Фіналісти хакатону #Green4Europe

Фіналісти хакатону #Green4Europe

Міністерство освіти і науки України оприлюднило результати хакатону #Green4Europe.

Міністерство освіти і науки України оприлюднило результати хакатону #Green4Europe.

Хакатон присвячено втіленню інноваційних ідей, що відповідають цілям сталого розвитку ООН. Завдяки заходу учасники мали нагоду перевірити свої практичні навички у роботі з реальними продуктами, навчитися об’єднувати інноваційні зусилля з галузевими експертами та іншими фахівцями. Змагання відбувалися поетапно – півфінали проходили в Україні та Грузії, фінал відбувся в Німеччині. У розробці технологічних екорішень брали участь 14 команд, які об’єднали понад 350 учасників. До фінальну потрапили 6 команд. 

Переможцями стали:
– команда Solar Optic (Україна), яка представила новий метод гібридного сонячного освітлення, заснований на процесах генерації, концентрації та передачі сонячної енергії (перше місце);
– команда Scooby Doo (Україна) з ідеєю комплексної комунікаційної кампанії, яка поєднує чат-бот та інтерактивну карту для популяризації еко-ставлення (друге місце);
– команда Noisure (Грузія) з проєктом моніторингу рівня шумового забруднення в міських зонах на основі візуалізації даних (третє місце).

Переможці отримають грошові призи, а також професійний фідбек і менторські сесії від організаторів. Крім цього, ментори, партнери та представники організаторів, допоможуть учасникам хакатону допрацювати рішення на спеціальному заході, котрий відбудеться в UNIT City наприкінці грудня.

Українська команда Dvichi з проєктом онлайн-маркетплейсу для дизайнерів, де можна купити та продати залишки тканин, вийшла у фінал, але призером не стала.

Партнерами події виступили Міністерство освіти і науки України, Medialine AG, TECHIIA Holding, UNIT.City, DataNatives, Самміт-Книга, IBCentre, Studway, INSCIENCE, Екологічний і освітній центр & Impact Hub Georgia, IT Ukraine Association, EBA, Ukrainian Startup Fund, YEP, AIN.Business, SPEKA.MEDIA, Ukrainian Hub, Hacklub Kyiv, Ukrainian Future Business Incubator, Ariel University.

Детальніше: https://bit.ly/3pkHC7Z

Фото: Ян Солнечний

2021-12-22
Share
Результати проєктів, виконаних за підтримки НФДУ

Результати проєктів, виконаних за підтримки НФДУ

20 грудня 2021 року відбувся захід «Наукова SuperNova», на якому українські вчені презентували проєкти, виконані за грантової підтримки Національного фонду досліджень України.

20 грудня 2021 року відбувся захід «Наукова SuperNova», на якому українські вчені презентували проєкти, виконані за грантової підтримки Національного фонду досліджень України.

Фінансування науки в Україні здійснюється за двома векторами: базове та галузеве. Завдяки Національному фонду досліджень України та інших організацій створюються нові формати та види фінансування наукової діяльності.

Під час заходу українські вчені представили свої напрацювання та наукові і практичні доробки, отримані під час виконання проєктів-переможців минулорічних конкурсів «Наука для безпеки людини та суспільства» та «Підтримка досліджень провідних та молодих учених», завдяки яким вони отримали грантове фінансування.

Детальніше: https://bit.ly/3su7jop

Фото: НФДУ

2021-12-22
Share
Щорічний звіт Erasmus+

Щорічний звіт Erasmus+

Erudera.com оприлюднила щорічний звіт програми Erasmus+.

Erudera.com оприлюднила щорічний звіт програми Erasmus+.

Незважаючи на пандемію COVID-19 програмі Erasmus+ вдалося підтримати біля 640 тис. освітніх програм за кордоном і профінансувати 20,4 тис. проєктів і 126,9 тис. організацій. Програма продовжує відігравати ключову роль у навчанні людей та підготовці організацій, зокрема – для переходу на цифрові технології.

Звіт демонструє, що Erasmus+ залишається сталою та однією з найбільш успішних і знакових програм Європейського Союзу. Програма є інклюзивною і сприяє більш активному залученню людей з неблагополучних сімей.

Звіт містить наступні ключові моменти:
– понад 323 тис. студентів і стажерів, а також 44 тис. співробітників пройшли навчання, стажування чи викладали за кордоном;
– у рамках програми було організовано понад 185,6 тис. заходів з мобільності для учнів і співробітників у секторі професійної освіти й навчання;
– Erasmus+ профінансувала загалом 180 тис. молодих людей і молодіжних діячів;
– під час Європейського тижня спорту понад 15,6 млн європейських учасників взяли участь у 32,6 тис. змаганнях, що стало новим рекордом.

У 2020 році в програмі Erasmus+ брали участь 34 країни. Крім держав-членів ЄС, це були Великобританія, Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Північна Македонія, Сербія та Туреччина. Програма залишається відкритою для інших країн з усього світу.

У минулому році загальний бюджет Erasmus+ склав 3,78 млрд євро, що на 506 млн євро більше, ніж у 2019 році, збільшившись на 15 відсотків. З моменту свого запуску в 1987 році Erasmus+ підтримала 11,7 млн учасників.

Проте, відповідно до інформації Європейської асоціації університетів, студенти закладів вищої освіти відчували проблеми з виплатою стипендій, а деякі країни повідомляли про більш серйозні фінансові проблеми, пов’язані з програмою Erasmus+.

Детальніше: https://bit.ly/3Hb5NvQ

Фото: Еразмус+

2021-12-22
Share
Переможці конкурсу стартапів Sсience&Business Demo Day

Переможці конкурсу стартапів Sсience&Business Demo Day

Визначено переможців конкурсу стартапів Sсience&Business Demo Day. Ними стали: стартапи S.Lab із створення біорозкладного пакування пластику та пінопласту (перше місце), Rocketry Agency з розробки суборбітальних дослідницьких ракет (друге місце) та проєкт створення першого розумного генератору антисептика SANI, який перетворює воду на екологічний санітайзер (третє місце).

Визначено переможців конкурсу стартапів Sсience&Business Demo Day. Ними стали: стартапи S.Lab із створення біорозкладного пакування пластику та пінопласту (перше місце), Rocketry Agency з розробки суборбітальних дослідницьких ракет (друге місце) та проєкт створення першого розумного генератору антисептика SANI, який перетворює воду на екологічний санітайзер (третє місце).

Під час демонстраційного дня, що відбувся у межах буткемп-програми Science&Business StartupBootcamp було презентовано 11 інноваційних проєктів наукового спрямування. Команди-учасники у фінальному пітчингу представили журі проєкти з ракето- та літакобудування, прикладної екології, енергозберігаючих технологій і інших наукоємних галузей. Переможці отримали нові можливості для подальшого розвитку проєктів.

Sсience&Business Demo Day покликаний сприяти поєднанню наукового та інноваційного потенціалу науковців, стартаперів, компаній, експертів, інвесторів, медіа для пошуку інноваційних рішень, підвищення обізнаності з питань бізнесу, маркетингу, продажів, інвестицій та інновацій, промоції вебплатформи взаємодії суб’єктів інноваційного процесу «Наука і бізнес».

Програма Science&Business StartupBootcamp  започаткована Міністерством освіти і науки України в партнерстві з Українським фондом стартапів. Партнерами заходу виступили Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Посольство Франції в Україні, ISE Accelerator, YEP!, Startup School Online, Startup Grind Kiev, Baltic Sandbox Accelerator, SoftServe, Власна Справа, Polish-Ukrainian Startup Bridge, ДТЕК, UNIT, Noosphere.

Детальніше: https://bit.ly/3e9XJ1V, https://usf.com.ua/ssience-business-demo-day/ 

Фото: скріншот

2021-12-20
Share
Плани МОН щодо наукової євроінтеграції на 2022 рік

Плани МОН щодо наукової євроінтеграції на 2022 рік

17 грудня 2021 року в Міністерстві освіти і науки України відбувся інфодень «Research and Innovation Day in Ukraine».

17 грудня 2021 року в Міністерстві освіти і науки України відбувся інфодень «Research and Innovation Day in Ukraine».

Захід присвячено питанню інтеграції України у Європейський дослідницький простір (ЄДП), що є одним з пріоритетів МОН на 2022 рік. Також розглядались перспективи розширення участі у міжнародних наукових програмах ЄС.

Присутні були поінформовані, що робочою групою при Національній раді з питань розвитку науки і технологій оновлено «Дорожню карту інтеграції до ЄДП». Її основними пріоритетами є:
– підвищення ефективності національної дослідницької системи;
– спільне вирішення проблем, зумовлених глобальними викликами;
– оптимальне використання державних інвестицій у дослідницькі інфраструктури;
– вільний ринок праці дослідників;
– гендерна рівність і комплексний гендерний підхід у сфері науки;
– трансфер знань та відкриті інновації;
– відкрита наука та цифрові інновації;
– міжнародне співробітництво.

Нова політика ЄДП, що визначається «Порядком денним для ЄДП на 2022-2024 роки» та «Пактом про науку та інновації в Європі», спонукає до продовження роботи з актуалізації Дорожньої карти з метою синхронізації дій з країнами ЄС.

Інтеграція України до ЄДП в 2022 році передбачає виконання наступних першочергових завдань:
– формування пулу експертів і забезпечення роботи українських представників у підгрупах Комітету Ради ЄС з питань ЄДП на інновацій;
– запровадження державної політики відкритої науки;
– визначення фінансових, організаційних та правових механізмів приєднання українських дослідницьких інфраструктур до Європейських консорціумів дослідницьких структур;
– проведення консультацій щодо приєднання України до загальноєвропейської сервісної мережі центрів мобільності EURAXESS;
– забезпечення розбудови інфраструктурної підтримки участі України у програмі «Горизонт Європа»;
– забезпечення приєднання України до європейської програми європейського співробітництва у сфері науки та інновацій COST;
– розширення участі України в програмі EUREKA;
– активізація участі України в Європейському інституті інновацій і технологій;
– підтримка розвитку морських наукових досліджень;
– удосконалення політики інтернаціоналізації наукових досліджень та інновацій.

Під час заходу також обговорювалися шляхи розширення участі України у міжнародних наукових і інноваційних програмах ЄС і доступу до передової світової дослідницької інфраструктури. Відбулися панельні дискусії «Впровадження відкритої науки в Україні», «Відкриті інновації та розвиток економіки, що побудована на знаннях» та «Забезпечення гендерної рівності у сфері науки та інновацій».

Детальніше: https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2021/02/12/edp-nakaz.pdf, https://bit.ly/32a4dvl, https://bit.ly/3yMV1ss 

Фото: МОН

2021-12-20
Share
Рейтинг університетів QS EECA 2022

Рейтинг університетів QS EECA 2022

Оприлюднено рейтинг університетів «QS EECA 2022», який представляє позиції країн, що розвиваються, зі Східної Європи та Центральної Азії.

Оприлюднено рейтинг університетів «QS EECA 2022», який представляє позиції країн, що розвиваються, зі Східної Європи та Центральної Азії.

Рейтинг публікується з 2014 року та наразі налічує 450 кращих університетів. Найбільше представництво в списку мають університети Росії та Туреччини. Серед українських закладів вищої освіти до першої сотні увійшли: 
– Київський національний університет імені Тараса Шевченка (35 місце);
– Національний технічний університет України «КПІ імені Ігоря Сікорського» (63 місце);
– Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна (69 місце).

Університети оцінюються за десятьма факторами, кожний з яких робить певний внесок у загальну оцінку закладів вищої освіти. Глобальна репутація визначається за допомогою двох крупних міжнародних опитувань. Першим з них є щорічне глобальне опитування QS, в якому науковці з усього світу визначають заклади, котрі, на їх думку, проводять кращу роботу в своїй сфері. Поряд з академічним опитуванням проводиться опитування випускників-роботодавців щодо визначення закладів, які готують кращих випускників у своєму секторі. Цей індикатор покликаний відобразити інтуїтивну репутацію на світовому ринку працевлаштування випускників.

Ще один показник відображає співвідношення викладачів і студентів. Він визначається за кількістю студентів на одного штатного викладача, щоб продемонструвати прихильність кожного закладу до забезпечення високих стандартів академічної підтримки.

Показник кількості наукових публікацій відображує продуктивність досліджень на основі статей, опублікованих в Scopus на одного академічного викладача. Використовуючи інформацію, надану Scopus, індикатор міжнародної дослідницької мережі оцінює ступінь міжнародної відкритості з точки зору дослідницького співробітництва для кожного закладу, котрий оцінюється.

Показник веб-впливу, заснований на рейтингу Webometrics, відображує ступінь присутності кожного закладу в Інтернеті, що є одним з аспектів їх прихильності до міжнародної взаємодії та комунікаціям. Пріоритетом для багатьох провідних університетів у регіоні Східної Європи та Центральної Азії є прийом на роботу академічних співробітників, які мають ступінь доктора філософії чи еквівалентну їй. Прогрес у цій сфері оцінюється шляхом розрахунку частки викладачів на цьому рівні.

Індикатор цитування статей спрямований на оцінку впливу досліджень, основаного на частоті, з якою опубліковані роботи закладу цитуються іншими дослідниками по всьому світу. Останні два показники щодо частки іноземних викладачів і студентів у загальній їх кількості свідчать про успіх у залученні вчених і студентів з різних країн.

Загальні результати рейтингу університетів QS EECA публікуються в інтерактивній онлайн-таблиці, що дозволяє користувачам порівнювати результати університетів за окремими показниками чи проглядати ті, що мають найвищі сукупні бали.

Детальніше: https://www.topuniversities.com/, https://bit.ly/3EvrYuZ

Фото: TopUniversities

2021-12-20
Share
Дорожня карта реформування ІТ-освіти до 2030 року

Дорожня карта реформування ІТ-освіти до 2030 року

16 грудня 2021 року на конференції Synergy 2021 IT Business & IT Education було презентовано план реформації ІТ-освіти до 2030 року, розроблений спільно Міністерством освіти і науки України та з Міністерством цифрової трансформації.

16 грудня 2021 року на конференції Synergy 2021 IT Business & IT Education було презентовано план реформації ІТ-освіти до 2030 року, розроблений спільно Міністерством освіти і науки України та з Міністерством цифрової трансформації.

Дорожня карта була охоплює 15 ініціатив у сферах загальної середньої, професійної, фахової передвищої, вищої та неформальної освіти буде впроваджуватись починаючи з січня  2022 року до кінця 2023 року, а її ефект, як очікується, проявиться у перспективі 10 років.

Проблеми ІТ-освіти існують на всіх рівнях – від шкіл до університетів. Повна загальна середня освіта має низьку якість освіти в сільській місцевості, недостатня кількість вчителів, які використовують сучасні підходи та методи викладання STEM-дисциплін. Професійна, професійно-технічна, фахова передвища освіта страждають від низької якості передвищої освіти та низького престижу. Проблемами вищої освіти є відсутність фінансової автономії вищих навчальних закладів, неконкурентність зарплати викладача та практикуючого ІТ-фахівця, слабкий менеджмент у закладах освіти, брак «спеціальностей майбутнього». Сектор неформальної освіти, освіти протягом життя, самоосвіти мають ускладнену систему ліцензування, нерівні податкові умови із закордонними платформами, обмеження у визнанні освіти, здобутої в освітніх закладах.

Основними завданнями реформування є наступні:
– у короткострокові перспективі розвиток неформальної освіти;
– у середньостроковій перспективі підвищення конкурентоспроможності та автономності університетів і коледжів;
– у довгостроковій перспективі підвищення якості математики та інформатики в школах.

Для успішного функціонування галузі необхідна наявність висококваліфікованих ІТ-спеціалістів. Визнаючи у їх підготовці фундаментальну роль викладачів та вчителів, МОН працює над дебюрократизацією викладацької діяльності, внесенням нормативних змін для залучення іноземних спеціалістів та ІТ-практиків до викладання в українських закладах освіти.

Об’єднання зусиль держави, бізнесу та науки має стати невід’ємною складовою успішної реформи ІТ-освіти. Нещодавно запущена платформа «Наука і бізнес» має стати містком між бізнесом і наукою. Використання можливостей платформи представниками ІТ-спільноти сприятиме подальшому вдосконаленню досліджень та інновацій в Україні.

Детальніше: https://bit.ly/3yI9aan, https://synergyconference.com.ua/, http://s2b.nauka.gov.ua, https://bit.ly/3E6w5gL

Фото: скріншот

2021-12-16
Share
Презентація Investors Book 2021

Презентація Investors Book 2021

Міністерство цифрової трансформації України презентувало цифровий каталог Investors Book 2021 року, у якому представлені можливості фандрейзингу для стартапів.

Міністерство цифрової трансформації України презентувало цифровий каталог Investors Book 2021 року, у якому представлені можливості фандрейзингу для стартапів.

Каталог містить 85 венчурних фондів, бізнес-янголів, акселераторів та інкубаторів, зацікавлених у підтримці українського ІТ-сектора. Відтепер учасники ринку зможуть користуватися всією інформацією, що міститься в каталозі. Зокрема, вони можуть дізнатися, в якій галузі працюють учасники каталогу, які обсяги фінансування надають, які проекти та на якій стадії підтримують.

У 2021 році каталог отримав найбільше оновлення, починаючи з 2017 року, коли було опубліковано перше видання. Тепер він містить вдвічі більше учасників. Окрім України в ньому представлені фонди та індивідуальні інвестори з США, Польщі, країн Балтії, Нідерландів, Туреччини, Казахстану, Вірменії, Великої Британії, Іспанії, Швейцарії з сукупною кількістю проєктів у своїх портфоліо – понад 3000.

Користувачі каталогу мають можливість замінити тривалий пошук інвесторів швидким вибором із сотень наявних можливостей з більшими шансами на успіх проекту. Причому, каталог відкриває багатьом стартапам доступ до фінансування на ранніх стадіях. Він повинен стати стартовим майданчиком для розвитку інноваційної економіки України, де стартапи знайдуть ідеальних партнерів для запуску своїх масштабних проектів.

Investors Book 2021 була створена Українською асоціацією венчурного та приватного капіталу за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку в рамках його Програми конкурентоспроможної економіки в Україні та Міністерства цифрової трансформації України.

Детальніше: https://investorsbook.uvca.eu/, https://bit.ly/3sggtVK

Фото: скріншот

2021-12-16
Share
Відкрита наука в університетських підходах до академічного оцінювання

Відкрита наука в університетських підходах до академічного оцінювання

Європейська асоціація університетів оприлюднила звіт «Відкрита наука в університетських підходах до академічного оцінювання». 

Європейська асоціація університетів оприлюднила звіт «Відкрита наука в університетських підходах до академічного оцінювання». 

Звіт підготовлений за результатами проведеного Європейською асоціацією університетів опитування Open Science Survey 2020-21.

У документі аналізується місце відкритої науки в підходах до академічної оцінки університетів всієї Європи. Він відповідає на важливі питання, зокрема, коли заклади оцінюють дослідження, чи враховують вони відкритість дослідницького процесу та його результатів. Якщо так, то як і в якій мірі визнаються практики відкритих досліджень. А якщо ні, то які причини та чи є плани з внесення відкритих дослідницьких практик у майбутньому.

Звіт пропонує точку зору європейських університетів щодо стану справ і можливі шляхи розвитку відповідальної академічної оцінки. Він є частиною серії з трьох звітів, які доповнюють основний звіту EUA «2020-2021 Open Science Survey». 

Документ продемонстрував обмежену роль відкритої науки в підходах університетів до академічного оцінювання. Крім того, відкритим дослідницьким практикам надається менше значення, ніж більшості інших наукових заходів, зокрема – друкованим дослідженням та залученню зовнішнього фінансування. Однак, звіт також показав, що відкрита наука є зростаючим стратегічним пріоритетом у академічній оцінці діяльності університетів.

В інших звітах, які планується оприлюднити у 2022 році, будуть більш докладно розглянуті питання відкритого доступу до дослідницьких публікацій і даних досліджень.

Детальніше: https://bit.ly/3p41JXH, https://bit.ly/3EaJLqN

Фото: скріншот

2021-12-16
Share
Екологізація: перспективи управління, фінансування та ефективності

Екологізація: перспективи управління, фінансування та ефективності

Європейська асоціація університетів оприлюднила звіт «Екологізація європейських закладів вищої освіти: перспективи управління, фінансування та ефективності».

Європейська асоціація університетів оприлюднила звіт «Екологізація європейських закладів вищої освіти: перспективи управління, фінансування та ефективності».

Заклади вищої освіти відіграють ключову роль у переході до вуглецевої нейтральності та сталого суспільства, а також у досягненні цілей Порядку денного ООН на період до 2030 року й Зеленого курсу Європейського союзу. Вони розглядають питання екологічної стабільності у своїх дослідницьких та освітніх місіях і активно беруть участь у широкому спектрі довготривалих заходів.

Дослідження з екологізації у закладах вищої освіти вперше виконане серед закладів вищої освіти в Європейському просторі вищої освіти та за його межами та присвячене питанням озеленення та екологічної стабільності. Воно зібрало свідчення різноманітної діяльності закладів і передовий досвід у підходах до екологізації і служить джерелом натхнення для виявлення можливостей колективних дій і проблем, а також пропаганди екологічної політики.

Документ фокусується на чотирьох сферах, за допомогою яких можна вирішувати питання стабільності та екологізації в закладах вищої освіти: фінансування, ефективність і результативність, закупки, управління та лідерство. У ньому аналізується роль, яку можуть відігравати національні моделі фінансування та європейські ініціативи, такі як NextGenerationEU; як зелені закупівлі можуть змінити правила гри; які заходи енергоефективності принесуть користь зеленому порядку денному та як лідерство і розвиток лідерства сприятимуть реалізації.

Публікація ґрунтується на спеціально проведеному опитуванні щодо екологізації європейських закладів вищої освіти, яке було проведене у 2021 році Асоціацією європейських університетів. У ньому зібрані дані про різні види діяльності та підходи до екологізації.

Детальніше: https://bit.ly/3q00dFz, https://bit.ly/3F4D62S

Фото: скріншот

2021-12-16
Share