Міністерство охорони здоров’я України спільно з Міністерством освіти і науки України розробили та затвердили стандарт вищої освіти зі спеціальності «222 Медицина» для другого (магістерського) рівня освіти.
Міністерство охорони здоров’я України спільно з Міністерством освіти і науки України розробили та затвердили стандарт вищої освіти зі спеціальності «222 Медицина» для другого (магістерського) рівня освіти.
Документом встановлюються чіткі та прозорі вимоги до освітніх програм, змісту підготовки здобувачів вищої освіти, визначається перелік обов’язкових компетентностей випускника та результати навчання за освітнім ступенем «магістр» спеціальності «222 Медицина». Ним також визначається вивчення клінічних дисциплін та засвоєння фахових компетентностей здобувачами-магістрантами на клінічних кафедрах закладу освіти.
Використання стимуляційних методів навчання з застосуванням діагностичного обладнання та опанування клінічних дисциплін безпосередньо біля ліжка хворого є обов’язковим. Для цього стандартом передбачається не менше 50% аудиторних годин відповідних дисциплін.
Затверджений документ конкретизує вимоги до медичних навчальних закладів і є першим кроком у підвищенні рівня якості медичної освіти в Україні для забезпечення сфери охорони здоров’я медичними працівниками з високим рівнем підготовки.
10 листопада 2021 року була прийнята Паризька декларація – глобальний заклик ЮНЕСКО та Франції до збільшення інвестицій в освіту після кризи COVID-19.
10 листопада 2021 року була прийнята Паризька декларація – глобальний заклик ЮНЕСКО та Франції до збільшення інвестицій в освіту після кризи COVID-19.
Відповідно до останніх даних ЮНЕСКО, школи, як і раніше повністю чи частково закриті в 65 країнах, що торкається 750 млн школярів. Разом з тим спостерігається на глобальному рівні недостатнє інвестування в освіту.
Генеральний директор ЮНЕСКО та президент Французької Республіки виступили співголовами наради, в якій прийняли участь голови держав і міністри освіти з більш ніж 40 країн з метою укріплення глобальної та національної політичної прихильності до освіти. Дискусії на нараді призвели до прийняття Паризької декларації з освіти.
У цьому документі держави-учасники прийняли зобов’язання збільшувати обсяг інвестицій за рахунок державного фінансування та співробітництва між державним і приватним секторами. Декларація також закликає збільшити міжнародну допомогу на цілі освіти, зробивши пріоритетною задачею досягнення цільового показника в 0,7% валового національного продукту для донорів, які надають офіційну допомогу з метою розвитку.
На цьому ж засіданні Генеральний директор ЮНЕСКО та президент Ефіопії представили нову доповідь «Переосмислення наших спільних перспектив: новий суспільний договір у сфері освіти» про перспективи освіти. Будучи результатом дворічної роботи незалежної міжнародної комісії, він заснований на інформації від більш ніж одного мільйона громадян і на досвіді 400 асоційованих шкіл і 200 кафедр ЮНЕСКО з усього світу.
Доповідь містить заклик до реформи навчальних програм і методів з урахуванням трьох основних останніх подій у суспільствах, пов’язаних з глобалізацією, кліматичними проблемами та цифровою революцією. Зокрема, доповідь надає наступні рекомендації: – освіта повинна ґрунтуватися на правах людини та повазі культурного різноманіття; – інтеграція екологічної освіти в усі шкільні програми; – навчання цифровим інструментам, щоб прищепити школярам як технічну майстерність, так і критичне мислення, необхідні для належного використання цих інструментів.
11 листопада 2021 року Міністерство освіти і науки України оголосило конкурс проєктів у рамках програми Європейського Союзу з наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020».
11 листопада 2021 року Міністерство освіти і науки України оголосило конкурс проєктів у рамках програми Європейського Союзу з наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020».
Конкурс проводиться з метою надання фінансової підтримки наукових, науково-технічних робіт і проєктів за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету, що отримані за рахунок зовнішнього інструменту допомоги Європейського Союзу.
Тематична спрямованість конкурсних проєктів наступна: – наукові роботи; – науково-технічні проєкти суб’єктів малого і середнього підприємництва, закладів вищої освіти та наукових установ, а також науково-технічні проєкти суб’єктів господарювання, що потребують проведення техніко-економічного обґрунтування; – науково-технічні проєкти, спрямовані на підтримку інноваційної діяльності закладів вищої освіти та наукових установ; – інфраструктурні проєкти.
Умови участі у конкурсі: – зобов’язання щодо надання наукових і фінансових звітів про використання отриманих коштів; – надання у звітах у разі укладання угод з третіми особами комплексної та детальної інформації про такі угоди; – вжиття всіх заходів для поширення інформації про факт отримання фінансування, у тому числі публікація результатів досліджень у наукових виданнях із зазначенням реєстраційного номера заявки; – для науково-технічних проєктів – залучення додаткових коштів на фінансування в обсязі, що відповідає нормам максимального розміру державної допомоги, котра може надаватися суб’єктам господарювання для відшкодування витрат на проведення наукових досліджень, технічний розвиток і інноваційну діяльність відповідно до переліку витрат, визначених у заявці; – для інфраструктурних проєктів – надання доступу та права безоплатного користування науковими приладами та обладнанням працівникам наукової установи, закладу вищої освіти, у структурі котрого утворено центр колективного користування науковим обладнанням, і іншим особам, які проводять науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи; – використання коштів, отриманих за рахунок зовнішнього інструменту допомоги Європейського Союзу, виключно на неприбутковій основі.
Заявки на участь у конкурсі можна подати до 20 грудня 2021 року.
Триває прийом заявок на участь у навчальному курсі «Менеджмент інтернаціоналізації та німецько-української академічної співпраці» на 2022-2023 роки для закладів вищої освіти України.
Триває прийом заявок на участь у навчальному курсі «Менеджмент інтернаціоналізації та німецько-української академічної співпраці» на 2022-2023 роки для закладів вищої освіти України.
Курс змішаного навчання розроблений Міжнародним офісом Університету Лейбніца в Ганновері в рамках програми «Підтримка інтернаціоналізації українських вищих навчальних закладів – програми підвищення кваліфікації для адміністраторів українських вищих навчальних закладів у сфері освіти та академічного менеджменту (2019-2021 роки)» для задоволення потреби німецько-українського академічного співробітництва.
Програма покликана надати учасникам глибокі знання про різні аспекти інтернаціоналізації й дати їм можливість керувати відповідними процесами й задачами, а також сприяти інтернаціоналізації своїх університетів.
Слухачі програми дізнаються: – про концепції та стратегії інтернаціоналізації вищої освіти в різних країнах; – порівняти німецьку та українську системи, а також структуру університетів; – як справлятися з усіма аспектами академічної мобільності та наукового співробітництва; – як розробляти та реалізовувати відповідну стратегію інтернаціоналізації чи будь-який інший індивідуальний проєкт із сфери інтернаціоналізації, котрий актуальний для їх власного університету; – про наявні інструменти фінансування для міжнародного співробітництва.
Курс покликаний задовольнити потреби українських закладів вищої освіти з різним рівнем досвіду у царині інтернаціоналізації та надання їм допомоги в створенні чи приєднанні до відповідних національних і міжнародних мереж. Він буде підтримувати встановлення стійких інституціональних контактів і мереж.
Заявку на участь можна подати до 30 листопада 2021 року.
Міністерством освіти і науки України 12 листопада 2021 року відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 943, оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.
Міністерством освіти і науки України 12 листопада 2021 року відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 943, оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.
Unicheck пропонує ознайомитись з інформацією щодо практики перевірки на плагіат у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».
Unicheck пропонує ознайомитись з інформацією щодо практики перевірки на плагіат у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».
Перевірка академічних текстів на наявність ознак плагіату – один із заходів, що здійснюється в рамках запобігання академічному плагіату та формування високого рівня культури академічної доброчесності.
Обов’язковій перевірці підлягають курсові роботи студентів, кваліфікаційні роботи на здобуття ступеня «бакалавра» або «магістра», дисертаційні роботи на здобуття ступеня «доктор філософії/доктор мистецтва» (кандидат наук) або «доктор наук», рукописи монографій і підручників, що рекомендуються до видання Вченою радою університету, рукописи навчальних посібників, які мають авторський текст і рекомендуються до видання Методичною радою університету, рукописи статей, тези доповідей, які надходять до редакцій наукових журналів або оргкомітетів конференцій, семінарів тощо.
Перевірку академічних текстів здійснюють відповідальні працівники науково-технічної бібліотеки, кафедр і редакцій наукових періодичних видань університету, оргкомітетів конференцій. Усі текстові збіги аналізуються експертом, і лише він може приймати рішення щодо доцільності текстових збігів залежно від галузевого спрямування роботи, мети дослідження, особливостей тієї частини академічного тексту, в якому виявлено збіги. Допуск до захисту проводиться з урахуванням експертної оцінки та висновку щодо відсутності плагіату в роботі. У випадку незгоди з висновком експерта про оригінальність роботи автор має право подати апеляцію на розгляд Комісії з питань етики та академічної чесності КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Після захисту чи публікації академічні тексти розміщуються у відповідні зібрання електронного архіву наукових та освітніх матеріалів КПІ ім. Ігоря Сікорського та надаються у вільний доступ у мережі Інтернет. Наукові статті, опубліковані в наукових виданнях та матеріалах конференцій університету, також розміщуються у відповідних зібраннях ElAKPI. Електронні версії кваліфікаційних робіт, які містять інформацію, що потребує захисту прав інтелектуальної власності, розміщуються в ElAKPI, але доступ до їх повних текстів відтерміновується строком до 6 місяців.
Разом із перевіркою академічних текстів на наявність ознак плагіату, в КПІ проводиться:
З більш детальною інформацією та посиланнями на документи КПІ можна ознайомитись на офіційному сайті Unicheck.
10 листопада 2021 року з нагоди Всесвітнього дня науки у Міністерстві освіти і науки України відбувся онлайн-брифінг «Говоримо про науку!».
10 листопада 2021 року з нагоди Всесвітнього дня науки у Міністерстві освіти і науки України відбувся онлайн-брифінг «Говоримо про науку!».
На заході обговорювались актуальні питання розвитку України у сфері науки в контексті обізнаності, діалогу з суспільством, відтворення наукового потенціалу тощо. Зазначалось, що основою популяризації науки в Україні має стати підвищення престижу професії вченого, що можливо лише за умови достатнього рівня фінансування науки в державі.
Заступник Міністра освіти і науки з цифрової трансформації розповів під час брифінгу про ті інструменти, які зараз створюються у МОН для популяризації та цифровізації науки в Україні. Він зосередив свою увагу на Національній електронній науковій інформаційній системі, положення про яку нещодавно було оприлюднено для громадського обговорення. Одним з перших кроків буде створення на платформі профілю науковця та зручного функціоналу для пошуку робіт.
На заході також йшлося про запуск веб платформи «Наука і бізнес» ‒ онлайн майданчику для комунікації та ефективної взаємодії представників бізнесу і наукової спільноти. Платформа надає можливість бізнесу знайти науковий результат, необхідний для його розвитку, а вченим ‒ реалізувати власний науковий потенціал й комерціалізувати результати свого наукового пошуку.
Експерти, які долучилися до онлайн-брифінгу, говорили про теперішнє та майбутнє української науки, роль держави у її розвитку, позицію українських науковців на європейському тлі.
10 листопада 2021 року Міністерство освіти і науки України представило «Звіт про самосертифікацію щодо відповідності Національної рамки кваліфікацій критеріям та процедурам Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти».
10 листопада 2021 року Міністерство освіти і науки України представило «Звіт про самосертифікацію щодо відповідності Національної рамки кваліфікацій критеріям та процедурам Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти».
Впровадження Національної рамки кваліфікацій (НРК) в Україні ведеться з 2010 року, це завдання постало в межах приєднання країни до Болонського процесу та відповідного реформування вищої освіти. Задля приєднання до ЄПВО, національні освітянські системи мають відповідати вимогам рівнів, структури та змісту вищої освіти.
Робочою групою МОН у співпраці з міжнародними експертами з Німеччини та Латвії, проведено аналіз НРК щодо відповідності критеріям Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти (ЄПВО) та представлено відповідний звіт. Наразі НРК містить 8 рівнів. Дескрипторами її рівнів визначені знання, уміння/навички, комунікація, відповідальність і автономія. Кваліфікації вищої освіти розміщені наступним чином: молодший бакалавр – 5 рівень, бакалавр – 6 рівень, магістр – 7 рівень, доктор філософії, доктор мистецтв та доктор наук – 8 рівень.
Процес розроблення та імплементації НРК відбувався із урахуванням вимог і рекомендацій критеріїв та процедур верифікації порівнюваності національних рамок кваліфікацій із рамками кваліфікацій ЄПВО. Перевірено дотримання наступних критеріїв: – національні рамки кваліфікації вищої освіти і орган або органи, відповідальні за його розвиток призначені національним міністерством, відповідальним за вищу освіту; – існує чіткий і продемонстрований зв’язок між кваліфікаціями в національній рамці та кваліфікаційними дескрипторами циклів Рамки кваліфікацій ЄПВО; – національна рамка та включені в неї кваліфікації базуються на результатах навчання, а кваліфікації пов’язані з кредитами ECTS; – процедури включення кваліфікацій до національної рамки є прозорими; – національна система забезпечення якості вищої освіти посилається на національні рамки кваліфікацій та є відповідно до Берлінського комюніке та будь-яких наступних комюніке, погоджене міністрами в рамках Болонського процесу; – національні рамки та будь-яке узгодження з європейськими рамками згадуються у всіх додатках до дипломів; – обов’язки національних сторін за національну рамки чітко визначені та опубліковані.
Дотримання процедур визначалось через досягнення наступних стандартів: – компетентний національний орган/органи самостійно засвідчують сумісність національних рамок з європейськими; – процес самосертифікації включає згоду органу із забезпечення якості у відповідній країні, визнаного в рамках Болонського процесу; – до процесу самосертифікації залучаються міжнародні експерти; – результати самосертифікації та обґрунтування її висновків будуть опубліковані та мають стосуватися окремо кожного із викладених критеріїв; – мережі ENIC та NARIC мають вести відкритий список держав, які підтвердили, що вони пройшли процес самосертифікації; – завершення процесу самосертифікації відзначається у додатках до дипломів, виданих згодом, показуючи зв’язок між національними рамками та європейськими рамками.
У результаті проведеного аналізу робочою групою виявлено існування значної подібності між НРК (5-8 рівні) та РК ЄПВО. Ця подібність стосується усіх 7 критеріїв та 6 процедур верифікації порівнюваності національних рамок кваліфікацій із РК ЄПВО, затверджених у 2005 році Групою супроводу Болонського процесу.
Видавнича компанія Elsevier представила звіт «Як дослідження можуть допомогти світу досягти нуля до 2050 року».
Видавнича компанія Elsevier представила звіт «Як дослідження можуть допомогти світу досягти нуля до 2050 року».
Дослідження було спрямоване на поглиблення розуміння R&D у галузі чистої енергії, а також їхньої підтримки рух до чистого нульового майбутнього. Воно ґрунтується на аналізі понад 1,6 млн статей з бази даних Scopus компанії Elsevier, які дають унікальне уявлення про те, як дослідження можуть підтримати зусилля з пом’якшення наслідків зміни клімату.
Звіт: – надає описову інформацію про аспекти співробітництва в сфері досліджень і передачі знань, які мають особливе значення для інноваційних рішень, сприяючих досягненню чистого нуля; – започатковує дискусію про дослідження та інновації з протидії зміні клімату; – є площадкою для обговорення питань фінансування досліджень і співробітництва, вибору технологій і політики.
В проаналізованих експертами тематичних публікаціях основна увага приділяється різним методам і технологіям скорочення викидів і вилучення вуглецю, а також різним науковим і управлінським аспектам відповідної діяльності.
Публікації об’єднані в тематичні кластери з використанням прямого аналізу цитування. Найбільш цитовані тематичні кластери пов’язані із дослідженням літій-іонних акумуляторів, передачі електроенергії та електромереж, сонячної енергії та способів економії енергії. Вони порівняно монодисциплінарні та/або мають середній рівень дисциплінарного різноманіття. Міжнародне співробітництво демонструє кращі результати.
Вивчались фундаментальні дослідження, прикладні дослідження, інженерно-технологічний комплекс та прикладні технології. Кожен тематичний кластер містить поєднання цих рівнів дослідження, а баланс цього поєднання дає уявлення про рівень зрілості тематичного кластера.
Академічне та корпоративне співробітництво у галузі досліджень більш розповсюджене у європейських країнах, США, Канаді, Японії та Південній Кореї. Європейські корпорації продукують значну частку дослідницьких публікацій, проте китайські компанії починають їх наздоганяти. Але в цілому частка корпоративних публікацій у цій сфері знижується, і лише деякі з найбільших емітентів представляють більш-менш значущі результати досліджень.
У період 2001-2020 років спостерігалось значне зростання кількості патентів, які цитують дослідницькі публікації «нульового рівня», при цьому домінуючими гравцями були Китай, США, Японія та Німеччина.
Незважаючи на те, що результати аналізу є позитивними для досліджень щодо нульового рівня викидів та переходу до чистої енергії у майбутньому, експерти наголошують, що необхідні більш цілеспрямовані, скоординовані спільні зусилля у ключових сферах для забезпечення вільного доступу всіх країн і регіонів до експертних знань і технологій, необхідних для нарощування потенціалу на місцевому рівні у боротьбі зі змінами клімату.
Європейська асоціація університетів представила звіт «Інституційна трансформація та розвиток лідерства в університетах. Картографічна вправа».
Європейська асоціація університетів представила звіт «Інституційна трансформація та розвиток лідерства в університетах. Картографічна вправа».
Враховуючи швидкі та інтенсивні зміни, що відбуваються у суспільстві та університетах, інституційні лідери змінюють правила гри щодо адаптації. Це стає більш актуальним у контексті пандемії COVID-19. Тим не менше, коли справа стосується розвитку лідерства та інституціональної трансформації у вищій освіті, недостатньо гарних прикладів інституціонального та системного підходу.
Дослідження, на результатах якого побудований звіт, сформувало вичерпну картину розвитку лідерства та інституціональних перетворень у системах вищої освіти Європи. Воно ґрунтується на опитуванні понад 200 лідерів вищої освіти з 27 різних систем.
Публікація звіту дозволить розгорнути дискусії щодо важливості нарощування потенціалу керівників вищої освіти як інструменту підтримки постпандемічної інституціональної адаптації й трансформації.
Звіт підготовлено в рамках виконання проєкту «Інноваційне лідерство та керування змінами у вищій освіті», який фінансується Європейським Союзом.
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
