OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Сприяння творчості та критичному мисленню при викладанні та навчанні в університеті» із серії «Робочі документи ОЕСР з освіти».

Документ підготовлений у рамках проекту ОЕСР «Сприяння та оцінка навичок творчого та критичного мислення студентів у системі вищої освіти». Він фокусується на питаннях розвитку креативності та критичного мислення у контексті підготовки та професійного навчання дослідників. Спирається на публікації щодо відповідних практик, наукову літературу, метааналізи, профільні звіти, інституційні веб-сайти та експертизу учасників проекту. Містить опис типових моделей та приклади передового досвіду, охоплює інституційні та індивідуальні чинники, які роблять затребуваним, цінним та ефективним професійне навчання науковців, рекомендації закладам освіти щодо впровадження й посилення тих складових у навчанні, які сприяють розвитку креативності та критичного мислення.

Детальніше: https://bit.ly/3TACloN, https://bit.ly/3AjJdQi, https://doi.org/10.1787/09b1cb3b-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Адаптація до глобальної інвентаризації: варіанти виконання свого мандату» із серії «Документи групи експертів зі зміни клімату ОЕСР/МЕА».

У ньому йдеться про користь від першої глобальної інвентаризації (GST1) двох елементів мандату з адаптації відповідно до Паризької угоди. Обговорюються потенційні результати GST1 й те, як вони можуть сприяти досягненню намічених результатів адаптації з урахуванням підходу «навчання на практиці». Наголошується, що для всебічної колективної оцінки адекватності та ефективності адаптації потрібні дані, які нині недоступні з різних причин. Робиться висновок, що здатність GST включати навчання і його можливості для постійного вдосконалення важливі для розроблення, застосування й уточнення підходів та методологій для більш ефективного виконання мандату GST. Процес GST1 допоможе інформувати зацікавлені сторони та активізувати їх зусилля з адаптації шляхом виявлення пріоритетних потреб і прогалин у даних, покращення розуміння різних підходів до оцінювання дій з адаптації, виявлення чинників, що сприяють ефективній адаптації. В цілому GST1 може відіграти важливу роль у підтримці довгострокових цілей Паризької угоди.

Детальніше: https://bit.ly/3UzcTRz, https://bit.ly/3GnQeDw, https://bit.ly/3Gg74o6

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Відповідальний бізнес проводить комплексну перевірку угод проектного фінансування та фінансування активів» із серії «Політичні документи ОЕСР щодо бізнесу та фінансів».

У ньому наведені принципи, якими керуються фінансові установи при проведенні перевірок з виявлення екологічних та соціальних ризиків проектів та активів. Фінансові установи все частіше здійснюють фінансування проектів, інфраструктури та інших активів, які допоможуть досягти соціальних цілей та Цілей сталого розвитку. Запровадження відповідальної ділової поведінки в усіх ланцюжках створення вартості може допомогти зробити внесок у досягнення зазначених цілей. Документ наслідує Посібник ОЕСР для багатонаціональних підприємств щодо комплексної перевірки RBC у контексті операцій із проектного фінансування та фінансування активів. У ньому представлені практичні рекомендації щодо ключових аспектів RBC, включаючи питання взаємодії з зацікавленими сторонами, управління конфіденційністю клієнтів тощо.

Детальніше: https://bit.ly/3WRujul, https://bit.ly/3DXuYSA, https://doi.org/10.1787/952805e9-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Відкриття знань через освіту та науку» із серії «Освітні центри ОЕСР».

У ньому наголошується, відкритість завжди була в основі науки та освіти, адже їхня мета – генерувати знання та робити їх доступними для якомога більшої кількості людей. Безпрецедентні можливості, які надають цифрові технології, створюють додаткові засоби досягнення цієї місії. Знання є рушійною силою економічного, соціального та культурного прогресу. Академічні установи забезпечують залучення дослідників, учнів, викладачів та суспільства в цілому до виробництва, обміну, використання й адаптації знань задля загального блага. У документі наводяться результати дослідження щодо відкритої науки та відкритої освіти і визначаються питання для подальшого вивчення. Зокрема, йдеться про гібридне викладання та навчання, які поєднують віртуальну та фізичну діяльність як специфічну організацію простору, часу, змісту та технологій, яку можна адаптувати для підтримки персоналізованого навчання, кращого поєднання формального, неформального та інформального навчання. Більша гнучкість в освіті допомагає викладачам задовольнити конкретні потреби учнів, розвивати їх сильні навички, знаходити компроміси між онлайнм та офлайном, автономією та підтримкою. Також обговорюється, які заходи, партнерства та послуги у громаді (наприклад, забезпечення ресурсами, спілкування з сім’ями та громадами, консультаційні послуги) можуть допомогти навчальним закладам краще підтримувати навчання через співпрацю та знання.

Детальніше: https://bit.ly/3UmBr0f, https://bit.ly/3NQwhXI, https://doi.org/10.1787/024062b6-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Комунікаційні регулятори майбутнього» із серії «Документи OECD Digital Economy».

Відмічаються значні зміни, що відбуваються останнім часом у секторі зв’язку, які зумовлені цифровою трансформацією економіки та суспільства. Технологічна конвергенція призвела до бурхливого розвитку усіх секторів, але й спричинила нові проблеми, які пов’язані з конфіденційністю та безпекою. Комунікаційна інфраструктура та послуги здійснюють як позитивний, так і негативний вплив на навколишнє середовище. Зростає потреба у забезпеченні стійкості мереж. На думку експертів, ключове питання для осіб, які приймають політичні рішення в ОЕСР, більше не полягає у необхідності змінювати регулюючі структури. Воно стосується власне способу дій у цьому напрямку. У звіті досліджуються проблеми, пов’язані з цифровим перетворенням, визначаються основні цілі політики у сфері регулювання зв’язку, а також заходи щодо вирішення поточних та майбутніх проблем.

Детальніше: https://bit.ly/3DKJflu, https://bit.ly/3DMsxC7, https://doi.org/10.1787/f02209e6-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Огляд світової енергетики 2022», підготовлений Міжнародною енергетичною агенцією.

У ньому наголошується, що світ перебуває в розпалі глобальної енергетичної кризи. Ґрунтуючись на останніх енергетичних даних і розвитку ринку, цьогорічний звіт досліджує ключові питання про кризу: чи стане вона перешкодою для переходу на чисту енергетику чи каталізатором для активніших дій; як рішення урядів можуть сформувати енергетичні ринки; які ризики для енергетичної безпеки чекають на шляху до нульових чистих викидів? Ця публікація містить критичний погляд на ситуацію, містить інформацію про глобальні попит і пропозицію на енергію за різних сценаріїв, а також експертне бачення наслідків для енергетичної безпеки, кліматичних цілей та економічного розвитку.

Детальніше: https://bit.ly/3hoMt6C, https://bit.ly/3FYkoNN, https://doi.org/10.1787/3a469970-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Кліматичне фінансування, надане та залучене розвиненими країнами у 2016-2020 роках: висновки дезагрегованого аналізу» із серії «Фінансування клімату та ціль у 100 мільярдів доларів США».

Документ підготовлений директоратами ОЕСР з питань навколишнього середовища та розвитку. Аналіз прогресу ґрунтується на даних системи обліку за результатами COP24, погодженими усіма учасниками Паризької угоди щодо джерел фінансування та фінансових інструментів, пов’язаних зі звітністю про надані та залучені фінансові ресурси. Ці дані щодо наданого та залученого розвиненими країнами кліматичного фінансування, охоплюють чотири компоненти: двостороннє державне кліматичне фінансування, яке надається двосторонніми банками розвитку; багатостороннє державне кліматичне фінансування, яке надається багатосторонніми банками розвитку та багатосторонніми кліматичними фондами; офіційно підтриманий експорт, пов’язаний з кліматичними кредитами, наданими офіційними експортно-кредитними агентствами; приватне фінансування, мобілізоване шляхом двостороннього та багатостороннього державного кліматичного фінансування. У звіті представлений дезагрегований аналіз за 2016–2020 роки у розрізі названих компонент, напрямків, секторів та фінансових інструментів. Розглядаються ключові тенденції щодо розподілу і концентрації кліматичного фінансування, вплив та ефективність кліматичного фінансування. Висновки доповнюють звіт ОЕСР «Сукупні тенденції кліматичного фінансування, наданого та мобілізованого розвиненими країнами у 2013–2020 роках».

Детальніше: https://bit.ly/3TcUPeC, https://bit.ly/3zLmqN2, https://doi.org/10.1787/286dae5d-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Моніторинг впливу небезпек, пов’язаних із кліматом: методологія індикаторів та основні результати» із серії «Робочі документи ОЕСР з навколишнього середовища».

Дослідження через оцінювання впливу небезпечних природних явищ, пов’язаних із кліматом, пояснює потенційний вплив цих небезпек на людей та майно. У ньому наводяться дані про кліматичні небезпеки семи типів: екстремальні температури, екстремальні опади, посуха, лісові пожежі, вітрові загрози, повені на річках та прибережні повені, а також про чотири види вразливостей (орні землі, ліси, міські райони, населення). Представлені глобальні геопросторові набори даних, показано перспективність використання індикаторів впливу небезпечних кліматичних явищ з глобальним географічним охопленням на національному та субнаціональному рівнях. Дані 52 країн свідчать про те, що усі вони схильні до одного або декількох небезпечних природних явищ, пов’язаних із кліматом, але мають істотні відмінності щодо виникнення та інтенсивності прояву. Представлені емпіричні дані вказують на нагальну потребу вжиття заходів щодо пом’якшення наслідків зміни клімату, а також на необхідність прискорення зусиль з досягнення глобальної мети з адаптації для підвищення стійкості та зниження вразливості до зміни клімату в контексті Паризької угоди.

Детальніше: https://bit.ly/3U875P3, https://bit.ly/3U6AYPr, https://doi.org/10.1787/da074cb6-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Безпека системи доменних імен: для політиків» із серії «Документи OECD Digital Economy», підготовлений робочою групою ОЕСР з безпеки в цифровій економіці та робочою групою у галузі комунікаційної інфраструктури і послуг Комітету з цифрових технологій економічної політики.

У ньому зазначається, що система доменних імен є основою функціонування інтернету та сучасної глобальної економіки. Тому вплив ненавмисних інцидентів, а також кібератак на DNS може бути значним. Документ присвячений безпеці DNS, тобто галузі кібербезпеки, яка охоплює інциденти, що призводять до порушення доступності, цілісності та конфіденційності частин екосистеми DNS. Аналізуються ролі учасників екосистеми DNS, їх можливі вразливості, виявляються поширені помилки, обговорюється роль урядів у підвищенні безпеки DNS. Наголошується, що панацеї для безпеки DNS не існує, а багатообіцяючі технічні рішення, як правило, вимагають компромісів.

Детальніше: https://bit.ly/3NAhVuI, https://bit.ly/3sSsjVa, https://doi.org/10.1787/285d7875-en