Post image ШI-ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ПРЕЗЕНТАЦІЙ

ШI-ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ПРЕЗЕНТАЦІЙ

На ресурсах проєкту Uni-Biz Bridge оприлюднений короткий огляд ШI-інструментів, які доцільно використовувати для створення презентацій.

На ресурсах проєкту Uni-Biz Bridge оприлюднений короткий огляд ШI-інструментів, які доцільно використовувати для створення презентацій.

Підготовка до лекцій, конференцій, захистів чи відкритих занять часто займає багато часу. Частину цієї роботи можуть взяти на себе ШI-інструменти, які можуть створювати якісні презентації. Зокрема: Gamma – один із найпопулярніших ШI-сервісів для створення презентацій, якому достатньо вказати тему або завантажити текст і він запропонує структуру, наповнення та оформлення слайдів; Pitch – платформа з ШI-генерації презентацій, яка дозволяє забезпечити спільну роботу над матеріалами; Presentations.ai  допомагає швидко перетворити ідею або план виступу на готову презентацію з логічною структурою та дизайном; Alai – генерує презентацію на основі короткого опису теми та допомагає сформувати послідовну історію викладу матеріалу. Разом із тим, слід ураховувати, що навіть найкращі інструменти  ШI не можуть використовуватись без людського контролю, нагляду, креативності, оскільки вони на знають специфіки  аудиторії та вирішуваних завдань. Отже експертиза, зміст та приклади викладач має залишати за собою.

Детальніше: https://t.me/ugen_UBB/1148, https://gamma.app/uk, https://pitch.com/, https://www.presentations.ai/, https://getalai.com/,

Фото: UGEN

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2026-07-29
Share
Post image ОЕСР: ПІДТРИМКА ВІДПОВІДАЛЬНОГО ВПРОВАДЖЕННЯ ГШІ В ОСВІТІ

ОЕСР: ПІДТРИМКА ВІДПОВІДАЛЬНОГО ВПРОВАДЖЕННЯ ГШІ В ОСВІТІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Політика підтримки відповідального та систематичного впровадження ГШІ у вищій освіті» із серії «ОЕСР: освітні теми».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Політика підтримки відповідального та систематичного впровадження ГШІ у вищій освіті» із серії «ОЕСР: освітні теми».

У ньому зазначається, що генеративний штучний інтелект широко, але разом із тим нерівномірно використовується у вищій освіті. Майже всі студенти та більшість викладачів мають досвід роботи з ГШІ. За три роки з моменту публічного випуску першого інструменту нового покоління генеративного штучного інтелекту наприкінці 2022 року він перетворився з новинки на інструмент, що повсюдно використовується студентами та викладачами. Наразі більшість наявних даних про використання ГШІ у вищій освіті заснована на нерепрезентативних опитуваннях. І хоча їх результати постійно вказують на високий рівень використання ГШІ, не можна інтерпретувати ці дані як точні оцінки, – скоріше це ознаки тенденцій, що формуються. У Сполученому Королівстві частка студентів, які повідомляють про використання ГШІ, зросла з 66% на початку 2024 року до 92% у 2025 році та 95% у 2026 році. У Німеччині використання ГШІ серед студентів збільшилося з 63% у 2023 році до більш ніж 90% у 2025 році. У Франції дослідження показало, що 55% студентів закладів вищої освіти використовували інструменти ГШІ у 2023 році, а в 2025 їх кількість збільшилась до 82%. У Сполучених Штатах Америки близько 88% студентів, що навчаються на  програмах молодшого спеціаліста чи бакалавра використовували інструменти ШІ хоча б іноді. Опитування 2024 року, яке охопило 16 країн, показало: 86% студентів ЗВО використовують ГШІ під час навчання. Зростаючі можливості та швидке поширення технологій штучного інтелекту змінюють вищу освіту, впливаючи на те, як навчаються та як отримують необхідну підтримку студенти, як відбувається викладання та оцінювання, які навички та знання потрібні студентам, як проводяться дослідження, а також як ГШІ впливає на управління навчальними закладами. У цьому документі  показано, як генеративний ШІ впроваджується та використовується у вищій освіті, висвітлюються його можливості та проблеми, зокрема – щодо захисту даних, академічної доброчесності, рівності, надійності згенерованого контенту та його впливу на формування знань і навичок студентів. Спираючись на інформацію про досвід країн-членів ОЕСР та країн-партнерів, експерти визначають п’ять сфер для нових політичних відповідей на поширення ГШІ, які мають реалізовуватись на системному рівні. Йдеться про рекомендації щодо відповідального використання ГШІ, розроблення спільних підходів до дотримання вимог та закупівлі його інструментів, забезпечення розвитку компетенцій ШІ, підтримку збору доказів та пілотних оцінок впливу ГШІ, а також розроблення спеціалізованих інструментів ШІ для вищої освіти.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/policies-supporting-responsible-and-systematic-genai-adoption-in-higher-education_c4e5621f-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/policies-supporting-responsible-and-systematic-genai-adoption-in-higher-education_0f8d9b9f/c4e5621f-en.pdf,https://doi.org/10.1787/c4e5621f-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2026-07-29
Share
Post image СТВОРЕННЯ НАЦПЛАТФОРМИ ДЛЯ ШI-СПІЛЬНОТИ

СТВОРЕННЯ НАЦПЛАТФОРМИ ДЛЯ ШI-СПІЛЬНОТИ

Міністерство цифрової трансформації України спільно з AI HOUSE запускають масштабне картування ШІ-ініціатив на єдиній Національній платформі AI-спільноти.

Міністерство цифрової трансформації України спільно з AI HOUSE запускають масштабне картування ШІ-ініціатив на єдиній Національній платформі AI-спільноти.

Наразі стартував перший етап, в рамках якого здійснюється збір заявок від учасників ринку та створення відкритого реєстру. Платформа стане єдиним вікном для інновацій, що буде корисним для фахівців, які хочуть долучитися до проєктів або шукають можливості для розвитку, так і для держави, яка потребує відповідної експертизи. Нова веб-платформа міститиме ключову інформацію щодо організацій; календар подій, мітапів та хакатонів; статистику розвитку екосистеми; новини. До подання заявок запрошуються спільноти з технічних та суміжних сфер, освітні ініціативи, дослідницькі центри, регіональні хаби та індустріальні об’єднання. Планується, що до кінця поточного року команда проєкту складе відкритий реєстр зі щонайменше 20-30 провідних гравців ринку.

Детальніше: https://thedigital.gov.ua/news/shtuchnyy-intelekt/obyednuyemo-rynok-shtuchnoho-intelektu-stvoriuyemo-yedynu-natsionalnu-platformu-dlia-ai-spilnot, https://ai.thedigital.gov.ua/, https://form.typeform.com/to/OhpQIWm4?utm_campaign=mintsyfra 

Фото: Мінцифри

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-07-27
Share
Post image ОЕСР: ЕКСПЕРИМЕНТИ З ГШІ В ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ

ОЕСР: ЕКСПЕРИМЕНТИ З ГШІ В ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Експерименти з генеративним штучним інтелектом в державному управлінні: висновки з нових рекомендацій» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань державного управління».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Експерименти з генеративним штучним інтелектом в державному управлінні: висновки з нових рекомендацій» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань державного управління».

У ньому зазначається, що  технології штучного інтелекту швидко розвиваються, створюючи значні можливості для підвищення продуктивності й підтримки інновацій та підприємництва. Уряди швидко виявили потенційні переваги ГШІ та почали розробляти  відповідні посібники з використання цих інструментів в державному управлінні, наприклад «Посібник з ШІ для уряду Великобританії».  Дослідники з Інституту Алана Тьюринга виявили, що «генеративний ШІ вже поширений у державному секторі», він підтримує до 41% завдань, забезпечуючи значну економію часу при систематичному застосуванні. Однак більша частина упровадження є «тіньовим ШІ», який використовується несанкціоновано без офіційного схвалення чи нагляду, неорганізовано, без чітких керівних принципів. У документі розглядається зростаючий розрив між швидким, децентралізованим упровадженням ГШІ та відстаючими механізмами державного управління, аналізі експериментів, управлінні ризиками та відповідальному впровадженні технологій. Вивчення офіційних рекомендацій, підготовлених у 14-ти країнах, а також академічної літератури і тематичних досліджень, дозволило зрозуміти, як різні юрисдикції втілюють етичні принципи поводження з ШІ в операційну практику та встановити їх фрагментованість.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/generative-ai-experimentation-in-government_42815683-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/generative-ai-experimentation-in-government_706b6f2b/42815683-en.pdf, https://doi.org/10.1787/42815683-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини 

2026-07-24
Share
Post image ЗАМІСТЬ СПРАВЖНЬОЇ ОСВІТИ – МЕТАКОГНІТИВНІ ЛІНОЩІ, ФОРМАЛІЗМ ТА ПОРОЖНІ АУДИТОРІЇ

ЗАМІСТЬ СПРАВЖНЬОЇ ОСВІТИ – МЕТАКОГНІТИВНІ ЛІНОЩІ, ФОРМАЛІЗМ ТА ПОРОЖНІ АУДИТОРІЇ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Маріо Сеновільї та Елени Лікете «Порожні лекційні аудиторії є наслідком спотвореного ставлення студентів до необхідних зусиль».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Маріо Сеновільї та Елени Лікете «Порожні лекційні аудиторії є наслідком спотвореного ставлення студентів до необхідних зусиль».

У ній автори стверджують, що різке скорочення відвідуваності занять у сучасних університетах не можна пояснити лише появою генеративного штучного інтелекту або економічними труднощами студентів. Проблема має значно глибші культурні та соціальні причини.  Не можна пояснювати масове невідвідування занять поширенням генеративного штучного інтелекту, адже різке зростання прогулів розпочалося у 2020 році під час пандемії, тоді як ChatGPT став широко доступним лише наприкінці 2022 року. Якби студенти активно використовували генеративні моделі для самостійної підготовки, вони приходили б на практичні заняття із певним рівнем опрацювання матеріалу. Але насправді ті, хто пропускає лекції, зазвичай не читають рекомендованої літератури, не виконують підготовчої роботи та не демонструють готовності взяти участь в обговоренні. Проблема – не в заміні людських зусиль технологіями, а у відмові від цих зусиль. Зв’язок між регулярним відвідуванням занять та успішністю навчання залишається таким самим сильним, як і раніше.  Університети зробили пропуск занять практично безнаслідковим завдяки доступності записів лекцій, презентацій та інших електронних матеріалів. За таких умов відвідування дедалі частіше сприймається як необов’язковий елемент навчання.  Використання ГШІ може створювати ілюзію навчання, але у студентів не формується глибокого розуміння матеріалу, а короткострокове поліпшення результатів не супроводжується розвитком здатності самостійно застосовувати набуті знання

(явище «метакогнітивних лінощів»). Дослідження свідчать про переваги рукописного конспектування, оскільки сам процес осмислення й переказу інформації є важливою складовою навчання.  Сучасна система вищої освіти упродовж останніх десятиліть послідовно усувала труднощі, які раніше були невід’ємною частиною навчального процесу. Записи лекцій замінили обов’язкову присутність, презентації — ведення конспектів, а окремі форми групової роботи — індивідуальну відповідальність. Кожне таке рішення окремо мало раціональне підґрунтя, однак у сукупності вони поступово послабили роль особистих зусиль у навчанні. Крім того університетські системи оцінювання все частіше стимулюють викладачів до зниження академічних вимог, оскільки більш суворі стандарти негативно позначаються на студентських оцінках їхньої роботи.  Звісно, системі освіти необхідно адаптуватись до епохи генеративного штучного інтелекту, але одні лише технологічні чи методичні зміни не розв’яжуть проблему. Необхідно виховувати повагу до інтелектуальної праці, відповідального ставлення до навчання та  мотивувати студентів систематично працювати над собою.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/empty-lectures-stem-students-fractured-relationship-effort

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_TimesHigherEducation  #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-07-23
Share
Post image ШІ-ПОМІЧНИК НА ПОРТАЛІ НРАТ: РОЗУМНИЙ ПОШУК ТА НАВІГАЦІЯ

ШІ-ПОМІЧНИК НА ПОРТАЛІ НРАТ: РОЗУМНИЙ ПОШУК ТА НАВІГАЦІЯ

Цифрова інфраструктура відкритої науки вимагає швидких рішень та ефективного управління великими масивами інформації. Щоб зробити взаємодію з ресурсами Національного репозитарію академічних текстів (НРАТ) ще більш комфортною, на офіційному вебпорталі розпочинає роботу інтерактивний ШІ-помічник.

Цифрова інфраструктура відкритої науки вимагає швидких рішень та ефективного управління великими масивами інформації. Щоб зробити взаємодію з ресурсами Національного репозитарію академічних текстів (НРАТ) ще більш комфортною, на офіційному вебпорталі розпочинає роботу інтерактивний ШІ-помічник.

Цифровий інструмент на основі штучного інтелекту створений для оперативної підтримки науковців, освітян, експертів та всіх користувачів платформи. Основне його завдання –  спростити навігацію порталом, зробити використання його можливостей більш зручним та ефективним для відвідувачів та користувачів. Система працює у форматі діалогового вікна і здатна надавати точні й структуровані відповіді на широке коло організаційних і процедурних запитань. Зокрема, він допоможе оперативно зорієнтуватися в тому, як здійснити реєстрацію та авторизацію (покроковий супровід створення кабінету, налаштування профілю користувача тощо); розкаже про наявні на порталі цифрові сервіси та  переваги їх застосування; надасть консультацію щодо інформаційної інтеграції НРАТ із локальними репозитаріями, правил подання та оприлюднення матеріалів. Завдяки автоматизації базових запитів відвідувачі порталу зможуть отримувати необхідні підказки миттєво, у режимі 24/7, що дозволить службі технічної підтримки НРАТ більше часу приділяти індивідуальній комунікації в рамках вирішення нестандартних питань. Упровадження інтелектуальних агентів є черговим кроком у розвитку Нацрепозитарію в рамках загальної стратегії розвитку цифрової грамотності, розширення доступу до наукових знань та формування прозорого і зручного дослідницького простору. Новий сервіс уже доступний в режимі бета-тестування на головній сторінці вебпорталу НРАТ.

Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua, https://nrat.ukrintei.ua/service-updates/, https://nrat.ukrintei.ua/service-updates/na-vebportali-nrat-zapushheno-shi-pomichnyka/

Фото: НРАТ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини   #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_ВідкритаНаука

2026-07-22
Share
Post image ЯК ЗМІЦНИТИ ДОВІРУ ДО УНІВЕРСИТЕТСЬКИХ ДИПЛОМІВ? СЛІД ПЕРЕВІРЯТИ НЕ ПРОЦЕДУРИ, А РЕАЛЬНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ

ЯК ЗМІЦНИТИ ДОВІРУ ДО УНІВЕРСИТЕТСЬКИХ ДИПЛОМІВ? СЛІД ПЕРЕВІРЯТИ НЕ ПРОЦЕДУРИ, А РЕАЛЬНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Алана Фінкеля «Університети слід перевіряти на предмет досягнення результатів навчання».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Алана Фінкеля «Університети слід перевіряти на предмет досягнення результатів навчання».

У ній автор розмірковує над тим, як стрімке поширення генеративного штучного інтелекту змінює підходи до оцінювання якості вищої освіти і пропонує запровадити незалежний аудит, який підтверджував би, що випускники дійсно опанували компетентності, передбачені освітніми програмами. Наразі традиційні механізми забезпечення якості все менше відповідають новим реаліям, в яких студенти широко використовують генеративний штучний інтелект під час навчання. Якщо раніше основна увага приділялася організації освітнього процесу, змісту програм і дотриманню встановлених процедур, то сьогодні ключовим питанням стає підтвердження того, що студент дійсно досяг визначених результатів навчання незалежно від інструментів, які використовувалися під час підготовки. Автор наголошує, що університетські дипломи мають залишатися суспільною гарантією сформованих знань і компетентностей. Зовнішнє забезпечення якості має оцінювати не лише відповідність освітнього процесу нормативним вимогам, а й фактичне досягнення випускниками результатів навчання, – університет має нести відповідальність за кінцевий результат. Боротьба з використанням ШІ  й спроби повністю його заборонити в навчальній аудиторії навряд чи можуть стати довгостроковим рішенням. Необхідно переосмислити систему оцінювання, зосередившись на компетентностях здобувача освіти в умовах контрольованого оцінювання. Рішенням може стати запровадження незалежної системи міжнародного аудиту результатів навчання. Йдеться не про перевірку окремих студентів зовнішніми аудиторами, а про оцінювання того, наскільки ефективно сам університет забезпечує достовірність власної системи оцінювання та відповідність присвоєної кваліфікації реальному рівню підготовки. Тоді студенти отримуватимуть диплом, цінність якого підтверджена незалежною оцінкою; роботодавці матимуть більше упевненості у професійній підготовці випускників; університети отримають можливість зміцнити власну репутацію; а суспільство — додаткові гарантії того, що система вищої освіти ефективно виконує свою місію. Університети мають приділяти більше уваги розвитку критичного мислення, здатності аналізувати інформацію, аргументувати власну позицію, приймати обґрунтовані рішення та застосовувати знання в нових ситуаціях. Саме такі компетентності  повинні стати основою сучасних результатів навчання. Автор пропонує переосмислити саму філософію зовнішнього забезпечення якості вищої освіти: якщо сьогодні системи акредитації переважно оцінюють організацію освітнього процесу та відповідність установленим вимогам, то надалі акцент має зміститись на підтвердження реальних освітніх результатів.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/universities-should-be-audited-whether-learning-outcomes-are-met

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_TimesHigherEducation  #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2026-07-22
Share
Post image ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ В ЕПОХУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ В ЕПОХУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Юридичний факультет Чиказького університету оприлюднив меморандум щодо розвитку юридичної освіти в епоху штучного інтелекту.

Юридичний факультет Чиказького університету оприлюднив меморандум щодо розвитку юридичної освіти в епоху штучного інтелекту.

Документ  ґрунтується на результатах консультацій, набутому у попередні три роки досвіді та прагне встановити рамки для адаптації юридичної освіти до ери штучного інтелекту. Ключовими є три питання: 1) формування педагогіки та оцінювання, стійких до штучного інтелекту; 2) підвищення рівня «основних людських» навичок, які відрізняють кращих юристів; 3) навчання відповідальному, ефективному та етичному використанню ШІ.  Замість того, щоб намагатися заборонити штучний інтелект або ігнорувати його ризики для навчання, педагогіка та системи оцінювання повинні бути розроблені таким чином, щоб студенти навчилися критично мислити та вирішувати юридичні проблеми з обґрунтованим професійним судженням. Таким чином, нам потрібно забезпечити, щоб наші студенти не покладалися на спрощені інструменти ШІ, які допомагають їм знаходити прості відповіді, але гальмують інтелектуальний розвиток. Це вимагає переосмислення технологій, які ми дозволяємо використовувати в наших класах, завдань, які ми даємо нашим учням, і способів оцінювання їхньої успішності. Потрібна педагогіка, стійка до штучного інтелекту, – йдеться про способи взаємодії в класі та оцінювання успішності, які винагороджують старанну й постійну взаємодію учнів з матеріалом і не перекладають роботу на інструменти штучного інтелекту. Це не означає спроби запобігти використанню штучного інтелекту всіма учнями, а навпаки – фокусування зусиль на залученості учнів. Штучний інтелект може трансформувати юридичну професію, але багато аспектів юридичної практики, ймовірно, залишаться прерогативою людей не лише тому, що люди добре в них розбираються, а й тому, що клієнти, роботодавці, судді та суспільство бажатимуть, щоб люди їх виконували. Серед іншого, ці аспекти юридичної практики, ймовірно, включатимуть усну адвокатську діяльність, стратегічне судження, критичне мислення, розвиток і підтримку відносин з клієнтами та зацікавленими сторонами. Звичайно, існують способи, за допомогою яких штучний інтелект може допомогти людям у виконанні цих завдань. Але юридична освіта повинна зосереджуватись на підготовці студентів до тих аспектів юридичної практики, для яких люди, ймовірно, залишатимуться необхідними. ШІ вже є поширеною частиною юридичної практики і надалі ставатиме ще більш поширеною. Нереалістично думати, що студенти та юристи не використовуватимуть штучний інтелект. Але юридичні технології швидко змінюються, і немає жодної гарантії, що конкретні інструменти чи методи штучного інтелекту, які є популярними сьогодні, будуть корисними, коли студенти почнуть практикувати. Таким чином, навчання навичкам роботи зі штучним інтелектом вимагає більше, ніж просто підготовки студентів, які можуть використовувати інструменти, що вже є частиною юридичної практики. Юридичні школи повинні надати студентам аналітичні навички й теоретичний інструментарій для адаптації до зміни технологій. Студенти мають навчатись використовувати штучний інтелект відповідально, ефективно та етично. Ці три компоненти стратегічного бачення узгоджуються з зобов’язанням юридичного факультету щодо ретельної юридичної підготовки, новими дослідженнями щодо ролі ШІ в освіті, а також місією Чиказького університету. Відповідно перший рік навчання (перший курс) визнається вирішальним періодом формування студентів-юристів. Він закладає основу для розвитку критичного мислення, навичок юридичного письма та стратегічного судження упродовж всього терміну навчання в юридичній школі та у подальшому професійному житті. Під час навчання на першому курсі цінність наполегливої ​​праці, навіть з концепціями, які є другою натурою для досвідчених юристів, є надзвичайно важливою. Студентський досвід в оцінці якості результатів штучного інтелекту знаходиться на найнижчому рівні. Потреба у співпраці викладачів для створення послідовного, стійкого до штучного інтелекту підходу до педагогіки є особливо гострою в цьому контексті. З цієї причини юридичний факультет приймає правила, які встановлюють узгоджені норми для викладання та оцінювання, стійкого до штучного інтелекту, у всіх розділах першого курсу в усіх основних курсах першого курсу (цивільний процес, делікти, елементи права, договори, майно, кримінальне право, конституційне право, тлумачення статутних норм та транзакційне право). Упродовж 2026–2027 навчального року буде пілотуватись скоординований підхід до аудиторних занять та іспитів в рамках основної навчальної програми. Забороняється використання електронних пристроїв (таких, як ноутбуки, планшети, телефони) в аудиторії. З цієї політики будуть деякі винятки: наприклад, викладачі можуть призначити класних «писарів», які можуть використовувати електронні пристрої для ведення нотаток під час заняття, викладачі можуть дозволити використання електронних пристроїв для певних технологічно підготовлених заходів (таких як інтерактивні опитування в аудиторії), буде забезпечено урахування потреб людей з інвалідністю відповідно до чинного законодавства. Іспити проводитимуться в аудиторії без доступу до інтернету, електронних файлів чи додатків. І найголовніше, буде продовжена давня традиція наголосу на методі Сократа як частині цих курсів. Такий скоординований підхід відображає наш досвід та науковий консенсус щодо того, що активна особиста участь сприяє навчанню. Залежність від пристроїв для ведення нотаток або допомоги у відповідях на запитання, як правило, гальмує рефлексію та міркування. По мірі того, як студенти переходять від базової підготовки з обов’язкових предметів першого рівня до факультативних курсів, потреба в координації між розділами зменшується, а переваги гетерогенності зростають. У навчальній програмі вищого рівня та факультативних курсах, які студенти першого рівня проходять навесні, акцент зміщується на надання рекомендацій та сприяння експериментам: використання методу Сократа, політики заборони пристроїв та іспитів без доступу в аудиторії залишаться, але як правила за замовчуванням, а не як обов’язкові політики. У всіх факультативних курсах ми будемо заохочувати викладачів експериментувати з педагогікою. Деякі методи навчання та оцінювання мають підвищену цінність як методи, стійкі до штучного інтелекту. Це методи формувального оцінювання – проміжні іспити, групові проекти, усні презентації, взаємний зворотний зв’язок. Водночас сам штучний інтелект створює можливості для нових форм навчання та оцінювання. Наші викладачі вже почали експериментувати з такими інструментами, як користувацькі чат-боти, що служать навчальними посібниками, практичні задачі, згенеровані штучним інтелектом, тощо. Жоден з цих конкретних методів навчання та оцінювання не є обов’язковим, але ми підтримуватимемо експерименти з такими методами. Зростає потреба в курсах із відповідального, ефективного та етичного використання штучного інтелекту. Письмо є надзвичайно важливим для юридичної практики. Більшість юристів не лише займаються значним обсягом письмової роботи, але й сама практика письма культивує глибоке, стійке та критичне мислення. Однак основні способи письма в навчальній програмі вищого рівня — дослідницькі роботи та реакційні роботи — перебувають під тиском у світі, де штучний інтелект може створювати правдоподібні та змістовні академічні роботи без людського втручання, яке передбачається для написання робіт. Це особливо складний виклик. Деякі рішення, такі як вимога щодо написання текстів під наглядом у класі, враховують необхідність розвитку практики, забезпечуючи водночас оригінальні людські зусилля. Однак такі вимоги втрачають важливий аспект письмової практики, який полягає в тривалих та самостійних зусиллях протягом годин, днів і тижнів для створення гарного змістовного твору. Це цінна формувальна вправа для мислителів та юристів, і ми не можемо повністю відмовитися від неї на користь методів письма, які легше застосовувати за допомогою штучного інтелекту. Таким чином, ми розробляємо підхід, який впроваджує елементи дизайну, стійкого до штучного інтелекту, водночас підтримуючи навчання студентів із виконанням амбітних та самостійних письмових проектів. Ключове тут – самостійне дослідження, оригінальні ідеї, врахування відгуків викладачів та ітерація чернеток. Ще одна вимогу – всі студенти повинні взяти участь в усному обговоренні своєї роботи (індивідуально або у вигляді презентації в класі у стилі академічного семінару). Усна дискусія передбачатиме відповіді студента на запитання щодо аргументації та висновків. Ця вимога робить письмові роботи більш стійкими до штучного інтелекту, зосереджуючись на перевірці мислення студента  та забезпечує розвиток цінних для юридичної практики навичок академічного життя (пояснювати, захищати свої ідеї особисто у в режимі реального часу). Усне обговорення є способом утвердити культуру семінарів та експериментування. Для всіх письмових завдань вищого рівня ми заохочуємо викладачів експериментувати з різними способами структурування письмових завдань, стійкими до штучного інтелекту: класні семінари студентів з написання робіт; підготовка робіт-реакцій або частин довших робіт під наглядом студентів у класі;  групові презентації або панельні дискусії студентів на відповідні теми робіт-реакцій;  індивідуальне або групове ведення дискусії; індивідуальне обговорення дослідницької роботи з професором поза аудиторією. Існує багато інших можливостей, і сенс експериментів полягає в тому, щоб знайти варіанти, які  найкраще гарантують, що наші студенти набудуть навичок письма та критичного мислення. Основні принципи змін в освіті: 1) забезпечення прозорості, чіткості та пояснення правил щодо ШІ (кожен викладач повинен чітко викласти свою політику щодо ШІ в навчальній програмі курсу та описати цю політику на заняттях); 2) підтримувати обізнаність щодо нових інструментів штучного інтелекту та найкращих практик їх використання (співпраця з випускниками, роботодавцями, технологічними фірмами, навчання викладачів, обмін інформацією про використання ШІ); 3) регулярний перегляд та оновлення правил відповідно до стрімких змін технологій та юридичної практики.

Детальніше: https://www.law.uchicago.edu/news/ai-strategy-statement, https://www.law.uchicago.edu/sites/default/files/2026-07/UChicago%20AI%20Strategy%20Statement_Final.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-07-21
Share
Post image ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЗАХОПИВ 30% ДОСЛІДНИЦЬКИХ ВІДКРИТТІВ

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЗАХОПИВ 30% ДОСЛІДНИЦЬКИХ ВІДКРИТТІВ

На сайті Kudos опублікована стаття Чарлі Раппл «Штучний інтелект захопив третину дослідницьких відкриттів».

На сайті Kudos опублікована стаття Чарлі Раппл «Штучний інтелект захопив третину дослідницьких відкриттів».

Вона присвячена результатам дослідження видавничої сфери в епоху ШІ та рекомендаціям стосовно того, як зробити контент видимим. Звіт Kudos про першу фазу проєкту «Приборкання крокодила» показує, що штучний інтелект вже захопив третину наукового пошуку інформації, причому багато дослідників не усвідомлюють, якою мірою їхнє сприйняття наукової літератури зараз опосередковане штучним інтелектом. Документ містить аналіз результатів двох опитувань, в яких взяли участь понад 11,5 тис. дослідників та 200 бібліотекарів, сканування понад 300 джерел, а також висновки та рекомендації для маркетингових, редакційних, відділів обслуговування клієнтів, управління обліковими записами та технологічних команд, а також дорожню карту довгострокових стратегічних дій. Встановлено, що наразі як мінімум третина дослідників починає пошук інформації за допомогою ШІ; 40% помилково вважають, що огляди, згенеровані ШІ, були створені або куровані людиною. Видавці мають відігравати активну роль у забезпеченні точного представлення наукового контенту системами штучного інтелекту. Необхідно узагальнювати найкращі практики  роботи з ШІ, розробляти схеми базового аналізу та відстеження видимості ШІ, забезпечувати оптимізацію пошукових систем та належну видимість у графах знань та індексах; надавати ціннісні пропозиції щодо курованих публікацій; забезпечувати ефективне управління знаннями, включно з криптографічним підтвердженням для довірчого використання. У рамках наступної фази дослідження відбудеться перехід від діагностики до скоординованого реагування: бенчмаркінг того, як відкриття, засновані на штучному інтелекті, впливають на використання та доходи видавців; як вивчати поведінку дослідників для задоволення їхніх очікувань; як спільні стандарти необхідно розробити та запровадити для контенту (розмітки, машинозчитувані сигнали), щоб системи штучного інтелекту коректно отримували, інтерпретували та атрибували наукові матеріали.

Детальніше: https://blog.growkudos.com/news/ai-discovery-study-sets-out-actions-required-for-publishers-to-make-content-visible-via-new-channels, https://info.growkudos.com/croc-pu, https://3cxvc.share.hsforms.com/2Zkn8u513RXeavugD0GjT0A

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Бібліотекарям

2026-07-20
Share
Post image ОЕСР: ІМПУЛЬС ДЛЯ СУСПІЛЬСТВ, ЩО СТАРІШАЮТЬ

ОЕСР: ІМПУЛЬС ДЛЯ СУСПІЛЬСТВ, ЩО СТАРІШАЮТЬ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Потенційний імпульс від ШІ для суспільств, що старішають: перші висновки дослідження» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Потенційний імпульс від ШІ для суспільств, що старішають: перші висновки дослідження» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».

У ньому зазначається, що у найближчі десятиліття демографічні чинники послаблять економічне зростання у країнах ОЕСР. Демографічний перехід, викликаний збільшенням тривалості життя та зниженням народжуваності, є глобальним явищем, хоч і розвивається з різною швидкістю та інтенсивністю у різних країнах. Старіння населення зменшить тиск на трудові ресурси, скоротивши відносну частку працездатного населення, навіть якщо більш висока частка робочої сили може частково компенсувати прогнозоване зниження співвідношення працюючих до пенсіонерів. У той же час штучний інтелект надає можливості для підвищення продуктивності праці, потенційно пом’якшуючи дефіцит робочої сили та стимулюючи економічне зростання. Однак мало що відомо про те, як змінюється ступінь впливу ШІ упродовж життєвого циклу і що це може означати для упровадження ШІ в суспільствах, що старішають. На основі даних Програми ОЕСР з міжнародної оцінки компетенцій дорослих (PIAAC) встановлено, що загальний вплив ШІ на працівників (автоматизація та розширення можливостей) відбувається по перевернутій U-подібній кривій. Вплив автоматизації вищий у молодших вікових групах і швидко знижується з віком, оскільки досвід, як правило, доповнює ШІ. Проте така універсальна технологія, як ШІ, неминуче призведе до руйнівного впливу, а для повноцінного використання переваг ШІ знадобиться перерозподіл ринку праці, перекваліфікація та підвищення кваліфікації, стимулювання інновацій в бізнесі, які  будуть слабшими саме у старіючих суспільствах.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/a-potential-boost-from-ai-in-ageing-societies_be002e40-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/a-potential-boost-from-ai-in-ageing-societies_144607bb/be002e40-en.pdf, https://doi.org/10.1787/be002e40-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини 

2026-07-20
Share