ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ І СПОЖИВАЦЬКА ЛОГІКА ЗНЕЦІНЮЮТЬ ЧИТАННЯ СЕРЕД СТУДЕНТІВ

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ І СПОЖИВАЦЬКА ЛОГІКА ЗНЕЦІНЮЮТЬ ЧИТАННЯ СЕРЕД СТУДЕНТІВ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Агнешки Пйотровської «Одна книжка за три тижні? У деяких університетах це було б тріумфом».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Агнешки Пйотровської «Одна книжка за три тижні? У деяких університетах це було б тріумфом».

Автор зі стурбованістю говорить про поступове зниження культури читання серед студентів британських університетів, вплив цифрових технологій і поширення споживацького ставлення до освіти. Дедалі більше студентів уникають роботи з повними текстами книжок, надаючи перевагу коротким викладам, уривкам або автоматично створеним оглядам і резюме. Значна частина студентів читання навіть однієї книжки упродовж декількох тижнів сприймає як значне розумове навантаження. Причина не лише у зміні звичок у цифровому середовищі, а й у докорінній трансформації уявлення про університетську освіту. Багато студентів дедалі частіше розглядають навчання як транзакцію, у межах якої головним результатом має бути диплом і професійна перспектива, а не інтелектуальний досвід. У такому контексті читання складних текстів починає сприйматися як неефективне використання часу, особливо коли цифрові інструменти здатні швидко створювати стислий переказ або добірку ключових тез. Поширення генеративного штучного інтелекту лише посилило цю негативну тенденцію. Це матиме негативні  культурні наслідки: відмова від тривалого й уважного читання впливає не лише на академічні результати, а й на здатність до складного мислення, інтерпретації та емпатії. Особливо це стосується гуманітарних дисциплін, де робота з текстом є основою формування аналітичних навичок і розуміння неоднозначності. Поверхове ознайомлення зі змістом не може повністю замінити процес повільного осмислення аргументів, стилю і контексту. Університети мають активно підтримувати читацьку культуру, але на практиці викладачі дедалі частіше змушені скорочувати обсяги обов’язкового читання, адаптуючись до очікувань студентів і їхнього поточного навантаження. Чи є межа для таких компромісів? Чи може університет зберегти свою академічну місію без системної роботи з великими текстами та складними ідеями?  Агнешка робить висновок, що криза читання у вищій освіті не є локальною проблемою окремих дисциплін, а являє собою загрозливий симптом змін у культурі набуття знань. Поширення цифрових технологій і прагматичне ставлення до освіти змінюють спосіб взаємодії студентів із текстом, що матиме довгострокові наслідки для академічного середовища та інтелектуальної культури загалом.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/one-book-three-weeks-some-universities-would-be-triumph

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект#НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-04-29
Share
ОЕСР: ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ НА ІТАЛІЙСЬКИХ ФІНАНСОВИХ РИНКАХ

ОЕСР: ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ НА ІТАЛІЙСЬКИХ ФІНАНСОВИХ РИНКАХ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Штучний інтелект на італійських фінансових ринках».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Штучний інтелект на італійських фінансових ринках».

У ньому зазначається, що впровадження штучного інтелекту в італійському фінансовому секторі зростає, при цьому лідерами з впровадження є страховий та банківський сектори. Також спостерігається високий рівень розробки та експериментування зі ШІ загального призначення. Із 450 респондентів, які брали участь у проекті ОЕСР, 39% повідомляють про використання ШІ у своїй повсякденній діяльності. Серед основних фінансових секторів найбільша частка впровадження ШІ припадає на страхування (70% респондентів), за яким слідує банківський сектор (59%). Показник запровадження ШІ серед учасників фінансового ринку становить 31%. Найбільш часто згадані варіанти використання ШІ включають оптимізацію внутрішніх процесів та допоміжні функції, що застосовуються у всіх секторах фінансів Італії. Найбільш часті цілі включають аналіз даних, генерацію та узагальнення текстового контенту. Інші поширені варіанти використання включають боротьбу з відмиванням грошей/фінансуванням тероризму, виявлення та запобігання шахрайству, а також підтримку клієнтів (чат-боти). Серед учасників фінансового ринку 60% використовують ШІ для оптимізації внутрішніх процесів, генерації та перекладу текстового контенту. Більшість варіантів використання ШІ у глобальному масштабі залишаються на стадії розробки та експериментування, що свідчить про високу дослідницьку активність. Використання штучного інтелекту (ШІ) набуває все більшого поширення в італійському фінансовому секторі, при цьому експерименти та впровадження швидко зростають, особливо в генеративному ШІ. Спираючись на опитування ОЕСР щодо інновацій ШІ в італійському фінансовому секторі, цей звіт аналізує поточну ситуацію та окреслює політичні міркування, спрямовані на сприяння безпечному та відповідальному розвитку та впровадженню ШІ відповідно до європейської регуляторної бази.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/artificial-intelligence-in-italian-financial-markets_6f42c977-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/artificial-intelligence-in-italian-financial-markets_c7466bd4/6f42c977-en.pdf, https://doi.org/10.1787/6f42c977-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини 

2026-04-28
Share
ОЕСР: МАСШТАБНИЙ ШІ

ОЕСР: МАСШТАБНИЙ ШІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала інформацію про дослідження «Масштабний ШІ (Канада)».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала інформацію про дослідження «Масштабний ШІ (Канада)».

У ньому йдеться про державно-приватне партнерство із Scale AI за підтримки Міністерства інновацій, науки та економічного розвитку Канади, яке реалізується у рамках ініціативи Глобальних інноваційних кластерів. Компанія Scale AI, розташована в Монреалі, підтримує малі та середні підприємства, наукові та освітні установи, що займаються розвитком технологій штучного інтелекту в ланцюжках постачання та пов’язаних з ними додатках. Завдяки міжнародним партнерствам Scale AI позиціонує Канаду як лідера в галузі інновацій у ланцюжках поставок на основі ШІ, забезпечує співпрацю з провідними світовими дослідницькими інститутами та глобальними партнерами у сфері цієї екосистеми, сприяє впровадженню ШІ в різні сектори, а також  підготовку кваліфікованих кадрів. Scale AI є одним із п’яти глобальних кластерів, що займаються стимулюванням застосування та поширення штучного інтелекту в промисловому та сервісному секторах Канади. Він допомагає скоротити розрив між дослідженнями у галузі штучного інтелекту та їхнім комерційним впровадженням, підтримуючи доконкурентні проекти, які зміцнюють національний потенціал в інфраструктурі даних у різних галузях (роздрібна торгівля, виробництво, транспорт, інфраструктура, охорона здоров’я, аерокосмічна промисловість, енергетика, сільське господарство, фінансові послуги).

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/science-technology-and-innovation-policy-case-studies_089a31c7-en/scale-ai-canada_cd1e2c76-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2025/10/science-technology-and-innovation-policy-case-studies_ce5ab8f1/scale-ai-canada_373915a6/cd1e2c76-en.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-27
Share
СЕРТИФІКАЦІЯ GOOGLE З ПРОФЕСІЙНОГО ВИКОРИСТАННЯ ШІ

СЕРТИФІКАЦІЯ GOOGLE З ПРОФЕСІЙНОГО ВИКОРИСТАННЯ ШІ

Google та EdEra оголосили про старт ініціативи «Сертифікація Google з професійного використання ШІ» для українців, які прагнуть опанувати актуальні ШІ-навички та адаптуватися до змін на ринку праці.

Google та EdEra оголосили про старт ініціативи «Сертифікація Google з професійного використання ШІ» для українців, які прагнуть опанувати актуальні ШІ-навички та адаптуватися до змін на ринку праці.

Програма складається із шести курсів та фінального проєкту, розробленого слухачами за менторської підтримки. Учасники дізнаються, як використовувати ШІ відповідально та безпечно; як перетворити ШІ на надійного співробітника за допомогою встановлення чітких інструкцій; як створити власні застосунки навіть не маючи досвіду програмування; як генерувати креативні ідеї за допомогою ШІ; як створювати зображення, відео та генерувати тексти; як проводити дослідження та збирати інформацію; як здійснювати візуалізацію даних. Навчання безкоштовне та буде доступне для всіх, хто цікавиться темою штучного інтелекту і пройде попередній відбір. Подати заявку на участь можна до 5 травня 2026 року.

Детальніше: https://ed-era.com/google-ai-essentials/?utm_source=octopus&utm_medium=link&utm_campaign=email&utm_content=release

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям  #НРАТ_ОсвітаОнлайн

2026-04-24
Share
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ: ЧИ НАМ ВСЕ ЩЕ ПОТРІБНО ДУМАТИ?

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ: ЧИ НАМ ВСЕ ЩЕ ПОТРІБНО ДУМАТИ?

На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО)  у черговому випуску «Кур’єр ЮНЕСКО» опублікована стаття Аньєс Бардон «Штучний інтелект: чи нам все ще потрібно думати?».

На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО)  у черговому випуску «Кур’єр ЮНЕСКО» опублікована стаття Аньєс Бардон «Штучний інтелект: чи нам все ще потрібно думати?».

У ній автор зазначає, що лише за кілька років генеративний штучний інтелект перевернув усталені уявлення про навчання, передачу знань та унікальність людського розуму. Він «увірвався до навчальної аудиторії» як високотехнологічний засіб для списування, що створює ідеально структуровані відповіді на завдання, наповнені науковими посиланнями, але зовсім не пов’язані з реальними здібностями учнів. Викладачі поступово усвідомили вплив цього нового інструменту, який не лише надає доступ до нескінченної кількості контенту, а й дозволяє створювати його. Наразі постало питання не виявлення фактів списування, а оцінювання знань. ГШІ змінює методи навчання, багато викладачів тепер віддають пріоритет усній комунікації та заняттям у класі, а не домашнім завданням. І хоча ГШІ відкриває нові перспективи, багато хто стурбований його впливом на когнітивний розвиток користувачів. ЮНЕСКО ще у 2021 році розробила етичні принципи ШІ та рекомендації з його використання, які мають гарантувати, що цей інструмент справді служитиме людству. У вересні 2023 року організація опублікувала перший «Посібник з ГШІ в освіті та дослідженнях», а також кілька посібників з компетенцій для студентів і викладачів, де наголошується на вирішальній ролі навчання. У світі, насиченому даними, справжня компетентність як ніколи раніше полягає у здатності розуміти, аналізувати, організовувати та осмислювати. Без цієї здібності,  неможливо зберегти основи індивідуальної автономії, свободи волі та керувати застосуванням технологій. Навчання, роздуми та мислення означають зростання як особистості, розвиток допитливості, комунікабельності та критичного мислення.

Детальніше: https://courier.unesco.org/enhttps://courier.unesco.org/en/latest

Фото: ЮНЕСКО

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_UNESCO #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-04-23
Share
ОЕСР: ІННОВАЦІЇ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ

ОЕСР: ІННОВАЦІЇ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала короткий огляд «Як інновації можуть сприяти збереженню біорізноманіття?» із серії «Аналітичні огляди ОЕСР».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала короткий огляд «Як інновації можуть сприяти збереженню біорізноманіття?» із серії «Аналітичні огляди ОЕСР».

У ньому зазначається, що інновації є потужним інструментом  захисту та відновлення біорізноманіття. Він також здатний генеруювати нові види економічної діяльності, засновані на технологічних інноваціях (використання дронів для моніторингу та відновлення біорізноманіття) та нетехнологічних інноваціях (нові бізнес-моделі, сприятливі для біорізноманіття, нові схеми маркування чи сертифікації, які враховують аспекти біорізноманіття у продуктах для створення ринкового попиту на товари та послуги, що позитивно впливають на біорізноманіття). Експерти розглядають цифрові технології та інструменти, які забезпечують  трансформації в широкому спектрі – від моніторингу до розуміння та управління біорізноманіттям. Такі технології, як штучний інтелект, дрони та супутникові знімки, покращують збір даних, аналіз ситуації та прийняття обґрунтованих рішень задля збереження та відновлення екосистем, зокрема у віддалених або важкодоступних районах. Вони також пропонують можливості для відповідної масштабної співпраці між вченими та громадянами, дозволяючи створювати віртуальні платформи та сховища. Інновації у галузі біорізноманіття виграють від співпраці між різними секторами та дисциплінами, поєднуючи знання в галузі екологічних та біологічних наук, робототехніки, біотехнологій, штучного інтелекту, аналізу великих даних тощо. Така співпраця та широке залучення громадян відбувається через платформи громадянської науки, які забезпечують безперервний, масштабніший моніторинг видів та екосистем. Сільськогосподарські інновації відіграють ключову роль у протидії втраті біорізноманіття та забезпеченні відновлення екосистем. Технологічні та нетехнологічні рішення можуть допомогти підвищити ефективність використання ресурсів, відновити ґрунти, покращити біорізноманіття та зменшити вплив на навколишнє середовище. Політика, що підтримує поширення та місцеву адаптацію інновацій, може мати позитивний вплив не лише у локальному масштабі.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/how-can-innovation-support-biodiversity_a78dc611-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/how-can-innovation-support-biodiversity_e3696431/a78dc611-en.pdf, https://doi.org/10.1787/a78dc611-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини  #НРАТ_Громадська наука

2026-04-23
Share
ОЕСР: ВІД ДОСЛІДЖЕНЬ НА ПОЛИЦІ ДО ДОСЛІДЖЕНЬ У ВИКОРИСТАННІ

ОЕСР: ВІД ДОСЛІДЖЕНЬ НА ПОЛИЦІ ДО ДОСЛІДЖЕНЬ У ВИКОРИСТАННІ

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку у розділі «Освіта та навички» опублікована стаття «Від досліджень на полиці до досліджень у використанні».

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку у розділі «Освіта та навички» опублікована стаття «Від досліджень на полиці до досліджень у використанні».

У ній зазначається, що для багатьох викладачів, керівників акладів освіти та політиків використання досліджень у сфері освіти виглядає, як намагання знайти правильний маршрут. Існує величезна кількість наукових доказів, ніж будь-коли раніше в історії людства, але вони розпорошені по журналах, базах даних та вебсайтах, написані технічною мовою та не мають чіткого зв’язку з питаннями, які люди ставлять перед собою у своїй повсякденній роботі. Упродовж останніх років кілька «рух доказів» почав змінювати цю ситуацію. ОЕСР називає свій внесок у цей рух «Мережею доказів для освіти». Це довгострокова програма, спрямована на спрощення пошуку та використання досліджень в освітній політиці та на практиці. У статті розглядаються питання забезпечення умов для максимально ефективного використання доказів і стверджується: щоб створити систему доказів, які справді підтримують освітян та політиків, потрібно зміцнити три взаємопов’язані сфери – зіставлення, навігацію та колективне навчання. Вже формуються підвалини для глибоких зрушень того, як докази формуються та поширюються: від досліджень, орієнтованих на практику, до питань, орієнтованих на користувача; від вузькофокусованих досліджень до синтезу «живих» доказів; від інформаційного «шуму» до системної підтримки використання; від ізольованих ініціатив до глобальної інфраструктури. Ці зміни мають вплинути не лише на те, як країни формують політику та як педагоги викладають, а й на діяльність урядів та міжнародних організацій, у т.ч. ОЕСР. Глобальна інфраструктура та інструменти штучного інтелекту дозволяють швидко синтезувати та узагальнювати дослідження, отже наразі необхідно забезпечити координацію, встановлення стандартів та надання  підтримки, щоб забезпечити достовірність, актуальність та справжню корисність доказів для прийняття рішень. За допомогою Evidence Web for Education ОЕСР прагне зробити саме це. Важливо, щоб викладачі, керівники закладів освіти та політики могли знайти потрібні їм шляхи щоб швидко, впевнено та вчасно забезпечувати реальні зміни в системі освіти.

Детальніше: https://oecdedutoday.com/from-research-on-the-shelf-to-research-in-use/, https://www.oecd.org/en/about/projects/evidence-web-for-education1.html, https://jacobsfoundation.org/activity/synthesis-ready-evidence-repository/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2026-04-22
Share
ВІД ШІ-АСИСТЕНТІВ ДО ШІ-АГЕНТІВ

ВІД ШІ-АСИСТЕНТІВ ДО ШІ-АГЕНТІВ

Міністерство цифрової трансформації України оприлюднило «Рекомендації з відповідального використання систем штучного інтелекту для публічного та приватного секторів».

Міністерство цифрової трансформації України оприлюднило «Рекомендації з відповідального використання систем штучного інтелекту для публічного та приватного секторів».

Документ покликаний надати пояснення щодо того, як зі зміною рівня автономності ШІ змінюються функціональні можливості систем, відповідальність та ризики. У ньому викладені підходи до класифікації рівнів автономності систем ШІ, описані їхні характеристики, можливості, обмеження, ризики, а також містяться поради стосовно упровадження. Наприклад, Американська медична асоціація розробила трирівневу таксономію ШІ для клінічного використання: assistive (допоміжний), augmentative (доповнювальний) та autonomous (автономний), де кожен рівень має різний ступінь втручання людини. У сфері транспорту найбільш поширеною є класифікація за стандартом SAE International, де представлені шість рівнів автономності: від нульового (повна залежність від водія) до п’ятого (повна автономність без потреби втручання людини). У посібнику Мінцифри систематизовано інформацію про рівні автономності ШІ, їх ключові відмінності, а також умови, за яких застосування того чи іншого рівня є доцільним. Показано, яких управлінських, операційних або стратегічних результатів може досягти користувач, організація чи установа залежно від обраного ступеня автономності ШІ; як оцінювати рівні автономності систем та керувати ризиками; як захистити свої дані під час роботи з АІ; які існують практичні інструменти для впровадження ШІ у діяльність.

Детальніше: https://storage.thedigital.gov.ua/files/4/b4/db247c50df4a1f37f8b716dff1121b4f.pdfhttps://www.facebook.com/mintsyfra/posts/pfbid02rHZXyhFzgL9cu7rQa9RPjbUiagJNA24Uu71ER5nAtirdbk882nW62ZutHiHeHAJ5l

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-04-21
Share
ШІ ПРОВОКУЄ СТУДЕНТІВ І ВИКЛАДАЧІВ НА АКАДЕМІЧНУ НЕДОБРОЧЕСНІСТЬ?

ШІ ПРОВОКУЄ СТУДЕНТІВ І ВИКЛАДАЧІВ НА АКАДЕМІЧНУ НЕДОБРОЧЕСНІСТЬ?

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєт Роуселл «Чи є масове списування неминучим наслідком поширення штучного інтелекту?».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєт Роуселл «Чи є масове списування неминучим наслідком поширення штучного інтелекту?».

У ній автор запрошує до дискусії про негативні аспекти та загрози, які несе використання інструментів ШІ у вищій освіті,  зокрема – академічної недоброчесності. Автор розглядає поширені побоювання викладачів, пов’язані з появою інструментів, здатних автоматично створювати тексти та виконувати навчальні завдання. Дійсно, нові технології значно ускладнюють виявлення списування, що створює відчуття втрати контролю над оцінюванням і навіть формує уявлення про можливу девальвацію навчальних результатів. Але проблема не обмежується лише технологіями. Частина експертів вважає, що штучний інтелект лише загострив вже наявні структурні суперечності у вищій освіті, зокрема – масовізацію навчання, орієнтацію на формальні результати та зростання адміністративного тиску. За таких умов спокуса спрощення оцінювання або формального виставлення балів може виникати не лише у студентів, а й у самих викладачів. Нинішня практика  обмежується зазвичай «формальними»  підходами,  а відповідь на ШІ, як правило, зводиться до посилення контролю або повернення до традиційних форм оцінювання. Такі рішення не враховують зміну природи навчального процесу, в якому цифрові інструменти стають невід’ємною частиною роботи з інформацією. Необхідно переглядати освітні практики, змінювати форму завдань, способи перевірки знань, актуалізувати формат взаємодії між викладачем і студентами. Питання масового списування не можна пояснювати лише впливом штучного інтелекту, його потрібно розглядати у більш широкому контексті трансформації університетської освіти, де технологічні зміни підсилюють уже наявні тенденції та вимагають системного переосмислення цілей і механізмів навчання.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/mass-cheating-inevitable-result-ais-rise

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-04-17
Share
ОЕСР: ПРОГНОЗУВАННЯ  ТЕХНОЛОГІЧНИХ  ПЕРСПЕКТИВ

ОЕСР: ПРОГНОЗУВАННЯ  ТЕХНОЛОГІЧНИХ  ПЕРСПЕКТИВ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Розвиток потенціалу у прогнозуванні технологічних перспектив: посібник для політиків» із серії «Робочі документи ОЕСР з науки, технологій та промисловості».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Розвиток потенціалу у прогнозуванні технологічних перспектив: посібник для політиків» із серії «Робочі документи ОЕСР з науки, технологій та промисловості».

Зазначається, що  уряди наразі стикаються з подвійним завданням: передбачати розвиток та оцінити наслідки появи нових конвергентних технологій, одночасно забезпечуючи стійкість національної політики в умовах швидких змін. Сканування горизонтів розвитку пропонує один із способів вирішення цього завдання, дозволяючи виявляти ранні сигнали, визначати технологічні тенденції та безпосередньо пов’язувати їх із політичними питаннями. При інтеграції у процес прийняття рішень сканування горизонтів розвитку дає урядам перевагу на ранньому етапі: підготуватися до викликів, найкращим чином скористатися можливостями, що виникають, узгодити інвестиції в науку, технології та інновації з довгостроковими національними пріоритетами. Однак осмислення ранніх сигналів про потенційні можливості є ключовою проблемою, з якою стикаються різні учасники процесу сканування горизонтів розвитку як у приватному, так і державному секторах. Щоб визначити, коли сканування горизонтів розвитку технологій є відповідним інструментом, важливо розуміти, що може дати цей інструмент, хто може його використовувати, які його очікувані результати та потенціал залежно від політичного контексту і наявних ресурсів. У цьому документі розглядається, як можна допомогти урядам передбачити появу нових і конвергентних технологій та і реагувати на них. Ґрунтуючись на великому масиві практичних даних, накопичених за 2020–2025 роки, експерти пропонують різноманітні підходи для державних органів та міжнародних ініціатив, поглиблюють методологію та показують, як можна інтегрувати в цю аналітику інструменти штучного інтелекту. У документі визначено ключові технології (передові матеріали, квантові технології, біоінженерія тощо) та описано їх політичні наслідки для безпеки, стійкості, екологічності. Висвітлюються проблеми інтерпретації ранніх сигналів та демонструється необхідність запровадження надійних стандартів та міжнародного співробітництва для забезпечення ефективного використання аналізу перспектив у формуванні політики й прийняття політичних рішень у галузі науки, технологій та інновацій.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/building-capacity-in-technology-horizon-scanning_b4f0d383-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/building-capacity-in-technology-horizon-scanning_7a0a98c6/b4f0d383-en.pdf, https://doi.org/10.1787/b4f0d383-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини 

2026-04-17
Share