Post image ГЕНЕРАТИВНИЙ ШІ ТА АВТОРСЬКЕ ПРАВО

ГЕНЕРАТИВНИЙ ШІ ТА АВТОРСЬКЕ ПРАВО

Центр спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій підготував огляд дослідження EUIPO «Розвиток генеративного штучного інтелекту у контексті авторського права».

Центр спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій підготував огляд дослідження EUIPO «Розвиток генеративного штучного інтелекту у контексті авторського права».

У ньому зазначається, що поширення технології ГШI, здатної генерувати тексти, зображення, аудіо, відео, програмний код,  стало одним із ключових викликів для сучасної системи авторського права. Для їх розробки використовуються великі масиви даних включно з тими, що захищені правами інтелектуальної власності. Дослідження містить технічний, правовий та економічний аналіз взаємодії ГШI з авторським правом ЄС. Розглядаються два ключових напрями: використання охоронюваного контенту для навчання ШІ-моделей та питання прозорості і ризиків. Акцент зроблено на питаннях роботи з текстами і даними, механізмах резервування прав, договірних моделях ліцензування контенту для ШІ-систем, прозорості навчальних даних для ГШІ, ідентифікації згенерованого ШІ контенту і ролі публічних інституцій у підвищенні обізнаності правовласників.

Детальніше:  https://nipo.gov.ua/ai-copyright-doslidzhennia-euipo/, https://nipo.gov.ua/wp-content/uploads/2026/06/GenAI_ohliad_EUIPO_26062026.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини  #НРАТ_Бібліотекарям

2026-08-05
Share
Post image РЕГУЛЯТОРНІ ПІСОЧНИЦІ ДЛЯ ШІ

РЕГУЛЯТОРНІ ПІСОЧНИЦІ ДЛЯ ШІ

Міністерство цифрової трансформації запустило проект тестування ШІ у безпечних умовах регуляторних пісочниць.

Міністерство цифрової трансформації запустило проект тестування ШІ у безпечних умовах регуляторних пісочниць.

Вони є визнаним інструментом, який забезпечує безбар’єрний розвиток інновацій.  Йдеться про контрольоване середовище, у якому компанії тестують та вдосконалюють свої технологічні рішення за підтримки експертів і регуляторів. Програмою проєкту передбачається роз’яснення того, як працює цей інструмент, навіщо він потрібен та які переваги отримують українські розробники; поширення кращих практик з досвіду країн Східної Азії, Північної Америки, Європи та Центральної Азії, зокрема – Данії, Великої Британії, Іспанії, Франції, Норвегії, Сінгапуру. Прийняття Регламенту ЄС про штучний інтелект (AI Act) зробило регуляторні пісочниці ключовим інструментом тестування високоризикових ШІ-систем на відповідність новим вимогам, дозволило інноваторам та регуляторам спільно відпрацьовувати механізми комплаєнсу, мінімізувати ризики упередженості чи витоку даних, підготувати документацію згідно європейських стандартів. У рамках українських регуляторних пісочниць учасники проєкту отримують безкоштовні консультації від юристів з авторського права та європейського законодавства; технічних фахівців з перевірки архітектури коду та кібербезпеки; бізнес-експертів щодо успішного виходу на ринок. На відміну від більшості зарубіжних пісочниць, орієнтованих переважно на фінтех, українські фокусуються на GovTech, MedTech, DefenseTech, AgroTech, EdTech, енергетиці, науці та культурі.

Детальніше: https://thedigital.gov.ua/news/shtuchnyy-intelekt/rehuliatorni-pisochnytsi-u-sviti-ta-v-ukrayini-iak-eksperymenty-zminiuiut-rynok-shi, https://usf.com.ua/programs/sandbox-ai-blockchain-startups

Фото: Мінцифра

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини  #НРАТ_Бібліотекарям

2026-08-03
Share
Post image ОЕСР: ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА ОСОБИСТІ ФІНАНСИ

ОЕСР: ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА ОСОБИСТІ ФІНАНСИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Штучний інтелект та особисті фінанси» із серії «Документи ОЕСР зі штучного інтелекту».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Штучний інтелект та особисті фінанси» із серії «Документи ОЕСР зі штучного інтелекту».

У ньому зазначається, що у 2025 році понад третину мешканців країн ОЕСР використовували інструменти ШІ для підтримки прийняття фінансових рішень та вивчення особистих фінансів. Споживачі звертаються до ШІ за допомогою у виборі та розумінні фінансових продуктів, складанні бюджету, управлінні кредитами, інвестуванні та плануванні виходу на пенсію, отримання персоналізованої фінансової освіти. Хоча ці інструменти мають значний потенціал підтримки споживачів в управлінні особистими фінансами, використання ШІ несе суттєві ризики (галюцинації, упередженість, потенційний комерційний вплив, розмиття кордонів між персоналізованими фінансовими консультаціями та загальною інформацією). Споживачі використовують інструменти ШІ для зниження когнітивних зусиль або діючи на підставі отриманих порад, не розуміючи повністю їхній характер та обмеження. Ці ризики можуть призвести до фінансових рішень, що не відповідають потребам та перевагам окремих осіб; неправомірного використання персональних даних та нових форм цифрової ізоляції. Документ надає політикам та зацікавленим сторонам огляд сучасних тенденцій, можливостей та ризиків у використанні ШІ у сфері особистих фінансів та фінансової освіти.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/artificial-intelligence-and-personal-finance_2858fdf4-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/artificial-intelligence-and-personal-finance_6b629278/2858fdf4-en.pdf, https://doi.org/10.1787/2858fdf4-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-08-03
Share
Post image ШI-ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ПРЕЗЕНТАЦІЙ

ШI-ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ПРЕЗЕНТАЦІЙ

На ресурсах проєкту Uni-Biz Bridge оприлюднений короткий огляд ШI-інструментів, які доцільно використовувати для створення презентацій.

На ресурсах проєкту Uni-Biz Bridge оприлюднений короткий огляд ШI-інструментів, які доцільно використовувати для створення презентацій.

Підготовка до лекцій, конференцій, захистів чи відкритих занять часто займає багато часу. Частину цієї роботи можуть взяти на себе ШI-інструменти, які можуть створювати якісні презентації. Зокрема: Gamma – один із найпопулярніших ШI-сервісів для створення презентацій, якому достатньо вказати тему або завантажити текст і він запропонує структуру, наповнення та оформлення слайдів; Pitch – платформа з ШI-генерації презентацій, яка дозволяє забезпечити спільну роботу над матеріалами; Presentations.ai  допомагає швидко перетворити ідею або план виступу на готову презентацію з логічною структурою та дизайном; Alai – генерує презентацію на основі короткого опису теми та допомагає сформувати послідовну історію викладу матеріалу. Разом із тим, слід ураховувати, що навіть найкращі інструменти  ШI не можуть використовуватись без людського контролю, нагляду, креативності, оскільки вони на знають специфіки  аудиторії та вирішуваних завдань. Отже експертиза, зміст та приклади викладач має залишати за собою.

Детальніше: https://t.me/ugen_UBB/1148, https://gamma.app/uk, https://pitch.com/, https://www.presentations.ai/, https://getalai.com/,

Фото: UGEN

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2026-07-29
Share
Post image ОЕСР: ПІДТРИМКА ВІДПОВІДАЛЬНОГО ВПРОВАДЖЕННЯ ГШІ В ОСВІТІ

ОЕСР: ПІДТРИМКА ВІДПОВІДАЛЬНОГО ВПРОВАДЖЕННЯ ГШІ В ОСВІТІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Політика підтримки відповідального та систематичного впровадження ГШІ у вищій освіті» із серії «ОЕСР: освітні теми».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Політика підтримки відповідального та систематичного впровадження ГШІ у вищій освіті» із серії «ОЕСР: освітні теми».

У ньому зазначається, що генеративний штучний інтелект широко, але разом із тим нерівномірно використовується у вищій освіті. Майже всі студенти та більшість викладачів мають досвід роботи з ГШІ. За три роки з моменту публічного випуску першого інструменту нового покоління генеративного штучного інтелекту наприкінці 2022 року він перетворився з новинки на інструмент, що повсюдно використовується студентами та викладачами. Наразі більшість наявних даних про використання ГШІ у вищій освіті заснована на нерепрезентативних опитуваннях. І хоча їх результати постійно вказують на високий рівень використання ГШІ, не можна інтерпретувати ці дані як точні оцінки, – скоріше це ознаки тенденцій, що формуються. У Сполученому Королівстві частка студентів, які повідомляють про використання ГШІ, зросла з 66% на початку 2024 року до 92% у 2025 році та 95% у 2026 році. У Німеччині використання ГШІ серед студентів збільшилося з 63% у 2023 році до більш ніж 90% у 2025 році. У Франції дослідження показало, що 55% студентів закладів вищої освіти використовували інструменти ГШІ у 2023 році, а в 2025 їх кількість збільшилась до 82%. У Сполучених Штатах Америки близько 88% студентів, що навчаються на  програмах молодшого спеціаліста чи бакалавра використовували інструменти ШІ хоча б іноді. Опитування 2024 року, яке охопило 16 країн, показало: 86% студентів ЗВО використовують ГШІ під час навчання. Зростаючі можливості та швидке поширення технологій штучного інтелекту змінюють вищу освіту, впливаючи на те, як навчаються та як отримують необхідну підтримку студенти, як відбувається викладання та оцінювання, які навички та знання потрібні студентам, як проводяться дослідження, а також як ГШІ впливає на управління навчальними закладами. У цьому документі  показано, як генеративний ШІ впроваджується та використовується у вищій освіті, висвітлюються його можливості та проблеми, зокрема – щодо захисту даних, академічної доброчесності, рівності, надійності згенерованого контенту та його впливу на формування знань і навичок студентів. Спираючись на інформацію про досвід країн-членів ОЕСР та країн-партнерів, експерти визначають п’ять сфер для нових політичних відповідей на поширення ГШІ, які мають реалізовуватись на системному рівні. Йдеться про рекомендації щодо відповідального використання ГШІ, розроблення спільних підходів до дотримання вимог та закупівлі його інструментів, забезпечення розвитку компетенцій ШІ, підтримку збору доказів та пілотних оцінок впливу ГШІ, а також розроблення спеціалізованих інструментів ШІ для вищої освіти.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/policies-supporting-responsible-and-systematic-genai-adoption-in-higher-education_c4e5621f-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/policies-supporting-responsible-and-systematic-genai-adoption-in-higher-education_0f8d9b9f/c4e5621f-en.pdf,https://doi.org/10.1787/c4e5621f-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2026-07-29
Share
Post image СТВОРЕННЯ НАЦПЛАТФОРМИ ДЛЯ ШI-СПІЛЬНОТИ

СТВОРЕННЯ НАЦПЛАТФОРМИ ДЛЯ ШI-СПІЛЬНОТИ

Міністерство цифрової трансформації України спільно з AI HOUSE запускають масштабне картування ШІ-ініціатив на єдиній Національній платформі AI-спільноти.

Міністерство цифрової трансформації України спільно з AI HOUSE запускають масштабне картування ШІ-ініціатив на єдиній Національній платформі AI-спільноти.

Наразі стартував перший етап, в рамках якого здійснюється збір заявок від учасників ринку та створення відкритого реєстру. Платформа стане єдиним вікном для інновацій, що буде корисним для фахівців, які хочуть долучитися до проєктів або шукають можливості для розвитку, так і для держави, яка потребує відповідної експертизи. Нова веб-платформа міститиме ключову інформацію щодо організацій; календар подій, мітапів та хакатонів; статистику розвитку екосистеми; новини. До подання заявок запрошуються спільноти з технічних та суміжних сфер, освітні ініціативи, дослідницькі центри, регіональні хаби та індустріальні об’єднання. Планується, що до кінця поточного року команда проєкту складе відкритий реєстр зі щонайменше 20-30 провідних гравців ринку.

Детальніше: https://thedigital.gov.ua/news/shtuchnyy-intelekt/obyednuyemo-rynok-shtuchnoho-intelektu-stvoriuyemo-yedynu-natsionalnu-platformu-dlia-ai-spilnot, https://ai.thedigital.gov.ua/, https://form.typeform.com/to/OhpQIWm4?utm_campaign=mintsyfra 

Фото: Мінцифри

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-07-27
Share
Post image ОЕСР: ЕКСПЕРИМЕНТИ З ГШІ В ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ

ОЕСР: ЕКСПЕРИМЕНТИ З ГШІ В ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Експерименти з генеративним штучним інтелектом в державному управлінні: висновки з нових рекомендацій» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань державного управління».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Експерименти з генеративним штучним інтелектом в державному управлінні: висновки з нових рекомендацій» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань державного управління».

У ньому зазначається, що  технології штучного інтелекту швидко розвиваються, створюючи значні можливості для підвищення продуктивності й підтримки інновацій та підприємництва. Уряди швидко виявили потенційні переваги ГШІ та почали розробляти  відповідні посібники з використання цих інструментів в державному управлінні, наприклад «Посібник з ШІ для уряду Великобританії».  Дослідники з Інституту Алана Тьюринга виявили, що «генеративний ШІ вже поширений у державному секторі», він підтримує до 41% завдань, забезпечуючи значну економію часу при систематичному застосуванні. Однак більша частина упровадження є «тіньовим ШІ», який використовується несанкціоновано без офіційного схвалення чи нагляду, неорганізовано, без чітких керівних принципів. У документі розглядається зростаючий розрив між швидким, децентралізованим упровадженням ГШІ та відстаючими механізмами державного управління, аналізі експериментів, управлінні ризиками та відповідальному впровадженні технологій. Вивчення офіційних рекомендацій, підготовлених у 14-ти країнах, а також академічної літератури і тематичних досліджень, дозволило зрозуміти, як різні юрисдикції втілюють етичні принципи поводження з ШІ в операційну практику та встановити їх фрагментованість.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/generative-ai-experimentation-in-government_42815683-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/generative-ai-experimentation-in-government_706b6f2b/42815683-en.pdf, https://doi.org/10.1787/42815683-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини 

2026-07-24
Share
Post image ЗАМІСТЬ СПРАВЖНЬОЇ ОСВІТИ – МЕТАКОГНІТИВНІ ЛІНОЩІ, ФОРМАЛІЗМ ТА ПОРОЖНІ АУДИТОРІЇ

ЗАМІСТЬ СПРАВЖНЬОЇ ОСВІТИ – МЕТАКОГНІТИВНІ ЛІНОЩІ, ФОРМАЛІЗМ ТА ПОРОЖНІ АУДИТОРІЇ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Маріо Сеновільї та Елени Лікете «Порожні лекційні аудиторії є наслідком спотвореного ставлення студентів до необхідних зусиль».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Маріо Сеновільї та Елени Лікете «Порожні лекційні аудиторії є наслідком спотвореного ставлення студентів до необхідних зусиль».

У ній автори стверджують, що різке скорочення відвідуваності занять у сучасних університетах не можна пояснити лише появою генеративного штучного інтелекту або економічними труднощами студентів. Проблема має значно глибші культурні та соціальні причини.  Не можна пояснювати масове невідвідування занять поширенням генеративного штучного інтелекту, адже різке зростання прогулів розпочалося у 2020 році під час пандемії, тоді як ChatGPT став широко доступним лише наприкінці 2022 року. Якби студенти активно використовували генеративні моделі для самостійної підготовки, вони приходили б на практичні заняття із певним рівнем опрацювання матеріалу. Але насправді ті, хто пропускає лекції, зазвичай не читають рекомендованої літератури, не виконують підготовчої роботи та не демонструють готовності взяти участь в обговоренні. Проблема – не в заміні людських зусиль технологіями, а у відмові від цих зусиль. Зв’язок між регулярним відвідуванням занять та успішністю навчання залишається таким самим сильним, як і раніше.  Університети зробили пропуск занять практично безнаслідковим завдяки доступності записів лекцій, презентацій та інших електронних матеріалів. За таких умов відвідування дедалі частіше сприймається як необов’язковий елемент навчання.  Використання ГШІ може створювати ілюзію навчання, але у студентів не формується глибокого розуміння матеріалу, а короткострокове поліпшення результатів не супроводжується розвитком здатності самостійно застосовувати набуті знання

(явище «метакогнітивних лінощів»). Дослідження свідчать про переваги рукописного конспектування, оскільки сам процес осмислення й переказу інформації є важливою складовою навчання.  Сучасна система вищої освіти упродовж останніх десятиліть послідовно усувала труднощі, які раніше були невід’ємною частиною навчального процесу. Записи лекцій замінили обов’язкову присутність, презентації — ведення конспектів, а окремі форми групової роботи — індивідуальну відповідальність. Кожне таке рішення окремо мало раціональне підґрунтя, однак у сукупності вони поступово послабили роль особистих зусиль у навчанні. Крім того університетські системи оцінювання все частіше стимулюють викладачів до зниження академічних вимог, оскільки більш суворі стандарти негативно позначаються на студентських оцінках їхньої роботи.  Звісно, системі освіти необхідно адаптуватись до епохи генеративного штучного інтелекту, але одні лише технологічні чи методичні зміни не розв’яжуть проблему. Необхідно виховувати повагу до інтелектуальної праці, відповідального ставлення до навчання та  мотивувати студентів систематично працювати над собою.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/empty-lectures-stem-students-fractured-relationship-effort

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_TimesHigherEducation  #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-07-23
Share
Post image ШІ-ПОМІЧНИК НА ПОРТАЛІ НРАТ: РОЗУМНИЙ ПОШУК ТА НАВІГАЦІЯ

ШІ-ПОМІЧНИК НА ПОРТАЛІ НРАТ: РОЗУМНИЙ ПОШУК ТА НАВІГАЦІЯ

Цифрова інфраструктура відкритої науки вимагає швидких рішень та ефективного управління великими масивами інформації. Щоб зробити взаємодію з ресурсами Національного репозитарію академічних текстів (НРАТ) ще більш комфортною, на офіційному вебпорталі розпочинає роботу інтерактивний ШІ-помічник.

Цифрова інфраструктура відкритої науки вимагає швидких рішень та ефективного управління великими масивами інформації. Щоб зробити взаємодію з ресурсами Національного репозитарію академічних текстів (НРАТ) ще більш комфортною, на офіційному вебпорталі розпочинає роботу інтерактивний ШІ-помічник.

Цифровий інструмент на основі штучного інтелекту створений для оперативної підтримки науковців, освітян, експертів та всіх користувачів платформи. Основне його завдання –  спростити навігацію порталом, зробити використання його можливостей більш зручним та ефективним для відвідувачів та користувачів. Система працює у форматі діалогового вікна і здатна надавати точні й структуровані відповіді на широке коло організаційних і процедурних запитань. Зокрема, він допоможе оперативно зорієнтуватися в тому, як здійснити реєстрацію та авторизацію (покроковий супровід створення кабінету, налаштування профілю користувача тощо); розкаже про наявні на порталі цифрові сервіси та  переваги їх застосування; надасть консультацію щодо інформаційної інтеграції НРАТ із локальними репозитаріями, правил подання та оприлюднення матеріалів. Завдяки автоматизації базових запитів відвідувачі порталу зможуть отримувати необхідні підказки миттєво, у режимі 24/7, що дозволить службі технічної підтримки НРАТ більше часу приділяти індивідуальній комунікації в рамках вирішення нестандартних питань. Упровадження інтелектуальних агентів є черговим кроком у розвитку Нацрепозитарію в рамках загальної стратегії розвитку цифрової грамотності, розширення доступу до наукових знань та формування прозорого і зручного дослідницького простору. Новий сервіс уже доступний в режимі бета-тестування на головній сторінці вебпорталу НРАТ.

Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua, https://nrat.ukrintei.ua/service-updates/, https://nrat.ukrintei.ua/service-updates/na-vebportali-nrat-zapushheno-shi-pomichnyka/

Фото: НРАТ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини   #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_ВідкритаНаука

2026-07-22
Share
Post image ЯК ЗМІЦНИТИ ДОВІРУ ДО УНІВЕРСИТЕТСЬКИХ ДИПЛОМІВ? СЛІД ПЕРЕВІРЯТИ НЕ ПРОЦЕДУРИ, А РЕАЛЬНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ

ЯК ЗМІЦНИТИ ДОВІРУ ДО УНІВЕРСИТЕТСЬКИХ ДИПЛОМІВ? СЛІД ПЕРЕВІРЯТИ НЕ ПРОЦЕДУРИ, А РЕАЛЬНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Алана Фінкеля «Університети слід перевіряти на предмет досягнення результатів навчання».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Алана Фінкеля «Університети слід перевіряти на предмет досягнення результатів навчання».

У ній автор розмірковує над тим, як стрімке поширення генеративного штучного інтелекту змінює підходи до оцінювання якості вищої освіти і пропонує запровадити незалежний аудит, який підтверджував би, що випускники дійсно опанували компетентності, передбачені освітніми програмами. Наразі традиційні механізми забезпечення якості все менше відповідають новим реаліям, в яких студенти широко використовують генеративний штучний інтелект під час навчання. Якщо раніше основна увага приділялася організації освітнього процесу, змісту програм і дотриманню встановлених процедур, то сьогодні ключовим питанням стає підтвердження того, що студент дійсно досяг визначених результатів навчання незалежно від інструментів, які використовувалися під час підготовки. Автор наголошує, що університетські дипломи мають залишатися суспільною гарантією сформованих знань і компетентностей. Зовнішнє забезпечення якості має оцінювати не лише відповідність освітнього процесу нормативним вимогам, а й фактичне досягнення випускниками результатів навчання, – університет має нести відповідальність за кінцевий результат. Боротьба з використанням ШІ  й спроби повністю його заборонити в навчальній аудиторії навряд чи можуть стати довгостроковим рішенням. Необхідно переосмислити систему оцінювання, зосередившись на компетентностях здобувача освіти в умовах контрольованого оцінювання. Рішенням може стати запровадження незалежної системи міжнародного аудиту результатів навчання. Йдеться не про перевірку окремих студентів зовнішніми аудиторами, а про оцінювання того, наскільки ефективно сам університет забезпечує достовірність власної системи оцінювання та відповідність присвоєної кваліфікації реальному рівню підготовки. Тоді студенти отримуватимуть диплом, цінність якого підтверджена незалежною оцінкою; роботодавці матимуть більше упевненості у професійній підготовці випускників; університети отримають можливість зміцнити власну репутацію; а суспільство — додаткові гарантії того, що система вищої освіти ефективно виконує свою місію. Університети мають приділяти більше уваги розвитку критичного мислення, здатності аналізувати інформацію, аргументувати власну позицію, приймати обґрунтовані рішення та застосовувати знання в нових ситуаціях. Саме такі компетентності  повинні стати основою сучасних результатів навчання. Автор пропонує переосмислити саму філософію зовнішнього забезпечення якості вищої освіти: якщо сьогодні системи акредитації переважно оцінюють організацію освітнього процесу та відповідність установленим вимогам, то надалі акцент має зміститись на підтвердження реальних освітніх результатів.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/universities-should-be-audited-whether-learning-outcomes-are-met

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_TimesHigherEducation  #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2026-07-22
Share