Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Формула Глобального фонду талантів піддається сумніву, оскільки великі гравці залишаються осторонь».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Формула Глобального фонду талантів піддається сумніву, оскільки великі гравці залишаються осторонь».
У ній висловлюється велике занепокоєння тим, що відбулось виключення ряду відомих університетів (UCL, Манчестера, Інституту Френсіса Кріка) з міжнародної схеми підтримки талантів, що залишає їх без державної підтримки залучення науковців з-за кордону. Міністерство науки, інновацій та технологій зосередилось на 10 дослідницьких університетах та двох дослідницьких інститутах, які упродовж наступних п’яти років в сукупності отримають 54 млн фунтів стерлінгів з Глобального фонду талантів. Для відбору було використано спеціальну формулу, але дослідницька спільнота вважає прийняте рішення «політично ангажованим». Звісно, вибір університетів Оксфорда й Кембриджа, а також Імперського коледжу Лондона був очікуваним. Але багато хто говорить, що фінансування досліджень непропорційно спрямовується до «золотого трикутника» установ, розташованих у Лондоні, Оксфорді та Кембриджі. Міністр науки Патрік Валланс заявив: «Як і всі рішення щодо фінансування, рішення щодо грантів з Глобального фонду талантів приймалися незалежно, згідно з принципом Холдейна. Установи відбиралися на основі вимірюваних критеріїв, пов’язаних з послужним списком дослідницьких організацій».
Sorry, this entry is only available in Українська. Європейська інноваційна науково-технічна програма «EUREKA» оголосила конкурс мережевих проєктів на 2025 рік.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Європейська інноваційна науково-технічна програма «EUREKA» оголосила конкурс мережевих проєктів на 2025 рік.
Він спрямований на підтримку досліджень та розробок у галузі стійкості до стихійних лих та реагування на них. Відкрито чотири конкурси, доступні для українських установ та організацій: «Прикладні квантові технології», «Створення цінності в межах циркулярної економіки», «Створення легких конструкційних матеріалів», «Стійкість до катастроф, реагування та відновлення». За умовами конкурсу консорціум мережевого проєкту має охоплювати щонайменше дві компанії з двох різних країн (Австрія, Бельгія, Бразилія, Чілі, Латвія, Іспанія, Туреччина, Україна). Представники українського бізнесу можуть долучатися до консорціумів проєктів на умовах самофінансування. МОН надає фінансову підтримку закладам вищої освіти та науковим установам на виконання науково-технічних проєктів, відібраних за результатами цих конкурсів. Eureka – найбільша в світі відкрита мережа міжнародного співробітництва у сфері наукових досліджень та інновацій, що об’єднує 47 країн. Через програми Eureka фінансуються різноманітні міжнародні науково-дослідні, науково-технічні та інноваційні проєкти. Заявки на участь у конкурсі можна подати відповідно до 5 і 30 вересня 2025 року, а також 23 та 31 жовтня 2025 року.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Стратегічні інструменти аналітики для управління новими технологіями: посібник з політики» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Стратегічні інструменти аналітики для управління новими технологіями: посібник з політики» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».
У ньому зазначається, що новітні технології обіцяють можливості вирішення нагальних суспільних проблем, вони мають потенціал для трансформації економіки, стимулювання економічного зростання та збільшення добробуту громадян. Багато нових технологій є складними, і те, як вони будуть з’являтися, розвиватися та впливати на суспільство, є процесом, що насичений багатьма невизначеностями. У поєднанні зі зростаючою швидкістю появи та конвергенції технологій ця невизначеність створює критичні виклики для сучасної політики. Більше того, якщо ми очікуємо, що нові технології матимуть максимально можливий позитивний вплив, необхідно своєчасно запроваджувати відповідні системи управління. Це дозволить уникнути потенційних негативних наслідків для навколишнього середовища, забезпечити безпеку громадян та знешкодження шкідливого впливу на людські цінності (зокрема – демократію, рівність і справедливість). Відповідальний технологічний розвиток вимагає постійного підтримання балансу між заохоченням швидких інновацій та встановленням ефективного управління для управління ризиками. Системи управління повинні розвиватися разом із технологіями, які вони покликані регулювати, щоб проактивно готуватися до технологічного прогресу. Однак традиційні регуляторні рамки не встигають за цим прогресом і не можуть підтримувати баланс між розвитком технологій та політикою. Це спричиняє необхідність застосування інформованих, гнучких та прогнозних підходів до управління. Рамкова програма ОЕСР щодо прогнозного управління новими технологіями пропонує набір механізмів та практик управління, спрямованих на підготовку та формування майбутніх технологічних розробок, орієнтованих на благо суспільства і на створення довгострокових можливостей для інновацій. Передбачувальний підхід Рамкової програми «Quantum Machine Learning School 2025» є важливим для упровадження цінностей, покращення передбачення, залучення суспільства та адаптації процесів регулювання, орієнтованих на те, щоб інновації залишалися безпечними, інклюзивними та корисними для майбутнього.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Сайката Маджумдара «Чи стане ШІ смертю гуманітарних наук в Азії?».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Сайката Маджумдара «Чи стане ШІ смертю гуманітарних наук в Азії?».
Автор зосереджує увагу на інциденті із засновником індійського університету, який не підтримав свого викладача, що потрапив під тиск критики внаслідок зростаючої залежності від інструментів ШІ, які були навчені на даних, що відображають переважаючу у суспільстві точки зору. Чи збережеться гуманітарна освіта надалі та як вона виглядатиме у світі, де домінує машинний інтелект? Автор описує етапи розвитку ШІ в індійських університетах та говорить про зміни громадської думки щодо цього. Наразі в Індії активно обговорюється зв’язок між гуманітарною освітою та активізмом: вторгнення ШІ у людське життя та все більше покладання управлінців, науковців та освітян на технології штучного мислення призведе до зменшення свободи думки, яка була традиційною основою гуманітарної освіти. Інакомислення та активізм, вважає автор публікації, є елементом гуманітарної освіти і він має бути збережений у світі, який поступово стає «технофеодалізмом». Чи призведе поширення ШІ до придушення інакомислення в університетській спільноті, ось важливе питання для обговорення.
Sorry, this entry is only available in Українська. У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікувана стаття Девіда Вінікоффа та Ребеккі Кінг «Чому інноваціям потрібне більш розумне управління, а не лише технології».
Sorry, this entry is only available in Українська.
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікувана стаття Девіда Вінікоффа та Ребеккі Кінг «Чому інноваціям потрібне більш розумне управління, а не лише технології».
У ній автори зазначають, що швидкість розвитку нових технологій (від штучного інтелекту до синтетичної біології) створює ряд суттєвих викликів для урядів, які прагнуть використовувати переваги таких технологій при ефективному управлінні ризиками. Оскільки нові технології розмивають межу між реальністю та уявленням, швидкість змін ставить під сумнів здатність керувати їхнім відповідальним розвитком. Політики стикаються з критичним питанням: як управління може розвиватися разом із технологіями, щоб забезпечити інновації, одночасно знижуючи ризики для суспільства? Гнучке управління, на відміну від традиційних моделей управління технологіями, інтегрує різні схеми – експериментальне передбачення, рішення, засновані на результатах тощо, – за яких політики та інноватори безпосередньо залучені до всього політичного циклу та інноваційного процесу. Принципи гнучкого управління ОЕСР полягають у наступному: інтеграція управління по мірі розвитку та дозрівання технологій; здобуття знань за допомогою стратегічної аналітики та експериментів задля формування розуміння майбутніх проблем управління; навчання через створення циклів зворотного зв’язку та передачі знань між політиками, новаторами та громадянським суспільством; управління упродовж усього інноваційного процесу від ранніх етапів інновацій до більш пізніх зі створенням регуляторних пісочниць; надання громадам можливості участі в управлінні, наприклад через розроблення галузевих кодексів поведінки або стандартів для технологій та підтримка обміну інформацією і передовим досвідом; спільне створення норм та систем управління з широким колом зацікавлених сторін. Втілюючи ці принципи на практиці, політики та новатори можуть разом формувати більш адаптивний, інклюзивний та готовий до майбутнього ландшафт управління і підтримки інновацій. Експерти ОЕСР рекомендують: визначати мету, переваги, виклики та формувати гнучкі механізми управління, щоб визначати найкращі підходи для управління розвитком технологій; навчатись успішних практик; будувати взаємодію з місцевою екосистемою новаторів та політиків для співпраці та контекстуалізації управління.
Sorry, this entry is only available in Українська. На освітній онлайн-платформі «Зрозуміло!» для усіх бажаючих доступний курс «Вступ України до ЄС».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На освітній онлайн-платформі «Зрозуміло!» для усіх бажаючих доступний курс «Вступ України до ЄС».
Він дозволить слухачам краще розуміти специфіку переговорного процесу та його окремих етапів, пояснить, які реформи для вступу до ЄС наразі проводяться, а реалізацію яких ще потрібно забезпечити у майбутньому. Курс складається з 7-ми модулів та 13-ти лекцій: «Процес вступу до ЄС» (інститути ЄС та їхні функції, європейські цінності, шлях України до членства у ЄС – історичний контекст, поточні процеси, роль громадянського суспільства); «Право і державне управління» (чому це важливо для переговорів про вступ до ЄС), «Перспективи для бізнесу» (підготовка внутрішнього ринку до змін), «Рівний доступ до можливостей» (економічні можливості, суспільна сфера – можливості для культури, освіти, науки), «Як Україна стає частиною європейських мереж» (побудова і розвиток транспортної, енергетичної та інших мереж), «Розвиток регіонів: ефективне господарство» (стандарти для сільського господарства, сталий розвиток громад і регіонів, політика згуртованості ЄС), «Зовнішні відносини» (розвиток партнерств, безпека і оборона, досвід інших країн). Курс створений у рамках Програми «Назустріч ЄС», що реалізується Фондом «Східна Європа» за фінансової підтримки Посольства Ірландії в Україні.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Лорни Ваддінгтон та Річарда де Блак’єр-Кларксона «Гуманітарні науки повинні відігравати певну роль у контролі за «цензурою» штучного інтелекту».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Лорни Ваддінгтон та Річарда де Блак’єр-Кларксона «Гуманітарні науки повинні відігравати певну роль у контролі за «цензурою» штучного інтелекту».
Автори зазначають, що певні обмеження в ШІ-моделях необхідні, але не можна припуститись спотворення реальної картини. Відомий інцидент, коли у травні 2025 року чат-бот Grok3 почав створювати повідомлення про насильство щодо білих людей у Південній Африці або «геноцид білих». Компанія звинуватила у цьому «несанкціоновану модифікацію» свого програмного забезпечення, яка «порушувала внутрішню політику та основні цінності xAI». Але це був не єдиний випадок із ШІ. Лорна та Річард описують очевидні наслідки для науковців, які використовують штучний інтелект у своїх дослідженнях і наголошують, що подібні інциденти роблять важливим питанням саме модерацію контенту. З одного боку, ШІ обіцяє розширені аналітичні можливості, що дозволяють нам обробляти величезні обсяги даних з безпрецедентною швидкістю та точністю. З іншого боку, його непрозорі та часом довільні механізми фільтрації загрожують створити штучні прогалини в нашому розумінні світу, його історії та нашого місця в ньому. Надзвичайно важко приймати збалансовані рішення у цій сфері, але вони потрібні. Саме тому компаніям, що займаються штучним інтелектом, потрібен експертний академічний внесок. Ретельно зібрана команда з широкого кола дисциплін з гуманітарним досвідом та усталеними методологічними традиціями буде при її залученні до такої роботи доволі ефективною. Зі свого боку, розробники повинні публікувати чітку документацію, в якій викладено критерії, що використовуються для фільтрації контенту, а також положення про їх скасування перевіреними дослідниками. Тримати людей в курсі подій життєво важливо, щоб максимально використати переваги штучного інтелекту та мінімізувати його ризики.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Дебори Прентіс і Дункана Айвісона «Для стимулювання інновацій у Великій Британії співпраця університетів буде кращою за їхню конкуренцію».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Дебори Прентіс і Дункана Айвісона «Для стимулювання інновацій у Великій Британії співпраця університетів буде кращою за їхню конкуренцію».
У ній автори зазначають, що у прагненні Великої Британії до економічного зростання інновації стануть ключовим чинником, тому університети мають започаткувати радикально відмінну від традиційної модель – міжміське інноваційне партнерство. Завдяки сукупному фінансуванню у розмірі 6 млн фунтів стерлінгів від Research England та інших установ-грантодавців наразі відбувається фундаментальне переосмислення того, як успішні на науковому треку університети взаємодіють з економікою. Замість того, щоб чекати на інфраструктурні проєкти, які не будуть реалізовані упродовж десятиліть або навіть довше, слід активувати існуючі ресурси та мережі для стимулювання інклюзивного зростання вже сьогодні. Дебора і Дункан говорять про особливості партнерства двух університетів – Кембриджського й Манчестерського, яке базуватиметься на існуючих ресурсах та покликаний допомогти у подоланні реальних обмежень на шляху швидкого досягнення результатів. Формується нова модель перетворення досліджень на робочі місця, інвестиції та інклюзивне процвітання. Вона зосереджена на трьох рушійних силах зростання: генерування інвестицій; створення структурованої програми, зосередженої на розбудові екосистеми; забезпечення інклюзивного зростання в містах. Це справжнє, а не формальне партнерство, яке повністю підтримують регіональні лідери. Мери Великого Манчестера, Кембриджширу та Пітерборо, а також обидві міські ради є активними прихильниками нового підходу. Така політична узгодженість гарантує, що нова інноваційна стратегія буде пов’язана з транспортом, житлом та плануванням, створюючи умови для сталого зростання. Слід змінити традиційні ролі академічних організацій, які мають зробити освітні та наукові установи «прозорими», поєднуючи дослідження з реальною економікою та забезпечуючи безперешкодний потік ідей. Автори вважають, що працюючи разом, а не конкуруючи між собою за обмежені ресурси завдяки мережі взаємодоповнюючих інноваційних екосистем, університети та міста стимулюватимуть економічне зростання Великої Британії.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Розширення можливостей робочої сили в контексті підходу, орієнтованого на навички» із серії «Дослідження навичок ОЕСР».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Розширення можливостей робочої сили в контексті підходу, орієнтованого на навички» із серії «Дослідження навичок ОЕСР».
У ньому зазначається, що глобальна економіка переживає глибокі трансформації, які докорінно змінюють сферу праці, змінюючи вимоги до навичок та робочі практики. Три основні трансформаційні тренди – цифровий перехід, «зелений» перехід і демографічний перехід. Цифровий перехід продовжує стимулювати попит на нові технічні навички, а також навички, що дозволяють людям виконувати завдання поза рамками можливостей наявних технологій, дозволяють підвищити продуктивність людської праці за рахунок їх використання. «Зелений» перехід підштовхує економіку до використання екологічно стійких методів виробництва, розширюючи можливості в галузях, що розвиваються, і, відповідно, вимагають цілого ряду нових навичок. Демографічні зміни, такі як зниження рівня народжуваності в країнах ОЕСР і зростання тривалості життя, – змінюють вікову структуру робочої сили, посилюючи тиск на пропозицію навичок і впливаючи на те, хто бере участь у ринку праці. Разом ці зміни посилюють необхідність переосмислення того, як найкраще забезпечити людей навичками, затребуваними на ринках праці, а також як найкраще створити високоякісні можливості працевлаштування для тих, хто традиційно мав гірші результати на ринку праці, сприяти більшій інклюзивності та зменшенню стійких бар’єрів на шляху до працевлаштування серед вразливих груп населення. У цьому звіті досліджується підхід, орієнтований на навички, а також можливості та виклики, які виникають у зв’язку з упровадженням цього підходу. Аналіз унікальних даних та узагальнення тематичних досліджень ринку праці країн ОЕСР дозволяє визначити, як люди набувають необхідних навичок і якою мірою роботодавці застосовують практику найму, що базується на навичках, охоплюючи більш широко та різноманітно таланти, забезпечує більш високу адаптивність. Також експерти звертають увагу на перешкоди для успішного упровадження підходу, орієнтованого на навички: нерівний доступ до цифрових інструментів, проблеми з підтвердженням навичок, небажання роботодавців довіряти нетрадиційним кваліфікаціям. У звіті висвітлюються ключові політичні дії, спрямовані на підтримку упровадження практик, орієнтованих на навички, вказується на необхідність стандартизації визнання навичок, інвестування у навчання упродовж усього життя, покращення інформації про ринок праці та упровадження практик, орієнтованих на навички, – в управлінні робочою силою державного сектору.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Зміцнення управління шведською системою кваліфікації» із серії «Дослідження навичок ОЕСР».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Зміцнення управління шведською системою кваліфікації» із серії «Дослідження навичок ОЕСР».
У ньому зазначається, що міцні механізми управління є основою ефективної політики розвитку та використання навичок. У контексті «зеленого» та цифрового переходу, який має суттєвий вплив на економіку, суспільство та ринки праці, реагування на політику розвитку навичок має покладатись на фактичні дані, бути швидким та ефективним. Швеція активно працює над подоланням розриву між попитом та пропозицією навичок, який є негативним чинником впливу на продуктивність та економічне зростання. Необхідні скоординовані дії багатьох учасників – міністерств, урядових установ, неурядових зацікавлених сторін та окремих осіб. Управління системами розвитку навичок є складним процесом, що охоплює широкий спектр урядових та неурядових суб’єктів. Оскільки Швеція стикається зі значним впливом цифрового та «зеленого» переходу, вона має розробляти й упроваджувати ефективні механізми управління для узгодження швидкозмінних потреб у навичках з їхньої пропозицією на ринку. У звіті аналізуються ключові можливості удосконалення системи управління навичками та представлено рекомендації, зосереджені навколо наступних пріоритетів: сприяння координації, співпраці та взаємодії, залучення зацікавлених сторін упродовж усього циклу політики та вдосконалення інфраструктури даних про навички.
Saving a scientific data set occurs in two stages:
1.) Creating a data set
Enter the name of the set, a brief description of the set (annotation), and click the “Create set” button. After that, a draft data set will be automatically created, which you can save for further work with the set. The system will redirect you to the “Data set information” page.
2.) Filling in the data
On the “Data set information” page, you need to fill in all the fields related to the data set and upload the files.
Please note! Each file is uploaded separately. This is done to ensure the stable operation of the system.
Once you have filled in the information about the scientific data set and added the necessary files, you can save the draft or send the data to the system.
Please note! Once the data has been sent, you cannot change it.
Drafts are necessary for storing the data set and editing it before sending.
Account verification by affiliation
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State