29 червня 2026 року відбудеться вебінар «Оприлюднення результатів опитування ОЕСР 2025 року щодо чинників довіри до державних інституцій».
29 червня 2026 року відбудеться вебінар «Оприлюднення результатів опитування ОЕСР 2025 року щодо чинників довіри до державних інституцій».
Захід стане площадкою для презентації звіту ОЕСР та обговорення ключових його висновків, підготовлених на основі даних третьої хвилі опитування. Планується розглянути наступні питання: якими є результати опитування; що вони означають для планування й реалізації дії щодо зміцнення довіри до державних інституцій та покращення процесів і результатів державного управління; як уряди можуть використовувати нові дані опитування у своїй діяльності; як державні інституції працюють над підвищенням довіри в Іспанії; як забезпечити збалансування очікувань та нових горизонтів для зміцнення довіри до державних інституцій. Організатор – Організація економічного співробітництва та розвитку.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Гелен Пакер «Розширення медичної підготовки у Великій Британії перебуває на межі зриву».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Гелен Пакер «Розширення медичної підготовки у Великій Британії перебуває на межі зриву».
У ній аналізуються суперечності між прагненням держави збільшити кількість майбутніх лікарів для Національної служби охорони здоров’я та обмеженими можливостями системи забезпечити їх якісною підготовкою, подальшим професійним навчанням й працевлаштуванням. Проблема виглядає парадоксальною. З одного боку, британська система охорони здоров’я тривалий час стикається з нестачею медичного персоналу, що позначається на довжині черг до лікарів і навантаженні на медичні заклади. З іншого боку, професійні об’єднання лікарів дедалі частіше заявляють, що просте збільшення кількості студентів-медиків не усуває структурних проблем. На думку представників Британської медичної асоціації, без відповідних інвестицій у навчальну інфраструктуру, розвиток потенціалу викладачів та програм післядипломної підготовки, розширення набору може призвести до появи більшої кількості випускників, які не матимуть достатніх можливостей для роботи у професії. Так, у період з 2013 до 2024 року кількість студентів, які вступають до медичних шкіл Великої Британії, збільшилася на 39 %, а число медичних шкіл за цей період зросло з 33 до 49. Водночас можливості для проходження наступних етапів підготовки розширювалися значно повільніше, що спричинило формування своєрідних «вузьких місць» на різних щаблях професійної кар’єри. Навіть за умови успішного завершення навчання випускники стикаються з дефіцитом місць у програмах спеціалізації: тут збільшення кількості місць потребує не лише фінансування, а й наявності досвідчених наставників, клінічних баз і часу для індивідуального супроводу молодих лікарів. Розширення системи підготовки без створення відповідних умов подальшого розвитку може негативно позначитися на якості навчання. Ще одним викликом є кадрова ситуація у самих медичних школах. Існує дефіцит клінічних науковців — фахівців, які поєднують лікувальну практику, викладання та дослідницьку діяльність. За останнє десятиліття кількість таких працівників скоротилася, а значна частина нинішнього кадрового складу наближається до пенсійного віку. Через високу вартість підготовки медичних кадрів окремі заклади змушені переглядати освітні програми, а іноді навіть скорочувати окремі напрями підготовки у сфері охорони здоров’я. Такі рішення можуть мати довгострокові наслідки для регіональних систем медичного забезпечення. Автор статті наголошує, що проблема забезпечення системи охорони здоров’я кваліфікованими кадрами не зводиться до простого збільшення кількості студентів, а потребує довгострокового планування, узгодження інтересів університетів, медичних закладів і держави, а також збалансованого розвитку всіх етапів професійної підготовки — від вступу до медичної школи до працевлаштування лікаря-фахівця.
На сайті Європейської асоціації університетів опубліковано інформаційний матеріал «Поліпшене розпізнавання: інструмент самооцінювання».
На сайті Європейської асоціації університетів опубліковано інформаційний матеріал «Поліпшене розпізнавання: інструмент самооцінювання».
Йдеться про оновлений інструмент самооцінювання, який надає європейським закладам вищої освіти основу для посилення практики визнання відповідно до Лісабонської конвенції. Цей інструмент пропонує установам формувальний спосіб для здійснення порівняння власних процедур із процесами інституційного визнання та належними практиками; демонструє, наскільки практика визнання кваліфікацій в установі є справедливою та прозорою, і чи вона слугує інтересам заявників, персоналу установи та самої установи; визначає сфери, де потрібно зосередити увагу та забезпечити покращення ситуції. Інструмент самооцінювання також надає практичні поради щодо процесу самооцінювання та пропонує коротку версію анкети для аналізу поточного стану. Цей інструмент самооцінювання був розроблений EUA у партнерстві з Конференцією ректорів Німеччини, Конференцією ректорів іспанських університетів та Нідерландською організацією з інтернаціоналізації освіти у рамках проєкту «У центрі уваги визнання», що фінансується програмою Erasmus+.
Конкурсна комісія МОН з відбору виконавців державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів повідомляє про оголошення додаткового конкурсного відбору виконавців державного замовлення на підставі рішення, прийнятого 15 червня 2026 р.
Конкурсна комісія МОН з відбору виконавців державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів повідомляє про оголошення додаткового конкурсного відбору виконавців державного замовлення на підставі рішення, прийнятого 15 червня 2026 р.
Розміщення державного замовлення здійснюватиметься відповідно до «Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підвищення кваліфікації фахівців окремих галузей економіки та працівників бюджетної сфери», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2025 року № 1190. Конкурсний відбір проводиться за наступними галузями знань (спеціальностями): ««В» Культура, мистецтво та гуманітарні науки» (для працівників закладів культури, педагогічних працівників закладів освіти сфери культури державної форми власності та працівників суб’єктів у сфері медіа); ««G» Інженерія, виробництво та будівництво» / «G13» Харчові технології» (для працівників сфери виробництва харчових продуктів); ««Н» Сільське, лісове, рибне господарство та ветеринарна медицина» /«Н1 Агрономія», «Н2 Тваринництво», «Н6 Ветеринарна медицина», «Н7 Агроінженерія»» (для працівників аграрного сектору); ««Е» Природничі науки, математика та статистика» / «Е2 Екологія», «Е4 Науки про Землю»» (для працівників сфери екології, природних ресурсів та водного господарства). До кожної галузі знань додається «Перелік рекомендованих напрямів підвищення кваліфікації фахівців окремих галузей економіки та працівників бюджетної сфери». Заявку на участь у конкурсі можна подати до 1 липня 2026 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Захист споживачів від фінансових махінацій та шахрайства».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Захист споживачів від фінансових махінацій та шахрайства».
У ньому зазначається, що під впливом стрімкого впровадження цифрових фінансових продуктів, послуг та каналів відбуваються зміни фінансового ландшафту та спостерігається значне збільшення кількості та складності фінансових шахрайств й афер проти споживачів. У звіті ОЕСР «Моніторинг ризиків у сфері споживчих фінансів 2026» фінансові шахрайства та афери названі головною загрозою. Зростання кількості споживачів, які стали жертвами шахрайства, у багатьох країнах відбувається на тлі збільшення використання мобільних та цифрових фінансових послуг, зростання обсягу транзакцій на онлайн-платформах фінансових послуг. Окрім значної фінансової та психологічної шкоди, заподіяної споживачам, які стали жертвами фінансових шахрайств, ці афери несуть значно більші ризики, оскільки загрожують підірвати рівень довіри до фінансової системи та послабити досягнення у розширенні доступу до фінансових послуг. Методи й техніки шахрайства стають дедалі складнішими, зловмисники використовують технології штучного інтелекту і діпфейки для створення нових схем для своїх оборудок. Оскільки цифрове середовище постійно змінюється, споживачі не встигають навчитись розпізнавати шахрайські схеми та опанувати належним чином засоби безпеки. Активний розвиток мобільних пристроїв, платформ соціальних мереж та/або цифрових фінансів послуг збільшує ризик того, що споживачі зіткнуться з шахрайським контентом. Експерти, які готували цей звіт, прагнули узагальнити причини фінансових шахрайств та афер, визначити ефективні підходи до їх запобігання та виявлення. У документі подана оригінальні типологія фінансових шахрайств та афер, спрямованих проти споживачів та розроблені поради для державних органів.
З 22 червня до 3 липня 2026 року відбудеться онлайн-школа «Технології штучного інтелекту – AITss-2026».
З 22 червня до 3 липня 2026 року відбудеться онлайн-школа «Технології штучного інтелекту – AITss-2026».
Захід покликаний стати площадкою для обговорення питань машинного та глибинного навчання, використання Python для Data Science, хмарних технологій, ГШІ, NLP, LLM, комп’ютерного зору, кібербезпеки та застосування ШІ у веброзробках. Навчання буде організоване двома паралельними потоками: для початківців у сфері ШІ та тих, хто має достатній досвід роботи в IT. Організатор – Львівський національний університет імені Івана Франка.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Гелен Пакер «Огляд Мілберна: «школи підштовхують занадто багато студентів до університету»».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Гелен Пакер «Огляд Мілберна: «школи підштовхують занадто багато студентів до університету»».
У ній розглядаються результати вивчення молодіжного безробіття у Великій Британії, у якому порушується питання співвідношення між вищою освітою, професійною підготовкою та реальними потребами ринку праці. Вступ до університету занадто часто став сприйматись як стандартний і майже обов’язковий шлях для випускників шкіл, тоді як інші варіанти, наприклад, професійна освіта, навчання на робочому місці та програми стажування насправді можуть бути більш відповідними для частини молоді. Автор документу не заперечує цінність університетської освіти. Проблема не в ролі університетів, а в тому, що система освіти недостатньо збалансовано представляє різні можливості переходу молодої людини до професійного життя. Кількість молодих людей, які не навчаються, не працюють і не проходять професійну підготовку віком 16–24 роки у Великій Британії наразі понад один мільйон, причому серед безробітних з цієї когорти близько 13 % мають диплом вищої освіти. Отже, отримання документу про вищу освіту саме по собі не гарантує успішного працевлаштування. Звісно, випускники університетів у середньому швидше виходять із періоду безробіття, ніж люди без диплому, однак питання полягає у відповідності між освітнім маршрутом, очікуваннями студентів і реальними перспективами працевлаштування. Автор огляду критикує ситуацію, коли університетський шлях автоматично розглядається як найпрестижніший або найбільш бажаний варіант незалежно від інтересів, здібностей і професійних планів молодої людини. Професійна освіта у Великій Британії тривалий час поступалася вищій освіті за рівнем фінансування та суспільним статусом, а національна освітня система залишається фрагментованою: школи, заклади професійної підготовки, університети та програми навчання на робочому місці функціонують за різними правилами й не завжди утворюють узгоджену траєкторію розвитку навичок. Дискусія стосується більш широкого питання про те, чи має вища освіта залишатися універсальним етапом переходу до дорослого життя, чи освітні системи мають пропонувати більше рівноцінних шляхів (академічних, професійних, практикоорієнтованих) і взагалі наскільки освіта допомагає людині сформувати компетентності, необхідні для мінливого ринку праці.
Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.
Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.
Тут представлені публікації з видавничої справи та редагування, книгознавства, документознавства, бібліології, бібліографії та бібліографознавства, а також галузеві науково-методичні та методичні розробки. Список видань формується на основі електронної бази даних обов’язкового примірника документів.
На офіційному порталі європейських даних Europеan Data опублікований матеріал «Прогноз Cedefop щодо навичок: розуміння майбутньої робочої сили Європи».
На офіційному порталі європейських даних Europеan Data опублікований матеріал «Прогноз Cedefop щодо навичок: розуміння майбутньої робочої сили Європи».
У ньому йдеться про інструмент, побудований на основі відкритих даних, який допомагає спільнотам та політикам готуватися до змін, що відбуваються у сфері навичок та роботи. Прогноз розвитку навичок Cedefop, розроблений Європейським центром розвитку професійної підготовки, дозволяє з’ясувати, як робочі місця та навички зміняться по всій Європі у найближчі роки. Це допомогає урядам, підприємствам та окремим особам приймати кращі рішення щодо навчання, кар’єри та планування робочої сили. Прогноз базується на гармонізованих даних та спільному методі, що застосовується в усіх державах-членах ЄС на основі прогнозу зайнятості, попиту на заміщення посад та потенційний дефіцит кваліфікованих кадрів, урахування змін на основі цифровізації, демографічних змін та «зелений перехід». Він забезпечує раннє попередження про дисбаланси на ринку праці. Користувачі цього інструменту можуть досліджувати набори даних, що лежать в основі прогнозів, завантажувати електронні таблиці та взаємодіяти з візуалізаціями через онлайн-платформу, причому частина даних доступна через інтерфейси прикладного програмування, які дозволяють розробникам повторно використовувати інформацію в додатках та сервісах. Така відкритість сприяє прозорості, підтримує дослідження та дозволяє ширше використовувати дані ринку праці по всій Європі.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Короткострокові та середньострокові наслідки структурних реформ: переоцінка» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Короткострокові та середньострокові наслідки структурних реформ: переоцінка» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».
У ньому зазначається, що структурні реформи є центральним елементом заходів з підвищення продуктивності, розвитку зайнятості та забезпечення довгострокового зростання. Проте останнім часом темпи реформ сповільнилися, їхнє виконання стикається з рядом проблем. Політики та зацікавлені сторони зосереджуються на тому, що відбувається у перші кілька років після запровадження реформ, оскільки короткострокові витрати та невизначеність можуть підірвати підтримку навіть тоді, коли суспільство очікує довгострокові вигоди. Емпіричних даних про короткострокові макроекономічні ефекти реформ менше, ніж про довгострокові. Цей документ зосереджений на короткострокових та середньострокових макроекономічних ефектах широкого спектру наслідків структурних політичних змін. Основний аналіз зосереджено на країнах-членах ОЕСР, розглядаються заходи з оподаткування корпорацій, граничне податкове навантаження, витрати на активну політику зайнятості, законодавство про захист зайнятості, регулювання ринку оренди, інвестиції в залізничну інфраструктуру та витрати на фундаментальні дослідження. На основі новітніх методів визначається стійкість отриманих результатів та потенційна неоднорідність впливу реформ.
