Sorry, this entry is only available in Українська. З 14 по 23 листопада 2025 року в онлайн-форматі відбудеться перший державний ШI-хакатон «DiiaAIContest».
Sorry, this entry is only available in Українська.
З 14 по 23 листопада 2025 року в онлайн-форматі відбудеться перший державний ШI-хакатон «DiiaAIContest».
Захід покликаний об’єднати інженерів, науковців, експертів з етичного використання ШІ задля створення нових ШI-рішень для державних сервісів. Під час заходу учасники працюватимуть над реальними кейсами інтеграції ШІ у застосунок «Дія», а десять команд із найкращими розробками зможуть презентувати їх на DemoDay. Хакатон буде зосереджений на трьох напрямах: ШI для державних сервісів (розроблення розумних асистентів, навігація у державних послугах та формування запитів відповідно до потреб користувачів); ШI-послуги для бізнесу та підприємців (створення сервісів для автоматизації звітності, юридичної підтримки, бухгалтерії для ФОПів і ведення бізнесу); ШI для оптимізації державних процесів (пришвидшення операційних завдань, аналіз документів, верифікація даних, прототипування нових сервісів). Переможці отримають гранти у розмірі до 8 тис. дол. США та менторську підтримку від найкращих експертів EPAM. Організатори: Міністерство цифрової трансформації України, EPAM Ukraine, WINWIN AI Center of Excellence.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Емілі Діксон «Чи нарешті побачимо ми Сполучені Штати Європи для досліджень?».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Емілі Діксон «Чи нарешті побачимо ми Сполучені Штати Європи для досліджень?».
У ній розглядаються витоки та сучасний стан ідеї створення Європейського дослідницького простору, запропонованої 25 років тому для формування єдиного ринку знань та інновацій, усунення національної фрагментації академічної сфери та посилення конкурентних позицій ЄС порівняно з США та Китаєм. На початку нинішнього століття ЄК констатувала, що без єдиного ринку знань, досліджень та інновацій Європа може втратити потенціал економічного зростання. Необхідно було усунути юридичні та практичні бар’єри (від різноманітних національних норм кар’єрного розвитку та грантів до візових обмежень і пенсійних систем), щоб забезпечити вільний рух дослідників і знань. У 2009 році це стало офіційним курсом ЄС: свободу пересування вчених було визнано «п’ятою свободою» на рівні з рухом товарів, послуг, людей і капіталу. Такий простір мав стимулювати співпрацю, відмкинути практики дублювання зусиль і підвищити якість досліджень. Але прогрес виявився більш повільним, ніж очікувалось: фрагментація національних систем триває, інвестиції в науку та інновації, попри мету в 3% від ВВП, коливаються близько 2,2%. З 2020 року «новий» дослідницький простір отримав свіжий імпульс. Створений Форум ЄДП став платформою для діалогу між урядами, Єврокомісією та зацікавленими сторонами, а перший політичний порядок денний на 2022–2024 роки окреслив 20 кроків для університетів, фондів і посадовців. Серед ключових ініціатив — Коаліція за удосконалення оцінювання досліджень, яка реформує критерії академічного успіху (акцент на компетенціях і компетентностях, а не на бюрократичних показниках); Європейська рамка компетенцій для дослідників, що допомагає розвивати навички для кар’єри; План гендерної рівності. Європейський форум стратегій дослідницьких інфраструктур забезпечив будівництво десятків пан’європейських центрів, де вчені можуть ділитися обладнанням і даними. У жовтні 2024 року Комісія визнала значний прогрес, але підкреслила, що добровільні заходи недостатні для структурних бар’єрів, як-от нерівномірне фінансування чи обмежена мобільність. Наразі обговорюється нова законодавча ініціатива Європейської Комісії щодо дослідницького простору у 2026 році (ERA Act), спрямована на створення юридично обов’язкових норм щодо гармонізації кар’єрних шляхів дослідників, спрощення віз, уніфікації пенсійних систем, доступу до пан’європейських інфраструктур та реформування оцінювання наукових досягнень. Виклики залишаються гострими: розбіжності у бюджетах призводять до того, що дослідники з менш розвинених країн стикаються з обмеженими можливостями, а дублювання проектів гальмує загальний прогрес. Оцінювання наукових досягнень часто ігнорує меритократичні принципи, а брак інклюзивності марнує потенціал у гуманітарних та соціальних науках. Проте, розвиток Європейського дослідницького простору обіцяє науковцям та освітянам екосистему, де рух між країнами і доступ до грантів, інфраструктур і даних стане простим. Реформи оцінювання, натхненні коаліцією, просуватимуть цінності міждисциплінарного мислення і стійкої кар’єри. У контексті відкритої науки простір посилить принципи FAIR — доступність, сумісність і повторне використання даних — через кращу регуляцію та спільні ресурси. Для освітян це означатиме участь у пан’європейських програмах. Європейський дослідницький простір, таким чином, поступово отримує обриси континенту, де наукова єдність стає фундаментом для стійкості, інновацій і глобального лідерства в етичних дослідженнях.
Sorry, this entry is only available in Українська. Виконавче агентство з питань освіти та культури Європи (EACEA) оприлюднило нову інформацію про інструменти підтримки книжкового сектору з боку програми «Креативна Європа».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Виконавче агентство з питань освіти та культури Європи (EACEA) оприлюднило нову інформацію про інструменти підтримки книжкового сектору з боку програми «Креативна Європа».
Зазначається, що у період 2021-2024 років за допомогою різних схем підтримки розвитку культури програмою «Креативна Європа» було профінансовано 124 проекти, орієнтовані на просування літературних творів для молоді та підтримку молодих фахівців у книжковому та видавничому секторі, серед яких більшу частину складали проекти літературного перекладу (108), завдяки яким здійснено переклад 1870 книг. Акція «Циркуляція європейських літературних творів» дозволила щодня перекладати вперше, публікувати й розповсюджувати 1 книгу щодня. Це різноманітні літературні твори – дитяча література, літературу для молоді, комікси та інші жанри, які в сукупності демонструють багатство європейської літератури для молодої аудиторії. Для підтримки літературних перекладів було підготовлено та опублікувало «Посібник з літературних перекладів», який являє собою вичерпний каталог проектів, профінансованих у рамках схеми «Циркуляція європейських літературних творів».
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Оцінка державних витрат у країнах ОЕСР та пошук можливостей для економії» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Оцінка державних витрат у країнах ОЕСР та пошук можливостей для економії» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».
Зазначається, що державні витрати в країнах ОЕСР становлять у середньому 40% ВВП, причому ці кошти спрямовуються на надання суспільних товарів і послуг, трансферти й виплату боргів. Криза COVID-19 та енергетична криза посилили фіскальний тиск, з яким стикаються уряди, що призводить до загострення бюджетного дефіциту, зростання рівня державного боргу, суттєвого ускладнення можливостей пенсійного фінансування, спрямування ресурсів на оборону та здійснення витрат, пов’язаних зі зміною клімату. Як забезпечити фіскальну консолідацію в країнах ОЕСР, щоб це не підривало економічне зростання та соціальні цілі, забезпечити переорієнтацію витрат та не підвищувати історично високе податкове навантаження? Документ зосереджений на питаннях оцінювання ефективності державних витрат через взаємозв’язок витратами, інших вагомих чинників та результатів. Експерти досліджують склад та визначальні фактори державних витрат у країнах ОЕСР на основі класифікації урядових функцій (COFOG), аналізують державні витрати за 13-ма ключовими категоріями за період 1995-2019 років у 28 країнах ОЕСР, роблять узагальнення щодо трендів, пропонують рекомендації щодо політичних рішень.
Sorry, this entry is only available in Українська. З 1 листопада 2025 року у Київському академічному університеті у рамках проєкту Knowledge Rise стартує освітній курс «Основи нейронних мереж».
Sorry, this entry is only available in Українська.
З 1 листопада 2025 року у Київському академічному університеті у рамках проєкту Knowledge Rise стартує освітній курс «Основи нейронних мереж».
Його програма базується на моделі інтеграції академічної досконалості з практичними вимогами сучасного технологічного ландшафту, відповідно курс стане платформою для підготовки фахівців, здатних перетворити фундаментальні наукові відкриття на стратегічно важливі технологічні рішення. Заплановано проведення чотирьох лекцій з питань основ архітектури нейромереж та практичного тестування готового продукту. Під час навчання слухачі дізнаються про базові засади створення й навчання нейромереж, про їхню архітектуру та як нейрони з’єднуються між собою, про «шари», з яких будують мережі, про вимірювання якості роботи нейромереж, проведення випробувань нейромереж на окремому пристрої (embedded device). Організатор – КАУ.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ніка Гілмана «Білий документ з навичок: чіткість і узгодженість чи плутанина і складність?».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ніка Гілмана «Білий документ з навичок: чіткість і узгодженість чи плутанина і складність?».
У ній автор аналізує новий стратегічний підхід уряду Великої Британії до розвитку освіти для молоді старше 16 років та оцінює, наскільки пропоновані зміни зможуть забезпечити ясність і системність, чи, навпаки, створять нові проблеми для закладів вищої освіти й студентів. Наразі у Британії відбувається реформа структури кваліфікацій, яка має на меті чітке розмежування академічної та професійно орієнтованої освіти. В країні традиційно 16-річна молодь обирає або академічний шлях в університеті або прикладні професійні програми. Пропонується запровадити окремий рівень навчання, який поєднає елементи обох напрямів. Але «це нове – відоме старе», бо подібний формат уже існував тривалий час. Отже, виникає питання: йдеться про суттєве удосконалення системи чи лише про зміну назв без глибоких трансформацій змісту освіти? Автор вважає дискусійним намір уряду стимулювати університети зосереджуватися на обмеженій кількості напрямів, у яких вони мають найбільший потенціал, що може звузити їхню роль як багатопрофільних освітніх та дослідницьких інституцій. Новий документ задає загальну траєкторію змін, однак не пропонує достатньо конкретних механізмів реалізації, тому складно оцінити, що він принесе сектору освіти – очікувану ясність і стане реальним інструментом підвищення ефективності та якості освіти, чи спричинить нові проблеми й плутанину, породжуючи ризики.
Sorry, this entry is only available in Українська. Експерти Choice відмічають посилення ризиків регуляторних обмежень в академічній сфері у контексті технологічних інновацій, що визначатимуть майбутнє відкритої науки.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Експерти Choice відмічають посилення ризиків регуляторних обмежень в академічній сфері у контексті технологічних інновацій, що визначатимуть майбутнє відкритої науки.
Вони звертають увагу на загрози академічній свободі через нові вимоги до фінансування закладів вищої освіти у США, інтеграцію штучного інтелекту до академічної сфери, необхідність реформування видавничих моделей та удосконалення інструментів оцінювання впливу досліджень. Це посилює занепокоєння щодо збереження та розвитку етичної екосистеми, де дані та знання стають доступними, але вимагають балансу між інноваціями та доброчесністю. У США “пакт” для закладів вищої освіти (який регламентує федеральне фінансування в обмін на обмеження доступу для іноземних студентів та повернення стандартизованих тестів) було доповнено вимогами скорочення «провокативних» кафедр гуманітарних наук. Асоціація університетських видавництв сприйняла це як загрозу академічній свободі та гуманітаристиці. Новий рейтинг Publishers Weekly показав, що Thomson Reuters (з доходом 6,43 млрд дол. у 2024 році) посіла перше місце, обійшовши постійного лідера – RELX Group (6,2 млрд дол.), а McGraw Hill знов увійшла до топ-10 видавців світу. Разом із тим, зафіксоване падіння доходів видавничої галузі на 2,1% – до 7,6 млрд дол. згідно звіту StatShot від Американської асоціації видавців. У контексті відкритого доступу це сигналізує про потребу в еволюції комерційних моделей для підтримки суспільної користі. Wiley повідомила про запуск платформи AI Gateway, яка інтегрує рецензовані статті з інструментами штучного інтелекту, такими як Claude від Anthropic (наразі працює бета-версія, створена з участі Sage та Американського товариства мікробіології). У підготовлених до третьої річниці ChatGPT аналітичні звіти від OpenAI, Harvard та Duke було досліджено 1,5 мільйони запитів користувачів до ChatGPT. За допомогою автоматизованих інструментів вивчались «патерни» запитів задля їхньої класифікації. З’ясовано, що близько 49% становили «запитання» (на кшталт «поясни»); біля 40% – «дії» (прохання згенерувати текст, план чи код, наприклад, «напиши чернетку статті» або «склади план експерименту»), 11% – особисті роздуми, пошук ідей для наукової роботи, особистих справ, навчання чи творчості. Отже, ChatGPT зазвичай використовують для написання текстів, планування досліджень чи пошуку знань — це ключові етапи академічної роботи (статті, есе, дисертації). Altmetric від Digital Science включила підкасти до джерел, які варті уваги (поряд із соцмережами та патентами), для більш точного відображення впливу досліджень. Такі інструменти посилюють видимість і FAIR-доступ до наукових даних. Ці жовтневі події ілюструють динаміку видавничої галузі та академічної сфери – від регуляторних ризиків, що обмежують свободу, до технологічних проривів, які розширюють доступ. Академічна спільнота може трансформувати виклики у можливості для етичної, відкритої науки, де ШI слугує інструментом, а не бар’єром, а економічні моделі еволюціонують на користь суспільства.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Керівні принципи ОЕСР щодо багаторівневого управління демографічними змінами» із серії «Документи ОЕСР з регіонального розвитку».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Керівні принципи ОЕСР щодо багаторівневого управління демографічними змінами» із серії «Документи ОЕСР з регіонального розвитку».
У ньому зазначається, що під впливом старіння населення, скорочення його чисельності та активізації міграції уряди стикаються зі зростаючою необхідністю адаптувати методи планування, інвестування та надання послуг. Опубліковані «Керівні принципи…» надають національним та субнаціональним органам влади практичні рекомендації щодо прогнозування та управління цими змінами. Спираючись на міжнародний досвід та визначені сім керівних принципів експерти пропонують набір ключових дій, які допоможуть в узгодженні політики та інвестицій з демографічними реаліями. Кожна рекомендація містить чітке обґрунтування, опис практичних дій, очікуваних переваг, поширених помилок, яких слід уникати, а також спирається на конкретні приклади передової практики. Йдеться про питання інтеграції демографічних прогнозів у стратегічне планування, адаптацію галузевої політики до місцевих потреб, посилення координації на різних рівнях управління, розширення участі населення, залучення та утримання кваліфікованих державних службовців, адаптацію податково-бюджетної системи, коригування надання послуг та інфраструктури. Документ допоможе країнам та регіонам залишатися стійкими, інклюзивними та фінансово стійкими в умовах демографічних змін, слугуючи цінним ресурсом для політиків та фахівців-практиків, які працюють у сфері регіонального розвитку, державних фінансів й надання послуг.
Sorry, this entry is only available in Українська. 20 листопада 2025 року відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Регіон–2025: стратегія оптимального розвитку».
Sorry, this entry is only available in Українська.
20 листопада 2025 року відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Регіон–2025: стратегія оптимального розвитку».
Захід покликаний сприяти інтеграції зусиль вчених, науково-педагогічних працівників, громадських організацій, представників державної виконавчої влади, бізнес-структур для вирішення сучасних проблем відновлення територій та регіонального розвитку, підтримки наукових досліджень у галузі соціально-економічної, політичної, конструктивної географії, регіональних та урбаністичних студій, обговорення шляхів підготовки фахівців для сталого регіонального і міського розвитку, просторового планування, управління в умовах невизначеності. Планується розглянути наступні питання: економічні трансформації регіонального розвитку; демографічні, міграційні та соціальні виклики регіонального розвитку; екологічні проблеми регіонального розвитку; міський розвиток, геопланування та міська політика. Організатори: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Sorry, this entry is only available in Українська. 28 жовтня 2025 року відбудеться вебінар «Як відкрити IT-компанію».
Sorry, this entry is only available in Українська.
28 жовтня 2025 року відбудеться вебінар «Як відкрити IT-компанію».
Захід покликаний поінформувати слухачів про внутрішні процеси створення й розвитку ІТ-бізнесу, а також формування команд за межами звичайних процедур найму. Під час вебінару планується обговорити наступні питання: яку модель обрати, щоб запустити IT-компанію з нуля; де знаходити перших клієнтів; як побудувати системний потік замовлень. Організатор – Growth Factory.
