Sorry, this entry is only available in Українська. 24 лютого 2026 року відбудеться вебінар «Зміни у придбанні електронних книг: співпраця бібліотекара та видавця щодо закупівель».
Sorry, this entry is only available in Українська.
24 лютого 2026 року відбудеться вебінар «Зміни у придбанні електронних книг: співпраця бібліотекара та видавця щодо закупівель».
Захід стане площадкою для обговорення бібліотекарями та видавцями того, як зробити бюджети бібліотек більш масштабними. Планується розглянути весь процес онлайн-придбання книг, який наразі зіткнувся з багатьма проблемами, як у співпраці бібліотекарів та видавців розробити й реалізувати заходи, що дозволять задоволити потреби бібліотек у розвитку колекцій, які є моделі придбання книг безстрокового доступу та у чому полягають переваги безпосереднього партнерства з видавцями для дослідження стабільних рішень, що відповідають потребам кожної бібліотеки, як збільшити бюджети бібліотек у 2026 році. Організатори: видавництво Оксфордського університету, Сhoice.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Девіда Джойнера «Від колапсу моделей до колапсу цитування: ризики надмірної залежності від ШІ в академічному середовищі».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Девіда Джойнера «Від колапсу моделей до колапсу цитування: ризики надмірної залежності від ШІ в академічному середовищі».
У ній автор розглядає потенційні негативні наслідки, які можуть виникати у науковій роботі через надмірну довіру до генеративного штучного інтелекту при написанні оглядів літератури та пошуку джерел для досліджень. Явище, відоме як колапс, характерне для генеративних моделей штучного інтелекту, коли вони дедалі частіше навчаються на власних матеріалах замість людських даних. Це призводить до втрати різноманітності відповідей, посилення помилок, упереджень і зниження якості генерації. Дослідники пишуть огляди літератури, причому дедалі частіше користуються сучасними інструментами штучного інтелекту, які знаходять джерела із великою кількістю цитувань, пропонувати передусім саме їх. У результаті посилюється так званий «ефект Матфея», коли вже відомі й цитовані роботи отримують ще більше уваги, незалежно від їхньої актуальності чи новизни. Як наслідок, посилюється ризик, що наукові огляди дедалі більше будуть спиратись на роботи, які були популярними на момент створення вихідних даних моделей (зазвичай це матеріали до 2022 року), і менше будуть враховувати сучасні відкриття та нові підходи. Це може призвести до «колапсу цитування» — ситуації, коли літературні огляди дедалі частіше посилаються на старі та широко цитовані джерела, створюючи замкнений цикл, який стримує розвиток нових ідей. Автор підкреслює, що контроль дослідника у цьому процесі є критично важливим: роль людини полягає не в тому, щоб просто приймати перші результати, які пропонує штучний інтелект, а фільтрувати їх, критично оцінювати їхню релевантність, перевіряти, піддавати сумніву, залучати нові публікації. Це стає важливою умовою для підтримки динамічного розвитку науки, а не застою в рамках минулого. Також автор звертає увагу на роль журнального рецензування і академічних видань у протидії цим трендам. Він наголошує, що процеси рецензування мають заохочувати використання актуальних і значущих джерел, а не лише покладатися на автоматизовані пошукові стратегії. Науковці можуть уникнути ситуації, коли надмірна залежність від технологій штучного інтелекту призводить не до розширення знань, а до закріплення домінування усталених джерел, що може гальмувати інновації і формування нових теоретичних підходів у науці.
Sorry, this entry is only available in Українська. Президент України підписав оновлений порядок надання щорічних грантів для молодих учених і докторів наук.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Президент України підписав оновлений порядок надання щорічних грантів для молодих учених і докторів наук.
Відповідний Указ від 26 січня 2026 року №81/2026 опублікований на офіційному вебпорталі. Документом майже у 5 разів збільшено розмір грантової підтримки, а також модернізовано конкурсні процедури та скасовано застарілі нормативні акти, що регулювали надання таких грантів у 2002–2009 роках. Зміни застосовуються вже з 2026 року та поширюються на науковців, що є громадянами України й провадять наукову діяльність на території України на постійній основі. Конкурсний відбір і наукову експертизу заявок проводить Національний фонд досліджень України, який формує рейтингові списки проєктів та проводить верифікацію заявників. Уперше з моменту запровадження президентських грантів їхні розміри суттєво переглянуто з урахуванням інфляційних процесів і реальних потреб сучасних наукових досліджень. Доктори наук віком до 40 років (включно) можуть отримати 7 грантів по 500 тис. грн кожен; докторанти (віком до 35 років) – 20 грантів по 400 тис. грн; доктори філософії, кандидати наук (віком до 35 років включно) – 50 грантів по 300 тис. грн. Оновлений порядок чітко визначає пріоритети – дослідження й розробки, результати яких спрямовані на зміцнення обороноздатності та безпеки держави, економічний розвиток і підвищення конкурентоспроможності, подолання суспільних викликів, створення нових технологій та інновацій для реального сектору економіки. Подання заявок здійснюється відтепер до 1 березня року, що передує року надання грантів. Оновлена система президентських грантів створює сучасні, прозорі та конкурентні умови підтримки молодих українських учених. Наразі Національним фондом досліджень України вже оголошено конкурсний добір на одержання щорічних грантів Президента України докторам наук на 2027 рік.
Sorry, this entry is only available in Українська. На порталі «ДіяОсвіта» доступний для ознайомлення новий серіал «Основи роботи з відкритими даними». Він розповідає про світ відкритих даних – можливості їх пошуку, цінність аналізу та використання для професійних цілей, у бізнесі та для суспільно корисних справ.
Sorry, this entry is only available in Українська.
На порталі «ДіяОсвіта» доступний для ознайомлення новий серіал «Основи роботи з відкритими даними». Він розповідає про світ відкритих даних – можливості їх пошуку, цінність аналізу та використання для професійних цілей, у бізнесі та для суспільно корисних справ.
Серіал складається з восьми серій, які наочно і зрозуміло пояснюють, що таке відкриті дані, як працює інфраструктура даних в Україні та світі, де шукати надійні джерела відкритих даних, як ефективно з ними працювати, якими є правові основи доступу до публічної інформації у формі відкритих даних, де можна знайти відкриті дані України та світу. Також слухачі дізнаються, у чому сутність поняття машиночитаності, що таке структура та «чистота» даних, які існують методи обробки та автоматизації роботи з даними, порталами відкритих даних, публічними реєстрами та API, як можна використовувати технології штучного інтелекту для створення, обробки та аналізу відкритих даних. Серіал створений ГО «Агенція журналістики даних» у співпраці з Міністерством цифрової трансформації України у межах проекту «Сприяння належному врядуванню та позитивному бізнес-клімату в регіоні ОБСЄ через цифровізацію та використання відкритих даних».
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочій документ «Національні фіскальні плани за новими фіскальними правилами ЄС: початкова оцінка» із серії «Робочі документи департаменту економіки».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочій документ «Національні фіскальні плани за новими фіскальними правилами ЄС: початкова оцінка» із серії «Робочі документи департаменту економіки».
У ньому зазначається, що нові фіскальні правила ЄС, прийняті у квітні 2024 року, змінюють «Пакт стабільності та зростання», зокрема – численні оперативні цілі старої системи трансформуються у єдиний індикатор траєкторії зростання чистих витрат. Це дозволяє зосередитись на забезпеченні стійкості державного боргу у кожній країні, що досягається за допомогою національного плану фіскального коригування та сприяє підвищенню контрциклічності фіскальної політики і покращенню національної відповідальності. У документі наведено аналіз національних середньострокових структурних планів фіскальної політики, представлених країнами ЄС, а також здійснене їх порівняння з попередніми рекомендаціями Єврокомісії. Для оцінки національних планів та їхнього впливу на рівні єврозони експерти розглядали передусім три взаємопов’язаних питання: якою мірою фіскальні траєкторії були переглянуті після початкових рекомендацій Комісії, який обсяг фіскальної консолідації передбачають національні плани для єврозони загалом та наскільки добре захищені державні інвестиційні витрати. Встановлено, що національні фіскальні плани для деяких країн передбачають меншу фіскальну консолідацію, а обсяг фіскальної консолідації на рівні єврозони, закладений у національних планах на період з 2025 по 2028 рік, – менший, ніж очікувалось. Державні інвестиції захищені у більшості країн ЄС, незважаючи на заплановане посилення фіскальної політики в узгоджених національних планах.
Sorry, this entry is only available in Українська. 24 лютого 2026 року стартує освітня програма «Lab2Market AgroTech».
Sorry, this entry is only available in Українська.
24 лютого 2026 року стартує освітня програма «Lab2Market AgroTech».
Вона покликана допомогти науковцям, винахідникам та командам стартапів, які працюють у сфері аграрних технологій скоротити час виведення аграрних технологій з лабораторії на ринок та зменшити ризики на цьому шляху, підтримати комерціалізацію результатів наукових досліджень і технологічних розробок в агросфері, пройти всі етапи від наукової ідеї або прототипу до готового ринкового рішення. Під час навчання слухачі отримають експертний супровід і менторську підтримку, практичні знання з розвитку бізнесу та комерціалізації розробок, допомогу у формуванні бізнес-моделі та презентації проєктів потенційним партнерам й інвесторам. Програма охоплює такі напрями, як точне землеробство, сталий розвиток сільського господарства, автоматизовані та роботизовані рішення, агродрони, технології для тваринництва, агрофінанси та цифрові сервіси для агросектору. Освітня програма реалізується Українським національним офісом інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ) за сприяння Міністерства освіти і науки України.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Адиті Джавері «Будь диригентом власного ШI-оркестру для академічного письма».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Адиті Джавері «Будь диригентом власного ШI-оркестру для академічного письма».
У ній автор пропонує змінити підхід до використання генеративного штучного інтелекту у науковій роботі та розглядати його не як інструмент автоматичного написання текстів, а як набір спеціалізованих засобів, які потребують усвідомленого управління. Написання наукового тексту дуже близьке до виконання групою музикантів музичного твору, де кожен інструмент має власну роль. Штучний інтелект може допомагати на різних етапах роботи, однак саме дослідник визначає логіку, структуру та зміст майбутнього тексту. Замість універсальних запитів на кшталт «напиши про…», автор радить розділяти процес на етапи. Інструменти ГШІ можуть бути корисними для попереднього огляду літератури (Scite.ai, Consensus или Perplexity), уточнення дослідницького питання, визначення структури роботи (ChatGPT, SciSpace), обговорення (Zendy, GenAI Zaia, ChatGPT, Elicit, Paperpal), оформлення посилань (Quillbot Citation Generator, Thesify) та редагування готового тексту. Такий підхід дозволяє зберігати контроль над аргументацією та уникати механічного відтворення тексту без наукової глибини. Жоден інструмент не може визначити наукову новизну, перевірити релевантність джерел, забезпечити коректність інтерпретацій. Відповідальність за якість, достовірність і доброчесність тексту залишається за дослідником, незалежно від того, наскільки активно використовуються цифрові технології. Представникам академічної спільноти генеративний штучний інтелект може стати у нагоді лише за умови свідомого і критичного використання у власній праці, адже суть не у задіянні технологій самих по собі, а здатність дослідника керувати інструментарієм, зберігаючи власний голос.
Sorry, this entry is only available in Українська. Фонд цивільних досліджень та розвитку США (CRDF Global) реалізує програму підтримки українських вчених шляхом надання грантів на участь та представлення своїх досліджень на національних й міжнародних наукових заходах – конференціях, семінарах, тренінгах.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Фонд цивільних досліджень та розвитку США (CRDF Global) реалізує програму підтримки українських вчених шляхом надання грантів на участь та представлення своїх досліджень на національних й міжнародних наукових заходах – конференціях, семінарах, тренінгах.
Гранти надаються науковцям, технічним спеціалістам та інженерам, які працюють у сфері авіакосмічних досліджень, матеріалознавства та нових матеріалів, штучного інтелекту та квантових обчислень, ядерної фізики, інших передових галузях фізики та хімії й дотичних до них напрямах наукових розробок та досліджень. Кандидати на отримання гранту мають бути громадянами України, мати докторський ступінь і досвід роботи у вказаних галузях. Фінансова підтримка у розмірі до 2,5 тис. дол. США покриває витрати безпосередньо організаторам конференцій, а також авіаквитки, трансфер, оплату проживання. Заявку на участь можна подати до 1 жовтня 2026 року.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Експертна оцінка законодавства та політики в галузі конкуренції ОЕСР: Україна 2025» із серії «Огляди законодавства та політики у сфері конкуренції».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Експертна оцінка законодавства та політики в галузі конкуренції ОЕСР: Україна 2025» із серії «Огляди законодавства та політики у сфері конкуренції».
У ньому міститься огляд українського законодавства та політики, здійснений через призму загального прогресу країни у приведенні своєї системи регулювання конкуренції у відповідність до міжнародних стандартів та передової практики. Він побудований на матеріалах інтерв’ю з експертами та опрацюванні документів. Зазначається, що за останнє десятиліття Україна досягла значних успіхів, особливо – у виявленні змови при проведенні торгів та перевірці злиттів і поглинань. Акцентовано увагу на слабких місцях у правозастосуванні, процесуальній справедливості та інституційному потенціалі, подано рекомендації щодо підвищення ефективності, авторитету та прозорості Антимонопольного комітету України. По мірі поглиблення реформ та інтеграції з міжнародними партнерами Україна потребує чіткого плану побудови більш сильної, справедливої та конкурентоспроможної економіки. Для підвищення ефективності правозастосування необхідно зміцнити цю систему, забезпечити дотримання процесуальних гарантій, упровадження санкцій та стимулів дотримання правил (наявні санкції в Україні не забезпечують надійного стримувального ефекту), забезпечити контроль за злиттями (пороги контролю потребують оновлення). Прозорість, адвокація та міжнародна співпраця є життєво важливими. Міжнародна співпраця сприятиме транскордонному правозастосуванню, особливо для розслідувань картелів та перегляду злиттів. Експерти вважають, що загалом режим конкуренції в Україні розвивався позитивно, проте для закріплення прогресу необхідні подальші реформи: посилення правоохоронної спроможності, покращення аналітичної точності, посилення санкцій, оптимізація розподілу справ у решті-решт дадуть позитивний ефект, що сприятиме розвитку справедливих й конкурентних ринків, стимулюватиме інновації.
Sorry, this entry is only available in Українська. 30 січня 2026 року відбудеться вебінар «Поєднання переваги та ефективності: ефективний дизайн онлайн-курсів із використанням штучного інтелекту».
Sorry, this entry is only available in Українська.
30 січня 2026 року відбудеться вебінар «Поєднання переваги та ефективності: ефективний дизайн онлайн-курсів із використанням штучного інтелекту».
Він покликаний надати слухачам уявлення про те, як під час розроблення онлайн-курсів слід збалансовувати цілі та засоби, а також використовувати інструменти ШІ. Планується обговорити восьмиетапну модель високовпливового дизайну для онлайн-курсів (HIDOC), способи задіяння цільових підказок ШІ на кожному кроці, як оптимізувати роботу та підтримувати співпрацю зі слухачами, як приймати найкращі рішення щодо дизайну навчання, як застосувати HIDOC та ШІ у заданому контексті при розробленні оригінального авторського курсу. Організатор – Quality Matters.
