ГО «Національна академія наук вищої освіти України» проводить щорічний конкурс «Краще видання року».
ГО «Національна академія наук вищої освіти України» проводить щорічний конкурс «Краще видання року».
Конкурс проводиться відповідно до наказу Національної академії наук вищої освіти України № 17 від 28.07.2023 року. Мета конкурсу – підтримка творчої активності освітян та вчених, їх заохочення до оприлюднення наукових результатів високого рівня в галузі фундаментальних й прикладних досліджень, популяризації наукових здобутків, зростання престижу наукової видавничої продукції, у тому числі художньої літератури. Участь у конкурсі можуть брати наукові співробітники, викладачі, стажери-дослідники, докторанти та аспіранти закладів вищої освіти, науково-дослідних установ, вітчизняні і зарубіжні студенти. Право висувати кандидатів на здобуття премій надається вченим радам закладів вищої освіти та НДІ, а також громадським організаціям або шляхом самовисування. Загальні вимоги до конкурсних робіт: період видання з 2021 по 2023 роки включно; на конкурс приймаються: монографії; підручники; навчальні посібники; праці молодих вчених; винаходи; художня література. За результатами конкурсу переможцям видаються дипломи та сертифікати. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 30 листопада 2023 року.
25 жовтня 2023 року відбулось чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.
25 жовтня 2023 року відбулось чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.
За його результатами ухвалено низку рішень у сфері атестації кадрів вищої кваліфікації, які, зокрема, стосуються утворення спеціалізованих учених рад із присудження наукового ступеня доктора наук; затвердження (скасування) рішень про присвоєння вчених звань професора, доцента, старшого дослідника; присудження наукових ступенів доктора наук, кандидата наук, доктора філософії; формування переліку наукових фахових видань України; позбавлення наукових ступенів за порушення академічної доброчесності. Відповідний наказ від 25.10.2023 № 1309 «Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністерства» оприлюднено на офіційному веб-сайті МОН.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Керолайн Грін і Вільяма Е. Дональда «Зробити конференції більш інклюзивними: можливості, перешкоди та отримані уроки».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Керолайн Грін і Вільяма Е. Дональда «Зробити конференції більш інклюзивними: можливості, перешкоди та отримані уроки».
У ній автори ділиться власним досвідом організації одноденної конференції з питань розвитку карєри, яка збирає вчених, професійних спеціалістів і політиків для спілкування та обміну найкращими практиками, Зокрема, автори прагнуть сприяти інклюзивності, відповідаючи на постійні заклики, щоб забезпечити доступ до цінних просторів обміну знаннями для якомога більшої кількості людей. Як організатори та амбасадори заходу, вони окреслюють три дії, які вжили, щоб зробити захід максимально інклюзивним, три перепони, з якими зіткнулися при цьому, і три напрямки, які потрібно вдосконалити під час проведення майбутніх заходів. Отже дії, які вжиті, щоб зробити захід максимально інклюзивним: доступна ціна – не всі вчені, професіонали або політики мають фінанси для відвідування конференцій; повністю віртуальний захід – з огляду на зазначене, формат заходу та ціна взаємопов’язані; різноманітність доповідачів – це означає пошук високоякісних доповідачів із різних професій та дисциплін, щоб представляти різноманіття секторів вищої освіти та кар’єри. Перешкоди, з якими зіткнулися, щоб зробити конференцію інклюзивною: забезпечення спонсорства – проведення онлайн-одноденного заходу потребує спонсорства, щоб компенсувати витрати, включно з ліцензіями на технологіями; підвищення обізнаності про подію – щоб зробити її фінансово життєздатною, організовуючи подію з доступною ціною квитків; збалансування різноманітності доповідачів – збалансувати різноманітність із заданою кількістю слотів для доповідачів і висвітленням тем. Сфери для вдосконалення під час виконання майбутніх подій: покращення віртуального досвіду – технології можуть бути дорогими, але завжди існує ризик технологічного сбою; залучення вчених, професіоналів і політиків – захід має бути доступним для якомога більшої кількості людей із сектору вищої освіти та за його межами; прислухання до відгуків – довгострокова життєздатність заходу залежить від постійного вдосконалення процесу, керованого різноманітними відгуками. Підсумовуючи, автори висловили сподівання, що враховуючи їх досвід, інші організатори зможуть покращити інклюзивність своїх заходів.
Державна служба якості освіти оприлюднила Перелік закладів вищої освіти за ступенями ризику у 2023 році.
Державна служба якості освіти оприлюднила Перелік закладів вищої освіти за ступенями ризику у 2023 році.
Формування та оприлюднення переліку ЗВО за ступенями ризику має на меті дати змогу звернути увагу на чинники, що збільшують ризики провадження освітньої діяльності, та вжити відповідних заходів. Задля відкритості та прозорості підготовки й оприлюднення результатів розрахунок ступенів ризику здійснено в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (модуль «Ступені ризику (для вищої освіти)»). Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері вищої освіти та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою якості освіти» від 21.11.2018 № 982, розрахунок здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за такими критеріями: чисельність здобувачів вищої освіти за останні три роки; кількість науково-педагогічних (педагогічних) працівників, працевлаштованих за основним місцем роботи; стан оприлюднення на офіційному вебсайті закладу вищої освіти визначених законодавством документів та інформації; кількість порушень вимог законодавства у сфері вищої освіти, виявлених за результатами заходів державного нагляду (контролю), проведених протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду; наявність відокремлених структурних підрозділів; наявність іноземних здобувачів вищої освіти; частка неакредитованих спеціальностей і освітніх програм. Дослідження свідчить про: з-поміж 290 закладів вищої освіти до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику належать 28 (10%), середнім — 186 (64%), а з незначним — 76 (26%); стрімку позитивну динаміку за одним із критеріїв – станом оприлюднення на офіційних вебсайтах визначених законодавством документів та інформації. Продовж трьох останніх років удвічі зросла кількість ЗВО з часткою оприлюднених документів, матеріалів та інформації на рівні 91-100% і значно скоротилася частка вебсайтів, стан наповненості яких є незадовільним. Офіційні сайти закладів освіти є одним із найефективніших інструментів поширення інформації про їх діяльність. Крім того, завдяки доступності до вичерпної та валідної інформації зменшується навантаження на працівників закладу освіти, оскільки учасники освітнього процесу та представники громадськості можуть отримати необхідну для них інформацію у зручний час і спосіб.
Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.
Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.
У ньому представлені публікації з видавничої справи та редагування, книгознавства, документознавства, бібліології, бібліографії та бібліографознавства, а також галузеві науково-методичні та методичні розробки. Список видань формується на основі електронної бази даних обов’язкового примірника документів.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мередіта Вілкінсона «Зробити університети інклюзивними для людей з обмеженими можливостями, частина перша: зворотній зв’язок, доступ і мова».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мередіта Вілкінсона «Зробити університети інклюзивними для людей з обмеженими можливостями, частина перша: зворотній зв’язок, доступ і мова».
Автор пропонує поради щодо сприяння інклюзивності для студентів та персоналу університетів з обмеженими можливостями. Університетам важливо врахувати їх, зважаючи на те, що кількість таких людей зростає. Керівники вищої ланки, які не мали відповідного досвіду, повинні знати як можна зробити свої університети більш інклюзивними, щоб повністю підтримувати студентів і співробітників з обмеженими можливостями. У першій частині роботи поради стосуються отримання зворотного зв’язку від студентів та персоналу, підвищення доступності та підхід до мови щодо інвалідності. Зокрема пропонується: використання досвіду спілкування зі студентами та персоналом з обмеженими можливостями – ймовірно, в університеті є експерти, до яких можна звернутися за порадою та підтримкою; зробити свій кампус і заходи доступними – слід враховувати: чи придатні під’їзди та внутрішні частини будівель для людей на інвалідних візках, чи достатньо туалетів для людей з обмеженими можливостями, чи оборудовано роздягальні та підйомник, чи достатньо широкі двері, щоб вмістити інвалідні візки, чи логічно розташовані простори та чи вільні вони від перешкод, які можуть спричинити нещасні випадки, чи працюють доступні двері. Інші способи зробити свої події доступнішими: наявність кімнат відпочинку для відвідувачів, заздалегідь надання учасникам матеріалів до заходів, чітке маркування їжі для відвідувачів з особливими дієтичними вимогами, включення регулярних перерв продовж усього заходу, зробити мережеві сеанси доступними, включивши місця для сидіння та столи; використання правильної мови – використання таких термінів, як «інвалід» і «інвалідність», є цілком прийнятним, але слід уникати висловлювань, які призводять до того, що особа стає жертвою через її інвалідність; уникання припущень – важливо не робити припущень щодо того, що студенти та співробітники можуть/не можуть робити. Припущення можуть дуже засмучувати людей з обмеженими можливостями. Стратегії включають постановки відкритих питань, таких як: вплив інвалідності на роботу, що я/університет можуть зробити, щоб краще підтримати вас, що ви вважаєте корисним/некорисним, як би ви хотіли повідомити про будь-які труднощі, з якими ви стикаєтеся. Взявши до уваги ці поради, можна почати вживати заходів, щоб зробити навчальний заклад більш доступним для студентів і персоналу з обмеженими можливостями, чи то шляхом забезпечення більшої доступності будівель і заходів, використання правильної мови чи запобігання припущенням. У другій частині цієї серії автор планує зосередитись на тому, як керівники закладів вищої освіти можуть робочим навантаженням студентів і співробітників зробити процеси просування більш справедливими.
Національний фонд досліджень України та Нідерландська дослідницька рада (NWO) оголосили конкурсний відбір на додаткові грантові можливості Нідерландської дослідницької ради для українських вчених у межах партнерської ініціативи «NWO-НФДУ 2023 року».
Національний фонд досліджень України та Нідерландська дослідницька рада (NWO) оголосили конкурсний відбір на додаткові грантові можливості Нідерландської дослідницької ради для українських вчених у межах партнерської ініціативи «NWO-НФДУ 2023 року».
Метою конкурсу є стимулювання онлайн участі кваліфікованих дослідників з України в поточних проєктах NWO та розширення їхньої професійної мережі в нідерландській дослідницькій спільноті. Команда проєкту NWO може надавати консультації, інформацію, наставництво та/або іншу допомогу окремим дослідникам з України. Бюджет ініціативи становить 250 тис. євро. Максимальна сума одного гранту – 25 тис. євро. Грант можна отримати на покриття витрат на оплату праці українського вченого, який виступає партнером, та відповідних матеріальних витрат. Українські наукові установи можуть отримати лише один грант в рамках цього конкурсу. В рамках ініціативи українські вчені мають можливість працювати дистанційно разом з науковцями Королівства Нідерландів і таким чином продовжувати наукову кар’єру. Заявки на гранти можуть подавати українці, керівники поточних науково-дослідних проєктів, які фінансує NWO. Гранти надаватимуться переможцям до того моменту, поки не буде вичерпано бюджет ініціативи. Вимоги до українських учених, які хочуть подати заявки: має перебувати в Україні; мати науковий ступінь, отриманий або визнаний в Україні; працювати на посаді доцента, професора або головного/провідного/старшого наукового співробітника в вищому навчальному закладі або науковій установі; мати офіційне працевлаштування (основне місце роботи) в українському закладі вищої освіти або науковій установі; бути співавтором заявки на участь у цьому конкурсі; не працювати в науковій установі, яка підпадає під дію міжнародних та національних санкційних законодавств та правил. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 8 квітня 2024 року.
Європейська комісія оголосила про третю хвилю конкурсів у межах цифрового компонента програми ЄС «Connecting «Europe Facility».
Європейська комісія оголосила про третю хвилю конкурсів у межах цифрового компонента програми ЄС «Connecting «Europe Facility».
Європейське виконавче агентство з охорони здоров’я та цифрових технологій співфінансуватиме проєкти, які стосуються розвитку мереж Gigabit та 5G. У конкурсах можуть брати участь як державні, так і приватні організації. Для учасників з України доступні 2 напрями: дослідження й роботи з покриття 5G вздовж транспортних коридорів (автомобільні, залізничні, водні шляхи) – 100 млн євро; дослідження та роботи із запуску магістрального зв’язку для цифрових Global Gateways (підводні кабелі, наземна супутникова інфраструктура) – 90 млн євро. Вимоги до учасників визначаються умовами кожного конкурсу. Участь України у програмі «Механізм «Сполучення Європи», яка відкриває можливість фінансування проєктів із розвитку, зокрема, української цифрової інфраструктури, відбувається в межах Угоди між Україною та ЄС, яка була підписана у червні 2023 року. Заявку на участь у конкурсах можна подати до 17 січня 2024 року.
Міністерство освіти і науки України оголошує конкурсний відбір представників України до комітетів, відповідальних за моніторинг виконання Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа».
Міністерство освіти і науки України оголошує конкурсний відбір представників України до комітетів, відповідальних за моніторинг виконання Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа».
Конкурс проводиться відповідно до Порядку проведення конкурсу з відбору представників України до комітетів, відповідальних за моніторинг виконання Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа», затвердженого Комісією з відбору представників України до комітетів, відповідальних за моніторинг виконання Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» від 28.09.2023, протокол № 1, утвореною наказом Міністерства освіти і науки України від 16.03.2023 № 288 (зі змінами). Мета Конкурсу – відбір представників України до програмних комітетів. У конкурсі можуть брати участь представники наукової спільноти та центральних органів виконавчої влади. Вимоги до кандидатів: вища освіта або науковий ступінь у галузі, що відповідає напряму діяльності комітету; наявність наукового ступеня; досвід наукової роботи – не менше 5 останніх років; володіння англійською мовою на рівні не нижче В2; досвід керівництва міжнародними науково-дослідними проєктами. Якщо кандидат в представники України у комітетах, відповідальних за моніторинг виконання Програми” Горизонт Європа”, працює в центральних органах виконавчої влади, то до нього встановлюються такі вимоги: досвід роботи у центральному органі виконавчої влади за напрямом діяльності комітету – не менше 3 років; володіння англійською мовою на рівні не нижче В2; обізнаність структурою Програми «Горизонт Європа», правилами участі в ній, механізмами фінансування проєктів та пошуку партнерів. Діяльність представника програмного комітету за тематичним напрямом стосується аналізу результатів моніторингу виконання проєктів за тематичними напрямами, підготовки робочих програм, визначення пріоритетів наукових досліджень щодо яких оголошуватимуть майбутні конкурси у межах програми «Горизонт Європа». Передбачено, що представники репрезентуватимуть національні інтереси України, привертатимуть увагу до актуальних питань у сфері науки та інновацій. Перелік програмних комітетів, на які оголошено конкурс: Стратегічна конфігурація: стратегічний огляд упровадження всієї програми, узгодженість окремих робочих програм, різних частин програми, зокрема місії; Європейська дослідницька рада; Дії Марії-Склодовської Кюрі; Дослідницькі інфраструктури; Здоров’я; Культура, креативність та інклюзивне суспільство; Цивільна безпека для суспільства; Цифровізація, промисловість і космос; Клімат, енергетика та мобільність. Харчування, біоекономіка, природні ресурси, сільське господарство та довкілля; Європейська інноваційна рада та європейські інноваційні екосистеми; Розширення участі та зміцнення Європейського дослідницького простору; Євратом — розщеплення (поділ); Євратом — термоядерний синтез. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 9 листопада 2023 року.
