Зміни до Закону України «Про освіту» щодо встановлення відповідальності за передачу академічних творів із порушенням принципів академічної доброчесності

Зміни до Закону України «Про освіту» щодо встановлення відповідальності за передачу академічних творів із порушенням принципів академічної доброчесності

Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону про внесення змін до Закону України «Про освіту» (№1708-ІХ від 07.09.2021).

Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону про внесення змін до Закону України «Про освіту» (№1708-ІХ від 07.09.2021).

Законопроєкт розроблено з метою встановлення академічної відповідальності за передачу академічного твору третій особі для подальшого використання цією особою як автором. Це дозволить більш ефективно протидіяти академічній недоброчесності, зокрема, практиці продажу академічних творів.

У проєкті закону пропонується додати визначення академічного твору та доповнити статтю 42 «Академічна доброчесність» таким видом порушення академічної доброчесності, як передачу академічного твору третій особі для подальшого використання цією особою як автором, зокрема:
– «академічний текст — авторський твір наукового, науково-технічного та навчального характеру у формі дисертації, кваліфікаційної випускної роботи, наукового видання, наукової статті, звіту у сфері наукової і науково-технічної діяльності, депонованої наукової роботи, підручника, навчального посібника, інших науково- та навчально-методичних праць».

Прийняття законопроекту створить правові передумови для більш ефективного забезпечення академічної доброчесності. Також законопроект сприятиме формуванню дискурсу щодо необхідності дотримання основних засад академічної доброчесності в освітньому та науковому середовищах.

Детальніше: https://bit.ly/34FE8oU, https://bit.ly/3gOr5E4, https://bit.ly/3JoqBkA

Фото: ВРУ

2022-02-10
Share
202
Програма EU Study Days/Єврошкола для студентів та аспірантів

Програма EU Study Days/Єврошкола для студентів та аспірантів

У березні-травні 2022-го року відбудеться набір учасників в онлайн-школу EU Study Days in Ukraine.

У березні-травні 2022-го року відбудеться набір учасників в онлайн-школу EU Study Days in Ukraine.

Проєкт виконується ГО «Молодіжна альтернатива», Львівським національним університетом імені Івана Франка, Харківським національним економічним університетом імені Семена Кузнеця.

EU Study Days in Ukraine – освітній проєкт Представництва Європейського Союзу в Україні, який надає можливість українським студентам та аспірантам дізнатися більше про Європейський Союз та відносини між ЄС та Україною від ключових європейських та українських експертів у цій сфері. Крім того, проєкт сприяє розвитку мережі української молоді для комунікації, обміну досвідом, співпраці і впровадження спільних ініціатив.

Під час проєкту передбачається проведення 10 онлайн, кожен з яких буде складатися з наступних заходів:
– лекції чи презентації від дипломатів або експертів Представництва ЄС в Україні, провідних європейських або українських експертів, викладачів, практиків;
– відкриті дискусії, творчі майстерні, дебати, ігри та інші інтерактивні заходи на платформах Zoom/Webex;
– онлайн-тест.

Учасником EU Study Days можуть стати:
– студенти магістратури, або останнього курсу бакалаврату українських ЗВО денної форми навчання;
– аспіранти будь-якої форми навчання.

Запрошуються студенти та аспіранти з таких спеціальностей, як міжнародні відносини, міжнародне та європейське право, європейські студії, міжнародна економіка та торгівля, фінанси, бізнес, політологія, право, філософія, історія, соціологія, культурологія, журналістика, а також інших економічних або технічних спеціальностей, які цікавляться європейською інтеграцією та бажають розширити свій світогляд. 

Документи на конкурс можна подати до 7 березня 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3JyKBSq, https://bit.ly/3HnBsKB, https://bit.ly/3uRsItd, https://bit.ly/3LhzBcJ

Фото: скріншот

2022-02-07
Share
120
Open Science Prizes

Open Science Prizes

Міністерство вищої освіти, досліджень і інновацій Франції вперше присудило премії Open Science Prizes за безплатне дослідницьке програмне забезпечення.

Міністерство вищої освіти, досліджень і інновацій Франції вперше присудило премії Open Science Prizes за безплатне дослідницьке програмне забезпечення.

У рамках другого Національного плану відкритої науки премії присуджуються проєктам і дослідницьким групам, які працюють над розробкою та розповсюдженням програмного забезпечення з вільним доступом. Їхньою метою є визнання важливості розробки програмного забезпечення з вільним доступом і привернути увагу наукового співтовариства до визначних або багатообіцяючих досягнень, які можуть слугувати взірцем для наступних поколінь дослідників і інженерів.

Десять програм, розроблених французькими командами, нагороджені за рішенням експертного журі за їхній внесок у розвиток наукових знань. Нагороди, які присуджуються, діляться на три наступні категорії:
– науково-технічна якість програмного забезпечення;
– створення активного співтовариства учасників і користувачів;
– суттєві зусилля з надання документації, яка полегшує використання та засвоєння програмного забезпечення.

Приз журі присуджено за зразковий проєкт, об’єднуючий технічні компоненти, анімацію співтовариства та документацію.

Номінантами конкурсу стали наступні проєкти:
– в науково-технічній номінації ‒ Coq, який є помічником з доведень, тобто формальною мовою для опису математичних визначень і інструментів для формальної перевірки алгоритмів або теорем, за необхідності в інтерактивному режимі;
– в категорії «Співтовариство» ‒ Scikit-learn, статистична навчаюча бібліотека, призначена для інтеграції в інше програмне забезпечення чи використання як інструменту аналізу даних ученими чи аналітиками;
– в категорії «Документація» ‒ Faust, мова програмування, яка використовується в сфері комп’ютерних музикальних досліджень, зокрема, для синтезу звуку, обробки сигналів і цифрової лютерії;
– приз журі – Gammapy, програмне забезпечення для аналізу астрофізичних даних з телескопів;

Нагороди також отримали наступні програмні забезпечення:
– CORIOLIS VLSI CAD TOOLS, інструмент для розміщення та розведення інтегральних схем на кремнії;
– Vidjil, програмна платформа для аналізу послідовності ДНК лейкоцитів, яку використовують приблизно сорок національних і міжнародних лабораторій для діагностики та моніторингу лейкемії;
– WebObs, міждисциплінарний інструмент спостереження в реальному часі, який використовується для спостереження за природними явищами;
– OpenViBE, програмне забезпечення для нейробіології, яке дозволяє збирати, фільтрувати, обробляти, класифікувати та візуалізувати сигнали мозку в режимі реального часу;
– GAMA, платформа для моделювання, мета якої – надати польовим експертам, моделістам і спеціалістам з інформатики комплексне середовище розробки, моделювання та симуляції для створення просторових багатоагентних симуляцій;
– SPPAS, програмне забезпечення для комп’ютерної та корпусної лінгвістики.

Нагороди були вручені в рамках Європейських днів відкритої науки 5 лютого 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3gzytTH 

Фото: скріншот

2022-02-07
Share
177
Нові конкурси CERIC-ERIC

Нові конкурси CERIC-ERIC

Консорціум науково-дослідницької інфраструктури Центральної Європи CERIC-ERIC оголосив про відкриття нових конкурсів.

Консорціум науково-дослідницької інфраструктури Центральної Європи CERIC-ERIC оголосив про відкриття нових конкурсів.

Пропозиції на відкритий конкурс стосуються доступу до сучасного обладнання для здійснення комплексних, у тому числі міждисциплінарних, досліджень у галузі матеріалознавства та досліджень біоматеріалів.

Переможці конкурсу отримають можливість доступу до двох нових лабораторій: Ультрафіолетовий лазер Фонду досліджень і технологій – Hellas (ULF-FORTH) у Греції та Джерело випромінювання для рентгенівської поглинаючої спектроскопії LISA @ ESRF. Крім того, консорціум CERIC-ERIC планує надати доступ до наступного додаткового обладнання:
– джерело м’якого рентгенівського випромінювання;
– адсорбційна рентгенівська спектроскопія;
– скануючий рентгенівський мікроскоп;
– електронна спектроскопія при тисках близьких до атмосферних.

Документи на конкурс можна подати до 1 березня 2022 року.

CERIC-ERIC об’єднує в собі сучасну науково-дослідницьку інфраструктуру країн Центральної та Східної Європи задля забезпечення розвитку науки та промисловості в галузі дослідження матеріалів, біоматеріалів і нанотехнологій та надає відкритий доступ до цієї інфраструктури. CERIC-ERIC надає доступ через єдину точку входу до понад 50 зразків сучасного складного технологічного обладнання, розташованого в 9-ти країнах Європи.

Детальніше: https://bit.ly/3HBphdl, https://bit.ly/3ouvFf0

Фото: CERIC

2022-02-04
Share
120
Сім університетів увійшли до пілотного проєкту «Бізнес йде до університетів»

Сім університетів увійшли до пілотного проєкту «Бізнес йде до університетів»

Міністерство освіти і науки України повідомило про початок впровадження пілотного проекту «Бізнес йде до університетів» в семи провідних університетах країни.

Міністерство освіти і науки України повідомило про початок впровадження пілотного проекту «Бізнес йде до університетів» в семи провідних університетах країни.

Перший інтерактивний курс для здобувачів вищої освіти, розроблений у межах співпраці МОН з громадською організацією Product IT Foundation for Education, покликаний сприяти профорієнтації студентів у сфері ІТ, розвитку в них підприємницького мислення, напрацюванню навичок приймати самостійні рішення та посиленню практичної складової освітнього процесу.

До участі в проекті залучено наступні заклади вищої освіти:
– Національний університет «Чернігівська політехніка»;
– Національний університет «Одеська юридична академія»;
– Київський національний університет будівництва і архітектури;
– Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;
– Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана;
– Національний авіаційний університет;
– Державний податковий університет.

Студенти економічних і технологічних спеціальностей завдяки навчанню на курсі отримають знання та мотивацію для подальшого розвитку в ІТ-сфері та створення власних ІТ-продуктів. Навчальна програма курсу містить інтерактивні заняття, лекції від практиків, менторську підтримку, блоки мікронавчання, техніку кейс-метод і досвід сучасних українських компаній, а також завдання на LMS-платформі. Сертифікати отримають студенти, які успішно опанують курс.

Як зазначалось раніше, для успішного впровадження пілотного проєкту в закладах вищої освіти з представників МОН, Міністерства цифрової трансформації, закладів вищої освіти, партнерів програми та студентства будуть створені спеціальні робочі групи. Також буде призначено викладача-координатора, в межах дисципліни якого вивчатиметься курс. Відповідне навчання пройдуть викладачі, залучені до пілотного проєкту. Під час навчання та після його завершення студенти та викладачі нададуть свої відгуки, відповідно до яких програма курсу буде вдосконалена.

З вересня 2022 року, за результатами апробації, планується викладати курс у понад 50 університетах на постійній основі.

Детальніше: https://bit.ly/3rtiiOc, https://bit.ly/3GOqGNx

Фото: МОН

2022-02-04
Share
127
Переможці Open Data Challenge та їхній вплив на суспільство

Переможці Open Data Challenge та їхній вплив на суспільство

Міністерство цифрової трансформації України оприлюднило аналітичний звіт «Антикорупційний та соціальний вплив проектів – переможців національного конкурсу у сфері відкритих даних Open Data Challenge».

Міністерство цифрової трансформації України оприлюднило аналітичний звіт «Антикорупційний та соціальний вплив проектів – переможців національного конкурсу у сфері відкритих даних Open Data Challenge».

Дослідження присвячене найбільшому національному конкурсу у сфері відкритих даних в Україні – Open Data Challenge. Це міжнародний формат конкурсу для проєктів на основі відкритих даних, створений Open Data Institute (Лондон), провідною міжнародною інституцією, що займається пропагуванням відкритих даних у світі. Мета конкурсу — заохотити розробників, підприємців, дизайнерів, дослідників і громадських активістів до використання відкритих даних для створення сервісів і продуктів, що мають значну соціальну користь, підвищують ефективність і прозорість роботи влади. 

Загалом за час існування конкурсу, від 2017 до 2020 року, отримано понад 700 заявок від проєктів, 54 команди пройшли інкубаційну програму, обрано 19 переможців, що отримали сумарно 11,5 млн гривень грантової підтримки, і більшість із них успішно продовжують розвиток своїх проєктів.

Проекти учасників на всіх етапах конкурсу щороку оцінювало журі за п’ятьма наступними критеріями: антикорупційний вплив, використання відкритих даних, інноваційність рішення, перспективи розвитку, сильна та натхненна команда. Серед тематик, над якими працювали команди: екологія, агропромисловість, правосуддя, архітектурно-будівельна сфера, медицина, інфраструктура та міські сервіси й інші. Усі ці проєкти об’єднані спільною ціллю – здійснити соціально-економічний та антикорупційний вплив.

Автори звіту на основі інтерв’ю з командами-переможцями, аналізу їхньої діяльності досліджували антикорупційний та соціальний вплив, який мають проєкти-переможці конкурсу ODCh, що пройшли усі етапи відбору та інкубаційну програму, захистили свої ідеї на фінальному пітчингу та отримали фінансування для реалізації власних проєктів. Відповідно структура звіту містить загальну історію проєктів-переможців, що подані в алфавітному порядку, із наступною супровідною інформацією:
– інформація про команду та участь у конкурсі Open Data Challenge;
– проблеми, які вирішує проект;
– використання відкритих даних;
– фінансування та бізнес-модель;
– соціально-економічний та антикорупційний вплив, який здійснює проєкт на його цільову аудиторію.

Проєкти-переможці охоплюють найрізноманітніші сфери та потреби. Ці сервіси допомагають дізнатися інформацію про земельну ділянку — від розміщення до судових рішень і наявності потенційних інвесторів. Безпечно інвестувати в нерухомість. Моніторити вирубування лісів. Якісно проходити держперевірки чи знаходити корупційні зловживання тощо.

У звіті також міститься інформація про кожен проєкт та його результати: команду, що над ним працює, проблеми, що розв’язує, які дані використовує та інше. 

Детальніше: https://bit.ly/3B7quGX, https://bit.ly/3JcWxbd

Фото: скріншот

2022-02-04
Share
219
Анотована типова грантова угода

Анотована типова грантова угода

Національний Еразмус+ офіс в Україні оприлюднив Анотовану типову грантову угоду – для складання бюджету Програм ЄС 2021-2027 років.

Національний Еразмус+ офіс в Україні оприлюднив Анотовану типову грантову угоду – для складання бюджету Програм ЄС 2021-2027 років.

Документ є важливим для підготовки бюджету проектів 2021-2027 років за всіма напрямами Програми ЄС Еразмус+ та інших Програм, які фінансуються ЄС. Це керівництво користувача, що має на меті надати інформацію заявникам і бенефіціарам про Типові грантові угоди ЄС для програм фінансування ЄС на 2021-2027 роки.

Особливості програми наведено в цьому документі як приклади, оскільки їх прийнято як основні рішення, які можуть бути використані в кількох програмах ЄС. Він покликаний допомогти користувачам зрозуміти та інтерпретувати їхні Грантові угоди.

Уникаючи технічного словника, юридичних посилань і жаргону, документ прагне допомогти читачам знайти відповіді на практичні запитання, з якими вони можуть зіткнутися під час створення чи реалізації своїх проектів. У цьому ж дусі його структура відбиває структуру Типових грантових угод ЄС (ТГУ).

Документ пояснює кожну статтю ТГУ та містить приклади, де це доречно. Оскільки всі ТГУ ЄС походять від Загальної ТГУ, АГУ фокусується переважно на Загальній ТГУ; анотації інших ТГУ обмежуються основними відмінностями від цієї ТГУ.

Важливим є обов’язкове дотримання всіх правил, які вказані в АГУ, оскільки вони мають бути внесені до Грантової угоди, яка буде підписуватися Європейською Комісією з українськими та іншими бенефіціарами.

Детальніше: https://bit.ly/3J3MZPX, https://bit.ly/333p048, https://creativeeurope.in.ua/p/aga_ukr_doc

Фото: Еразмус+

2022-02-03
Share
293
Міністерство освіти і науки серед лідерів за показниками впровадження реформ

Міністерство освіти і науки серед лідерів за показниками впровадження реформ

Міністерство освіти і науки України виконало найбільшу кількість кроків і заходів Плану пріоритетних дій Уряду на 2021 рік серед усіх центральних органів виконавчої влади.

Міністерство освіти і науки України виконало найбільшу кількість кроків і заходів Плану пріоритетних дій Уряду на 2021 рік серед усіх центральних органів виконавчої влади.

За інформацією МОН станом на 2 лютого 2022 року МОН у повному обсязі виконало 49 кроків ППДУ та ще 15 знаходяться в процесі виконання. У минулому році вдалося реалізувати чимало успішних проєктів, серед них – впровадження дуальної освіти, популяризація навчання для іноземців, започаткування стипендій, премій і грантів Президента України.

Тільки за січень 2022 року було виконано п’ять наступних кроків ППДУ:
– реалізація у системі професійної (професійно-технічної) освіти нової децентралізованої моделі управління та фінансування, орієнтованої на результат;
– оновлення змісту та забезпечення якості професійної (професійно-технічної) освіти шляхом створення методичної бази для переходу на компетентнісний підхід;
– скасування оподаткування щодо іноземних грантів на проведення наукових досліджень і розробок;
– розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проєкту ЗУ «Про ратифікацію Угоди між Україною, з однієї сторони, і Європейським Союзом та Європейським співтовариством з атомної енергії, з іншої сторони, про участь України у Рамковій програмі з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» та Програмі з досліджень та навчання Європейського співтовариства з атомної енергії (2021-2025), комплементарній до Рамкової програми з досліджень та інновацій «Горизонт Європа»».

У 2022 році для МОН залишаються пріоритетними питання розвитку мережі закладів дошкільної освіти, розбудови безпечного та здорового освітнього середовища, модернізації закладів професійної (професійно-технічної) освіти, інклюзивного навчання та цифровізації освіти.

Детальніше: https://bit.ly/3JjXoHx, https://bit.ly/3LrmXbx, https://bit.ly/3Laivxt

Фото: МОН

2022-02-03
Share
165
Моніторинг працевлаштування випускників закладів вищої та фахової передвищої освіти

Моніторинг працевлаштування випускників закладів вищої та фахової передвищої освіти

В Україні вперше проведено моніторинг працевлаштування випускників закладів вищої та фахової передвищої освіти. 

В Україні вперше проведено моніторинг працевлаштування випускників закладів вищої та фахової передвищої освіти. 

Моніторинг, здійснений командою Міністерства освіти і науки України у співпраці з Міністерством цифрової трансформації України та Пенсійним фондом України, є одним із інструментів формування якісної системи освіти, за допомогою якого можна аналізувати тенденцію працевлаштування фахівців і скоригувати розподіл бюджетного фінансування між закладами вищої освіти.

Завдяки налагодженню інформаційного обміну між Єдиною державною електронною базою з питань освіти та Державним реєстром загальнообов’язкового державного соціального страхування, моніторинг проводився без надання університетами та коледжами довідок або паперових документів.

Дослідженням встановлено відсоток зайнятості серед випускників закладів вищої освіти, який становить майже 59%. Він коливається для різних освітніх рівнів від 50% для бакалаврів до 72% для спеціалістів. Продовжили навчання для здобуття наступного рівня освіти чи іншої спеціальності майже 63% молодших спеціалістів і понад 73% бакалаврів.

Що стосується зайнятості за галузями, то найвищі показники властиві фахівцям у сфері медицини, цивільного захисту та пожежної безпеки, а найгірші показники мають фахівці морської справи та сфери інформаційних технологій, які не роблять пропорційного внеску у формування бюджетів і пенсійної системи України.

У регіональному розрізі найвищі показники властиві випускникам Сумської, Чернігівської та Київської областей, низькі показники демонструють Чернівецька, Луганська та Івано-Франківська області. 

Інформація, якою зможуть скористатися аналітики, вступники, представники медіа та інші зацікавлені особи наразі оприлюднено на сайті  МОН, зокрема:
– звіт з моніторингу працевлаштування випускників закладів вищої, фахової перед вищої освіти та додатках;
– знеособлені статистичні дані щодо зайнятості випускників закладів вищої освіти на ринку праці для вільного доступу у форматі, що дає змогу автоматизовано обробляти дані електронними засобами.

Детальніше: https://bit.ly/34mxGmy, https://bit.ly/3gofb3H, https://bit.ly/3GpZ5B9, https://bit.ly/3ur4KV6

Фото: МОН

2022-02-03
Share
186
«Наука та бізнес» – платформа для комунікації та ефективної взаємодії

«Наука та бізнес» – платформа для комунікації та ефективної взаємодії

Міністерство освіти і науки України запустило платформу «Наука та бізнес», яка має стати онлайн-майданчиком для комунікації та ефективної взаємодії представників бізнесу та наукової спільноти.

Міністерство освіти і науки України запустило платформу «Наука та бізнес», яка має стати онлайн-майданчиком для комунікації та ефективної взаємодії представників бізнесу та наукової спільноти.

Платформа «Наука та бізнес» – сучасний інструмент для пошуку інноваційних рішень, підвищення обізнаності з питань бізнесу, маркетингу, продажів, інвестицій та інновацій. Її запуск забезпечить поєднання наукового та інноваційного потенціалу науковців, стартаперів із можливостями компаній, експертів, інвесторів і медіа, надасть можливість бізнесу знайти науковий результат, необхідний для його розвитку, а вченим – реалізувати власний науковий потенціал і комерціалізувати результати свого наукового пошуку.

Платформа допоможе:
– науковцям презентувати бізнесу свій науковий продукт або інноваційну розробку;
– бізнесу розмістити свої запити щодо затребуваних наукових продуктів та інновацій;
– знайти партнерів для виконання спільних проєктів;
– замовити науково-технічну експертизу.

Також планується, що Платформа забезпечить:
– доступ до баз даних наукових розробок і актуальних потреб бізнесу;
– доступ до інформаційної та консультаційної підтримки для науковців і бізнесу;
– спрощений пошук партнерів для реалізації спільних проєктів як серед науковців, так і серед представників бізнесу;
– перехід процесу комунікації в онлайн режим;
– популяризацію науки, інновацій і бізнесу, орієнтованого на високотехнологічні ринки;
– надання інформації та консультаційної підтримки для науковців і бізнесу.

Платформа «Наука та бізнес» створено МОН у межах участі у проєкті федеральної компанії Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit GmbH.

Детальніше: https://bit.ly/3saCXG0, https://bit.ly/3uofhjR  

Фото: МОН

2022-02-02
Share
265