4 листопада 2025 року в онлайн-форматі відбудеться інформаційний захід «Грантові можливості Національного фонду досліджень України та інструменти підтримки в рамках Програми «Горизонт Європа» для молодих вчених».
4 листопада 2025 року в онлайн-форматі відбудеться інформаційний захід «Грантові можливості Національного фонду досліджень України та інструменти підтримки в рамках Програми «Горизонт Європа» для молодих вчених».
Планується обговорити наступні питання: стратегічні інструменти та можливості НФДУ для розвитку молодих вчених; конкурси НФДУ та організаційний супровід; фінансова грамотність та культура підготовки фінансово-економічної частини грантової заявки та кошторису за проєктом; організаційно-правові аспекти конкурсного відбору НФДУ; Програма «Горизонт Європа» як каталізатор дослідницької діяльності молодих вчених, інструменти підтримки, компоненти ERC та MSCA; особливості роботи на порталі F&T; відкриті конкурси FP9. Організатори: Національний фонд досліджень України, Рада молодих вчених при МОН України.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Масімо Гарбуіо «Порожній театр, що видає себе за стратегію, зіштовхне університети зі сцени».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Масімо Гарбуіо «Порожній театр, що видає себе за стратегію, зіштовхне університети зі сцени».
У ній автор розмірковує про те, що сучасні стратегії розвитку університетів зазвичай перетворюються на формальність і гучну декларацію намірів, не підкріплену реальними діями. Це ставить заклади вищої освіти перед серйозним ризиком втрати конкурентності та нівелювання їхньої місії у швидкозмінному світі. Масімо вважає, що сучасна вища освіта опинилася на перетині кількох взаємопов’язаних викликів. По-перше, змінився характер попиту: нові демографічні тенденції, більш жорстке регулювання, зменшення припливу іноземних студентів і поява нових цифрових гравців на ринку освіти означають, що університети більше не можуть покладатися на гарантовану стабільність набору абітурієнтів. По-друге, фінансова модель ЗВО зазнає тиску з боку зростаючих витрат на інфраструктуру і персонал, але не має належного запасу стійкості, що робить університети фінансово вразливими. По-третє, більшість стратегічних документів університетів виглядають однотипно та символічно, містять загальні формулювання й не відображають унікальності установи чи її справжніх пріоритетів. Нарешті, технологічні зміни та поява моделей штучного інтелекту вимагають від університетів не косметичних змін, а глибокого переосмислення підходів до навчання, досліджень і цінностей освіти загалом. Тому сучасна університетська стратегія має не бути прикрасою презентацій та звітів, а дійсно давати чіткі відповіді на запитання «що саме ми плануємо робити, а від чого свідомо відмовляємось», визначати унікальну позицію ЗВО та спрямовувати ресурси туди, де вони створюють максимальну додану вартість. Без сміливості робити вибір і відмовлятися від другорядних напрямів стратегія перетворюється на сценічний реквізит. Університети, які й надалі зосереджуватимуться на красивих формулюваннях замість конкретних рішень й оперативної реалізації, ризикують «зійти зі сцени» системи вищої освіти, поступившись місцем тим, хто здатен діяти рішуче.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Підтримка політичних дій через державно-приватний діалог: практичний інструмент» із серії «Документи ОЕСР з питань глобальних відносин».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Підтримка політичних дій через державно-приватний діалог: практичний інструмент» із серії «Документи ОЕСР з питань глобальних відносин».
У ньому містяться рекомендації для організаторів та учасників ініціатив державно-приватного діалогу (ДПД). Експерти надають стислий опис найважливіших моментів успішної ініціативи ДПД та рекомендації щодо підвищення обізнаності про важливість залучення приватного сектору до політичного циклу. Ряд країн майже не звертається до ДПД, оскільки не знайомі з такого роду ініціативами, не мають доступу до методології, та у яких приватний сектор бере участь у розробленні політики, але як правило, це відбувається на особистій основі, немає належної прозорості та широкого залучення інших учасників. У документі представлені ключові елементи успішного процесу державно-приватного діалогу (від послідовності етапів процесу до фокусу, інструментів та способів); обговорюються фундаментальні аспекти процесу (зокрема – інклюзивність, відповідальність та сталий розвиток), міститься контрольний список позицій з організації ДПД та моніторингу такого роду ініціатив.
У листопаді-грудні 2025 року відбудеться серія онлайн-заходів у рамках раніше розпочатого курсу «Шлях до процвітання України на основі досвіду Німеччини».
У листопаді-грудні 2025 року відбудеться серія онлайн-заходів у рамках раніше розпочатого курсу «Шлях до процвітання України на основі досвіду Німеччини».
Слухачі матимуть можливість дізнатись про наукові та практичні питання побудови сильнішої та успішнішої економіки й долучитись до обговорення висновків і рекомендацій дослідження «Шлях до процвітання і розвитку України: теоретичні міркування та німецький досвід». Заплановано наступні заходи: «Промислова політика та розвиток виробництва України» (6 листопада 2025 року); «Економічна інженерія: як Україні збільшити ВВП в рази» (13 листопада 2025 року); «Економічні дива та стратегії успішних країн. Уроки Фрідріха Ліста» (20 листопада 2025 року); «Міжнародна співпраця і розкриття технологічного потенціалу українського виробничого бізнесу» (27 листопада 2025 року); «Європейська інтеграція України як взаємовигідний проєкт: програми та інструменти» (4 грудня 2025 року); «Експортний стрибок та нова індустріалізація України» (11 грудня 2025 року); «Відкрита дискусія за участі виробників, полісімейкерів та економістів» (18 грудня 2025 року). Курс «Шлях до процвітання України на основі досвіду Німеччини» реалізується Академією КМЕФ за підтримки Фонду ім. Фрідріха Еберта. Організатор – Ukraine Global Faculty.
13 листопада 2025 року відбудеться Європейський саміт з питань освіти і навичок 2025.
13 листопада 2025 року відбудеться Європейський саміт з питань освіти і навичок 2025.
Це важлива щорічна подія у сфері освіти, професійного навчання та розвитку навичок для країн Європейського Союзу. Захід покликаний об’єднати політиків, експертів, представників освіти та підприємців для обговорення актуальних питань та напрацювання узгоджених пропозицій, спрямованих на подолання сучасних викликів у сфері освіти та забезпечення посилення конкурентоспроможності і стійкості ЄС. Основні теми: подолання кризи навичок у Європі; налагодження співпраці між освітою та індустрією; розвиток базових і громадянських навичок; підтримка викладачів та тренерів. Заплановані наступні тематичні засідання: «Освіта, орієнтована на майбутнє: партнерство між освітою та компаніями»; «Як громадянська освіта може зміцнити демократію та стійкість Європи?»; «Освіта на роздоріжжі: як зробити так, щоб освіта вела до економічного зростання, соціальної згуртованості та стабільності». Організатор – проєкт «Європейський освітній простір».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Патріка Джека «Підвищення плати не покриє «радикальних» амбіцій планів розвитку навичок».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Патріка Джека «Підвищення плати не покриє «радикальних» амбіцій планів розвитку навичок».
У ній автор аналізує реакцію університетського сектору на урядовий документ, який передбачає зростання плати за навчання із прив’язкою до інфляції в обмін на розширення ролі університетів у формуванні політики розвитку навичок для економіки. Зазначається, що уряд планує тісніше поєднати вищу та професійно-технічну освіту, поклавши на університети більше відповідальності за підготовку фахівців відповідно до потреб ринку праці. Представники університетів підтримують намір посилити роль сектору у розвитку регіональних навичок, проте наголошують, що запропоноване підвищення плати не компенсує фінансових втрат ЗВО, а також не створить умов для якісної реалізації нової моделі. Особливе занепокоєння викликає відсутність належного фінансування інфраструктури та навчального забезпечення, необхідних для реальної модернізації освітніх програм. Також незрозуміло, як саме будуть оцінюватися результати, пов’язані з розвитком навичок, і чи матиме регулятор достатні ресурси й повноваження для ефективного упровадження змін. Адже без чіткої системи фінансування та дієвої підтримки з боку держави збільшення плати ляже тягарем на студентів, не забезпечивши при цьому обіцяної якості. Зміна механізму фінансування не може обмежуватись лише коригуванням вартості навчання. Для досягнення заявлених амбітних цілей потрібні стратегічні інвестиції, узгодженість дій усіх гравців та реалістичні прогнози з огляду на наявні можливості університетів.
Мінцифри та SocialBoost за підтримки ОБСЄ у рамках ініціативи «Сприяння належному врядуванню та позитивному бізнес-клімату в регіоні ОБСЄ через цифровізацію та використання відкритих даних» запускають Open Data Unbroken 2-0.
Мінцифри та SocialBoost за підтримки ОБСЄ у рамках ініціативи «Сприяння належному врядуванню та позитивному бізнес-клімату в регіоні ОБСЄ через цифровізацію та використання відкритих даних» запускають Open Data Unbroken 2-0.
Це 10-тижнева програма підтримки проєктів, які використовують відкриті дані для відбудови України, підвищення прозорості, сприяння економічному зростанню, а також для створення бізнес-рішень та ШІ-продуктів. Команди, відібрані на конкурсних засадах, візьмуть участь у навчанні, семінарах та консультаціях, отримають індивідуальне менторство та супровід, а також грошову підтримку у розмірі 500 тис. грн (на старті) та додатково 150 тис. грн (після фінального заходу Open Data Keynotes). Заявку на участь можна подати до 14 листопада 2025 року.
Воно націлене на підвищення стійкості відкритого діамантового доступу у рамках загального європейського ландшафту відкритої науки. Співпраця має забезпечити посилення якості експертизи щодо періодичних наукових видань відкритого доступу та підвищення прозорості завдяки сервісу Diamond Discovery Hub (реєстру європейських наукових журналів відкритого доступу, які публікуються без авторських гонорарів). Завдяки DDH зростатиме видимість та спрощуватиметься пошук журналів відкритого діамантового доступу; видавничі та інституційні постачальники зможуть підтримувати свої журнали, узгоджуючи, удосконалюючи та гармонізуючи відповідні дані для їх максимального поширення; читачі, автори спонсори й дослідницькі організації зможуть оцінювати характер журналів з відкритим діамантовим доступом та їхніх видавців; агрегатори матимуть можливість використовувати ці відомості. Специфіка полягає у тому, що DOAJ є широким глобальним індексом із незалежним процесом перевірки для журналів усіх бізнес-моделей відкритого доступу, тоді як DDH базується на моделі партнерства з постачальниками контенту Diamond OA та зосереджується переважно на європейських журналах. Якщо журнал категорії «Diamond» індексується в DOAJ, він автоматично не відображається у DDH, а має бути додатково перевірений і наданий відповідним інституційним видавцем.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Підтримка бізнесу шляхом удосконалення систем правосуддя: у центрі уваги – підприємництво» із серії «Документи ОЕСР щодо політики державного управління».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Підтримка бізнесу шляхом удосконалення систем правосуддя: у центрі уваги – підприємництво» із серії «Документи ОЕСР щодо політики державного управління».
Наголошується, що доступ до правосуддя є основоположним для економічного зростання та належного управління. Малі та середні підприємства регулярно стикаються із складними та тривалими юридичними суперечками, які можуть призвести до фінансових втрат, відтоку клієнтів або навіть закриття бізнесу. Такі проблеми не лише завдають шкоди окремим компаніям, а й можуть підірвати економічне зростання та інвестиції. МСП, як правило, не мають правових ресурсів і сильного юридичного захисту, які доступні великим компаніям і споживачам, що робить доступ до недорогого і своєчасного правосуддя життєво важливим для них. В умовах глобальних криз та підвищеної невизначеності, МСП потребують альтернатив судовому розгляду, таких як онлайн-урегулювання суперечок, переговори, медіація, арбітраж, які забезпечать ефективний спосіб вирішення конфліктів. Новітні технології та цифровізація можуть сприяти більш справедливому та швидкому вирішенню суперечок, підтримати МСП. У документі висвітлюються правові та правосудні проблеми, з якими стикаються малі та середні підприємства; наводяться ключові принципи та передовий міжнародний досвід розширення доступу МСП до правосуддя; містяться рекомендації оперативного надання юридичних послуг; запропонований Кодекс вирішення спорів для бізнесу, покликаний забезпечити послідовне та справедливе вирішення конфліктів; подаються політичні рекомендації щодо покращення доступу МСП до правосуддя. Оскільки МСП становлять 99% усіх фірм у країнах ОЕСР, пропоновані рішення можуть зробити значний внесок їх підтримку, а відповідно – у забезпечення зайнятості, підтримання економічної активності через справедливу, ефективну та доступну систему правосуддя.
4 листопада 2025 року у змішаному форматі відбудеться тренінг «Штучний інтелект і академічна доброчесність: як не переступити межу дозволеного?».
4 листопада 2025 року у змішаному форматі відбудеться тренінг «Штучний інтелект і академічна доброчесність: як не переступити межу дозволеного?».
Він покликаний надати молодим науковцям та усім зацікавленим актуальну інформацію про етичні норми використання ШІ та сучасні інструменти академічної діяльності, зокрема – сервіси на онові ШІ. Планується обговорити наступні питання: етика, безпека та нормативні вимоги щодо використання ШІ в науці; різноманітні інструменти на основі ШІ, корисні в науковій та освітній діяльності; як відбувається та наскільки надійною є перевірка есе на наявність згенерованого ШІ тексту та його «слідів». Організатори: Рада з науково-дослідної роботи студентів, аспірантів і молодих вчених КНУВС, Комісія з питань етики та академічної доброчесності КНУВС, Рада молодих вчених при МОН України.
