25 червня 2026 року відбудеться науково-просвітницький захід «Витоки українського літературознавства».
25 червня 2026 року відбудеться науково-просвітницький захід «Витоки українського літературознавства».
Захід покликаний надати слухачам актуальні знання щодо української літератури та презентувати довідник «Бібліографічні джерела українського літературознавства». Учасники дізнаються про цінність бібліографічних покажчиків, біобібліографічних словників, списки літератури з питань українського літературознавства, видані в Україні упродовж 2003–2021 років, а також доступні електронні ресурси з відповідної проблематики, що відображають наукові праці про давню, нову і новітню українську літературу, українських письменників, літературознавців, перекладачів. Презентація буде доповнена демонстрацією книжкової виставки бібліографічних покажчиків з українського літературознавства і художньої літератури. Організатор – Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського.
23 та 30 червня 2026 року відбудуться чергові науково-практичні семінари із серії відкритих онлайн-заходів УкрІНТЕІ.
23 та 30 червня 2026 року відбудуться чергові науково-практичні семінари із серії відкритих онлайн-заходів УкрІНТЕІ.
Вони будуть присвячені актуальним питанням міжнародної співпраці України та розвитку навичок. Зокрема, на тематичному вебінарі «Проблемні питання цифрової трансформації сфери НТІ в Україні в контексті інтеграції до Європейського Дослідницького Простору» (23 червня 2026 року) будуть представлені результати аналізу системи досліджень та інновацій України з позицій відповідності сучасним вимогам цифрової трансформації та пріоритетам Європейського дослідницького простору. На заході «Soft skills як ресурс успішності особистості: навички, що визначають майбутнє» (30 червня 2026 року) планується розглянути, що таке м’які навички, чому вони стали одними з найважливіших навичок сучасної людини, як емоційний інтелект впливає на комунікацію, рішення та стосунки, чому критичне і креативне мислення є основою адаптації до змін, як розвивати стресостійкість та ефективність у складних ситуаціях, які саме навички допомагають продуктивній командній роботі, розвивають лідерство та сприяють професійному розвитку. Організатор – Український інститут науково-технічної експертизи та інформації.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Алекса Ферберна та Даніеля Сокола «Процедури розгляду академічних порушень в університетах Великої Британії не є справедливими».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Алекса Ферберна та Даніеля Сокола «Процедури розгляду академічних порушень в університетах Великої Британії не є справедливими».
У ній автори аналізують результати опитування юристів, які представляють студентів у справах про академічні порушення, і доходять висновку, що чинні університетські процедури часто характеризуються недостатньою послідовністю та надійністю. Опитані юристи майже одностайно висловлювали сумніви щодо справедливості механізмів, які використовуються британськими університетами для розгляду таких справ. Особливе їх занепокоєння викликає те, що схожі випадки можуть призводити до різних рішень залежно від закладу або навіть від конкретного дисциплінарного органу. Це створює ризики для передбачуваності та однакового застосування правил. Автори наголошують, що наслідки звинувачень в академічних порушеннях можуть бути дуже серйозними для студентів, вони здатні впливати не лише на результати навчання, а й на подальшу академічну та професійну кар’єру. Саме тому університетські процедури мають відповідати високим стандартам доказовості, неупередженості й прозорості. Однією з проблем, порушених у статті, є недостатня процесуальна визначеність окремих процедур, зокрема – оцінювання доказів, порядку ухвалення рішень та можливостей студентів ефективно захищати свою позицію під час розгляду справ. Відсутність уніфікованих підходів може негативно впливати на довіру до дисциплінарної системи загалом. Автори не ставлять під сумнів необхідність боротьби з академічною недоброчесністю і підкреслюють, що ефективне забезпечення академічних стандартів неможливе без процедур, які визнаються справедливими усіма учасниками освітнього процесу. Тому університетам варто приділяти увагу якості розгляду справ, а не лише виявленню самих порушень. По мірі посилення уваги до академічної доброчесності університети в усьому світі стикаються з однаковим викликом: як забезпечити дотримання академічних стандартів та справедливий розгляд випадків їхнього можливого порушення. Саме баланс між цими двома завданнями значною мірою визначає довіру до інституційних механізмів врядування у сфері вищої освіти.
Міністерство освіти і науки пропонує для громадського обговорення проєкт наказу «Про затвердження «Порядку обробки та захисту персональних даних, володільцем яких є Державна служба якості освіти України або її територіальні органи».
Міністерство освіти і науки пропонує для громадського обговорення проєкт наказу «Про затвердження «Порядку обробки та захисту персональних даних, володільцем яких є Державна служба якості освіти України або її територіальні органи».
Проєкт розроблено Міністерством освіти і науки України спільно з Державною службою якості освіти України на виконання вимог Закону України «Про захист персональних даних» та «Типового порядку обробки персональних даних», затвердженого наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 08 січня 2014 р. № 1/02-14. Документ пропонує процедуру обробки та захисту персональних даних, визначає мету та підстави обробки персональних даних, категорії суб’єктів персональних даних і склад таких даних, порядок їх збирання, накопичення, зберігання, використання, внесення змін, видалення або знищення, умови доступу до персональних даних та їх передачі третім особам, організаційні й технічні заходи із забезпечення їх захисту. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 5 липня 2026 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала документ «Надати неформальному навчанню визнання, якого воно заслуговує».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала документ «Надати неформальному навчанню визнання, якого воно заслуговує».
У ньому зазначається, що неформальне навчання є надзвичайно важливим, але, як правило, недооціненим елементом навчання упродовж життя. Безперервне навчання дозволяє людям розвивати, підтримувати й адаптувати свої навички відповідно до мінливих умов ринку праці та суспільних потреб. Політика зазвичай охоплює питання як формальної, так і неформальної освіти, але слід визнати, що значна частина навчання на всіх етапах життя відбувається саме неформально – через роботу, повсякденне життя, соціальну взаємодію та власний досвід. Неформальне навчання є гнучким та адаптивним, воно доповнює формальну освіту шляхом зміцнення та розширення навичок. Швидкі технологічні зміни, цифровізація та розвиток штучного інтелекту підвищили цінність неформального навчання, яке забезпечує доступні шляхи підвищення кваліфікації та перепідготовки, особливо – для тих, хто стикається з перешкодами на шляху традиційного навчання (зокрема – співробітників малих та середніх підприємств). Проте, незважаючи на визнання, неформальне навчання, як і раніше, нерівномірно відображається у політиці, стратегічному плануванні та системах оцінювання. Цей звіт містить матеріали порівняльного аналізу практик, узагальнення переваг, огляд моделей участі та ключових чинників неформального навчання, пропонує узгоджену систему вимірювання, що базується на прозорості, сумісності та актуальності для політики. У звіті також представлені практичні рекомендації щодо зміцнення доказової бази та підтримки систематичної інтеграції неформального навчання в політику навчання упродовж життя та розвитку навичок.
24 червня 2026 року відбудеться вебінар «Від рейтингів до репутаційної аналітики».
24 червня 2026 року відбудеться вебінар «Від рейтингів до репутаційної аналітики».
Захід покликаний продемонструвати можливості використання показників ранжування та інструментів дослідницької аналітики для формування кращого розуміння професійної та академічної репутації. На основі загальнодоступних даних та галузевих тенденцій буде продемонстровано, як установи можуть вийти за рамки бальної системи оцінювання, щоб зрозуміти якість дослідницьких екосистем за допомогою даних про репутацію, співпрацю, цитування, вплив на політику, мережі фінансування, міжнародну участь, видимість у ЗМІ тощо; які фактори впливають на видимість, репутацію та стратегічне позиціонування; як приймати обґрунтовані рішення щодо забезпечення видимості досліджень, співпраці та впливу; як розуміти контекст, використовуючи інституційні дані та джерела дослідницької інформації Dimensions та Altmetric; як створити базу доказів, яка підтримує інституційну звітність. Організатор – Dimensions.
23 червня 2026 року відбудеться вебінар «Самопідтримка замість самокритики: практичні інструменти на кожен день».
23 червня 2026 року відбудеться вебінар «Самопідтримка замість самокритики: практичні інструменти на кожен день».
Він стане площадкою для обговорення ряду психологічних питань та людської поведінки, яка спричиняє втому, прокрастинацію, посилює тривогу, ускладнює вирішення проблем. Планується розглянути прості інструменти самопідтримки (заземлення, «якір реальності», робота з нав’язливими думками та зниження рівня тривоги), поговорити про рутину як опору в повсякденному житті й чинник кращого фізичного та емоційного стану, окреслити методи роботи зі страхом (зміна внутрішніх наративів для розвитку психологічної стійкості), апатією та виснаженням. Організатор – Prometheus.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Росса «Чому недовговічне правило «дослідницької широти» провалилося в Австралії».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Росса «Чому недовговічне правило «дослідницької широти» провалилося в Австралії».
У ній йдеться про скасування вимоги, за якою університети мали демонструвати дослідження світового рівня щонайменше у половині галузей, в яких вони здійснюють підготовку, а також пропонується бачення того, як має бути організована дослідницька система. Правило «дослідницької широти» було запроваджене в Австралії у 2021 році після перегляду категорій для закладів вищої освіти. Воно мало стати інструментом підтвердження того, що університети не лише навчають студентів, а й здійснюють якісну дослідницьку діяльність у широкому спектрі напрямів. Критики вказували, що така вимога змушує ЗВО підтримувати дослідження навіть у напрямах, де вони не мали достатньої концентрації ресурсів та експертності. Одним з чинників рішення про відмову від цього підходу стала складність практичного визначення поняття «світовий рівень» досліджень. Національна система оцінювання дослідницької якості (Excellence in Research for Australia) була припинена у 2024 році, отже формальна вимога існувала, але інструментів для її застосування не було. Вимога дослідницької широти обмежувала можливість університетів концентруватися на власних сильних напрямах і сприяла формуванню більш однорідної системи, де багато закладів намагалися бути «широкопрофільними». Університетам потрібно більше гнучкості у розвитку досліджень, зосереджених у меншій кількості галузей, – таким чином вони будуть більш ефективно використовувати власні ресурси та розвивати напрями, де дійсно мають високий потенціал. Разом із тим, ряд експертів висловлюють занепокоєння, що скасування цього правила може посилити нерівність: найбільші дослідницькі університети з сильними міжнародними позиціями отримають додаткові переваги, тоді як регіональні та менш ресурсні заклади можуть втратити окремі напрями досліджень, що відіб’ється на їхній привабливості для студентів, рейтингових позиціях та можливостях залучення фінансування. Дискусія навколо «дослідницької широти» фактично стосується фундаментального питання: яким має бути сучасний університет — багатопрофільною установою, яка підтримує широкий спектр знань, чи закладом, що концентрує ресурси на окремих сильних напрямах. Австралійський досвід показує, що пошук балансу між широтою, якістю та спеціалізацією залишається одним із ключових викликів для сучасних систем вищої освіти, які прагнуть одночасно підтримувати академічне різноманіття й забезпечувати високу дослідницьку ефективність.
Міністерство освіти повідомляє про початок роботи модулю Національної системи дослідників України, який забезпечить єдиний цифровий простір для обліку та аналізу результатів наукової діяльності.
Міністерство освіти повідомляє про початок роботи модулю Національної системи дослідників України, який забезпечить єдиний цифровий простір для обліку та аналізу результатів наукової діяльності.
Відтепер українські вчені можуть інтегрувати до НСД підтверджені дані про результати власної наукової діяльності – публікації, цитування, гранти, патенти, міжнародну співпрацю, підготовку молодих дослідників та інші наукові здобутки, на основі яких формуватимуться рейтинги дослідників та розподілятимуться державні стипендії для найбільш результативних наукових і науково-педагогічних працівників. Система функціонує на базі Національної електронної науково-інформаційної системи URIS, розробником якої є Державна науково-технічна бібліотека України. Запуск Національної системи дослідників України є важливим кроком до впровадження прозорих механізмів оцінювання наукової діяльності та підтримки українських учених.
Кабінет Міністрів України затвердив Середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій держави на 2027–2029 роки.
Кабінет Міністрів України затвердив Середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій держави на 2027–2029 роки.
Документ набирає чинності одночасно зі схваленням Бюджетної декларації на 2027–2029 роки. Відповідне Розпорядження від 17 червня 2026 р. № 608-р оприлюднене на урядовому порталі. Освіта і наука стали найбільшим сектором публічного інвестування: за цим напрямком передбачене фінансування в обсязі 78,5 млрд грн на найближчі три роки, у т.ч. понад 16 млрд у 2027 році. Середньостроковий план публічних інвестицій визначатиме державні пріоритети фінансування, відповідно до нього формуватиметься державний бюджет та портфелі проєктів і програм, які можуть отримувати державну підтримку. У числі пріоритетів – доступ дітей до очного навчання, модернізація освітньої інфраструктури, розвиток науки та формування людського капіталу країни. Це означає фінансування облаштування укриттів у закладах освіти; створення сучасного освітнього середовища та оновлення лабораторій, майстерень, кабінетів й іншої навчальної інфраструктури; розвиток дослідницької інфраструктури та поліпшення умов її безпечної роботи; поліпшення доступу до освіти через розвиток системи перевезень і оновлення шкільних автобусів; розвиток і оновлення пансіонів та гуртожитків закладів освіти; оновлення їдалень і харчоблоків задля організації якісного та безпечного харчування; підвищення енергоефективності та енергонезалежності закладів освіти; модернізація дослідницької інфраструктури та впровадження «зеленої» енергетики; забезпечення дітей з особливими освітніми потребами необхідними засобами для навчання та розвитку; модернізація центрів професійної досконалості; відновлення, ремонт та будівництво освітньої інфраструктури; створення та оновлення центрів інженерної освіти; посилення пожежної безпеки в закладах освіти; створення центрів трансферу технологій за участю університетів і наукових установ. Також значне фінансування здійснюватиметься для підтримки транспортної інфраструктури (73 млрд грн), муніципальної інфраструктури та послуг (46,5 млрд грн), охорони здоров’я (25,3 млрд грн) й енергетики (17,1 млрд грн).
