14 вересня 2023 року відбудеться вебінар «Поділіться своїми навчальними ресурсами на порталі EOSC».
14 вересня 2023 року відбудеться вебінар «Поділіться своїми навчальними ресурсами на порталі EOSC».
Захід покликаний допомогти тим, хто має бажання зареєструвати свої навчальні ресурси у навчальному каталозі EOSC на EOSCMarketplace, ознайомити з процесом реєстрації та розширити уявлення про центром знань EOSC. Під час вебінару планується презентувати каталог і центр знань EOSC, продемонструвати робочий процес інтеграції навчальних ресурсів та роботи з API та каталогами, провести онбордінг. EOSC Knowledge Hub повністю інтегрований із порталом EOSC, та являє собою платформу знань щодо європейської хмари відкритої науки, де представлені курси, інструменти побудови навчання та навчальні ресурси відповідного спрямування. Тут міститься безкоштовний та платний контент, що стосується EOSC, його послуг, пов’язаних концепцій FAIR та Open Science. Об’єднуючи різні джерела інформації, Центр знань діє як центральний навчальний центр для всього, що стосується EOSC і відкритий для дослідників, постачальників послуг, політиків, спонсорів, бібліотекарів, ІТ-відділів, розпорядників даних і тренерів. Організатор – Проект EOSC Future.
Кабінет Міністрів затвердив перелік показників Індексу цифрової економіки та суспільства (Digital Economy and Society Index / DESI) в Україні, а також порядок збору та обміну даних на основі методології ЄС.
Кабінет Міністрів затвердив перелік показників Індексу цифрової економіки та суспільства (Digital Economy and Society Index / DESI) в Україні, а також порядок збору та обміну даних на основі методології
ЄС.
Відповідне Розпорядження від 5 вересня 2023 р. № 774-р оприлюднене на урядовому порталі. Упродовж наступних 6-ти місяців Мінцифра розробить відповідні методичні рекомендації. Передбачається, що документ забезпечить передумови для відстеження прогресу цифрової економіки, а також можливості порівняння з іншими країнами ЄС. DESI, який характеризує прогрес держав-членів ЄС у досягненні цілей Програми цифрового десятиліття ЄС до 2030 року, щорічно публікується Європейською комісією. Ключові елементи DESI відповідають цифровим цілям ЄС: безпечна та стійка цифрова інфраструктура, цифрові навички, цифровізація бізнесу та цифровізація публічних послуг. Включення України до DESI допоможе реалізувати державний потенціал цифрової конкурентоспроможності, а також сприятиме інтеграції до Єдиного цифрового ринку ЄС.
14 вересня 2023 року відбудеться вебінар «Перевага відкритого доступу: як відкритий доступ покращує ваш вплив».
14 вересня 2023 року відбудеться вебінар «Перевага відкритого доступу: як відкритий доступ покращує ваш вплив».
Захід покликаний наочно продемонструвати переваги публікацій у відкритому доступі. Планується обговорити сутність концепції відкритого доступу, яка дозволяє донести результати досліджень до найбільш широкої аудиторії; розглянути процедуру публікації у відкритому доступі; проаналізувати вигоди для основної аудиторії відкритого доступу – освітян, практиків, політиків та ЗМІ; визначити вплив відкритого доступу на прогрес науки та суспільства. Організатор – Wiley.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Керолайн Болл «Друкована сторінка, як і раніше, важлива для вчених і студентів».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Керолайн Болл «Друкована сторінка, як і раніше, важлива для вчених і студентів».
У ній автор пояснює, чому незважаючи на те, що університетські бібліотеки вкладають значні кошти у цифрові ресурси, звичайні паперові книги, як і раніше, життєво важливі для досліджень, викладання і збереження знань. Академічні бібліотеки та архіви зберігають і забезпечують доступ до наукової інформації та освітніх текстів. Але ця місія в епоху цифрових технологій ускладнюється та зазнає численних викликів, – у першу чергу через те, що студенти майже повністю покладаються на онлайн-ресурси. Придбання бібліотеками звичайних книг та передбачає повне володіння ними, зберігання, переформатування колекцій та вільний обмін. Тоді як електронні книги та онлайн-журнали, як правило, передбачають обмежене ліцензування, що може поставити під загрозу довгостроковий доступ до освіти. Керолайн зосереджує увагу на різниці у доступі до фізичних книжок та цифрового контенту, впливі на здоров’я, витратах на обладнання, які в сукупності поглиблюють освітню нерівність, а також проблемах сприймання мозком складних концепцій способів навчання, бюджетному тиску та умовах доступу у період пандемії. До недоліків цифрового контенту автор відносить залежність студентів та науковців від ресурсів, які можуть стрімко зникнути з доступу через корпоративні рішення, бізнес-політики, інші обмеження та непередбачувані обставини. Це входить у протиріччя з роллю академічних кіл як зберігачів знань попередніх і нинішнього поколінь. Під загрозою опинились не лише підручники, а й першоджерела, рідкісні книги, спеціальні колекції унікальних знань та історії. Керолайн Болл вважає, що бібліотеки повинні розглянути інноваційні моделі, які будуть здатні збалансувати зручність та обмеження. Наприклад, можна скористатись тим, що законодавство про авторські права дозволяє змінювати формат цифрових текстів для архівних цілей; переглядати умови ліцензування для цілей освіти для сприяння обміну та збереженню; звільнити бібліотеки від управління цифровими правами (DRM) та обмежень авторських прав на цифрове архівування; забезпечити державне фінансування оцифровки рідкісних друкованих видань і спеціальних колекцій; проводити політику, що вимагає безперервного доступу до академічних ресурсів, які припинили своє існування; надавати субсидії та гранти бібліотекам для збереження друкованих колекцій, доступних для громади; розвивати міжбібліотечні партнерства для збереження друкованих еквівалентів важливих цифрових ресурсів. Академічні бібліотеки також повинні досліджувати альтернативні цифрові моделі, такі як відкриті освітні ресурси (OERs). Слід пам’ятати, що друковані видання мають незамінну роль для поглибленого читання та надійного довготривалого доступу. Тому треба використовувати сильні сторони кожного формату у змішаній моделі. Академічна спільнота повинна використовувати цифрові пропозиції на розумних умовах, а не підтримувати максимізацію прибутків видавців. Інклюзивний доступ до інформації уможливлює соціальну мобільність, відкритість та зростання. Зручність не повинна переважати над сталістю: бібліотеки та університети служать суспільству, а не акціонерам.
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила «Довідник з вимірювання цифрової торгівлі, друге видання».
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила «Довідник з вимірювання цифрової торгівлі, друге видання».
Наголошується, що цифрові технології роблять торгівлю глобальною. Зосереджуючись на двох критеріях – цифровому замовленні та цифровій доставці, видання пропонує концептуальну основу для вимірювання цифрової торгівлі, узгоджену зі стандартами макроекономічної статистики. Це допоможе укладачам статистики задовольнити потреби політиків у даних про цифрову торгівлю. Посібник ґрунтується на положеннях попереднього видання 2019 року, але, залишаючи фундаментальну систему вимірювання незмінною, деталізує визначення та розвиває методологію; забепечує відображення прогресу у вимірюванні цифрової торгівлі; містить вказівки щодо складання статистики на основі різноманітних джерел. Посібник створює цінну спільну основу для вимірювання та розуміння цифрової торгівлі, є важливим ресурсом для розбудови статистичного потенціалу. Видання є результатом спільної праці Міжнародного валютного фонду, Організації економічного співробітництва та розвитку, Організації об’єднаних націй з торгівлі та розвитку та Світовою організацією торгівлі.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Еллі Нік «Студентські посли – ключові гравці у розширенні участі».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Еллі Нік «Студентські посли – ключові гравці у розширенні участі».
У ній автор пропонує своє бачення того, як розробити та запустити ефективну програму студентів-амбасадорів для підтримки ініціатив з розширення участі, що є ключовим пріоритетом для урядів багатьох країн, у т.ч. Австралії. Нинішні студенти університету можуть відігравати вирішальну роль у здійсненні інформаційних програм як у кампусі, так і за його межами. Вони наставляють учнів шкіл і виступають прикладом для наслідування, діляться своїм освітнім досвідом із майбутніми студентами та підвищують обізнаність про різні шляхи післяшкільного навчання. Еллі зосереджується на тому, як запровадити ефективну практику студентських послів, щоб допомогти розширити ініціативи щодо участі: від планування до найму та підтримки. Спираючись на власний досвід керівника досліджень і оцінки студентського капіталу в Технологічному університеті Сіднея, вона пропонує наступні кроки: планування програм розширення участі (перегляд мети, розроблення інформаційної діяльності, оцінювання та зворотній зв’язок, визнання та заохочення); набір студентських амбасадорів (прагнення до різноманітності, прозорості, продуманий підбір персоналу); підтримка студентських амбасадорів (навчання та розвиток, системи підтримки, використання технологій). Постійне вдосконалення є ключовим елементом усіх ініціатив. Тому необхідно постійно збирати дані від усіх сторін, регулярно переглядаючи та вдосконалюючи програму на основі результатів оцінювання, відгуків і контексту, в якому працюють амбасадори. Це дозволить забезпечувати високу ефективність і актуальність програми для досягнення її цілей.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ліен Рамер «Адаптуйтеся, розвивайтеся, піднімайтеся: ChatGPT закликає до міждисциплінарних дій».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ліен Рамер «Адаптуйтеся, розвивайтеся, піднімайтеся: ChatGPT закликає до міждисциплінарних дій».
У ній наголошується, що у відповідь на розповсюдження інструментів ГШІ нам потрібно заохочувати відкритий міждисциплінарний дискурс і підтримувати різноманітні тематичні дослідження штучного інтелекту. Наразі наслідки повсюдного використання ШІ неясні, але зрозуміло, що запуск ChatGPT викликав значний резонанс у сфері вищої освіти, де найбільша увага прикута саме до питань академічної доброчесності. Чи можуть студенти використовувати інструменти штучного інтелекту для «списування», чи повинні викладачі оцінювати студентів університетів і коледжів за настільки тривіальні результати, які надає чергова версія великої мовної моделі? Замість того, щоб контролювати активність взаємодії здобувачів освіти з ГШІ, краще знайти способи ефективного використання його потенціалу у викладанні та дослідженнях. Також необхідно адаптувати підхід до оцінювання і прийняти той факт, що ГШІ буде широко задіяний у навчанні та інших видах діяльності. Отже, необхідно удосконалювати мислення і використовувати експертні знання в різних дисциплінах. Автор пропонує власне бачення того, що слід зробити. По-перше, необхідна постійна адаптація, адже ChatGPT є один із провісників надзвичайно захопливої технологічної хвилі, тому необхідно діяти швидко і максимально використовувати його потенціал. По-друге, потрібно розвиватись, відкидаючи непродуктивні обмеження та застосовуючи ChatGPT в якості інструменту викладання і навчання. По-третє, слід зростати, адже ChatGPT став каталізатором змін у практиці викладання та удосконалення мислення. Настав час використання нової технології для розвитку вищої освіти до рівня, що відповідає її назві. Інституції та окремі особи, які відмовляються адаптуватися до світу, в якому ШІ відіграє важливу роль, ризикують перетворитися на динозаврів.
19 вересня 2023 року відбудеться вебінар «Зміцнення української вищої освіти та наукового сектору: роль переміщених українських дослідників».
19 вересня 2023 року відбудеться вебінар «Зміцнення української вищої освіти та наукового сектору: роль переміщених українських дослідників».
Захід покликаний стати майданчиком обговорення питань довгострокової підтримки, реформування та розвитку сектору вищої освіти та науки. Планується обговорити, як переміщені українські дослідники можуть зробити свій внесок у зміцнення української вищої освіти та наукового сектора; розглянути приклади продовження стипендіами MSCA4Ukraine академічної діяльності в європейських наукових установах; поділитись досвідом налагодження і підтримки зв’язків переміщених осіб зі своїми українськими установами і сектором досліджень та інновацій в Україні. Захід проводиться в рамках програми MSCA4Ukraine. Організатор – Європейська асоціація університетів.
Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт нової редакції стандарту вищої освіти зі спеціальності 012 Дошкільна освіта на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти.
Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт нової редакції стандарту вищої освіти зі спеціальності 012 Дошкільна освіта на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти.
Стандарт оновлений з урахуванням потреби формування у фахівців компетентностей з питань раннього втручання, відповідно до Концепції створення та розвитку системи раннього втручання на період до 2026 року (урядове розпорядження від 15 вересня 2021 р. № 1117) та Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року (розпорядження Кабінету Міністрів від 25 квітня 2023 р. № 372-р). Стандарт містить загальну характеристику та вимоги до освітніх програм в частині рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання. Зауваження та пропозиції до проєкту стандарту можна подати до 24 вересня 2023 року.
На платформі «ДіяОсвіта» став доступним новий освітній курс «Менеджер із цифрового маркетингу».
На платформі «ДіяОсвіта» став доступним новий освітній курс «Менеджер із цифрового маркетингу».
Автори курсу наголошують, що грамотний цифровий маркетинг може до 80% збільшити упізнаність бренду, тому він має високу затребуваність і надійні перспективи для розвитку. Під час навчання слухачі дізнаються, як зробити перші кроки до професії; що потрібно знати для опанування digital-маркетингу; отримають теоретичні знання та практичні навички; опанують такі інструменти цифрового маркетингу, як Google Ads, Google Analytics, Data Studio; матимуть можливість виконати ряд практичних вправ і використати спеціально підготовлені тести для перевірки набутих знань. Організатори: Міністерство цифрової трансформації України, Google.
НОВІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ РОБОТИ З НАУКОВИМИ ДАНИМИ ТА ІНФОРМУВАННЯ ПРО ОНОВЛЕННЯ
На офіційному вебпорталі Національного репозитарію академічних текстів з’явилися нові можливості, які допоможуть зручніше працювати з науковими даними та своєчасно дізнаватися про важливі оновлення сервісів.
