськості й демократизації науки. 7) Дані та метадані громадянських наукових проєктів повинні бути вільнодоступними, а результати, якщо це можливо, – опубліковані у виданнях відкритого доступу. Обмін даними може відбуватися під час або після завершення проєкту за умови, що це не створює проблем у сфері безпеки чи конфіденційності інформації. 8) Внесок громадянських науковців визнається у результатах проєкту та публікаціях. 9) Громадянські наукові проєкти оцінюються за їхніми науковими результатами, якістю отриманих даних, досвідом учасників та масштабами впливу на суспільство та політику. 10) Керівники громадянських наукових проєктів враховують правові та етичні питання авторського права, інтелектуальної власності, угод про обмін даними, конфіденційності, атрибуції та впливу на навколишнє середовище.
9 квітня 2026 року відбудеться вебінар «Автоматизація перевірок у LMS: Microsoft Teams, Moodle та інші».
9 квітня 2026 року відбудеться вебінар «Автоматизація перевірок у LMS: Microsoft Teams, Moodle та інші».
Захід покликаний поінформувати викладачів, адміністраторів ЗВО та здобувачів вищої освіти стосовно можливостей інтеграції платформи StrikePlagiarism.com з LMS-системами та надати практичні рекомендації щодо ефективного використання сервісу у навчальному процесі. Планується розглянути наступні питання: інтеграція StrikePlagiarism з Microsoft Teams, Google Classroom та іншими провідними LMS-системами; можливості автоматизації перевірок у навчальному середовищі; робота зі звітом подібності в інтегрованих системах; виявлення контенту, згенерованого ШІ; принципи роботи та інтерпретація результатів; практичні кейси використання інтеграцій у закладах освіти. Організатор – StrikePlagiarism.
