OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Практика утилізації побутових відходів: нові емпіричні дані та вплив політики на стійку поведінку» із серії   «Робочі документи ОЕСР з навколишнього середовища».

Наголошується, що ефективна політика поводження з відходами має вирішальне значення для подолання екологічних проблем, серед яких зміна клімату та забрудненням навколишнього середовища. Новий звіт побудований на даних актуальних опитувань, проведених для з’ясування найважливіших чинників та ключових результатів, пов’язаних з накопиченням та утилізацією відходів на рівні домогосподарств. Встановлено, що саме збір побутових відходів має вирішальне значення, причому для нього важлива схема стягнення плати за змішані відходи та забезпечення сталого управління відходами. Показано, що більшість домогосподарств готові сплачувати надбавку до ціни за продукти з екологічно чистим пакуванням, але разом із тим близько третини домогосподарств потребуватимуть знижки, щоб вибрати самі такі продукти на ринку.

Детальніше: http://surl.li/vpadef, http://surl.li/ngctvu, https://doi.org/10.1787/9e5e512c-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Концентрація промисловості в Європі: тенденції та методологічні ідеї» із серії   «Робочі документи ОЕСР з науки, технологій та промисловості».

Наголошується, що концентрація (частка випуску галузі, що припадає на найбільші компанії) є одним з ключових показників оцінювання рівня конкуренції на ринку. Вимірювання концентрації вимагає декількох методологічних рішень, пов’язаних з визначенням «релевантного ринку» і консенсусу щодо обрахунку концентрації у різних країнах задля можливості здійснення міжкраїнних порівнянь та з’ясування тенденцій. Наразі такі методологічні рішення відсутні. Опубліковане дослідження пропонує методологічні інновації та спирається на нові дані щодо концентрації у 15 європейських країнах, що охоплюють період  з 2000 по 2019 рік. Нововведення стосуються уточнення меж (кордонів) ринків, обліку міжнародної торгівлі та врахування зв’язків власності всередині бізнес-груп на деталізованому галузевому рівні. Ключові покращення у вимірюванні концентрації передбачають: визначення галузей переважно на 3-значному рівні (це дає кращу деталізацію, ніж у попередніх дослідженнях і наближається до трактовки вузьких ринків, визначених антимонопольними органами); розрахунок концентрації на різних рівнях (національному, європейському чи глобальному) з використанням нової таксономії товарності галузі; опосередковане урахування міжнародної торгівлі у межах ринку без звернення до даних про торгівлю на рівні підприємств; урахування зв’язків між афілійованими фірмами в межах однієї бізнес-групи у кожному географічному регіоні. Також у звіті показано, як кожне з названих вище методологічних удосконалень впливає на оцінювання концентрації.

Детальніше: http://surl.li/gqmjty,  http://surl.li/wociqd, https://doi.org/10.1787/c4c371fb-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Вивчення доцільності обміну інформацією щодо цін на ліки між країнами» із серії   «Робочі документи ОЕСР зі здоров’я».

Наголошується, що останнім часом більш  активними стають заклики політиків та різних зацікавлених сторін до забезпечення прозорості у галузі ціноутворення на лікарські засоби.  72-а резолюція Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я й заснування Ініціативи з лікарських засобів створили передумови для такої прозорості,  однак  заходи для реалізації стратегії прозорості остаточно не визначені. Залишаються невирішеними й ключові питання щодо критеріїв відбору лікарських засобів, стосовно яких потрібна така відкритість; умов міждержавного обміну цією інформацією; аналізу та подолання існуючих бар’єрів. Для їх обговорення було розгорнуто політичні дебати і проведено дослідження шляхом опитування зацікавлених сторін щодо  очікувань та мотивів  як урядових структур, так  і виробників ділитися інформацією про ціни на ліки. У цьому звіті представлені основні висновки, отримані експертами організації та подані пропозиції щодо  забезпечення підтримки обміну інформацією про ціни на ліки між країнами ОЕСР.

Детальніше: http://surl.li/xxmwko, http://surl.li/gcsoax, https://doi.org/10.1787/5e4a7a47-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Як отримати максимум від цифрової торгівлі у Сполученому Королівстві» із серії   «Документи ОЕСР щодо торговельної політики».

Наголошується, що цифрова трансформація має глибокий вплив на міжнародну торгівлю. Експорт у сфері цифрової торгівлі зростає утричі швидше, ніж нецифровий експорт. Він становить більше половини загального експорту, що вдвічі перевищує середні показники для країн ОЕСР та ЄС. Ці високі показники частково зумовлені сприятливим внутрішнім правовим середовищем та підтримкою цифрової торгівлі з боку програми розвитку торгівлі та цифрової економіки. Аналіз торговельних угод показує, що  цифрова торгівля може подвоїти вплив угод, що особливо відчутно у захисті даних, захисті споживачів, ІТ-продуктах і кібербезпеці. Щоб залишатися в авангарді цифрової торгівлі, необхідно продовжити реалізацію внутрішніх реформ, підтримувати багатосторонні міжнародні угоди, зокрема –  у контексті робочої програми СОТ з електронної комерції та Угоди з електронної комерції.

Детальніше: http://surl.li/cllere, http://surl.li/cgoavg, https://doi.org/10.1787/8f31d80b-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Обмеження на експорт основних сільськогосподарських культур» із серії «Документи ОЕСР з продовольства, сільського господарства и рибальства».

Наголошується, що база даних ОЕСР з експортних обмежень на основні сільськогосподарські культури є частиною Системи інформації про сільськогосподарський ринок (AMIS). Дані щодо такого роду обмежень, зібрані за період з січня 2007 року по квітень 2024 року, показують нарощування використання інструменту експортних обмежень під час світової кризи цін на продовольство у 2007-2008 роках, пандемії COVID-19 та після початку бойових дій в Україні. Причому у першому випадку спостерігалося значно більш високе використання експортних обмежень. Під час світової кризи та пандемії найбільш широко застосовувались експортні мита. Тип експортних обмежень, які найчастіше використовувалися, варіювався залежно від товару: кукурудза піддавалася в основному експортним митам і заборонам; мінімальні експортні ціни та квоти застосовувалися для рису; для соєвих бобів діяло експортне мито, а для пшениці – суміш експортних квот і податків. Лише невелика частина експортних обмежень тривала менше місяця.

Детальніше: http://surl.li/ordyvq, http://surl.li/ookqva, https://doi.org/10.1787/ccfa8a95-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Складові трудомісткості: тестування та результати аналізу продуктивності» із серії «Статистичні робочі документи ОЕСР».

Наголошується, що нарощування людського капіталу, тобто запасу знань, навичок та інших особистих характеристик, втілених у людях, сприяє підвищенню продуктивності робочої сили. Причому зростання продуктивності внаслідок зростання людського капіталу набагато більш значуще  у контексті «якісного», ніж «кількісного» виміру. У дослідженні розглядається найбільш релевантні дані щодо продуктивності та людського капіталу  для 21-ї країни. Встановлено, що освіта та вік є двома ключовими характеристиками працівників. Заміна традиційної міри вкладеної праці, такої як відпрацьовані години, на спеціальні показники CALI  призводить до висновку про необхідність значного перегляду в бік зниження зростання багатофакторної продуктивності.

Детальніше: http://surl.li/jnfnuc, http://surl.li/kndofl, https://doi.org/10.1787/5d9b866a-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD