News for innovators

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Яким був вплив пандемії та енергетичного і продовольчого шоків на повсякденні витрати європейських споживачів?» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».

У ньому подані результати аналізу даних про щомісячні витрати за 9-ма категоріями витрат у 12 країнах. Експерти наголошують, що європейські споживачі починаючи з 2019 року зіткнулися з низкою великих потрясінь: пандемія COVID-19, шок цін на енергоносії та продукти харчування, підвищення загального рівня цін, посилення грошово-кредитної політики. Хоча сукупне споживання домогосподарств єврозони до 2024 року помірно відновилося, зберігаються суттєві відмінності між країнами, категоріями витрат та регіонами. Повсякденні витрати, включаючи паливо та продукти харчування, добре вимірюються як компонент споживання, найбільш тісно пов’язаний з дискреційними витратами домогосподарств, за допомогою агрегованих анонімізованих даних про транзакції від Mastercard. Повсякденні витрати відновилися після пандемії, але з 2022 року знизилися і наразі демонструють слабку динаміку. Аналіз даних субнаціональних регіонів показує, що в бідніших регіонах спостерігалося більш сильне уповільнення зростання повсякденних витрат, що пов’язано з їх більшою залежністю від товарів першої необхідності.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/what-was-the-impact-of-the-pandemic-and-energy-food-shocks-on-european-consumers-everyday-spending_608804a8-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/what-was-the-impact-of-the-pandemic-and-energy-food-shocks-on-european-consumers-everyday-spending_74864e8a/608804a8-en.pdf, https://doi.org/10.1787/608804a8-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Економічні дослідження ОЕСР: Японія 2026».

У ньому наведено огляд розвитку  економіки Японії, яка наразі характеризується стійкістю попри глобальну кризу та, як очікується, буде у подальшому зростати помірними темпами за рахунок внутрішнього попиту. Японія переходить до стану рівноваги, що проявляється у динаміці цін та заробітної плати, відповідно макроекономічна політика потребує коригування. Остання має забезпечувати баланс між підтримкою інфляції на рівні 2%, забезпеченням фіскальної стійкості та стимулюванням зростання, незважаючи на старіння населення. Прогнозується, що номінальне зростання заробітної плати буде стійким, відбудеться нормалізація грошово-кредитної політики. В умовах зростання витрат на обслуговування боргових зобов’язань пріоритетним стає завдання зниження загальної суми боргу. Забезпечення фіскальної стійкості потребує вирішення проблем, пов’язаних із зростанням витрат, викликаним старінням населення, збільшення податкових надходжень та обмеження використання додаткових бюджетів. Також актуальним завданням є забезпечення фінансової підтримки процесам  «зеленої трансформації» та загальне покращення управління кліматичною політикою. В умовах скорочення населення працездатного віку для підтримки рівня життя необхідне підвищення продуктивності праці та збільшення пропозиції робочої сили. Підвищення продуктивності залежить від відродження динаміки бізнесу, інноваційного впливу, залучення іноземного капіталу та максимально ефективного використання потенціалу цифровізації економіки. Для пом’якшення дефіциту робочої сили та протидії демографічним труднощам необхідні подальше збільшення участі жінок у робочій силі та якості робочих місць, розширення ролі іноземних працівників, підвищення гнучкості ринку праці та зміцнення систем навчання дорослих.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/oecd-economic-surveys-japan-2026_54cc833d-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/oecd-economic-surveys-japan-2026_9457bba4/54cc833d-en.pdf, https://doi.org/10.1787/54cc833d-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Кількісна оцінка промислових стратегій у 20-ти країнах ОЕСР: тенденції та пріоритети» із серії «Документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».

У ньому здійснено аналіз витрат на промислову політику за період 2019-2023 років, визначено масштаби та спрямованість промислової політики урядів Канади, Чилі, Чеської Республіки, Франції, Німеччини, Данії, Ірландії, Ізраїлю, Італії, Кореї, Латвії, Литви, Нідерландів, Словенії, Швеції, Туреччини, Сполученого Королівства та ін. Встановлено, що підтримка промислової політики в країнах-членах ОЕСР суттєво розширилась останнім часом, з акцентом на підтримку бізнес-інвестицій в основний капітал, енергетичний перехід, захисту від цінового шоку на енергоносії у 2022-2023 роках. Загальні витрати у вигляді грантів та податкових пільг у відсотках до ВВП зросли в середньому з 1,34% у 2019 році до 1,55% у 2023 році,  зокрема – витрати на гранти – з 0,58% до 0,74% ВВП, податкові пільги – з 0,76% до 0,81%. Найбільше зростання грантової підтримки зафіксоване в Чехії, Угорщині та Словенії, тоді як лідерами у наданні податкових пільг були Туреччина та Сполучене Королівство. Використання фінансових інструментів залишалося загалом стабільним (0,92% ВВП). Уряди запровадили 40 нових схем підтримки у 2022 році та 44 у 2023 році, але більшість політик було розроблено до 2019 року на тривалий термін.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/quantifying-industrial-strategies-across-20-oecd-countries_0e3ab6dd-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/quantifying-industrial-strategies-across-20-oecd-countries_9366b253/0e3ab6dd-en.pdf, https://doi.org/10.1787/0e3ab6dd-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини 

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Передовий досвід зміцнення державної власності» із серії «Документи ОЕСР з питань політики у бізнесі та фінансах».

У ньому зазначається, що відповідальне, підзвітне та сумлінне управління державними підприємствами за допомогою належного корпоративного управління має важливе значення для забезпечення їхнього вкладу в конкурентоспроможність, економічну стійкість і сталий розвиток. Досягнення названих цілей починається з ясності щодо того, чому і як держава діє в ролі власника. Державна політика щодо власності є політикою високого рівня: формує правову основу, визначає цілі, структури управління, механізми нагляду на засадах загальнодержавного підходу. Наразі приблизно половина країн, опитаних ОЕСР, має узгоджену політику щодо власності. Експерти описали основні компоненти ефективної політики щодо власності: обґрунтування державної власності, механізми управління, які розмежовують ролі та обов’язки держави та державних органів управління, механізми реалізації, моніторингу та оцінювання. Вони підкреслюють важливість прозорості та підзвітності, що реалізується через публічне розкриття інформації та публікацію звітності. Дедалі більше країн інтегрують принципи стійкості та сумлінності у свої практики управління власністю. Розроблення політики щодо власності здійснюється поетапно. Він починається з визначення цілей на основі національних пріоритетів, за яким йдуть консультації для збору позицій зацікавлених сторін. Потім політика щодо власності розробляється на основі чітких очікувань та принципів управління. Підтримка на найвищому рівні має вирішальне значення для забезпечення легітимності. Публічне розкриття інформації про політику підвищує прозорість, а її реалізація повинна контролюватись за допомогою зведеної звітності та зовнішнього оцінювання для підвищення підзвітності. Ефективна реалізація політики щодо власності вимагає надійного нагляду та чітких показників ефективності. Ця політика має гнучко адаптуватись до змін, зберігаючи послідовність в управлінні. Дотримуючись цих рекомендацій уряди можуть забезпечити прозорість, підзвітність та відповідність своєї практики державної власності цілям державної політики.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/good-practices-for-strengthening-state-ownership_b5afe67e-en.html,  https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/good-practices-for-strengthening-state-ownership_cf134832/b5afe67e-en.pdf, https://doi.org/10.1787/b5afe67e-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини