Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Сайката Маджумдара «Чи стане ШІ смертю гуманітарних наук в Азії?».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Сайката Маджумдара «Чи стане ШІ смертю гуманітарних наук в Азії?».
Автор зосереджує увагу на інциденті із засновником індійського університету, який не підтримав свого викладача, що потрапив під тиск критики внаслідок зростаючої залежності від інструментів ШІ, які були навчені на даних, що відображають переважаючу у суспільстві точки зору. Чи збережеться гуманітарна освіта надалі та як вона виглядатиме у світі, де домінує машинний інтелект? Автор описує етапи розвитку ШІ в індійських університетах та говорить про зміни громадської думки щодо цього. Наразі в Індії активно обговорюється зв’язок між гуманітарною освітою та активізмом: вторгнення ШІ у людське життя та все більше покладання управлінців, науковців та освітян на технології штучного мислення призведе до зменшення свободи думки, яка була традиційною основою гуманітарної освіти. Інакомислення та активізм, вважає автор публікації, є елементом гуманітарної освіти і він має бути збережений у світі, який поступово стає «технофеодалізмом». Чи призведе поширення ШІ до придушення інакомислення в університетській спільноті, ось важливе питання для обговорення.
Sorry, this entry is only available in Українська. У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікувана стаття Девіда Вінікоффа та Ребеккі Кінг «Чому інноваціям потрібне більш розумне управління, а не лише технології».
Sorry, this entry is only available in Українська.
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікувана стаття Девіда Вінікоффа та Ребеккі Кінг «Чому інноваціям потрібне більш розумне управління, а не лише технології».
У ній автори зазначають, що швидкість розвитку нових технологій (від штучного інтелекту до синтетичної біології) створює ряд суттєвих викликів для урядів, які прагнуть використовувати переваги таких технологій при ефективному управлінні ризиками. Оскільки нові технології розмивають межу між реальністю та уявленням, швидкість змін ставить під сумнів здатність керувати їхнім відповідальним розвитком. Політики стикаються з критичним питанням: як управління може розвиватися разом із технологіями, щоб забезпечити інновації, одночасно знижуючи ризики для суспільства? Гнучке управління, на відміну від традиційних моделей управління технологіями, інтегрує різні схеми – експериментальне передбачення, рішення, засновані на результатах тощо, – за яких політики та інноватори безпосередньо залучені до всього політичного циклу та інноваційного процесу. Принципи гнучкого управління ОЕСР полягають у наступному: інтеграція управління по мірі розвитку та дозрівання технологій; здобуття знань за допомогою стратегічної аналітики та експериментів задля формування розуміння майбутніх проблем управління; навчання через створення циклів зворотного зв’язку та передачі знань між політиками, новаторами та громадянським суспільством; управління упродовж усього інноваційного процесу від ранніх етапів інновацій до більш пізніх зі створенням регуляторних пісочниць; надання громадам можливості участі в управлінні, наприклад через розроблення галузевих кодексів поведінки або стандартів для технологій та підтримка обміну інформацією і передовим досвідом; спільне створення норм та систем управління з широким колом зацікавлених сторін. Втілюючи ці принципи на практиці, політики та новатори можуть разом формувати більш адаптивний, інклюзивний та готовий до майбутнього ландшафт управління і підтримки інновацій. Експерти ОЕСР рекомендують: визначати мету, переваги, виклики та формувати гнучкі механізми управління, щоб визначати найкращі підходи для управління розвитком технологій; навчатись успішних практик; будувати взаємодію з місцевою екосистемою новаторів та політиків для співпраці та контекстуалізації управління.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Майкл Бюлер «Опір спокусам штучного інтелекту може бути неможливим».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Майкл Бюлер «Опір спокусам штучного інтелекту може бути неможливим».
У ній автор зазначає, що помічники вчителів роками вимагали справедливої оплати праці, але їх зусилля не призвели до позитивних змін. З появою ШІ величезна кількість пустих згенерованих текстів надається учнями на перевірку і викладачам треба з цим щось робити. Таке додаткове навантаження спричинило не кращу відповідь учителів – багато хто став більше покладатись на автоматизацію процесів при перевірці екзаменаційних робіт. Міністерство освіти Англії опублікувало рекомендації, які чітко дозволяють генеративний штучний інтелект для «оцінювання робіт з низькими ставками їх оплати, таких як тести та домашні завдання». Об’єднана рада з кваліфікацій також дозволяє використання штучного інтелекту для оцінювання есе за умови, що він не є «єдиним оцінювачем». Разом із тим, ряд університетів вважають оцінювання за допомогою штучного інтелекту таким, що суперечить не лише формальним правилам, але й неетичним за своєю суттю. Університет Лестера висловлює свою позицію таким чином: існує неявний контракт на викладання, який гарантує, що оцінювання проводиться «підготовленими експертами-людьми», що дозволяє уникати упередженості та забезпечувати «контекстуальне розуміння». Деякі інші університети наголошують, що оцінювання – це реляційний процес, який дозволяє викладачеві «пізнати» студента. Суперечки щодо оплати за оцінювання постійно виникали у 2017, 2020, 2022 та 2023 роках. У навчальному році, що завершився, викладачі знову відмовилися оцінювати студентські роботи, посилаючись на неприйнятні тарифні ставки та складні умови праці: середній темп читання для англомовних дорослих становить 238 слів за хвилину, а згідно з навчальними планами зворотний зв’язок для оцінювання має містити приблизно 200 слів. Отже, «тариф на оцінювання … становить 28,8 хвилин, що залишає менше 11 хвилин на оцінку студентської роботи, обмірковування доречного та корисного зворотного зв’язку, а також його чітке та лаконічне висловлювання, пов’язане з відповідними критеріями оцінювання». Стандартне навантаження на асистентів, які здійснюють оцінювання результатів навчання студентів – близько 300. Людина має витратити понад 23 повних робочих дні (безперервно оцінюючи вісім годин на день), тоді як GPT-3 обробляє ці дані менше, ніж за 45 хвилин. Звісно, низькооплачуваним асистентам знадобиться незвичайна чеснота, щоб чинити опір автоматизації процесу оцінювання. Якщо керівники університетів хочуть створювати людиноцентричні установи, вони повинні бути готові фінансувати робочу силу, необхідну для людиноцентричної освіти. Наостанок Майкл Бюлер з гіркою іронією згадує слова Анатоля Франса «Закон, у своїй величній рівності, забороняє багатим і бідним спати під мостами, жебракувати на вулицях і красти їхній хліб».
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Лорни Ваддінгтон та Річарда де Блак’єр-Кларксона «Гуманітарні науки повинні відігравати певну роль у контролі за «цензурою» штучного інтелекту».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Лорни Ваддінгтон та Річарда де Блак’єр-Кларксона «Гуманітарні науки повинні відігравати певну роль у контролі за «цензурою» штучного інтелекту».
Автори зазначають, що певні обмеження в ШІ-моделях необхідні, але не можна припуститись спотворення реальної картини. Відомий інцидент, коли у травні 2025 року чат-бот Grok3 почав створювати повідомлення про насильство щодо білих людей у Південній Африці або «геноцид білих». Компанія звинуватила у цьому «несанкціоновану модифікацію» свого програмного забезпечення, яка «порушувала внутрішню політику та основні цінності xAI». Але це був не єдиний випадок із ШІ. Лорна та Річард описують очевидні наслідки для науковців, які використовують штучний інтелект у своїх дослідженнях і наголошують, що подібні інциденти роблять важливим питанням саме модерацію контенту. З одного боку, ШІ обіцяє розширені аналітичні можливості, що дозволяють нам обробляти величезні обсяги даних з безпрецедентною швидкістю та точністю. З іншого боку, його непрозорі та часом довільні механізми фільтрації загрожують створити штучні прогалини в нашому розумінні світу, його історії та нашого місця в ньому. Надзвичайно важко приймати збалансовані рішення у цій сфері, але вони потрібні. Саме тому компаніям, що займаються штучним інтелектом, потрібен експертний академічний внесок. Ретельно зібрана команда з широкого кола дисциплін з гуманітарним досвідом та усталеними методологічними традиціями буде при її залученні до такої роботи доволі ефективною. Зі свого боку, розробники повинні публікувати чітку документацію, в якій викладено критерії, що використовуються для фільтрації контенту, а також положення про їх скасування перевіреними дослідниками. Тримати людей в курсі подій життєво важливо, щоб максимально використати переваги штучного інтелекту та мінімізувати його ризики.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Емілі Діксон «Редактори масово звільняються після продажу академічного видавництва».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Емілі Діксон «Редактори масово звільняються після продажу академічного видавництва».
У ній йдеться про звільнення багатьох редакторів видавництв Амстердамського університету, які виступили з відкритим листом і висловились проти продажу комерційному видавництву «Taylor & Francis», оскільки його прибуток є «рентою, отриманою від досліджень, що фінансуються платниками податків». AUP – видавництво Амстердамського університету, що публікує книги різними мовами, зокрема – англійською, нещодавно оголосило, що «більшу частину своєї англомовної книжкової програми продає видавництву «Taylor & Francis»». 30 редакторів та членів редакційних колегій оголосили про свій вихід з AUP, заявивши, що вони проти роботи в «комерційному академічному видавничому конгломераті» під керівництвом компанії Informa. AUP було приватизовано у 2019 році і стало офіційно незалежним від Амстердамського університету, але по суті воно продовжувало функціонувати саме як університетське видавництво. Редактори зазначають, що видавництво залишається «видавничим підприємством, яке прагне сприяти дослідженням та обміну в глобальній науковій спільноті, а не мотивується метою отримання прибутку». Вінценц Хедігер, колишній редактор серії книг «Теорія кіно в історії медіа» та один із авторів листа, говорить: «Якщо в бізнес-моделі [AUP] виникла криза, слід було організовувати зустрічі з людьми, які інвестували свій досвід в AUP, щоб обговорити, як можна віднайти найкраще стале рішення». Вказуючи на неетичні практики «Taylor & Francis» (наприклад, угода 2024 року, яка дозволила Microsoft використовувати їхні дані для навчання ШІ) Хедігер наголошує, що «корпоративне поглинання наукових публікацій» зменшило «етично виправдані альтернативи». Він додав, що комерційні публікації посилили «структурну нерівність у доступі до знань та їхньому виробництві по всьому світу». Щоб отримати доступ до наукових робіт, університети чи сторонні проекти, зокрема ті, що фінансуються державою чи Європейським Союзом, часто платять величезні гонорари за статті. «Це невиправдане використання коштів платників податків або тягар, який дослідницькі установи повинні нести. Нам потрібно провести широку дискусію про стан академічного видавництва і про те, як його можна переосмислити». Зі свого боку, речник «Taylor & Francis» говорить: «Ми були розчаровані, отримавши новину про ці відставки, і наразі відкриті для обговорення з будь-ким із редакторів, щоб зменшити їхні занепокоєння. «Taylor & Francis» – це чудова домівка для них та інших видань. Мотивація кожного співробітника «Taylor & Francis» полягає в тому, щоб служити спільнотам дослідників, які публікуються у нас, за підтримки операційної моделі, яка дозволяє нам інвестувати в те, як знання поширюються у великих масштабах у швидкозмінному цифровому середовищі».
Sorry, this entry is only available in Українська. Провідні українські IT-компанії створили першу в Україні саморегулівну організацію у cфері ШІ, підписавши відповідний меморандум.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Провідні українські IT-компанії створили першу в Україні саморегулівну організацію у cфері ШІ, підписавши відповідний меморандум.
Вони розроблятимуть інноваційні продукти з дотриманням принципів безпечного використання ШІ, проголошених у Добровільному кодексі поведінки. Ініціаторами такої роботи стали SoftServe, Grammarly, MacPaw, LetsData, DroneUA, WINSTARS.AI, Gametree.me, YouScan.io, EVE.calls, Valtech, ЛУН, Yieldy, Uklon. Меморандум передбачає, що кожна компанія-учасниця зобов’язується раз на рік (або частіше за необхідності) подавати звіт з описом, як саме вона інтегрує етичні принципи в розробку, упровадження та використання технологій штучного інтелекту. Формат та методичні засади звітності були розроблені спільно з Мінцифрою, Центром демократії та верховенства права та Асоціацією IT Ukraine. Компанії-учасники самостійно контролюватимуть дотримання принципів використання ШІ, а допомагатимуть їм ЦЕДЕМ та IT Ukraine, які увійшли до Секретаріату організації. Меморандум відкритий для приєднання інших учасників, які відповідають проголошеним критеріям. Рік тому Мінцифра презентувала Білу книгу ШІ, у який обрано м‘який підхід до регулювання штучного інтелекту (bottom-up): спочатку держава готує компанії до майбутніх стандартів у сфері ШІ й лише після цього запроваджує відповідне законодавство, синхронізоване з європейськими стандартами. На першому етапі здійснюється саморегулювання: компанії самостійно за підтримки держави та профільних організацій упроваджують етичні стандарти у систему розробки власних ІТ-продуктів, що відкриває більші можливості виходу на міжнародні ринки, залучення інвестицій, партнерів та користувачів.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті EBSCO опублікована стаття Ешлі Фейт «Розпакування «чорної скриньки»: чому зрозумілий ШІ є критично важливим для довіри та підзвітності».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті EBSCO опублікована стаття Ешлі Фейт «Розпакування «чорної скриньки»: чому зрозумілий ШІ є критично важливим для довіри та підзвітності».
Автор розбирає відомості про те, як наразі працюють різні функції ШІ, а також пропонує зосередити увагу на тому, чи існує прозорість ШІ як того вимагають відповідні документи про прозорий та відповідальний ШІ. Прозорість може означати багато різних речей для різних людей, тому важливо визначити, що саме ми вбачаємо під прозорим і зрозумілим штучним інтелектом. Ешлі наголошує, що це відкритість і розуміння того, як щось було створено, обрано, удосконалено ШІ, оскільки саме це є основою для подальшого прийняття рішень. Ми повинні знати про джерела інформації, наявність різних аспектів та глибину опрацювання питання, бути здатними відстежувати, перевіряти або переглядати процеси ШІ. У статті описується сутність прозорості в архітектурі штучного інтелекту; питання взаємодії з різними моделями штучного інтелекту; підходи до оцінювання прозорості ШІ. По-перше, завжди має бути присутнім повідомлення про те, що були застосовані технології штучного інтелекту у певному продукті/сервісі. По-друге, необхідні роз’яснення щодо задіяної моделі ШІ, чому її було обрано, які захисні механізми встановлені для якості, безпеки та впливу на навколишнє середовище, як модель підтримується. Приклад того, як це працює на практиці – сервіси EBSCO.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Маї Коріца «Як викладач відповідального бізнесу, я забороняю GenAI у своєму класі».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Маї Коріца «Як викладач відповідального бізнесу, я забороняю GenAI у своєму класі».
У ній автор зазначає, що викладач має забезпечити, щоб студенти розвивали інтелектуальну допитливість, поважали одне одного настільки, щоби хотіли чути одне одного, та стали обізнаними й вдумливими громадянами. Генеративний штучний інтелект заважає цьому, тому вона намагається наочно пояснювати своїм студентам, що саме вчені розуміють під академічною етикою та відповідальністю, а також як сучасний корпоративний світ відповідає цим визначенням (чи ні). Для неї важливо, щоб здобувачі освіти були здатні критично розглядати контекст, припущення та наслідки своїх відповідей. Але значна кількість студентів продовжує використовувати ШІ, тому вона залишає можливість для його задіяння при виконанні рефлексивних групових вправ та індивідуального позааудиторного навчання. Мая говорить, що навіть найкращий викладач не зможе протистояти спокусливій легкості, яку пропонують студентам інструменти штучного інтелекту на основі великих мовних моделей. Студентам простіше ввести запитання до чатботу і отримати відповідь у лічені секунди, зекономивши таким чином час на інші свої потреби і задоволення замість того, щоб брати участь у тривалій і непростій дискусії з іншими студентами під час занять. Проблема тут не просто у неправомірній поведінці, а у відсутності навчання як такого. Поширений і зростаючий антиінтелектуалізм посилює проблему використання штучного інтелекту в навчанні, як і сучасне формальне навчання. Наступного року Мая вирішила повернутись до повністю очного навчання, рукописних конспектів, обговорень у невеликих групах та очних іспитів. Це менш ефективно і більш обтяжливо для викладача й не сподобається студентам, але її завдання – навчання, а не профанація.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Елізи Комптон «Штучний інтелект та оцінювання у вищій освіті».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Елізи Комптон «Штучний інтелект та оцінювання у вищій освіті».
У ній автор задається питанням «чи становить ШІ загрозу для освіти, чи – нову можливість?» і надає власні поради щодо використання, управління упровадження штучного інтелекту в університетські системи оцінювання, а також розвиток навичок у студентів та розробку навчальних завдань. Наразі інструменти ГШІ викликають занепокоєння в університетах щодо ризиків для практики оцінювання та академічної доброчесності. Викладачі почали розробляти способи використання ШІ для економії часу та збагачення навичок студентів, таких як критичне мислення та аналіз. Це вимагало відповідного досвіду, аналізу того, як використовується штучний інтелект і як він може бути задіяний у майбутньому оцінюванні, переосмислення звичних академічних практик складання іспитів, виконання завдань та оцінювання. Еліза пропонує скористатись колекцією ресурсів різних авторів щодо того, як розробляти підказки, використовувати ШІ для автентичного дизайну оцінювання, які задіяти інструменти виявлення ШІ, як розвивати цифрову грамотність та змінювати роль ШІ у м’яких навичках студентів та їхній адаптації до навчання упродовж життя. Вона радить спробувати оцінити вплив штучного інтелекту на розробку формувального та підсумкового оцінювання (розвиток навичок та рефлексії студентів), застосувати чотирьохетапний процес трансформації оцінювання, розглядати ШІ як допоміжний засіб розвитку критичного мислення, навчати студентів розрізнити контент, створений людиною та згенерованого штучним інтелектом, довідатись про можливості протидії академічній недоброчесності та шахрайству в навчанні, переосмислити інтеграцію ШІ в університетське життя та інклюзивне оцінювання і організацію зворотного зв’язку, розвиток ШІ-грамотності, покращення письмових робіт студентів, забезпечення «глибокого навчання».
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікований матеріал «Чи чат-боти знищили студентське есе?».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікований матеріал «Чи чат-боти знищили студентське есе?».
У ній зазначається, що практика навчального року, що завершився, наочно продемонструвала новітні технологічні зміни в освіті. Менш, ніж за три роки від моменту запуску ChatGPT, використання штучного інтелекту студентами стало настільки поширеним, що їхні письмові роботи перестали бути надійним показником того, що вони вивчили в рамках навчання в університеті. Про це розмірковують три науковці і пропонують власне бачення перспектив. Зокрема, у статті «Вища освіта явно перебуває на переломному етапі» Марк Шанахан розповідає про використанняя генеративного штучного інтелекту в Університеті Суррея, де він веде модулі з політики та міжнародних відносин. Цьогоріч вперше у його практиці 40 робіт (з 900) були офіційно вилучені за академічні порушення, причому більшість з них була згенерована штучним інтелектом. Він проводив роз’яснювальну роботу серед студентів, досліджував їхні есе на предмет розуміння та оригінальності і упевнений, що необхідно користатися перевагами ГШІ, але спочатку студенти мають засвоїти основні навички критичного мислення, комунікації та творчої співпраці. Лише тоді вони зможуть використовувати ШІ як допоміжний інструмент, але не як повну собі заміну. Алан Грін у публікації «Єдине рішення, яке я бачу, – це повернення до очних іспитів», зазначає, що оцінювання у вищій освіті, яким ми його знали упродовж тривалого часу, більше не працює. Перехід до заочного оцінювання й тестування онлайн, який досяг свого апогею під час пандемії, був популярним як серед студентів, так і серед викладачів. Але запуск ChatGPT наприкінці 2022 року зробив таке оцінювання неприйнятним. ШІ він розглядає як ендемічне явище у вищій освіті, від якого складно позбутись: він занадто спокусливий і при цьому безкоштовний. І його дедалі важче виявити. Відповіді, надані ГШІ, можуть бути вражаюче широкими, та вони, зрештою – поверхневі й позбавлені глибокого аналітичного розуміння, містять «галюцинації» (вигадану інформацію, створену самим штучним інтелектом). В якості альтернативи Алан пропонує повернення до очних іспитів, але вказує на те, що такий перехід несе додаткові ризики – назадоволення студентів, надмірне навантаження на викладачів. На практиці очні іспити часто заохочують здобувачів освіти до зазубрювання, суворі часові рамки обмежують можливість студентів продемонструвати критичне мислення та аналіз, але принаймні ми можемо бути впевнені, що людина, яка сидить на стільці в екзаменаційній залі, дійсно опанувала навчальний матеріал. «Штучний інтелект змушує вищу освіту приділяти більше уваги письму, а не менше» говорить Джозеф Мокслі. В університетах викладачі потерпають від поданих студентами безглуздих і безголосих творів, написаних у співавторстві з ChatGPT, Claude, Perplexity та іншими великими мовними моделями. Навіть ті старанні викладачі, які використовують детектори ШІ або залучали інші заходи контролю (наприклад, просили студентів записувати свої сесії), усвідомлюють, що студенти знаходять способи звести ці зусилля нанівець. Руйнівного удару також зазнають практики читання первинних академічних джерел: раніше студенти мали їх прочитати, щоб скласти уявлення про суть підходів, а зараз ШІ робить резуюме довідкових матеріалів, статей і книг. Поколіннями викладачі академічного письма посилалися на слова Ісаака Ньютона «якщо я бачив більше, ніж інші, то лише тому, що стояв на плечах велетнів», щоб надихнути студентів до глибокого наукового пошуку й дискусії. Академічне письмо є фундаментальним способом, за допомогою якого пізнається світ навколо і всередині нас. Але нині в епоху ГШІ ця цінність зникає.
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
