12 травня 2026 року відбудеться вебінар «Розумний обмін ресурсами: швидший доступ».
12 травня 2026 року відбудеться вебінар «Розумний обмін ресурсами: швидший доступ».
Він покликаний поінформувати слухачів про те, як академічні бібліотеки можуть забезпечити найкращу відповідність зростаючим очікуванням користувачів щодо швидкого та легкого доступу до необхідних їм ресурсів. Планується, що під час заходу бібліотекарі з університетів Аризони, Вірджинії та Флориди розкажуть, як вони переосмислили питання спільного доступу до ресурсів за допомогою Rapido; продемонструють шляхи спрощення робочих процесів для підвищення продуктивності роботи бібліотекарів та забезпечення користувачів необхідними матеріалами. Організатори: Сhoice, Clarivate.
21 квітня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться семінар «Ліцензії Creative Commons: шлях до відкритої науки для українських авторів та видавців».
21 квітня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться семінар «Ліцензії Creative Commons: шлях до відкритої науки для українських авторів та видавців».
Захід покликаний надати слухачам інформацію про спільноту Creative Commons, яка розробляє відкриті ліцензії та інструменти, що забезпечують для авторів можливість легально ділитися своїми творами, науковими результатами та даними досліджень. Ліцензії Creative Commons використовуються у світі для підтримки відкритої науки, освіти та доступу до знань. Планується обговорити наступні питання: відкрита наука – глобальний контекст та перехід до прозорих моделей дослідження; відкрите ліцензування – практичне застосування інструментів Creative Commons для легального поширення результатів; управління дослідницькими даними – культура поводження з науковою інформацією та даними; міжнародний досвід використання ліцензій; механізми впровадження відкритих ліцензій в українських університетах. Організатори: Науково-технічна бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського, Creative Commons.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєт Роуселл «Чи є масове списування неминучим наслідком поширення штучного інтелекту?».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєт Роуселл «Чи є масове списування неминучим наслідком поширення штучного інтелекту?».
У ній автор запрошує до дискусії про негативні аспекти та загрози, які несе використання інструментів ШІ у вищій освіті, зокрема – академічної недоброчесності. Автор розглядає поширені побоювання викладачів, пов’язані з появою інструментів, здатних автоматично створювати тексти та виконувати навчальні завдання. Дійсно, нові технології значно ускладнюють виявлення списування, що створює відчуття втрати контролю над оцінюванням і навіть формує уявлення про можливу девальвацію навчальних результатів. Але проблема не обмежується лише технологіями. Частина експертів вважає, що штучний інтелект лише загострив вже наявні структурні суперечності у вищій освіті, зокрема – масовізацію навчання, орієнтацію на формальні результати та зростання адміністративного тиску. За таких умов спокуса спрощення оцінювання або формального виставлення балів може виникати не лише у студентів, а й у самих викладачів. Нинішня практика обмежується зазвичай «формальними» підходами, а відповідь на ШІ, як правило, зводиться до посилення контролю або повернення до традиційних форм оцінювання. Такі рішення не враховують зміну природи навчального процесу, в якому цифрові інструменти стають невід’ємною частиною роботи з інформацією. Необхідно переглядати освітні практики, змінювати форму завдань, способи перевірки знань, актуалізувати формат взаємодії між викладачем і студентами. Питання масового списування не можна пояснювати лише впливом штучного інтелекту, його потрібно розглядати у більш широкому контексті трансформації університетської освіти, де технологічні зміни підсилюють уже наявні тенденції та вимагають системного переосмислення цілей і механізмів навчання.
Проєкт RIFF оголосив про відкритий відбір заявок для включення українських дослідницьких інфраструктур до першої Дорожньої карти.
Проєкт RIFF оголосив про відкритий відбір заявок для включення українських дослідницьких інфраструктур до першої Дорожньої карти.
Учасники конкурсу матимуть можливість взяти участь в заходах проекту RIFF, зокрема – навчанні для керівників дослідницької інфраструктури, семінарах, тематичних самітах, літніх школах, програмі стипендій, навчальних візитах, зможуть налагодити зв’язки з науково-дослідними інститутами ЄС для спільних проектів у майбутньому та, можливо, отримати фінансування на розвиток дослідницькх інфраструктур. Заявники мають представляти референтні дослідницькі організації вже існуючих в Україні дослідницькх інфраструктур. Для роз’яснення умов конкурсу будуть проведені відповідні інформаційні заходи 21 квітня та 5 червня 2026 року. Подати заявку можна до 13 липня 2026 року.
На сайті Європейської асоціації університетів опубліковано звіт «Розвиток персоналу та транснаціональна співпраця».
На сайті Європейської асоціації університетів опубліковано звіт «Розвиток персоналу та транснаціональна співпраця».
У ньому йдеться про те, як матеріальні (ресурси) та нематеріальні (цінності) чинники впливають на успішність діяльності закладів вищої освіти щодо транснаціонального розвитку наукового та науково-педагогічного персоналу. Досліджувались умови, що сприяють розвитку персоналу та покращенню міжінституційної співпраці у двох взаємозалежних вимірах: академічна та інституційна система цінностей; політика та ресурси. Вони однаково важливі: система цінностей установи має обмежений ефект без адекватної політики та ресурсів, які перетворять цінності на реальність, та навпаки. З огляду на сказане потрібен стратегічний взаємозв’язок між цими двома вимірами на інституційному рівні, причому кожен з них розглядається через призму трьох ключових елементів. Встановлено, що для успішного налагодження транснаціонального розвитку персоналу установі необхідна складна екосистема та загальна сприятлива рамка, що охоплює інституційну політику, структуру ресурсів, цінності навчання та викладання, інструменти розвитку персоналу та підтримки його інтернаціоналізації.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Розвиток потенціалу у прогнозуванні технологічних перспектив: посібник для політиків» із серії «Робочі документи ОЕСР з науки, технологій та промисловості».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Розвиток потенціалу у прогнозуванні технологічних перспектив: посібник для політиків» із серії «Робочі документи ОЕСР з науки, технологій та промисловості».
Зазначається, що уряди наразі стикаються з подвійним завданням: передбачати розвиток та оцінити наслідки появи нових конвергентних технологій, одночасно забезпечуючи стійкість національної політики в умовах швидких змін. Сканування горизонтів розвитку пропонує один із способів вирішення цього завдання, дозволяючи виявляти ранні сигнали, визначати технологічні тенденції та безпосередньо пов’язувати їх із політичними питаннями. При інтеграції у процес прийняття рішень сканування горизонтів розвитку дає урядам перевагу на ранньому етапі: підготуватися до викликів, найкращим чином скористатися можливостями, що виникають, узгодити інвестиції в науку, технології та інновації з довгостроковими національними пріоритетами. Однак осмислення ранніх сигналів про потенційні можливості є ключовою проблемою, з якою стикаються різні учасники процесу сканування горизонтів розвитку як у приватному, так і державному секторах. Щоб визначити, коли сканування горизонтів розвитку технологій є відповідним інструментом, важливо розуміти, що може дати цей інструмент, хто може його використовувати, які його очікувані результати та потенціал залежно від політичного контексту і наявних ресурсів. У цьому документі розглядається, як можна допомогти урядам передбачити появу нових і конвергентних технологій та і реагувати на них. Ґрунтуючись на великому масиві практичних даних, накопичених за 2020–2025 роки, експерти пропонують різноманітні підходи для державних органів та міжнародних ініціатив, поглиблюють методологію та показують, як можна інтегрувати в цю аналітику інструменти штучного інтелекту. У документі визначено ключові технології (передові матеріали, квантові технології, біоінженерія тощо) та описано їх політичні наслідки для безпеки, стійкості, екологічності. Висвітлюються проблеми інтерпретації ранніх сигналів та демонструється необхідність запровадження надійних стандартів та міжнародного співробітництва для забезпечення ефективного використання аналізу перспектив у формуванні політики й прийняття політичних рішень у галузі науки, технологій та інновацій.
17 квітня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться обговорення результатів порівняльного аналізу законодавства України та acquis ЄС у сфері захисту прав інтелектуальної власності.
17 квітня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться обговорення результатів порівняльного аналізу законодавства України та acquis ЄС у сфері захисту прав інтелектуальної власності.
Захід стане дискусійною платформою для представників органів державної влади, правоохоронних органів, судової системи, фахівців у сфері інтелектуальної власності, науковців, представників бізнесу та професійної спільноти щодо подальших кроків гармонізації національного та законодавства з європейським у сфері IP. Планується розглянути наступні питання: цивільно-правові та кримінально-правові аспекти захисту прав інтелектуальної власності; захист прав інтелектуальної власності на митному кордоні; роль посередників (онлайн-платформи, маркетплейси, інтернет-провайдери), послуги яких використовуються третіми особами для порушення IP прав; відшкодування збитків та практика правозастосування у сфері IP; організація структурованої взаємодії між державними інституціями у сфері охорони та захисту прав інтелектуальної власності, правовласниками та іншими стейкхолдерами. Організатор – УКРНОІВІ.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Мартіна Гаммерслі «Нав’язування різноманіття поглядів — хибне лікування проблем академічного середовища».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Мартіна Гаммерслі «Нав’язування різноманіття поглядів — хибне лікування проблем академічного середовища».
У статті критикуються погляди, згідно з якими наукова та освітня сфера нібито характеризується ідеологічною однорідністю, що стає хибною підставою для висновків про необхідність активного залучення «альтернативних» поглядів. Така постановка питання спрощує природу наукового пізнання та механізми його розвитку. Адже наукова діяльність не зводиться до балансу політичних позицій, вонаа передбачає аргументовану перевірку тверджень, незалежно від їхнього походження. Мартін наголошує, що спроби «інституційно запровадити» різноманіття поглядів можуть призвести до підміни академічних критеріїв політичними або адміністративними. Це несе ризик формального представлення великої кількості позицій без належної оцінки їх наукової обґрунтованості. Проблема полягає не у відсутності певних ідеологічних позицій, а в недостатній готовності дослідників піддавати сумніву власні переконання під впливом нових аргументів і доказів. Зовнішній тиск з боку держави чи окремих інституцій задля забезпечення «правильного» спектра думок підриває академічну автономію, університети ризикують втратити здатність самостійно визначати стандарти набуття знань, що суперечить їхній базовій функції як безпечного простору для вільного інтелектуального пошуку. Ключовою умовою розвитку академії є не механічне розширення спектра позицій, а формування культури відкритого аргументованого діалогу, у рамках якого різні погляди піддаються критичному аналізу. Саме це дозволяє зберегти баланс між інтелектуальною різноманітністю та науковою якістю, що є основою стійкості освітньої системи.
Проєкт «Bologna Hub Peer Support Plus» оголосив про старт прийому заявок на отримання експертної підтримки закладів вищої освіти у досягненні ними стратегічних цілей та розробленні сучасних інноваційних рішень.
Проєкт «Bologna Hub Peer Support Plus» оголосив про старт прийому заявок на отримання експертної підтримки закладів вищої освіти у досягненні ними стратегічних цілей та розробленні сучасних інноваційних рішень.
Долучитись до проєкту можуть заклади вищої освіти з країн Європейського простору вищої освіти, які самостійно обирають напрям консультацій відповідно до власних пріоритетів. Серед останніх – академічна мобільність, розроблення освітніх програм, визнання кваліфікацій та навчальних досягнень, забезпечення якості освіти, індивідуальні освітні траєкторії, мікрокваліфікації. Учасникам проєкту, який фінансується Європейським Союзом, надаватиметься експертна підтримка та індивідуальні консультації. Заявку на участь можна подати до 15 травня 2026 року.
На сайті Європейської Комісії опубліковане дослідження стосовно побудови системи моніторингу процесу перетворення знань на цінність.
На сайті Європейської Комісії опубліковане дослідження стосовно побудови системи моніторингу процесу перетворення знань на цінність.
Документ спрямований на держави-члени та асоційовані країни Європейського дослідницького простору, які проводять оцінювання того, як на практиці реалізуються інновації на благо розвитку суспільства та задля підвищення конкурентоспроможності. Пропонується розглядати «багатогранну цінність» діяльності з валоризації знань: від комерційних проривів до кращої державної політики та залучення громад. Для цього запроваджується система із 16 показників та 41 метрики, що дозволить країнам більш точно вимірювати вплив інвестицій у дослідження та інноваційну діяльність на розвиток економіки та суспільства у короткостроковому та довгостроковому контексті. Планується відстежувати комерціалізацію досліджень (спільні патенти реального та академічного сектору, використання інтелектуальної власності, венчурні інвестиції, кількість наукових стартапів), внесок досліджень у стандартизацію, вплив досліджень на формування політики, залучення громад до валоризації знань. Наголошується на необхідності узгодження ключової термінології та рівня зрілості наборів даних і покращання практики їх збору. Надаються рекомендації щодо пілотного тестування метрик, подальшого вдосконалення методології та покращення узгодженості даних. Опитування і тематичні дослідження розглядаються як важливе джерело інформації для підготовки висновків та подальшого розвитку системи показників, які будуть використані для механізму моніторингу ERA. Документ буде корисний політикам як практичний ресурс оцінювання прогресу у валоризації знань та розроблення заходів із посилення впливу європейських досліджень.
