23 квітня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Фінансове регулювання зрушень в економіці України».
23 квітня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Фінансове регулювання зрушень в економіці України».
Вона стане площадкою для обговорення науковцями, здобувачами освіти, представниками органів державної влади та місцевого самоврядування, банківських та фінансових установ, підприємств та інших організацій актуальних питань фінансового регулювання в Україні. Під час заходу планується розглянути особливості розвитку фінансово-кредитної системи в сучасних умовах; концептуальні засади формування менеджменту і маркетингу в умовах кризової економіки; актуальні питання обліку окремих об’єктів та проблеми впровадження міжнародних стандартів обліку і фінансової звітності; фінансове регулювання економічних процесів; фінансові аспекти покращення інвестиційного клімату. Організатор – Мукачівський державний університет.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Санти Дж. Оно «Колективне обговорення є ключем до успіху інтеграції штучного інтелекту в освіті».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Санти Дж. Оно «Колективне обговорення є ключем до успіху інтеграції штучного інтелекту в освіті».
У ній автор розмірковує, яким чином університети мають інтегрувати штучний інтелект у навчальний та дослідницький процес і наголошує, що надзвичано важливо забезпечити прийняття виважених компромісних рішень. Питання запровадження інструментів ШІ не зводиться до технічного їх вибору. Воно стосується фундаментальних засад функціонування університету, зокрема – розуміння того, як формується знання, як оцінюється навчання і яку роль відіграє викладач у цьому процесі. Відтак ключовими стають не швидкість адаптації технологій, а здатність інституцій критично осмислювати їхній вплив. Він наводить приклади підходів до упровадження ШІ в університетах, де процес починався не з технологічних експериментів, а з інституційного обговорення. Зокрема, створення спеціальних комітетів за участю викладачів дозволило оцінити потенційний вплив ШІ на навчання, дослідження та академічне середовище загалом, що забезпечує не лише ефективніше використання технологій, а й формує довіру до змін. Водночас результати перших спроб інтеграції ШІ виявились неоднозначними. З одного боку, технології сприяють персоналізації навчання, підвищенню залученості студентів і зменшенню рутинного навантаження на викладачів. З іншого викликають серйозне занепокоєння щодо академічної доброчесності, авторства, достовірності інформації та ризику формування залежності від автоматизованих рішень. Автор наголошує, що ці виклики не слід розглядати як перешкоду для використання ШІ. Навпаки, вони є підставою для глибшого аналізу та перегляду підходів до організації освітнього процесу. Важливим є визначення чітких критеріїв ефективності: чи сприяє ШІ глибшому розумінню, чи покращує взаємодію між викладачем і студентом, чи не створює нових форм нерівності. Також необхідно підтримувати міжінституційну співпрацю: жоден університет не здатен самостійно повною мірою оцінити всі наслідки упровадження ШІ, тому обмін досвідом і координація зусиль стають важливою умовою формування ефективних стратегій. Таким чином, успішна інтеграція штучного інтелекту у вищу освіту залежить не стільки від технологічних можливостей, скільки від якості колективного осмислення цих змін. Виважене поетапне упровадження ШІ, засноване на діалозі та критичному аналізі, дозволяє не лише мінімізувати ризики, а й максимально повно використовувати потенціал ШІ для розвитку більш гнучкої та ефективної освітньої системи.
У блозі Directory of Open Access Journals опубліковано матеріал «Заклик до волонтерів».
У блозі Directory of Open Access Journals опубліковано матеріал «Заклик до волонтерів».
У ньому команда платформи DOAJ повідомляє про потребу в розширенні мережі редакторів і запрошує фахівців долучитися на волонтерських засадах до підтримки відкритого доступу в наукових публікаціях. Наголошується, що діяльність DOAJ значною мірою ґрунтується на роботі волонтерів, які беруть участь в оцінюванні заявок журналів, поданих на індексацію DOAJ. Саме завдяки їхній роботі забезпечується якість та надійність контенту, що входить до цього міжнародного каталогу відкритих наукових видань. Заклик стосується фахівців із різних галузей знань, які мають досвід у сфері академічного видавництва, бібліотечної справи або наукових комунікацій, мають належне розуміння принципів відкритого доступу та готовність працювати з заявками журналів. Така діяльність передбачає регулярну, хоча й обмежену за обсягом участь, що поєднується з основною професійною роботою. Окремо підкреслюється, що волонтерство у DOAJ не лише підтримує функціонування платформи, а й сприяє розвитку глобальної інфраструктури відкритої науки, забезпечує доступність якісних рецензованих досліджень незалежно від країни, мови чи дисципліни, що є ключовим принципом діяльності організації. Волонтери отримують можливість професійного розвитку, оскільки знайомляться з сучасними практиками академічного видавництва, стандартами якості та етичними вимогами у сфері наукових комунікацій. Також вони беруть на себе зобов’язання дотримуватись принципів конфіденційності та відповідального ставлення до експертизи.
На сайті Європейського фонду освіти опублікований аналітичний матеріал «Інструментарій моніторингу IOPEU: підтримка процесу розроблення науково обґрунтованої цифрової політики в Європі».
На сайті Європейського фонду освіти опублікований аналітичний матеріал «Інструментарій моніторингу IOPEU: підтримка процесу розроблення науково обґрунтованої цифрової політики в Європі».
У ньому зазначається, що інноваційні ресурси допомагають державним адміністраціям зміцнювати сумісність та повторно використовувати наявні дані моніторингу. Інструментарій моніторингу IOPEU, який є частиною ініціативи «Інтероперабельна Європа», об’єднує ретельно відібраний набір рішень, навчальних матеріалів та рекомендацій щодо того, як державні адміністрації можуть покращити сумісність у рамках Європейського Союзу. Розміщений на порталі «Інтероперабельна Європа» інструментарій надає доступ до пошукових систем рішень EIF, онлайн-курсів та інших ключових ресурсів, призначених для підвищення рівня розвитку цифрових державних послуг. Об’єднуючи ці інструменти в одному місці, ініціатива підтримує посадових осіб, фахівців-практиків та політиків, які працюють над реалізацією закону «Про інтероперабельну Європу» та «Європейську рамкову програму забезпечення сумісності». Цей набір інструментів моніторингу є частиною більш широкої колекції моніторингу IOPEU, яка є основною точкою доступу до документів, інформаційних панелей та звітів про стан інтероперабельності в ЄС. Ця колекція відображає довгострокове зрушення у бік структурованого, заснованого на фактичних даних нагляду за транскордонними цифровими державними послугами та відповідає новим вимогам до моніторингу, запровадженим в ЄС. Забезпечується автоматизований збір даних та повторне використання міжнародних, європейських та національних джерел моніторингу. Ключовою перевагою цього набору інструментів є зв’язок з навчальними матеріалами Академії інтероперабельної Європи, включаючи курси для самостійного вивчення, які знайомлять із Європейською рамковою програмою інтероперабельності (EIF) та допомагають країнам привести свої національні рамки інтероперабельності у відповідність до очікувань ЄС. Ці ресурси гарантують, що національні адміністрації, незалежно від розміру чи рівня цифрової зрілості, можуть отримати доступ до високоякісних практикоорієнтованих навчальних матеріалів, які підтримують послідовний підхід до інтероперабельності та цифрової трансформації. По мірі переходу ЄС від обсерваторій (таких, як NIFO), до нового Європейського механізму моніторингу інтероперабельності, пропонований набір інструментів відіграватиме все більш суттєву роль у забезпеченні того, щоб моніторинг залишався всеосяжним, порівнянним та перспективним.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Прогнозування потреб у навичках та адаптація вищого освіти: від розуміння до узгодженості».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Прогнозування потреб у навичках та адаптація вищого освіти: від розуміння до узгодженості».
Зазначається, що у країнах ЄС 21% працівників мають надмірну кваліфікацію, а 25% повідомляють про наявність надмірної кваліфікації для своїх поточних посад, при цьому 10% мають недостатню кваліфікацію, а 9% засвідчують недостатність необхідних навичок. Ці невідповідності навичок на тлі дефіциту кваліфікованих кадрів впливають на економічне зростання, обмежуючи продуктивність підприємств. У країнах ЄС працівники з надмірною кваліфікацією, як правило, стикаються з різницею у заробітній платі порівняно зі своїми колегами з аналогічною кваліфікацією у тій же професії та галузі та рідше засвідчують високий рівень задоволеності життям. У звіті розглядається, як саме країни прогнозують майбутні потреби в навичках за допомогою заходів оцінювання та прогнозування (Skills Assessment and Anticipation /SAA). Документ покликаний надати підтримку політикам, органам освіти та заінтересованим сторонам у їхній діяльності з планування робочої сили та розвитку вищої освіти. Він містить інформацію та практичні приклади, які допоможуть розробити ефективні системи SAA, що спрямовують навчання, освіту та вибір кар’єри. Розглядаються 17 національних заходів, висвітлюються їхні особливості, методологія та вплив результатів на планування вищої освіти і робочої сили. Показано, що високоефективні системи використовують поряд із SAA інші інструменти, поєднують кількісні та якісні методи, щоб забезпечити та прогнозують коректне використання результатів прогнозування.
7 травня 2026 року відбудеться вебінар «Дисертації – від написання до аналізу».
7 травня 2026 року відбудеться вебінар «Дисертації – від написання до аналізу».
Планується розглянути ряд практичних питань проведення дисертаційного дослідження, обговорення його результатів та їхнього поширення і впровадження, зокрема: як ефективно працювати над дисертацією на різних етапах дослідницького процесу; як знаходити релевантні дисертації та пов’язані публікації; як аналізувати наукові теми, методи та дослідницькі тренди; як використовувати аналітичні інструменти для підтримки власних досліджень; як представити захищені дисертації науковій спільноті; як найкращим чином використовувати можливості Web of Science ProQuest™ Dissertations & Theses Citation Index. Організатори: Clarivate, ДНТБ України.
22 квітня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться серія тематичних заходів, приурочених до міжнародного тижня інтелектуальної власності «IP WEEK 2026».
22 квітня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться серія тематичних заходів, приурочених до міжнародного тижня інтелектуальної власності «IP WEEK 2026».
Вони будуть зосереджені на проблематиці спорту, інновацій та формування особистого бренду. Зокрема, планується провести два стріми: «Особистий бренд спортсмена: від репутації до можливостей» (що таке особистий бренд, яке його значення, який зв’язок особистого бренду з інтелектуальною власністю, як відбувається комерціалізація інтелектуальної власності у спорті, практичні кейси використання імені, іміджу та репутації спортсменів); «Спорт майбутнього: інноваційні рішення, що змінюють правила гри» (інновації у світі спорту та їхня роль, способи охорони технологій як об’єктів інтелектуальної власності, необхідність реєстрації прав, перетворення ідей на рішення, що змінюють правила гри). Організатори: Українська IP-Academy, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.
15 квітня 2026 року відбудеться міжнародна конференція «Стратегія розвитку агровольтаїки: стан, виклики та кроки впровадження у відбудові України».
15 квітня 2026 року відбудеться міжнародна конференція «Стратегія розвитку агровольтаїки: стан, виклики та кроки впровадження у відбудові України».
Вона стане площадкою для міжсекторального діалогу представників бізнесу, наукової та інженерної спільноти, органів державної влади, міжнародних партнерів, зацікавлених у розвитку агровольтаїки як перспективного для України напряму. Йдеться про інноваційний підхід до використання земельних ресурсів, який поєднує виробництво сільськогосподарської продукції та генерацію сонячної енергії. Цей напрям набуває особливого значення у контексті необхідності одночасно вирішувати питання продовольчої та енергетичної безпеки, ефективного використання територій та запровадження принципів сталого розвитку. Організатори: Асоціація Агровольтаїки України, Державна науково-технічна бібліотека України.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Скорочення робочих місць у Великій Британії найбільше зачіпають викладачів англійської та сучасних мов».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Скорочення робочих місць у Великій Британії найбільше зачіпають викладачів англійської та сучасних мов».
У ній автор аналізує новітні дані щодо скорочення академічного персоналу та наочно демонструє, що найбільш уразливими є саме гуманітарні дисципліни. Кількість викладачів англійської мови та літератури, а також сучасних мов у британських університетах знизилася до рекордно низького рівня: скорочення склало майже 7 % та має системний характер. Причому скорочення у гуманітарній сфері університетів тривають декілька років поспіль, але нинішня ситуація, на переконання Патріка, є свідченням серйозної структурної кризи. Закриття освітніх програм або зменшення їхнього обсягу формує так званий «порочний цикл»: зниження кількості студентів призводить до подальших скорочень персоналу, що, у свою чергу, ще більше зменшує можливості викладання цих дисциплін та інтерес до них. Зменшення кількості фахівців у галузі мов і літератури означає поступову втрату експертного потенціалу, який є важливим для розвитку міжкультурної комунікації, гуманітарних досліджень і суспільного діалогу. Йдеться не лише про кадрові зміни, а про звуження інтелектуального та культурного спектра університетської освіти як такої. Серед причин цієї ситуації — фінансовий тиск на університети, зміни у попиті з боку студентів, більш широкі соціальні тенденції, що впливають на вибір освітніх траєкторій. У результаті гуманітарні дисципліни дедалі частіше опиняються у менш вигідному становищі порівняно з іншими галузями знань. Тому є підстави говорити, що скорочення викладачів у сфері англійської мови та сучасних мов є індикатором більш глибоких трансформацій у системі вищої освіти Великої Британії, внаслідок яких відбувається поступова втрата академічної різноманітності, що ставить під сумнів здатність університетів забезпечувати комплексну підготовку фахівців.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Розширення можливостей малого та середнього бізнесу в епоху штучного інтелекту: опитування ОСР D4SME 2026 року» із серії «Документи ОЕСР щодо МСП та підприємництва».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Розширення можливостей малого та середнього бізнесу в епоху штучного інтелекту: опитування ОСР D4SME 2026 року» із серії «Документи ОЕСР щодо МСП та підприємництва».
У ньому зазначається, що упровадження інструментів штучного інтелекту серед малих і середніх підприємств стрімко зростає. Більшість підприємств використовують готові продукти, але деякі експериментують з більш спеціалізованими додатками, включаючи ШІ-агентів. Опитування понад 2 тис. малих і середніх підприємств з 12 країн ОЕСР демонструє реальний масштаб, складність та наявні бар’єри використання ШІ. Експерти вивчали процеси цифрової трансформації опитаних малих та середніх підприємств, і хоча вибірка не була репрезентативною для національних груп МСП, отримали загальну картину цифрових практик, досвіду використання ШІ та наявних прогалин в онлайн-діяльності на цифрових платформах. У матеріали представлений огляд інтеграції ШІ з використанням таксономії G7-ОЕСР, розробленої у 2025 році, а також аналіз цифрової зрілості, навичок, безпеки, інструментів сталого розвитку, фінансових технологій та психічного благополуччя співробітників. МСП мають різні рівні цифрової зрілості: кожна п’ята компанія (22%) знаходиться на базовому етапі та стикається з труднощами. Результати цьогорічного опитування показали стійке зростання практик упровадження готових додатків штучного інтелекту, однак стратегічна, цілеспрямована та безпечна інтеграція в бізнес-операції залишається нерівномірною. Кібербезпека залишається важливим викликом цифровізації, оскільки багато малих і середніх підприємств стикаються з кібератаками. Державні програми підтримки цифровізації малих і середніх підприємств можуть допомогти, забезпечити доступність та полегшити поєднання інструментів для значного посилення впливу ШІ та інновацій на діяльність МСП.
