ГЛОБАЛЬНА НАУКА ЧИ ЄВРОПЕЙСЬКІ ПРІОРИТЕТИ: ДИЛЕМА НОВОГО ДОСЛІДНИЦЬКОГО ЦИКЛУ ЄС

ГЛОБАЛЬНА НАУКА ЧИ ЄВРОПЕЙСЬКІ ПРІОРИТЕТИ: ДИЛЕМА НОВОГО ДОСЛІДНИЦЬКОГО ЦИКЛУ ЄС

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сехер Асаф «Чи стане наступна програма «Горизонт Європа» привабливою для країн, що не є членами ЄС?».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сехер Асаф «Чи стане наступна програма «Горизонт Європа» привабливою для країн, що не є членами ЄС?».

У ній автор аналізує, як зміна геополітичного контексту та нові пріоритети Європейського Союзу можуть вплинути на готовність неєвропейських держав брати участь у наступному етапі цієї масштабної дослідницької програми. Наголошується, що в умовах глобальних викликів співпраця між країнами у сфері науки та інновацій є надзвичайно важливою. Саме тому програма «Горизонт Європа»  позиціонується як відкрита до участі не лише держав-членів ЄС, а й асоційованих партнерів. Однак майбутній формат програми викликає дискусії щодо того, чи збережеться така відкритість у наступному фінансовому циклі в контексті посилення уваги ЄС до власної економічної й технологічної конкурентоспроможності. Нові політичні акценти можуть змістити баланс від глобальної співпраці до підтримки внутрішніх інноваційних екосистем. Це, у свою чергу, може зробити менш привабливою співпрацю з науковцями таких країн, як Канада, Японія чи Австралія.  Автор звертає увагу на те, що для неєвропейських держав участь у програмі «Горизонт Європа» передбачає не лише доступ до фінансування та дослідницьких мереж, а й фінансові внески та прийняття правил ЄС. У цьому контексті виникає питання співвідношення витрат і вигід: якщо програма дедалі більше орієнтуватиметься на внутрішні пріоритети ЄС, мотивація партнерів може знижуватися. Водночас асоційований статус залишається найбільш повною формою участі, що забезпечує майже рівні права з державами-членами. Окремо автор звертає увагу на роль політичних чинників, які можуть впливати на переговори про приєднання: геополітична напруженість, зміни у міжнародних відносинах та питання стратегічної автономії ЄС формують складне середовище для наукової співпраці. У таких умовах навіть традиційно близькі партнери можуть переглядати свої підходи до участі в європейських дослідницьких ініціативах. Отже, майбутнє міжнародної співпраці у рамках наступної програми «Горизонт Європа» буде залежати від того, наскільки вдасться зберегти привабливість для глобальних партнерів на тлі посилення стратегічних пріоритетів розвитку європейської науки та інновацій.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/will-next-horizon-europe-be-anything-non-eu-states-want-join

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation 

2026-03-16
Share
СПІЛКА НАВИЧОК: ОДИН РІК ПРОГРЕСУ В ОСВІТІ

СПІЛКА НАВИЧОК: ОДИН РІК ПРОГРЕСУ В ОСВІТІ

На сайті Європейського освітнього простору опублікований звіт «Спілка навичок: один рік прогресу в освіті».

На сайті Європейського освітнього простору опублікований звіт «Спілка навичок: один рік прогресу в освіті».

У ньому зазначається, що освіта є двигуном конкурентоспроможності Європи. Рік тому Єврокомісія започаткувала «Союз навичок», щоб забезпечити кожному учневі, працівнику та досліднику інструменти, необхідні для процвітання у світі, що швидко змінюється. Сьогодні ця ініціатива приносить конкретні результати. Ставлячи навчання та навички в основу стратегічного порядку денного, вона не просто допомагає людям розвиватися, а й зміцнює ландшафт інновацій, підвищує соціальну згуртованість та демократичну стійкість Європи. Звіт охоплює наступні ключові напрямки: основні показники та досягнення; розвиток базових навичок та цифрової грамотності; розширення можливостей викладачів (рекомендації щодо цифрової освіти, які допомагають орієнтуватися в етичному використанні штучного інтелекту); посилення STEM-освіти для стратегічних секторів; подолання гендерного розриву в технічних галузях; зв’язок університетів з ринком праці. Також у звіті йдеться про те, що об’єднання професійних навичок – це довгострокова стратегія з чітким планом дій на найближчі роки. Планується до кінця 2026 року запустити новий пакет освітніх програм для зміцнення співпраці між школами, вирішення проблеми нестачі вчителів та підтримки професійного розвитку. Нова цифрова дорожня карта 2030 визначає довгострокову політику розвитку цифрових навичок та освіти на всій території ЄС. У 2027 році планується представити концепцію громадянської освіти, яка містить керівні принципи для розвитку демократичних цінностей та активної участі. У 2028 році буде розроблено європейську систему компетенцій у галузі STEM (наука, технологія, інженерія та математика) для стандартизації навичок та результатів навчання у цій сфері у всіх країнах ЄС.

Детальніше: https://education.ec.europa.eu/news/union-of-skills-one-year-of-progress-in-education, https://education.ec.europa.eu/education-levels/school-education/basic-skills

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-16
Share
ОЕСР: ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ТА ІНВЕСТИЦІЇ

ОЕСР: ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ТА ІНВЕСТИЦІЇ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Бізнес-інвестиції в умовах цифрової трансформації. Початкові докази» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Бізнес-інвестиції в умовах цифрової трансформації. Початкові докази» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».

У ньому зазначається, що у більшості країн ОЕСР зростання продуктивності праці має тенденцію до зниження з 1970-х років, що послаблює здатність економік забезпечувати зростання доходів та рівня життя населення. Уповільнення зростання багатофакторної продуктивності призвело до зниження зростання ВВП на душу населення на початку 2000-х років, а ослаблення накопичення капіталу стало важливим чинником стримування. Внесок накопичення капіталу в зростання ВВП на душу населення скоротився удвічі і тривалий час залишається стабільно низьким. До кінця 2023 року реальні бізнес-інвестиції в ОЕСР були на 23 відсотки нижчі за докризовий рівень. Нове дослідження ОЕСР вивчало причини цього дефіциту сукупних інвестицій підприємств, а також ефективність бізнес-інвестування, роль цифрових активів. Інвестування цифровізації призвело до швидшого накопичення цифрового капіталу, ніж інших типів активів, незважаючи на високу амортизацію, тоді як цифровий капітал у розрахунку на одного працівника значно варіюється за країнами ОНСР. У документі пропонується порядок денний подальшої роботи над вивченням і моделюванням структурних та політичних чинників цифрових інвестицій з огляду на швидке поширення технологій штучного інтелекту.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/business-investment-in-the-face-of-the-digital-transformation_4f89aa3e-en.htmlhttps://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/business-investment-in-the-face-of-the-digital-transformation_e10f8cdd/4f89aa3e-en.pdf, https://doi.org/10.1787/4f89aa3e-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини 

2026-03-13
Share
ЄС ЗМІЦНЮЄ НАУКОВУ ДИПЛОМАТІЮ ТА БЕЗПЕКУ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

ЄС ЗМІЦНЮЄ НАУКОВУ ДИПЛОМАТІЮ ТА БЕЗПЕКУ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

На сайті Європейської Комісії опубліковано матеріал  «ЄС зміцнює наукову дипломатію та безпеку наукових досліджень для підтримки глобальної співпраці у галузі досліджень», підготовлений генеральним директоратом з досліджень та інновацій.
ЄС ЗМІЦНЮЄ НАУКОВУ ДИПЛОМАТІЮ ТА БЕЗПЕКУ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

На сайті Європейської Комісії опубліковано матеріал  «ЄС зміцнює наукову дипломатію та безпеку наукових досліджень для підтримки глобальної співпраці у галузі досліджень», підготовлений генеральним директоратом з досліджень та інновацій.

Наголошується, що в умовах посилення геополітичної конкуренції та перетворення досліджень та інновацій на основу економічної могутності, Європейська комісія розробляє нові заходи для зміцнення міжнародного співробітництва. Відповідна ініціатива спрямована на зміцнення глобальних партнерств, захист стратегічних інтересів, підтримку надійної міжнародної співпраці й підвищення привабливості Європи для талантів та інновацій. Ключовою є пропозиція рекомендацій Ради, яка встановлює першу в ЄС рамкову основу для наукової дипломатії, що дозволяє стратегічно  на єдиній основі відстоювати свої позиції у міжнародних дослідженнях та інноваціях. Монітор безпеки досліджень 2025 року демонструє базові принципи політики у галузі безпеки досліджень, сприяє обміну досвідом, що особливо цінне у контексті зростаючих ризиків. У звіті за 2023–2025 роки розглядається прогрес у реалізації стратегії міжнародного співробітництва ЄС, підтверджується її актуальність та виокремлюються дії, що сприяють справедливій співпраці й роботі над спільними пріоритетами, такими як «зелений» та цифровий перехід. Наукова дипломатія використовує науку для підтримки дипломатичних цілей, а безпека досліджень спрямована на запобігання ризикам передачі знань та зловмисного впливу.

Детальніше: https://research-and-innovation.ec.europa.eu/news/all-research-and-innovation-news/eu-strengthens-science-diplomacy-and-research-security-support-global-research-cooperation-2026-02-27_en,   https://eunewsletter.eu/ru/eu-strengthens-science-diplomacy-and-research-security-to-support-global-research-cooperation/, https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/4b319f3d-e9ff-11ef-b5e9-01aa75ed71a1/language-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_БезпекаДосліджень #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-12
Share
ОЕСР: СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ ПОКОЛІНЬ

ОЕСР: СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ ПОКОЛІНЬ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Соціальна мобільність між поколіннями у країнах ОЕСР: чи далеко яблуко падає від яблуні?» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».
ОЕСР: СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ ПОКОЛІНЬ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Соціальна мобільність між поколіннями у країнах ОЕСР: чи далеко яблуко падає від яблуні?» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».

У ньому зазначається, що здатність економіки забезпечити кожному повну реалізацію свого потенціалу є важливим каталізатором інновацій та продуктивності. Тому політика, яка впливає на соціальну мобільність та забезпечує рівні економічні можливості,  тісно пов’язана з  забезпеченням зростання. Соціальна мобільність між поколіннями стосується взаємозв’язку між соціально-економічним статусом батьків та статусом, якого їхні діти досягають у дорослому віці. Усунення перешкод для мобільності виправдане з міркувань справедливості та ефективності. Експерти ОЕСР дослідили закономірності міжпоколіннєвої соціальної мобільності у різних країнах, базуючись на матеріалах опитування щодо навичок дорослих. Майже в усіх країнах діти батьків з вищою освітою отримують премію до заробітку, тоді як діти батьків з низькою освітою стикаються з погіршенням заробітку. Участь жінок на ринку праці значно нижча, коли батьки (особливо – матері) мають нижчий рівень освіти. Виявлено значну міжпоколіннєву стійкість в освітніх результатах, які тим не менш різняться залежно від країни, що підкреслює складний багатогранний характер міжпоколінньої соціальної мобільності.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/intergenerational-social-mobility-across-oecd-countries_6d76ec2a-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/intergenerational-social-mobility-across-oecd-countries_c45c6be5/6d76ec2a-en.pdf, https://doi.org/10.1787/6d76ec2a-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-12
Share
ОЕСР: БАЗА ДАНИХ СТАРТАПІВ

ОЕСР: БАЗА ДАНИХ СТАРТАПІВ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «База даних стартапів ОЕСР: новий погляд на глобальні підприємницькі екосистеми» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «База даних стартапів ОЕСР: новий погляд на глобальні підприємницькі екосистеми» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».

У ньому зазначається, що стартапи, навіть невеликі, відіграють непропорційно значну роль у стимулюванні інновацій, зростанні виробництва та зайнятості. Разом із тим, вивчення цих компаній є доволі непростим завданням, оскільки дані щодо їх функціонування обмежені.  Невеликий масштаб стартапів, приватна власність та короткий термін існування перешкоджають систематичному збору даних й ускладнюють міжкраїнні та міжгалузеві порівняння. Крім того, розвиток стартапів не відбувається ізольовано, а залежить від екосистеми, що включає безліч різних учасників. У цій публікації представлена ​база даних 4,5 млн стартапів, заснованих упродовж 2000-2025 років у вигляді двох глобальних наборів – Crunchbase та Dealroom. Названі платформи збирають та інтегрують інформацію з різних джерел, включаючи контент, створений користувачами, загальнодоступні дані та внесок усіх учасників екосистеми  (стартапи, інвестори, засновники, університети та ін.). База даних стартапів ОЕСР збагачена даними про заявки на патенти і товарні знаки (з інфраструктури OECD STI Microdata Lab), фінансовими показниками (Orbis), угодами з виходу з бізнесу (Orbis M&A), а також даними щодо державного і корпоративного венчурного капіталу (опитування ОЕСР та Eikon Refini). У документі описано процес створення бази даних, методологія, процедури валідації, аналіз фактичних даних, тенденції та міжкраїнні порівняння.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-oecd-start-ups-database_be8e5317-en.html,https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/the-oecd-start-ups-database_6b7828eb/be8e5317-en.pdf, https://doi.org/10.1787/be8e5317-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-11
Share
СТАРТ КОНКУРСУ УКРАЇНСЬКО-АВСТРІЙСЬКИХ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ ПРОЄКТІВ

СТАРТ КОНКУРСУ УКРАЇНСЬКО-АВСТРІЙСЬКИХ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ ПРОЄКТІВ

Міністерством освіти і науки України та Федеральним міністерством у справах жінок, науки та досліджень Австрії та Австрійським агентством з питань освіти та інтернаціоналізації оголошено конкурс спільних українсько-австрійських науково-дослідних проєктів для реалізації у 2027-2028 роках.

Міністерством освіти і науки України та Федеральним міністерством у справах жінок, науки та досліджень Австрії та Австрійським агентством з питань освіти та інтернаціоналізації оголошено конкурс спільних українсько-австрійських науково-дослідних проєктів для реалізації у 2027-2028 роках.

Участь у Конкурсі можуть взяти  будь-які науково-дослідні групи закладів вищої освіти, наукових установ обох країн за всіма науковими дисциплінами і тематичними напрямами, включно із соціальними та гуманітарними науками. Основні критерії відбору: відповідність напрямам конкурсу; наукова якість та інноваційний характер проєкту; здатність та компетентність тимчасових наукових колективів втілити проєкт у життя; можливість проведення спільних досліджень і адекватність наукового методу; досвід участі у міжнародних проєктах та перспективи міжнародного співробітництва; якість інфраструктури установ, що беруть участь у проєкті; участь у проєкті молодих науковців (віком до 35 років) та жінок-дослідників; можливості практичного використання результатів проєкту. Проєктна пропозиція готується на дворічний термін (початок –  1 січня 2027 року). Міністерство освіти і науки України фінансує витрати українських науковців на організацію візиту до Республіки Австрія (витрати на проїзд, проживання, добові, візу за необхідності та медичне страхування), заробітну плату українських учасників науково-дослідного проєкту,  витрати на закупівлю матеріалів, накладні витрати організації, де виконується науково-дослідний проєкт. Заявку на участь можна подати до 24 квітня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/oholosheno-konkurs-spilnykh-ukrainsko-avstriiskykh-naukovo-doslidnykh-proiektiv-dlia-realizatsii-u-2027-2028-rr,https://nauka.gov.ua/information/uav2026/,https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/nauka/2026/09-03/1-avstriia-2027-forma-zaiavki-dodatok-1.pdf

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини 

2026-03-10
Share
СТАРТ КОНКУРСУ УКРАЇНСЬКО-АВСТРІЙСЬКИХ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ ПРОЄКТІВ

СТАРТ КОНКУРСУ УКРАЇНСЬКО-АВСТРІЙСЬКИХ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ ПРОЄКТІВ

Міністерством освіти і науки України та Федеральним міністерством у справах жінок, науки та досліджень Австрії та Австрійським агентством з питань освіти та інтернаціоналізації оголошено конкурс спільних українсько-австрійських науково-дослідних проєктів для реалізації у 2027-2028 роках.

Міністерством освіти і науки України та Федеральним міністерством у справах жінок, науки та досліджень Австрії та Австрійським агентством з питань освіти та інтернаціоналізації оголошено конкурс спільних українсько-австрійських науково-дослідних проєктів для реалізації у 2027-2028 роках.

Участь у Конкурсі можуть взяти  будь-які науково-дослідні групи закладів вищої освіти, наукових установ обох країн за всіма науковими дисциплінами і тематичними напрямами, включно із соціальними та гуманітарними науками. Основні критерії відбору: відповідність напрямам конкурсу; наукова якість та інноваційний характер проєкту; здатність та компетентність тимчасових наукових колективів втілити проєкт у життя; можливість проведення спільних досліджень і адекватність наукового методу; досвід участі у міжнародних проєктах та перспективи міжнародного співробітництва; якість інфраструктури установ, що беруть участь у проєкті; участь у проєкті молодих науковців (віком до 35 років) та жінок-дослідників; можливості практичного використання результатів проєкту. Проєктна пропозиція готується на дворічний термін (початок –  1 січня 2027 року). Міністерство освіти і науки України фінансує витрати українських науковців на організацію візиту до Республіки Австрія (витрати на проїзд, проживання, добові, візу за необхідності та медичне страхування), заробітну плату українських учасників науково-дослідного проєкту,  витрати на закупівлю матеріалів, накладні витрати організації, де виконується науково-дослідний проєкт. Заявку на участь можна подати до 24 квітня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/oholosheno-konkurs-spilnykh-ukrainsko-avstriiskykh-naukovo-doslidnykh-proiektiv-dlia-realizatsii-u-2027-2028-rr, https://nauka.gov.ua/information/uav2026/,https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/nauka/2026/09-03/1-avstriia-2027-forma-zaiavki-dodatok-1.pdf

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини 

2026-03-10
Share
ОЕСР: ФІНАНСОВИЙ ЗАХИСТ ВІД РИЗИКУ КАТАСТРОФ

ОЕСР: ФІНАНСОВИЙ ЗАХИСТ ВІД РИЗИКУ КАТАСТРОФ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Фінансовий захист від ризиків катастроф: повені, пожежі та інші серйозні ризики».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Фінансовий захист від ризиків катастроф: повені, пожежі та інші серйозні ризики».

У ньому зазначається, що упродовж життя люди, домогосподарства та підприємства наражаються на широкий спектр соціальних, економічних, технологічних та екологічних ризиків, які у разі їх настання можуть мати значні негативні фінансові наслідки. Доступ до страхування може відігравати надзвичайно важливу роль у захисті від потенційно руйнівних фінансових втрат, забезпечити надійне джерело фінансування післякризового відновлення. Проте страхові ринки можуть бути не в змозі забезпечити необхідний фінансовий захист від деяких видів ризиків, які виникають нечасто, але призводять до серйозних та широкомасштабних наслідків, наприклад – стихійних лих, кіберкатастроф чи пандемій. Для деяких із названих ризиків державно-приватні страхові програми можуть забезпечити доступність недорогого страхування та вирішити проблему незахищених фінансових ризиків. Уряди мають відігравати важливу роль у забезпеченні адекватного фінансового захисту для реагування на катастрофічні ризики. Вони можуть підтримати доступність страхового покриття шляхом створення державно-приватних страхових програм або запровадження державних механізмів компенсації, фінансової допомоги для реагування на незахищені фінансові ризики. Необхідно заздалегідь виявляти ризики, які можуть істотно вплинути на значну частину населення, оцінювати адекватність фінансового захисту від цих ризиків, прогнозувати наслідки, які незахищені фінансові ризики можуть мати для економічної діяльності. Звіт допомагає в оцінюванні потреб у фінансовому захисті, що підтримується урядом, містить опис підходів до підтримки страхового покриття, зосереджуючись на захисті від лісових пожеж та повеней як двох важливих та зростаючих ризиках у багатьох країнах.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/financial-protection-against-catastrophic-risks_32a3acd7-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/financial-protection-against-catastrophic-risks_9aa93a38/32a3acd7-en.pdf, https://doi.org/10.1787/32a3acd7-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-10
Share
ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ВІДКРИТИХ ДАНИХ

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ВІДКРИТИХ ДАНИХ

З 7 по 13 березня 2026 року у світі проходить День відкритих даних.

З 7 по 13 березня 2026 року у світі проходить День відкритих даних.

Цей щорічний захід присвячений поширенню інформації про цінність відкритих даних, коли  фахівці та інституції з різних країн проводять лекції, вебінари, воркшопи, конференції та інші заходи для підтримки відкритих даних. Взяти участь у дні відкритих даних можуть усі, хто має відповідні ідеї та бажає поширювати інформацію щодо відкритих даних та різноманітних способів їх використання, може  навчити слухачів працювати з  відкритими даними, будувати відповідні візуалізації, робити аналіз даних, створювати профільні сервіси, навчати й допомагати зростати світовій спільноті відкритих даних. Саме ініціативна участь проголошена основною цінністю Дня відкритих даних. Список запланованих заходів та результати їх проведення відкриті для ознайомлення. День відкритих даних ініційований та проходить під патронатом Фонду відкритих знань (OKFN) і реалізується  завдяки активній участі членів Мережі відкритих знань.

Детальніше: https://opendataday.org/, https://okfn.org/en/network/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини  #НРАТ_Бібліотекарям

2026-03-09
Share