Міністерство освіти і науки України представило для громадського обговорення проєкт Закону України «Про інноваційні парки».
Міністерство освіти і науки України представило для громадського обговорення проєкт Закону України «Про інноваційні парки».
Законопроєкт покликаний визначити правові та організаційні засади створення і функціонування в Україні інноваційних парків з метою забезпечення інноваційного розвитку економіки.
Необхідна активна економічна політика, здатна запустити інструментарій інноваційних парків на повну потужність, без чого складно вийти на новий рівень розвитку економіки держави. Необхідно сформувати комплексний та системний підхід, запропонований розробниками законопроєкту.
Документом пропонується: – удосконалити законодавчу базу у сфері інноваційної діяльності та систематизувати різні види парків в один на прикладі найкращих міжнародних практик; – визначити чіткий механізм щодо державної політики у сфері розвитку інновацій, підтримки та стимулювання інноваційної діяльності шляхом надання державної підтримки інноваційним паркам; – створити сприятливі умови для провадження інноваційної діяльності інноваційних парків; – сприяти розвитку сучасної інноваційної інфраструктури; – підтримати розвиток інноваційного потенціалу держави та підвищення конкурентоспроможності економіки.
У якості критеріїв оцінювання ефективності інноваційних парків на макрорівні пропонується використовувати наступні показники: – кількість інноваційних парків; – частка інноваційних підприємств у загальній кількості підприємств; – частка реалізованої інноваційної продукції в загальному обсязі реалізованої промислової продукції; – обсяг коштів, виділених на підтримку та розвиток інноваційної діяльності.
Прийняття законопроєкту забезпечить розвиток та ефективну взаємодію елементів національної інноваційної екосистеми, яка стане рушієм прискореного економічного зростання.
Зауваження та пропозиції можна подати до 29 жовтня 2021 року.
Міністерство освіти і науки України представило для громадського обговорення проєкт Закону України «Про підтримку та розвиток інноваційної діяльності».
Міністерство освіти і науки України представило для громадського обговорення проєкт Закону України «Про підтримку та розвиток інноваційної діяльності».
Наразі політику у сфері інноваційної діяльності формують чотири центральних органів виконавчої влади: Міністерство освіти і науки України, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Міністерство цифрової трансформації України, Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості. Це не дозволяє забезпечити повноцінний системний підхід до формування та реалізації цієї політики, а заходи підтримки формуються та реалізовуються у кожній сфері окремо.
Підготовлений законопроєкт визначає правові, економічні та організаційні засади державного регулювання інноваційної діяльності в Україні, встановлює форми стимулювання та підтримки державою інноваційної діяльності. Його прийняття забезпечить системний підхід до формування політики у сфері інноваційної діяльності, сприятиме розвитку та ефективній взаємодії елементів національної інноваційної екосистеми, яка зможе стати рушієм прискореного економічного зростання.
Проєктом закону пропонується: – вдосконалити законодавче регулювання у сфері інноваційної діяльності; – оновити інституційну структуру управління у сфері інноваційної діяльності; – зняти бюрократичні обмеження під час державної реєстрації інноваційних проєктів; – визначити мету та завдання державної політики у сфері інноваційної діяльності; – створити сприятливі умови для провадження інноваційної діяльності; – оновити перелік форм державної підтримки інноваційної діяльності та умови її надання; – визначити надавачів державної підтримки; – стимулювати збільшення обсягів реалізованої інноваційної продукції, кількості впроваджених нових технологічних процесів та нових видів продуктів; – сприяти розвитку інноваційного потенціалу держави та підвищенню конкурентоспроможності економіки, забезпечення впровадження сучасних інноваційних екологічно чистих, безпечних, енерго- та ресурсозберігаючих технологій, виробництва та реалізації інноваційної продукції.
В якості критеріїв оцінювання ефективності інноваційної діяльності на макрорівні пропонуються наступні показники: – частка інноваційних підприємств у загальній кількості підприємств; – частка реалізованої інноваційної продукції в загальному обсязі реалізованої промислової продукції; – обсяг коштів, виділених на підтримку та розвиток інноваційної діяльності; – місце України в світових рейтингах, пов’язаних з інноваціями.
Проєкт Закону впливає на суспільні відносини у сфері наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності. Як видно з пояснювальної записки, будуть створені умови науковцям та інноваторам для отримання фінансування на виконання інноваційних проєктів, а також надана можливість реалізовувати спільні проєкти у межах здійснення наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності. Будуть сформовані сприятливі умови для провадження інноваційної діяльності у закладах вищої освіти та наукових установах; заклади вищої освіти та наукові установи зможуть отримати державну підтримку (фінансування) для розвитку інноваційної інфраструктури та оновлення матеріально-технічної бази для провадження інноваційної діяльності. Будуть забезпечені належні умови для отримання фінансування суб’єктами господарювання для розвитку малого та середнього підприємництва у науково-виробничій сфері, стартапів та спін-оф компаній.
На державному рівні прийняття законопроєкту дозволить організувати системний підхід до формування політики у сфері інноваційної діяльності та забезпечити розвиток і ефективну взаємодію елементів національної інноваційної екосистеми, яка зможе стати рушієм прискореного економічного зростання.
Зауваження та пропозиції можна подати до 29 жовтня 2021 року.
Міністерством освіти і науки України 18 жовтня 2021 року відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 943, оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.
Міністерством освіти і науки України 18 жовтня 2021 року відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 943, оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.
Аналітичний центр «ОсвітАналітика» Київського університету імені Бориса Грінченка пропонує ознайомитись із бюлетенями «Академічна доброчесність».
Аналітичний центр «ОсвітАналітика» Київського університету імені Бориса Грінченка пропонує ознайомитись із бюлетенями «Академічна доброчесність».
У них міститься актуальна інформація з запитань академічної етики та відповіді на питання, які зазвичай виникають в університетській спільноті. Випуски максимально лаконічні, прив’язані до вітчизняного контексту та ураховують зарубіжну практику.
Серпневий випуск «Якими бувають фальсифікації та фабрикації?» розкриває названі види порушень, які можуть виникати під час навчання та проведення досліджень.
Вересневий випуск «Що сприяє недоброчесності?» містить узагальнену характеристику чинників, що сприяють появі недоброчесних дій у вищій освіті: від вступу до ЗВО і до захисту кваліфікаційної роботи, а також пропонує короткий словник основних термінів.
Жовтневий випуск «Як рецензувати дипломну роботу?» присвячений темі рецензування, у ньому розглядаються ролі наукового керівника, зовнішнього рецензента, профільної кафедри.
Цьогорічні випуски продовжують традицію ознайомлення наукової громадськості з основами академічної етики, яка була започаткована «Проектом сприяння академічній доброчесності в Україні / SAIUP», продовжена проєктом «Ініціатива академічної доброчесності та якості освіти /AcademIQ» та наразі підтримується Аналітичним центром «ОсвітАналітика».
Відкрито прийом заявок на міжнародний конкурс студентських наукових робіт «Black Sea Science 2022».
Відкрито прийом заявок на міжнародний конкурс студентських наукових робіт «Black Sea Science 2022».
Цей щорічний конкурс проводиться з метою розширення міжнародних зв’язків, активізації наукової роботи студентів, їх залучення до участі у наукових програмах, проектній, конструкторській та інших формах науково-дослідної діяльності.
Конкурс проводиться за наступними напрямами: – харчова наука і технології; – економіка і управління; – інформаційні технології, автоматизація і робототехніка; – енергетика та енергоефективність; – екологія та охорона навколишнього середовища.
У конкурсі можуть брати участь наукові роботи студентів, які виконані самостійно, подаються вперше та не містять порушень академічної етики. Роботи мають бути інноваційними або пошуковими та відповідати наступним критеріям: – відповідність заявленим напрямкам; – актуальність; – новизна та оригінальність ідей, використання сучасних методів дослідження; – повнота та якість викладення основних наукових результатів; – теоретична значимість роботи; – практична значимість роботи; – якість оформлення.
Конкурс проводиться за підтримки Європейської Асоціації інтеграції харчових наук та інженерних знань у харчовій галузі «ISEKI-Food Association» у співробітництві з закордонними закладами вищої освіти Болгарії, Казахстану, Китаю, Молдови, Швейцарії, Ізраїлю, Грузії, Польщі.
Заявку на участь у конкурсі можна подати до 1 лютого 2022 року.
З 25 по 31 жовтня 2021 року відбудеться міжнародний тиждень відкритого доступу, який цього року проходить під гаслом «Важливо, як ми відкриваємо знання: забезпечення структурної справедливості».
З 25 по 31 жовтня 2021 року відбудеться міжнародний тиждень відкритого доступу, який цього року проходить під гаслом «Важливо, як ми відкриваємо знання: забезпечення структурної справедливості».
Тиждень відкритого доступу ставить покликаний об’єднати зусилля громадянського суспільства задля забезпечення вільного та рівного доступу до освітніх ресурсів і результатів наукових досліджень. Особливої ваги це завдання набуває в умовах пандемії та закритих кордонів між країнами, що актуалізує суспільну потребу у відкритій науці.
Тема цьогорічного тижня навмисно збігається з нещодавно опублікованою рекомендацією ЮНЕСКО з відкритої науки, найважливішим компонентом якої є відкритий доступ. Рекомендація, поширена у вигляді проекту, який обговорювався представниками 193 країн-членів ЮНЕСКО, чітко вказує на важливість справедливого рівного доступу до наукових знань як для творців, так і для споживачів знань.
Рекомендація ЮНЕСКО є першою глобальною системою стандартів у галузі відкритої науки, що стане важливим керівництвом для урядів усього світу в їх переході від прагнення до практичного впровадження відкритих досліджень.
Організатори закликають усіх небайдужих долучитись до тематичних дискусій та заходів, адаптуючи їх до місцевих умов. Різноманітність, рівність та інклюзивність повинні бути постійним пріоритетом.
Долучитись до тижня відкритого доступу можна наступним чином: – зареєструватися на сторінці Міжнародного тижня відкритого доступу; – приєднатися до спільноти Open Access Ukraine; – зареєструвати власний захід у глобальній програмі міжнародного тижня відкритого доступу.
Національний Еразмус+ Офіс в Україні оприлюднив інформацію про проєкт ЄС Еразмус+ StudyBBSR «Переосмислення регіональних досліджень: Балто-Чорноморський зв’язок».
Національний Еразмус+ Офіс в Україні оприлюднив інформацію про проєкт ЄС Еразмус+ StudyBBSR «Переосмислення регіональних досліджень: Балто-Чорноморський зв’язок».
Проєкт виконувався з жовтня 2017 року до жовтня 2021 року. Він був націлений нарозвиток регіональних досліджень в Україні за рахунок реалізації англомовної магістерської програми з вивчення Балтійського та Чорноморського регіонів і підвищення рейтингу українських університетів у сфері міжнародних відносин.
Виконавці проєкту: Тартуський університет, Інститут політичних досліджень імені Йохана Скітте, Естонія; Лундський університет, Швеція; університет імені Адама Міцкевича в Познані, Польща; Університет Вітауто Дідціойо, Литва; Львівський національний університет імені Івана Франка, Маріупольський державний університет, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Під час реалізації проєкту отримано наступні результати: – розроблено та запроваджено нову дворічну магістерську програму з вивчення Балтійського та Чорноморського регіонів, яка реалізована на англійській мові в Львівському національному університеті імені Івана Франка, а також модулі, реалізовані в Маріупольському державному університеті та Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова; – створено центри Балто-Чорноморських регіональних досліджень в університетах партнерах – Маріупольському державному університеті та Львівському національному університеті імені Івана Франка.
Програма та модулі орієнтовані як на українських, так і на іноземних студентів, чиї академічні інтереси та практична діяльність тісно пов’язані з Балтійським і Чорноморським регіонами.
Реалізація проєкту сприяла співпраці ЗВО України та країн регіону Балтійського моря, розвитку комплексних досліджень, регіональному співробітництву.
12 жовтня 2021 року підписано Угоду про участь України у Рамковій програмі ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» та Програмі з досліджень та навчання «Євроатом».
12 жовтня 2021 року підписано Угоду про участь України у Рамковій програмі ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» та Програмі з досліджень та навчання «Євроатом».
Підписання відбулось на 23-му саміті Україна-Європейський Союз. Україна стала першою серед асоційованих країн, що не входять до Європейської економічної зони, але вже долучились до цих програм і стало результатом продуктивної співпраці у рамках тривалого переговорного процесу з ЄС.
Участь у програмах «Горизонт Європа» (2021-2027 рр.) і «Євроатом» (2021-2025 рр.) створить підґрунтя для співпраці між Україною та ЄС у галузі науки, науково-технічних розробок та інновацій шляхом розширення міжнародного партнерства, забезпечить необхідні кроки для інтеграції України до Європейського дослідницького простору.
Таким чином започатковано новий семирічний період спільної діяльності представників наукової, науково-технічної, інноваційної спільноти та підприємців із європейськими партнерами. Очікується, що реалізація програм розширить міжнародне науково-технічне співробітництво, створить сприятливі умови для здійснення для комерціалізації розробок, розбудови національної інноваційної сфери та розвитку співробітництва у питаннях визначення актуальних напрямів досліджень.
Після завершення процедур, необхідних для ратифікації Угоди, українські вчені, інноватори та підприємці отримають можливість залучати грантові кошти для реалізації спільних міжнародних проектів програм «Горизонт Європа» та «Євратом».
Coindesk – провідна компанія з блокчейну, криптовалют та інформаційних послуг у сфері цифрових медіа, оприлюднила друге видання університетського рейтингу «Top Universities for Blockchain 2021» /«Кращі університети для блокчейну».
Coindesk – провідна компанія з блокчейну, криптовалют та інформаційних послуг у сфері цифрових медіа, оприлюднила друге видання університетського рейтингу «Top Universities for Blockchain 2021» /«Кращі університети для блокчейну».
До першого видання були включені лише університети США, тоді як цьогорічний рейтинг охоплює 230 закладів вищої освіти з усього світу, представлених у першій сотні таких світових рейтингів, як THE, QS, Shanghai та US News.
Методологія визначення рейтингу базується на п’яти наступних групах показників: – курси, результати досліджень, пропозиції з блокчейну у студентських містечках; – результати працевлаштування та галузеві досягнення; – академічна репутація та вартість відвідування; – академічні та дослідницькі інвестиції; – загальна академічна репутація.
Перше місце у рейтингу посів національний університет Сінгапуру. Інші азійські університети також продемонстрували високі результати – 6-те, 8-е, 9-те місце.
У першу десятку рейтингу входять: – Національний університет Сінгапуру; – Королівський технологічний інститут в Мельбурні (Австралія); – Каліфорнійський університет в Берклі (США); – Цюріхський університет (Швейцарія); – Массачусетський технологічний інститут (США); – Гонконгський політехнічний університет; – Університетський коледж Лондона (Великобританія); – Університет Цинхуа (Китай); – Китайський університет Гонконгу; – Швейцарська вища технічна школа (Цюріх, Швейцарія).
27 вересня 2021 року відбулось чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.
27 вересня 2021 року відбулось чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.
За результатами засідання прийнято ряд рішень у сфері атестації кадрів вищої кваліфікації та внесено зміни до Переліку наукових фахових видань, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії, зокрема, рекомендовано включити 28 нових видань (наказ МОН від 27.09.2020 № 1017).
Рішення щодо оновлення Переліку прийняте відповідно до Порядку формування Переліку наукових фахових видань України, затвердженого наказом МОН України від 15 січня 2018 року № 32, зареєстрованого в Мін’юсті України 06 лютого 2018 року за № 148/21600.
Актуальний перелік розміщено на сайті МОН і наразі містить 113 традиційних та 5 електронних видань категорії «А», а також відповідно 1218 та 77 категорії «Б».
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
